Постанова

від 20.04.2023 по справі 906/1427/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 року Справа № 906/1427/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Гладка Л.А.

за участю представників сторін:

прокурор: Ковальчук І.Л.

позивача 1: Садовська-Мариніна В.Б.

позивача 2: не з`явився

відповідача 1: Нестерчук С.С.

відповідача 2: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода Базар" та Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 19.12.2022 р. у справі №906/1427/21, ухвалене суддею Соловей Л.А., повний текст рішення складено 29.12.2022 р. у справі №906/1427/21

за позовом Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (м.Київ), Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (м.Житомир)

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода Базар" (с.Базар Народицького району Житомирської області)

до відповідача 2 Народицької селищної ради (смт.Народичі Народицького району Житомирської області)

про визнання незаконним та скасування рішення Народицької селищної ради, зобов`язання повернути земельну ділянку.

Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода Базар" та Народицької селищної ради про:

- визнання незаконним та скасування рішення Народицької селищної ради №235 від 28.04.2021 про надання ТОВ "Злагода Базар" в оренду земельної ділянки та укладання попереднього договору оренди землі загальною площею 194,50га із земель реформованого КСП "Зоря" на території Народицької селищної ради;

- зобов`язання ТОВ "Злагода Базар" повернути до земель запасу земельні ділянки загальною площею 194,50 га, які фактично вибули за актом приймання-передачі від 01.05.2021 зі сформованих земельних ділянок з кадастровими номерами: 1823780400:05:009:0001, 1823780400:05:009:0009 шляхом її передачі Кабінету Міністрів України.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 19.12.2022 р. у справі №906/1427/21 в задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода Базар" на користь Житомирської обласної прокуратури 1 135грн судового збору. Стягнуто з Народицької селищної ради на користь Житомирської обласної прокуратури 1 135 грн судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Злагода Базар" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 19.12.2022 року в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода Базар" на користь Житомирської обласної прокуратури 1 135 грн судового збору.

Листом №906/1427/21/157/23 від 09 січня 2023 р. апеляційний господарський суд витребував матеріали справи №906/1427/21 з Господарського суду Житомирської області.

23 січня 2023 р. до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №906/1427/21.

Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода Базар" на рішення Господарського суду Житомирської області від 19.12.2022 р. у справі №906/1427/21, розгляд справи призначено на "23" лютого 2023 р. об 11:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2.

Крім того, Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури, також не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження. Рішення Господарського суду Житомирської області від 19.12.2022 у справі №906/1427/21 скасувати повністю. Прийняти нове судове рішення, яким провадження у справі №906/1427/21 в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до ТОВ «Злагода Базар», Народицької селищної ради про зобов`язання ТОВ «Злагода Базар» повернути до земель запасу земельні ділянки загальною площею 194,50 га, які фактично вибули за актом приймання-передачі від 01.05.2021 із сформованих земельних ділянок з кадастровими номерами 1823780400:05:009:0001, 1823780400:02:002:0009 закрити. Позов прокурора задовольнити, визнати незаконним та скасувати рішення Народицької селищної ради №235 від 28.04.2021 про надання ТОВ «Злагода Базар» в оренду земельної ділянки та укладання попереднього договору оренди землі загальною площею 194,50 га із земель реформованого КСП ім. Щорса на території Народицької селищної ради.

Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 19.12.2022 р. у справі №906/1427/21, об`єднано в одне апеляційне провадження апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода Базар", які подані на рішення Господарського суду Житомирської області від 19.12.2022 р. у справі №906/1427/21, для спільного розгляду. Розгляд апеляційної скарги призначено на "23" лютого 2023 р. об 11:30год.

14.02.2023 р. у системі «Електронний суд» представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода Базар" сформував відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити без задоволення апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 19.12.2022 р. у справі №906/1427/21 та стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода Базар» судові витрати, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

14.02.2023р. до апеляційного господарського суду надійшла заява від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода Базар" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

14.02.2023р. до апеляційного господарського суду надійшло клопотання від представника Кабінету Міністрів України про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції забезпечення проведення якої просить доручити Богунському районному суді м. Житомир або Корольовському районному суді м. Житомир.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суд від 15.02.2023 р. клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода Базар" та представника Кабінету Міністрів України про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №906/1427/21 - задоволено.

20.02.2023 р. на адресу апеляційного господарського суду від Житомирської обласної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода Базар", у відзиві прокурор просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги представника відповідача ТОВ «Злагода базар».

На електронну адресу апеляційного господарського суду, 21.02.2023 р., надійшов відзив Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, у якому позивач просить апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної задовольнити.

23.02.2023 р. ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду оголошено перерву в судовому засіданні до "16" березня 2023 р. о 12:00 год. в режимі відеоконференції у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 2(ВКЗ).

01.03.2023 р. до апеляційного господарського суду надійшла заява від представника скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода Базар" в якому, представник вказує на те, що у даній справі Господарський суд Житомирської області не вирішив питання про ухвалення додаткового рішення за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода Базар».

01.03.2023 р. на адресу апеляційного господарського суду від Кабінету Міністрів України надійшов відзив на апеляційну скаргу представника відповідача ТОВ «Злагода Базар», в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги представника відповідача ТОВ «Злагода Базар».

Також, 01.03.2023 р. представник ТОВ «Злагода Базар» в системі «Електронний суд» сформував заяву, в якій повідомляє, що указом Президента України від 18.04.2022 №260/2022 «Про утворення військової адміністрації» утворено Народицьку селищну військову адміністрацію Коростенського району Житомирської області та відповідно до ст.28 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та ч.5 ст.78 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження Народицької селищної ради достроково припиняються в зв`язку з утворенням Народицької селищної військової адміністрації. При цьому, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наявна інформація про юридичну особу Народицька селищна рада не припинена як юридична особа.

06.03.2023 р. до апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення заступника керівника Житомирської обласної прокуратури.

14.03.2023 р. представник ТОВ «Злагода Базар» в системі «Електронний суд» сформував клопотання у якому просить суд залучити Народицьку селищну військову адміністрацію до участі у цій справі як правонаступника Народицької селищної ради.

Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури надіслав на адресу апеляційного господарського суду заперечення проти заяви представника ТОВ «Злагода Базар» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відповідача та просить витрати на професійну правничу допомогу відповідача ТОВ «Злагода Базар» покласти на Народицьку селищну раду та ТОВ «Злагода Базар», оскільки спір виник внаслідок неправильних дій останніх.

16.03.2023 судове засідання в режимі відеоконференції провести не вдалося, у зв`язку із кібератакою рф на електронні сервіси судової системи, що унеможливило доступ до сервісів, про що складено Акт щодо неможливості проведення засідання в режимі відеоконференції від 16.03.2023 р.

Ухвалою від 16.03.2023 р. розгляд апеляційних скарг призначено на "30" березня 2023 р. об 11:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2(ВКЗ).

29.03.2023 р. від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода Базар" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з участю в судовому засіданні у Богунському районному суді м.Житомира, як захисник обвинувачених у кримінальному провадженні №278/5373/14-к. А також, подано клопотання в якому представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода Базар" вказує на те, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції за апеляційною скаргою прокурора слід стягнути з Житомирської обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода Базар".

Ухвалою від 30.03.2023 р. розгляд апеляційних скарг відкладено на "20" квітня 2023 р. о 10:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 2(ВКЗ).

