Рішення

від 01.05.2023 по справі 460/6041/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 травня 2023 року м. Рівне №460/6041/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доВійськової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Військової частина НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , викладене в протоколі від 26.04.2021 №99 в частині щодо зняття з житлового обліку прапорщика запасу ОСОБА_1 в складі 2 осіб, які потребують поліпшення житлових умов з квартирного обліку по закінченню контракту, та Наказ командира військової частини НОМЕР_1 №137 від 26.04.2021 року «Про затвердження протоколу засідання об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 в частині затвердження рішення та зняття з квартирного обліку прапорщика запасу ОСОБА_1 (на квартирному обліку з 22.11.2013 року та зобов`язання житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 та членів її сім`ї складом 2 особи на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов у Військовій частині НОМЕР_1 з 21.09.2020 року.

Позивач в обґрунтування позову зазначає, що проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 і з 22.11.2013 перебувала на квартирному обліку складом сім`ї 2 особи. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 21.09.2020 була звільнена з військової служби у зв`язку з закінченням контракту. 26.04.2021 позивача було знято з житлового обліку. Однак, позивачка вказує, що відповідно до пункту 30 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями передбачено перелік підстав для зняття військовослужбовців з обліку. Даний перелік є вичерпним. Тому, у відповідача були відсутні підстави виключати позивача з житлового обліку. Просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 09.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав відзив до суду, в якому вказав, що позивача було звільнено в запас у зв`язку з закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації та небажанням продовжувати військову службу за новим контрактом. У зв`язку з тим, що у разі звільнення із військової служби з підстав, не передбачених частиною 9 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», не передбачено залишення таких військовослужбовців на квартирному обліку у військових частинах. Пунктом 30 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями передбачено виключення з житлового обліку, в тому числі, і в інших випадках, передбачених законодавством. Тому, даною нормою не передбачено виключний перелік підстав зняття з житлового обліку. На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позову.

Позивач подав відповідь на відзив, де зазначив про протиправність рішення відповідача щодо зняття з житлового обліку прапорщика запасу ОСОБА_1 . Посилання відповідача на той факт, що позивачка була звільнена в запас відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за пунктом «к» і це є підставою для виключення її з житлового обліку, є надуманими і дискреційними. Тому позивач підтримує позовні вимоги і вважає заперечення відповідача, викладені у відзиві, необґрунтованими.

Згідно з вимогами частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 21.09.2020 №34РС ОСОБА_1 звільнено в запас відповідно до пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за підпунктом «к» (у зв`язку з закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації та небажанням продовжувати військову службу за новим контрактом).

Рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформленого протоколом №99 від 26.04.2021, затвердженого наказом командира військової частини НОМЕР_1 №137 від 26.04.2021 прапорщика запасу ОСОБА_1 (на квартирному обліку з 22.11.2013) знято з квартирного обліку при Військовій частині НОМЕР_1 у зв`язку з закінченням контракту згідно з п. 29 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2006 №1081 (а.с.7-8).

Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача, тому звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті .46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких громадянин має змогу побудувати житло, придбати його у власність, або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступною платою відповідно до закону.

Частиною першою статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - ЗУ №2011-XII) передбачено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 37 Житлового кодексу УРСР (далі - ЖК УРСР) облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також і за місцем проживання. Нарівні з ними беруться на облік громадяни, які залишили роботу на цих підприємствах, в установах, організаціях у зв`язку з виходом на пенсію

Порядок обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов згідно зі статтею 38 ЖК УРСР встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.

Відповідно до частини першої статті 40 ЖК УРСР громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання житлового приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Згідно з статтею 40 ЖК УРСР громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання житлового приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другої цієї статті.

Громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках:

1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення;

1-1) одноразового одержання за їх бажанням від органів державної влади або органів місцевого самоврядування грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у встановленому порядку;

2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту;

3) припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР;

4) засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців, заслання або вислання;

5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.

У разі смерті громадянина, який перебував на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, за членами його сім`ї зберігається право подальшого перебування на обліку. Таке ж право зберігається за членами сім`ї громадянина, який перебував на обліку у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів і був знятий з обліку з підстав, зазначених у пунктах 2 і 4 цієї статті.

Зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов провадиться органами, які винесли або затвердили рішення про взяття громадянина на облік.

Про зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов громадяни повідомляються у письмовій формі з зазначенням підстав зняття з обліку.

Зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов провадиться органами, які винесли або затвердили рішення про взяття громадянина на облік.

Вказаний перелік випадків для зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов вичерпний.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року №1081 затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (далі - Порядок).

Він визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей.

Порядком визначено алгоритм обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, надання житлових приміщень для постійного проживання Облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов (далі - облік), ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.

Для зарахування на облік військовослужбовець подає рапорт на ім`я безпосереднього командира (начальника).

Відповідно до пункту 22 Порядку облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов (далі - облік), ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.

Пунктом 24 Порядку встановлено, що військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини.

У рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім`ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

На засіданні житлової комісії має право бути присутнім військовослужбовець, стосовно якого вирішується питання зарахування на облік.

Датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією військової частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік.

Військовослужбовці, зараховані на облік, заносяться до книги обліку осіб, що перебувають в черзі на одержання житла.

Військовослужбовці зараховуються на облік незалежно від тривалості проживання у даному населеному пункті.

Згідно з пунктом 29 Порядку військовослужбовці, які перебувають на обліку при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і квартирно-експлуатаційному органі та користуються правом позачергового одержання житла.

Суд врахував, що позивач знятий з обліку осіб, які мають право на першочергове позачергове отримання жилих приміщень складом сім`ї дві особи у зв`язку із звільненням у запас за підпунктом «к» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у зв`язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації та небажанням продовжувати військову службу за новим контрактом).

Відповідно до пункту 30 Порядку військовослужбовці знімаються з обліку у разі:

поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла;

засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження;

звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;

подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік;

в інших випадках, передбачених законодавством.

Отже, вказаний перелік підстав для зняття військовослужбовців з обліку не є вичерпним.

Згідно з пунктом 31 Порядку житлові приміщення надаються тільки військовослужбовцям, які перебувають на обліку, крім випадків, передбачених законодавством.

Отже, право на житло мають військовослужбовці, які перебувають на обліку.

Відповідно до пункту 32 Порядку військовослужбовцям житло надається згідно з чергою.

Черговість надання житла визначається за часом зарахування на облік (включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень).

Пунктом 33 Порядку встановлено, що житлове приміщення, що надається військовослужбовцю для постійного проживання, повинне бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним та технічним вимогам.

Згідно з пунктом 34 Порядку на підставі рішення про надання житла виконавчий орган районної, міської, районної у місті ради, а в закритому військовому містечку - квартирно-експлуатаційний орган видає ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення, безпосередньо військовослужбовцю, на ім`я якого він виписаний, або за його дорученням іншій особі.

Ордер може бути виданий лише на вільне житлове приміщення.

Відповідно до Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року №1081, Порядку виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації та Державної спеціальної служби транспорту за піднайом (найом) ними жилих приміщень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року №450, та Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року №728, з метою вдосконалення забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року №380 затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі - Інструкція).

Інструкція визначає зміст та методику забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової служби), а також осіб, звільнених в запас або відставку, що залишилися перебувати після звільнення з військової служби на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання (далі - військовослужбовці), та членів їх сімей, у тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), зникли безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов (далі - члени їх сімей).

Відповідно до пункту 1 розділу VІ Інструкції житловими приміщеннями для постійного проживання забезпечуються військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» набули права та не забезпечувалися постійним житлом протягом усього часу проходження військової служби і мають календарну вислугу на військовій службі 20 років і більше, зареєстровані в населеному пункті дислокації військової частини, в якій військовослужбовець проходить службу та перебуває на відповідному обліку.

Відповідачем не заперечується, що вислуга календарних років позивача становить 20 років.

Відповідно до пункту 3 розділу VІ Інструкції облік ведеться в житлових комісіях військових частин (об`єднаних житлових комісіях), військових комісаріатах та КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району.

Відповідно до пункту 22 розділу V Інструкції зняття військовослужбовців з обліку проводиться у разі: поліпшення житлових умов до встановлених норм забезпечення житловою площею громадян у відповідному населеному пункті; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на квартирний облік, включення до списків осіб, що мають право першочергового та позачергового одержання житлових приміщень, або неправомірних дій посадових (службових) осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік; в інших випадках, передбачених законодавством.

Наявності таких підстав судом не встановлено.

Суд враховує, що позивач проходив військову службу за контрактом та його звільнено в запас за закінченням строку дії такого контракту.

