Рішення

від 19.04.2023 по справі 910/7903/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2023 р. м. Київ Справа №910/7903/22

Суддя: Грабець С.Ю.

Секретар судового засідання: Передрій І.В.

Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватної науково-виробничої компанії Інтербізнес в особі філії Запорізька приватної виробничої компанії Інтербізнес

до товариства з обмеженою відповідальністю Екопак Люкс

про стягнення боргу,

за участю представника:

позивача: Грищенюка Д.І. адвоката (ордер, серії АА №1253967, від 25.11.2022 року);

відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2022 року до Господарського суду Київської області надійшла за підсудністю від Господарського суду міста Києва позовна заява приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» в особі філії «Запорізька» приватної виробничої компанії «Інтербізнес» (далі позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Екопак Люкс» (далі відповідач) про стягнення боргу в сумі 100 000,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем умов договору поставки №0820/04 від 04.08.2020 року, згідно з якими відповідач зобов`язувався поставити позивачу прокладку горбкувату та контейнери для пакування яєць (далі товар), а позивач зобов`язувався товар прийняти та оплатити.

На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу попередню оплату, проте відповідач позивачу товар не поставив.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 100 000,00 грн. попередньої оплати.

Ухвалою суду від 27.09.2022 року позовна заява приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» в особі філії «Запорізька» приватної виробничої компанії «Інтербізнес» залишена без руху, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

05 жовтня 2022 року на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви та долучення витребуваних ухвалою суду документів.

Ухвалою суду від 11.10.2022 року відкрите провадження у справі в спрощеному провадженні та призначене судове засідання на 02 листопада 2022 року.

Представники позивача та відповідача в засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 02.11.2022 року судове засідання відкладене на 30 листопада 2022 року.

Представники позивача та відповідача у засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 30.11.2022 року суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21 грудня 2022 року.

У підготовчому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 21.12.2022 року закрито підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду по суті на 18 січня 2023 року.

Ухвалою суду від 10.01.2023 року судове засідання відкладене на 15 лютого 2023 року.

Згідно з ч. 2 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

03 лютого 2023 року судом на сайті Судової влади України розміщено оголошення про виклик до суду позивача та відповідача в справі №910/7903/22 у засідання, призначене на 15 лютого 2023 року.

У засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Судове засідання відкладене на 15 березня 2023 року, про що постановлена ухвала суду.

24 лютого 2023 року судом на сайті Судової влади України розміщено оголошення про виклик до суду відповідача в справі №910/7903/22 у засідання, призначене на 15 березня 2023 року.

14 березня 2023 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник позивача подав заяву про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, а також заяву про відкладення розгляду справи, у зв`язку з його участю в іншому судовому засіданні, яка підлягала задоволенню судом.

Представники позивача та відповідача у засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 15.03.2023 року судове засідання відкладене на 19 квітня 2023 року.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Крім цього, до закінчення судових дебатів, представник позивача заявив клопотання про вирішення судом питання про відшкодування судових витрат на правничу допомогу після ухвалення рішення в цій справі.

Представник відповідача у засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Київської області суду від 30.11.2022 року відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву, докази, що підтверджують заперечення проти позову, а також попереджено про те, що суд може вирішити справу за наявними в ній матеріалами, у разі ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Частиною 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

На відповідача, як юридичну особу, відповідно до положень ст. 4, ч. 1, п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", покладений обов`язок зазначати достовірні дані щодо місця розташування юридичної особи, які, відповідно до положень ст. 10 цього Закону, вважаються достовірними і можуть бути використані для отримання поштових відправлень юридичною особою, яка повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень, відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок" та Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З метою повідомлення відповідача про судові засідання, ухвала суду від 30.11.2022 року про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, ухвала суду від 21.12.2022 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, а також ухвала суду від 10.01.2023 року про відкладення судового засідання, були направлені рекомендованими листами із повідомленнями про вручення на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 07400, Київська область, Броварський район, місто Бровари, вулиця Січових Стрільців, будинок 1.

Поштові відправлення №0103282766357, №0103282759407 та №0103282964698 не були вручені відповідачу, у зв`язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується копіями повернутих поштових конвертів, долучених до матеріалів справи.

Спроба вручення поштового відправлення за адресою відповідача, зареєстрованого у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду.

Крім цього, згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Так, явка в судове засідання сторін це право, а не обов`язок сторони, і, відповідно до положень ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, справа, за умови належного повідомлення сторін про дату, час і місце судового засідання, може розглядатися без їх участі, якщо їх нез`явлення не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. функціонує в межах Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі

судової влади України.

Ухвала Господарського суду Київської області від 11.10.2022 року про відкриття провадження у справі №910/7903/22 внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень 12 жовтня 2022 року; ухвала суду від 02.11.2022 року про відкладення судового засідання, - 07 листопада 2022 року; ухвала суду від 30.11.2022 року про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, - 07 грудня 2022 року; ухвала суду від 21.12.2022 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, - 28.12.2022 року; ухвала суду від 10.01.2023 року про відкладення судового засідання, - 12.01.2023 року; ухвала суду від 15.02.2023 року про відкладення судового засідання, - 21.02.2023 року; ухвала суду від 15.03.2023 року про відкладення судового засідання, - 20.03.2023 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Право бути належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження.

При цьому, направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, зокрема, суду (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 15.06.2020 року в справі №24/260-23/52-б, від 22.02.2022 року в справі №908/889/21).

Так, враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, відзив на позовну заяву не подав, тому суд вирішив справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року в справі "Смірнова проти України").

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини враховуються судом при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

У зв`язку із введенням воєнного стану, а також з метою дотримання принципів змагальності та рівності сторін, розгляд справи по суті закінчився 19 квітня 2023 року.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність, вірогідність кожного доказу окремо, а також взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

04 серпня 2020 року між приватною науково-виробничою компанією «Інтербізнес» в особі філії «Запорізька» приватної виробничої компанії «Інтербізнес» (далі позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Екопак Люкс» (далі відповідач) був укладений договір поставки №0820/04 (далі договір), згідно з умовами якого відповідач зобов`язувався поставити позивачу прокладку горбкувату та контейнери для пакування яєць (далі товар), а позивач зобов`язувався товар прийняти та оплатити.

Згідно з п. 3.1 договору, ціна на продукцію визначається та узгоджується сторонами в специфікації, яка підписується разом з договором та є його невід`ємною частиною. Ціна на продукцію може бути переглянута відповідачем в разі зміни цін сировини, енергоносіїв, нафтопродуктів, про що відповідач попередньо повідомляє позивача за 30 (тридцять) календарних днів з письмовим обґрунтуванням такої зміни ціни. Позивач розглядає таке повідомлення протягом 5 (п`яти) робочих днів та повідомляє відповідача про прийняття чи неприйняття таких змін. При відсутності підписаної сторонами нової специфікації, ціна на продукцію вважається тою, яка вказана у чинній підписаній специфікації.

Відповідно до п. 3.2 договору, розрахунки за поставлену згідно договору продукцію здійснюються шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок відповідача у строк, передбачений специфікацією, яка являється невід`ємною частиною договору. Якщо інше не передбачено специфікацією (-ями), яка є невід`ємною частиною нього договору, у випадку передоплати позивач здійснює оплату за продукцію в наступному порядку: 80% вартості продукції попередня оплата до дати поставки продукції шляхом переказу відповідних грошових коштів на поточний рахунок відповідача, який визначений у цьому договорі; 20% вартості продукції після реєстрації відповідачем податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що датою поставки продукції є дата підписання позивачем видаткової накладної, якщо інша дата не зазначена в графі «прийнято» під час підпису видаткової накладної уповноваженою особою позивача.

Згідно з п. 3.5 договору, днем оплати вважається день списання грошових коштів з рахунку позивача.

Відповідно до п. 4.4 договору, днем отримання партії продукції вважається дата підписання видаткової накладної на дану партію продукції.

Пунктом 4.5 договору встановлено, що відповідач поставляє позивачу продукцію окремими партіями. Партією продукції є партія, узгоджена сторонами у специфікації до договору.

Згідно з п. 9.5 договору, цей договір вступає в силу з моменту його підписання та при наявності відбитка печатки на договорі є чинним до 31.12.2020 року, разом з тим: в частині поставки продукції до повного постачання відповідачем оплаченої позивачем частини продукції, в частині розрахунків до повного проведення позивачем розрахунків з відповідачем за отриману продукцію. У випадку, коли жодна із сторін протягом двох тижнів до закінчення терміну дії даного договору не заявила про намір його розірвати договір щоразу вважається таким, що діє на наступний період 1 (один) календарний рік на умовах передбачених даним договором, проте не більше, ніж на 3 (три) календарні роки від дня первісного укладення договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивачем була здійснена попередня оплата товару, на суму 100 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №9969681183 від 28.02.2022 року, копія якого долучена до матеріалів справи.

За твердженнями представника позивача, відповідач товар, оплачений позивачем, не поставив.

26 липня 2022 року позивач направив на адресу відповідача вимогу про повернення коштів №153, в якій просив відповідача повернути грошові кошти в сумі 100 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Господарського процесуального кодексу України, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом.

Частиною 2 ст. 19 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову.

Відповідач відповіді на вимогу позивача не надав, грошові кошти позивачу не повернув, у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 100 000,00 грн. попередньої оплати.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Пунктом 1 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, обов`язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За твердженнями представника позивача, відповідач порушив умови договору та не поставив товар позивачу.

Як уже зазначалось, відповідно до п. 3.2 договору, розрахунки за поставлену згідно договору продукцію здійснюються шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок відповідача у строк, передбачений специфікацією, яка являється невід`ємною частиною договору. Якщо інше не передбачено специфікацією (-ями), яка є невід`ємною частиною нього договору, у випадку передоплати позивач здійснює оплату за продукцію в наступному порядку: 80% вартості продукції попередня оплата до дати поставки продукції шляхом переказу відповідних грошових коштів на поточний рахунок відповідача, який визначений у цьому договорі; 20% вартості продукції після реєстрації відповідачем податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 4.5 договору встановлено, що відповідач поставляє позивачу продукцію окремими партіями. Партією продукції є партія, узгоджена сторонами у специфікації до договору.

Ухвалою суду від 30.11.2022 року позивача було зобов`язано надати суду оригінал та належним чином засвідчену копію специфікації до договору поставки №0820/04 від 04.08.2020 року, а також документи, що підтверджують виникнення у відповідача обов`язку щодо поставки товару позивачу.

У підготовчому засіданні представник позивача надав пояснення про те, що специфікація до договору поставки №0820/04 від 04.08.2020 року сторонами не укладалась.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Так, умовою застосування вищевказаних положень законодавства є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання із своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови, покупець має право вимагати у продавця передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупцем може бути реалізоване як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом звернення до суду із позовною заявою.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

26 липня 2022 року позивач направив на адресу відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вимогу про повернення коштів №153 від 26.07.2022 року, що підтверджується описом вкладення до листа від 26.07.2022 року, а також накладною №6909300685803 від 26.07.2022 року, копії яких долучені до матеріалів справи.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Документів, що підтверджували б факт поставки товару відповідачем позивачу на суму 100 000,00 грн., або спростовували б доводи представника позивача, представник відповідача суду не надав, тому вимога позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати в сумі 100 000,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" ч. ч. 1, 2 ст. 3, ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. 1 ст. 193, ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ч. 4 ст. 89, ч. 1 ст. 509, ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 527, ст. 599, ч. 1 ст. 626, ст. 629, ч. 1 ст. 662, ч. 1 ст. 663, ч. 1 ст. 691, ч. 1 ст. 692, ч. ч. 1, 2 ст. 693, ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. 3, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 11, ст. 12, ч. ч. 3, 4 ст. 13, ст. ст. 14-15, ст. 16, ст. 18, ст. 19, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ч. ч. 2, 3 ст. 120, ст. 123, ст. 126, ч. 9 ст. 129, ч. 9 ст. 165, ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 202, ст. 223, ч. 3 ст. 232, ст. 233, ст. 236, ст. 237, ст. 238, ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовільнити повністю позов приватної науково-виробничої компанії Інтербізнес в особі філії Запорізька приватної виробничої компанії Інтербізнес до товариства з обмеженою відповідальністю Екопак Люкс про стягнення боргу.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Екопак Люкс (07400, Київська область, Броварський район, місто Бровари, вулиця Січових Стрільців, будинок 1, ідентифікаційний код 41093023) на користь приватної науково-виробничої компанії Інтербізнес в особі філії Запорізька приватної виробничої компанії Інтербізнес (03115, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 121 В, ідентифікаційний код 01200244) 100 000,00 грн. (сто тисяч грн. 00 коп.) попередньої оплати; 2 481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну грн. 00 коп.) витрат на сплату судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складений 01.05.2023 року.

Суддя С. Грабець