Постанова

від 19.04.2023 по справі 642/3110/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

19 квітня 2023 року

м. Харків

справа № 642/3110/19

провадження № 22-ц/818/33/23

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого Пилипчук Н.П.,

суддів Маміної О.В., Тичкової О.Ю.

за участю секретаря Гармаш К.В.

учасники справи:

позивач : ОСОБА_1

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІФЛОН",

треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Марвел Гранд", Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта-буд-інвест",

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІФЛОН", треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Марвел Гранд", Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта-буд-інвест", про стягнення заборгованості за векселем та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІФЛОН" до ОСОБА_1 про визнання векселів недійсними, з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2020 року, у складі судді Гримайло А.М., в залі суду в місті Харків,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІФЛОН» про стягнення заборгованості за векселем.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилався на те, що 01 листопада 2018 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАРВЕЛ ГРАНД» було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів, векселів у кількості 9 (дев`ять) штук. Емітентом ЦП (платником) є Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІФЛОН», (код ЄДРПОУ 24674128). Було придбано наступні прості векселі емітовані Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІФЛОН», (код ЄДРПОУ 24674128) з датою погашення «за пред`явленням, але не раніше 20 вересня 2018р.», а саме: № бланку ЦП 80350589379355 на суму 100000 (сто тисяч гривень 00 коп.), дата складання векселя 20 вересня 2006 року. Дата погашення векселя за пред`явленням, але не раніше 20 вересня 2018 року; № бланку ЦП 80350589379356 на суму 100000 (сто тисяч гривень 00 коп.), дата складання векселя 20 вересня 2006 року. Дата погашення векселя за пред`явленням, але не раніше 20 вересня 2018 року; № бланку ЦП 80350589379357 на суму 100000 (сто тисяч гривень 00 коп.), дата складання векселя 20 вересня 2006 року. Дата погашення векселя за пред`явленням, але не раніше 20 вересня 2018 року; № бланку ЦІЇ 80350589379358 на суму 100000 (сто тисяч гривень 00 коп.), дата складання векселя 20 вересня 2006 року. Дата погашення векселя за пред`явленням, але не раніше 20 вересня 2018 року; № бланку ЦП 80350589379359 на суму 100000 (сто тисяч гривень 00 коп.), дата складання векселя 20 вересня 2006 року. Дата погашення векселя за пред`явленням, але не раніше 20 вересня 2018 року; № бланку ЦП 80350589379360 на суму 100000 (сто тисяч гривень 00 коп.), дата складання векселя 20 вересня 2006 року. Дата погашення векселя за пред`явленням, але не раніше 20 вересня 2018 року; № бланку ЦП 80350589379361 на суму 100000 (сто тисяч гривень 00 коп.), дата складання векселя 20 вересня 2006 року. Дата погашення векселя за пред`явленням, але не раніше 20 вересня 2018 року; № бланку ЦП 80350589379362 на суму 100000 (сто тисяч гривень 00 коп.), дата складання векселя 20 вересня 2006 року. Дата погашення векселя за пред`явленням, але не раніше 20 вересня 201 8 року; № бланку ЦП 80350589379363 на суму 100000 (сто тисяч гривень 00 коп.), дата складання векселя 20 вересня 2006 року. Дата погашення векселя за пред`явленням, але не раніше 20 вересня 2018 року.

Продавцем векселів ТОВ «МАРВЕЛ ГРАНД» на всіх векселях був вчинений індосаментний напис «платити наказу ОСОБА_1 ». З цього моменту до ОСОБА_1 , перейшло право вимоги до ТОВ «ДІФЛОН» за векселями № 80350589379355, 80350589379356, 80350589379357, 80350589379358, 80350589379359, 80350589379360, 80350589379361, 80350589379362, 80350589379363, на загальну суму 900000,00грн. 07 лютого 2019 року було складено акт пред`явлення векселів до платежу, підписаний ОСОБА_1 , та пропозиція про акцепт вищевказаних векселів, які були направлені на адресу юридичної особи ТОВ «ДІФЛОН», (код ЄДРПОУ 24674128, 61 177, Харківська обл., місто Харків, пров. Пластичний, будинок 9), але станом на час отримання пропозиції про акцепт векселів заборгованість погашена не була, у зв`язку з чим був змушений звернутись до суду.

