Ухвала

від 12.04.2023 по справі 466/6195/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/6195/20

Провадження № 2/466/151/23

УХВАЛА

підготовчого судового засідання

«12» квітня 2023 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Кавацюка В.І

при секретарі Хомляк О.П.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Львові матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЛІВ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Нор Надія Миколаївна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Балтакса Ірина Вячеславівна, про визнання правочину недійсним, витребування земельної ділянки та житлового будинку,

у с т а н о в и в :

17 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернулась в Шевченківський районний суд м. Львова з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - товариство з обмеженою відповідальністю «ІНЛІВ» (далі ТОВ «ІНЛІВ») про визнання недійсним правочину та витребування майна, в якому, покликаючись на викладені в позовній заяві обставини, просить ухвалити рішення, яким:

- визнати недійсним Акт приймання - передачі до статутного капіталу від 27 липня 2018 року, складеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ІНЛІВ»;

- витребувати від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 4610137500:03:004:0028, площею 0,0945 га, за адресою: АДРЕСА_1 ;

- витребувати від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 житловий будинок, загальною площею 105,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 18 серпня 2020 року вищевказана позовна заява ОСОБА_1 прийнята до розгляду за правилами загального позовного провадження та в справі призначено підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні 20 травня 2021 року до участі в справі в якості третьої особи було залучено приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Нор Надія Миколаївна, а ТОВ «ІНЛІВ» було виключено з числа третіх осіб та залучено до участі в справі в якості співвідповідача.

Крім цього, в підготовчому судовому засіданні 08 лютого 2023 року до участі в справі в якості третьої особи залучено приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Балтаксу І.В.

18 січня 2021 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 про визнання його добросовісним набувачем спірного нерухомого майна - земельної ділянки та житлового будинку, які розташовані по АДРЕСА_1 та об`єднати вказаний зустрічний позов в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1

05 квітня 2021 року позивач ОСОБА_1 подала до суду письмове заперечення щодо прийняття зустрічного позову ОСОБА_2 до сумісного розгляду з первісним позовом, посилаючись на те, що зустрічний позов поданий до суду з порушенням процесуального строку, встановленого ч.1 ст. 193 ЦПК України, та, крім цього, зустрічний позов не пов`язаний з первісним позовом і задоволення зустрічного позову не виключає повного або часткового задоволення первісного позову.

В підготовче судове засідання, яке після оголошення перерви будо призначено на 12 квітня 2023 року о 12.00 год., позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 не з`явились та представником ОСОБА_3 до суду подано заяву, зі змісту якої убачається, що вони просять відмовити у прийнятті до сумісного розгляду зустрічного позову, а також просять закрити підготовче провадження і призначити судовий розгляд справи по суті.

Відповідач ОСОБА_2 , представник відповідача ТОВ «ІНЛІВ» та треті особи без самостійних вимог - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Нор Н.М., приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Балтакса І.В. в підготовчі судові засідання жодного разу не з`явились з невідомих причин.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Гандзюлевич Я.А. в підготовчі судові засідання неодноразово не заявився та про причини своєї неявки суд не повідомив.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в підготовче судове засідання 12 квітня 2023 року всіх учасників процесу, фіксування цього засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку, що у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання добросовісним набувачем нерухомого майна до сумісного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «ІНЛІВ», треті особи без самостійних вимог - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Нор Н.М., приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Балтакса І.В., про визнання правочину недійсним та витребування майна слід відмовити, виходячи з наступного.

У відповідності до положень ч.ч.1, 2 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Як зазначалось вище, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та інших про визнання правочину недійсним та витребування майна було відкрито ухвалою судді Шевченківського районного суду від 18 серпня 2020 року та відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву з дня вручення ухвали.

