Ухвала

від 02.05.2023 по справі 199/4275/19

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/4275/19

(1-і/199/2/23)

У Х В А Л А

іменем України

02 травня 2023 року м. Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника заявника - адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , про скасування арешту, накладеного на рахунок № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) відкритий в AT «Ощадбанк» на ім`я ФОП « ОСОБА_6 » (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 10 квітня 2019 року по справі № 199/1697/19 в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру до судових розслідувань під № 12019040630000298,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 10 квітня 2019 року (справа № 199/1697/19, провадження № 1-кс/199/906/19) в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019040630000298 від 28.02.2019, накладено арешт на рахунок № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) відкритий в AT «Ощадбанк» на ім`я ФОП « ОСОБА_6 » (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 просить скасувати зазначений арешт. Клопотання обґрунтовуються тим, що ФОН «ОСОБА_6» (СДРГЮУ НОМЕР_3) має в ТВБВ №10003/0632 філії Дніпропетровське обласне управління AT «Ощадбанк», МФО 305482, поточний рахунок № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) у гривні з 20 червня 2017 року. В межах кримінального провадження № 12019040630000298, на рахунок № НОМЕР_4 ( НОМЕР_2 ) було накладено арешт згідно ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра по справі № 199/1697/19. Вироком від 18.01.2022 Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська справа № 199/4275/19 в рамках якого було накладено арешт на рахунок № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), особу визнали невинуватою в пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 1 СТ. 200, ч. 2 ст. 200 КК України, та виправдали її на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю вчинення нею зазначених кримінальних правопорушень. Ухвалою Дніпровського апеляційною суду від 05 жовтня 2022 року вирок суду першої інстанції залишено без змін. Згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільної о позову без розгляду або відмови в цивільному позові. Але ознайомившись вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська справа № 199/4275/19 було з`ясовано, що питання, щодо арешту не було вирішено. Положениями ст. 41 Конституції України встановлено непорушність права власності. Скасування арені ту майна спрямовано на поновлення прав власника майна, та цього вимагає обов`язок слідчого судді по дотриманню прав осіб у кримінальному провадженні. Ч. 6 ст. 9 КПК України визначає, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ст.7 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 21 КПК, вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов`язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України. Із постановленням вироку, яким особу було виправдано, втрачається легітимна мета арешту майна як втручання у конвенційне право особи на мирне володіння ним - збереження речей і матеріальних цінностей для забезпечення можливості виконання завдань кримінального провадження. Після прийняття означеного процесуального рішення арешт майна, застосований у кримінальному провадженні (кримінальній справі) як засіб його забезпечення, втрачає відповідну концептуальну властивість, (п.п. 34-36, 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року (справа № 372/2904/17-ц ; провадження № 14-496цс18).

Представник заявниці - адвокат ОСОБА_3 , в судовому засіданні підтримав клопотання та фактичні обставини на яких воно ґрунтується, просив його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_4 не заперечив проти задоволення клопотання.

Вирішуючи клопотання, слідчий суддя виходить з наступного.

Ухвалою слідчого судді від 10 квітня 2019 року в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019040630000298 від 28 лютого 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, накладений арешт на належний ФОП « ОСОБА_6 » рахунок № НОМЕР_5 ) відкритий в AT «Ощадбанк» (ЄДРПОУ НОМЕР_3). Зазначене кримінальне провадження було 18 січня 2022 року розглянуто з постановленням виправдувального вироку, який ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 05 жовтня 2022 року залишений без змін.

За довідкою AT «Ощадбанк», станом на 26 квітня 2023 року залишок коштів на рахунку становить 80107,02 грн.

Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

У відповідності до ч. 1 ст. 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи мають право звертатися до суду з клопотаннями про вирішення питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов`язків чи законних інтересів.

Оскільки вороком Амур-Нижньодніпровського районного суду від 18 січня 2022 року питання про скасування арешту, накладеного на банківський рахунок ФОП « ОСОБА_6 » вирішене не було, зазначена особа має право звернутися до суду з клопотанням про зняття такого арешту.

За статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція), відповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.

Перший протокол ратифікований Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року й із огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 ЦК України застосовується судами України як частина національного законодавства. При цьому розуміння змісту норм Конвенції та Першого протоколу, їх практичне застосування відбувається через практику (рішення) Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка згідно зі статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується українськими судами як джерело права.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

За сукупності встановлених судом фактичних обставин, подальше збереження арешту зазначених грошових коштів призводить до свавільного втручання у право власності, не відповідає принципу пропорційності. Скасування такого арешту забезпечить дотримання розумного балансу між приватно - правовим та публічно - правовим інтересом. Із постановленням вироку, яким особу було виправдано, втрачається легітимна мета арешту майна як втручання у конвенційне право особи на мирне володіння ним - збереження речей і матеріальних цінностей для забезпечення можливості виконання завдань кримінального провадження.

З огляду на викладене, відповідне клопотання піддягає задоволенню у межах скасування арешту наявних на рахунку грошових коштів.

Керуючись ст.ст. 170-174, 539 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , про скасування арешту, накладеного на рахунок № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) відкритий в AT «Ощадбанк» на ім`я ФОП « ОСОБА_6 » (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 10 березня 2019 року по справі № 199/1697/19 в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру до судових розслідувань під № 12019040630000298, - задовольнити частково.

Скасувати арешт залишку грошових коштів у розмірі 80 107 (вісімдесят тисяч сто сім) гривень 02 (дві) копійки на рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) відкритому в AT «Ощадбанк» на ім`я ФОП « ОСОБА_6 » (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), накладений ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 10 квітня 2019 року (справа № 199/1697/19, провадження № 1-кс/199/906/19) в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019040630000298.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя:

02.05.2023