Колегія суддів розглянула клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода Базар" про повернення матеріалів справи суду першої інстанції, через невирішене питання про ухвалення додаткового рішення та вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 23.12.2022 на адресу Господарського суду Житомирської області від представника ТОВ "Злагода Базар" надійшла заява від 22.12.2022 про відшкодування судових витрат шляхом ухвалення додаткового рішення суду про стягнення на користь відповідача-1 понесених судових витрат, що полягають в оплаті професійної правничої допомоги адвоката Нестерчук С.С. в сумі 26000,00грн. До заяви додано копію ордеру на надання правової допомоги ТОВ "Злагода-Базар" серії АМ №1018975, копію договору №014-22 про надання правової допомоги від 25.01.2022, копію розрахунку гонорару за договором про надання правової допомоги від 20.12.2022, а також докази направлення заяви іншим учасникам справи.16.12.2022 через електронний суд від представника в Товариством з обмеженою відповідальністю "Злагода Базар" до суду першої інстанції надійшло клопотання від 15.12.2022 про стягнення судових витрат на правничу допомогу, з додатками.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 29.12.2022 заяву представника ТОВ "Злагода Базар" від 22.12.2022 про ухвалення додаткового рішення в частині відшкодування судових витрат у справі №906/1427/21 прийнято до розгляду; розгляд заяви призначено на 24.01.2023.

09.01.2023 до Господарського суду Житомирської області надійшов запит з Північно-західного апеляційного господарського суду про те що, до вищезазначеного суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода Базар" на рішення Господарського суду Житомирської області у справі № 906/1427/21 від 19.12.2022 за позовом Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода Базар" та до Народицької селищної ради про визнання незаконним та скасування рішення Народицької селищної ради, зобов`язання повернути земельну ділянку.

За таких обставин, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 11.01.2023 р. зупинено розгляд заяви ТОВ "Злагода Базар" від 22.12.2022 про ухвалення додаткового рішення до розгляду в апеляційному порядку апеляційної скарги ТОВ "Злагода Базар" на рішення Господарського суду Житомирської області від 19.12.2022.

Відповідно до ч. 3 ст. 237 ГПК України якщо під час вивчення матеріалів справи суд виявить нерозглянуті зауваження на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами, нерозглянуті письмові зауваження щодо повноти чи правильності протоколу судового засідання, невирішене питання про ухвалення додаткового рішення, суд постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що питання про ухвалення додаткового рішення за заявою ТОВ "Злагода Базар" було невирішене саме через витребування матеріалів справи судом апеляційної інстанції, а не з інших підстав.

Таким чином, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода Базар" про повернення матеріалів справи суду першої інстанції не підлягає задоволенню.

Також, колегія суддів відхиляє клопотання представника ТОВ "Злагода Базар" про залучення Народицької селищної військової адміністрації до участі у цій справі як правонаступника Народицької селищної ради, оскільки відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що юридична особа Народицька селищна рада не припинена як юридична особа, відтак відсутні підстави для правонаступництва.

В судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2023 р. прокурор підтримала апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури, просила її задовольнити. Заперечила проти покладення на прокуратуру витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода Базар" на професійну правничу допомогу на органи прокуратури, з тих підстав, що спір в цій справі виник з дій відповідачів. Вказала, що такі витрати мають нести саме відповідачі. Заперечила проти доводів апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода Базар", просила відмовити в її задоволенні.

Представник Кабінету Міністрів України в судовому підтримала позицію прокуратури. Просила задовольнити апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода Базар" залишити без задоволення.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода Базар" в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода Базар", просила її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення з ТОВ "Злагода Базар" судового збору. Також просила вирішити питання судових витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода Базар" на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції. Заперечила проти апеляційної скарги заступника керівника Житомирської обласної прокуратури, просила відмовити в її задоволенні.

В судове засідання 20.04.2023 представники Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та Народицької селищної ради не з`явилися.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 19.12.2022 р. у справі №906/1427/21 у задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що обраний прокурором спосіб судового захисту не є ефективним, оскільки сформульована у цьому позові вимога про визнання незаконним та скасування рішення Народицької селищної ради №235 від 28.04.2021 не визначає конкретного механізму захисту порушеного права позивача , оскільки задоволення цієї вимоги не призведе до безумовного виконання такого рішення. Стосовно вимоги прокурора про зобов`язання ТОВ "Злагода Базар" повернути до земель запасу земельні ділянки загальною площею 194,50 га, які фактично вибули за актом приймання-передачі від 01.05.2021 із сформованих земельних ділянок з кадастровими номерами 1823780400:05:009:0001, 1823780400:02:002:0009 шляхом їх передачі Кабінету Міністрів України то суд першої інстанції врахував, що згідно поданих до справи доказів, станом на час звернення з позовом, земельні ділянки загальною площею 194,50 га із сформованих земельних ділянок з кадастровими номерами 1823780400:05:009:0001, 1823780400:02:002:0009, не перебували у користуванні відповідача - ТОВ "Злагода Базар". З огляду на вищенаведене, суд вважає позовні вимоги прокуратури про зобов`язання ТОВ "Злагода Базар" повернути земельні ділянки загальною площею 194,50 га шляхом їх передачі Кабінету Міністрів України безпідставними, оскільки прокурором невірно обрано спосіб захисту, у зв`язку з чим місцевий суд відмовив у задоволенні позову також і в цій частині.

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення щодо них інших учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Злагода Базар" не погоджується з рішенням Господарського суду Житомирської області від 19.12.2022 р. в частині розподілу судових витрат, зокрема відповідач вказує на те, що Господарський суд Житомирської області, відмовивши у задоволенні позову, необґрунтовано застосував положення ч. 9 ст. 129 ГПК України та поклав витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради на відповідачів, Народицьку селищну раду та ТОВ "Злагода Базар", у рівних частках. Указане рішення обґрунтоване тим, що судом встановлено, що підставою звернення прокурора до суду із вказаним позовом є порушення, допущені при прийняті селищною радою рішення №235 від 28.04.2021, внаслідок реалізації якого відбулося безпідставне користування земельною ділянкою.

Відповідач звертає увагу на те, що зміст ч.9 ст.129 ГПК України свідчить про те, що останньою встановлено дискреційне повноваження суду, тобто його право, а не обов`язок здійснити розподіл судових витрат у вищезазначений спосіб, при цьому висновок суду про необхідність покладення судових витрат на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір, повинен бути належним чином обґрунтованим (Постанова КГС ВС від 11.12.2019 у справі №923/843/17 (№ в ЄДРСР 86438477).

Місцевий суд безпідставно ототожнив звернення прокурора із позовом до суду із виникненням спору. Так із положень статті 4 ГПК України вбачається, що виникнення спору передує зверненню до суду для його вирішення. Водночас підставою для відмови у позові був саме неправильно обраний прокурором спосіб захисту, таким чином у місцевого суду були відсутні підстави для застосування приписів частини 9 статті 129 ГПК України та покладення судових витрат на відповідача.

В свою чергу, заступник керівника Житомирської обласної прокуратури у апеляційній скарзі вказує на те, що при винесенні оскаржуваного рішення, судом порушено вимоги ст. ст. 13-14, 19, 55, 144 Конституції України, ст. ст. 2, 86, 236, 237 ГПК України, ст. ст. 19, 122, 152, 155 Земельного кодексу України, ст. ст. 15-16, 21, 391, 393 ЦК України.

Суд першої інстанції за результатами розгляду справи встановив наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання рішення органу місцевого самоврядування незаконним, зазначив, в чому конкретно полягає неправомірність дій органу місцевого самоврядування та яким нормам законодавства не відповідає оспорюване рішення, разом з цим, відмовив у задоволенні позову через обрання неефективного способу захисту.

Суд не врахував пояснення прокурора про те, що вимогу про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування заявлено з метою захисту інтересів держави у юридичній визначеності на майбутнє.

Вважає помилковими доводи суду першої інстанції, з приводу того, що станом на час звернення з позовом, земельні ділянки загальною площею 194,50 га із сформованих земельних ділянок з кадастровими номерами 1823780400:05:009:0001, 1823780400:02:002:0009 не перебували у користуванні відповідача - ТОВ «Злагода Базар», суд вважає позовні вимоги прокуратури про зобов`язання ТОВ «Злагода Базар» повернути земельні ділянки загальною площею 194,50 га шляхом їх передачі Кабінету Міністрів України безпідставними, оскільки прокурором невірно обрано спосіб захисту, у зв`язку з чим відмовляє у задоволенні позову в цій частині.

На момент пред`явлення прокурором позовної заяви, між відповідачами, згідно з положеннями попереднього договору, мали б існувати орендні відносини, які виникли між ними на підставі попереднього договору до 01.04.2022, про дострокове припинення попереднього договору та повернення земельної ділянки, прокурор при зверненні до суду не знав і не міг знати. Так, саме в ході розгляду справи в суді першої інстанції, представник відповідача ТОВ «Злагода Базар» адвокат Нестерчук С.С. подала клопотання про долучення доказів, долучивши до нього угоду про припинення попереднього договору оренди землі №52 від 01.05.2021 та акт прийому-передачі земельної ділянки укладений 09.12.2021 зі змісту якого було встановлено, що ТОВ «Злагода Базар» повернули Народицькій селищній раді спірні земельні ділянки.

Крім того, у супереч вимогам ст. ст. 125-126 Земельного кодексу України, п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право оренди спірних земельних ділянок відповідачами не реєструвалось, а тому встановити інформацію про наявність чи відсутність у відповідача ТОВ «Злагода Базар» права оренди спірних земель - неможливо.

Судом першої інстанції безпідставно залишено поза увагою твердження прокурора, що обраний спосіб захисту є ефективним та зможе в подальшому гарантувати державі можливість отримання нею відповідне відшкодування шляхом заявлення вимог, зокрема, про відшкодування завданих збитків (у разі їх наявності) чи/або стягнення коштів, отриманих за недійсним договором.

Рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову прокурора в частині визнання незаконним та скасування рішення селищної ради незаконне та передчасне і з огляду на положення ч.2 ст.393 ЦК України, оскільки, власник спірної земельної ділянки Кабінет Міністрів України, права якого порушені внаслідок видання індивідуального правового акта Народицькою селищною радою, позбавлений права вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта та у разі неможливості відновлення попереднього становища вимагати відшкодування майнової та моральної шкоди.

Суд першої інстанції помилково дійшов висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі, оскільки, в ході розгляду справи було встановлено, що на момент звернення прокурора з позовом до суду у ТОВ "Злагода Базар" була відсутня спірна земельна у зв`язку із достроковим її поверненням.

Враховуючи викладене, прокурор вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає встановленим законом критеріям обґрунтованості та законності, у зв`язку із чим підлягає скасуванню.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Злагода Базар" у відзиві на апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури вказує, що скаржником не спростовано вказаних висновків суду першої інстанції, а апеляційна скарга не містить доводів, які б давали підстави для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення про закриття провадження в частині зобов`язання ТОВ "Злагода Базар" повернути земельні ділянки та задоволення позову прокурора в частині визнання незаконним та скасування рішення Народицької селищної ради №235 від 28.04.2021.

ТОВ "Злагода Базар" вказує, що розглядаючи по суті позовну вимогу про визнання незаконним та скасування рішення Народицької селищної ради №235 від 28.04.2021, суд узяв до уваги, що відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду, вимога про визнання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування недійсними (незаконними) та їх скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до володіння відповідною земельною ділянкою.

Зважаючи на положення статей 11, 14 ЦК України, з оспорюваного рішення у відповідача не виникають цивільні права та обов`язки, зокрема, право оренди земельних ділянок, тоді як право оренди, відповідно до статті 11 ЦК України, виникає, у цьому випадку, з договору. Суд першої інстанції зазначив, що рішення селищної ради про укладення попереднього договору не несе жодних наслідків для виникнення у відповідача-2 права оренди, про що свідчить відсутність у державному реєстрі запису про зареєстроване за відповідачем-2 право оренди.

Так, суд встановив, що за наявними у справі витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, станом на 06.07.2021 відсутня інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі по спірних земельних ділянках. Таким чином, на підставі оспорюваного прокурором рішення селищної ради у відповідача-1 не виникло речових прав на земельну ділянку.

Наведена прокурором практика Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2022 у справі №906/633/21, не є такою, що відповідає спірним правовідносинам, оскільки в ній мали місце інший предмет та інші обставини.

Представник ТОВ «Злагода Базар» також, звертає увагу на те, що на момент звернення до суду прокурора з вимогою про зобов`язання ТОВ «Злагода Базар» повернути до земель запасу земельну ділянку площею 194,50 га, у користуванні відповідача -2 її не було, таким чином вказана вимога є безпідставною та відсутні підстави для закриття провадження у справі.

Також, ТОВ "Злагода Базар" вказує, що попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які товариство очікує понести у зв`язку із переглядом справи у суді апеляційної інстанції, складається із витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн, визначений на підставі складеного адвокатом 09.02.2023 розрахунку гонорару за договором про надання правничої допомоги №01-4/22 від 25.01.2022, що укладений між адвокатом Нестерчук С. С. та ТОВ "Злагода Базар".

Враховуючи викладене просить залишити без задоволення апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 19.12.2022 у справі №906/1427/21 та стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода Базар" судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

Заперечуючи доводи апеляційної скарги ТОВ "Злагоду Базар" заступник керівника Житомирської обласної прокуратури надіслав відзив, в якому вказує на те, що доводи наведені в апеляційні скарзі відповідача, зокрема, що суд першої інстанції відмовив у задоволені позову прокурора в частині визнання незаконним та скасування рішення селищної ради, через неправильно обраний прокурором спосіб захисту, не відповідають мотивувальній частині рішення суду та дійсним обставинам справи.

Господарським судом встановлено, що підставою звернення прокурора до суду із вказаним позовом є порушення, допущені при прийняті селищною радою рішення №235 від 28.04.2021, внаслідок реалізації якого відбулося незаконне користування земельною ділянкою.

Оскільки судом першої інстанції встановлено відповідні обставини, з яким пов`язано застосування ч. 9 ст. 129 ГПК України, як то виникнення спору внаслідок неправильних дій сторони (сторін), тому господарський суд дійшов висновку, що відмова у задоволенні позову не є підставою для покладення на прокуратуру судових витрат у цій справі за розгляд позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради.

Відтак, господарський суд поклав витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради на Народицьку селищну раду та ТОВ "Злагода Базар" у рівних частках - на особу, яка приймала таке рішення та особу, на користь якої воно було прийняте.

Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що судові витрати мають бути покладені на Народицьку селищну раду та ТОВ "Злагоду Базар" в рівних частинах.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області подав відзив в якому вказує, що суд першої інстанції за результатами розгляду справи встановив наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання рішення органу місцевого самоврядування незаконним, зазначив, в чому конкретно полягає неправомірність дій органу місцевого самоврядування та яким нормам законодавства не відповідає оспорюване рішення, однак відмовив у задоволенні позову. Суд першої інстанції зробив висновок про те, що оскільки у відповідача 1 не виникло та не могло виникнути як на підставі оскаржуваного рішення, так і в процесі його реалізації жодних прав щодо спірної земельної ділянки, тому, вимога про визнання незаконним та скасування рішення Народицької селищної ради також не призведе до захисту порушених прав.

Також вважає, що прокуратурою було обрано ефективний спосіб захисту, оскільки зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майно, зокрема шляхом пред`явлення вимоги про повернення таких ділянок.

Представник Кабінету Міністрів України у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Злагода Базар» зазначає, що доводи наведені в апеляційні скарзі представником відповідача адвокатом Нестерчук С.С.. зокрема, що суд першої інстанції відмовив у задоволені позову прокурора в частині визнання незаконним та скасування рішення селищної ради, через неправильно обраний прокурором спосіб захисту, не відповідають мотивувальній частині рішення суду та дійсним обставинам справи. Господарським судом встановлено, що підставою звернення прокурора до суду із вказаним позовом є порушення, допущені при прийняті селищною радою рішення №235 від 28.04.2021, внаслідок реалізації якого відбулося незаконне користування земельною ділянкою. Незаконне отримання відповідачем ТОВ «Злагода Базар» у користування спірної земельної ділянки, яка належить до земель відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення для товарного сільськогосподарського виробництва, а також незаконне її використання підтверджується попереднім договором оренди землі та укладеними між відповідача актами приймання-передачі землі. Отже, не зважаючи, що судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позову прокурора з мотивів наведених у рішенні суду, вказане не спростовує факту недобросовісної поведінки відповідачів, а також порушення вимог земельного та цивільного законодавства.

Народицькій селищній раді та ТОВ «Злагода Базар» достеменно відомо про офіційний статус спірних земельних ділянок, які не можуть використовуватись для вирощування сільськогосподарської продукції. Крім того, навіть при умові, якщо б спірні земельні ділянки не мали обмежень у використанні, відповідач ТОВ «Злагода Базар» отримали її з порушенням порядку визначеного Земельним кодексом України поза процедурою земельних торгів та без виготовлення проекту землеустрою, на підставі договору, який не відповідає вимогам чинним законодавства.

Зважаючи на вищенаведене, оскільки судом першої інстанції встановлено відповідні обставини, з яким пов`язано застосування ч. 9 ст. 129 ГПК України, як то виникнення спору внаслідок неправильних дій сторони (сторін), тому господарський суд дійшов висновку, що відмова у задоволенні позову не є підставою для покладення на прокуратуру судових витрат у даній справі за розгляд позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради. А відтак, господарський суд поклав витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради на Народицьку селищну раду та ТОВ «Злагода Базар» у рівних частках - на особу, яка приймала таке рішення та особу, на користь якої воно було прийняте.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що судові витрати мають бути покладені на Народицьку селищну раду та ТОВ «Злагоду Базар» в рівних частинах.

3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

Рішенням Народицької селищної ради Житомирської області №235 від 28.04.2021 "Про надання ТОВ "Злагода Базар" в оренду земельної ділянки та укладання попереднього договору оренди землі загальною площею 194,50 га із реформованого КСП ім.Щорса вирішено: на період виготовлення проєкту із землеустрою та до укладання довгострокового договору оренди земельної ділянки укласти попередній договір оренди земельної ділянки з ТОВ "Злагода Базар" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 194,50 га із земель реформованого КСП ім.Щорса, на території Народицької селищної ради; встановити орендну плату у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та укласти попередній договір оренди земельної ділянки (т.1, а.с.29).

01.05.2021 між Народицькою селищною радою (орендодавець, відповідач-2) та ТОВ "Злагода Базар" (орендар, відповідач-1) підписано попередній договір оренди землі №52, відповідно до п.1 якого, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (землі запасу селищної ради) на підставі рішення сесії Народицької селищної ради від 28.04.2021 №235 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Народицької селищної ради Житомирської області, біля населеного пункту с.Базар, та далі за текстом даного договору іменується земельна ділянка або об`єкт оренди) (т.1, а.с.30-32).

За змістом п.2 попереднього договору, в оренду передається земельна ділянка сільськогосподарського призначення (землі запасу селищної ради) загальною площею 194,50 га, у тому числі: рілля 194,50 га (додаток - викопіювання із плану землекористування Народицької селищної ради, кадастрові номери 1823780400:05:009:0001, 1823780400:02:002:0009).

Згідно з п.8 попереднього договору, договір укладено з 01.05.2021 по 04.01.2022 - 11 місяців.

Відповідно до пунктів 15, 16 попереднього договору, земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Цільове призначення земельної ділянки: землі сільськогосподарського призначення (землі запасу селищної ради).

Цей договір набуває чинності після його підписання сторонами та його реєстрації (п.42 попереднього договору).

Відповідно до акта прийому-передачі земельної ділянки від 01.05.2021, Народицькою селищною радою як орендодавцем на підставі рішення Народицької селищної ради від 28.04.2021 №238 передано, а ТОВ "Злагода Базар" як орендарем, прийнято земельну ділянку площею 194,50га, яка знаходиться на території Народицької селищної ради Народицького району Житомирської області біля населеного пункту с.Базар, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Термін оренди з 01.05.2021 по 01.04.2022 - 11 місяців (т.1, а.с.33).

До справи долучено витяги з Державного земельного кадастру, з яких вбачається, що площа земельної ділянки з кадастровим номером 1823780400:05:009:0001 становить 39,2852 га, площа земельної ділянки з кадастровим номером 1823780400:02:002:0009 становить 218,3461 га, а також те, що вказані земельні за цільовим призначенням є землями запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), відносяться до зони радіоактивно забрудненої території, у зв`язку з чим встановлено обмеження у їх використанні на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", строк дії обмеження - безстроково (т.1, а.с.37-44).

Головним управлінням Дергеокадастру у Житомирській області було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки, за результатами якого складено Акт №583-Дк/530/Ап/09/01/-21 від 13.07.2021 (т.1, а.с.51-54). У вказаному акті було встановлено, що при прийнятті Народицькою селищною радою рішень, в тому числі і рішення №235 від 28.04.2021, були порушені норми статей 122, 124, 125, 126, 134, 135 Земельного кодексу України, ст.ст. 13,16 Закону України "Про оренду землі" та перевищені повноваження щодо розпорядження даними земельними ділянками. Зазначено, що дії селищного голови Народицької селищної ради при укладенні ним від імені ради попередніх договорів оренди землі, створили умови для використання земельних ділянок з порушенням вимог чинного законодавства.

Житомирська обласна прокуратура, відповідно до вимог ст.23 Закону України "Про прокуратуру", звернулася до Кабінету Міністрів України та ГУ Держгеокадастру у Житомирській області з відповідними листами від 21.07.2021 №15/1-602вих-21 і від 22.07.2021 №15/1-636вих-21, у яких повідомила про виявлений факт порушення вимог земельного законодавства з метою вжиття належних заходів відновлення порушених інтересів держави (т.1, а.с.71-76).

