Ухвала

від 25.04.2023 по справі 902/117/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

"25" квітня 2023 р. Cправа № 902/117/23

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,

за участю секретаря судового засідання Шейгець І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Державного підприємства "Браїлівський сокоморсовий завод" № б/н від 14.04.2023 (вх. № 01-48/21/23 від 14.04.2023) про забезпечення позову у справі

за позовом Державного підприємства "Браїлівський сокоморсовий завод", 23130, Вінницька обл., Жмеринський р-н, селище міського типу Браїлів, вулиця Чайковського, будинок 10, ідентифікаційний код юридичної особи 00375450

до Релігійної організації "Монастир згромадження отців місіонерів салетинів Кам`янець-Подільської Дієцезії Римсько-Католицької церкви у смт Браїлів", 23130, Вінницька обл., Жмеринський р-н, селище міського типу Браїлів, вулиця Чайковського, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 42405883

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Фонд державного майна України, 01133, місто Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок 18/9, ідентифікаційний код юридичної особи 00032945

про витребування з чужого незаконного володіння з припиненням права власності

за участю представників:

від позивача - керівник Костюченко В.П.,

від відповідача - адвокат Корнійчук С.А., згідно ордеру

від третьої особи - Хоменко П.В., у порядку самопредставництва

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Вінницької області 25.01.2023 року надійшла позовна заява № б/н від 20.01.2023 (вх. № 121/23 від 25.01.2023) Державного підприємства "Браїлівський сокоморсовий завод" до Релігійної організації "Монастир згромадження отців місіонерів салетинів Кам`янець-Подільської Дієцезії Римсько-Католицької церкви у смт Браїлів" про повернення майна, яке розташоване за адресою: Вінницька обл., смт Браїлів, вул. Чайковського, 10, а саме: адміністративної будівлі та споруди по виробництву пектину, літ.А, загальною площею - 938 кв.м. у власність Державного підприємства "Браїлівський сокоморсовий завод".

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2023 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

Ухвалою від 30.01.2023 суд постановив позовну заяву № б/н від 20.01.2023 (вх. № 121/23 від 25.01.2023) залишити без руху та встановив позивачу спосіб та строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.

20.02.2023 на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків з додатками на виконання вимог ухвали суду від 30.01.2023 року.

Ухвалою від 27.02.2023 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 902/117/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 28.03.2023 року о 10:00 год.

23.03.2023 до суду від позивача надійшов лист № 10/23 від 12.03.2023 (вх. № 01-34/2758/23 від 23.03.2023) з обгрунтуваннями щодо залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Фонду державного майна України.

27.03.2023 до суду від відповідача надійшла заява № б/н від 22.03.2023 (вхідний №01-34/2819/23 від 27.03.2023) про застосування позовної давності.

27.03.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №б/н від 22.03.2023 (вхідний №01-34/2820/23 від 27.03.2023) у якому останній проти позову заперечує з підстав зазначених у відзиві, у задоволенні позову просить відмовити.

Ухвалою від 28.03.2023 судом задоволено клопотання Державного підприємства "Браїлівський сокоморсовий завод" про залучення Фонду державного майна України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, залучено до участі у справі № 902/117/23 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Фонд державного майна України, відкладено підготовче засідання у справі № 902/1098/22 на 18.04.2023 об 11:00 год.

17.04.2023 до суду від Державного підприємства "Браїлівський сокоморсовий завод" надійшла заява № б/н від 14.04.2023 (вх. № 01-48/21/23 від 14.04.2023) про забезпечення позову, у якій заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що зареєстровано за Релігійною організацією "Монастир згромадження отців місіонерів салетинів Кам`янець-Подільської Дієцезії Римсько-Католицької церкви у смт Браїлів" (код ЄДРПОУ 42405883, Вінницька обл., Жмеринський р-н, смт Браїлів, вул. Чайковського,4), яке знаходиться за адресою: Вінницька обл., Жмеринський район, смт. Браїлів, вул. Чайковського, 10, а саме на адміністративну будівлю та споруду по виробництву пектину, літ. А, загальною площею-938 кв.м. та просить заборонити іншим особам вчиняти буд-які дії щодо вказаної будівлі; до набрання чинності рішенням у справі заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії, в тому числі відчуження, будівництво, демонтаж, перепланування, щодо зазначеного нерухомого майна.

Відповідно до положень частин 1, 3, 4 статті 140 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою від 17.04.2023 заяву позивача - Державного підприємства "Браїлівський сокоморсовий завод" № б/н від 14.04.2023 (вх. № 01-48/21/23 від 14.04.2023) про забезпечення позову призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.04.2023 року о 15:00 год.

20.04.2023 до суду від відповідача надійшли заперечення щодо заяви про забезпечення позову № б/н від 20.04.2023 (вх. № 01-34/3810/23 від 20.04.2023), у яких відповідач заперечив щодо вжиття заходів забезпечення позову по справі № 902/117/23 з підстав зазначених у них, у задоволенні заяви просив відмовити.

У судове засідання 25.04.2023 з`явилися представник позивача, представник відповідача та представник третьої особи на стороні позивача Фонду державного майна України (у режимі відеоконференції).

У судовому засіданні представник позивача підтримав подану заяву про забезпечення позову, просив її задовольнити з підстав зазначених у заяві.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову з підстав зазначених у запереченнях на заяву про вжиття заходів забезпечення позову.

Представник третьої особи на стороні позивача Фонду державного майна України підтримав подану позивачем заяву про забезпечення позову з підстав, викладених у ній та просив її задовольнити.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити з огляду на таке.

Положеннями частини 2, частини 3 статті 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Положеннями частини 1 статті 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, яке полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заходи забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Згідно приписів пунктів 3, 4 частини 1 статті 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна, зокрема, містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Відповідно до частини 4 статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у справах №914/2157/19 від 20.07.2020, №910/19256/16 від 10.04.2018, №910/20479/17 від 14.05.2018, №922/1605/18 від 11.09.2018, №909/526/19 від 14.01.2019, №925/288/17 від 25.01.2019, № 904/1417/19 від 26.09.2019.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Як вбачається із позовної заяви позивач звернувся з позовом до відповідача про витребування майна із чужого незаконного володіння. Відповідно до прохальної частини позову позивач просить суд повернути майно, яке розташоване за адресою: Вінницька обл., смт. Браїлів, вул. Чайковського, 10, а саме: адміністративну будівлю та споруди по виробництву пектину, літ.А, загальною площею 938 кв.м. у власність ДП "Браїлівський сокоморсовий завод".

На обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірне нерухоме майно належало позивачу. У 2007 році відділом державної виконавчої служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції описано, арештовано та реалізовано через Вінницьку філію ТОВ "Мультисервіс" нежитлове приміщення, а саме: адміністративна будівля та споруда по виробництву пектину, літ.А, загальною площею 938 кв.м.

Згідно рішення апеляційного суду Вінницької області від 23.11.2011 по справі №22ц-2934/2011р. прилюдні торги по адміністративній будівлі та споруді по виробництву пектину (літера А), яка розташована за адресою: Вінницька обл., смт Браїлів, вул. Чайковського, 10 визнано недійсними, скасовано протокол проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна № 8031002-1 від 09.02.2008 затвердженого виконавчим директором Вінницької філії ТОВ "Мультисервіс" та визнано недійсним акт державного виконавця відділу ДВС Жмеринського міськрайонного управління юстиції від 13.02.2008.

Позивач зазначає, що відповідне нерухоме майно згідно договору дарування від 05.05.2021 року за реєстраційним номером 418, який виданий та засвідчений приватним нотаріусом Жмеринського районного нотаріального округу Лавреновим Р.І. безоплатно передано у власність відповідача - Релігійної організації "Монастир згромадження отців місіонерів салетинів Кам`янець-Подільської Дієцезії Римсько-Католицької церкви у смт. Браїлів", що підтверджується інформаційною довідкою № 279247324 від 12.10.2021 щодо відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, позивач звернувся до суду з позовною вимогою майнового характеру.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що спірне нерухоме майно безпідставно вибуло із власності позивача та підлягає витребуванню із незаконного володіння відповідача, яке на час звернення з позовом до суду є його останнім власником.

У заяві про забезпечення позову позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що зареєстровано за Релігійною організацією «Монастир згромадження отців місіонерів салетинів Камянець- Подільської Дієцезії Римсько-Католицької Церкви у смт. Браїлів» Церкви (код ЄДРПОУ 42405883, Вінницька обл., Жмеринський р-н, смт.Браїлів, вул.Чайковського,4), яке знаходиться за адресою: Вінницька обл., Жмеринський район, смт. Браїлів, вул. Чайковського, 10, а саме на адміністративну будівлю та споруду по виробництву пектину, літ.А, загальною площею 938 кв.м. та заборонити іншим особам вчиняти буд-які дії щодо вказаної будівлі. До набрання чинності рішенням у справі заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії, в тому числі відчуження, будівництво, демонтаж, перепланування, щодо зазначеного нерухомого майна.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Відповідно до вимог частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

На обгрунтування підстав вжиття наведених заходів забезпечення позову позивач зазначив, що оскільки нерухоме майно, яке є предметом спору, неодноразово передавалось безоплатно у іншу власність, є підстави вважати, що існує досить висока ймовірність того факту, що зазначена будівля може в будь-який момент відповідачем безоплатно передана або відчужена на користь третіх осіб, що може значно утруднити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду.

Положеннями статті 15 ГПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Як уже було зазначено, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити, зокрема, вчинення відповідачем дій, спрямованих на реалізацію майна, що є предметом спору чи підготовчі дії до його реалізації, здійснення дій, з яких вбачається наявність істотної загрози порушення прав та інтересів позивача, тощо.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

За змістом статті 136 ГПК України обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Близькі за змістом висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.01.2019 у справі № 902/483/18, від 28.08.2019 у справі №910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів щодо наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову позивач зазначає "про досить високу ймовірність того факту, що зазначена будівля може в будь-який момент відчужена відповідачем", однак жодних доказів на підтвердження цього твердження до заяви про забезпечення позову позивачем не додано та матеріали позову та заяви про забезпечення позову цих доказів також не містять.

До заяви про забезпечення позову позивачем додано інформаційну довідку № 279247324 від 12.10.2021 щодо відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якої вбачається, що спірне нерухоме майно зареєстровано за відповідачем 05.05.2021 року.

Доказів на підтвердження того, що відповідач вживає заходи щодо відчуження майна, яке є предметом спору позивачем не надано.

У судовому засіданні під час розгляду заяви про забезпечення позову представник позивача підтвердив, що докази на підтвердження обставин викладених у заяві про забезпечення позову у позивача відсутні.

Отже, посилання позивача на те, що спірне майно у будь-який момент може бути відчужене відповідачем є лише припущенням позивача.

Окрім того, з наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що відповідач є власником спірного майна з 05.05.2021 року та сторонами не заперечується обставина, що особа власника майна з цього дня не змінювалася.

Посилання позивача на обставини вчинення іншими особами попередніх правочинів з відчуження спірного майна не можуть достеменно свідчити, що відповідач має намір відчужити нерухоме майно, що є предметом спору у цій справі.

З урахуванням встановленого, суд дійшов висновку, що позивачем не наведено фактичних обставин, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Із матеріалів заяви про забезпечення позову вбачається, що заявником не наведено обґрунтованих мотивів, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо обгрунтованності, адекватності та співмірності обраного заявником заходу забезпечення позову, а також доцільності та необхідності термінового забезпечення позову.

Водночас, наведені позивачем у заяві про вжиття заходів забезпечення позову припущення щодо можливого відчуження майна відповідачем без наведення відповідного документального обґрунтування не є достатньою правовою та фактичною підставою для задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову.

Таким чином, заявником не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Відмовляючи у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, суд звертає увагу позивача, що у разі зміни обставин, заяву про забезпечення позову, яку раніше було відхилено, може бути подано вдруге. Тобто, на заяви про забезпечення позову, у задоволенні якої було відмовлено, не поширюється заборона повторного звернення до господарського суду з наданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 136-140, 234, 235, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Державного підприємства "Браїлівський сокоморсовий завод" про забезпечення позову від 14.04.2023 (вх. № 01-48/21/23 від 14.04.2023) у справі №902/117/23 відмовити.

2. Згідно зі статтею 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

3. За приписами пункту 4 частини 1 статті 255 ГПК України ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено окремо від рішення суду першої інстанції до Північно-західного апеляційного господарського суду.

4. Відповідно до частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник ухвали надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, а також на відомі суду адреси електронної пошти: представника позивача - bralsokmors@gmail.com, представника відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, представника третьої особи - pravo@spfu.gov.ua.

Повний текст ухвали складено та підписано 01.05.2023 року.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу, 23130, Вінницька обл., Жмеринський р-н, селище міського типу Браїлів, вулиця Чайковського, будинок 10;

3 - відповідачу, 23130, Вінницька обл., Жмеринський р-н, селище міського типу Браїлів, вулиця Чайковського, будинок 4, ІНФОРМАЦІЯ_1;

4 - третій особі - Фонд державного майна України, 01133, місто Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок 18/9; pravo@spfu.gov.ua.