Постанова
від 14.03.2023 по справі 757/11553/17-ц
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 757/11553/17-ц Головуючий у суді першої інстанції: Соколов О.М.

Номер провадження: 22-ц/824/120/2023 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Коцюрба О.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2023 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коцюрби О.П.,

суддів: Білич І.М., Слюсар Т.А.,

при секретарі - Качалабі О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-Сервіс» на рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 травня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інокс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-Сервіс», Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок затоплення приміщення,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інокс» (далі - позивач, ТОВ «Інокс», товариство) звернулося до Печерського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-Сервіс», Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі - відповідачі, ТОВ «Житло-Сервіс», ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок затоплення приміщення.

На обґрунтування позовних вимог зазначало, що ТОВ «Інокс» є власником нежитлового приміщення №№ 1 - 8 (групи приміщень 49/4) (літ А) на підставі свідоцтва про право власності від 08.07.2013 серії НОМЕР_1 в офісній частині житлового будинку по АДРЕСА_1 .

В позовній заяві позивач вказав, що 27.10.2015 року було затоплено належне йому приміщення, внаслідок залиття з квартири АДРЕСА_2 . Відповідно до складеного акту ТОВ «Житло-Сервіс» про залиття, затоплення сталось у зв`язку з тим, що власником квартири відбулось підключення квартири АДРЕСА_3 до системи опалення без підключення радіаторів.

Також, 11.01.2016 року приміщення знову було затоплено внаслідок залиття з квартири АДРЕСА_4 , яка знаходиться за вказаною вище адресою.

Відповідно до складеного працівниками ТОВ «Житло-Сервіс» акту про залиття це сталося у зв`язку з тим, що власником квартири було залишено відкритим вікно, а також відключено опалення, що призвело до замороження каналізаційної мережі.

Згідно з листом ТОВ «Житло-Сервіс» від 10.02.2016 року за вих. № 222, на момент складання акту, температура повітря становила - 20.

В подальшому, 20.05.2016 року, належне позивачу приміщення було затоплено внаслідок залиття з квартири АДРЕСА_5 . Відповідно до складеного працівниками ТОВ «Житло-Сервіс» акту про залиття це сталося у зв`язку із засміченням каналізаційної мережі у квартирі АДРЕСА_5 .

Приміщення знову було затоплено 23.05.2016 року внаслідок залиття з квартири АДРЕСА_6 . Відповідно до складеного працівниками ТОВ «Житло-Сервіс» акту про залиття, це сталося у зв`язку з відсутністю герметизації на гофрі між унітазом та фоновою трубою каналізації.

Відповідачі відмовилися добровільно відшкодувати завдану позивачу матеріальну шкоду.

У зв`язку з наведеним, ТОВ «Інокс» просило стягнути з відповідачів на його користь завдану матеріальну та моральну шкоди.

Представником позивача, при розгляді справи в суді першої інстанції, 08.01.2019 року подано клопотання про заміну первісного відповідача ОСОБА_3 , на належного відповідача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», первісного відповідача ОСОБА_4 на належного відповідача ОСОБА_1 , виключення первісного відповідача ОСОБА_5 з числа відповідачів, як неналежного відповідача.

Протокольною ухвалою суду від 20.05.2019 року замінено первісних відповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на належних відповідачів: ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_1 , виключено первісного відповідача ОСОБА_5 з числа відповідачів, як неналежного відповідача.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 12.05.2021 року позов ТОВ «Інокс» задоволено частково. Стягнуто солідарно з ТОВ «Житло-Сервіс», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Інокс» 6 887,65 грн. матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття. Вирішено питання про судові витрати. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції від 12.05.2021 року в частині задоволених позовних вимог про стягнення з ТОВ «Житло-Сервіс» на користь позивача матеріальної шкоди, ТОВ «Житло-Сервіс» оскаржило його в апеляційному порядку.

Скаргу обґрунтовано тим, що згідно із складеними актами, залиття нежитлового приміщення, належного позивачу, відбулось поза межами відповідальності ТОВ «Житло-Сервіс».

В апеляційній скарзі посилається на не підтвердження факту залиття приміщення ТОВ «Інокс» внаслідок неправомірних дій ТОВ «Житло-Сервіс», тому вважає. що відсутні передбачені статтями 1166, 1167 ЦК України підстави для покладення на товариство відповідальності за завдану шкоду. Крім того, зазначає, що ТОВ «Інокс» є неналежним позивачем в цій справі, а також посилається на те, що позивачем не підтверджено розмір завданого матеріального збитку.

