Постанова

від 27.04.2023 по справі 916/945/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/945/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання: Кратковський Р.О.

за участю представників сторін:

від прокуратури Лянна О.А., посвідчення №073391 від 01.03.2023;

від позивача - Лех А.О., посвідчення №045 від 23.12.2020р.;

від відповідача - Будяну О.В., ордер №1229554 від 01.03.2023;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Одеської області від „26 грудня 2022р., повний текст якого складено та підписано від „05 січня 2023р.

у справі №916/945/22

за позовом Керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Аріадна"

про стягнення 428 320,03 грн.,

головуючий суддя Щавинська Ю.М.

місце ухвалення рішення: Господарський суд Одеської області

В судовому засіданні 27.04.2023 згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

У травні 2022 року Керівник Малиновської окружної прокуратури міста Одеси звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Аріадна", в якій просить суд, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 15.07.2022, стягнути з відповідача на користь держави збитки, завдані порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, в сумі 428 320,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Аріадна" вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря під час здійснення господарської діяльності, а саме: допущено викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без установленого законом дозволу та з перевищенням нормативу викиду оксиду вуглецю під час дії дозволу. Вказані діяння суб`єкта господарювання становлять склад цивільно-правового правопорушення, внаслідок якого завдано шкоду атмосферному повітрю, що згідно вимог ст.ст. 1166 ЦК України, ст.ст. 41, 68 ЗК «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 33 Закону України «Про атмосферне повітря» призводить до виникнення обґрунтованої шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.12.2022 по справі № 916/945/22 (суддя Щавинська Ю.М.) у задоволенні позову відмовлено.

В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції зазначив, що прокурором не доведено належними, допустимими та достовірними доказами юридичного складу, а саме наявності протиправної поведінки в діях відповідача, що є необхідним для прийняття рішення про відшкодування збитків.

Господарським судом також зазначено, що обставину експлуатації відповідачем джерела викиду (твердопаливного котла «Альтеп» КТ2-Е) за своїм призначенням, починаючи з березня 2016 року та до моменту отримання дозволу, не доведено, а також не спростовано доводи товариства про те, що дії, оформлені внутрішніми документами та супутніми договорами та актами, вчинялись саме з метою отримання дозволу на експлуатацію.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 26.12.2022 року у справі №916/945/22 і ухвалити нове судове рішення, яким позовну заяву керівника Малиновської окружної прокуратури задовольнити повністю.

Зокрема, в обґрунтування наведеної узагальненої правової позиції викладеної у апеляційній скарзі, прокурор вказує на те, що господарським судом не враховано правову позицію Верховного суду щодо оцінки доказів, зокрема постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18, та без дотримання приписів ст.. 236 ГПК України дійшов до неправильних висновків, які не ґрунтуються на доказах та не відповідають фактичним обставинам справи, про недоведення прокурором фактичного використання відповідачем джерела викиду (твердопаливного котла).

Також, на думку скаржника висновки суду про початок використання товариством котла виключно з 18.03.2019 та у зв`язку з цим відсутність в діях товариства складу цивільно-правової відповідальності із спричиненням шкоди атмосферному повітрю, суперечить обставинам справи та наданим прокурором доказам.

Крім того, прокурор зазначає, що вирішуючи даний спір, суд безпідставно не прийняв доводи позивачів стосовно того, що результати попередньої перевірки товариства не можуть достовірно свідчити про відсутність господарського правопорушення, оскільки інспектор міг не дослідити всю територію та всі об`єкти, що експлуатуються на підприємстві.

Прокурор також вказує про помилковість висновків суду про відсутність преюдиціального значення постанови від 27.10.2021 №002759 за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення за порушення вимог ст.ст. 10,11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від „26 грудня 2022р., повний текст якого складено та підписано від „05 січня 2023р. у справі №916/945/22; призначено розгляд апеляційної скарги Заступника керівника Одеської обласної прокуратури до розгляду на 27 квітня 2023 року о 10:00 год.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити рішення Господарського суду Одеської області від 26.12.2022 по справі №916/945/22 без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 27.04.2023 прокурор просив задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі, а рішення Господарського суду Одеської області від 26.12.2022 року у справі №916/945/22 скасувати.

