ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 травня 2023 року м. Чернігів Справа № 734/4125/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа: Остерська квартирно-експлуатаційна частинапро визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Козелецького районного суду Чернігівської області із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі в/ч НОМЕР_1 , відповідач), у якому просить:
- визнати незаконним та скасувати рішення житлової комісії в/ч НОМЕР_1 , викладене в протоколі №46 від 09.11.2021, в частині зняття його разом із членами сім`ї з квартирного обліку;
- зобов`язати відповідача поновити його разом із членами сім`ї на квартирному обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов у в/ч НОМЕР_1 , зі збереженням часу перебування на обліку з моменту первинної реєстрації в загальній та в позачерговій черзі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що підстави для зняття його з сім`єю із квартирного обліку відсутні, оскільки: вислуга років позивача складає більше 20 років, на даний час він зареєстрований у смт. Десна, Чернігівської області, житлом для постійного проживання не забезпечений. Крім того, підстави для зняття з обліку, які вказані в спірному рішенні, не передбачені положеннями чинного законодавства України.
Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 26.09.2022 позов задоволено.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 20.01.2023 рішення суду першої інстанції скасовано, провадження по справі закрито, роз`яснено позивачу, що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 21.02.2023 справу №734/4125/21 передано для розгляду Чернігівському окружному адміністративному суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2023 справу передано для розгляду судді Бородавкіній С.В.
Ухвалою судді від 07.03.2023 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також судом запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву.
У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив, у якому він позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні та зазначив, що на підставі листа начальника Остерської КЕЧ району житловою комісією в/ч НОМЕР_1 вирішено зняти позивача та членів його сім`ї, складом 4 особи, з квартирного обліку. При цьому, при прийнятті спірного рішення в/ч НОМЕР_1 керувалась нормами закону, чинними на той момент. Так, оскільки ОСОБА_1 звільнений в запас у зв`язку із закінченням строку контракту, така підстава звільнення, на момент прийняття рішення, виключала можливість його залишення на квартирному обліку у військовій частині, оскільки нормами законодавства не була передбачена. Крім того, на даний час ОСОБА_1 не здав службове житло, надане йому в службове користування від Міністерства оборони України та розташоване в смт. Десна.
Від третьої особи пояснення по суті спору не надійшли.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Відповідно до матеріалів справи позивач проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 .
Відповідно до копії довідки Київського інституту Сухопутних військ від 07.06.1999 №13/136 позивач за період навчання з 1994 по 1999 рік житловою площею не забезпечувався, знаходився на казарменому положенні (а.с. 39 т.1).
Відповідно до копії довідки Остерської КЕЧ (району) від 21.10.2021 №423 підполковник зап. ОСОБА_1 за час проходження служби у Деснянському гарнізоні військової частини НОМЕР_1 забезпечувався службовим житлом за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 38 т.1).
Згідно із копією витягу з протоколу засідання житлової комісії в/ч НОМЕР_1 від 11.10.2002 №4 позивача зараховано на квартирний облік з 11.10.2002 зі складом сім`ї три особи, в тому числі: дружина ОСОБА_2 , 1979 р.н., син ОСОБА_3 , 2002 р.н. (а.с. 43 т.1).
Відповідно до копії витягу з протоколу засідання житлової комісії в/ч НОМЕР_1 від 12.03.2008 №16 ОСОБА_1 зараховано на квартирний облік з 11.10.2002 зі складом сім`ї чотири особи, в тому числі: дружина ОСОБА_2 , 1979 р.н., син ОСОБА_3 , 2002 р.н., син ОСОБА_4 , 2007 р.н. (а.с. 40 т.1).
Наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 04.05.2020 №180 позивач звільнений з військової служби у запас за підпунктом «а» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у зв`язку із закінченням строку контракту) (а.с. 36 т.1).
Відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 13.07.2020 №154 ОСОБА_1 з 03.08.2020 виключено зі списків особового складу частини та знято з усіх видів забезпечення. Згідно інформації, відображеної в наказі, календарна безперервна вислуга років станом на 03.08.2020 становить 26 років 00 місяців 02 дні. Службовим житлом забезпечений (а.с. 37 т.1).
У період з 09.09.2021 по 29.09.2021 Північно-Східним територіальним управлінням проведений плановий внутрішній аудит окремих питань діяльності Остерської КЕЧ району, за підсумками якого складено звіт, у якому зазначено про невчинення дій щодо зняття з обліку для поліпшення житлових умов за рахунок Міністерства оборони України (квартирного обліку) осіб, які звільнені з військової служби по закінченню терміну контракту, залишення на обліку яких не передбачено нормативними актами.
Враховуючи наведене, на ім`я командира в/ч НОМЕР_1 надійшов лист від 28.10.2021 №2324, яким зобов`язано житлову комісію частини прийняти рішення щодо перебування на квартирному обліку військовослужбовців, звільнених з військової служби по закінченню строку контракту, членів їх сімей відповідно до чинного законодавства (а.с. 19 т.2).
На виконання вказаних вимог житловою комісією в/ч НОМЕР_1 09.11.2021 прийнято рішення, оформлене протоколом засідання №46, пунктом 1 якого ОСОБА_1 та членів його сім`ї зі складом 4 особи знято з квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання в/ч НОМЕР_2 , у зв`язку із звільненням по закінченню строку контракту (а.с. 20 т.2).
Наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 10.11.2021 №3680 позивача та членів його сім`ї знято з квартирного обліку (а.с. 21 т.2).
Вважаючи рішення відповідача про зняття з квартирного обліку протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких громадянин має змогу побудувати житло, придбати його у власність, або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступною платою відповідно до закону.
Частиною першою статті 12 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон №2011-XII) установлено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 37 Житлового кодексу УРСР (далі - ЖК УРСР) облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також і за місцем проживання. Нарівні з ними беруться на облік громадяни, які залишили роботу на цих підприємствах, в установах, організаціях у зв`язку з виходом на пенсію.
Згідно із статтею 40 ЖК УРСР громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання житлового приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другої цієї статті.
Громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках:
1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення;
1-1) одноразового одержання за їх бажанням від органів державної влади або органів місцевого самоврядування грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у встановленому порядку;
2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту;
3) припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР;
4) засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців, заслання або вислання;
5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.
Зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов провадиться органами, які винесли або затвердили рішення про взяття громадянина на облік.
Про зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов громадяни повідомляються у письмовій формі з зазначенням підстав зняття з обліку.
Вказаний перелік випадків для зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов вичерпний.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року №1081 затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (далі Порядок, чинний но момент постановки позивача на облік).
Згідно із пунктом 29 Порядку військовослужбовці, які перебувають на обліку при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і квартирно-експлуатаційному органі та користуються правом позачергового одержання житла.
Відповідно до пункту 30 Порядку військовослужбовці знімаються з обліку у разі:
поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла;
засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження;
звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;
подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік;
в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно із пунктом 31 Порядку житлові приміщення надаються тільки військовослужбовцям, які перебувають на обліку, крім випадків, передбачених законодавством.
Отже, право на житло мають військовослужбовці, які перебувають на обліку.
Наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року №380 затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі - Інструкція), яка визначає зміст та методику забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової служби), а також осіб, звільнених в запас або відставку, що залишилися перебувати після звільнення з військової служби на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання (далі - військовослужбовці), та членів їх сімей, у тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), зникли безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов (далі - члени їх сімей).
Відповідно до пункту 1 розділу VІ Інструкції житловими приміщеннями для постійного проживання забезпечуються військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» набули права та не забезпечувалися постійним житлом протягом усього часу проходження військової служби і мають календарну вислугу на військовій службі 20 років і більше, зареєстровані в населеному пункті дислокації військової частини, в якій військовослужбовець проходить службу та перебуває на відповідному обліку.
Судом встановлено, що позивач проходив військову службу за контрактом та його звільнено в запас за закінченням строку дії такого контракту.
Згідно копії витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 13.07.2020 №154 календарна безперервна вислуга років ОСОБА_1 становить 26 років 00 місяців 02 дні (а.с. 37 т.1). Зазначене не заперечується відповідачем.
Відповідно до пункту 22 розділу V Інструкції зняття військовослужбовців з обліку проводиться у разі: поліпшення житлових умов до встановлених норм забезпечення житловою площею громадян у відповідному населеному пункті; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на квартирний облік, включення до списків осіб, що мають право першочергового та позачергового одержання житлових приміщень, або неправомірних дій посадових (службових) осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік; в інших випадках, передбачених законодавством.
Наявності підстав зняття військовослужбовців з обліку, визначених пунктом 22 розділу V Інструкції, під час розгляду справи судом не встановлено.
Суд звертає увагу, що спірним у даних правовідносинах є право позивача після звільнення у запас за закінченням строку дії контракту на перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Так, пунктом 9 статті 12 Закону України №2011-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.
Проаналізувавши зазначену норму, суд приходить висновку про наявність переліку підстав, при яких військовослужбовці мають право залишатися на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов при звільненні з військової служби.
До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 25 березня 2019 року по справі №359/2295/17, від 08 квітня 2020 року по справі №683/2197/18, від 20 травня 2019 року по справі №487/6514/17, від 20 січня 2021 року по справі №460/6031/18.
Також зазначене узгоджується із правовим висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06 червня 2018 року по справі №752/5881/15-ц, про неправомірність зняття позивача як колишнього військовослужбовця та членів його сім`ї з квартирного обліку після звільнення у запас у зв`язку із закінченням строку дії контракту, оскільки він мав вислугу на військовій службі менше 20 років.
З урахуванням зазначених норм права та того, що позивач має календарну вислугу на військовій службі 26 років 00 місяців 02 дні, під час проходження військової служби до звільнення перебував на квартирному обліку у в/ч НОМЕР_1 , суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на залишення на квартирному обліку у відповідача і після звільнення з військової служби.
Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що пункт 1 протоколу засідання житлової комісії в/ч НОМЕР_1 від 09.11.2021 №46 є протиправним та підлягає скасуванню.
Разом з тим, суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
За таких обставин, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за доцільне зобов`язати в/ч НОМЕР_1 прийняти рішення про поновлення підполковника запасу ОСОБА_1 разом із членами його сім`ї у складі 4 особи на квартирному обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у в/ч НОМЕР_1 зі збереженням часу перебування на обліку з моменту первинної реєстрації у загальній та в позачерговій чергах.
Крім того, керуючись статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає на необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним і скасувати пункт 1 наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 10.11.2021 №3680 «Про результати роботи житлової комісії військової частини НОМЕР_1 відповідно до протоколу №46 від 09.11.2021».
У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) і «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа: Остерська квартирно-експлуатаційна частинапро визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними та скасувати пункт 1 рішення житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , оформленого протоколом від 09.11.2021 №46, про зняття підполковника запасу ОСОБА_1 та членів його сім`ї зі складом 4 (чотири) особи з квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання військової частини НОМЕР_1 , у зв`язку із звільненням по закінченню строку контракту.
Визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 10.01.2021 №3680 «Про результати роботи житлової комісії військової частини НОМЕР_1 відповідно до протоколу №46 від 09.11.2021».
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про поновлення підполковника запасу ОСОБА_1 та членів його сім`ї зі складом 4 (чотири) особи на квартирному обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання військової частини НОМЕР_1 , зі збереженням часу перебування на обліку з моменту первинної реєстрації у загальній та в позачерговій чергах.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 01 травня 2023 року.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ).
Третя особа: Остерська квартирно-експлуатаційна частина (код ЄДРПОУ 22992611, вул. Ювілейна, 3, смт. Десна, Чернігівський район, Чернігівська область, 17024).
Суддя С.В. Бородавкіна
Суд | Чернігівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.05.2023 |
Оприлюднено | 03.05.2023 |
Номер документу | 110553277 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо публічної житлової політики |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Аліменко Володимир Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Аліменко Володимир Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Аліменко Володимир Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Аліменко Володимир Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Аліменко Володимир Олександрович
Адміністративне
Чернігівський окружний адміністративний суд
Бородавкіна С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні