Рішення

від 28.04.2023 по справі 320/1610/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2023 року м.Київ № 320/1610/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області форми «Ф» від 16.09.2022 року № 0577583-2408-1002 про визначення зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код платежу 18010300) за 2021 рік в сумі 20 572, 80 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що належна позивачеві нежитлова будівля, яка розміщена за адресою: АДРЕСА_1 за визначенням відноситься до складу об`єктів рибного господарства і використовується позивачем у власній господарській діяльності з товарного виробництва продукції рибного господарства.

Суд ухвалою від 08.02.2022 відкрив спрощене позовне провадження без проведення судового засідання.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами позивача, подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив про те, що фізичні особи, які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою КВЕД з урахуванням Державного класифікатора продукції та послуг, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин, володіють та використовують будівлі, споруди, що призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, реалізують сільськогосподарську продукцію відносяться до сільськогосподарських товаровиробників, з метою визначення об`єкта оподаткування згідно з п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п.266.2 ст.266 Кодексу. При цьому сама по собі специфікація об`єкта оподаткування - наявність спеціального статусу будівлі, не може бути достатньою підставою для звільнення від оподаткування.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є зареєстрованим суб`єктом господарювання фізичною особою-підприємцем (дата державної реєстрації 01.07.2020, номер запису: 2003530010003043270.

Основним видом економічної діяльності позивача (КВЕД) згідно із ЄДРПОУ є: « 16.10 Лісопильне і стругальне виробництво».

Позивач займався вирощуванням зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код КВЕД 01.11) та прісноводним рибництвом (аквакультура) (Код КВЕД 03.22).

Безпосередню виробничу діяльність із товарного вирощення видів риб, риборозведення (аквакультурою) протягом 2021 року позивач здійснював на земельній ділянці водного фонду із розташованим на ній водним об`єктом в адміністративних межах с. Потіївка Маловільшанської сільської ради Київської області відповідно до Договору оренди земельної ділянки з розташованим на ній водним об`єктом № 37 від 05.04.2011 року (площа 16, 8484 га, площа водного дзеркала 10, 4105 га, прибережна захисна смуга 6, 1942 га, гідротехнічні споруди 0, 2437 га).

У приватній власності позивача з 14.08.2003 року перебуває і земельна ділянка площею 4,177 га в адміністративних межах с. Потіївка Маловільшанської сільської ради, кадастровий номер 3220485600:03:016:0003, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Ділянка у 2021 році використовувалась позивачем для вирощування сільськогосподарських культур (ячменю, пшениці) з метою їх застосування у якості корму для розведення риб (аквакультура).

Крім того, відповідно до Договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 13.12.2006 у власності ОСОБА_1 перебуває нежитлова будівля (позначена на плані літ. «А») площею 857, 20 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Будівля розташована на неприватизованій земельній ділянці площею 0,10 га.

Згідно із Технічним паспортом на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами від 10.11.2021 року (копія додається) будівля являє собою приміщення пилорами із іншими допоміжними та суміжними приміщеннями (склади, комори, підсобні приміщення, токарний цех, кабінет, цехи, санвузли, цех розпилювання деревини тощо).

Відповідно до Довідки про технічні показники об`єкта нерухомого майна № 77 від 10.11.2021 за результатами проведеної інвентаризації встановлено, що вказана вище нежитлова виробнича будівля (пилорама загальною площею 857, 2 кв.м.) призначена для використання у сільськогосподарській діяльності та згідно із Державним класифікатором будівель та споруд «ДК 018-2000» відноситься до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства», код 1271 (пилорама).

Згідно з довідкою Маловільшанської сільської ради від 28.12.2022 року № 195 нежитлова будівля (позначена на плані літ. «А») площею 857, 20 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 з 15.12.2006 року та протягом 2021 року використовувалась ним для зайняття власною підприємницькою діяльністю .

У 2021 році позивач використовував дану будівлю у своїй господарській діяльності з метою зберігання сільськогосподарського інвентарю, кормів для риб, підготовки кормів для внесення до ставка тощо. Протягом звітного періоду об`єкт нерухомості використовувався виключно позивачем у власній підприємницькій діяльності, в оренду, лізинг чи позичку третім особам не передавався.

Головним управлінням ДПС у Київській області позивачеві нараховано податок на даний об`єкт нерухомості за 2021 рік згідно з розрахунком податку на нерухоме майно.

