Постанова

від 01.05.2023 по справі 904/324/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.05.2023 року м. Дніпро Справа № 904/324/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач),

суддів: Орєшкіної Е.В., Чус О.В..

розглянувши у порядку письмового провадження

без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

фізичної особи-підприємця Корсун (Галюк) Ольги Миколаївни

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2022р.

та додаткового рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2022р. (суддя Ніколенко М.О., м. Дніпро, повний текст рішення складено 14.10.2022р., повний текст додаткового рішення прийнято 18.11.2022р.) по справі

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тридцять три", м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область

до Фізичної особи-підприємця Галюк Ольги Миколаївни, м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область

про стягнення суми основного боргу у розмірі 1 900,90 грн., 3% річних, у розмірі 45,67 грн., інфляційної складової, у розмірі 87, 29 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тридцять три" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Галюк Ольги Миколаївни, про стягнення суми основного боргу, у розмірі 1 900,90 грн., 3% річних, у розмірі 45,67 грн., інфляційної складової, у розмірі 87,29 грн..

08.11.2022р. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тридцять три" подало до суду заяву, про стягнення з відповідача витрат позивача на правову допомогу у розмірі 2 000 грн..

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2022р. залишено без розгляду позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тридцять три" в частині стягнення 3% річних, у розмірі 45,67 грн. та інфляційної складової, у розмірі 87,29 грн. Позовні вимоги про стягнення суми основного боргу, у розмірі 1 900,90 грн. задоволено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Галюк Ольги Миколаївни на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тридцять три" суму основної основного боргу, у розмірі 1 900,90 грн. та витрати зі сплати судового збору, у розмірі 2 318,81 грн..

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2022р. стягнуто з Фізичної особи-підприємця Галюк Ольги Миколаївни на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тридцять три" витрати на правову допомогу, у розмірі 1 869,25 грн..

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із зазначеними рішеннями суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась Фізична особа-підприємець Корсун (Галюк) Ольга Миколаївна, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2022р. та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2022р. та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог Позивача у повному обсязі. Одночасно, в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржнця посилається на те, що про існування спору щодо стягнення суми боргу на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тридцять три» за утримання будинку дізналася з мобільного додатку «Дія» інформації про відкриті відносно неї виконавчих проваджень. Самого рішення суду чи виклику на судові засідання не отримувала.

Скаржниця зазначає на тому, що станом на 01.07.2022 р. вона мала борг по утриманню будинку та прибудинковоі території Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тридцять три», на загальну суму 2655,70 грн., що підтверджується квитанією, яку їй видав Голова ОСББ Павлюченко Ю..

Скаржниця наголошує на тому, що 07.10.2022 р. сума боргу, у розмірі 2655,70 грн. нею була оплачена у повному обсязі, що підтверджуеться квитанією Приватбанку № 9283-6398-1537-99-85 від 07.10.2022 р.. Крім цього, починаючи з жовтня місяця 2016 р. вона поетапно перераховувала кошти на утримання будинку та прибудинкової території Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тридцять три», які виставлялися в квитанціях, але Позивач приховав від суду дану інформацію, що призвело до винесення незаконного рішення.

Скаржниця звертає увагу на те, що, як зазначає позивач, в період з 01.10.2016 р. по 31.08.2021 р., їй була нарахована плата за утримання будинку та прибудинксвої території, у розмірі 5 469,20 грн.. З квитанцій, які надаються в якості доказів, вбачається, що з 01.10.2016 р. було оплачено за утримання будинку та прибудинкової території, на загальну суму 6222,50 грн.. Тобто, на час винесення рішення по даній справі 14.10.2022 р., у Відповідача навіть вже існувала переплата по оплаті за утримання будинку та прибудинкової території, на суму 753,30 грн., а не борг розмірі 1900 грн., як зазначає Позивач.

Аналогічні доводи також містить і відповідь на відзив на апеляційну скаргу.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу Позивач просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу без задоволення, оскільки вважає рішення законними та обгрунтованими, ухваленим на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які Позивач посилався як на підставу своїх вимог.

В обгрунтування своїх заперечень Позивач зазначає на тому, звернувся до суду за стягненням зі Скаржника боргу по внесках, станом на 01.08.2021 р., у сумі 1900,90 грн.. Загальна сума внесків на 01.08.2021р., які в силу приписів закону зобов`язаний сплачувати співвласник, складала 5 469,20 грн., натомість, на момент подачі позовної заяви, заборгованість Скаржника перед ОСББ складала 1900,90 грн..

Позивач вказує на те, що Скаржник надає суду докази оплати внесків за станом на 07.10.2022 р., в сумі 2 655,70 грн., а перед цим востаннє Скаржник сплачував внески в серпні 2020 р..