Листом від 27.07.2022 №24419/0/2-21 КМУ повідомив про перенаправлення листа прокуратури до Мін`юсту, Міндовкілля, ДАЗВ, Держгеокадастру для розгляду та відповідного реагування, на що останніми надано відповіді (т.1, а.с.77-78; 85-98). Зокрема, Міністерство юстиції України зазначило, що ефективне відновлення порушених інтересів держави у даному випадку можливе шляхом звернення органів прокуратури до суду в інтересах держави в особі відповідного органу (лист від 20.09.2021 №22808-21).

Також заступником Генерального прокурора на виконання вимог ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" видано письмову вказівку Житомирській обласній прокуратурі про необхідність застосування представницьких повноважень в інтересах держави в особi КМУ, зокрема звернення до суду з вказаним позовом (т.1, а.с.80).

У свою чергу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області листом від 26.07.2021 №10-6-0.47-3972/2-21 повідомило Житомирську обласну прокуратуру про неможливість звернення з відповідним позовом до суду у зв`язку з обмеженим фінансуванням і відсутністю коштів для сплати судового збору (т.1, а.с.78).

Також, в матеріалах справи знаходиться лист Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №10-6-0.9-4644/2-21 від 08.09.2021, з якого вбачається, що спірні земельні ділянки відносяться до зони безумовного (обов`язкового) відселення (т.1, а.с.196-197), а також лист №10-6-0.47-5298/2-21 від 22.10.2021, за яким відповідно до інформації управління у Коростенському районі та згідно планово-картографічних матеріалів колективних сільськогосподарських підприємств спірні земельні ділянки є забрудненими внаслідок аварії на ЧАЕС та не входять до складу земель, які передавалися до колективних сільськогосподарських підприємств (т.1, а.с.81).

09.12.2021 між Народицькою селищною радою та ТОВ "Злагода" було підписано угоду про припинення попереднього договору оренди землі №52 від 01.05.2021, за умовами якої сторони вирішили припинити дію попереднього договору оренди землі №52 від 01.05.2021 (земельна ділянка площею 215,00 га) за взаємною згодою сторін відповідно до п.37 попереднього договору оренди землі №52 від 01.05.2021 на основі рішення Народицької селищної ради від 09.12.2021 року №473 (т.1, а.с.121).

09.12.2021 на підставі акту прийому-передачі земельної ділянки, земельну ділянку площею 194,50 га, яка знаходиться на території Народицької селищної ради, Житомирської області біля населеного пункту с.Базар повернуто ТОВ "Злагода Базар" до земель запасу шляхом її передачі Народицькій селищній раді (т.1, а.с.122).

Враховуючи, що Народицька селищна рада в порушення вимог норм Земельного кодексу України прийняла рішення та передала приватному суб`єкту господарювання земельну ділянку без виготовлення проекту землеустрою та без проведення земельних торгів, яка належить до зони радіоактивно забрудненої території, прокурор 30.12.2021 р. звернувся з даним позовом про визнання незаконним та скасування рішення Народицької селищної ради №235 від 28.04.2021 про надання ТОВ "Злагода Базар" в оренду земельної ділянки та укладання попереднього договору оренди землі загальною площею 194,50 га із реформованого КСП ім.Щорса на території Народицької селищної ради, та про зобов`язання ТОВ "Злагода Базар" повернути земельні ділянки площею 194,50 га, які фактично вибули за актом приймання-передачі від 01.05.2021 із сформованих земельних ділянок з кадастровими номерами 1823780400:05:009:0001, 1823780400:02:002:0009 шляхом їх передачі Кабінету Міністрів України.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 19.12.2022 р. у справі №906/1427/21 в задоволенні позову відмовлено.

4.Правові норми, застосовані апеляційним судом до спірних правовідносин.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 цього Кодексу передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (аналогічна норма права закріплена статтею 20 Господарського кодексу України).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилають до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1 - 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з частиною 1 статті 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (частина 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Статтею 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності (частина 1 статті 84 Земельного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Частиною 1 статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Частиною 2 статті 123 Земельного кодексу України визначено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Приписами статті 124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно частини 3 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 даного Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 134 Земельного кодексу України, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.

Відповідно до частин 1-5 статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок (частина 6 статті 79-1 Земельного кодексу України).

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі (частина 9, частина 10 статті 79-1 Земельного кодексу України).

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Системне тлумачення положень частин 3-5 статті 53 ГПК України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Разом із тим у розумінні положень пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежним чином.

"Нездійснення захисту" має прояв у пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Верховний Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 20 вересня 2018 року у справі №924/1237/17, від 18 серпня 2020 року у справі №914/1844/18, від 08 грудня 2020 року у справі №908/1664/19.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у п. 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц).

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Суд зобов`язаний дослідити чи знав відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

При цьому саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі №910/6144/18, від 06 серпня 2019 року у справі № 912/2529/18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 наведено такі правові висновки:

"Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (пункт 37).

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (пункт 38).

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 39).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо (пункт 40).

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (пункт 43)".

Наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.

Колегія суддів зазначає, що даний позов пред`явлено в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Обґрунтовуючи наявність порушення інтересів держави та підстав для їх представництва прокурором, останній зазначив, що Народицька селищна рада перевищила надані законодавством повноваження при прийнятті рішення та передачі ТОВ "Злагода Базар" земельних ділянок, які віднесені до зони радіоактивно забрудненої території, що суперечить принципам регулювання земельних відносин, які закріплені ст.14 Конституції України та ст.5 ЗК України.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Згідно зі ст.13 ЗК України, до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належать, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Пунктом 8 статті 122 ЗК України передбачено, що Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування, які не входять до складу адміністративно-територіальних одиниць, а також передає у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Отже, в силу положень ст.122 ЗК України, Кабінет Міністрів України є органом, який від імені держави здійснює розпорядження спірними земельними ділянками, що відносяться до зони безумовного (обов`язкового) відселення, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Так, до матеріалів справи долучено витяги з Державного земельного кадастру, з яких вбачається, що площа земельної ділянки з кадастровим номером 1823780400:05:009:0001 становить 39,2852 га, площа земельної ділянки з кадастровим номером 1823780400:02:002:0009 становить 218,3461 га, а також те, що вказані земельні за цільовим призначенням є землями запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), відносяться до зони радіоактивно забрудненої території, у зв`язку з чим встановлено обмеження у їх використанні на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", строк дії обмеження - безстроково.

Окрім того, згідно доданого до матеріалів справи листа Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №10-6-0.9-4644/2-21 від 08.09.2021, з якого вбачається, що спірні земельні ділянки відносяться до зони безумовного (обов`язкового) відселення (т.1, а.с.196-197), а також лист №10-6-0.47-5298/2-21 від 22.10.2021, за яким відповідно до інформації управління у Коростенському районі та згідно планово-картографічних матеріалів колективних сільськогосподарських підприємств спірні земельні ділянки є забрудненими внаслідок аварії на ЧАЕС та не входять до складу земель, які передавалися до колективних сільськогосподарських підприємств (т.1, а.с.81).

За таких обставин прокурор правомірно звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України.

Також позивачем у цій справі визначено Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топогрофо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру і створено саме з метою реалізації повноважень останньої на території Житомирської області.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, Житомирська обласна прокуратура, відповідно до вимог ст.23 Закону України "Про прокуратуру", звернулася до Кабінету Міністрів України та ГУ Держгеокадастру у Житомирській області з відповідними листами від 21.07.2021 №15/1-602вих-21 і від 22.07.2021 №15/1-636вих-21, у яких повідомила про виявлений факт порушення вимог земельного законодавства з метою вжиття належних заходів відновлення порушених інтересів держави (т.1, а.с.71-76).