16.09.2022 Головне управління ДПС у Київській області винесло податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області форми «Ф» від №0577583-2408-1002 про визначення зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код платежу 18010300) за 2021 рік в сумі 20 572, 80 грн.

Не погоджуючись з цим рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 266.1.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пункт 266.2.1 статті 266 Податкового кодексу України).

За змістом підпункту «ж» пункту 266.2.2 статті 266 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2019 по справі №0340/1905/18 зазначив, що правовий аналіз цієї норми дає підстави для висновку, що її застосування передбачає наявність двох умов:

- власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником;

- об`єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Із витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що позивачеві на праві приватної власності 13.12.2006 року у власності належить нежитлова будівля (позначена на плані літ. «А») площею 857, 20 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно із Технічним паспортом на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами від 10.11.2021 року будівля являє собою приміщення пилорами із іншими допоміжними та суміжними приміщеннями (склади, комори, підсобні приміщення, токарний цех, кабінет, цехи, санвузли, цех розпилювання деревини тощо).

Відповідно до Довідки про технічні показники об`єкта нерухомого майна № 77 від 10.11.2021 за результатами проведеної інвентаризації встановлено, що вказана вище нежитлова виробнича будівля (пилорама загальною площею 857,20 кв.м.) призначена для використання у сільськогосподарській діяльності та згідно із Державним класифікатором будівель та споруд «ДК 018-2000» відноситься до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства», код 1271 (пилорама).

Згідно з довідкою Маловільшанської сільської ради від 28.12.2022 року № 195 нежитлова будівля (позначена на плані літ. «А») площею 857, 20 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 з 15.12.2006 та протягом 2021 року використовувалась ним для зайняття власною підприємницькою діяльністю згідно відповідних кведів діяльності.

У 2021 році позивач використовував дану будівлю у своїй господарській діяльності з метою зберігання сільськогосподарського інвентарю, кормів для риб, підготовки кормів для внесення до ставка тощо. Протягом звітного періоду об`єкт нерухомості використовувався виключно позивачем у власній підприємницькій діяльності, в оренду, лізинг чи позичку третім особам не передавався.

Відповідно до п.п.14.1.129 п.14.1 ст. 14 ПК України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості, серед іншого, виділяють будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку (абзац «а» цього підпункту), будівлі промислові та склади (абзац «г» цього підпункту).

Щодо того, яка діяльність вважається сільськогосподарською слід звернутися до Національного класифікатора України ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 № 530.

Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є складовою ДК 009:2010, згідно з яким термін "виробництво" призначено не тільки стосовно сільського господарства, добувної або переробної промисловості, його використовують також стосовно сфери послуг. Для позначення виробництва можуть використовувати і точніші терміни: надання послуг, оброблення, перероблення тощо залежно від сфери діяльності. Обсяг виробництва вимірюють за допомогою різних методів у натуральному чи вартісному вираженні.

Класифікацію будівель залежно від їх функціонального призначення наведено у Державному класифікаторі будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженому та введеному в дію наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 року №507, чинний з 01 січня 2001 року (далі - ДК 018-2000).

Відповідно до вказаного Класифікатора об`єктами класифікації є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

У розділі 1 ДК 018-2000 наведено визначення, згідно з яким: споруди - це будівельні системи, пов`язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт; будівлі - це споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів; інженерні споруди - це об`ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів та ін.

З положень ДК 018-2000, вбачається, що клас будівель сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства з кодом 1271 включає: будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та т. ін. При цьому, він не включає споруди зоологічних та ботанічних садів (2412). До будівель з кодом 1271 відноситься: будівлі для тваринництва (1271.1); будівлі для птахівництва (1271.2), будівлі для зберігання зерна (1271.3), будівлі силосні та сінажні (1271.4), будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства (1271.5), будівлі тепличного господарства (1271.6), будівлі рибного господарства (1271.7), будівлі підприємств лісівництва та звірівництва (1271.8), будівлі сільськогосподарського призначення інші (1271.9).

Таким чином, нежитлова будівля (позначена на плані літ. «А») площею 857, 20 кв.м., що розташована за адресою: Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Потіївка, вул. Зелена, буд. 36, яка розташована на території Маловільшанської сільської ради, в розумінні Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, віднесена до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271).

Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000. Також у Державному класифікаторі будівель та споруд ДК 018-2000 об`єктами класифікації є будівлі виробничого і невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Згідно із ч.2 ст. 191 Цивільного кодексу України до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торгову марку або інші позначення та права, якщо протилежне не встановлено договором або законом.

З огляду на це зміст поняття «будівлі для ведення сільського господарства» не обмежується лише промисловими та складськими будівлями, загонами, стайнями, іншими приміщеннями для утримання свійської худоби, тобто тими, що використовуються для виробництва та зберігання продукції, зберігання матеріалів.

Будівлі, які не задіяні безпосередньо для виготовлення продукції використовуються промисловим підприємством для розміщення персоналу та обладнання, необхідного для адміністративного, побутового (опалення, водопостачання тощо), транспортного забезпечення, а також виконання інших функцій. За таких обставин будівлі (як виробничі, так і адміністративні та допоміжні), що входять до складу цілісного майнового комплексу та використовуються для забезпечення його діяльності, необхідно відносити до будівель сільського господарства.

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктами 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно з підпунктом 266.6.1. пункту 266.6 статті 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Підпунктом 266.7.1. пункту 266.7 статті 266 ПК України встановлено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку, зокрема за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Матеріалами справи підтверджується, що позивачу визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2021 рік стосовно об`єкта нерухомості: нежитлової будівлі загальною площею .

В свою чергу позивач вважає, що не є платником вказаного податку, бо вказаний об`єкт є будівлею сільськогосподарського призначення, та використовується ним для власних потреб.

Довідкою виконавчого комітету Маловішанської сільської ради Білоцерківського району Київської області області довідкою Маловільшанської сільської ради від 28.12.2022 року № 195 підтверджено, що нежитлова будівля (позначена на плані літ. «А») площею 857, 20 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 з 15.12.2006 та протягом 2021 року використовувалась ним для зайняття власною підприємницькою діяльністю та використовуються позивачем для сільськогосподарських потреб.

Також, позивачем долучено до матеріалів справи № 320/1610/23 первинні бухгалтерські документи, які доводять факт здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності відповідно до кодів КВЕД( 01.11) (03.22), зокрема, договір поставки № 1 від 16.11.2021, копії накладних № 103 від 16.09.2021, № 128 від 16.11.2021, № 12 від 12.10.2021, № 18 від 24.12.2021, копія платіжного доручення № 2 від 19.11.2021, копія паспорту ПЛР 700 на пристрій для розпилювання лісу.

За визначенням підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Застереження в підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України щодо цілей глави 1 розділу ХIV Податкового кодексу України не означає, що у інших випадках, передбачених цим Кодексом, термін "сільськогосподарський товаровиробник" має інше змістовне навантаження

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року у справі № 0340/1905/18.

Поряд з цим на користь висновку, що нормою підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України передбачено податкова пільга, в тому числі і для фізичних осіб, свідчить і подальше законодавче уточнення правового регулювання. Законом України від 23.11.2018 №2628-VIII, підпункт "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України викладено в новій редакції, згідно з якою не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Тобто, законодавець уточнив з 01.01.2019, що сільськогосподарським товаровиробником є юридичні і фізичні особи.

Слід зауважити, що встановлена підпунктом "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України пільга стосується сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності, стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд визнає, що нежитлова будівля (позначена на плані літ. «А») площею 857, 20 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , позивач використовує в своїй підприємницькій діяльності і фактично вищезазначена будівля є нерухомістю сільськогосподарського товаровиробника.

Відтак, нерухомість за цією адресою не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в силу положень пункту "ж" підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду 24 квітня 2020 року у справі № 540/2206/19.

Враховуючи вищевикладений висновок суду про протиправне визначення позивачу податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2021 рік, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Отже, у ході судового розгляду справи відповідачем, який є суб`єктом владних повноважень, всупереч вимогам частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено правомірності прийняття оскаржуваного рішення.

Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно абзацу другого частини п`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до копії квитанції від 30.12.2022 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору на суму 992,40 грн, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Державної податкової служби у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Задовольнити адміністративний позов.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області форми «Ф» від 16.09.2022 № 0577583-2408-1002 про визначення зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код платежу 18010300) за 2021 рік в сумі 20572, 80 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , податковий номер НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ44096797, вул.Святослава Хороброго, 5А, м.Київ).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.