Повістка

від 20.04.2023 по справі 908/23/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/21/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2023 Справа № 908/23/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, розглянувши матеріали клопотання Фермерського господарства «Христина» про вирішення питання щодо розподілу судових витрат у справі № 908/23/23

за позовом: Фермерського господарства «Христина» (село Хоробрів, Сокальський район, Львівська область, 80013, ідентифікаційний код 32704136)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Антарі» (пр. Соборний, буд. 158, м. Запоріжжя, 69005, ідентифікаційний код 22148507)

про стягнення 73456 грн.

за участю представників:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.02.2023 у справі № 908/23/23 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Антарі» (пр. Соборний, буд. 158, м. Запоріжжя, 69005, ідентифікаційний код 22148507) на користь Фермерського господарства «Христина» (село Хоробрів, Сокальський район, Львівська область, 80013, ідентифікаційний код 32704136) заборгованості у розмірі 73456 (сімдесят три тисячі чотириста п`ятдесят шість) грн. 00 коп. та 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп. судового збору.

03.03.2023 Фермерським господарством «Христина» подано до Господарського суду Запорізької області клопотання про вирішення питання щодо розподілу судових витрат, в якій останній просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Антарі» на користь Фермерського господарства «Христина» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 16000,00 грн.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.03.2023 вказану заяву було розподілено на розгляд судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою суду від 08.03.2023 клопотання Фермерського господарства «Христина» про вирішення питання щодо розподілу судових витрат у справі № 908/23/23прийняти до розгляду, судове засідання призначено на 20.04.2023 о 10 год. 00 хв.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, враховуючи неявку представників сторін, судовий процес 20.04.2023 проводився без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

За результатами судового розгляду заяви, судом ухвалено додаткове рішення.

Розглянувши матеріали справи № 908/23/23 та клопотання представника Фермерського господарства «Христина» про вирішення питання щодо розподілу судових витрат суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Адвокатом Завадою Т.Р. при подачі позовної заяви було додано попередні (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат від 30.12.2022, в якому зазначалось що «підписанням цього Попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат позивач заявляє про те, що відповідні докази на підтвердження розміру понесених судових витрат будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду». Оскільки ухвалення судового рішення відбулося 27.02.2023, то дане клопотання подане у строк, встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 зазначеного Закону, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

На підтвердження здійснення витрат на оплату послуг адвоката, представником позивача надано: копія Договору про надання правової допомоги № 191 від 16.11.2020; копія Акту про надання правової допомоги № 01 від 01.03.2023 згідно Договору про надання правової допомоги № 191 від 16.11.2020; копія Рахунку-фактури № 01 від 01.03.2023.

Матеріалами справи підтверджено, що 16.11.2020 між Фермерським господарством «Христина» (Позивач, Клієнт) та Адвокатським Об`єднанням «ТІ ЕНД ТІ ПАРТНЕРС» (Адвокатське Об`єднання) укладений Договір про надання правової допомоги № 191 , за умовами якого (п. 1.1.) Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання, відповідне до чинного законодавства України, приймає на себе зобов`язання із надання правової допомоги щодо представницьких повноважень, захисту прав і законних інтересів Клієнта в обсязі та на умовах, встановлених цим договором та за домовленістю Сторін.

Згідно з пунктом 4.1. Договору, Сторони домовились, що вартість послуг Адвокатського об`єднання з надання правової допомоги за цим Договором встановлюється в розмірі. що визначається за домовленістю Сторін в Актах про надання правової допомоги, які формуються Адвокатським об`єднанням в міру надання правової допомоги (юридичних послуг) та вручаються безпосередньо Клієнту (уповноваженій особі Клієнта) або направляються засобами поштового чи комунікаційного зв`язку за його місцезнаходженням. Сторони дійшли згоди, що Акти про надання правової допомоги повинні містити детальний опис виконаних робіт з розрахунком кількості робочих годин та вартості таких послуг, відомості про звітний період, номер справи та місця надання правової допомоги.

Згідно з пунктом 4.2. Договору, Акти про надання правової допомоги повинні бути розглянуті, підписані, завірені печаткою (за наявністю) та повернуті Клієнтом Адвокатському об`єднанню протягом 2 (двох) робочих днів з моменту отримання у спосіб, визначений п. 4.1. цього договору.

Відповідно до п. 4.7. Договору, Сторони домовились, що після одержання Адвокатським об`єднанням від Клієнту Акту про надання правової допомоги та у випадках, визначених п. 4.3. цього Договору, Адвокатське об`єднання формує і направляє на адресу клієнта чи безпосередньонадає Клієнту рахунок на оплату послуг, а Клієнт бере на себе зобов`язання забезпечити оплату послуг Адвокатського об`єднання на підставі рахунку не пізніше 10-го робочого дня з моменту отримання Клієнтом рішення суду, що набрало законної сили.

Відповідно до пункту 4.6. Договору, Сторони домовились, що усі платежі за цим Договором, на розсуд Клієнта, підлягають сплаті Клієнтом у безготівковій формі на поточний банківський рахунок Адвокатського об`єднання або у готівковій формі, шляхом безпосередньої передачі Клієнтом грошових коштів уповноваженому представнику Адвокатського Об`єднання, про що уповноваженою особою Адвокатського Об`єднання складається Прибутковий касовий ордер, а Клієнту надається квитанція до прибуткового касового ордера.

На виконання умов договору № 191 від 16.11.2020 між Сторонами (Клієнтом та Адвокатським Об`єднанням) було підписано Акт про надання правової допомоги, який містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у відповідності до вимог ч. 3 ст. 126 ГПК України.

Згідно з пунктом 1 Акту № 01, Сторони свідчать, що у відповідності до положень пунктів 1.1., 2.1. Договору, Адвокатським об`єднанням було надано Клієнту правову допомогу (юридичні послуги) в межах розгляду справи № 908/23/23 за позовом Фермерського господарства «ХРИСТИНА» до Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА «АНТАРІ» згідно Опису наданої правової допомоги, викладеному в пункті 2 цього Акту.

В пункті 2 Акту № 01, викладено опис наданої правової допомоги (опис виконаних робіт з розрахунком кількості робочих годин та вартості таких послуг, відомості про звітний період, номер справи, місця надання правової допомоги). Всього надано послуг на загальну суму 16000,00 грн.

Послуги надавались Адвокатським об`єднанням через адвоката Заваду Тараса Романовича на підставі ордеру про надання правової допомоги, який 06.02.2023 та 27.02.2023 взяв участь у судових засіданнях Господарського суду Запорізької області в межах розгляду справи № 908/23/23.

Відповідно до акту № 01 від 01.03.2023, серед іншого, послуги були надані якісно та в повному обсязі, а замовник не має до адвоката жодних претензій.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited" проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Відповідач будь-яких письмових заперечень на заяву позивача та клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката суду не подав.

Суд зазначає, що процесуальним законом від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, а достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, навіть без обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі №823/2638/18 та від 09.07.2019 у справі №923/726/18).

У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 року № 910/13071/19 вказано, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Надані позивачем докази в їх сукупності підтверджують наявність підстав для відшкодування йому судом витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16000,00 грн. за рахунок відповідача, оскільки цей розмір судових витрат відповідно до статті 74 ГПК України доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Клопотання Фермерського господарства «Христина» про вирішення питання щодо розподілу судових витрат у справі № 908/23/23 задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Антарі» (пр. Соборний, буд. 158, м. Запоріжжя, 69005, ідентифікаційний код 22148507) на користь Фермерського господарства «Христина» (село Хоробрів, Сокальський район, Львівська область, 80013, ідентифікаційний код 32704136) - 16000 (шістнадцять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно ст. 241 ГПК України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 01.05.2023.

Суддя Т.А. Азізбекян