Рішення

від 27.04.2023 по справі 922/2635/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2023м. ХарківСправа № 922/2635/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Громадської організації "ХАРКІВСЬКЕ МЕДИЧНЕ ТОВАРИСТВО", м. Харків до Виробничо-комерційної фірми Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРІНВЕСТРОЙ", м. Харків про розірвання договору оренди, стягнення 5168,00 грн та визнання права власності за участю представників сторін:

позивача Мица Ю.В., адвокат, ордер серія АХ, № 1029024

відповідача не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Громадська організація "ХАРКІВСЬКЕ МЕДИЧНЕ ТОВАРИСТВО", м. Харків звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Виробничо-комерційної фірми Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРІНВЕСТРОЙ", м. Харків, в якій просить суд стягнути з відповідача 5168, 00 грн заборгованості з орендної плати за період грудня 2020 року - січень 2021 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 грудня 2022 року позовну заяву Громадської організації "ХАРКІВСЬКЕ МЕДИЧНЕ ТОВАРИСТВО", м. Харків до Виробничо-комерційної фірми Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРІНВЕСТРОЙ", м.Харків про стягнення 5168,00 грн залишено без руху; надати позивачу строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом надання до суду доказів відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; доказів, які підтверджують сплату судового збору у розмірі 2481,00 грн, інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви та належним чином здійснити оформлення додатків до позовної заяви, шляхом зазначення на копії письмових документів всіх необхідних відміток, а саме: "Згідно з оригіналом" (без лапок), назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Громадською організацією "ХАРКІВСЬКЕ МЕДИЧНЕ ТОВАРИСТВО" усунено недоліки, а саме здійснено оформлення додатків до позовної заяви, шляхом надання до суду доказів відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; доказів, які підтверджують сплату судового збору у розмірі 2481,00 грн, інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви та належним чином здійснити оформлення додатків до позовної заяви, шляхом зазначення на копії письмових документів всіх необхідних відміток, а саме: "Згідно з оригіналом" (без лапок), назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 січня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/2635/22 та ухвалено розгляд справи № 922/2635/22 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

14 лютого 2023 року через канцелярію суду, Виробничо-комерційною фірма Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРІНВЕСТРОЙ" подано відзив (вхідний № 3663) на позовну заяву, в якому відповідач просить суд здійснювати розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 лютого 2023 року клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін задоволено; ухвалено розгляд справи №922/2635/22 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 15 березня 2023 року о 11:50 годин.

15 березня 2023 року через канцелярію суду, Громадською організацією "ХАРКІВСЬКЕ МЕДИЧНЕ ТОВАРИСТВО" подано заяву (вхідний № 6304) про зміну предмета позову, в якій позивач просить суд розірвати договір оренди приміщення, укладений 01 вересня 2020 року між Виробничо-комерційною фірмою Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРІНВЕСТРОЙ" та Громадською організацією "ХАРКІВСЬКЕ МЕДИЧНЕ ТОВАРИСТВО"; стягнути з відповідача 5168,00 грн заборгованості з орендної плати та визнати право власності Громадської організації "ХАРКІВСЬКЕ МЕДИЧНЕ ТОВАРИСТВО" на нежитлову будівлю літ. "А-2" по вулиці Максиміліанівській (попередня назва Ольмінського), будинок 11 у місті Харкові з принадлежностями (господарськими будівлями та спорудами) за тією ж адресою: флігель літ. "Б-1", сарай літ. "В", сарай літ. "Г", льох літ. "Д", огорожа № 1, огорожа № 2.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 березня 2023 року прийнято до розгляду заяву позивача (вхідний № 6304 від 15 березня 2023 року), в порядку статті 46 Господарського процесуального кодексу України; призначено справу № 922/2635/22 до розгляду в порядку загального позовного провадження та почато у справі № 922/2635/22 підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 11 квітня 2023 року о 11:30 годин.

Протокольною ухвалою суду від 11 квітня 2023 року, на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 19 квітня 2023 року о 11:20 годин.

13 квітня 2023 року через канцелярію суду, Громадською організацією "ХАРКІВСЬКЕ МЕДИЧНЕ ТОВАРИСТВО" подано клопотання (вхідний № 9116) про долучення доказів до матеріалів справи, яке суд задовольняє та долучає до матеріалів справи надані докази.

19 квітня 2023 року через канцелярію суду, Виробничо-комерційною фірма Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРІНВЕСТРОЙ" подано відзив (вхідний № 9599) на позовну заяву, який суд приймає та долучає до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою суду від 19 квітня 2023 року, на підставі пункту 3 частини 2 статті 185, статті 232 Господарського процесуального кодексу України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27 квітня 2023 року о 10 годин.

27 квітня 2023 року через канцелярію суду, Виробничо-комерційною фірма Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРІНВЕСТРОЙ" подано заяву (вхідний № 10431) про розгляд справи без участі представника відповідача, яку суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до постанови № 58 Виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих від 15 січня 1944 року будинок по вулиці Ольмінського, 11 у місті Харкові було надано Будинку лікаря структурному підрозділу Харківського наукового медичного товариства. Отже, з 15 січня 1944 року будівля літ.А-2 по вулиці Ольминського, 11 у місті Харкові безперервно перебуває у володінні та користуванні ГО "ХАРКІВСЬКЕ МЕДИЧНЕ ТОВАРИСТВО" (у тому числі в особі його правопопередника Харківського наукового медичного товариства).

Відповідно до рішення № 666 від 13 червня 1951 року Виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих "Про встановлення меж земельного участка будинку лікаря по вулиці Ольмінського, 11":

- клопотання Харківського Науково- Медичного товариства задоволено та встановлено межі земельного участка, на якому розташовано Будинок Лікаря по вулиці Ольмінського, № 11, згідно плана, доданого до цього Управлінням Головного Архітектора міста.

- зобов`язано Правління Харківського Науково-Медичного товариства: а) огородити парканом межу між Будинком Лікаря за ескізом, який погодити з Управлінням Головного Архітектора міста.

- вказано Головному Архітектору міста відвести участок в натурі, а Начальнику Міськжитлоуправління оформити відвод.

У подальшому в липні 1994 року відповідна земельна ділянка по вулиці Ольмінського, 11 у місті Харкові була інвентаризована, про що свідчить технічний звіт по інвентаризації земельної ділянки Харківського наукового медичного товариства (будинок ХНМО) по вул. Ольмінського, 11 у Київському районі м.Харкова, складений Харківським відділенням Українського державного інституту зйомок міст та геоінформатики Укргеоінформ. За результатами інвентаризації визначено межі вказаної земельної ділянки, а також її площу (2470 кв.м.). При цьому судом встановлено, що вказаній земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 6310136600:03:004:0501, що підтверджується Даними державного земельного кадастру, наданими Управлінням земельних ресурсів Виконавчого комітету Харківської міської ради.

Листом від 30 червня 1999 року за № 53 Харківське наукове медичне товариство звернулося до КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" з проханням зареєструвати та видати свідоцтво про право власності на будівлю Будинку ХНМТ по вулиці Ольмінського, 11 у місті Харкові. Разом із вказаним листом була подана довідка Харківського наукового медичного товариства від 30 червня 1999 року за № 51, відповідно до якої Харківське наукове медичне товариство є власником та балансоутримувачем будинку, що знаходиться за адресою: м.Харків, вулиця Ольминського, 11, балансова вартість будівлі якого станом на 01 липня 1999 року складає 806233 грн., споруди- 55600 грн.

Разом з тим, згідно із Реєстраційним посвідченням на об`єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам № 2632 від 09 липня 1999 року, КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" посвідчує, що житловий будинок в літ. А-2 в цілому, розташований в м.Харкові по вул.Ольминського №11 зареєстрований за Державою (користувач Харківське наукове медичне товариство) на праві державної власності на підставі Закону України "Про власність" від 07 лютого 1991 року р.V ст.32-1; довідки про балансову належність № 51 від 30 червня 1999 року.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам учасників судового процесу суд, з урахуванням норм законодавства України, чинних станом на час виникнення спірних правовідносин, зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до приписів частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідачем не подано доказів того, що ним сплачено на користь позивача орендну плату за період грудня 2020 січня 2021 року в сумі 5168 грн, про стягнення якої просить позивач. При цьому наявність між сторонами правовідносин з договору оренди сторонами не заперечується.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги в частині стягнення орендної плати за період грудня 2020 січня 2021 року підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог в частині визнання права власності на нерухоме майно по вулиці Ольмінського, 11 у місті Харкові суд зазначає таке.

