Постанова

від 01.05.2023 по справі 487/8152/21

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/8152/21

Провадження № 1-кп/487/314/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.05.2023 року м.Миколаїв

Заводський районний суд м.Миколаєва, у складі: Головуючого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021152030001200 від 06.09.2021 року відносно

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Євпаторії Автономної Республіки Крим, українця, громадянина України, має середньо-спеціальну освіту, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 17.12.2019 року Заводським районним судом м.Миколаєва за ч.1 ст.185 КК України до восьмидесяти годин громадських робіт;

- 24.11.2021 року Заводським районним судом м.Миколаєва за ч.2 ст.389, ст.ст.71, 72 КК України до одного місяця двох днів арешту,

обвинуваченого у скоєні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України

сторони та інші учасники кримінального провадження

прокурор Окружної прокуратури міста Миколаєва: ОСОБА_4

потерпілі: ОСОБА_5 , ОСОБА_6

захисник: ОСОБА_7

обвинувачений: ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним.

18.08.2021 року у першій половині дня, більш точного часу в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, ОСОБА_3 , будучи раніше судимим за скоєння корисливого кримінального правопорушення проти власності, знаходився у приміщенні кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованого за адресою АДРЕСА_4, де реалізуючи свій злочинний корисливий умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю уваги з боку потерпілої та сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, зі столу таємно повторно викрав належний ОСОБА_5 мобільний телефон «Samsung SM-F307FN/SD», вартістю 2300 грн.

Після чого ОСОБА_3 , утримуючи викрадене майно при собі, з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 2300 грн..

Крім того, 29.08.2021 року у другій половині дня, більш точного часу в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, ОСОБА_3 , перебував у внутрішньому дворі житлового будинку АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_6 .. При цьому, у нього виник злочинний корисливий умисел спрямований на повторне заволодіння чужим майном, а саме, належним ОСОБА_6 металевим розбірним мангалом, вартістю 310 грн..

Реалізуючи свій злочинний корисливий умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, ОСОБА_3 , пройшов на територію квартири №4 вказаного будинку, та попросив у матері потерпілої ОСОБА_6 - ОСОБА_8 , вказаний мангал під приводом його використання за призначенням, та обіцяючи повернути через декілька днів.

ОСОБА_8 , під впливом омани, вважаючи, що ОСОБА_3 поверне їй мангал, добровільно передала його обвинуваченому.

Після чого, ОСОБА_3 , з місця скоєння злочину зник, розпорядившись отриманим майном на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду у розмірі 310 грн.

Крім того, 08.09.2021 року у першій половині дня, більш точного часу в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, ОСОБА_3 , знаходився у приміщенні кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3», розташованого за адресою АДРЕСА_5, де реалізуючи свій злочинний корисливий умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю уваги з боку потерпілої та сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, з жіночої сумки ОСОБА_6 , таємно повторно викрав належні їй грошові кошти у розмірі 4000 грн.

Після чого ОСОБА_3 , утримуючи викрадене майно при собі, з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду у розмірі 4000 грн..

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України та визнає його винуватим у таємному викраденні чужого майна (крадіжці) вчиненій повторно; та у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому повторно.

Вказаних висновків суд дійшов, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 встановлені обставини кримінального провадження не оспорював, та беззастережно визнав свою винуватість, у скоєні вказаних кримінальних правопорушень (злочинів).

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 від надання показів відмовився в силу ст.63 Конституції України.

При наданні відповідей на питання сторін кримінального провадження, зазначив, що 18.08.2021 року у першій половині дня, знаходився у приміщенні кафе, де вчинив крадіжку мобільного телефону «Samsung SM-F307FN/SD», у жінки, яка була у стані алкогольного сп`яніння та залишила телефон на столі. Викрадений мобільний телефон віддав своїм знайомим.

Крім того, 29.08.2021 року у другій половині дня, знаходився вдома у ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_2 , та у її матері взяв металевий розбірний мангал який в послідуючому не повернув.