18.06.2019 року ТОВ «ДІФЛОН» подано зустрічний позов, який в подальшому уточнювався до ОСОБА_1 про визнання векселів недійсними, 01.06.2020 року ухвалою було прийнято уточнений зустрічний позов, в якому представник ТОВ «Діфлон» просив визнати недійсними та такими, що не мають вексельної сили вищезазначені прості векселі, видані ТОВ «Діфлон» 20 вересня 2006 року.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2020 року у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 - відмовлено. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІФЛОН» - задоволено. Визнано недійсними та такими, що не мають вексельної сили прості векселя №80350589379355, №80350589379356, №80350589379357, №80350589379358, №80350589379359, №80350589379360, №80350589379361, №80350589379362, №80350589379363, видані ТОВ «Діфлон» 20 вересня 2006 року на загальну суму 900000 (дев`ятсот тисяч) грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІФЛОН» сплачений судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна тисяча) грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити, у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказує на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом порушено ч. 3 ст. 49 ЦПК України, оскільки лише до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. Зазначає, що ТОВ «Діфлон», подаючи змінену зустрічну позовну заяву 06 травня 2020 року, змінило не тільки підстави позову, але й сам текст прохальної частини позову, тобто змінили предмет та підстави позову, що прямо заборонено ЦПК, зміна одночасно предмету і підстав позову є новими позовними вимогами. Вказує, що під час розгляду справи судом першої інстанції не були досліджені взагалі докази, які містяться в матеріалах справи, а саме звіти про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість. Зазначає, що той факт, що ТОВ «Діфлон» самостійно визнав те, що саме ним було видано векселі, та відображення їх у звітності є підтвердженням того, що ці векселі ними видавалися та мають вексельну силу. Звертає увагу суду на те, що відмову у виконанні протокольної ухвали суду про надання «Реєстру виданих векселів» з боку ТОВ «Діфлон», з підстав начебто «незбереження їх за часом», є нічим іншим як ухиленням від надання доказів у справі та свідчать про безпідставність позовних вимог за зустрічним позовом. Наголошує, що жодних доказів сплати податків за результатом списання векселів ТОВ «Діфлон» не надав, так само ТОВ «Діфлон» не надало жодного документального доказу списання заборгованості за спірними векселями. Вказує, що в судовому засідання ТОВ «Діфлон» визнало, що векселі є справжніми та видані саме їх підприємством. Наголошує, що наявність оригіналів векселів у векселедержателя, в яких жодним чином не зазначено про те, що дані векселя є погашеними, свідчить про те, що з боку ТОВ «Діфлон» їх погашення на сьогодні не відбулось.

Представником ТОВ«Діфлон» надановідзив наапеляційну скаргу,в якомузазначено,що ухвалюючиоскаржуване рішення,суд першоїінстанції прийнявдо увагинадані всудовому засіданніпокази свідка ОСОБА_2 і погодивсяз твердженнямпредставника відповідачата свідкапро те,що спірні векселівидані беззазначення строкупогашення,а отже,вважаються такими,що виданізі строкомпогашення «запред`явленням».Крім того,суд критичнопоставився дописьмових поясненьвиконавчого директораТОВ «ДІФЛОН» ОСОБА_3 ,оскільки йогопокази неузгоджуються звисновком експерта,який міститьсяв матеріалахсправи тапоказами свідка ОСОБА_2 . Вважає, що суд дійшоввірного висновкупро те,що всівекселя видавалисьбез зазначеннястроку погашення,а тому пред`явленнядо платежуповинен становитив одинрік,а звідси,суд визнаввищезазначені спірнівекселя недійснимита такими,що немають вексельноїсили,у зв`язкуз чимвідмовив узадоволенні первісногопозову,а уточненийзустрічний позовзадовольнив вповному обсязі.Зазначає,що при вирішенні цієї справи окремо слід звернути увагу на роз`яснення аб.аб. п. 20 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 08.06. 2007 року, відповідно до яких прямий боржник за векселем зобов`язаний довести обґрунтованість своїх заперечень стосовно того, що векселедержатель не пред`явив йому оригінал векселя або не надав можливості перевірити наявність у встановленому місці та у визначений строк у особи, що пред`явила вимогу, оригіналу векселя і прав власності на зазначений цінний папір. Векселедержатель може спростувати ці заперечення шляхом надання будь-яких не заборонених законом доказів (статті 57-59 Цивільного процесуального кодексу України), статті 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, у тому числі актів нотаріуса про протест векселя чи про посвідчення факту його пред`явлення до платежу, а також документів, виданих боржником. Кредитор, який не спростував заперечення прямого боржника про відсутність належного пред`явлення векселя до платежу, вважається таким, що прострочив. До такого кредитора застосовуються наслідки, передбачені ст. 613 ЦК ( 435-15 ). З опису вкладення вбачається, що ОСОБА_1 було направлено на адресу ТОВ «Діфлон» повідомлення про пред`явлення спірних векселів до платежу, акт про акцепт векселів, копії спірних векселів, а також копії першої та останньої сторінки договору купівлі-продажу векселів. Оригінали векселів та оригінал договору про їх придбання ОСОБА_1 пред`явлено не було. Звертає увагу суду на те, що акту приймання-передачі цінних паперів не додано також і до первісного позову, акт нотаріуса про протест векселя чи посвідчення факту його пред`явлення до платежу на адресу ТОВ «Діфлон» не надходило, що свідчить про недотримання умов стосовно набуття права власності ОСОБА_1 на спірні векселі, і є окремою підставою для відмови у задоволенні первісного позову.

У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.09.2006 року ТОВ «Діфлон» було видано дев`ять векселів №80350589379355, №80350589379356, №80350589379357, №80350589379358, №80350589379359, №80350589379360, №80350589379361, №80350589379362, №80350589379363 за підписом виконавчого директора ТОВ «Діфлон» ОСОБА_3 та головного бухгалтера Є.В. Іванової із зазначенням на кожному векселі: «ми заплатимо проти цього векселя ТОВ «Дельта-Буд-Інвест 100000 грн.» На векселях міститься індосаментний напис: «платити наказу ТОВ «МАРВЕЛ ГРАНД», підписаний директором ТОВ «Дельта Буд-Інвест Г.І. Рябовим» та індосаментний напис: «платити наказу ОСОБА_1 , підписаний директором ТОВ «МАРВЕЛ ГРАНД», в особі А.А. Подоляка».

01 листопада 2018 року ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАРВЕЛ ГРАНД» було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів, векселів у кількості 9 (дев`ять) штук на загальну суму 900000,00 грн. Емітентом ЦП (платником) є Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІФЛОН», (код ЄДРПОУ 24674128).

Згідно договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ-12830 від 01.11.2018 року та Акту прийому-передачі векселя до Договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ-12830 від 01.11.2018 року предметом договору між продавцем ТОВ «Марвел Гранд» та покупцем ОСОБА_1 були прості векселі у кількості 9 штук: № бланку ЦП 80350589379355 на суму 100000 (сто тисяч гривень 00 коп.), дата складання векселя 20 вересня 2006 року. Дата погашення векселя за пред`явленням, але не раніше 20 вересня 2018 року; № бланку ЦП 80350589379356 на суму 100000 (сто тисяч гривень 00 коп.), дата складання векселя 20 вересня 2006 року. Дата погашення векселя за пред`явленням, але не раніше 20 вересня 2018 року; № бланку ЦП 80350589379357 на суму 100000 (сто тисяч гривень 00 коп.), дата складання векселя 20 вересня 2006 року. Дата погашення векселя за пред`явленням, але не раніше 20 вересня 2018 року; № бланку ЦІЇ 80350589379358 на суму 100000 (сто тисяч гривень 00 коп.), дата складання векселя 20 вересня 2006 року. Дата погашення векселя за пред`явленням, але не раніше 20 вересня 2018 року; № бланку ЦП 80350589379359 на суму 100000 (сто тисяч гривень 00 коп.), дата складання векселя 20 вересня 2006 року. Дата погашення векселя за пред`явленням, але не раніше 20 вересня 2018 року; № бланку ЦП 80350589379360 на суму 100000 (сто тисяч гривень 00 коп.), дата складання векселя 20 вересня 2006 року. Дата погашення векселя за пред`явленням, але не раніше 20 вересня 2018 року; № бланку ЦП 80350589379361 на суму 100000 (сто тисяч гривень 00 коп.), дата складання векселя 20 вересня 2006 року. Дата погашення векселя за пред`явленням, але не раніше 20 вересня 2018 року; № бланку ЦП 80350589379362 на суму 100000 (сто тисяч гривень 00 коп.), дата складання векселя 20 вересня 2006 року. Дата погашення векселя за пред`явленням, але не раніше 20 вересня 201 8 року; № бланку ЦП 80350589379363 на суму 100000 (сто тисяч гривень 00 коп.), дата складання векселя 20 вересня 2006 року. Дата погашення векселя за пред`явленням, але не раніше 20 вересня 2018 року.