Однак, відповідач ОСОБА_2 із зустрічним позовом звернувся до суду лише 18 січня 2021 року, тобто через п`ять місяців після відкриття провадження у даній цивільній справі та не ставить питання перед судом про поновлення пропущеного строку, а також не наводить жодних причин його пропуску.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що строк для пред`явлення зустрічного позову відповідачем пропущено. Доказів про поважність причин пропуску строку для подання зустрічного позову відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 ЦК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог ч.ч.1, 2 ст. 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Крім цього суд зазначає також наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Отже, умовами прийняття судом пред`явленого зустрічного позову є взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним та доцільність спільного розгляду первісного та зустрічного позовів. Доцільним є спільний розгляд, коли це дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити ухвалення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень.

Доцільним є спільний розгляд первісного і зустрічного позовів, якщо задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Кожна із зазначених вище умов для прийняття зустрічного позову носить самостійний характер і при наявності будь якої з них зустрічний позов приймається судом для спільного розгляду з первісним позовом.

Таким чином, вирішуючи питання про прийняття зустрічного позову, суд з`ясовує такі питання: чи виникають позовні вимоги з одних правовідносин, чи можуть вимоги за позовами зараховуватися, чи виключить задоволення зустрічного позову повністю або частково задоволення первісного позову.

Як вбачається із змісту зустрічного позову, відповідач заявив вимогу визнати його добросовісним набувачем нерухомого майна.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України визначено перелік можливих способів захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до абзацу першого пункту 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» під час розгляду позову про витребування майна відповідач згідно зі ст. 388 ЦК України має право заперечити проти позову про витребування майна з його володіння шляхом подання доказів відплатного придбання ним цього майна в особи, яка не мала права його відчужувати, про що він не знав і не міг знати (добросовісний набувач). У такому разі пред`явлення зустрічного позову про визнання добросовісним набувачем не вимагається і, крім того, не є належним способом судового захисту (стаття 16 ЦК), оскільки добросовісність набуття це не предмет позову, а одна з обставин, що має значення для справи та підлягає доказуванню за позовом про витребування майна.

Більше того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на необхідність оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна при розгляді судами справ за віндикаційними позовами про витребування майна.

Судові рішення ухвалені за відсутності перевірки добросовісності або недобросовісності набувача що має важливе значення як для застосування положень статей 387, 388 ЦК України, так і для визначення критерію пропорційності втручання у право набувача майна, не можуть вважатись такими, що відповідають нормам справедливого судового розгляду згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України.

Зокрема, такі висновки зроблені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 року у справі № 925/1351/19; від 26.06.2019 року у справі №669/927/16-ц; від 01.04.2020 року у справі № 610/1030/18.

Отже, добросовісність чи недобросовісність відповідача за віндикаційним позовом, це одна із вагомих обставин, яка має бути встановлена судом при розгляді справи про витребування майна, однак визнання добросовісності не може бути предметом такої цивільної справи.

Разом із цим, суд зазначає про те, що встановлення добросовісності чи недобросовісності дій відповідача жодним чином не виключає повного або часткового задоволення первісного позову.

Враховуючи те, що зустрічний позов подано відповідачем з пропущенням строку, встановленого судом для подання відзиву, у зустрічного позову відсутній предмет спору, зустрічний позов не взаємопов`язаний з первісним, задоволення зустрічного позову ні повністю, ні частково не виключає задоволення первісного позову, таким чином, суд прийшов до висновку, що спільний розгляд вказаних первісного та зустрічного позовів є недоцільним, а відтак зустрічна позовна заява підлягає поверненню заявнику.

Суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на ту обставину, що повернення цього зустрічного позову жодним чином не порушує його право на справедливий суд в розумінні положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположним свобод, оскільки відповідач не позбавлений права звернення до суду з відповідним позовом в загальному порядку з додержанням вимог чинного законодавства.

Керуючись ст. ст. 193, 194, 197, 198, 353 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Зустрічний позов відповідача ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання добросовісним набувачем майна - повернути ОСОБА_2 та роз`яснити йому право на пред`явлення самостійного окремого позову з аналогічними позовними вимогами.

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.

Суддя: В. І. Кавацюк