Рішення

від 01.05.2023 по справі 420/586/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/586/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Дубровної В.А.,

при секретарі: Бикової В.А.

за участю

представника позивача Данилюка І.О., Бартко О.І.

представника відповідача Копиця С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНО АГРО" до Головного управління ДПС в Одеській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

I. Зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНО АГРО" (далі - позивач, ТОВ "ЗЕРНО АГРО") звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ДПС України в Одеській області), в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 1165715320705 від 19 грудня 2022 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану до відшкодування на рахунок платника у банку в сумі 1 170 478 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 585 239,00 грн.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача.

На обґрунтування вказаних позовних вимог позивач вказує, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ЗЕРНО АГРО з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2022 року заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ по податковій декларації від 18.07.2022 року № 9130590615 складено акт перевірки від 13.01.2021 № 27511/15-32-07-01/25415133, висновком якого є порушення ТОВ ЗЕРНО АГРО податкового законодавства в частині включення до складу податкового кредиту податкових накладних, які були безпідставно складено постачальниками за нібито реалізований товар на користь ТОВ ЗЕРНО АГРО, тобто постачальниками здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з поставки товарів на користь ТОВ «ЗЕРНО АГРО». На підставі даного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 1165715320705 від 19 грудня 2022, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 1 170 478 грн, та застосовані штрафні санкції в сумі 585 239,00 грн. Позивач вважає дане податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки на підтвердження реальності вчинення господарських операцій між ТОВ ЗЕРНО АГРО та його контрагентами ТОВ ІНВЕСТ-ТРАНС ЛОГІСТИК та ТОВ АГРОДИНАСТІЯ до перевірки були надані відповідні оригінали первинних документів, у т.ч. платіжні документи, що підтверджується актом перевірки, які відображають відомості щодо здійснюваних господарських операцій, дозволяють чітко встановити дати здійснення господарських операцій по постачанню товарів та наданню послуг, встановити найменування, кількість та ціну товару (послуг), що постачався (надавалися) та інші відомості, які мають значення для підтвердження реальності здійснюваних господарських операцій. На момент укладання договорів купівлі-продажу/перевезення, додатків до них та їх виконання, вказані контрагенти позивача були зареєстровані в ЄДР, у т.ч. як платники ПДВ. Установчі документи постачальників недійсними в судовому порядку не визнавались, судових рішень відносно скасування державної реєстрації або припинення юридичних осіб не виносилось. При цьому, зазначенні в акті перевірки твердження про неможливість здійснення контрагентами господарських операцій, які потребують професійної кваліфікації, наявними трудовими ресурсами є незаконним, оскільки наявність певної аналітичної інформації з інформаційних систем податкового органу або відомості, одержані від інших підрозділів податкової служби чи інших органів державної влади, можуть свідчити лише про наявність у податкового органу певних сумнівів, однак не доказують з достовірністю того факту, що в дійсності контрагенти не могли продати товар (послуги) Товариству. У даному випадку фактично контролюючий орган покладає на позивача відповідальність за дії третіх осіб, в тому числі і за дії тих, з якими товариство взагалі мало будь-яких господарських відносин, що є порушенням ч. 2 ст. 61 Конституції України яка встановлює індивідуальний характер юридичної відповідальності особи. Крім того, Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання. А чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов`язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу усіх постачальників по ланцюгу постачання товарів та дотримання ними вимог податкового та трудового законодавства. Відтак, позивач вказує, що податковий орган не навів належних аргументів та доводів на підтвердження своєї позиції про неправомірність отримання податкової вигоди позивачем, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

07.02.2023 р. представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву, яким просить відмови у його задоволенні, вказуючи на те, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Зерно-Агро» встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, оскільки позивачем завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, заявленого на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації), на суму 1 170 478 грн., що стало підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Зокрема, відповідач вказує, що в охопленому перевіркою звітному періоді, а саме у червні 2022 (додаток 3 за період червень 2021 - січень 2022) платник податків ТОВ «ЗЕРНО АГРО» здійснював оформлення взаємовідносин з ризиковими контрагентами ТОВ "ІНВЕСТ-ТРАНС ЛОГІСТИК" та ТОВ "АГРОДИНАСТІЯ", відображення яких у бухгалтерському і податковому обліку вплинуло на визначення у Декларації з ПДВ за червень 2022 заявленого до бюджетного відшкодування. Перевіркою взаємовідносин даних постачальників з ТОВ «Зерно Агро» у відношенні можливості та правомірності здійснення господарської операцій встановлено, що податкові накладні зареєстровані вищенаведеними постачальниками не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкового кредиту, оскільки відсутнє підтвердження реальності здійснення першої події (документальне підтвердження реальності отримання (зберігання) товару саме від даних постачальників відсутнє), крім того відсутнє документальне підтвердження походження товару, у зв`язку з чим не можливо підтвердити достовірність інформації зазначеної в зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних, а саме відповідності (номенклатури, кількості, вартості товару та інших реквізитів) відповідності первинним документам передбаченим Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 20.05.2008 №281, у зв`язку з чим відповідно данні податкові накладні не мають статусу юридично значимих. Отже, за відсутності факту придбання товарів від зазначених постачальників, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. З огляду на вказане, відсутні підстави для визнання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення протиправним.

13.12.2023 р. представником позивача надана відповідь на відзив, в якій вказує, що відповідач у відзиві на позовну заяву, обмежився викладенням позиції згідно акту № 13652/15-32-07-05/43084026 від 29.11.2022 року. В свою чергу, Позивачем у позовній заяві викладено обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги з відповідними посиланнями на норми чинного законодавства, а також зазначає та надає необхідні докази, що підтверджують вказані обставини. Виходячи із вищевикладеного, відсутність заперечень у відзиві на позовну заяву з боку Відповідача свідчить про визнання ним позовних вимог.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали у повному обсязі, просили його задовольнити та надали додаткові пояснення в його обґрунтування.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала заперечення, викладені у відзиві на позовну заяву, просила відмовити у задоволенні позову.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 16.01.2023 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 26.01.2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 02.03.2023 р. об 11:00 год.

Протокольною ухвалою суду від 02.03.2023 року відкладено підготовче засідання у зв`язку з витребуванням у сторін додаткових доказів, наступне підготовче засідання призначено на 31.03.2023 р.

Ухвалою суду від 31.03.2023 р. закрито підготовче провадження, призначено судовий розгляд справи по суті на 21.04.2023 року об 12 год.

21.04.2023 в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ТОВ «Зерно-Агро» зареєстровано як юридична особа 01.07.2019 року номер запису в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 1 556 102 0000 070643 23 червня 1997 року, основним видом його діяльності за КВЕД є: 52.10. складське господарство, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. ( т. ІІІ а.с. 118)

У період з 09 листопада по 22 листопада 2022 року на підставі п.п. 19.1.1.6 п. 19.1 ст.19, п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п.200.11 ст.200, п.п.69.2, п.69.11 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 19.10.2022 року №4061-п, направлень на проведення перевірки від 31.10.2022 року №8983/15-32-07-05, №8987/15-32-07-05 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Зерно-Агро» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2022 року заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість від 18.07.2022 року №9130590615, за результатами якої було складено акт від 29.11.2022 року №13652/15-32-07- 05/43084026 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Зерно-Агро» (ЄДРПОУ 43084026) з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2022 року заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість» ( далі - акт перевірки).

Висновками акту перевірки є порушення ТОВ «Зерно-Агро» п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами і доповненнями, оскільки платником завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, заявленого на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації), на суму 1 170 478 грн. ( т. І а.с.13-25)

На підставі вказаного висновку акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форма « В1» № 1165715320705 від 19 грудня 2022 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану до відшкодування на рахунок платника у банку в сумі 1 170 478 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 585 239,00 грн. ( т.І а.с. 12)

Вважаючи вказане податкове повідомлення рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, (надалі - ПК України), яким передбачено, зокрема, -

- бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу. (підпункт 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України)

- господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. (пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України);

- податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. (підпункт 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України);

- постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. (14.1.185. п.14.1 ст.14 ПК України);

- постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191. п.14.1 ст.14 ПК України);

- розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України);

- для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. ( абзац 1-2 пункту 44.1 статті 44 ПК України);

- до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; ( «а» пункту 198.1. ст. 198 ПК України);

- датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. ( пункт 198.2. ст. 198 ПК України);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг ( абзац перший та другий пункту 198.3 статті 198 ПК України)

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. ( пункт 198.6. ст. 198 ПК України)

- сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.( пункт 200.1. статті 200 ПК України)

- при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. ( пункт 200.4. статті 200 ПК України)

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV ( далі- Закон №996-XIV), яким передбачено, зокрема -

- господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. ( стаття 1 Закон №996-XIV)

- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.( частина перша статті 9 Закону №996-ХIV).

VI. Оцінка суду.

Аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена, крім того, податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником при визначенні податкових зобов`язань з ПДВ відповідно, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Це відповідає і вимозі статті 75 КАС щодо достовірності доказів.

Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону №996-XIV, так само характеризує і податковий облік.

У справах, предмет спору в яких стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які, за висновком контролюючого органу, є фіктивними, сталою є практика правозастосування Верховним Судом, яка, якщо її узагальнити, полягає в тому, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податків господарських договорах, що має підтверджуватись первинними документами відповідно до вимог, встановлених правовими нормами, зокрема й щодо змісту (обов`язкових реквізитів).

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту та витрат.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то платник податків не має права на податкову вигоду у вигляді податкового кредиту та/або зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником даних податкового обліку.

Такі висновки зроблені Верховним Судом у ряді постанов, до прикладу (але на виключно) в постановах від 24.01.2018 (справа №2а-19379/11/2670), від 05.03.2019 (справа №826/6902/15), від 11.10.2019 (справа №826/2122/15), від 11.12.2018 (справа №804/6942/16).

Відповідно до положень частини другої статті 77 КАС довести правомірність свого рішення (дії чи бездіяльності) в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Водночас, виходячи із принципу змагальності в адміністративному судочинстві, суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Спірність питання у даній справі полягає у правомірності висновку податкового органу щодо завищення платником податку суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, заявленого на рахунок платника у банку, у зв`язку з визнанням господарських операцій між ТОВ «Зерно Агро» та його контрагентами-постачальниками АГРОДИНАСТІЯ» та ТОВ "ІНВЕСТ-ТРАНС ЛОГІСТИК", такими, що не мали реального характеру і, як наслідок, відсутністю у позивача права на відображення результатів таких господарських операцій у бухгалтерській та податковій звітності.

Обґрунтовуючи даний висновок контролюючий орган зазначає, зокрема -

1) по контрагенту ТОВ "ІНВЕСТ-ТРАНС ЛОГІСТИК":

- в актах щодо наданих транспортно-експедиційних послуг з перевезення відсутні номера вантажного транспорту, що здійснював перевезення.

- за даними автоматизованої інформаційної системи «Податковий Блок» встановлено, що ТОВ "ІНВЕСТ-ТРАНС ЛОГІСТИК" (код ЄДРПОУ 42171387) за період перебуває на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області, чисельність працюючих - 3 особи. Рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 25.08.2021 №3823. Відповідно до наданої форми №20-ОПП «Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за період липень 2021 відображено Паливно - заправний комплекс, офіс, автопричіп, автомобіль (вантажний транспорт відсутній). Остання податкова декларація з податку на додану вартість надана за серпень 2022 року 23.09.2022 № 9190267791.

- інформаційні дані ДПС автоматизованої інформаційної системи «Податковий Блок», Архіву електронної звітності, ЄРПН, свідчать, що за даними ЄРПН ТОВ "ІНВЕСТ-ТРАНС ЛОГІСТИК" (код ЄДРПОУ 42171387) податковий кредит за період: за період липень, серпень 2021 сформовано за рахунок придбання послуг за номенклатурою транспортні послуги (основні постачальники транспортних послуг : ТОВ "ВЕНСАН ГРУП" (код ЄДРПОУ 42661171), який відповідно до наданої форми №20- ОПП «Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за період липень, серпень 2021 відображено «Автомобіль марки ЗИЛ модель 130» - 1 шт. Чисельність працюючих - 3 осіб. Рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 14.12.2021 №36970 та від 13.10.2022 № 33517 - п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (Вбачаються ознаки ризиковості ведення господарської діяльності ТОВ «Венсан Груп» (код ЄДРПОУ 42661171), а саме: відсутня достатня кількість працівників, відповідно до задекларованих обсягів; відсутнє придбання транспортних засобів, оренди транспортних засобі, з метою здійснення господарської діяльності.

2) по контрагенту ТОВ «АГРОДИНАСТІЯ» встановлено, що відповідно до інформації автоматизованої інформаційної системи «Податковий Блок», встановлено, що ТОВ "АГРОДИНАСТІЯ" (код ЄДРПОУ 41865949) за період перебуває на обліку в ГУ ДПС у Донецькій області, чисельність працюючих - 3 особи. Не подавало звітність форми №20-ОПП та не декларувало об`єкти оподаткування або об`єкти пов`язані з оподаткуванням. Остання податкова декларація з податку на додану вартість надана за червень 2022 року 20.07.2022 № 9133839170. За даними ЄРПН ТОВ "АГРОДИНАСТІЯ" (код ЄДРПОУ 41865949) податковий кредит за період серпень, вересень 2021 сформовано за рахунок придбання послуг за номенклатурою: горох, ячмінь, транспортні послуги.

Отже, через відсутністть у ТОВ «АГРОДИНАСТІЯ» та ТОВ "ІНВЕСТ-ТРАНС ЛОГІСТИК" умов для здійснення господарської діяльності та згідно наявної податкової інформації неможливо у повній мірі простежити ланцюг постачання товарів поадтковий орган дійшов висновку щодо безтоварності взаємовідносин між позивачем та його контрагентами ТОВ «АГРОДИНАСТІЯ» та ТОВ "ІНВЕСТ-ТРАНС ЛОГІСТИК".

Надаючи правову оцінку вказаному висновку податкового органу, суд зазначає, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 04 січня 2021 року між ТОВ «Зерно Агро» ( Замовник) та ТОВ ІНВЕСТ-ТРАНС ЛОГІСТИК ( Перевізник) укладено договір перевезення автомобільним транспортом № 1, за умовами якого Перевізник приймає на себе зобов`язання надати Замовнику послуги з перевезення (доставки) вантажу (зернові, олійні культури та продукти їх переробки, інші вантажі за домовленістю Сторін, далі по тексту - «Вантаж», з подальшого передачею зазначеного Вантажу уповноваженій особі, далі за текстом «Послуги», а Замовник зобов`язується оплатити Перевізнику вартість наданих Послуг. ( пункт 1.1. цього договору). Факт прийняття Перевізником Вантажу в рамках даного Договору підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними. Факт надання Послуг в рамках даного Договору підтверджується відповідними Актами прийому-передачі послуг, що оформлюються по кожній з виконаних транспортних заявок. ( пункти 2.3- 2.4 цього договору). ( т. І а.с. 50-51).

На виконання умов вказаного договору протягом липня 2021 року ТОВ ІНВЕСТ-ТРАНС ЛОГІСТИК було надано транспортно-експедиційних послуг з перевезення сільськогосподарської продукції ( соняшника, ячменю, пшениці, ріпаку) на загальну суму ПДВ 957 547,62 грн., що підтверджується актами надання послуг, які у своєму змісті містять посилання на договір № 1 від 04 січня 2021 року, найменування послуги транспортно-експедиційні послуги з перевезення певної сільськогосподарської продукції із зазначенням маршруту, кількість тонн перевезення, ціна та сума послуг тощо., та перелік яких наведено в акті перевірки ( т. І а.с. 19 зворотній бік 21). , .

Додатком до актів прийому-передачі послуг є товарно-транспортні накладні, які містять інформацію щодо автомобіля, автомобільного перевізника, замовника послуг, вантажовідправника, вантажоотримувача, адреси пунктів навантаження та розвантаження, а також вагові дані журналу отримувача ТОВ «Зерно Агро» ( маса брутто, маса тари, маса нетто, дата, підпис вагаря), посвідчення про якість зерна ( соняшника), складені лабораторією з контролю виробництва якості ТОВ «Зерно Агро», копії яких наявні в матеріалах справи ( т. І а.с. 52- 250, т. ІІ а.с. 1-250, т. ІІІ а.с. 1-117).