Листом від 27.07.2022 №24419/0/2-21 КМУ повідомив про перенаправлення листа прокуратури до Мін`юсту, Міндовкілля, ДАЗВ, Держгеокадастру для розгляду та відповідного реагування, на що останніми надано відповіді (т.1, а.с.77-78; 85-98). Зокрема, Міністерство юстиції України зазначило, що ефективне відновлення порушених інтересів держави у даному випадку можливе шляхом звернення органів прокуратури до суду в інтересах держави в особі відповідного органу (лист від 20.09.2021 №22808-21).

Також матеріали справи змістять письмову вказівку заступника Генерального прокурора, на виконання вимог ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", Житомирській обласній прокуратурі про необхідність застосування представницьких повноважень в інтересах держави в особi КМУ, зокрема звернення до суду з вказаним позовом (т. 1, а. с. 83).

У свою чергу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області листом від 26.07.2021 №10-6-0.47-3972/2-21 повідомило Житомирську обласну прокуратуру про неможливість звернення з відповідним позовом до суду у зв`язку з обмеженим фінансуванням і відсутністю коштів для сплати судового збору (т.1, а.с.78).

Враховуючи викладене, прокурор дотримався вимог ст.23 Закону України "Про прокуратуру" та обґрунтував підстави для представництва інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Щодо суті позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Народицької селищної ради №235 від 28.04.2021 року, колегія суддів зазначає наступне.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Як встановлено апеляційним судом, за відомостями із витягів Державного земельного кадастру стосовно земельних ділянок, площа земельної ділянки кадастровий номер 1823780400:05:009:0001 становить 39,2852га, площа земельної ділянки кадастровий номер 1823780400:02:002:0009 - 218,3461 га (а.с.39-42). Отже, сумарна площа вказаних земельних ділянок становить 257,6313га (39,2852га+218,3461га).

Водночас, Народицька селищна рада оспорюваним рішенням №235 від 28.04.2021 вирішила питання щодо надання ТОВ "Злагода Базар" в користування земельної ділянки (загальною площею 194,50 га), яка складається із частин земельних ділянок з кадастровими номерами 1823780400:05:009:0001, 1823780400:02:002:0009. Доказів здійснення поділу або об`єднання раніше сформованих земельних ділянок (1823780400:05:009:0001, 1823780400:02:002:0009) матеріали справи не містять, що підтверджує доводи прокурора про те, що оспорюване рішення стосується земельної ділянки яка несформована як об`єкт цивільних правовідносин.

Судами також встановлено, що місце розташування даних земельних ділянок Житомирська область, Народицький район, Базарська сільська рада; цільове призначення - землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), категорія земель - землі сільського господарського призначення.

При цьому, у розділі відомості про обмеження у використанні земельних ділянок з кадастровими номерами 1823780400:05:009:0001, 1823780400:02:002:0009 зазначено вид обмеження - зона радіоактивного забрудненої території, підстава для виникнення обмеження - Постанова Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української PCP про порядок введення в дію законів Української PCP "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи", строк дії обмеження - безстроково (т.1, а.с.38,43).

Враховуючи те, що спірні земельні ділянки кадастрові номери 1823780400:05:009:0001, 1823780400:02:002:0009 розташовані в зоні радіоактивно забрудненої території внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до абзацу 3 ч.2 ст.12 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 27.02.1991, тому в їх межах заборонено здійснення діяльності з метою одержання товарної продукції без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов`язкового) відселення. Матеріали справи не містять дозволу на здійснення діяльності з метою одержання товарної господарської продукції Державним агентством України з управління зоною відчуження на території Житомирської області.

Відповідно до довідки Житомирської філії ДУ "Держгрунтохорона" №158-06/03-03/159 від 28.04.2020 за результатами обстеження земельної ділянки 219,50 га та 24,50 га встановлено щільність забруднення переданої за договором земельної ділянки, а також вказано про те, що земельна ділянка може використовуватися для ведення сільськогосподарського виробництва (т.1, а.с.34).

Проте, наявність такого висновку у довідці не змінює статусу земельної ділянки як радіоактивно забрудненої, з відповідним спеціальним режимом та порядком здійснення господарської діяльності, про який вказано вище.

Також, за результатами перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки, Головним управлінням Дергеокадастру у Житомирській області було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки, за результатами якого складено Акт №583-Дк/530/Ап/09/01/-21 від 13.07.2021 (т.1, а.с.51-54). У вказаному акті було встановлено, що при прийнятті Народицькою селищною радою рішень, в тому числі і рішення №235 від 28.04.2021, були порушені норми статей 122, 124, 125, 126, 134, 135 Земельного кодексу України, ст.ст. 13,16 Закону України "Про оренду землі" та перевищені повноваження щодо розпорядження даними земельними ділянками. Зазначено, що дії селищного голови Народицької селищної ради при укладенні ним від імені ради попередніх договорів оренди землі, створили умови для використання земельних ділянок з порушенням вимог чинного законодавства.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду про неправомірність розпорядження Народицькою селищною радою спірними земельними ділянками, відповідно, рішення Народицької селищної ради №235 від 28.04.2021 про надання ТОВ "Злагода Базар" в оренду земельної ділянки та укладення попереднього договору оренди землі загальною площею 194,50 га із реформованого КСП ім. Щорса, було прийнято з порушенням норм чинного законодавства.

Разом з тим, надаючи оцінку обраному прокурором способу захисту, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з ч.1 ст.155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Отже, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Конституційний суд України у своєму рішенні №7-рп/2009 від 16.04.2009, у справі 1-9/2009 зазначив, що зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний Суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).

У пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначено, що проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Відповідно до останнього абзацу пункту 5 цього рішення Конституційного Суду України, ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Однак, апеляційний господарський суд враховує, що оскаржуване рішення Народицької селищної ради №235 від 28.04.2021 є ненормативним правовим актом разового застосування органу місцевого самоврядування (актом індивідуальної дії), яке сторони вже реалізували стосовно ТОВ "Злагода Базар", відповідно воно вичерпало дію застосуванням.

Право на звернення до господарського суду в установленому порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частини 1, 2 статті 4 ГПК України).

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої-п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Під захистом цивільних прав розуміють передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, необхідно зважати і на його ефективність з точки зору положень статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ акцентував на тому, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згідно із цією статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема його застосування не повинно бути ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005).

Отже, зрештою ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Для визначення предмета позову як способу захисту права чи інтересу важливим є перелік способів захисту цивільного права та інтересу, наведений у статті 16 ЦК України.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" ЄСПЛ зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Оцінюючи належність обраного прокуратурою способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, необхідно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування (аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16, від 12.12.2018 у справі №570/3439/16-ц, від 27.11.2018 у справі №905/2260/17).

Велика Палата Верховного Суду та Верховний Суд неодноразово звертали увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (Зазначені висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц, від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц, а також у постанові Верховного Суду від 07.12.2021 у справі №921/387/20).

Прокурор вказує, що обраний у цій справі спосіб захисту є ефективним та зможе в подальшому гарантувати державі можливість отримання нею відповідного відшкодування шляхом заявлення вимог, зокрема, про відшкодування завданих збитків (у разі їх наявності) чи/або стягнення коштів, отриманих за недійсним договором, а також може бути підставою для притягнення до відповідальності службових осіб за фактом зловживання ними посадовими обов`язками чи їх перевищення, що стало передумовою укладення недійсного договору. В контексті вказаного посилається на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2022 у справі №906/633/21.