Крім того, 08.09.2021 року разом зі своєю знайомою ОСОБА_6 , знаходився у кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3», та скориставшись відсутністю потерпілої, з її сумочки викрав грошові кошти у розмірі 4000 грн

Вказав, що кримінальні правопорушення вчинив у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем. Виручені грошові кошти витратив на власні потреби.

У скоєному щиро розкаявся.

Викладенні показання обвинуваченого ОСОБА_3 суд визнає належними, допустимими та достатніми доказами на підтвердження встановлених обставин кримінального провадження, оскільки вони отримані судом при його безпосередньому допиті у присутності захисника та є чіткими та послідовними щодо часу, місця та способу вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень (злочинів), що свідчить про повне розуміння ОСОБА_3 пред`явленого та визнаного судом доведеним обвинувачення.

При допиті в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що з ОСОБА_3 з 2018 року по 2020 рік проживала однією сім`єю. 01.09.2021 року, вона повернулася до міста та матір ОСОБА_8 повідомила їй, що 29.08.2021 року, вона на прохання ОСОБА_3 передала йому мангал, який їй пояснив, що використає його за призначенням та поверне, однак не повернув.

Особисто їй ОСОБА_3 неодноразово обіцяв повернути мангал, однак не повернув.

08.09.2021 року, вони з обвинуваченим зустрілися у кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3», розташованому за адресою АДРЕСА_5, з метою обговорити повернення їй мангалу.

У неї при собі, у гаманці, який знаходився у сумці були грошові кошти у розмірі 8000 грн., купюрами по 500 та 200 грн. Під час спілкування, вона на деякий час покидала приміщення кафе, залишивши сумку на столі.

Цього ж дня, повернувшись додому, вона виявила факт крадіжки 4000 грн., епюрами по 500 грн.

Наступного дня їй зателефонували працівники поліції, та повідомили, що ОСОБА_3 у спілкуванні з ними, повідомив, що вчинив крадіжку належних їй грошових коштів, після чого вона написала заяву до поліції.

Покарання ОСОБА_3 просила призначити на розсуд суду.

Потерпіла ОСОБА_5 до судового засіжання не з`явилася, надала заяву, у якій розгляд справи просила провести за її відсутності, призначити обвинуваченому покарання на розсуд суду.

Покази обвинуваченого та потерпілої, щодо обставин кримінальних правопорушень також підтверджуються та узгоджуються з дослідженими судом письмовими доказами.

Протоколом прийняття заяви про скоєне кримінальне правопорушення, відповідно до якого 06.09.2021 року ОСОБА_5 повідомила о/у ВКП МРУП ГУНП у Миколаївській області про факт викрадення, належного їй мобільного телефону «Samsung», який мав місце 18.08.2021 року близько 11-00 год. у приміщенні кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованого за адресою АДРЕСА_4.

Висновком експерта №СЕ-19/115-21/12527-ТВ від 24.09.2021 року, відповідно до якого ринкова вартість мобільного телефону «Samsung SM-F307FN/SD», який був у використанні, станом на 18.08.2021 року становить 2300 грн.

Постановою старшого слідчого СВ МРУП ГУНП у Миколаївській області від 07.09.2021 року мобільний телефон «Samsung SM-F307FN/SD», визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_5 , про що та склала розписку 18.10.2021

Протоколом прийняття заяви про скоєне кримінальне правопорушення, відповідно до якого 16.09.2021 року ОСОБА_6 повідомила начальнику сектору ВКП МРУП ГУНП у Миколаївській області про факт викрадення ОСОБА_3 належних їй грошових коштів у розмірі 4000 грн. який мав місце 08.09.2021 року у приміщенні кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3», розташованого за адресою АДРЕСА_5.

Протоколом прийняття заяви про скоєне кримінальне правопорушення, відповідно до якого 18.09.2021 року ОСОБА_6 повідомила начальнику сектору ВКП МРУП ГУНП у Миколаївській області про факт заволодіння ОСОБА_3 , шляхом обману, належним їй майном мангалом металевим, вартістю 800 грне, який мав місце 29.08.2021 року.