Позивач наголошує на тому, що подані Скаржником докази оплати внесків співвласників в 2016 та 2017 роках були враховані ОСББ при розрахунку заборгованості Скаржника перед ОСББ. При цьому, сплативши кошти, в сумі 2 655,70 грн., станом на жовтень 2022 р. загальна заборгованість Скаржника все ще складала 265,50 грн., хоча борг, в сумі 1900,90 грн. був погашений. Отже, на думку Позивача, судом було ухвалено законне рішення на підставі чинних та достовірних документів.

Позивач також вказує на те, що з 03.10.2022 р. по сьогодні Скаржник знову накопичив заборгованість по внескам співласників перед ОСББ. Рішення суду по даній справі було ухвалено 14.10.2022р., через сім днів після здійснення Скаржником оплати. Відповідач не скористалася своїм правом та не надала ані суду доказів оплати, ані повідомила ОСББ про здійснену нею оплату для того, щоб повідомити про дану обставину суд.

Позивач зазначає на тому, що про факт здійснення Скаржником оплати ОСББ стало відомо після ухвалення судом рішення по даній справі з виписки банку про платежі співвласників за підсумками поточного місяця, а тому ОСББ не мало змоги повідомити суд про те, що Скаржником погашено заборгованість по предмету спору.

Поряд з цим, Позивач вказує, що після видачі судом наказів про примусове виконання рішення суду, враховуючи той факт, що заборгованість по предмету спору Скаржником була погашена, ОСББ подало на примусове виконання лише і тільки понесені витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач вважає, що враховуючи той факт, що станом на момент подачі позовної заяви заборгованість Скаржника перед ОСББ існувала, а Скаржник протилежного не довів, то останнній зобов`язаний був компенсувати витрати ОСББ по сплаті судового збору і витрати на профеаійну правничу допомогу.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 06.02.2023р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Орєшкіна Е.В., Чус О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2023р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/324/22. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Корсун Ольги Миколаївни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2022р. та додаткового рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2022р. по справі № 904/324/22 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

10.02.2023р. матеріали справи № 904/324/22 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.02.2023р. апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Корсун Ольги Миколаївни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2022р. та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2022р. у справі № 904/324/22 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання суду доказів доплати судового збору у розмірі 243,28 грн. та письмових пояснень щодо обгрунтування підстав скасування додаткового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ч. 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.03.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Корсун Ольги Миколаївни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2022р. та додаткового рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2022р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

7. Встановлені судом обставини справи

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 03.06.2016р. було зареєстровано юридичну особу - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тридцять три".

Рішенням загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тридцять три", затвердженим протоколом № 2 від 25.09.2016р. затверджено внесок на управління та утримання будинку у розмірі 0,93 грн. за 1 м.кв..

Рішенням загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тридцять три", затвердженим протоколом № 4 від 12.11.2017р. затверджено внесок на управління та утримання будинку, у розмірі 1,50 грн..

Рішенням загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тридцять три", затвердженим протоколом № 7 від 17.05.2020р. затверджено внесок на управління та утримання будинку, у розмірі 2 грн..

ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ( а.с.34).

На підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі № 585 від 14.03.2011р.; рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області у справі № 173/466/16-ц, провадження № 2/173/385/2016 від 30.08.2016р., ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення РНОНМ: 1227168512210, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (запис про право власності № 20018903 від 12.04.2017).

А отже, Галюк Ольга Миколаївна є співвласником спільного майна багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

За період з 01.10.2016р. по 31.08.2021р. позивачем нараховано відповідачу 5 469,20 грн. плати за утримання будинку та прибудинкової території.

Однак, відповідач, за твердженням позивача, порушив свої зобов`язання та не сплатив внески на утримання будинку у повному обсязі у встановлені строки. Відповідачем було частково сплачено нараховану заборгованість, на загальну суму 3 568,30 грн..

За таких обставин, за розрахунком позивача, у Фізичної особи-підприємця Галюк Ольги Миколаївни утворилась заборгованість перед Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Тридцять три", у розмірі 1 900,90 грн..

Позивач зазначає, що Відповідачем зазначана заборгованість не сплачена, у зв`язку з чим у нього виникла необхідність звернення до суду з позовом.

За наслідками розгляду позову Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Тридцять три" господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

Посилаючись на відсутність боргу, Відповідачем до апеляційної скарги додано додатковий доказ - копію квитанції Приватбанку від 07.10.2022р., на загальну суму 2566,70 грн..

