Рішення

від 14.03.2023 по справі 753/3025/18

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/3025/18

провадження № 2/753/154/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2023 року Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Колесника О.М.

при секретарі Мартинюк І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ТОВ „БОРЕН-А" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про стягнення боргу за договором позики.

В судове засідання представник позивача не з`явився, але у направленому клопотанні від 14.03.2023 року до суду представник позивача Горшкова А.О. позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі та розглянути справу у відсутність уповноваженого представника ТОВ „БОРЕН-А", обґрунтувавши позов тим, що 10.09.2013 року між позивачем ТОВ „БОРЕН-А" та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір позики №БА-1009, відповідно до умов якого позикодавець надав на умовах визначених цим договором позичальнику позику в розмірі 529 750 грн., а позичальник зобов`язався повернути позику у визначений договором строк. Згідно п.2.1 договору позики позичальник отримує позику у передбаченому договорі розмірі готівкою через касу позикодавця або шляхом перерахування на картковий рахунок позичальника. Відповідно до п.2.2 договору позика вважається наданою позичальникові в момент одержання грошових сум та оформлення касового ордеру або зарахування на картковий рахунок. 16.09.2013 року платіжним дорученням №3594 ТОВ „БОРЕН-А" перерахувало на рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ „ПУМБ" 529 750 грн. з призначенням платежу „безвідсоткова поворотна фінансова допомога згідно договору позики №БА-1009 від 10.09.2013 року". За інформацією відділення №8 ПАТ „ПУМБ" в м. Києві зазначені кошти були зараховані 16.09.2013 року на картковий рахунок № НОМЕР_2 , який відповідно до довідки відділення №8 ПАТ „ПУМБ" в м. Києві від 7.10.2016 року належить ОСОБА_1 . За змістом п.3.2 договору позика повинна бути повернута позичальником у строк до 31.12.2015 року. Згідно п.4.1 договору позичальник зобов`язується повернути позику позикодавцеві в повному обсязі в строки визначені п.3.2 договору позики. Станом на день подачі позову до суду грошові кошти в сумі 529 750 грн. ТОВ „БОРЕН-А" ОСОБА_1 не повернуті. За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача на його користь в судовому порядку 529 750 грн. заборгованості за договором позики №БА-1009 від 10.09.2013 року, 239 976 грн. 75 коп. інфляційних втрат та 77 812 грн. 46 коп. 3%-річних відповідно до ч.2, ст.625 ЦК України за прострочення грошового зобов`язання, 13 594 грн. 10 коп. судового збору та 52 500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала, пояснивши, що ТОВ „БОРЕН-А" стверджує, що між позивачем та відповідачем був укладений договір позики на суму 529 750 грн., але жодних підтверджень того, що даними переказами надавались саме поворотна фінансова допомога і саме ОСОБА_1 матеріали справи не містять. Згідно діючих правил реквізит „Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені у реквізиті платіжного доручення „Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам закону лише за зовнішніми ознаками. Позивач у платіжному дорученні №3594 від 16.09.2013 року чітко зазначив призначення платежу: „безвідсоткова поворотна фінансова допомога згідно договору позики №БА-1009 від 10.09.2013 року". Таким чином, жодного посилання, що вказана виплата проводилась саме для ОСОБА_1 не зазначено. При цьому жодних доказів щодо помилковості перерахування вказаної суми грошових коштів чи доказів відкликання позивачем цього платіжного доручення для зміни призначення платежу матеріали справи не містять. Також позивач не надав доказів передачі грошей саме ОСОБА_1 на виконання умов договору позики №БА-1009 від 10.09.2013 року. Тобто вказаний договір є неукладеним, тому не породжує правових наслідків. Крім того, відповідно до платіжного доручення №3594 від 16.09.2013 року сума 529 750 грн. була перерахована на невідомий банківський рахунок без чіткого зазначення отримувача платежу, в тому числі в рядку призначення платежу. За таких обставин просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає необхідним позов задовольнити частково з наступних підстав.