Представник позивача підтримав апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури та просив її задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав викладених в відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзив на неї, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи і вірно встановлено господарським судом, Наказом Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) №1278 від 08.10.2021 (т.1 а.с.33-34) доручено Управлінню державного екологічного нагляду (контролю) промислового забруднення у термін з 11.10.2021 по 25.10.2021: 1) провести плановий захід державного нагляду (контролю) суб`єкта господарювання ТОВ "НВП "Аріадна". Предмет перевірки: дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; 2) залучити до проведення планового заходу державного нагляду (контролю) в частині здійснення інструментально-лабораторного контролю, спеціалістів відділу інструментально-лабораторного контролю Одеської області.

Про відповідну перевірку відповідача було сповіщено Повідомленням про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №402/2.1пл від 13.09.2021 (т.1 а.с.38).

Також відповідачу 11.10.2022 було вручено Направлення на проведення планового заходу державного нагляду (контролю) (т.1 а.с.35-37), яким повідомлено про склад комісії перевірки, термін проведення, підстави для здійснення перевірки, предмет здійснення заходу та ін.

В ході проведення планової перевірки ТОВ "НВП "Аріадна" представниками відділу інструментально-лабораторного контролю Одеської області державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) в присутності представника суб`єкта господарювання було здійснено відбір проб викидів забруднюючих речовин з організованих стаціонарних джерел Котельна №2, Твердопаливний котел типу КТ-2 (джерело №0002), про що свідчить акт відбору проб організованих викидів стаціонарних джерел №32 від 22.10.2021 (т.1 а.с.120-122). Згідно аркушу 2 акту відбору №32, тривалість відбору кожної забруднюючої речовини становила 20 хв. Проби відібрано за допомогою газоаналізатора ОКСИ 5М-5. Представником ТОВ "НВП "Аріадна" начальником ВУЯ Вінкерт Д.Я. згідно арк. 3, акт відбору № 32 підписано без жодних зауважень щодо стану проб та записів.

Згідно протоколу вимірювання вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від 23.10.2021 №32 (т.1 а.с.125-126) за результатами проб джерел викиду, масова концентрація оксиду вуглецю становить; 1) 3602,81 мг/ куб. м. (масова витрата викиду 0,2882 г/сек); 2) 3593,75 мг/ куб. м. (0,2875 г/сек); 3) 3604,06 мг/ куб. м. (0,2883 г/сек).

За результатом проведення планового заходу державного нагляду щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Державною екологічною інспекцією Південно-західного округу (Миколаївської та Одеської області) складено акт №843 від 25.10.2021 (т.1 а.с.40-75), згідно якого виявлено наступні порушення:

- п. «ж» ч.1 ст. 17 Закону України "Про відходи": підприємством допускається змішування відходів, які утворюються під час виробничої діяльності та для яких на території України існують різні види утилізації та переробки (поліетиленові пакети, картон, залишки сухої рослинності).

- п. «м» ч.1 ст.17 Закону України «Про відходи»: підприємством не забезпечується професійна підготовка, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами.

- ч. 5,11 ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»: підприємством надані документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, підготовленими ТОВ «Компанія «Екосвіт» у 2018 році, розпорядження директора ТОВ НВП «Аріадна» від 29.03.2016 № 01-29032016 про введення в експлуатацію твердопаливного котла "Альтеп" КТ2-Е, довідка ТОВ "НВП "Аріадна" від 21.10.2021 № 1-21/10/21, протокол № 6/02 від 09.02.2018 про проведення дослідження викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел твердопаливного котла "Альтеп" КТ2-Е, результати вимірювань промислових викидів в атмосферу ТОВ "НВП "Аріадна" проводились Науково-виробничим підприємством "ТЕРА" лабораторія дослідження повітряного середовища (ЛДПС), свідоцтво про атестацію ЛДПС НВП "ТЕРА" № РО-196/2015 від 04.12.2015. Згідно з наданими документами на підприємстві використовується твердопаливний котел "Альтеп" КТ2-Е. Дата вводу котла в експлуатацію 29.03.2016. Також на підприємстві існує ділянка з виробництва кормових добавок. Термін введення в експлуатацію устаткування ділянки - 31.08.2017. Джерела виділення ЗР відповідно до наданих документів - 0002 та 0008. Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря № 5110137300-50, в якому зазначені обидва джерела, виданий 18.03.2019. До цього у попередньому дозволі на викиди ЗР в атмосферне повітря № 5110137300-50, виданого 16.01.2014, обидва джерела відсутні, що свідчить про експлуатацію устаткування та обладнання, яке здійснює викиди ЗР в атмосферне повітря на підприємстві за відсутністю дозволу в термін з моменту введення в експлуатацію до отримання дозволу.

- абз.2, 10 ч.1 ст.10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", п.2 Порядку розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1780 від 28.12.2001; наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 309 від 27.06.2006 «Про затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел»: на підприємстві ТОВ "НВП "Аріадна" не дотримуються умов дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря дозвіл № 511013730050 від 18.03.2019 п.п.2.1.1. щодо дотримання нормативів викидів забруднюючих речовин зі стаціонарних джерел, а саме: 22.10.2021 державними інспекторами з охорони навколишнього середовища Південно-Західного округу в ході проведення планової перевірки ТОВ НВП «Аріадна», було здійснено відбір проб викидів забруднюючих речовин з організованих стаціонарних джерел Котельна №2, твердопаливний котел типу КТ-2 (згідно з дозволом - джерело № 0002). Відібрано 6 об`єднаних проб джерел викиду, складено акт відбору проб організованих викидів стаціонарних джерел № 32 від 22.10.2021 Згідно протоколу вимірювання вмісті забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від 23.10.2021 № 32, виявлено перевищення нормативу викиду (ГДВ) відібраних проб по наступним показникам: вуглецю оксиди - в 7,3 рази.

В матеріалах справи також наявні копії дозволів:

- дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря №5110137300-50, виданий ТОВ "НВП "Аріадна" 18.03.2019 (т.1 а.с.94-96), яким дозволено обсяги викидів забруднюючих речовин для: №0002 - котельня №2. Твердопаливний котел типу КТ-2. Труба, №0008 - Цех виробництва кормових добавок для тварин. Технологічне устаткування. Венттруба, №009 - Цех виробництва кормових добавок для тварин. Труба загальнообмінної вентиляції;

- дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря №5110137300-50 (т.1 а.с.97-99), виданий ТОВ "НВП "Аріадна" 16.01.2014 та діючий протягом періоду з 16.01.2014 по 16.01.2019, яким дозволено обсяги викидів забруднюючих речовин для: №0001 - Топкова 1, №0002 - хімічна лабораторія, №0003, №0004 - технологічні приміщення.

27.10.2021 Екологічною інспекцією з метою усунення порушень природоохоронного законодавства було складено припис № 466 (т.1 а.88-90), в якому приписувалось:

1. Забезпечити окреме збирання відходів, для яких на території України існують різні види утилізації та переробки - до 01.11.2021;

2. Забезпечити професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами - до 01.12.2021;

3. Вжити заходи щодо зменшення викидів вуглецю оксиду з тевердопаливного котлу "Альтеп" КТ-2 до нормативів, зазначених у дозволі № 511013730050 від 18.03.2019 та недопущення викидів діоксиду сірки - до 15.11.2021;

4. Надати договір на газопостачання з ТОВ "НВП "Аріадна" та акт звірки розрахунків за опалювальний сезон 2016-2019 роки - 15.11.2021.

У відповідь на припис відповідачем листом від 25.11.2021 №18-11 (т.2 а.с.17) повідомлено Екологічні інспекцію про виконання припису стосовно вжиття заходів щодо зменшення викидів вуглецю оксиду з твердопаливного котла "Альтеп" КТ-2 до нормативів, зазначених у дозволі. При цьому відповідачем у листі також зазначено, що у зв`язку із тим, що лабораторією Держекоінспекції заміри виконувались саме на етапі загасання деревини (дров), рівень забруднюючих речовин відображався занадто завищеним, а отже таким, що не відповідає дійсності. В той же час відповідачем повідомлено, що були вжиті заходи щодо зменшення викидів вуглецю оксиду з твердопаливного котла "Альтеп" КТ-2 - були проведені додаткові роботи щодо налагодження процесу горіння котла. Окрім того, ТОВ "НВП "Аріадна" було прийнято рішення щодо припинення експлуатації твердопаливного котла "Альтеп" КТ-2 в період опалювального сезону (01.11.2021 - 01.05.2022) з метою раціонального використання ресурсів, зменшення викидів вуглецю оксиду, діоксиду сірки.

В подальшому відповідач звернувся до керівника Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу з листом від 26.11.2021 №2-26/11/21 (т.1 а.с.26), в якому просив прийняти до уваги звіт про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин в атмосферу ТОВ "НВП "Аріадна", сформований 02.11.2018 (т.1 а.с.100-119), лист №753/11 від 26.11.2018 про реєстрацію звіту та видачу дозволу, який направлено до Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації, дозвіл на викиди ЗР в атмосферу від 18.03.2019, а також журнали обліку розходу дров за період: листопад 2018 року - березень 2019 року, квітень-вересень 2019, які підтверджують відсутність використання дров в періоди обліку за цими журналами.