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Враховуючи неотримання відповідачем ухвали про відкриття провадження у справі, у зв`язку з чим останній не мав можливості надати суду докази виконання зобов`язань по оплаті за утримання будинку та прибудинкової території, колегія судів апеляційного господарського суду приймає надані Скаржницею до суду апеляційної інстанції докази, які не були ним подані до суду першої інстанції через причини, які не залежали від нього, а саме: копію квитанції Приватбанку від 07.10.2022р., на загальну суму 2566,70 грн..

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення зобов`язань є договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 03.06.2016р. було зареєстровано юридичну особу - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тридцять три".

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (надалі - Закон).

Статтею 1 Закону встановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до статті 4 Закону, об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Отже, Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Рішенням загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тридцять три", затвердженим протоколом № 2 від 25.09.2016р. затверджено внесок на управління та утримання будинку, у розмірі 0,93 грн. за 1 м.кв..

Рішенням загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тридцять три", затвердженим протоколом № 4 від 12.11.2017р. затверджено внесок на управління та утримання будинку, у розмірі 1,50 грн…

Рішенням загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тридцять три", затвердженим протоколом № 7 від 17.05.2020р. затверджено внесок на управління та утримання будинку, у розмірі 2 грн..

Рішеннями загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тридцять три", затвердженими протоколами № 2 від 25.09.2016р., № 4 від 12.11.2017, № 7 від 17.05.2020р., встановлено, що сплата внесків та платежів проводиться до 20 числа поточного місяця.

На підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі № 585 від 14.03.2011р.; рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області у справі № 173/466/16-ц, провадження № 2/173/385/2016 від 30.08.2016р., ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення РНОНМ: 1227168512210, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (запис про право власності № 20018903 від 12.04.2017р.).

ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Із Свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 від 03.06.2022р., виданого Чорноморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вбачається, що ОСОБА_1 змінила прізвище ОСОБА_2 на ОСОБА_3 .

Отже, ОСОБА_4 є співвласником спільного майна багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі тощо.

Згідно зі ст. 20 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Відповідно ст. ст. 17, 18 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі.

Системний аналіз приписів ст.ст. 10, 13, 15, 16, 17, 20, 23 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" дозволяє зробити висновок про те, що зазначений закон передбачає комплекс взаємопов`язаних прав та обов`язків власників квартир та об`єднання співвласників, які в кінцевому мають забезпечити належне функціонування та утримання співвласниками житлового будинку їхньої спільної часткової власності. Зокрема, праву об`єднання в особі його загальних зборів, на встановлення порядку сплати, переліку та розміру внесків і платежів (статті 10, 16 Закону) кореспондує обов`язок співвласника виконувати рішення статутних органів об`єднання, своєчасно та в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, частка яких визначається пропорційно до загальної площі квартири (статті 15, 20 Закону).

Оскільки належне відповідачу нежитлове приміщення розташоване у будинку, в якому створено ОСББ, чинним законодавством на відповідача покладений обов`язок з оплати за відповідні послуги з обслуговування та утримання будинку та прибудинкової території.

Як зазначив позивач, відповідач порушив свої зобов`язання та не сплатив внески на утримання будинку у повному обсязі у встановлені строки. Відповідачем було частково сплачено нараховану заборгованість, на загальну суму 3 568,30 грн..

За таких обставин, на час звернення Позивача до суду у ОСОБА_4 утворилась заборгованість перед Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Тридцять три", у розмірі 1 900,90 грн. Вказана сума заборгованості є частиною плати за утримання будинку та прибудинкової території, за період з 01.10.2016р. по 31.08.2021р..

Враховуючи нездійснення Відповідачем оплати вартості наданих послуг по утриманню будинку та прибудинкової території, позивач звернувся до господарського суду з позовними вимогами до фізичної особи-підприємця Галюк (Корсун) Ольги Миколаївни, про стягнення основного боргу, у розмірі 1 900,90 грн., 3% річних, у розмірі 45,67 грн., інфляційної складової, у розмірі 87,29 грн..

Позивач, 18.02.2022р. надав до суду заяву, про залишення без розгляду позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 45,67 грн., інфляційної складової у розмірі 87,29 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2022р. залишено без розгляду позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тридцять три" в частині вимог, про стягнення 3% річних, у розмірі 45,67 грн., інфляційної складової, у розмірі 87,29 грн. Позовні вимоги про стягнення суми основного боргу, у розмірі 1 900,90 грн. задоволено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Галюк Ольги Миколаївни на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тридцять три" суму основної основного боргу, у розмірі 1 900,90 грн. та витрати зі сплати судового збору, у розмірі 2 318,81 грн..