Як зазначає ч.1 та ч.3, ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

За приписами ч.1, ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до ч.1, ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За змістом свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 №251815 ТОВ „БОРЕН-А" було зареєстроване 15.04.2010 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 1 072 102 0000 024936 за місцем знаходження юридичної особи в м. Києві, вул. Качалова, 5-В (т.1, а.с.48-49).

Наказом №41-к від 23.05.2011 року про прийняття на роботу ОСОБА_1 була прийнята на посаду економіста ТОВ „БОРЕН-А" з 23.05.2011 року (т.2, а.с.26).

10.09.2013 року між позивачем ТОВ „БОРЕН-А" та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір позики №БА-1009, відповідно до умов якого позикодавець надав на умовах визначених цим договором позичальнику позику в розмірі 529 750 грн., а позичальник зобов`язався повернути позику у визначений договором строк. Згідно п.2.1 договору позики позичальник отримує позику у передбаченому договорі розмірі готівкою через касу позикодавця або шляхом перерахування на картковий рахунок позичальника. Відповідно до п.2.2 договору позика вважається наданою позичальникові в момент одержання грошових сум та оформлення касового ордеру або зарахування на картковий рахунок (т.1, а.с.6; т.2, а.с.12).

16.09.2013 року платіжним дорученням №3594 ТОВ „БОРЕН-А" перерахувало на рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ „ПУМБ" 529 750 грн. з призначенням платежу „безвідсоткова поворотна фінансова допомога згідно договору позики №БА-1009 від 10.09.2013 року" (т.1, а.с.7; т.2, а.с.21).

За інформацією відділення №8 ПАТ „ПУМБ" в м. Києві зазначені кошти були зараховані 16.09.2013 року на картковий рахунок № НОМЕР_2 , який відповідно до довідки відділення №8 ПАТ „ПУМБ" в м. Києві від 7.10.2016 року належить ОСОБА_1 (т.1, а.с.8-10; т.2, а.с.22-23; т.2, а.с.45). Крім того, за змістом повідомлення АТ „Сбербанк" платіжне доручення №3594 від 16.09.2013 року було підписане в системі iFobs електронним цифровим підписом директором ТОВ „БОРЕН-А" Копєйкіним Павлом Вікторовичем (т.2, а.с.46).

За змістом п.3.2 договору позика повинна бути повернута позичальником у строк до 31.12.2015 року. Згідно п.4.1 договору позичальник зобов`язується повернути позику позикодавцеві в повному обсязі в строки визначені п.3.2 договором позики (т.1, а.с.6; т.2, а.с.12).

Згідно ч.3, ст.12 та ч.1, ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст.525 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Наказом №60 від 1.08.2016 року про припинення трудового договору ОСОБА_1 була звільнена з посади економіста ТОВ „БОРЕН-А" за власним бажанням відповідно до ст.38 КЗпП України (т.2, а.с.27).

Позивач звертався до відповідача з вимогами про повернення позики листами №35 від 27.01.2017 року та №111 від 13.03.2017 року (т.1, а.с.11-18). Однак станом на день подачи позову до суду 19.02.2018 року грошові кошти в сумі 529 750 грн. ТОВ „БОРЕН-А" ОСОБА_1 не повернуті.

Як зазначає ч.1, ст.417 ЦПК України вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Постанова судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18.09.2013 року наголошує, що „Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки".

За висновком експерта №6898 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи Луганського відділення Донецького НДІСЕ від 31.01.2020 року підпис від імені ОСОБА_1 у договорі позики БА-1009 від 10.09.2013 року в розділі „Місцезнаходження та Реквізити сторін" в графі „Позичальник" в рядку „ ОСОБА_1 " виконаний ОСОБА_1 (т.2, а.с.35-39).

Також за висновком експертів №5287/5288/22-32 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 17.05.2022 року підпис від імені ОСОБА_1 у договорі позики БА-1009 від 10.09.2013 року виконаний ОСОБА_1 (т.3, а.с.3-7).

