Рішення

від 12.05.2021 по справі 757/11553/17-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/11553/17-ц

Категорія 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2021 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого : судді Соколова О.М.,

при секретарі: Проскурні А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інокс до Товариства з обмеженою відповідальністю Житло-Сервіс , Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок затоплення приміщення, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Інокс звернувся до Печерського районного суду м. Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Житло-Сервіс , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок затоплення приміщення.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю Інокс є власником нежитлового приміщення з № 1по №8 (групи приміщень 49/4) (літ А) на підставі свідоцтва про право власності від 08.07.2013 серії НОМЕР_1 в офісній частині житлового будинку по АДРЕСА_1 . 27.10.2015 відбулося затоплення приміщення, внаслідок залиття з квартири АДРЕСА_2 , відповідно до складеного акту про залиття від 27.10.2015, затоплення сталось у зв`язку з тим, що власником квартири відбулось підключення квартири до системи опалення без підключення радіаторів. 11.01.2016 Приміщення було затоплено внаслідок залиття з квартири АДРЕСА_3 , відповідно до складеного працівниками ТОВ Житло-Сервіс Акту про залиття від 11.01.2016 залиття сталося в зв`язку з тим, що власником квартири було залишено відкритим вікно, а також відключено опалення, що призвело до замороження каналізаційної мережі. Відповідно до листа ТОВ Житло-Сервіс від 10.02.2016 за вих. № 222 на момент складання температура повітря становила - 20. 20.05.2016 Приміщення було затоплено внаслідок залиття з квартири АДРЕСА_4 , відповідно до складеного працівниками ТОВ Житло-Сервіс Акту про залиття від 20.05.2016 залиття сталося в зв`язку з засміченням каналізаційної мережі в квартири АДРЕСА_4 . 23.05.2016 Приміщення було затоплено внаслідок залиття з квартири АДРЕСА_5 , відповідно до складеного працівниками ТОВ Житло-Сервіс Акту про залиття від 23.05.2016 залиття сталося в зв`язку з відсутністю герметизації на гофрі між унітазом та фоновою трубою каналізації. Оскільки відповідачі відмовляються добровільно відшкодувати завдану позивачу матеріальну шкоду останній просить стягнути її в примусовому порядку. Крім того позивач просить стягнути з відповідачів моральну шкоди.

21.07.2017 та 13.12.2017 року від Товариства з обмеженою відповідальністю Житло-Сервіс надійшли заперечення, в яких зазначено, що позовні вимоги є безпідставними та необгрунтованими. Також зазначив, що згідно складених актів, залиття нежитлового приміщення відбулось поза межами відповідальності Товариства з обмеженою відповідальністю Житло-Сервіс , у зв`язку з чим, просили відмовити у задоволенні позову.

В подальшому, 08.01.2019 року представником позивача подано клопотання про заміну неналежних відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яких протокольною ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 20.05.2019 року замінено на належних Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль , ОСОБА_1 .

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву, в якій позов підтримала, просила його задовольнити в повному обсязі, проти заочного розгляду не заперечувала.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Житло-Сервіс в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про розгляд справи повідомлявся належним чином,

Представник Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль , в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про розгляд справи повідомлявся належним чином, проте подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про розгляд справи повідомлявся належним чином в порядку встановленому ст.128 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомила, про розгляд справи повідомлялась належним чином в порядку встановленому ст.128 ЦПК України.

За наведених обставин, враховуючи неявку сторін у судове засідання, суд, приходить до висновку про розгляд справи у відсутність учасників, які беруть участь у справі на підставі наявних в ній доказів.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судовим розглядом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Інокс , є власником нежитлового приміщення з № 1 по № 8 (групи приміщень № 49/4) (в літ. А) на підставі Свідоцтва про право власності від 08.07.2013 серії НОМЕР_1 (далі-Приміщення) в офісній частині житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Відповідно до договорів № КЛ-7-49/4 ЦО Про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 01.04.2015 та № КЛ-7-49/4 НП Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 01.04.2015 вказані послуги надаються Товариством з обмеженою відповідальністю Житло-Сервіс .(т.1 а.с.12-22)

27.10.2015 приміщення було затоплено внаслідок залиття з квартири АДРЕСА_2 , відповідно до складеного працівниками Товариства з обмеженою відповідальністю Житло-Сервіс Акту про залиття від 27.10.2015 залиття сталося в зв`язку з тим, що власником квартири було виконано підключення квартири до системи опалення без підключення радіаторів, що призвело до затоплення квартири і відповідно до затоплення приміщень офісу № 49/4.(т.1 а.с.23)

11.01.2016 приміщення було затоплено внаслідок залиття з квартири АДРЕСА_3 , відповідно до складеного працівниками Товариства з обмеженою відповідальністю Житло-Сервіс Акту про залиття від 11.01.2016 залиття сталося в зв`язку з тим, що власником квартири було залишено відкритим вікно, а також відключено опалення, що призвело до замороження каналізаційної мережі. (т.1 а.с.29)

Відповідно до листа Товариством з обмеженою відповідальністю Житло-Сервіс від 10.02.2016 за вих. № 222 на момент складання температура повітря становила - 20. (т.1 а.с.30)

20.05.2016 приміщення було затоплено внаслідок залиття з квартири АДРЕСА_4 , відповідно до складеного працівниками Товариства з обмеженою відповідальністю Житло-Сервіс Акту про залиття від 20.05.2016 залиття сталося в зв`язку з засміченням каналізаційної мережі в квартири АДРЕСА_4 . (т.1 а.с.32)

23.05.2016 приміщення було затоплено внаслідок залиття з квартири АДРЕСА_5 , відповідно до складеного працівниками Товариства з обмеженою відповідальністю Житло-Сервіс Акту про залиття від 23.05.2016 залиття сталося в зв`язку з відсутністю герметизації на гофрі між унітазом та фоновою трубою каналізації. (т.1 а.с.34)

Згідно з пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, який повинен встановлювати причини залиття, зокрема чи залиття спричинено унаслідок несправності внутрішньобудинкових мереж водопостачання та водовідведення та з`ясування питання чи не було це наслідком недбалості осіб, мешканців квартир або інші обставини, що могли спричинити залиття. Форма вказаного акту встановлена в додатку № 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій.

Відповідно до п. 7 Правил користування приміщенням житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 24.01.2006 року № 45, власники квартир, наймачі та орендарі зобов`язані забезпечувати збереження сантехнічного обладнання та при появі несправностей вжити заходів їх усунення власними силами.

Відповідно до п. 7 Правил користування приміщенням житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 24.01.2006 року № 45, власники квартир, наймачі та орендарі зобов`язані забезпечувати збереження сантехнічного обладнання та при появі несправностей вжити заходів їх усунення власними силами.

Договір № КЛ-7-49/4 НП Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 01.04.2015, що укладений між Позивачем та Відповідачем 1 містить всі обов`язкові умови, що передбачені Типовим договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Так, відповідно до пункту 13 Договору до обов`язків Відповідача 1 входять: належне технічне, профілактичне обслуговування та поточні ремонти конструктивних елементів, внутрішньо будинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання та зливової каналізації, технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на установленому порядку прибудинковій території.

За надання цих послуг Позивач (споживач) сплачує грошові кошти за визначеним тарифом відповідно до розрахунку вартості послуг з утримання будинку та прибудинкової території по АДРЕСА_1 . Зокрема до вказаного тарифу належать і витрати з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем тепло -, водопостачання, водовідведення і зливної каналізації та насосної станції.

Відповідно до пункту 1.1.13 чинного примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України 10 серпня 2004 року №150 до послуг з санітарно-технічного обслуговування та обслуговування внутрішньо будинкових мереж, які мають надаватись належним чином Відповідачем 1, серед інших входять: усунення засмічень внутрішньо будинкових водопровідних мереж та каналізаційних випусків; прочищення сифонів, лежаків; усунення протікання в трубопроводах, приладах та арматурі.