Колегія суддів констатує, що рішення господарського суду оскаржується лише в частині задоволених позовних вимог, у розмірі 1900,90 грн. та розподілу судових витрат на правничу допомогу.

Оскільки рішення суду в частині стягнення 3% річних та інфляційної складової не оскаржується, тобто не є вимогою апеляційної скарги, тому суд апеляційної інстанції законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цій частині не перевіряє.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку щодо їх обґрунтованості та доведеності в повному обсязі.

Оскаржуючи рішення суду, Відповідач посилається на погашення боргу під час розгляду спору в суді першої інстанції та на відсутність предмету спору.

Як зазначає Скаржник, на момент винесення рішення, у неї вже існувала переплата по оплаті за утримання будинку та прибудинкової території, на суму 753,30 грн., що підтверджується відповідною платіжною квтанцією, на загальну суму 6222,50 грн..

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги та висновки суду першої інстанції, зазначає таке.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Як предмет позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Аналогічну правову позицію висловили Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019р. по справі № 13/51-04 і Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, зокрема у постановах від 25.07.2019р. по справі №916/144/18 та від 14.05.2020р. по справі № 907/737/18.

Як зазначалося вище, спір у даній справі стосувався стягнення плати за утримання будинку та прибудинкової території, за період з 01.10.2016р. по 31.08.2021р..

З огляду на наведене, колегія суддів констатує той факт, що в процесі розгляду справи предмет спору припинив існування, у зв`язку з чим наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення суду першої інстанції, у разі подання апеляційної скарги, набирає законної сили після прийняття постанови апеляційним господарським судом за наслідками апеляційного перегляду, а відтак, залишення без змін рішення суду першої інстанції про стягнення боргу, якого не існувало на момент прийняття такого рішення, свідчить про невиправдане втручання у право особи на мирне володіння його майном. Незважаючи на те, що суд першої інстанції в межах наданих доказів прийняв законне і обґрунтоване рішення про задоволення позову в частині стягнення основного боргу, зайвий формалізм не повинен створювати надмірний тягар для сторін. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09.03.2021р. у справі № 914/1034/18, від 25.07.2019 р. у справі № 916/144/18.

Враховуючи те, що внаслідок сплати Відповідачем коштів, заборгованість по внесенню плати за утримання будинку та прибудинкової території, за заявлений до стягнення період відсутня, тобто має місце відсутність предмета спору, апеляційний господарський суд, враховуючи вказані правові позиції Верховного Суду, та керуючись положеннями п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України та ч. 1 ст. 278 ГПК України, дійшов висновку, що доводи заявника апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження, у зв`язку з чим, апеляційна скарга, в частині стягнення 1 900,90 грн. основного боргу підлягає задоволенню, а рішення в цій частині підлягає скасуванню та прийняттю в цій частині нового рішення, про закриття провадження.

Стосовно оскарження позивачем додаткового рішення суду першої інстанції у справі №904/324/22, колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ст. 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

При цьому колегія суддів зазначає, що відповідно до укладеної угоди з клієнтом, адвокат виконує обов`язки з представництва інтересів клієнта у суді, а також бере на себе відповідальність здійснювати таке представництво у комплексі, а не за взяту кожну окрему правничу дію, наприклад тільки написати процесуальний документ або суто виступити у судовому засіданні. Саме вчинення комплексу правничих дій забезпечить належну реалізацію прав та обов`язків клієнта для представництва його інтересів.

Так, у частині першій ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що іншими видами правової допомоги - є види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення:

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Таким чином, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Разом із тим, згідно зі ст. 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч.3 ст. 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат ( ст. 129 ГПК України ).

Згідно із ст. 123 зазначеного Кодексу, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги ( ч.3 ст. 126 цього Кодексу).

За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Водночас, за приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог). Разом з тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, також унормовано положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 ГПК України.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5,6 ст. 126 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тридцять три" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Галюк Ольги Миколаївни про стягнення суми основного боргу у розмірі 1 900,90 грн., 3% річних у розмірі 45,67 грн., інфляційної складової у розмірі 87,29 грн..

Разом з тим, позивач, у позовній заяві, в порядку п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України, повідомив суд про очікувані витрати, пов`язані із розглядом даної справи, у розмірі 2000 грн., в прохальній частині позовної заяви просив стягнути з відповідача вказану суму. Разом з позовною заявою було попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу буде складати 2 000,00 грн.

Отже, враховуючи те, що в позовній заяві заявлено про стягнення з Відповідача витрат ОСББ на професійну правничу допомогу, у Позивача наявні правові підстави для звернення до суду із заявою про розподіл судових витрат, зокрема, витрат на правову допомогу.

Як зазначалося вище, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2022р. залишено без розгляду позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тридцять три" в частині вимог, про стягнення 3% річних, у розмірі 45,67 грн., інфляційної складової, у розмірі 87,29 грн. Позовні вимоги про стягнення суми основного боргу, у розмірі 1 900,90 грн. задоволено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Галюк Ольги Миколаївни на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тридцять три" суму основної основного боргу, у розмірі 1 900,90 грн. та витрати зі сплати судового збору, у розмірі 2 318,81 грн..

В подальшому, 08.11.2022 р. позивачем було подано заяву, у якій останній просив вирішити питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2 000,00 грн.

На підтвердження витрат у сумі 2 000 грн. представник позивача надав Договір від 03.09.2021р. № 01 про надання правової (правничої) допомоги, попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат від 27.01.2022р., копію платіжного доручення № 41 від 03.09.2021р., про сплату за послуги згідно рахунку №01/21 від 03.09.2021р., на суму 2000,00 грн..

Так, за умовами п.п.1.1.,1.2 Договору № 01 про надання правової (правничої) допомоги від 03.09.2021р., укладеного між Адвокатським об`єднанням «Погрібної Ольги та Патики Андрія»(Виконавець) та ОСББ «Триднять три» (Замовник), сторони узгодили, що під професійною правничою допомогою розуміють надання адвокатами Адвокатського об`єднання «Погрібної Ольги та Патики Андрія» - Погрібною Ольгою та Патикою Андрієм - представництва/захисту Замовника в судових, правоохоронних та інших органах. Замовник уповноважує Виконавця знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії судових рішень, постанов, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брат участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення по справі, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів, міркувань інших осіб, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, складати і підписувати від імені Замовника будь-які заяви чи документи, в тому числі позовні заяви, заперечення, відзиви, клопотання, тощо, користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом, без обмежень.

Відповідно до п. 3.1. Договору вартість послуг (гонорар) включає в себе: надання юридичної консультації - 500 грн.; ознайомлення з матерфалами справи в суді - 500 грн.; підготовка та подача адвокатського запиту - 500 грн.; складання та подача позовної заяви про стягнення заборгованості з боржника - 2 000 грн.; складання та подача позовної заяви - 2500 грн.; підготовка та подача заперечення - 1500 грн.; підготовка та подача відзиву - 1500 грн.; підготовка та подача відповіді на відзив - 1500 грн.; підготовка та участь в судовому засіданні у суді першої інстанції - 800 грн. за кожне судове засідання; підготовка та участь в судовому засіданні у суді апеляційної інстанції - 900 грн. за кожне судове засідання; складання та подача апеляційної скарги - 2 000 грн.

Відтак, відповідно до п. 3.1 Договору, вартість складання та подачі позовної заяви про стягнення заборгованості з боржника складає 2 000 грн..

Отже, у даному випадку розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми.

Отже, встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги від 03.09.2021р. № 01 гонорару у фіксованому, не передбачає необхідності зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта в суді, оскільки розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, він не змінюється залежно від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Також у матеріалах справи міститься Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 22.01.2016р. серія ДП № 322, ордер АЕ № 1120624 від 21.01.2022р., яким ОСББ «Тридцять три» уповноважено адвоката Патику А.В. бути представником ОСББ в Господарському суді Дніпропетровської області.

Апеляційний господарський суд, дослідивши надані ОСББ «Тридцять три» докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, прийнявши до уваги що позов у справі було задоволено частково, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу адвоката, слід покласти на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог, тобто, у розмірі 1 869,25 грн..

Враховуючи усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає, що Скаржником не доведено необгрунтованість винеення судом першої інстаніції додаткового рішення по справі, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та його скасування відсутні. При цьому, Скаржниця в апеляційній скарзі не оспорює суму витрат на правничу допомогу, не просить її зменшити.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Частиною 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржуване рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2022р. у справі № 904/324/22 підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмету спору. Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2022р. слід залишити без змін.

10. Судові витрати

Частиною 9 ст. 129 ГПК України визначено, зокрема, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір доведено до розгляду судом з вини Відповідача, витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд позовної заяви та апеляційної скарги, згідно ч. 9 ст. 129 ГПК України, покладаються на фізичну особу-підприємця Корсун (Галюк) Ольгу Миколаївну.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Корсун (Галюк) Ольги Миколаївни задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2022р. у справі № 904/324/22 скасувати.

Провадження у справі у справі № 904/324/22 закрити, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2022р. залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви до Господарського суду Дніпропетровської області та апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду покласти на фізичну особу-підприємця Корсун (Галюк) Ольгу Миколаївну.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя О.В. Чус