Також відповідачем було складено та направлено до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу заперечення на акт №843 від 25.10.2021 (т.2 а.с.27-29) щодо експлуатації твердопаливного котла, щодо завищених результатів лабораторних вимірювань викидів. В якості додатків до вказаних заперечень відповідачем було надано розпорядження по підприємству №01-29032016 від 29.03.2016, розпорядження по підприємству №02-29032016 від 29.03.2016 "Про підготовку до запуску котла твердопаливного", наказ по підприємству №01-180319 від 18.03.2019 "Про запуск котла", наказ по підприємству №01-041119 від 04.11.2019 "Про початок використання котла" та ін.

В матеріалах справи також наявний лист ТОВ "НВП "Аріадна" від 06.12.2021 №01-061221 (т.2 а.с.30), яким відповідач звернувся до екологічної інспекції з проханням врахувати копію протоколу від 03.11.2021 проведення дослідження викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела №0002 ТОВ "НВП "Аріадна" (лабораторія ТЕРА) (т.2 а.с.71-74), копію акту №5/21 від 03.12.2021 робочої комісії ТОВ "НВП "Аріадна" про розгляд протоколу лабораторних вимірювань обсягу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що виконано лабораторією Тера.

Надіслані відповідачем позивачу докази, за твердженням відповідача, спростовують обставину експлуатації котла з 29.03.2016 та наявність понаднормативних викидів забруднюючих речовин.

На директора ТОВ "НВП "Аріадна" Тяпкіна А.М., як уповноважену особу суб`єкта господарювання, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) 27.10.2021 складено протокол №002760 про адміністративне правопорушення за порушення вимог ст.ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", зокрема, за перевищення викидів в атмосферне повітря оксиду вуглецю, у порушення умов дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря №511013730050 від 18.09.2013 (т.1 а.с.136-137).

Постановою №002760 від 27.10.2021 (т.1 а.с.138-139) директора ТОВ "НВП "Аріадна" Тяпкіна А.М., відповідно до ст.ст. 242-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративне правопорушення, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.78 КУпАП, зокрема, у перевищенні гранично допустимих рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на атмосферне повітря або вплив фізичних та біологічних факторів на атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у випадках, коли необхідність одержання такого дозволу передбачена законодавством, із накладенням штрафу у вигляді 119 грн., який сплачено у повному обсязі Тяпкіним А.М. 27.10.2021 (квитанція 0.0.2318996290.1) (т.1 а.с.140).

Також на директора ТОВ "НВП "Аріадна" Тяпкіна А.М. складено протокол про адміністративне правопорушення №002759 від 27.10.2021 за використання протягом періоду з 29.03.2016 по 18.09.2019 підприємством котла "Альтеп" КТ2-Е» та ділянки з виробництва кормових добавок протягом періоду з 31.08.2017 по 18.03.2019, що є джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, без відповідного дозволу, в порушення вимог ст.10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Постановою від 27.10.2021 №002759 (т.1 а.с.143-144), за результатами розгляду зазначеного протоколу та матеріалів, з урахуванням закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП, на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення закрито за закінченням строків притягнення до відповідальності.

З метою добровільного відшкодування збитків, Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) надіслано керівнику на адресу ТОВ "НВП "Аріадна" претензію від 21.12.2021 №191 разом із Розрахунком збитків (т.1 а.с.131-132, 130).

10.02.2022 ТОВ "НВП "Аріадна", не погоджуючись із вимогами за претензією, подало відповідь на претензію, яку було отримано ДЕІ 10.02.2022, про що свідчить відповідна відмітка канцелярії ДЕЇ на копії відповіді на претензію, яка залишилась у відповідача. В претензії товариство аргументувало свою незгоду із вимогами за претензією та зробленими ДЕІ розрахунками.