Згідно акту про акцепт векселів 07 лютого 2019 року було складено акт пред`явлення векселів до платежу, підписаний ОСОБА_1 , та пропозиція про акцепт вищевказаних векселів, які були направлені на адресу юридичної особи ТОВ «ДІФЛОН», (код ЄДРПОУ 24674128, 61 177, Харківська обл., місто Харків, пров. Пластичний, будинок 9), який був вручений за довіреністю представнику ТОВ «Діфлон» 13.02.2019 року.

Відмовляючи у задоволенні позову та задовольняючи зустрічним позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірні цінні папери є недійсними та такими, що не мають вексельної сили, тому плата за цими векселями не підлягає стягненню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.

Відповідно достатті 1 Закону України «Про обіг векселів в Україні»законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запровадженоУніфікований закон про переказні векселі та прості векселі(далі - Уніфікований закон), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів,Закону України «Про цінні папери і фондову біржу»,Закону України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі»,Закону України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі»,Закону України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів», цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.

Стаття 194 ЦК Українивизначає, що цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.Згідно з частиною першоюстатті 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»векселем є цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов`язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Відповідно до частини першоїстатті 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»вексель є борговим документом.

Стаття 2 цього Законувизначає використання Уніфікованого закону із певними застереженнями.

Положення, які регулюють правові питання видачі простого векселя, встановлені у розділі II Уніфікованого закону.

Відповідно дост. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, простий вексель містить такі реквізити: 1) назву «простий вексель», яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; 2) безумовне зобов`язання сплатити визначену суму грошей; 3) зазначення строку платежу; 4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; 5) найменування особи, якій або за наказом якої повинен бути здійснений платіж; 6) зазначення дати і місця видачі простого векселя; 7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Згідно ч.1,2ст.76Уніфікованого законупро переказнівекселі тапрості векселідокумент,у якомувідсутній будь-якийз реквізитів,зазначених упопередній статті,не маєсили простоговекселя,за виняткомвипадків,зазначених нижчеу ційстатті. Простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред`явленням.

Згідно зі статтею 77 Уніфікованого закону до простих векселів застосовуються такі самі положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11-20); строку платежу (статті 33-37); платежу (статті 38-42); права регресу у разі неплатежу (статті 43-50, 52-54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59-63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74). Передбачено також застосування і інших положень.

Відповідно достатті 33Уніфікованого законупереказний вексельможе бутивиданий ізстроком платежу:за пред`явленням; увизначений строквід пред`явлення; увизначений строквід датискладання; навизначену дату. Переказні векселі, що містять або інші строки платежу, або передбачають оплату частинами, є недійсними.

Відповідно до ст. 34 Уніфікованого закону переказний вексель строком за пред`явленням підлягає оплаті при його пред`явленні. Він повинен бути пред`явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Трасант може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк. Ці строки можуть бути скорочені індосантами.

Трасант може встановити, що переказний вексель зі строком платежу за пред`явленням не може бути пред`явленим для платежу раніше визначеної дати. У цьому разі строк для пред`явлення починається від зазначеної дати.

Відповідно до статті 70 Уніфікованого закону позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.

Верховний Суд України у пункті 19 постанови Пленуму від 08 червня 2007 року№ 5 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов`язаних з обігом векселів» надав такі роз`яснення, що стосуються застосування на практиці положень Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон.

Відповідно до абзацу 1 статті 70 Уніфікованого закону позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються через три роки, які обчислюються від дати настання строку платежу. Такий строк застосовується як щодо позову векселедержателя, так і щодо позовних вимог, пред`явлених до акцептанта переказного векселя векселедавцем, індосантами, авалістами та іншими особами, до яких права за векселем перейшли внаслідок виконання ними вексельного зобов`язання.

