Рішення

від 19.04.2023 по справі 910/14363/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2023Справа № 910/14363/22Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Лук`янович В.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІТ «БІЛД ДРІМ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ГРУП УКРАЇНА»

про стягнення 1 099 101,27 грн,

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Габрик О.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІТ "БІЛД ДРІМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР ГРУП УКРАЇНА" про стягнення 1 099 101,27 грн, обґрунтований неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором генерального підряду № 12/02/2021-ГПР від 12.02.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/14363/22, підготовче засідання призначено на 25.01.2023.

25.01.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовче засідання 25.01.2023 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відкласти підготовче засідання на 22.02.2023. Явку представника відповідача визнано обов`язковою.

13.02.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

У зв`язку з перебуванням судді Трофименко Т.Ю. на лікарняному, судове засідання 22.02.2023 не відбулося.

Після виходу судді Трофименко Т.Ю. з лікарняного, ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 підготовче засідання у справі № 910/14363/22 призначено на 27.03.2023.

28.02.2023 до суду від позивача надійшли заперечення на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2023 заперечення позивача на відзив повернуто без розгляду на підставі ч. 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.

У підготовче засідання 27.03.2023 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив закрити підготовче провадження у даній справі та призначити справу до розгляду по суті на 19.04.2023.

28.03.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме доказів надсилання заперечень на відзив № 23/02 від 23.02.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 клопотання позивача про долучення доказів № 24/03 від 24.03.2023 залишено без розгляду.

У судове засідання 19.04.2023 з`явився представник відповідача, представник позивача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань до суду не подавав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою, відібраною у підготовчому засіданні 27.03.2023 у даній справі.

Відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Зважаючи на те, що позивача було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, а його неявка не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні за відсутності представника позивача.

В судовому засіданні 19.04.2023 представник відповідача висловив свої заперечення проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 19.04.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

12.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАРТ ГРУП УКРАЇНА» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕРВІТ «БІЛД ДРІМ» (генеральний підрядник) укладено договір генерального підряду № 12/02/2021-ГПР (надалі - Договір), за умовами п. 2.1. якого замовник доручає, а генеральний підрядник, в межах договірної ціни, зобов`язується виконати власними та/або залученими силами і засобами підрядні роботи (надалі - роботи) на об`єкті: «Реконструкція будинку під офісні приміщення по вулиці Тургенєвській, 17А у Шевченківському районі м. Києва».

Замовник забезпечує належне виконання ним прав і зобов`язань, як власника майбутнього об`єкта і забудовника земельної ділянки, у т.ч. в частині своєчасної та повної сплати усіх витрат та платежів, з цим пов`язаних (п. 2.2. Договору).

Пунктом 3.2. Договору сторони погодили, що договірна ціна робіт за цим Договором є динамічною і орієнтовно складає 87 476 930,95 грн з ПДВ.

Остаточна вартість робіт, яку замовник має сплатити генеральному підряднику, визначається на підставі Актів виконаних робіт за формою КБ-2в та Довідки за формою КБ-3 (п. 3.4. Договору).

Відповідно до п. 4.2. Договору здавання-приймання виконаних робіт оформляється актами приймання-передачі виконаних робіт (КБ-2в) та довідками про вартість виконаних підрядних робіт (КБ-3), підписаними обома сторонами, які подаються генеральним підрядником замовнику.

Замовник зобов`язаний перевірити якість та обсяги виконаних робіт, підписати акт приймання-передачі виконаних робіт ф. КБ-2в та Довідок ф. КБ-3 та передати його генеральному підряднику не пізніше 10 (десяти) робочих днів з дати отримання актів виконаних робіт (п. 4.3. Договору).

За умовами п. 4.5. Договору замовник оплачує генеральному підряднику кошти за виконані роботи на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт (їх етапів) протягом 10 робочих днів, з моменту підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт, у разі відсутності зауважень до якості робіт.

Підпунктом 7.2.11. пункту 7.2. Договору визначено обов`язок генерального підрядника після закінчення кожного етапу робіт передати замовнику такі роботи разом з виконавчою документацією на такий етап робіт, в той час як підпунктом 8.2.7. пункту 8.2. Договору визначено обов`язок замовника своєчасно здійснювати розрахунки за виконані генеральним підрядником роботи в порядку та строки, зазначені в цьому Договорі.

