Рішення

від 27.04.2023 по справі 907/103/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2023 р. м. УжгородСправа № 907/103/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,

за участю секретаря судового засідання Піпар А.Ю.

Розглянув матеріали справи

за позовом Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Ужгород

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Георг», с. Сусково Закарпатської області

про стягнення 265 080,17 грн

За участю представників:

позивача не з`явився;

відповідача не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Закарпатський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Георг» про стягнення 95 332,24 грн заборгованості з орендної плати, 120 286,05 грн заборгованості за комунальні послуги та податки, 36 168,58 грн інфляційних витрат, 9675,17 грн пені, 3115,39 грн 3% річних та 502,74 грн неустойки за прострочення обов`язку з повернення майна посилаючись на неналежне виконання відповідачем Договору оренди індивідуально визначеного майна №65 від 04 вересня 2019 року.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/103/23 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2023.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 13 лютого 2023 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків, виявлених судом.

У зв`язку з усуненням позивачем виявлених судом недоліків позовної заяви ухвалою від 21 лютого 2023 року відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами спрощеного провадження з повідомленням учасників справи, встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті спору та з процесуальних питань, а також призначено судове засідання на 15 березня 2023 року.

Судове засідання 15.03.2023 не відбулося у зв`язку з сповіщенням системою цивільного захисту міста Ужгорода сигналу «Повітряна тривога!», про що керівником апарату Господарського суду Закарпатської області складено акт №02-07/16 від 15.03.2023 та ухвалою суду від 15.03.2023 учасників справи повідомлено, що наступне судове засідання у даній справі відбудеться 30.03.2023 року.

Судове засідання відкладалося на 27.04.2023 у зв`язку з неявкою представників сторін та враховуючи відсутність доказів належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи..

В ході розгляду справи позивачем 30.03.2023 подано суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно з якою позовні вимоги доповнено новою вимогою про стягнення з відповідача 48 627,00 грн неустойки, нарахованої в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України за несвоєчасне повернення орендованого майна, а також уточнено суму заявлених до стягнення позовних вимог 79 672,80 грн заборгованості з орендної плати, 120 286,05 грн заборгованості по сплаті комунальних послуг та податків, 36 168,58 грн інфляційних втрат, 9675,17 грн пені та 3115,39 грн 3% річних.

За наслідками розгляду означеної заяви позивача, судом встановлено, що до заяви Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» не долучено доказів надіслання копії означеної заяви з долученими до неї документами на адресу відповідача у справі, а відтак, в силу положень ч. 5 ст. 46 ГПК України заява від 30.03.2023 не приймається судом до розгляду та підлягає поверненню заявнику.

Водночас, враховуючи, що така заява сформована позивачем в електронній формі через систему «Електронний суд», повернення паперового примірника заяви підприємству не здійснюється.

Крім того, 20.04.2023 від позивача на адресу надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи доказів на підтвердження розміру заборгованості по комунальних послугах за січень-вересень 2022 року, розрахунки сум заявлених до стягнення боргу по орендній платі та комунальних платежах, платі за землю та з доказами надіслання означеної заяви позивача з додатками на адресу відповідача в справі.

В судове засідання 27.04.2023 позивач не забезпечив участь представника. Від нього 20.04.2023 на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника за наявними в справі матеріалами.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з`явився, про причини неявки не повідомив, відзву на позов не подав, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку. Так, ухвала суду про відкриття провадження у справі, яка надсилалася судом на юридичну адресу відповідача (89322, с. Сусково Закарпатської області, буд. 208) отримана відповідачем 01.03.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером 8850101738240 та вбачається з відомостей веб-сайту Укрпошти щодо відстеження рекомендованого відправлення за трек-номером 8850101738240.

Згідно з ч. 2 ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Ухвали-повідомлення про призначення на 30.03.2023 судового засідання та про відкладення розгляду справи на 27.04.2023, які також надсилалися судом на юридичну адресу відповідача станом на час розгляду спору судом не повернуто органом поштового зв`язку, водночас, з огляду на визначені ч. 2 ст. 42 ГПК України обов`язки сторін, беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляду даної справи в суді, а також зважаючи на встановлені ст. 248 ГПК України строки розгляду спору, відповідно до ст. 202 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, з огляду на ту обставину, що відповідно до ухвали суду від 30.03.2023 явка повноважних представників сторін в судовому засіданні не визнавалася обов`язковою, суд дійшов висновку, що Відповідач мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті, а його неявка не перешкоджає розгляду справи та прийняття обґрунтованого рішення щодо ініційованого позивачем спору.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки наявних в матеріалах справи доказів.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань за Договором оренди індивідуально визначеного майна №65 від 04.09.2019 в частині своєчасної сплати орендної плати, відшкодування комунальних платежів та плати за землю, повернення орендованого майна після закінчення строку дії Договору, у зв`язку з чим позивачем нараховано 95 332,24 грн заборгованості з орендної плати, 120 286,05 грн заборгованості за комунальні послуги та податки, 36 168,58 грн інфляційних витрат, 9675,17 грн пені, 3115,39 грн 3% річних та 502,74 грн неустойки, з вимогами про стягнення якої позивачем заявлено даний позов до господарського суду.