Судовий захист реально порушеного права має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права позивача.

В той же час, у цьому випадку, обраний у цій частині прокуратурою спосіб захисту не є ефективним та таким, що сприятиме відновленню прав, оскільки ефективний спосіб захисту порушеного права повинен, з однієї сторони, відповідати за своєю правовою природою суті спірних правовідносин, а з іншої - передбачати конкретний механізм захисту порушеного права, тобто мати відображення в сформульованих відповідним чином позовних вимогах, які дадуть змогу безумовно виконати таке рішення у разі задоволення судом вимог.

Сформульована ж прокурором у даному позові позовна вимога - про визнання незаконним та скасування рішення Народицької селищної ради №235 від 28.04.2021, не визначає конкретного механізму захисту порушеного позивачем права, оскільки задоволення цієї вимоги не призведе до безумовного виконання такого рішення.

Посилання прокурора на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2022 у справі №906/633/21, не береться до уваги, оскільки в ній предметом розгляду були вимоги про визнання недійсним рішення тендерного комітету про застосування переговорної процедури закупівлі та визнання недійсним договору на закупівлю послуг, тоді як предметом спору у цій справі є вимоги про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради, а також зобов`язання повернути земельну ділянку. Питання ж щодо відшкодування завданих збитків (у разі їх наявності) чи/або стягнення коштів, на чому наголошує прокурор, може бути предметом окремого позову в основу якого можуть бути покладені обставини, встановлені у цій справі.

Розглядаючи по суті позовну вимогу про визнання незаконним та скасування рішення Народицької селищної ради №235 від 28.04.2021, суд також приймає до уваги, що відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду, вимога про визнання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування недійсними (незаконними) та їх скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до володіння відповідною земельною ділянкою (такий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №911/368/17, від 11.01.2020 у справі №922/614/19).

Зважаючи на те, що у позовній заяві прокурор обґрунтовує обраний ним спосіб захисту в частині не заявлення вимоги про визнання попереднього договору оренди недійсним тим, що розцінює вказаний договір як не укладений, суд вважає за доцільне зазначити таке.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Така реєстрація здійснюється на підставі укладеного договору оренди.

Натомість така форма документа, як попередній договір не містить юридичних підстав для надання в оренду земель сільськогосподарського призначення, оскільки не відповідає приписам Закону України "Про оренду землі" та Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.15 Закону України "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки).

Однак, як було встановлено та уже зазначалося судом, спірне рішення прийнято стосовно земельної ділянки, яка не сформована, як об`єкт цивільних прав.

Відповідно, враховуючи, що підставою для передачі в оренду земельної ділянки є виключно договір оренди, а попередній договір від 01.05.2021, не містить всіх визначених ст.15 Законом України "Про оренду землі" істотних умов договору оренди, зокрема, щодо об`єкта оренди, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що цей договір, в контексті вимог ст. 15 Закону України "Про оренду землі", є неукладеним.

Враховуючи, що попередній договір оренди не відповідає вимогам вищевказаної статті 15 Закону України "Про оренду землі" та є не укладеним, то він не може призвести і до його державної реєстрації та, відповідно, - до виникнення права оренди земельної ділянки. З огляду на зазначене і рішення ради про укладення такого договору не несе жодних наслідків для виникнення у Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода Базар" права оренди.

Про вищевказане також свідчить відсутність у державному реєстрі запису про зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю "Злагода Базар" право оренди.

За наявними у справі витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, станом на 06.07.2021 відсутня інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі по спірних земельних ділянках.

Наведене в сукупності вказує на те, що фактично в користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Злагода Базар" було передано за актом прийому - передачі земельні ділянки без жодних на те правових підстав.

Оскільки у Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода Базар" не виникло та не могло виникнути як на підставі оскаржуваного рішення, так і в процесі його реалізації жодних прав щодо спірної земельної ділянки, тому, на переконання суду, і з такої позиції вимога про визнання незаконним та скасування рішення Народицької селищної ради також не призведе до захисту порушених прав.

За вказаного та враховуючи, що навіть реалізація оскаржуваного рішення, за жодних умов не могла та не може призвести до виникнення у відповідача права оренди, доводи прокурора про те, що вимогу про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування заявлено з метою захисту інтересів держави у юридичній визначеності на майбутнє, суд оцінює критично. До того ж, для уникнення настання в майбутньому прийняття подібних управлінських рішень є інший спосіб реагування, зокрема, передбачений ст.386 ЦК України.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову в частині визнання незаконним та скасування рішення Народицької селищної ради №235 від 28.04.2021 про надання ТОВ "Злагода Базар" в оренду земельної ділянки та укладання попереднього договору оренди землі загальною площею 194,50 га із реформованого КСП ім. Щорса.

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання ТОВ "Злагода Базар" повернути до земель запасу земельні ділянки загальною площею 194,50 га, які фактично вибули за актом приймання-передачі від 01.05.2021 із сформованих земельних ділянок з кадастровими номерами 1823780400:05:009:0001, 1823780400:02:002:0009 шляхом їх передачі Кабінету Міністрів України, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 09.12.2021 між Народицькою селищною радою та ТОВ "Злагода" було підписано угоду про припинення попереднього договору оренди землі №52 від 01.05.2021, за умовами якої сторони вирішили припинити дію попереднього договору оренди землі №52 від 01.05.2021 (земельна ділянка площею 215,00 га) за взаємною згодою сторін відповідно до п.37 попереднього договору оренди землі №52 від 01.05.2021 на основі рішення Народицької селищної ради від 09.12.2021 року №473 (т.1, а.с.121).

В подальшому, земельну ділянку площею 194,50 га, яка знаходиться на території Народицької селищної ради, Житомирської області біля населеного пункту с. Базар повернуто ТОВ "Злагода Базар" до земель запасу шляхом її передачі Народицькій селищній раді, про що подано до справи акт приймання-передачі земельної ділянки від 09.12.2021 (т. 1, а. с. 122).

При цьому, суд враховує, що позов у цій справі прокурор подав 29.12.2021, що підтверджується відбитком поштового штемпеля на конверті в якому надійшла позовна заява (т. 1, а. с. 88), а ТОВ "Злагода Базар", згідно поданих доказів, здійснило повернення земельної ділянки 09.12.2021, тобто ще до звернення прокурора з позовом у цій справі.

Прокурор у заяві від 16.09.2022, поданій суду першої інстанції просила закрити провадження у справі та зазначила, що закриттю підлягає провадження у справі в частині заявлених позовних вимог щодо повернення земельної ділянки, оскільки актом прийому-передачі спірних земельних ділянок від 09.12.2022 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Злагода Базар" повернуло земельні ділянки Народицькій селищній раді.

Суд враховує, що за змістом п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Як предмет позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.06.2019 у справі № 13/51-04.

Оскільки, на момент звернення до суду прокурора з вимогою про зобов`язання ТОВ "Злагода Базар" повернути до земель запасу земельну ділянку площею 194,50 га, якої у користуванні ТОВ "Злагода Базар" не було, то в задоволенні такої вимоги слід відмовити, а не закривати провадження.