Згідно з пунктом 9 статті 12 ЗУ №2011-XII військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас за станом здоров`я або якщо вони на час звільнення мають вислугу військової служби не менше 20 років, або у відставку, а також у зв`язку зі скороченням штатів чи проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі, залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і відповідних квартирно-експлуатаційних органах та користуються правом позачергового одержання житла. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Військовослужбовці, які набули право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», залишаються на такому обліку та користуються правом позачергового одержання житла.

Отже, існує вичерпний перелік підстав, при яких військовослужбовці мають право залишатися на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов при звільненні з військової служби. Крім того, згідно з чинним законодавством звільнення з військової служби в запас не є підставою для зняття позивача та членів його сім`ї з квартирного обліку у військовій частині.

Тлумачення зазначених норм права свідчить про те, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на отримання житла, а, отже, і на залишення на обліку до отримання ними житла, у тому числі і в разі звільнення в запас чи відставку, крім випадків, передбачених пунктом 30 Порядку № 1081.

До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 25 березня 2019 року у справі №359/2295/17, від 08 квітня 2020 року у справі №683/2197/18, від 20 травня 2019 року у справі №487/6514/17, від 20 січня 2021 року у справі №460/6031/18, від 24.02.2021 у справі № 460/6032/18від 24.09.2021 у справі № 748/303/20.

З урахуванням зазначених норм права та обставин справи, а саме того, що позивач має календарну вислугу на військовій службі 20 років, має статус учасника бойових дій, під час проходження військової служби до звільнення перебував на квартирному обліку для поліпшення житлових умов у військовій частині НОМЕР_1 , постійним житлом не забезпечувався, суд дійшов висновку, що позивач має право на залишення на квартирному обліку у відповідача і після звільнення його з військової служби.

Наведене, в свою чергу, є підставою для скасування рішення житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , оформленого протоколом засідання від 26.04.2021 №99, та наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 26.04.2021 №137, в частині щодо позивача, як протиправних.

Щодо решти позовних вимог суд зазначає, що дійсно, поновлення позивача на обліку як особи, яка потребує поліпшення житлових умов, забезпечить ефективне відновлення його прав.

Разом із тим, суд звертає увагу, що відповідно до п. 1 р. ІІ Інструкції №380, для ведення обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, надання та використання службової жилої площі, обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою житловою площею), ведення оперативного обліку службових житлових приміщень в апараті Міноборони, в Генеральному штабі Збройних Сил України, у інших органах військового управління та військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України, а також у військових прокуратурах (далі - військова частина) утворюються житлові комісії (далі - житлова комісія військової частини).

На підставі протоколу загальних зборів військовослужбовців військової частини та протоколу засідання житлової комісії військової частини командир (начальник, керівник) військової частини, керівник військової прокуратури (далі - командир військової частини) видає наказ про утворення та діяльність житлової комісії військової частини. (п. 2 р. ІІ Інструкції №380).

Пунктом 4 р. ІІ Інструкції №380 закріплено, що житлова комісія військової частини підзвітна загальним зборам військовослужбовців цієї військової частини. Об`єднана житлова комісія підзвітна загальним зборам військовослужбовців військових частин (підрозділів).

У разі розформування військової частини житлова комісія військової частини припиняє свою діяльність та передає облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, до визначеного правонаступника.

Рішення про припинення діяльності об`єднаної житлової комісії приймає посадова особа, яка видала наказ про її утворення. У наказі про припинення зазначається правонаступник та термін передачі обліку, до якого передається облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання.

Враховуючи наведені приписи, а також те, що відповідачем у справі є саме Військова частина НОМЕР_1 , а не комісія, утворена у її складі, суд вважає за необхідне зобов`язати поновити позивача на житловому обліку саме Військову частину НОМЕР_1 , у зв`язку із чим виходить за межі позовних вимог в даній частині.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

У зв`язку зі звільненням позивача від сплати судового збору судові витрати не підлягають розподілу.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , викладене в протоколі від 26.04.2021 №99, в частині щодо зняття з житлового обліку прапорщика запасу ОСОБА_1 в складі 2 осіб, які потребують поліпшення житлових умов з квартирного обліку по закінченню контракту.

Визнати протиправним та скасувати Наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №137 від 26.04.2021 року «Про затвердження протоколу засідання об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 » в частині затвердження рішення про зняття з квартирного обліку прапорщика запасу ОСОБА_1 (на квартирному обліку з 22.11.2013 року).

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 та членів її сім`ї складом 2 особи на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у Військовій частині НОМЕР_1 з 21.09.2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 01 травня 2023 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )

Суддя Н.В. Друзенко