Заперечення (відзив) відповідача

Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

04 вересня 2019 року між Дочірнім підприємством «Закарпатський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (надалі Позивач/Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Георг» (надалі Відповідач/Орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного майна (надалі Договір) за умовами п. 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування індивідуально визначене майно, яке знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Свалява, урочище «Дем`янчі», а саме: Технічна площадка з гравійним покриттям площею 300 м.кв., трансформатор, 2 вагончика, ЛЕП внутрішня, ЛЕП високовольтна, 2 цистерни, що обліковуються на базі Філії «Свалявський райавтодор» ДП «Закарпатський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (надалі Об`єкт оренди).

Згідно з п. 2.1. Договору Орендар вступає у строкове платне користування майно у термін, вказаний в Договорі, але не раніше дати підписання сторонами Договору, згідно з Актом приймання-передачі вказаного майна.

На виконання умов Договору згідно з актом приймання-передавання нерухомого майна від 04.09.2019 року Об`єкт оренди передано в строкове платне користування Орендарю.

Відповідно до п. 3.1. Договору орендна плата визначається на підставі незалежної оцінки, із застосуванням погодженої обома сторонами річної орендної ставки в розмірі 11% і становить за базовий місяць розрахунку (серпень 2019 року) 5293,75 грн (без ПДВ).

Орендна плата розрахована за базовий місяць без врахування індекса інфляції та підлягає наступному коригуванню на індекс інфляції за серпень 2019 року.

Нарахування ПДВ на суму оренлдної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа місяця, наступного за базовим, до першого місяця оренди та на індекс інфляції за перший місяць оренди.

Розмір орендної плати за кожен наступний місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць на підставі виставлених Орендодавцем рахунків.

Згідно з положенням п. 3.2. Договору орендна плата перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця в розмірі 100% щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним відповідно до наданих Орендодавцем рахунків.

У разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно (п. 3.5. Договору).

Пунктом 4.2. Договору визначено обов`язок Орендаря свєчасно та в повному обсязі вносити на розрахунковий рахунок Орендодавця орендну плату, суму ПДВ, відшкодування плати за комунальні послуги та компенсацію податку за землю шляхом щомісячних перерахувань до 10 числа місяця наступного за завітним відповідно до наданих Орендодавцем рахунків.

Відповідно до п. 9.1 Договору його укладено строком на 2 роки 11 місяців, який діє з моменту його підписання обома сторонами по 04 серпня 2022 року.

Згідно з Актом приймання-передачі нерухомого майна від 01.10.2022 Об`єкт оренди повернуто Орендарем Орендодавцеві з оренди.

Позивач стверджує, що за час дії Договору Орендар не виконував належним чином взяті на себе зобов`язання, а саме не оплатив у визначений Договором строк орендну плату в сумі 95 332,24 грн та не компенсував сплачені Позивачем комунальні послуги, земельний податок в розмірі 120 286,05 грн, а також після закінчення строк дії Договору своєчасно не повернув Об`єкт оренди в результаті чого виникла заборгованість в зазначеному розмірі, стягнення якої разом з нарахованими на суму заборгованості по орендній платі інфляційними втратами, відсотками річними, пенею та неустойкою за несвоєчасне повернення об`єкта з оренди і є предметом судового розгляду в даній справі.

На підтвердження наведеного суду відповідно до позовної заяви надано копії актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг) з сплати орендної плати, відшкодування комунальних послуг та земельного податку за період з січня 2021 по вересень 2022 року включно, які не підписано відповідачем.

Водночас, до клопотання про залучення документів до матеріалів справи, яке надійшло на адресу суду від позивача 20.04.2023 (вх. №02.3.1-02/2897/23) Дочірнім підприємством «Закарпатський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» надано суду розрахунки основного боргу, заборгованості по відшкодуванню комунальних послуг, відповідно до яких вбачається, що за період з жовтня 2019 року по серпень 2022 року борг Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Георг» по сплаті орендної плати складає 79 672,80 грн, а заборгованість по відшкодуванню комунальних послуг та земельного податку в сумі 120 286,05 грн позивачем обрахована за період 120 286,05 грн.

На підтвердження означеного розміру заборгованості зі сплати орендної плати суду надано виставлені Орендарю рахунки №11 від 31.10.2019, №15 від 02.12.2019, №1 від 03.01.2020, №8 від 04.02.2020, №11 від 02.03.2020, №14 від 01.04.2020, №15 від 08.05.2020, №18 від 04.06.2020, №19 від 10.07.2020, №22 від 10.08.2020, №23 від 03.09.2020, №27 від 06.10.2020, №33 від 31.10.2020, №35 від 04.12.2020, №37 від 31.12.2020, рахунки-фактури №М-00001125 від 10.02.2021, №М-00001145 від 10.03.2021, №М-00001169 від 11.04.2021, №М-00001192 від 11.05.2021, №М-00001215 від 14.06.2021, №М-00001253 від 12.07.2021, №М-00001283 від 11.08.2021, №М-00001306 від 12.09.2021, №М-00001340 від 10.10.2021, №М-00001382 від 11.11.2021, №М-00001410 від 13.12.2021, №М-00001424 від 11.01.2022, №М-00001438 від 11.02.2022, №М-00001461 від 14.03.2022, №М-00001491 від 11.04.2022, №М-00001515 від 11.05.2022, №М-00001539 від 14.06.2022, №М-00001570 від 12.07.2022, №М-00001582 від 12.08.2022, №М-00001614 від 12.09.2022, та помісячні виписки по розрахунковому рахунку позивача за період з 01.10.2019 по 31.10.2019, з 01.11.2019 по 30.11.2019, з 01.12.2019 по 31.12.2019, з 01.01.2020 по 31.01.2020, з 01.02.2020 по 29.02.2020, з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.05.2020 по 31.05.2020, з 01.06.2020 по 30.06.2020, з 01.08.2020 по 31.08.2020, з 01.09.2020 по 30.09.2020, з 01.10.2020 по 31.10.2020, з 01.12.2020 по 31.12.2020, квитанцію №1 від 28.12.2020, платіжні доручення №117_1К01D/688 від 20.01.2021, №129_3401О/795 від 04.03.2021, №133 від 25.03.2021, №136 від 19.04.2021, №145_6А01В/1171 від 10.06.2021, №153_7К01N/1139 від 20.07.2021, №154_8301Н/699 від 03.08.2021, №158_8R0T/929 від 27.08.2021, №170_АТ019/1045 від 29.10.2021, №171 від 24.11.2021.

Окрім того, згідно з долученими позивачем до клопотання про залучення документів до матеріалів справи розрахунками комунальних послуг за період з січня по вересень 2022 року включно (по кожному місяцю окремо), рахунками-фактурами №М-00001442 від 11.02.2022, №М-00001467 від 14.03.2022, №М-00001497 від 11.04.2022, №М-00001501 від 11.04.2022, №М-00001508 від 06.05.2022, №М-00001531 від 06.06.2022, №М-00001571 від 12.07.2022, №М-00001549/108 від 27.06.2022, №М-00001599 від 15.08.2022, №М-00001615 від 12.09.2022, №М-00001628 від 05.10.2022, №М-00001630/177 від 11.10.2022, рахунками на оплату електроенергії (в тому числі по розподілу електроенергії) №210085/1/1 від 02.02.2022, ПЕЕ №210085/1/1 від 02.02.2022, №210085/2/1 від 03.03.2022, ПЕЕ №210085/2/1 від 03.03.2022, №210085/3/1 від 01.04.2022, ПЕЕ №210085/3/1 від 01.04.2022, №210085/4/1 від 02.05.2022, ПЕЕ №210085/4/1 від 02.05.2022, №210085/5/1 від 31.05.2022, ПЕЕ №210085/5/1 від 31.05.2022, №210085/6/1 від 06.07.2022, ПЕЕ №210085/6/1 від 06.07.2022, №210085/7/1 від 02.08.2022, ПЕЕ №210085/7/1 від 02.08.2022, №210085/8/1 від 31.08.2022, ПЕЕ №210085/8/1 від 31.08.2022, №210085/9/1 від 04.10.2022, ПЕЕ №210085/9/1 від 04.10.2022, актами про використану електроенергію за січень-вересень 2022 року включно, платіжним дорученням №181 від 31.01.2022 та податковою декларацією позивача з плати за землю за 2022 рік вбачається, що за період з січня 2022 року по вересень 2022 року включно (по дату повернення Об`єкта оренди з оренди) розмір нарахованих Орендарю до відшкодування комунальних послуг з оплати електроенергії, її розподілу та відшкодування земельного податку склав 122 526,96 грн (в тому числі 2043,36 грн плата за землю), у зв`язку з чим, беручи до уваги часткову сплату Орендарем зазначених витрат в розмірі 2240,91 грн, позивач стверджує, що розмір заборгованості в цій частині становить 120 286,05 грн, які просить стягнути з відповідача у справі.

Надіслані на адресу відповідача претензії №617/06-06 від 20.10.2021 (трек-номер відправлення 8800873865089, №404/06-06 від 12.10.2022 року (трек-номер відправлення 88800901250699) про сплату заборгованості, яка станом на час підготовки претензій за позицією позивача становила 60 711,12 грн та 215 618,29 грн відповідно залишені ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «Георг» без відповіді та задоволення.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Таким чином, цивільні права та обов`язки виникають з договорів, тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов`язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов`язання, визначені умовами договору.

Відповідно до ст.ст. 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, і в установлений строк.

Положеннями ст.ст. 526, 629 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Сторони повинні належним чином виконувати взяті на себе зобов`язання за укладеними договорами. Дане витікає з умов розглядуваного договору та вимог законодавства, згідно з яким суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( ч.1 ст.193 ГК України).

При укладені господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного виявлення, мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству (ч.4 ст.179 ГК України).

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні норми містяться також в положеннях п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України.

Матеріалами справи підтверджується та Відповідачем не спростовано факт користування ним Об`єктом оренди, який знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Свалява, урочище Дем`янчі, а саме: Технічна площадка з гравійним покриттям площею 300 м.кв., трансформатор, 2 вагончика, ЛЕП внутрішня, ЛЕП високовольтна, 2 цистерни, переданого в оренду на підставі Договору оренди індивідуально визначеного майна №65 від 04.09.2019 в період дії даного Договору, тобто до 04.08.2022 та повернення майна з Оренди за актом приймання-передачі від 01.10.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Як зазначалось вище, пунктами 3.1., 3.2. Договору Сторонами погоджено розмір орендної плати за користування Об`єктом оренди за перший (базовий) місяць оренди в сумі - 5293,75 грн (без ПДВ), порядок індексації орендної плати, нарахування на неї податку на додану вартість та строк сплати орендної плати 100% щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, а відповідно до п. 4.2. Договору оренди Відповідач зобов`язався додатково компенсовувати Позивачу комунальні послуги та податок за землю шляхом щомісячних перерахувань до 10 числа місяця наступного за завітним.

Як свідчать зібрані у справі докази, відповідач свого обов`язку щодо своєчасного і повного внесення орендної плати за користування орендованим приміщенням плату за період з жовтня по серпень 2022 року за Договором належним чином і у встановлений строк не виконав, а також Відповідачем не компенсовано вартість спожитої Орендарем електроенергії, її розподіл та сплачений Позивачем земельний податок за користування земельною ділянкою під Об`єктом оренди, допустивши станом на 06.02.2023 року (дата подання позовної заяви) перед Позивачем заборгованість зі сплати орендної плати в сумі 79 672,80 грн та 120 286,05 грн по компенсації комунальних послуг з оплати електроенергії, її розподілу та відшкодування земельного податку (в тому числі 2043,36 грн плати за землю).

Наведена сума заборгованості підтверджується зазначеними в описовій частині даного рішення первинними документами виставленими відповідачу рахунками, рахунками-фактурами, виписками по розрахунковому рахунку позивача, платіжними дорученнями, рахунками на оплату електроенергії (в тому числі по розподілу електроенергії), актами про використану електроенергію та не заперечено відповідачем жодними доказами.

І оскільки факт порушення відповідачем зазначених договірних зобов`язань встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, Договір оренди індивідуально визначеного майна від 04.09.2019 у судовому порядку недійсним або неукладеним не визнано, отже, його умови є обов`язковими до виконання сторонами, а тому позовні вимоги Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про примусове стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Георг» 79 672,80 грн заборгованості зі сплати орендної плати та 120 286,05 грн компенсації комунальних послуг та плати за землю, підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені та підтверджені належними та допустимими доказами.

В задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 15 659,44 грн заборгованості з орендної плати належить відмовити, позаяк нарахування орендної плати в цій частині Орендодавцем не підтверджено належними та допустимими первинними документами.

Щодо вимог про стягнення пені.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Приписами ч. 4 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 8.3. Договору сторонами погоджено, що у разі затримки внесення орендної плати, плати за утримання, інших платежів Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день такої затримки.

Як вбачається з долученого до позову розрахунку, пеня в сумі 9675,17 грн позивачем нарахована за період з 01.04.2022 по 30.09.2022, виходячи з суми заборгованості в цей період 48 642,36 грн.

В той же час, враховуючи умови п. 3.2. Договору (щодо строку сплати орендної плати відповідачем до 10 числа місяця наступного за звітним) та беручи до уваги подані позивачем розрахунки основного боргу вбачається, що станом на 01.04.2022 заборгованість відповідача по сплаті орендної плати становила 39 234,77 грн (борг по лютий 2022 року включно) та, з урахуванням здійснюваних позивачем щомісячних нарахувань орендної плати, змінювалася кожного 11 числа місяця шляхом донарахування боргу за попередній місяць оренди.

З урахуванням наведеного, здійснивши власний арифметичний розрахунок заявлених вимог в цій частині, судом встановлено, що розмір пені за означений позивачем період є більшим (13 333,44 грн). Відповідні розрахунки суду долучені до матеріалів справи.

Разом з тим, враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог при ухваленні рішення, а відтак підлягають до задоволення судом вимоги про стягнення з Відповідача нарахованої Позивачем за період з 01.04.2022 по 30.09.2022 пені в сумі 9675,17 грн.

Щодо 3 % річних та втрат від інфляції.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно поданого Позивачем розрахунку, за неналежне виконання договірних умов позивачем нараховано за період з 31.12.2020 року по 30.09.2022 року 3115,39 грн 3% річних та 34 637,58 грн втрат від інфляції.

В той же час, як вже зазначалося судом під час оцінки правомірності здійсненого позивачем розрахунку пені, беручи до уваги встановлений в Договорі строк сплати орендної плати (до 10 числа місяця наступного за звітним) та з огляду на поданий позивачем розрахунок суми основного боргу то заяви про долучення доказів (вх. №02.3.1-02/2897/23 від 20.04.2022) та первинні докази \, що його підтверджують, судом встановлено некоректність здійснених позивачем розрахунків та здійснення в період з 31.12.2020 року по 30.09.2022 року нарахувань 3% річних та інфляції без врахування поточного розміру заборгованості Орендаря, часткової сплати останнім орендної плати.

З урахуванням наведеного, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних за визначений позивачем період, з огляду на долучені позивачем первинні документи, які підтверджують заборгованість відповідача в означений період (в тому числі з урахуванням її часткової сплати), суд вважає правомірним та обґрунтованим нарахування відповідачу 2599,78 грн 3% річних та 20 084,40 грн втрат від інфляції за період з 31.12.2020 року по 30.09.2022 року, а позов в цій частині таким, що підлягає задоволенню. Відповідні розрахунки суду долучені до матеріалів справи.

В частині стягнення з відповідача 515,61 грн 3% річних та 14 553,18 грн втрат від інфляції, суд відмовляє, позаяк вимоги в цій частині невірно розраховані позивачем.

Щодо неустойки.

Як встановлено судом відповідно до п. 9.1 Договору його укладено строком на 2 роки 11 місяців, який діє з моменту його підписання обома сторонами по 04 серпня 2022 року.

В той же час, матеріалами справи підтверджується, що Об`єкт оренди повернуто відповідачем з оренди лише 01.10.2022, про що сторонами складено відповідний Акт приймання-передачі нерухомого майна від 01.10.2022.

З урахуванням наведеного, позивачем нараховано відповідачу 502,74 грн неустойки з посиланням на положення п. 8.6. Договору, відповідно до якого встановлено, що у випадку неповернення орендованого майна Орендодавцем в разі припинення дії Договору, Орендар сплачує неустойку в розмірі 5% від розміру орендної плати за кожен день прострочення обов`язку повернення майна в строк до такого повернення.