Суд зазначає, що станом на січень 1944 року вихідними положеннями законодавства УРСР щодо форм власності й права власності були приписи статті 5 Конституції УРСР 1937 року, відповідно до яких соціалістична власність в УРСР має або форму державної власності (всенародне добро), або форму кооперативно-колгоспної власності (власність окремих колгоспів, власність кооперативних об`єднань). При цьому громадські організації не мали статусу державних юридичних осіб незалежно від ступеня усуспільненості їх майна, який визнавався найвищим для профспілок і мав суттєво менший рівень для інших видів громадських організацій.

Суд бере до уваги, що відповідно до правової позиції, викладеної як у рішеннях ЄСПЛ, так і в низці постанов Верховного Суду національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (Рішення ЄСПЛ у справі VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 45, 06 грудня 2007 року; постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 145/1330/17 та від 20 березня 2020 року у справі №682/3112/18 тощо). З цих причин суд, оцінивши доводи, викладені у Науково-правовому висновку, підготовленому Національним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого погоджується, що майно громадських організацій визнавалося у радянській цивілістичній доктрині соціалістичною власністю у формі власності кооперативно-колгоспної, а не власності державної, через що власником майна громадських організацій відповідно до релевантних приписів радянського цивільного законодавства, чинного у 1944 році й у пізніші роки, були самі ці громадські організації, а не держава.

Наведене переконливо свідчить, що передача відповідно до постанови Виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих № 58 від 15 січня 1944 року будівлі літ. А-2 по вулиці Ольмінського, 11 у місті Харкові "Будинку лікаря" як структурному підрозділу Харківського наукового медичного товариства мала наслідком зміну форми власності такої будівлі, незважаючи на те, що в самій вказані постанові взагалі нічого про правовий титул, на якому передається будівля, не говориться. Зазначене повністю узгоджується з тим, що будівлі та споруди могли передаватися (у тому числі й громадським організаціям) незалежно від вартості таких будівель і споруд за постановою виконавчих органів місцевих рад, що прямо передбачалося приписами пунктів 3 та 4 постанови РНК СРСР «Про порядок передання державних підприємств, будівель та споруд» від 15 лютого 1936 року за № 254.

Подальші зміни цивільного законодавства Української РСР не запровадили змін у правовому режимі майна громадських організацій, зберігши раніше чинний правовий режим такого майна (частина перша статті 24, статті 97-99 Цивільного кодексу УРСР 1963 року), що згодом було закріплено й на рівні Конституції СРСР 1977 року (частина друга статті 10).

Відповідно до статті 20 Закону України "Про власність" (прийнятий 07 лютого 1991 року і введений в дію постановою Верховної Ради України від 26 березня 1991 року № 885-XII з 15 квітня 1991 року) громадські об`єднання були визнані суб`єктами права колективної власності нарівні з профспілками та іншими юридичними особами. Згідно із статтею 28 Закону України "Про власність" об`єктами права власності громадських об`єднань (у тому числі професійних спілок) визнавалося майно культурно-освітнього та оздоровчого призначення, грошові кошти, акції, інші цінні папери, жилі будинки, споруди виробничого i невиробничого призначення, обладнання, устаткування, транспортні засоби та інше майно, необхідне для забезпечення діяльності, передбаченої їx статутами (положеннями) на праві колективної власності. Таким чином, законодавство першого періоду Української Незалежності підтвердило статус громадських організацій як власників переданого їм майна.

Зважаючи на викладене, суд погоджується з доводами позивача, що будівля літ. А-2 по вулиці Максиміліанівській (колишня Ольмінського), 11 у місті Харкові належить Громадській організації "ХАРКІВСЬКЕ МЕДИЧНЕ ТОВАРИСТВО" на праві приватної власності у цілому, включаючи також і усі її невід`ємні частини у вигляді господарських та допоміжних будівель і споруд.

Суд зауважує, що обставина, що згідно із Реєстраційним посвідченням на об`єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам № 2632 від 09 липня 1999 року, КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" було посвідчено, що житловий будинок в літ. А-2 в цілому, розташований в м. Харкові по вулиці Ольмінського № 11 зареєстрований за Державою (користувач Харківське наукове медичне товариство) на праві державної власності на підставі Закону України "Про власність" від 07 лютого 1991 року р.V ст. 32-1, довідки про балансову належність № 51 від 30 червня 1999 року, не впливають на вказаний висновок, адже, по-перше, у Законі України «Про власність» ніколи не існувало статті 32-1, довідка ж Харківського наукового медичного товариства від 30 червня 1999 року за № 51 прямо вказує, що Харківське наукове медичне товариство є власником та балансоутримувачем будинку, що знаходиться за адресою: м. Харків, вулиця Ольмінського, 11; по-друге, сам по собі факт державної реєстрації права власності не створює у суб`єкта цивільного права (у тому числі й у держави чи територіальної громади) права власності на відповідне нерухоме майно: набуття права власності на нерухоме майно ґрунтується на кількох юридичних фактах підставі виникнення права власності в розумінні статті 11 Цивільного кодексу України (договір, інший правочин тощо), рішенні щодо державної реєстрації прав, відповідному реєстраційному записі в Державному реєстрі прав. Зазначені юридичні факти лише в сукупності є правовстановлюючим складним юридичним фактом. Така правова позиція однозначно закріплена у рішенні Конституційного Суду України від 16 листопада 2022 року у справі № 9-р(II)/2022, через що відсутність підстави правонабуття зумовлює відсутність в особи права власності на відповідне нерухоме майно, хоча б таке право і було за цією особою зареєстроване, що повністю відповідає правовим позиціям, висловленим у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 917/2791/13 (пункт 6.31) та від 23 червня 2020 року у справі №680/214/16-ц (пункт 55).

Згідно частин 1, 4 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. При цьому за приписами пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр», які набрали чинності 07 серпня .2011 року, земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Як встановлено судом, належне позивачу право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310136600:03:004:0501 виникло на підставі рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих № 666 від 13 червня 1951 року. Зазначене відповідає приписам статті 149 Земельного кодексу Української СРР 1922 року та пунктів 4, 22 постанови ВУЦВК та РНК УСРР від 23 вересня 1925 року "Про земельні розпорядки в смузі міст і містечок", які були чинними станом на червень 1951 року.

Суд також зауважує, що приписи статті 21 Цивільного кодексу УРСР 1922 року та статті 3 Земельного кодексу УРСР 1970 року були абсолютно категоричними усі землі в межах Української РСР становлять власність держави та вилучені з приватного обігу.

Разом з тим, радянське цивільне законодавство, відокремивши будівлі від землі як об`єкти цивільних прав, закріпило (хоча і в зародковому стані) принцип взаємозалежності земельної ділянки та розташованої на ній рукотворної нерухомості за безумовного пріоритету останньої в цій системі, на підставі якого поступово склався для вітчизняного приватного права принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній рукотворної нерухомості, у всій своїй повноті запроваджений у всій повноті починаючи з приписів статті 30 Земельного кодексу України 1990 року.

Відповідно до правової позиції, висловленої у пунктах 39, 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, штучний правовий відрив об`єктів нерухомості від земельних ділянок, на яких вони розміщені, відбувся за радянських часів з ідеологічних мотивів. Під впливом тодішньої ідеології панувало уявлення, що особи можуть мати право власності на об`єкти нерухомості, але не на земельні ділянки, на яких вони розташовані. Так, Конституцією УРСР 1978 року (частина друга статті 11) було передбачено, що земля є у виключній власності держави. Внаслідок такого підходу існує значна кількість об`єктів нерухомості, які знаходяться у власності приватних осіб, розташованих на землях державної та комунальної власності, причому земельні ділянки під цими об`єктами можуть бути несформованими. Водночас намір законодавця подолати такий штучний правовий відрив об`єктів нерухомості від землі не викликає сумніву.

Зазначене цілком узгоджується з тим, що Законом України від 13 березня 1992 року № 2196-ХІІ (набрав чинності 05 травня 1992 року) Земельний кодексу України було викладено у новій редакції, відповідно до статті 30 якої при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об`єктами переходить і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення, якщо інше не передбачено договором. Вказане цілком відповідало положенням Закону України «Про форми власності на землю», який набрав чинності 30 січня 1992 року з дня його прийняття: в Україні запроваджується державна, колективна і приватна власність на землю.

Таким чином, оскільки загальний задум законодавця, як зазначає Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, виходив із засад єдності прав на землю та розташовані на ній рукотворні нерухомі речі, то особи (у тому числі особи юридичні), які були власниками тих чи інших будівель, ставали власниками земельних ділянок, на яких такі будівлі були побудовані, з дати набрання чинності Законом України "Про форми власності на землю".

Суд наголошує, що запроваджений практикою Верховного Суду принцип єдності об`єкта нерухомості (земельної ділянки та розташованих на ній будівель з очевидним домінуванням останніх) робить недостатньо ефективним захист прав особи, яка заявляє вимогу про визнання права на будівлю чи споруду, без одночасного вирішення питання про право на земельну ділянку, на якій така будівля чи споруда розташована.

Водночас, суд при вирішенні спору згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін, самостійно здійснити правильну правову кваліфікацію відносин сторін та застосовати для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. При цьому саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту. Така правова позиція сформульована у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17.

Зважаючи на викладене, враховуючи те, що об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності (пункт 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18), суд доходить висновку, що позовні вимоги Громадської організації "ХАРКІВСЬКЕ МЕДИЧНЕ ТОВАРИСТВО" в частині визнання права власності на нерухоме майно, розташоване по вулиці Максиміліанівській (колишня вулиця Ольмінського), 11 у місті Харкові мають бути вирішені з урахуванням нерозривної єдності відповідної земельної ділянки та будівель, що на ній знаходяться. Тобто вирішуючи спір про право власності на будівлі суд одночасно має визначити приналежність земельної ділянки, на якій вони знаходяться.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 18295,49 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 183, 194, 195, 196, 201, 208-210, 217, 218, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди приміщення, укладений 01 вересня 2020 року між Виробничо-комерційною фірмою Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРІНВЕСТРОЙ" (61068, м. Харків, вул. Польова, 67; код ЄДРПОУ 25183504) та Громадською організацією "ХАРКІВСЬКЕ МЕДИЧНЕ ТОВАРИСТВО" (61024, м. Харків, вул. Максиміліанівська, буд. 11; код ЄДРПОУ 22633680).

Стягнути з Виробничо-комерційної фірми Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРІНВЕСТРОЙ" (61068, м. Харків, вул. Польова, 67; код ЄДРПОУ 25183504) на користь Громадської організації "ХАРКІВСЬКЕ МЕДИЧНЕ ТОВАРИСТВО" (61024, м. Харків, вул. Максиміліанівська, буд. 11; код ЄДРПОУ 22633680) заборгованість з орендної плати в сумі 5168,00 грн

Визнати право власності Громадської організації "ХАРКІВСЬКЕ МЕДИЧНЕ ТОВАРИСТВО" (61024, м. Харків, вул. Максиміліанівська, буд. 11; код ЄДРПОУ 22633680) на нежитлову будівлю літ. "А-2" по вулиці Максиміліанівській (попередня назва Ольмінського), будинок 11 у місті Харкові з приналежностями (господарськими будівлями та спорудами) за тією ж адресою, а саме: флігель літ. "Б-1", сарай літ. "В", сарай літ. "Г", льох літ. "Д", огорожа № 1, огорожа № 2.

Визнати право власності Громадської організації "ХАРКІВСЬКЕ МЕДИЧНЕ ТОВАРИСТВО" (61024, м. Харків, вул. Максиміліанівська, буд. 11; код ЄДРПОУ 22633680) на земельну ділянку площею 2470 кв.м. з кадастровим номером 6310136600:03:004:0501, розташовану по вулиці Максиміліанівській (колишня вулиця Ольмінського), 11 у місті Харкові.

Стягнути з Виробничо-комерційної фірми Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРІНВЕСТРОЙ" (61068, м. Харків, вул. Польова, 67; код ЄДРПОУ 25183504) на користь Громадської організації "ХАРКІВСЬКЕ МЕДИЧНЕ ТОВАРИСТВО" (61024, м. Харків, вул. Максиміліанівська, буд. 11; код ЄДРПОУ 22633680) судовий збір в сумі 18295,49 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "01" травня 2023 р.

СуддяП.В. Хотенець