Висновком експерта №СЕ-19/115-21/13169-ТВ від 30.09.2021 року, відповідно до якого ринкова вартість мангалу, у справному робочому стані без дефектів, який був у використанні, станом на 29.08.2021 року становить 310 грн.

Постановою старшого слідчого СВ МРУП ГУНП у Миколаївській області від 27.09.2021 року мангал металевий розкладний, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_6 , про що та склала розписку 06.10.2021

Обставина, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 за положеннями п.1 ч.1 ст.66 КК України - є щире каяття у вчиненому злочині та активне сприяння його розкриттю.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.

Вирішуючи питання, щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд виходить з загальних засад призначення покарання, з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особи обвинуваченого та обставин, що пом`якшують покарання.

Так ОСОБА_3 , з урахуванням приписів ст..12 КК України, вчинено не тяжкі кримінальні правопорушення (злочини).

Обвинувачений раніше засуджувався за аналогічний злочин проти власності та за вироком суду йому було призначено покарання у вигляді громадських робіт, від виконання якого він ухилявся, з урахуванням чого був засуджений за скоєння кримінального правопорушення за ч.2 ст.389 КК України.

Скоїв злочини під час ухилення від виконання призначеного покарання у вигляді громадських робіт, що свідчить про не усвідомлення обвинуваченим наслідків своєї протиправної поведінки та не бажання стати на шлях виправлення.

За місцем проживання характеризується посередньо.

На даний час перебуває на наркологічному обліку у КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров`я» Миколаївської обласної ради з діагнозом РПП внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності.

Відповідно до положень ст..65 КК України, виходячи з принципів законності, справедливості та вимог, щодо індивідуалізації та достатності покарання для виправлення засудженого та запобігання скоєнню ним нових злочинів, з врахуванням вищезазначених обставин, суд при обрані виду та міри покарання, вважає за необхідне та достатнє призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України, з застосуванням положень ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань та ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворго покарання за вироком Заводського районного суду м.Миколаєва від 24.11.2021 року , більш суворим.

У судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні не тяжких злочинів. Крім того, з метою забезпечення безперервного розгляду провадження в суді, виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Наявністю ризиків, передбачених ч. 1 п.1, 5 ст.177 КПК України, оскільки обвинувачений може переховуватися від суду, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке може бути призначено йому, у разі визнання винним в інкримінованому злочині з урахуванням тієї обставини, що за час судового провадження ОСОБА_3 злісно ухилявся від явки у призначені судові засідання.

Враховуючи, що обвинувачений раніше засуджувався, не працює та не має стабільного офіційного доходу, може скоєти інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримала.

Обвинувачений та його захисник проти задоволення вказаного клопотання заперечували, посилаючись на недоведеність прокурором на даний час наявності існування ризиків, визначених ст.177 КПК України. При цьому захисник зазначив, щло на даний час ОСОБА_3 утримується під вартою, відбуваючи покарання призначене за вироком Заводського районного суду м.Миколаєва від 24.11.2021 року, з урахуванням чого до нього не може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою

При вирішенні заявленного клопотання, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення чи захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід шодо обвинуваченого.

За приписами п.2 ч.2 сть.374 КПК УКраїни при постановленні вироку, суд приймає рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За положеннями ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього Кримінальним процесуальним кодексом України процесуальних обов`язків, а також запобігання наступним спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого. свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта. спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ст. 177 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Дослідивши матеріали клопотання прокурора та кримінального провадження, суд приходить до висновку, що на даний час прокурором доведено існування ризиків, передбачених ст..177 ч.1 п.п.1,5 КПК України, а саме: той факт, що обвинувачений, усвідомлюючи, що у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину за ч.2 ст.185 КК Україн , йому загрожує покарання до п`яти років позбавлення волі, з метою його уникнення, може переховуватися від суду. Крім того, враховуючи, дані про особу обвинуваченого, який раніше засуджувався за скоєння корисливого кримінального правопорушення проти власності, та за ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робі; на даний час обгрунтовано обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень за трьома епізодами, а отже може вчинити інші кримінальні правопорушення.