Таким чином, суд першої інстанції вірно відмовив у позові і в цій частині, а не закрив провадження, оскільки були відсутні підстави для заявлення відповідної вимоги. Доводи апеляційної скарги прокурора не спростовують відповідних висновків місцевого господарського суду та суперечать висновкам Великої Палати Верховного Суду, наведеним вище.

Щодо розподілу судових витрат, понесених прокурором в суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції, що з врахуванням встановлених обставин виникнення спору в справі, внаслідок неправильних дій сторони (сторін), відмова у задоволенні позову не є підставою для покладення на прокуратуру судових витрат у цій справі за розгляд позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради.

В той же час, колегія суддів не погоджується із висновком про покладення судових витрат в рівних частинах на Народицьку селищну раду та Товариство з обмеженою відповідальністю "Злагода Базар".

Посилання суду на позицію, наведену в постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2022 у справі № 906/952/21, суд апеляційної інстанції вважає помилковим оскільки в ній позов про визнання незаконним та скасування рішення був пред`явлений заступником керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: 1) Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області; 2) Народицької селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Благодійний Союз".

На думку суду апеляційної інстанції, волевиявлення органу місцевого самоврядування у вигляді відповідного рішення не залежало від особи, на користь якої воно було прийнято, оскільки орган місцевого самоврядування міг прийняти, як позитивне, так і негативне рішення відносно заявника.

Таким чином, судовий збір за позовну вимогу про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради судом покладається на Народицьку селищну раду в повному обсязі.

За вказаного витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради суд покладає на Народицьку селищну раду.

Витрати ж по сплаті судового збору за вимогою про зобов`язання повернути земельну ділянку, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України (оскільки таку позовну вимогу пред`явлено за відсутністю правових підстав) колегією суду покладаються на Житомирську обласну прокуратуру.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Натомість, доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода Базар" щодо розподілу судових витрат знайшли своє підтвердження в ході апеляційного провадження.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури залишити без задоволення, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода Базар" задовольнити та скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 19.12.2022 у справі № 906/1427/21 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода базар» на користь Житомирської обласної прокуратури 1135 грн. судового збору за розгляд позовної заяви.

Щодо витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода Базар" на професійну правничу допомогу, суд вказує таке.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Водночас згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частиною першою статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 126 ГПК України).

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.

Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Водночас склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Колегія суддів зазначає, що у відзиві на апеляційну скаргу Товариством з обмеженою відповідальністю "Злагода Базар" було вказано, що розмір понесених відповідачем судових витрат у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції становить 10 000 грн витрат на правничу допомогу адвоката, яких: підготовка відзиву на апеляційну скаргу в сумі 7500 грн; подання/направлення відзиву 500 грн; участь адвоката в судовому засіданні апеляційного суду 2000 грн.

На підтвердження цих витрат до відзиву надало копію договору від 25.01.2022 про надання правничої допомоги та розрахунок гонорару від 09.02.2023, вартість послуг, наведених у розрахунку, відповідає вартості послуг, погоджених у пункті 2 договору про надання правничої допомоги.

Колегія суддів зазначає, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Колегія суддів апеляційної інстанції звертається до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 за якими розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (аналогічний висновок міститься у пункті 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у пункті 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Отже, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Такий висновок Верховного Суду викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

З матеріалів справи вбачається, що клопотань про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу у цій справі сторони не заявляли.

Натомість, прокурор у запереченні проти заяви ТОВ «Злагода Базар» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відповідача просила не про зменшення витрат, а про відмову у задоволенні заяви в цілому, посилаючись на те, що адвокат Нестерчук С. С. представляла інтереси відповідача в аналогічних справах щодо використання ТОВ "Злагода Базар" земельних ділянок на території Ради, ініційованих прокуратурою, зокрема у справах №906/1029/20, №906/1421/21, №906/945/21. Відповідно апеляційним судом така заява не може бути оцінена як заява про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

Колегія суддів, вирішуючи питання про стягнення сум витрат на професійну правничу допомогу враховує, що Велика Палата Верховного Суду звертала увагу судів, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18).

Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (пункт 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц).

Звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі відповідного уповноваженого органу, прокурор не замінює цей орган у судовому процесі, однак і не виконує функцію його представництва, оскільки представляє державу та є окремим самостійним суб`єктом звернення (пункт 8.23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 923/199/21).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу сторони у справі - позивача лише у випадках, передбачених відповідним процесуальним законом, однак у разі відкриття провадження у справі за поданим ним позовом, він має ті ж права та обов`язки, що їх має позивач, за винятком права укладати мирову угоду. З урахуванням наведеного, звертаючись із позовом в інтересах держави, прокурор є суб`єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов`язки, пов`язані з розподілом судових витрат (пункти 8.31, 8.32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 923/199/21).

Зважаючи на встановлене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність покладення на Прокурора судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених ТОВ "Злагода Базар", в розмірі 10 000 грн, який, на думку суду апеляційної інстанції, враховує поведінку сторін, є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, наданими адвокатом послуг в суді апеляційної інстанції, а також відповідає критеріям розумності, пропорційності та співмірності.

6. Висновки за результатами апеляційного розгляду.

Враховуючи вище викладене, судова колегія зазначає, що доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Натомість, доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода Базар" щодо розподілу судових витрат знайшли своє підтвердження в ході апеляційного провадження.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Житомирської області від 19.12.2022 р. у справі №906/1427/21 в частині розподілу судових витрат між сторонами прийнято з порушенням норм матеріального права, не відповідає вимогам щодо повного та достовірного встановлення обставин, які підлягали встановленню господарським судом, що призвело до помилкових висновків.

За таких обставин, враховуючи положення статті 275 та статті 277 ГПК України апеляційну скаргу апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури залишити без задоволення, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода Базар" задовольнити та скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 19.12.2022 у справі № 906/1427/21 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода базар» на користь Житомирської обласної прокуратури 1135 грн. судового збору за розгляд позовної заяви.

Здійснити розподіл судових витрат у відповідності до ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 19.12.2022 р. у справі №906/1427/21 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода Базар" на рішення Господарського суду Житомирської області від 19.12.2022 р. у справі №906/1427/21 - задоволити.

Скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 19.12.2022 р. у справі №906/1427/21 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода Базар" на користь Житомирської обласної прокуратури 1135 грн судового збору за розгляд позовної заяви.

Рішення Господарського суду Житомирської області від 19.12.2022 р. у справі №906/1427/21 змінити в частині розподілу судових витрат, виклавши пункт 3 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

"3. Стягнути з Народицької селищної ради (11401, Житомирська область, Народицький район, смт.Народичі, вул.Свято-Миколаївська, 175, код ЄДРПОУ 04346480) на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м.Житомир, вул.Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950, Розрахунковий рахунок UА598201720343110001000011049 в ДКСУ м. Києва, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02909950) 2270 грн судового збору.".

В решті рішення Господарського суду Житомирської області від 19.12.2022 р. у справі №906/1427/21 - залишити без змін.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода Базар" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, які понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційній інстанції, задовольнити.

Стягнути з Житомирської обласної прокуратури (10008, м.Житомир, вул.Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950, Розрахунковий рахунок UА598201720343110001000011049 в ДКСУ м. Києва, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02909950) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода Базар" (11452, Житомирська обл., Народицький р-н, село Базар, вул. Шевченка, буд. 98, код 42897149) - 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Видачу наказів доручити Господарському суду Житомирської області.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №906/1427/21 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "28" квітня 2023 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.