При цьому, виконавчою документацією у розумінні п. 1.1.7. Договору вважається документація (креслення, акти, довідки, тощо), яку зобов`язаний вести генеральний підрядник у складі, визначеному чинним законодавством України, і якою підтверджується факт виконання робіт з будівництва і яку він передає замовнику разом з передачею результатів робіт відповідно до виду (етапу).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що на виконання умов договору та відповідно до актів приймання-передачі виконаних робіт форми КБ-2в та Довідок про вартість виконаних робіт форми КБ-3 ним виконано роботи на загальну суму 12 270 131,24 грн. В свою чергу, відповідачем свій обов`язок із оплати робіт виконано частково та сплачено на користь позивача грошові кошти лише у розмірі 11 171 029,97 грн, внаслідок чого утворилась заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 1 099 101,27 грн.

З метою досудового врегулювання спору 26.10.2022 позивач звернувся до відповідача із вимогою від 25.10.2022 № 18/22 про сплату заборгованості, у якій просив у семиденний термін виконати зобов`язання за Договором та сплатити залишок заборгованості у розмірі 1 099 101,27 грн.

Оскільки вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Відповідач, у свою чергу, проти задоволення позову заперечував, зазначаючи про неможливість сплати заборгованості за Договором у розмірі 1 099 101,27 грн, у зв`язку з невиконанням позивачем визначеного законом обов`язку щодо реєстрації податкової накладної за оплату, здійснену відповідачем 08.10.2021 згідно з платіжним дорученням № 222 від 08.10.2021 на суму 1 000 000,00 грн, у т.ч. ПДВ - 166 666,67 грн, що позбавило відповідача можливості включити суми ПДВ до складу податкового кредиту, та відповідно зменшити своє податкове зобов`язання на суму ПДВ.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що між сторонами даного спору існують господарські правовідносини, що виникли з договору підряду (будівельний підряд).

Згідно з ч. 2 ст. 317 Господарського кодексу України, загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України).

Статтею 844 Цивільного кодексу України встановлено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Судом з матеріалів справи встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, що підтверджується доданими до позовної заяви актами приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідками про вартість виконання будівельних робіт (форма № КБ-3), які підписані сторонами.

Загальна вартість виконаних робіт за вказаними актами приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідками про вартість виконання будівельних робіт (форма № КБ-3) склала 12 270 131,24 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач здійснив часткову оплату за фактично виконані та прийняті ним будівельні роботи в сумі 11 171 029,97 грн, що підтверджується долученими до позову платіжними дорученнями: № 148 від 19.03.2021 на суму 84 525,00 грн, № 1 від 06.04.2021 на суму 1 800 000,00 грн, № 152 від 06.04.2021 на суму 4711,00 грн, № 162 від 21.04.2021 на суму 193 475,00 грн, № 166 від 05.05.2021 на суму 25 000,00 грн, № 4 від 18.05.2021 на суму 200 000,00 грн, № 5 від 18.05.2021 на суму 166 700,24 грн, № 16 від 25.06.2021 на суму 228 650,00 грн, № 18 від 30.06.2021 на суму 150 000,00 грн, № 19 від 01.07.2021 на суму 25 000,00 грн, № 20 від 01.07.2021 на суму 270 000,00 грн, № 22 від 05.07.2021 на суму 270 000,00 грн, № 25 від 06.07.2021 на суму 570 000,00 грн, № 178 від 19.07.2021 на суму 337 696,00 грн, № 27 від 21.07.2021 на суму 50 000,00 грн, № 195 від 02.09.2021 на суму 48 021,48 грн, № 30 від 07.09.2021 на суму 1 020 000,00 грн, № 199 від 09.09.2021 на суму 420 000,00 грн, № 200 від 10.09.2021 на суму 60 000,00 грн, № 206 від 24.09.2021 на суму 207 270,00 грн, № 207 від 24.09.2021 на суму 25 000,00 грн, № 208 від 24.09.2021 на суму 25 000,00 грн, № 210 від 27.09.2021 на суму 636 981,25 грн, № 211 від 30.09.2021 на суму 1 000 000,00 грн, № 222 від 08.10.2021 на суму 1 000 000,00 грн, № 227 від 29.10.2021 на суму 700 000,00 грн, № 228 від 29.10.2021 на суму 300 000,00 грн, № 229 від 29.10.2021 на суму 500 000,00 грн, № 236 від 05.11.2021 на суму 400 000,00 грн, № 36 від 09.02.2022 на суму 53 000,00 грн, № 293 від 17.02.2022 на суму 400 000,00 грн.

Отже, залишок несплаченої вартості виконаних робіт становить 1 099 101,27 грн.