При вирішенні питання щодо обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу суд враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються у їх сукупності, а саме: обґрунтованість обвинувачення у вчиненні інкримінованих не тяжких злочинів. Також суд приймає до увани, що ОСОБА_3 злісно ухилявся від явки за викликом суду, у зв`язкус з чим Ухвалою від 28.03.2023 року був оголошений у розшук.

Таким чином, з метою забезпечення мети кримінального провадження, з урахуванням вищезазначених обставин, визнання ОСОБА_3 виним у пред`явленому обвинуваченні та призначення до відбуття покарання у вигляді позбавлення волі, суд вважає що обвинуваченому слід обрати запобіджний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Суд вважає не спроможними доводи сторонни захисчту в тій частині, що на даний час ОСОБА_3 утримується під вартою, а отже до нього не може бути застосовано вказаний запобіжних захід.

Так відповідно до повідомлення начальника ДУ «Слідчий ізолятор» від 24.04.2023 року, обвинувачений утримується в слідчому ізоляторі, в межах відбуття покарання у вигляді арешту строком на один місяць та два дні, призначеного за вироком Заводського районного суду м.Миколаєва від 24.11.2021 року. Початок відбуття строку покарання 18.04.2023 року кінець відбуття строку покарання 20.05.2023 року.

Кримінально - прцесуальним законом не передбачено заборони обирати запобіжний захід відносно особи, яка відбуває покарання, при встановленні сукупності існування обставин чизначених положеннями ст.194 КПК України та ризиків визначених положеннями ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні не тяжкого злочину, розмір застави визначається від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи встановленні дані про особу обвинуваченого, тяжкість правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, суд вважає за необхідне визначити заставу у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку суду, може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_3 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлено.

З урахуванням положень ч.2 ст..124 КПК України підтверджені належними доказами, процесуальні витрати у кримінальному провадженні, а саме витрати по залученню експертів слід покласти на обвинуваченого.

Питання щодо речових доказів у кримінальному проваджені, слід вирішити з урахуванням приписів ст..100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.2,7,368,369,373,374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України та призначити йому покарання:

за ч.2 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на два роки шість місяців

за ч.2 ст.190 КК України у вигляді позбавлення волі строком на два роки .

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначити ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі строком на два роки вісім місяців.

На підставі ч.4 ст..70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання призначеного за вироком Заводського районного суду м.Миколаєва від 24.11.2021 року, більш суворим, призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді двох років восьми місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Відповідно до положень ч.5 ст..72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк відбуття покарання, строк перебування його під вартою з 18.04.2023 року до набрання вироком законної сили.

До набрання вироком законної сили обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням в ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор»

Визначити розмір застави, після внесення якої ОСОБА_3 повинен бути звільнений з під варти, в розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 26840 грн.

Покласти на ОСОБА_3 у разі звільнення під заставу такі зобов`язання:

- не відлучатися за межі м. Миколаєва без дозволу суду;

- за першою вимогою з`являтися до суду;

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання.

Попередити ОСОБА_3 про наслідки невиконання обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, роз`яснивши, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави процесуальні витрати по залученню експерта у розмірі 2680,56 грн.

Речовий доках у кримінальному провадженні - мобільний телефон «Samsung SM-F307FN/SD», який перебуває на відповідальному зберіганні у потерпілої ОСОБА_5 - залишити у її розпорядженні.

Речовий доказ у кримінальному провадженні - металевий розкладний мангал, який перебуває на відповідальному зберіганні у потерпілої ОСОБА_6 - залишити у її розпорядженні.

На вирок може бути подана апеляція до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м.Миколаєва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1