Аналогічно суди повинні вирішувати спори за участю векселедавця простого векселя (стаття 78 Уніфікованого закону).

Перебіг трирічного строку на пред`явлення позовних вимог до акцептанта переказного векселя або до векселедавця простого векселя починається з дати настання строку платежу, зазначеного у векселі.

Встановлені статтею 70 Уніфікованого закону строки для пред`явлення позовних вимог за векселем є присічними, вони не можуть бути змінені за угодою сторін і не підлягають зупиненню або відновленню. Суд застосовує ці строки незалежно від заяви сторони.

Після їх закінчення припиняється дія матеріального права вимоги платежу від зобов`язаних за векселем осіб.

Стаття 70 Уніфікованого закону та роз`яснення, викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України вказують, що із закінченням зазначеного трирічного строку вимога є погашеною.

Заперечуючи проти первісного позову представник ТОВ «Діфлон» вказує, що 20.09.2006 року ТОВ «Діфлон» були видані векселі №80350589379355, №80350589379356, №80350589379357, №80350589379358, №80350589379359, №80350589379360, №80350589379361, №80350589379362, №80350589379363 за пред`явленням, без зазначення будь-якого строку пред`явлення та не містили фрази: «За пред`явленням, але не раніше 20 вересня 2018 року», вважає, що зазначений припис був вчинений невстановленими особами після видачі таких векселів, отже строк пред`явлення векселів сплинув.

На підтвердження таких доводів представник ТОВ «Діфлон» посилається на висновки експертів та покази свідків.

Так, згідно висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №24357 від 17.03.2020 року рукописні записи: «За пред`явленням, але не раніше 2018 року» у простих векселях №80350589379355, №80350589379356, №80350589379357, №80350589379358, №80350589379359, №80350589379360, №80350589379361, №80350589379362, №80350589379363 - виконані однією особою. Рукописні записи «За пред`явленням, але не раніше 20 вересня 2018 року» у простих векселях №80350589379355, №80350589379356, №80350589379357, №80350589379358, №80350589379359, №80350589379360, №80350589379361, №80350589379362, №80350589379363 виконані не ОСОБА_2 , а іншою особою.

Допитана в суді першої інстанції свідок ОСОБА_2 пояснила, що нею заповнювалися бланки спірних векселів за вказівкою виконавчого директора ОСОБА_4 , однак зі строком пред`явлення «за пред`явленням», а напис «але не раніше 20 вересня 2018 року» виконаний не нею, а іншою особою. На час підписанні цих векселів, зазначеного напису вони не містили. Такі свідчення узгоджуються із висновками експертів.

В суді апеляційної інстанції, за клопотанням ОСОБА_1 , був допитаний у якості свідка ОСОБА_3 , який пояснив, що на час підписання ним та ОСОБА_2 спірних векселів запису «за пред`явленням, але не раніше 20 вересня 2018 року» вчинено не було, цей запис був виконаний пізніше, хоча і в той же день, одним з його співробітників за його вказівкою.

Згідно висновків експертів за результатами проведення комплексної почеркознавчої та технічної експертизи № 33097/21-34/33098/33099/21-32/31572:31579/22-34/31580:31596/22-32/2860:2948/23-34 від 02.02.2023 року:

1,2 Тексти простих векселів за номерними вексельними бланками 80350589379355, 80350589379356, 80350589379357, 80350589379358. 80350589379359, 80350589379360, 80350589379361, 80350589379362. 80350589379263, скріплені печаткою ТОВ «Діфлон», окрім записів «За пред`явленням, але не раніше 20 вересня 2018 року»,- виконані однією особою, а саме ОСОБА_2 .

З,4. Підписи від імені ОСОБА_2 після рукописного запису «Головн. бухг.» перед записом « ОСОБА_2 » у простих векселях за номерними вексельними бланками 80350589379355, 80350589379356,80350589379357,80350589379358,80350589379359,80350589379360,80350589379361,80350589379362, 80350589379263, скріплені печаткою ТОВ «Діфлон». - виконані однією особою, а саме ОСОБА_2 .