За змістом статей 610, 611, 612 ЦК України невиконання зобов`язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового обов`язку, що узгоджується з нормами статті 610 ЦК України та статті 216 ГК України.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Законодавець у частині першій статті 614 ЦК України визначив, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

В той же час, невиконання наймачем передбаченого частиною першою статті 785 ЦК України обов`язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов Договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до частини другої статті 785 ЦК України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Отже, відповідно до статті 614 ЦК України, для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 цього Кодексу, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання. Тобто судам потрібно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов`язку не виконав.

Означена правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 02.09.2014 у справі № 3-85гс14, а також Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постановах від 11.04.2018 у справі № 914/4238/15, від 24.04.2018 у справі № 910/14032/17 та від 09.09.2019 у справі № 910/16362/18 (пункт 51), від якої Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду не відступив при розгляді справи № 910/20370/17 (пункт 24 постанови від 13.12.2019) та у справі №910/11131/19 (постанова від 19.04.2021).

Положеннями статті 549 ЦК України та статті 230 ГК України визначено загальне поняття штрафних санкцій, яке у господарському судочинстві включає неустойку, штраф, пеню, яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил господарської діяльності, невиконання господарського зобов`язання.

За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною першою статті 230 ГК України визначено поняття штрафних санкцій. Ними визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (частина перша статті 548 ЦК України).

Тобто неустойка згідно із частиною другої статті 785 ЦК України розглядається як законна неустойка і застосовується незалежно від погодження сторонами цієї форми відповідальності в договорі найму (оренди).

Водночас неустойка за частиною другою статті 785 ЦК України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії Договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов`язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.

Узагальнюючи наведені висновки стосовно наслідків припинення Договору у разі, якщо орендар не повертає майно після припинення строку дії Договору, зокрема у вигляді подальшого неправомірного користування майном, та права орендодавця застосувати передбачений законом спосіб захисту порушеного права - стягнення з орендаря неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (частина друга статті 785 ЦК України), Суд, встановлюючи відмінності між орендною платою (платою за користування майном) та неустойкою, передбаченою частиною другою статті 785 ЦК України, зазначає про наступне.

Обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення Договору (до спливу строку дії Договору оренди), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об`єктом оренди на платній основі.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення Договору - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення Договору, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов`язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України.

Отже, яким би способом в Договорі не регламентувалися правовідносини між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов`язку щодо повернення речі з найму (оренди) з її подальшим користуванням після припинення Договору, що має місце у спірних правовідносинах (пункт 8.6 Договору), проте ці правовідносини не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено частиною другою статті 785 ЦК України (зокрема, з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов`язання, окрім того, що передбачений частиною другою статті 785 ЦК України).

З урахуванням наведеного, здійснене Позивачем нарахування Договірної неустойки в розмірі 5% від суми орендної плати в сумі 502,74 грн з посиланням на п. 8.6. Договору не відповідають наведеній позиції та правовому регулюванню, встановленому частиною другою статті 785 ЦК України, судовій практиці їх застосування, а відтак, до задоволення судом не підлягають.

При вирішення даного питання враховується також положення ч. 2 ст. 237 ГПК України за якими суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог при ухваленні рішення та самостійно змінювати і правову, і фактичну підставу заявленого позивачем позову.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають до часткового задоволення.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В той же час, зайво сплачений позивачем судовий збір в розмірі 486.97 грн (за подання заяви про збільшення позовних вимог, яка повернута судом) може бути повернутий з Державного бюджету України Дочірньому підприємству «Закарпатський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в порядку п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір за його клопотанням.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 46, 73, 74, 129, 221, 236, 238, 240, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Георг» (89322, с. Сусково Закарпатської області, буд. 208, код ЄДРПОУ 32167817) на користь Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (89600, м. Мукачево Закарпатської області, вул. Свалявська, 76, код ЄДРПОУ 22071242) 79 672,80 грн (сімдесят дев`ять тисяч шістсот сімдесят дві гривні 80 копійок) заборгованості зі сплати орендної плати, 120 286,05 грн (сто двадцять тисяч двісті вісімдесят шість гривень 05 копійок) компенсації комунальних послуг та плати за землю, 9675,17 грн (дев`ять тисяч шістсот сімдесят п`ять гривень 17 копійок) пені, 2599,78 грн (дві тисячі п`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 78 копійок) 3% річних, 20 084,40 грн (двадцять тисяч вісімдесят чотири гривні 40 копійок) втрат від інфляції та 3484,77 грн (три тисячі чотириста вісімдесят чотири гривні 77 копійок) в повернення сплаченого судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.

Повне судове рішення складено та підписано 01 травня 2023 року.

СуддяЛучко Р.М.