Крім того, вказаними Правилами визначено перелік робіт, які мають виконуватись виконавцем послуг під час підготовки житлового фонду до експлуатації в зимовий період, зокрема підпунктом 2.8.3. пункту 2.8. Правил встановлено, що підготовці до зими (проведення гідравлічних випробувань, ремонт, перевірка і налагодження) підлягає весь комплекс пристроїв, що забезпечують безперебійне постачання тепла в квартири (котельні, внутрішньо будинкові мережі, групові і місцеві теплові пункти в будинках, системи опалення, вентиляції. Підпунктом 2.8.8. пункту 2.8. визначено, що у літній період виконавцем послуг проводяться такі роботи: щодо теплових мереж - промивання системи, ревізія арматури, усунення постійних і періодичних засмічень каналів, відновлення зруйнованої або заміна недостатньої теплової ізоляції труб у камерах, підземних каналах і підвалах; щодо систем опалення і гарячого водопостачання - ревізія кранів та іншої запірної арматури розширювачів і повітрозбірників, відновлення зруйнованих або заміна недостатньої теплової ізоляції труб у сходових клітках, підвалах, на горищах і в нішах санітарних вузлів. За наявності не прогрівання радіаторів проводиться їх гідропневматичне промивання. По закінченні всіх ремонтних робіт весь комплекс пристроїв з теплопостачання підлягає експлуатаційній наладці під час пробного опалення.

Підпунктом 5.1.9. пункту 5 цих Правил визначено, що під час технічної експлуатації системи опалення необхідно, зокрема, регулярно проводити профілактичні огляди і поточний ремонт системи; готувати документацію для своєчасного проведення капітального ремонту і вчасно його проводити.

Пунктом 32 Правил саме на ТОВ Житло-Сервіс покладено обов`язок утримувати внутрішньо будинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, своєчасно проводити за власний рахунок роботи з усунення виявлених несправностей, пов`язаних з отриманням послуг, що виникли з його вини.

Пунктами 11.1.5.-11.1.9. Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 05 липня 1995 року № 30, визначений обов`язок Відповідача 1 вести контроль за технічним станом і збереженням внутрішніх мереж водопроводу та каналізації, встановлених санітарно-технічних приладів, пристроїв та обладнання; проведення оглядів, профілактичного обслуговування, ремонтів, запобігання аваріям та їх ліквідація; утримання систем у належному технічному і санітарному стані, ліквідація витоків, засмічень, затоплень підвалів тощо; усунення несправностей, які вимагають негайного вжиття заходів, налагодження і регулювання технічного обладнання. Разом з тим, пунктом 2.1.7. Правил технічної експлуатації систем водопостачання п каналізації населених пунктів України визначено, що для забезпечення безперебійної і економічної роботи систем водопостачання і каналізації необхідні: профілактичний огляд і планово-попереджувальний ремонт мереж і споруд, їх елементів і устаткування; вжиття заходів щодо попередження, вчасного виявлення і ліквідації аварій.

Пунктами 11.4.1.-11.4.2. вказаних Правил встановлено строки усунення несправностей у системах внутрішньої каналізації, а саме: аварійні витоки на підлогу з причини засмічення стояку або випусків - негайно. У процесі технічного обслуговування систем внутрішньої каналізації необхідно виконувати огляд і профілактичне обслуговування один раз на квартал. При цьому виконують такі роботи: прочищення сифонів та внутрішньої каналізаційної мережі з перевіркою дії.

Пункт 1.3. Правил визначає, що виробники та інші організації, що експлуатують систему водопостачання та каналізації населених пунктів України, несуть відповідальність за невиконання вимог цих Правил і чинного законодавства України.

З аналізу наведених вище законодавчих норм та норм підзаконних-нормативних правових актів, положень договорів укладених між позивачем та ТОВ Житло-Сервіс , вбачається, що ТОВ Житло-Сервіс , який надає послуги з утримання будинку АДРЕСА_1 , повинен утримувати цей будинок, провадити технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем гарячого та холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання, зливової каналізації, а також усувати засмічення внутрішньо будинкових водопровідних мереж та каналізаційних випусків.

Тобто технічне обслуговування та негайне усунення наслідків аварійних витоків є безпосереднім обов`язком саме ТОВ Житло-Сервіс .

З матеріалів позову вбачається, позивач неодноразово звертався до ТОВ Житло-Сервіс щодо вирішення ситуації щодо постійних затоплень та проведення відповідних заходів для уникнення вказаний ситуацій. Проте, жодних заходів ТОВ Житло-Сервіс вжито не було.

Як вбачається з акту про залиття від 27.10.2015 причиною залиття є підключення власником квартири АДРЕСА_2 до системи центрального опалення без підключення радіаторів. Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_6 .