На підтвердження своїх доводів щодо дати початку експлуатації котла учасниками справи до місцевого господарського суду подано наступні документи: розпорядження директора ТОВ "НВП "Аріадна" від 29.03.2016 №01-29032016 про введення котла в експлуатацію з 29.03.2016 (т.1 а.с.91);розпорядження № 02-29032016 від 29.03.2016 "Про підготовку до запуску котла твердопаливного "Альтеп" КТ2-Е" (т.2 а.с.38), яким вирішено провести необхідні роботи стосовно влаштування димоходу, акумулятора тепла та під`єднання котла до мережі опалення по підприємству - до 31.01.2018, а також укласти договір на виконання робіт з розробки оновленого Звіту про викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря - до 31.01.2018. Після цього, з метою оцінки кількості викидів ЗР в повітря, виконати тестове запалювання певної кількості дров в межах часу - до трьох годин, про що скласти відповідний акт робочої комісії;договір про надання послуг №26/10-16 від 26.10.2016 на розробку звіту про інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами викидів підприємства (т.2 а.с.39-41), укладений між ТОВ "НВП "Аріадна" та ТОВ "Компанія "Екосвіт", та акт огляду виробничого майданчика до договору від 02.02.2017 (т.2 а.с.42), в якому міститься інформація щодо відсутності підключення твердопаливного котла "Альтеп" КТ-2 (потенційне джерело). Також у вказаному акті зазначено про встановлення обставини наявності 11 джерел викидів ЗР в атмосферне повітря, з яких спірний котел є новим та таким, що не підключений до електромережі та не експлуатується;акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами (т.2 а.с.43-54), який складено за результатами планової перевірки, яка проводилась у період з 08.02.2017 по 21.02.2017, в тому числі на підставі постанови Одеського окружного адміністративного суду по справі №815/6371/16, якою зобов`язано ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Аріадна" допустити Державну екологічну інспекцію в Одеській області до проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища. За результатом перевірки інспекцією, зокрема в розділі "атмосферне повітря", вказано, що відповідачем в порушення п.2.1.3.3 умов дозволу №5110137300-50 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (у т.ч. до технологічного процесу, устаткуванню і спорудженням, очищенню газопилового потоку) до обладнання та споруд для неорганізованих джерел - в слюсарній майстерні розмір кола заточувального верстата перевищує 200 мм;договір про надання послуг №099 від 22.12.2017, укладений між відповідачем та ФОП Драгіним Ю.М. (т.3 а.с.158), згідно якого виконавець прийняв на себе зобов`язання надати послуги з під`єднання КТ котла твердопаливного Альтеп КТ2 до існуючої системи опалення;акт приймання-передачі наданих послуг від 28.01.2018 за договором №099 (т.2 а.с.152), згідно якого відповідач та ФОП Драгін Ю.М. підтвердили надання послуг з монтажу та під`єднання твердопаливного котла до діючої системи опалення;акт робочої комісії № 1/01/18 від 30.01.2018 "Про завершення виконання робіт з під`єднання котла твердопаливного до системи опалення" (т.2 а.с.55), яким зафіксовано завершення 28.01.2018 робіт з монтажу та підключення твердопаливного котла "Альтеп" КТ2-Е до діючої системи опалення та вирішено провести первинний запуск котла з метою проведення тестових вимірювань викидів ЗР з залученням підрядної організації. Висновок робочої комісії згідно акту: монтаж та підключення котла твердопаливного Альтеп КТЕ-2 проведено в повному обсязі, згідно рекомендацій заводу-виробника. Рішення комісії згідно акту: дозволяється первинний запуск котла з метою проведення тестових вимірювань викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря із залученням підрядної організації; інструкцію з експлуатації котла, затверджена директором товариства 01.02.2018 (т.2 а.с.56-59);акт робочої комісії № 1/18 про проведення лабораторних замірів викидів забруднюючих речовин у атмосферу від 07.02.20218 (т.2 а.с.60), оформлений за результатом рішення про закупку 50 кг дров та проведення спалення 50 кг дров з досягненням робочого режиму твердопаливного котла з метою відібрання лабораторних замірів викидів у атмосферу;протокол №6/02-А від 08.02.2018 про дослідження повітря населених місць (т.1 а.с.93), розроблений "НВП "ТЕРА", яким зафіксовано обставину відібрання разової проби з метою визначення масової концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі в житловій зоні у південно-східному напрямку на відстані 20 метрів від межі підприємства (приватний житловий будинок по вул. Моторна, 43), джерело забруднення, зокрема, котел "Альтеп" КТ-2; акт робочої комісії № 2/18 від 09.02.2018 (а.с.61), яким зафіксовано експлуатацію Котла протягом 3 годин та спалення 50 кг дров для проведення лабораторних замірів викидів у атмосферу;звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферу для ТОВ "НВП" Аріадна" (т.1 а.с.100-119), виконаний ТОВ "Компанія "Екосвіт";наказ № 01-180319 від 18.03.2019 (т.2 а.с.62) про проведення наприкінці опалювального сезону у зв`язку з отриманням Дозволу необхідних підготовчих робіт з метою забезпечення готовності котла до запуску орієнтовно з листопада 2019 року;наказ № 01-041119 від 04.11.2019 «Про початок використання котла твердопаливного "Альтеп» КТ2-Е, яким, у зв`язку з виробничою необхідністю, вирішено почати використання котла твердопаливного "Альтеп" КТ2-Е;наказ № 01-090421 від 09.04.2021 (т.2 а.с.64) "Про припинення використання котла твердопаливного "Альтеп" КТ2 з 09.04.2021 у зв`язку із відсутністю подальшої виробничої необхідності орієнтовно до листопада 2021 року;наказ №01-291021 від 29.10.2021 (т.2 а.с.65), яким було подовжено припинення використання твердопаливного котла "Альтеп" КТ2-Е на період опалювального сезону (01.11.2021-01.05.2022); журнали обліку витрат дров на опалення за період з 2016 року по березень 2019 року (т.2 а.с.66-69), згідно яких дрова використовувались лише у лютому у кількості 0,05 т., кількість відпрацьованих годин 3.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з недоведеності позовних вимог, оскільки прокурором не доведено належними, допустимими та достовірними доказами юридичного складу, а саме наявності протиправної поведінки в діях відповідача, що є необхідним для прийняття рішення про відшкодування збитків.

Колегія суддів враховує, що позов у даній справі ініційовано Керівником Малиновської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області).

Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Таким чином, перш ніж здійснювати апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції по суті, колегія суддів вважає за належне дослідити питання щодо повноважень прокурора в частині здійснення представництва інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області).

Так ст. 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Частинами 1, 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Водночас, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 з`ясовуючи поняття «інтереси держави» визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

З огляду на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Таким чином, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Враховуючи зазначене, наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18.

Разом з тим, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч. ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокурором у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Нездійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, 18.08.2020 у справі № 914/1844/18.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Отже, прокурор звертаючись до суду в інтересах держави, має визначити компетентний орган та довести, у чому полягає невжиття компетентним органом заходів для захисту порушених прав, які підлягають захисту у спосіб, який обрав прокурор, і зокрема, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст.16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави.

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що Державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Статтею 34 названого Закону визначено, що завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Відповідно до ч.1 ст. 35 названого Закону державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Згідно з п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 р. № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до п. 4 вищевказаного Положення Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря, зокрема, щодо наявності та додержання дозволів на викиди забруднюючих речовин; проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування); складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом; пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.

Відповідно до п. 1 Положення №379 Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на територію Миколаївської та Одеської областей, внутрішні морські води, територіальне море, виключну (морську) економічну зону України, континентальний шельф України та лимани.

Пунктом 3 Положення № 379 встановлено, що основними завданнями Інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах Миколаївської та Одеської територій.

Згідно п. п. 4 пункту 2 розділу ІІ Положення № 379, Інспекція, зокрема, здійснює нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря, зокрема щодо виконання загальнодержавних, галузевих або регіональних природоохоронних програм; наявності та додержання умов дозволів на викиди забруднюючих речовин; додержання нормативів у галузі охорони атмосферного повітря.

Пунктами 9, 10 Положення № 379 передбачено, що Інспекція пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.

З огляду на викладене, Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

З метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави 24.12.2021 за вихідним №12-474вих-21 Одеською обласною прокуратурою спрямовано до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу запит в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру» з метою з`ясування обставини відшкодування збитків держави, встановлення причин незвернення до суду з позовною заявою про стягнення збитків з ТОВ "НВП «Аріадна».

Листом від 04.01.2022 №18/1.2 Державна екологічна інспекція південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) звернулася до Одеської обласної прокуратури, в якому повідомило, що неподання Інспекцією позову викликано обмеженням фінансування на сплату судового збору (т.1 а.с.31-32).

В подальшому Малиновська окружна прокуратура м.Одеси звернулась до позивача з листом за вих.№51-1419ВИХ-22 з вимогою про надання інформації про вжиті заходи судово-претензійного характеру з метою стягнення цих збитків та причини не звернення до суду із відповідною позовною заявою.

Відповідно до листа Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) від 23.02.2022 №1250/1.2, з відповідним позовом про стягнення заподіяних державі збитків інспекція не зверталась через відсутність коштів на сплату судового збору.

Матеріалами справи також підтверджується, що Прокуратура звернулася до позивача із повідомленням від 18.05.2022 №51-2502ВИХ-22 (т.1 а.с.151-152) в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" про намір звернутися до суду із відповідним позовом.