Як встановлено судом, оригінал розписки від 10.09.2013 року знаходиться у позивача, пред`явленої представником позивача для проведення судової-почеркознавчої експертизи, що свідчить про не виконання умов договору позики позичальником, відповідачем по справі.

Як передбачає ч.1, ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Аналізуючи докази, зібрані по справі, суд приходить до висновку, що оскільки позивач, надавши договір позики, виконав зі свого боку умови договору позики від 10.09.2013 року, а відповідач, отримавши вказану суму не повернула її повну суму позивачу у вказаний строк, тому зазначений розмір 529 750 грн. підлягає стягненню у судовому порядку з відповідача на користь позивача.

Суд не може покласти в основу рішення висновок експерта №1540-1541 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи Луганського відділення Донецького НДІСЕ від 19.03.2019 року, що підпис від імені ОСОБА_4 у договорі позики БА-1009 від 10.09.2013 року в розділі „Місцезнаходження та Реквізити сторін" в графі „Позичальник" в рядку „ ОСОБА_4 " виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_4 (т.2, а.с.69-73), оскільки він суперечить описаним вище доказам по справі та висновку суду щодо законності укладення договору і наслідків його виконання.

За змістом ч.2, ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач прострочила виконання грошового зобов`язання за договором позики №БА-1009 від 10.09.2013 року і на день розгляду справи не повернула позивачу весь розмір позики, тому з неї на користь ТОВ „БОРЕН-А" підлягає стягненню 239 976 грн. 75 коп. інфляційних втрат та 77 812 грн. 46 коп. 3%-річних, що передбачено ч.2, ст.625 ЦК України.

Ствердження представника відповідача про те, що між позивачем та відповідачем був укладений договір позики на суму 529 750 грн., але жодних підтверджень того, що даними переказами надавались саме поворотна фінансова допомога і саме ОСОБА_1 матеріали справи не містять, а позивач у платіжному дорученні №3594 від 16.09.2013 року чітко зазначив призначення платежу: „безвідсоткова поворотна фінансова допомога згідно договору позики №БА-1009 від 10.09.2013 року", тобто інформація не містить прізвища ОСОБА_1 як позичальника за договором позики, суд не може покласти в основу рішення, оскільки вони спростовуються описаними вище доказами.

Оскільки матеріали цивільної справи не містять будь-яких доказів щодо витрати позивачем 52 500 грн. на професійну правничу допомогу, тому в цій частині йому необхідно відмовити.

Згідно ст.133; 141 ЦПК України оскільки предмет позову задоволено судом в повному обсязі, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 13 594 грн. 10 коп. судового збору (8 827,25 грн. + 4 766,85 грн.), сплаченого останнім при зверненні до суду з даним позовом та з заявою про зміну предмету позову, що було документально підтверджено (т.1, а.с.1; 55; т.2, а.с.159).

Керуючись ст.4; 10; 12-13; 76-80; 81; 133; 137; 141; 223; 258-259; 263-265 ЦПК України, на підставі ст.202; 207; 526; 527; 536; 610-611; 614; 625; 626; 638; 1046-1050 ЦК України, ст.12; 81; 417 ЦПК України, Постанови судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18.09.2013 року, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Катерино-Платонівка, Ширяївського району, Одеської області, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь ТОВ „БОРЕН-А" (ідентифікаційний код 36942319) 529 750 грн. в рахунок стягнення заборгованості за договором позики БА-1009 від 10.09.2013 року, 239 976 грн. 75 коп. інфляційних втрат, 77 812 грн. 46 коп. 3%-річних, 13 594 грн. 10 коп. судового збору, а всього 861 133 грн. 31 коп.

В задоволенні частини позову ТОВ „БОРЕН-А" до ОСОБА_1 про стягнення 52 500 грн. витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Повний текст рішення виготовлено 15.04.2023 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Суддя :