5. Записи «За пред`явленням, але не раніше 20 вересня 2018 року» у простих векселях за номерними вексельними бланками 80350589379355,80350589379356,80350589379357,80350589379358,80350589379359,80350589379360, 80350589379361, 80350589379362, 80350589379263, скріплені печаткою ТОВ «Діфлон», - виконані не ОСОБА_2 , а іншою особою.

6. Питання «Чи виконані записи «За пред`явленням, але не раніше 20 вересня 2018 року» у простих векселів за номерними вексельними бланками 80350589379355,80350589379356,80350589379357,80350589379358,80350589379359,80350589379360,80350589379361,80350589379362,80350589379263, скріплені печаткою ТОВ «Діфлон», ОСОБА_3 або іншою особою?» - не вирішувалось, у зв`язку з ненаданням зразків почерку ОСОБА_3 .

7. Записи і підписи, завірені відтисками печатки від імені ТОВ «Діфлон», разом із написом «за пред`явленням, але не раніше 20 вересня 2018 р.», у простих векселях №80350589379355, №80350589379356, №80350589379357, №80350589379358, №80350589379359, №80350589379360, №80350589379361, №80350589379362, №80350589379363, датованих 20.09.2006, виконані кульковою ручкою (ручками), спорядженими пасто (пастами) чорного кольору.

8. Складання простих векселів №80350589379355, №80350589379356, №80350589379357, №80350589379358, №80350589379359, №80350589379360, №80350589379361, №80350589379362, №80350589379363, датованих 20.09.2006, в дату, вказану в цих документах (20.09.2006), не виключається:

-відтиски печатки ТОВ «Діфлон» нанесені у період з вересня 2006 року по травень 2007 року (згідно датування зразків, наданих на дослідження); встановити більш точно період нанесення досліджуваних відтисків ТОВ «Діфлон» за наданими зразками порівняння не видається можливим;

-встановити час виконання рукописних записів та підписів, разом із написом: «за пред`явленням, але не раніше 20 вересня 2018 р.», не видається можливим у зв`язку з відсутністю дозволу суду на вирізання штрихів рукописних записів та підписів у досліджуваних документах.

Встановити час підписання простих векселів №80350589379355, №80350589379356, №80350589379357, №80350589379358, №80350589379359, №80350589379360, №80350589379361, №80350589379362, №80350589379363, датованих 20.09.2006, не видається можливим у зв`язку з відсутністю дозволу суду на вирізання штрихів рукописних записів та підписів у досліджуваних документах.

9. Відповісти на питання «Чи зроблений запис «за пред`явленням, але не раніше 20 вересня 2018 р.» у простих векселях за номерами вексельних бланків 80350589379355, 80350589379356, 80350589379357, 80350589379358, 80350589379359, 80350589379360, 80350589379361, 80350589379362, 80350589379363 20 вересня 2006 р., або до чи після 20 вересня 2006 року., не видається можливим, у зв`язку з відсутністю дозволу суду на вирізання штрихів рукописних записів та підписів у досліджуваних документах.

Статтею 109 ЦПК України передбачено, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Колегія суддів звертає увагу на те, що дозвіл суду на вирізання експертом штрихів досліджуваних векселів не був наданий з огляду на те, що проти цього категорично заперечував ОСОБА_1 , що унеможливило надання експертами висновків щодо встановлення часу виконання рукописних записів «за пред`явленням, але не раніше 20 вересня 2018 року» та позбавило можливості перевірити доводи ТОВ «Діфлон» експертним шляхом.

При цьому позивачу були роз`яснені наслідки, передбачені ст. 109 ЦПК України.

Доводи ОСОБА_1 про те, що ТОВ «Діфлон» не надало доказів списання заборгованості по даним векселям та сплати податків за результатами списання векселів, не надало реєстр виданих векселів, не спростовують встановленого судом факту, що векселі були підписані із строком за пред`явленням.

Стосовно зустрічних позовних вимог ТОВ «Діфлон» про визнання векселів недійсними та такими, що не мають вексельної сили, які суд першої інстанції знайшов обґрунтованими, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Правочини, на підставі яких було видано вексель, можуть бути визнані судом недійсними із застосуванням між сторонами загальних правових наслідків недійсності правочинів. Але ж визнання судом зазначених правочинів недійсними не спричиняє недійсність векселя як цінного папера та не перериває індосаментний ряд.

Пунктами 3, 4, 7, 8Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 08.06.2007 року "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов`язаних з обігом векселів"роз`яснено про те, що при вирішенні питання про наявність вексельних зобов`язань судам слід звертати увагу на додержання норм вексельного законодавства щодо підписів зобов`язаних за векселем осіб. За відсутності зазначених реквізитів підпису юридичної чи фізичної особи останній слід вважати відсутнім, а сам вексель - таким що виданий з дефектом форми і не має вексельної сили (стаття 2 Уніфікованого закону). Законний векселедержатель не зобов`язаний доводити наявність і дійсність своїх прав за векселем, вони вважаються наявними та дійсними. Доведення протилежного - обов`язок особи, якій пред`явлено вимогу за векселем. Правочини, на підставі яких було видано (передано) вексель, можуть бути визнані судом недійсними у випадках, передбаченихстаттями 215-236 ЦК, із застосуванням між сторонами загальних правових наслідків недійсності правочинів. Визнання судом зазначених правочинів недійсними не спричиняє недійсність векселя, як цінного папера та не перериває індосаментний ряд.

Вексель відповідно до ст. 14 Закон у України «Про цінні папери та фондови й ринок» є цінним папером, а не правочином, його обіг регулюється спеціальним вексельним законодавством. Як цінний папір вексель не може розглядатись як правочин у розумінні цивільного права, а цивільно-правовий інститут недійсності застосовується лише до правочинів.

Вексель не є угодою (правочином) і правочином можуть вважатися лише дії щодо передачі векселя від однієї особи до іншої.

Тому недійсним можна визнавати не вексель, а правочин по його безтоварній видачі, що, у свою чергу, матиме значення для вирішення питання про законність обігу векселя в частині його видачі.

Так, обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги ТОВ «ДІФЛОН» зазначає, що рукописні написи на спірних векселях «за пред`явленням» та «але не пізніше 20 вересня 2018 року» виконані не головним бухгалтером, а іншою особою та в інший час, отже спірні векселі є недійсними та такими, що не мають вексельної сили.

Між тим, єдиною підставою, яка позбавляє вексель його сили (звільняє від зобов`язань осіб, які поставили свої підписи на векселі), є дефект його форми (постанова Верховного Суду України у від 01.12.2009 року у справі № 38/51.

Судом встановлено, що оспорювані векселі були підписані 20.09.2006 року без зазначення строку платежу.

Отже, на момент підписання (видачі) векселів посадовими особами ТОВ «Діфлон» векселі не мали дефекту форми, оскільки простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред`явленням (ст. 76 Уніфікованого закону).

Судом не встановлено дефекту форми векселів на час їх підписання, а будь-яких інших підстав, які б позбавляли їх вексельної сили, законодавством не передбачено.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про наявність підстав для визнання векселів недійсними та такими, що не мають вексельної сили не грунтуються на нормах матеріального права, рішення в цій частині підлягає скасуванню, у задоволенні цих позовних вимог необхідно відмовити.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд першої інстанції виходив з того, що оспорювані векселі є недійсними, такими, що не мають вексельної сили. Однак рішення суду в цій частині підлягає зміні, а позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Аналізуючи висновки експертів, з урахуванням відмови позивача надати дозвіл на вирізання штрихів досліджуваних експертами векселів, показання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 колегія суддів вважає, що в спірних векселях на момент їх підписання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не було запису «за пред`явленням, але не раніше 20 вересня 2018 року», тому вони мали бути пред`явлені протягом одного року від дати їх складання, тобто не пізніше 20 вересня 2007 року, таким чином строк позовної давності за вимогами про їх оплату сплинув відповідно до вимог ст. 70 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі 20.09.2010 року.

З урахуванням наведеного позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Апеляційну скаргу належить задовольнити частково, рішення суду першої інстанції - скасувати з ухваленням у справі нового судового рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч.1ст. 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. ст.371,374, п. 4 ч. 3 ст.376,381,382,383,384 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2020 року в частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 змінити, мотивувальну частину рішення в цій частині викласти в редакції цієї постанови.

Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2020 року в частині задоволених зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІФЛОН" скасувати.

У задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІФЛОН" відмовити в повному обсязі.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий Н.П. Пилипчук

Судді О.В. Маміна

О.Ю. Тичкова

Повний текст судового рішення виготовлено 28.04.2023 року.