В той же час, судом встановлено, що відповідачем не заперечується наявність заборгованості перед позивачем у розмірі 1 099 101,27 грн, однак зазначені кошти притримані відповідачем у зв`язку з тим, що контролюючим органом зупинено реєстрацію податкової накладної за господарською операцією зі сплати коштів у розмірі 1 000 000,00 грн у т.ч. ПДВ - 166 666,67 грн згідно з платіжним дорученням № 222 від 08.10.2021, а тому відповідач позбавлений права на податковий кредит, що призводить до виникнення негативних наслідків у вигляді віднесення до переліку ризикових підприємств та понесення збитків. Таким чином, відповідач вважає правомірним притримання ним оплати залишку вартості виконаних позивачем робіт у зв`язку з невиконанням позивачем обов`язку щодо реєстрації податкової накладної № 3 від 08.10.2021.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Оскільки відповідачем підписано акти приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконання будівельних робіт (форма № КБ-3) про виконання позивачем робіт на суму 12 270 131,24 грн без жодних зауважень щодо якості робіт, а тому відповідач, враховуючи пункти 4.5. та 8.2.7 Договору та приписи ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, зобов`язаний сплатити повну вартість виконаних позивачем робіт протягом 10 робочих днів з моменту підписання відповідних актів приймання-передачі виконаних робіт.

Як вбачається із матеріалів справи, останній акт приймання виконаних будівельних робіт підписано сторонами 30.12.2021.

Відтак, з урахуванням фактичної сплати відповідачем коштів за виконані роботи у розмірі 11 171 029,97 грн, залишок коштів, які останньому належить сплатити на користь позивача, становить 1 099 101,27 грн.

Щодо доводів відповідача про невиконання позивачем визначеного податковим законодавством обов`язку щодо реєстрації податкової накладної та, як наслідок, неможливості відповідача включити суму ПДВ до податкового кредиту, суд зазначає таке.

Відповідно до абз. 1, 2 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, підпунктом 7.2.13 пункту 7.2. Договору передбачено обов`язок генерального підрядника своєчасно та належним чином проводити реєстрацію податкових накладних відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Так, відповідач із посиланням на ст. 22 Цивільного кодексу України зазначає, що внаслідок нездійснення позивачем реєстрації податкової накладної, відповідач поніс збитки у сумі ПДВ, на яку податкове зобов`язання мало бути зменшене, а тому має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю позивача та неможливістю включення відповідачем сум ПДВ до податкового кредиту.

За положеннями частин 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст. 225 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

В той же час, згідно з ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Суд зазначає, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад господарського правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання взятих на себе зобов`язань, оскільки, в даному випадку, його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.11.2021 у справі № 910/14421/20.

Судом встановлено, що відповідач, зазначаючи про невиконання позивачем обов`язку щодо реєстрації податкової накладної за господарською операцією, здійсненою згідно з платіжним дорученням № 222 від 08.10.2021 на суму 1 000 000,00 грн у т.ч. ПДВ - 166 666,67 грн, в той же час вказує, що позивачем складено й направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 08.10.2021, що свідчить про суперечливість доводів відповідача.

Також судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіт «Білд Дрім» звернулося із позовом до адміністративного суду про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у м. Києві в особі комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації та зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 08.10.2021 датою її фактичного отримання.

Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.07.2022, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2022, у справі № 640/5754/22 адміністративний позов задоволено.

У вказаній адміністративній справі судами встановлено факт складення та направлення Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕРВІТ "БІЛД ДРІМ" на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 08.10.2021 у зв`язку зі здійсненням господарської операції на виконання умов договору генерального підряду № 12/02/2021-ГПР від 12.02.2021, а також факт протиправності рішення контролюючого органу щодо відмови у реєстрації вказаної податкової накладної.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Отже, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.07.2022 у справі № 640/5754/22, яке набрало законної сили у встановленому порядку, не може бути поставлено під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі, не можуть йому суперечити.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач вчинив всі залежні від нього дії щодо виконання свого обов`язку, визначеного підпунктом 7.2.13 пункту 7.2. Договору, вина позивача у нездійсненні реєстрації податкової накладної № 3 від 08.10.2021 відсутня, що підтверджується судовими рішеннями у адміністративній справі № 640/5754/22, в той час як відповідачем не спростовано жодними належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованості позовних вимог та не доведено обставин понесення ним збитків внаслідок нездійснення реєстрації податкової накладної за господарською операцією від 08.10.2021. Більше того, у Договорі відсутні будь-які умови щодо застосування штрафних санкцій за нездійснення реєстрації податкових накладних в сумі ПДВ.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Договором у розмірі 1 099 101,27 грн є обґрунтованою, доведеною та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ГРУП УКРАЇНА» (вул. Тургенєвська, 44, нежиле приміщення 54, м. Київ, 01054, ідентифікаційний код 39628574) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІТ «БІЛД ДРІМ» (вул. Щербаківського Данила, 53, м. Київ, 04111, ідентифікаційний код 41992665) заборгованість у розмірі 1 099 101,27 грн та судовий збір у розмірі 16 486,53 грн.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 01.05.2023.

Суддя Т. Ю. Трофименко