За фактом поставки послуг ТОВ ІНВЕСТ-ТРАНС ЛОГІСТИК сформовано податкові накладні та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно переліку, наведеному в акті перевірки ( т. І а.с. 17-19).

Факт виконання сторонами зобов`язань по оплаті вартості послуг за вказаним договором підтверджено платіжними дорученнями, оригінали яких були надані до перевірки, перелік яких наведено у додатку № 3 до акту перевірки, про що зазначено в акті перевірки ( т. І а.с. 21).

З наявних у справі актів здачі-приймання сировини ( соняшник врожаю 2020 р.) судом також встановлено, що придбане насіння соняшника позивач використав у господарській діяльності, передавши його для переробки на олію ТОВ « Торговий Дім Бар Олія», а послуги з перевезення були придбані позивачем у ТОВ ІНВЕСТ-ТРАНС ЛОГІСТИК саме для доставки насіння на переробку ТОВ « Торговий Дім Бар Олія». ( т.ІІІ. а.с. 19-25)

Також, 20 серпня 2021 року між позивачем ( Покупець) та ТОВ АГРОДИНАСТІЯ ( Продавець) укладено Договір купівлі-продажу № ZA/TR/21/60, за умовами якого у строки і на умовах визначених цим договором, Продавець зобов`язується передати Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти й оплатити сільськогосподарську продукцію, українського походження, врожаю 2021 року (Товар) ( пункт 1.1. договору). Поставка товару здійснюється на умовах DAT за адресою: елеватор ТОВ «Зерно Агро», який розташований за адресою: Україна, Дніпропетровська область, П`ятихатський район, смт. Вишневе, вул. Центральна, 45-а (відповідно до ІНКОТЕРМС-2010). Вивантаження Товару здійснюється засобами та за рахунок Покупця. ( пункт 4.1. договору)

Згідно Специфікації № 1 від 20.08.2021 року до вказаного договору загальна кількість ячменя складає 110,00 т. (+/- 10 %) на суму 797 500,11 грн., у т.ч. ПДВ. Згідно Специфікації № 2 від 09.09.2021 року до вказаного договору загальна кількість ячменя складає 140,00 т. (+/- 10 %) на суму 937999,52 грн., у т.ч. ПДВ. ( т. І а.с. 29-36)

На виконання умов вказаного договору ТОВ АГРОДИНАСТІЯ у серпні-вересні 2021 року було поставлено на умовах DAT за адресою: елеватор ТОВ «Зерно Агро», який розташований за адресою: Україна, Дніпропетровська область, П`ятихатський район, смт. Вишневе, вул. Центральна, 45-а ячменю на загальну суму ПДВ 212 929,52 грн., що підтверджується видатковими накладними згідно переліку, наведеному в акті перевірки ( т. І а.с. 22) та копії яких наявні в матеріалах справи ( т. І а.с. 43-49).

На підтвердження факту транспортування товару надано товарно-транспортні накладні № Б/Н від 21.08.2021 року, № Б/Н від 21.08.2021 року, № Б/Н від 22 серпня 2021 року, № 5 від 10 вересня 2021 року, № 005 від 10 вересня 2021 року, № Б/Н від 11 вересня 2021 року, № 28 від 12 вересня 2021 року. ( т.І а.с.36-42). Факт виконання сторонами зобов`язань по оплаті вартості товарів, робіт (послуг) за вказаним договором підтверджено платіжними дорученнями, оригінали яких були надані до перевірки, перелік яких наведено у додатку № 3 до акту перевірки, про що зазначено в акті перевірки ( т. І а.с. 22 зворотній бік).

За фактом поставки товару ТОВ АГРОДИНАСТІЯ сформовано податкові накладні та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно переліку, наведеному в акті перевірки ( т. І а.с. 22).

На підтвердження подальшої реалізації на експорт ячменя, придбаного у ТОВ АГРОДИНАСТІЯ, позивачем надано копії зовнішньоекономічних контрактів №В 16082021 від 16 серпня 2021 року, та № В25082022 від 25 серпня 2021 року з додатковим угодами, укладених між Позивачем та Компанією «SUNFLOWER RESOURCES LTD», ВМ декларації 23UА50013000259U0, довідки експортера зерна вих. №7 від 03.02.2023 року, залізничні накладні щодо його відвантаження ПрАТ «Миколаївський Комбінат хлібопродуктів» ( т. ІІІ а.с. 204-248).

Суд також приймає до уваги, що в акті перевірки ( т. І а.с. 16 зворотній бік) податковий орган зазначає, що основним чинником виникнення від`ємного значення з ПДВ (90 % від загальної суми податкового кредиту) є: придбання сільськогосподарської продукції (пшениця м`яка 4 класу, пшениця 3 кл ячменю, ріпаку) на митній території України у платників ПДВ з подальшим вивезенням товарів за межі митної території України, оподаткування податком на додану вартість яких здійснюється за нульовою ставкою, а саме: експорт зернової продукції (країна виробництва Україна - олія соняшникова, пресова, нерафінована, перший гатунок, нефасована, врожаю 2021 року, макуха, одержана під час добування рослинної олії, виготовлена з насіння ріпака, олія соняшникова нерафінована, наливом у флексітанку українського походження, врожаю 2021) нерезидентам-країн Болгарія; Польща; Туреччина.

Тобто, вказаним податковий орган не заперечує щодо використання позивачем у своїй подальшій господарській діяльності товарів та послуг, отриманих від спірних контрагентів - постачальників.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, то він не містить жодних посилань податкового органу про те, що податкові накладні, на підставі яких позивачем здійснено формування податкового кредиту, не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим суд вважає, що позивачем суду були надані докази, що підтверджують реальний зміст господарських операцій, що в свою чергу підтверджує правомірність формування платником податку податкового кредиту за такими операціями.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статті 183 цього Кодексу.

Доказів анулювання свідоцтв платника ТОВ «АГРОДИНАСТІЯ», ТОВ "ІНВЕСТ-ТРАНС ЛОГІСТИК". податковим органом суду не надано, у зв`язку з чим не має підстав для позбавлення позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сум податку сплачених при придбанні товару.

Окрім того, Податковий кодекс України для платників податків не передбачає ані обов`язок, ані право вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей достовірності його державної реєстрації як суб`єкта підприємницької діяльності, реєстрації платником податків, ведення податкового обліку, подання декларацій тощо.

При придбанні товару покупець зобов`язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов`язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов`язку понести за це відповідальність.

Відтак, оцінивши надані позивачем договірні документи, первинні документи бухгалтерського обліку та податкову звітність в сукупності та кожен зокрема суд вважає, що вони відповідають вимогам, встановленим правовими нормами, зокрема нормами статті 9 Закону №996-XIV щодо первинних документів, не викликають сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами підтверджують здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «АГРОДИНАСТІЯ», ТОВ "ІНВЕСТ-ТРАНС ЛОГІСТИК".

Щодо аргументу податкового органу про прийняття відносно ТОВ "ІНВЕСТ-ТРАНС ЛОГІСТИК" рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 25.08.2021 №3823, то суд вважає його безпідставним, оскільки отримання позивачем транспортно-експедиційних послуг з перевезення сільськогосподарської продукції від ТОВ "ІНВЕСТ-ТРАНС ЛОГІСТИК" відбулось раніше ( липень 2021 року), ніж прийнято вказане рішення.

Щодо доводів відповідача про відсутність в актах про надання транспортно-експедиційних послуг номерів вантажного транспорту, що суд вважає їх необґрунтованими, оскільки податковим органом не наведено нормативно-правові вимоги до вказаного акту з огляду на обов`язкову наявність у його змісті номерів вантажного транспорту.

При цьому, твердження представника відповідача в судовому засіданні щодо не надання позивачем до перевірки ТТН спростовується зазначенням в акті перевірки ( т. І а.с. 14 зворотній бік) про те, що при проведенні перевірки були використаний перелік документів, серед яких, вказано ТТН ( червень 2021 року) вибірковим порядком.

Щодо посилання відповідача на те, що висновки про нереальність здійснення господарських операцій зроблені на підставі аналізу баз даних АІС "Податковий блок" та податкової інформації щодо контрагентів позивача є неприйнятними, оскільки співставлення даних податкової звітності з даними внутрішніх баз даних контролюючого органу як етапу контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах податкового органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться. А тому нарахування податків не може ґрунтуватися тільки на даних, які містяться в інформаційних базах контролюючого органу, без врахування даних первинних документів.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.06.2016 в справі № К/800/39786/15.

Надаючи оцінку доводам податкового органу щодо відсутності у контрагента позивача необхідної кількості штатних та найманих працівників та власного та/або орендованого спеціального обладнання та техніки для виконання такого роду поставок та робіт, то суд враховує неодноразово висловлену позицію Верховного Суду, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів, тощо. Відсутність у контрагента добросовісного платника податку, яким є позивач, матеріальних та трудових ресурсів, не виключає можливості реального виконання таким платником господарської операції, та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем (замовником).

Так у постанові від 03.09.2019 у справі №810/3790/17 Верховний Суд вказав, що висновки про відсутність у контрагентів (по «ланцюгу» постачання) трудових та матеріально - технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, наявної в базі даних ДФС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

До того ж, стверджуючи про порушення контрагентами податкового законодавства, контролюючий орган повинен був провести зустрічні звірки з метою документального підтвердження спірних господарських відносин, а також підтвердження виду, обсягу, характеру операцій та повноти розрахунків, для з`ясування їх реальності та правомірності відображення в обліку платника податків. Проте, доказів проведення перевірок та/або зустрічних звірок щодо контрагентів позивача матеріали справи не містять.

Окрім того, суд зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути й необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально поставляти на їх адресу товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти, можливо, і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Тобто, лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагентів може свідчити про незаконність формування показників податкової звітності за такими операціями.

Однак під час розгляду даної справи податковим органом не доведено існування таких обставин, не наведено будь-яких доводів та не надано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування податкового кредиту.

При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримання позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом». Так, наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підсумовуючи викладене, та враховуючи, що за відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів, які б свідчили, що господарські операції позивача із вказаними контрагентами були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди, наявності недоліків у первинних документах тощо, суд дійшов висновку, що у ТОВ « Зерно Агро» наявні всі необхідні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування податкового кредиту, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з контрагентами-постачальниками ТОВ «АГРОДИНАСТІЯ», ТОВ "ІНВЕСТ-ТРАНС ЛОГІСТИК".

VІІ. Висновок суду.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи оскаржуване рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Оскільки порушення ТОВ « Зерно Агро» вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 розділу V ПК України контролюючий орган пов`язує виключно з висновком щодо нереальності господарських операцій, що не знайшло підтвердження під час розгляду справи суд дійшов висновку про неправомірність та скасування податкового повідомлення-рішення області № 1165715320705 від 19 грудня 2022 року, а позов таким, що підлягає задоволенню.

VIIІ. Розподіл судових витрат.

Відповідно до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа лише у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

Як встановлено судом, позивачем сплачено судовий збір в сумі 26 335,76 грн., що підтверджується платіжним документом № 1985 від 18.01.2023 р.

Враховуючи задоволення позову в повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 26 335,76 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Одеській області.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 205, 242-246, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНО АГРО" (вул. Літературна, буд. 8, прим. 6, м. Одеса, 65016; код ЄДРПОУ 43084026) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044; код ЄДРПОУ: ВП 44069166) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 1165715320705 від 19 грудня 2022 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану до відшкодування на рахунок платника у банку в сумі 1 170 478 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 585 239,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська 5, код ЄДРПОУ 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНО АГРО" (вул. Літературна, буд. 8, прим. 6, м. Одеса, 65016; код ЄДРПОУ 43084026) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 26 335,76 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 01 травня 2023 року.

Суддя В.А. Дубровна