Як вбачається з акту про залиття від 11.01.2016 причиною залиття стало відкрите власником квартири АДРЕСА_3 вікно та відключення опалення у квартирі, що призвело до заморожування каналізаційної мережі. Як вказує позивач власником даного приміщення на момент затоплення було ПАТ Райффайзен Банк Аваль .

Відповідно до листа ТОВ Житло-Сервіс від 02.08.2018 року № 110 було відмолено, що АТ Райффайзен Банк Аваль було власником квартири АДРЕСА_3 до 29.07.2016.

Проте, суд з даним твердженням не може погодитися з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що АТ Райффайзен Банк Аваль стало власником вказаної квартири лише 01.04.2016 року. Згідно інформаційної довідки № 56874467 від 07.04.2016.

В акті про залиття від 20.05.2016 причиною залиття зазначено засмічення каналізаційної мережі в квартири АДРЕСА_4 . Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником квартири АДРЕСА_4 на момент затоплення належала ОСОБА_1 .

В акті про залиття від 23.05.2016 причиною залиття зазначено відсутність герметизації на гофрі між унітазом та фоновою трубою каналізації. Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником квартири АДРЕСА_5 є ОСОБА_2 .

Згідно зі статею 10 Житлового кодексу Української РСР громадяни зобов`язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію. Жилі будинки і жилі приміщення не можуть використовуватися громадянами на шкоду інтересам суспільства.

Відповідно до статті 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

В статті 41 Конституції України зазначено, що використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.

Згідно п.2 ч.3 ст.20 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених несправностей, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з власної вини.

З вищевикладеного вбачається, що протиправна поведінка відповідачів, що виразилась в порушенні правил користування жилими приміщеннями, (самовільне підключення до системи опалення, викидання сміття в каналізаційну мережу, невжиття заходів щодо усунення несправностей сантехнічного обладнання) в тому числі призвела до затоплення офісного приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю Інокс .

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода , завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд може зобов`язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Враховуючи, що на момент залиття АТ Райффайзен Банк Аваль не було власником квартири АДРЕСА_3 , тому вимоги щодо нього є необґрунтованими, а тому у задоволенні позовних вимог до АТ Райффайзен Банк Аваль слід відмовити.

Таким чином, суд приходить до висновку про порушення прав позивача з боку відповідачів1,3,4 та стягнення суми заподіяних збитків.

Що стосується позовних вимог про стягнення моральної шкоди, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди ).

Проаналізувавши зазначені норми закону та зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року).

Щодо вирішення питання про стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в розмірі 1500 грн., суд приходить до наступного.

Відповідно до частин 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ст. 1 Закону України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах визначено граничний розмір витрат на правову допомогу.

Відповідно до статті 1 вищезазначеного закону, передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб`єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача не надано документів на отримання правничої допомоги, крім того, не надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Таким чином, заявлені витрати на правову допомогу задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не було надано належних доказів в розумінні ст. 77 ЦПК України, на спростування доводів позивача.

Таким чином, враховуючи викладене, стороною позивача доведено обставини, на які посилаються у позовній заяві щодо відшкодування матеріальної шкоди, а стороною відповідачі вони не спростовані, у зв`язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.

За наведених обставин суд вважає, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю Інокс до Товариства з обмеженою відповідальністю Житло-Сервіс , Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок затоплення приміщення про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок затоплення приміщення є частково обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України, витрати понесені позивачем з оплати судового збору в розмірі 1603,31 грн. підлягають стягненню в рівних частинах з відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись КУ, ст. 22, 1166, 1167, 1192, ЦК України, ст. ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Інокс до Товариства з обмеженою відповідальністю Житло-Сервіс , Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок затоплення приміщення - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Житло-Сервіс , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інокс 6887 грн. 65 коп. матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Житло-Сервіс на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інокс 534 грн. 43 коп. витрат з оплати судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інокс 534 грн. 43 коп. витрат з оплати судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інокс 534 грн. 43 коп. витрат з оплати судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Інокс м. Київ, бул. І.Лепсе, 8, к.412, код ЄДРПОУ 14289748.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Житло-Сервіс м. Київ, пров. Бехтерєвський, 14, код ЄДРПОУ 30167045.

Відповідач: Публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль вул. Лескова,9, м. Київ,01011, код ЄДРПОУ 14305909.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , код НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , код НОМЕР_3 .

Суддя О.М.Соколов