Таким чином, враховуючи вище викладене, дослідивши усі наявні в матеріалах справи докази щодо повноважень прокурора, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для представництва останнім інтересів Державної екологічної інспекції в Одеській області (правонаступник Державна екологічна інспекція Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області).

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, судова колегія зазначає наступне.

Предметом апеляційного перегляду є спростування/підтвердження наявності підстав для стягнення з відповідача суми шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря, у розмірі 428 320,03 грн.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

За змістом ст.68,69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначені Законом України "Про охорону атмосферного повітря", який спрямований на збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище.

Як визначено Законом України "Про охорону атмосферного повітря" атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища.

Статтею 1 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" визначено, що забруднення атмосферного повітря - змінення складу і властивостей атмосферного повітря в результаті надходження або утворення в ньому фізичних, біологічних факторів і (або) хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища; викид - надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин. джерело викиду - об`єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.

Відповідно до частини 1 ст. 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" суб`єкти господарювання, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Положеннями частин 5, 7 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

До першої групи належать об`єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об`єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об`єкти, які не належать до першої і другої груп.

Пунктами 2, 3 Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 302 від 13.03.2002, передбачено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб`єкт господарювання) експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб`єкту господарювання за формою, встановленою Мінприроди. Дозвіл видається безоплатно на строк не менш як п`ять років: суб`єкту господарювання, об`єкт якого відповідно до законодавства належить до першої групи, - Мінприроди за погодженням з Держсанепідслужбою; суб`єкту господарювання, об`єкт якого відповідно до законодавства належить до другої або третьої групи, - обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища через дозвільні центри за погодженням з територіальними органами Держсанепідслужби.

Відповідно до пункту 4 зазначеного Порядку для отримання дозволу суб`єкт господарювання: оформляє заяву; готує документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин; проводить інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, пилогазоочисного обладнання; проводить оцінку впливу викидів забруднюючих речовин на стан атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони; розробляє плани заходів щодо: досягнення встановлених нормативів граничнодопустимих викидів для найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин; охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; ліквідації причин і наслідків забруднення атмосферного повітря; остаточного припинення діяльності, пов`язаної з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, та приведення місця діяльності у задовільний стан; запобігання перевищенню встановлених нормативів граничнодопустимих викидів у процесі виробництва; здійснення контролю за дотриманням встановлених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин та умов дозволу на викиди; обґрунтовує розміри нормативних санітарно-захисних зон, проводить оцінку витрат, пов`язаних з реалізацією заходів щодо їх створення; проводить оцінку та аналіз витрат, пов`язаних з реалізацією запланованих заходів щодо запобігання забрудненню атмосферного повітря; готує інформацію про отримання дозволу для ознайомлення з нею громадськості відповідно до законодавства.

З наведених норм права вбачається, що викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря юридичними особами при здійсненні їх діяльності врегульовано спеціальним законодавством, яке вимагає наявність відповідного дозволу на такі викиди.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" відповідальність за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря несуть особи, зокрема, винні у перевищенні нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел; викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів влади відповідно до Закону; перевищенні обсягів викидів забруднюючих речовин, встановлених у дозволах на викиди.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. ( ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст. 1166 Цивільного кодексу України, згідно з ч. 1, 2 якої, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка (або порушення зобов`язання); шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Як у випадку невиконання договору, так і за зобов`язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду (ст. 614 та ст. 1166 Цивільного кодексу України).

Крім застосування принципу вини, при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності шкоди.

При цьому, доведенню підлягає те, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. А відтак, доводячи склад цивільного правопорушення у діях відповідача, відповідач мав довести, що його поведінка була неправомірною та протиправною. Протиправною поведінкою є різновид правової поведінки, що характеризується як соціальне відхилення від норми, зловживання правом та правопорушенням. Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб`єкт права свідомо порушує норму права.

При цьому, у деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розміру, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Звертаючись до господарського суду з вказаним позовом, прокурор зазначає про допущення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря внаслідок використання твердопаливного котла "Альтеп" КТ2-Е без дозволу. Позовні вимоги фактично ґрунтуються на акті №843 від 25.10.2021, яким, як вказує прокурор, встановлено відповідне порушення. На підтвердження початку експлуатації твердопаливного котла саме в березні 2016 року прокурором надано розпорядження директора підприємства про введення в експлуатацію котла з 29.03.2016.

Відповідач, заперечуючи проти позову, вказує, що експлуатацію котла було розпочато після отримання відповідного дозволу, при цьому розпорядженням, на яке містяться посилання в акті, визначено котел об`єктом основних засобів, який використовується в господарській діяльності, що дозволило віднести витрати на його монтування, підключення, перевірку та запуск до виробничих витрат для цілей оподаткування податком на прибуток, виключно в контексті потреб бухгалтерського обліку.

Отже, виходячи з позиції сторін, а також враховуючи, що незважаючи на встановлення у акті також інших порушень, прокурором заявлено вимоги лише в частині стягнення збитків за викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря внаслідок використання твердопаливного котла "Альтеп" КТ2-Е без дозволу, доведенню в даному випадку перш за все підлягає обставина використання відповідачем твердопаливного котла, починаючи з березня 2016, та до моменту отримання дозволу.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За умовами статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Слід зауважити, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж.К. та інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") Європейський суд з прав людини наголосив, що цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей", тобто суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів зазначає, що з наданого прокурором у підтвердження своїх вимог акту №843 від 25.10.2021 встановлено, що висновки щодо використання відповідачем твердопаливного котла "Альтеп" КТ2-Е без дозволу, починаючи з березня 2016 року, ґрунтувались лише на наявності розпорядження директора підприємства про введення в експлуатацію котла з 29.03.2016.

При цьому, як вірно встановлено господарським судом, надіслані відповідачем разом із запереченнями до акту документи, з метою спростування обставини використання котла за його призначенням з березня 2016 року, позивачем враховано не було, доказів зворотного матеріали справи не містять.

Натомість, надані відповідачем документи, свідчать про вчинення ТОВ "НВП "Аріадна" необхідних дій, оформлених в тому числі внутрішніми документами товариства про введення котла в експлуатацію, про підготовку його до запуску, затвердження інструкції з експлуатації, складання акту про завершення виконання робіт з під`єднання котла твердопаливного до системи опалення та ін., для отримання дозволу на використання відповідного котла.

Крім того, актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами (т.2 а.с.43-54), який складено за результатами планової перевірки, яка проводилась у період з 08.02.2017 по 21.02.2017, не встановлено обставину використання відповідачем спірного котла.

Доводи прокуратури стосовно того, що результати перевірки не можуть достовірно свідчити про відсутність господарського правопорушення, оскільки інспектор міг не дослідити всю територію та всі експлуатуємі об`єкти до уваги колегії суддів не приймається, оскільки із змісту означеного акту вбачається, що при плановій перевірці відповідача на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, інспектором було досліджено і перевірено обставину дотримання вимог, передбачених дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, та встановлено порушення, визначене в самому акті. Натомість, жодної інформації щодо встановлення обставини експлуатації спірного твердопаливного котла акт не містить.

Також, слід зазначити, що акт №843 від 25.10.2021 не є преюдиціальним доказом в розумінні ст. 75 ГПК України, не є вироком суду, що визначає особу винною, а отже обставини, наведені в такому акті та покладені в основу вимог про стягнення збитків, підлягають доказуванню в загальному порядку. Більш того Постановою від 27.10.2021 №002759 (т.1 а.с.143-144), за результатами розгляду протоколу про адміністративне порушення №002759, з урахуванням закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП, на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.33 ЗУ "Про охорону атмосферного повітря", щодо ОСОБА_1 закрито. Тобто преюдиціального значення вказана постанова також не має.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду, що прокурором належними та допустимими доказами обставину експлуатації відповідачем котла за своїм призначенням, починаючи з березня 2016 року та до моменту отримання дозволу, не доведено, а також не спростовано доводи відповідача про те, що дії, оформлені внутрішніми документами та супутніми договорами та актами, вчинялись саме з метою отримання дозволу на експлуатацію, процедура отримання якого визначена Порядком проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 302 від 13.03.2002.

Таким чином, беручи до уваги недоведеність прокурором за допомогою належних та допустимих доказів факту порушення відповідачем природоохоронного законодавства, а також наявності протиправної поведінки в діях відповідача, Південно-західний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Аріадна" обов`язку з відшкодуванню шкоди.

За умовами статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об`єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із чим дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції; твердження апелянта про порушення Господарським судом Одеської області норм права при ухваленні рішення від 26.12.2022 не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового акту колегія суддів не вбачає.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284

Господарського процесуального кодексу України,

Південно-західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 26.12.2022 року у справі №916/945/22 залишити без змін.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови

складено та підписано

„02 травня 2023 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Я.Ф. Савицький