У зв`язку з наведеним, ТОВ «Житло-Сервіс» просить скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 12.05.2021 року в цій частині і ухвалити нове, яким відмовити ТОВ «Інокс» у задоволенні позову про стягнення з ТОВ «Житло-Сервіс» на користь позивача заподіяної матеріальної шкоди, посилаючись на неповне з`ясування і недоведеність обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції при розгляді справи норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав, що Печерський районний суд міста Києва ухвалив законне і обґрунтоване рішення, а доводи апеляційної скарги ТОВ «Житло-Сервіс» є безпідставними, не ґрунтуються на вимогах закону та не спростовують висновків суду.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Житло-Сервіс», відповідач у справі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» посилалось на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, безпідставність доводів апеляційної скарги ТОВ «Житло-Сервіс».

Інші учасники справи, правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Житло-Сервіс», у строк, встановлений апеляційним судом не скористалися.

Відповідачі у справі - ТОВ «Житло-Сервіс», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , належним чином повідомлені про час розгляду справи 14.03.2023 року, до суду не з`явилися, письмових заяв про причини неявки в судове засідання та відкладення розгляду справи не подали, що відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 264 ЦПК України, судове рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам, оскаржуване судове рішення не відповідає в повній мірі.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що з вини відповідачів сталися затоплення належного позивачу приміщення, тому відповідальність за завдану шкоду вони повинні нести солідарно.

Проте, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками, які не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

За правилами ст. 22 ЦПК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, серед іншого, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Приписами ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам особи, а також шкода завдана майну особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Судом встановлено, що позивач є власником нежитлового приміщення № № 1-8 (групи приміщень № 49/4) (в літ. А) на підставі свідоцтва про право власності від 08.07.2013 року, серії НОМЕР_1 в офісній частині житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Відповідно до договорів № КЛ-7-49/4 ЦО Про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 01.04.2015 року та № КЛ-7-49/4 НП Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 01.04.2015 року, вказані послуги надаються ТОВ «Житло-Сервіс».

Судом також встановлено, що 27.10.2015 року, належне позивачу приміщення, було затоплено, внаслідок залиття з квартири АДРЕСА_2 . Відповідно до складеного працівниками ТОВ «Житло-Сервіс» акту про залиття від 27.10.2015 року, причина залиття: власником квартири виконано підключення квартири до системи опалення без підключення радіаторів, що призвело до затоплення.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що 11.01.2016 року приміщення позивача було затоплено внаслідок залиття з квартири АДРЕСА_7 . Відповідно до складеного працівниками ТОВ «Житло-Сервіс» акту про залиття від 11.01.2016 року, причина залиття: власником квартири залишено відкритим вікно, а також відключено опалення, що призвело до замороження каналізаційної мережі.

В подальшому, 20.05.2016 року, належне ТОВ «Інокс»приміщення було затоплено внаслідок залиття з квартири АДРЕСА_8 . Відповідно до складеного працівниками ТОВ «Житло-Сервіс» акту про залиття від 20.05.2016 року, причина залиття: засмічення каналізаційної мережі у квартирі АДРЕСА_5 .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.04.2016 року, власником квартири АДРЕСА_8 , на момент затоплення був ОСОБА_1 .

Також, 23.05.2016 року, спірне приміщення було затоплено внаслідок залиття з квартири АДРЕСА_9 . Відповідно до складеного працівниками ТОВ «Житло-Сервіс» акту про залиття від 23.05.2016 року, причина залиття: відсутність герметизації на гофрі між унітазом та фоновою трубою каналізації.

Власником квартири АДРЕСА_6 на момент затоплення була ОСОБА_2 , про що зазначено в інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.04.2016 року.

Наведені обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Отже, судом незаперечно встановлено, що залиття приміщення позивача сталося внаслідок протиправної поведінки відповідачів.

У той же час, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ «Житло-Сервіс» порушив умови укладених договорів, не вжив жодних заходів по усуненню наслідків аварійних витоків.

Умовами розділу 5 договору № КЛ7-49/4 від НП від 01.04.2015 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Житло-Сервіс» Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території визначено, що виконавець передає відповідні послуги споживачу до точок розподілу, тим самим несе відповідальність за наслідки передачі таких послуг.

Відповідно до положень ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Вимогами ст. 151 ЖК України визначено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (квартира), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт.

Зі змісту копій актів загального обстеження будинку по АДРЕСА_1 , від 14.04.2015 року, 11.04.2016 року, 03.10.2017 року вбачається, що ТОВ «Житло-Сервіс» проведені необхідні обстеження внутрішньобудинкових мереж (том 1 а.с. 103-180).

Згідно із ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При вирішенні спору, суд першої інстанції не надав указаним актам оцінки та помилково дійшов висновку про наявність вини ТОВ «Житло-Сервіс» у завданні шкоди позивачу. Вказані порушення призвели до неправильного вирішення спору в частині стягнення з ТОВ «Житло-Сервіс» на користь ТОВ «Інокс» заподіяної матеріальної шкоди.

Ураховуючи, що у правовідносинах із відшкодування шкоди діє презумпція вини заподіювача шкоди, а також приймаючи до уваги, що ТОВ «Житло-Сервіс» довів відсутність своєї вини у причиненні позивачу матеріальної шкоди, що є його процесуальним обов`язком згідно з вимогами ст.ст. 12, 81 ЦПК України та ст. 1166 ЦК України, колегія суддів прийшла до висновку про те, що відповідальність за завдану шкоду ТОВ «Інокс» повинні нести власник квартир АДРЕСА_5 , АДРЕСА_9 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Пунктом 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Редакцією ст. 376 ЦПК України визначено. що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норми матеріального права вважається неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

З викладених вище підстав колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог про стягнення з ТОВ «Житло-Сервіс» на користь позивача заподіяної шкоди, ухвалене з порушенням норм матеріального права, тому, підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення у відповідній частині.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не підтверджено розмір завданого матеріального збитку, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки ТОВ «Житло-Сервіс» не доведено, в чому саме полягає невірність такого обрахунку.

Даючи оцінку доводам сторін у справі, викладених у апеляційній скарзі і відзивах, з огляду на низку тверджень сторін, що не стали предметом аналізу в даній постанові, апеляційний суд зазначає, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України», «Проніна проти України»). Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Колегія суддів враховує, що викладені в цій постанові висновки прийнятого рішення та його мотивування є достатніми і зрозумілими та відповідають вимогам закону.

Аналізуючи вищевикладені обставини, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ТОВ «Житло-Сервіс» підлягає задоволенню, а рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 травня 2021 року в частині стягнення з ТОВ «Житло-Сервіс» на користь позивача заподіяної матеріальної шкоди скасуванню, з ухваленням у справі в цій частині нового судового рішення про відмову ТОВ «Інокс» до ТОВ «Житло-Сервіс» у задоволенні вказаних позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача. Якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Ураховуючи наведене, підлягає відшкодуванню за рахунок позивача сплачений апелянтом за розгляд апеляційної скарги судовий збір в розмірі 1 763,65 грн.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-Сервіс» задовольнити.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 травня 2021 року в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-Сервіс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інокс» 6 887 грн. 65 коп. матеріальної шкоди завданої внаслідок залиттяскасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Інокс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-Сервіс» відмовити.

В решті, рішення суду залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інокс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-Сервіс» судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 1 763 грн. 65 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: О.П. Коцюрба

Судді: І.М. Білич

Т.А. Слюсар

Дата ухвалення рішення14.03.2023
Оприлюднено03.05.2023
Номер документу110537650
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди

Судовий реєстр по справі —757/11553/17-ц

Постанова від 14.03.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Коцюрба Олександр Петрович

Ухвала від 17.11.2021

Цивільне

Київський апеляційний суд

Коцюрба Олександр Петрович

Ухвала від 02.09.2021

Цивільне

Київський апеляційний суд

Коцюрба Олександр Петрович

Рішення від 12.05.2021

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Соколов О. М.

Ухвала від 30.03.2021

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Соколов О. М.

Рішення від 07.07.2020

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Соколов О. М.

Ухвала від 18.09.2019

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Соколов О. М.

Ухвала від 30.05.2018

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Соколов О. М.

Ухвала від 13.06.2017

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Васильєва Н. П.

Ухвала від 13.06.2017

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Васильєва Н. П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні