Постанова

від 19.04.2023 по справі 504/3961/16-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2235/23

Справа № 504/3961/16-ц

Головуючий у першій інстанції Добров П. В.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Громіка Р.Д.,

Дришлюка А.І.,

за участю:

секретаря Хухрова С.В.,

представника апелянта ОСОБА_1 адвоката Наседкіна О.І.,

відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Жмуда Олега Володимировича на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 10.09.2021 року, ухваленого під головуванням судді Доброва П.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «АЗІМУТ», Відділ у Лиманському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та внесення змін до документації із землеустрою,

встановив:

В листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ТОВ «АЗІМУТ», Відділ у Лиманському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, та змінивши вимоги 13 червня 2018 року (т.1, а.с.165-169), просила усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,1га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5122783200:01:002:1750, з боку відповідачів, зобов`язавши:

- ОСОБА_2 не перешкоджати у перенесенні існуючої огорожі у глиб території земельної ділянки з кадастровим номером 5122783200:01:002:1873 у відповідності з координатами поворотних точок суміжної межі Б-В, відображеної у земельно-кадастровій документації та у висновку судової земельно-технічної експертизи № 575 від 27.04.2018р.;

- ОСОБА_3 вжити передбачених законом заходів щодо внесення змін до документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5122783200:001:002:1688, та внесення у Державний земельний кадастр виправлень даних координат поворотних точок її земельної ділянки, та не перешкоджати у перенесенні огорожі вглиб території земельної ділянки відповідачки у відповідності з координатами поворотних точок суміжної межі В-Г, відображеної у земельно-кадастровій документації та у висновку судової земельно-технічної експертизи № 575 від 27.04.2018р.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 10.09.2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено (т.2, а.с.104-107).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в особі свого представника, ставить питання про скасування рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 10.09.2021 року, ухвалення нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (т.2, а.с.112-115).

Вирішуючи питання про слухання справи у відкритому судовому засіданні, колегія суддів виходить із того, що всі учасники справи належним чином повідомлені про час і місце судового засіання (т.2, а.с. 174-176), у зв`язку з чим розгляд даної справи здійснений 19.04.2023 року, за участю представника апелянта ОСОБА_1 адвоката Наседкіна О.І., а також відповідачів: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,у відсутність інших учасників справи.

Крім того, відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність. Згідно зі ст. 12-2 вказаного Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосудді, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Згідно зі ст. 26 вказаного Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Явка сторони до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою, а тому перешкоди для розгляду справи в даному випадку відсутні.

Враховуючи вищенаведене,а такожте,що данасправа перебуваєна розглядісуду апеляційноїінстанції тривалийчас (т.2,а.с.126), відучасників справине надходилозаяв абоклопотань провідкладення слуханнясправи,колегія суддіввирішила данусправу розглядатисудом апеляційноїінстанціїувідкритому судовомузасіданні, заучастювідповідачів: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,у відсутність інших учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, в листопаді 2016 року представник позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_4 звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів, в якій просив усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,1га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5122783200:01:002:1750), шляхом не перешкоджання у перенесенні власними силами та за власні кошти існуючого огороджувального паркану між земельною ділянкою позивачки та земельними ділянками відповідачів на межу, яка відображена у земельно-кадастровій документації. Також просив стягнути понесені по справі судові витрати.

Свої позовні вимоги позивачка ОСОБА_1 та її представник обґрунтовували тим, що 27 вересня 2013 року вона, на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке було видано 27.09.2013р. приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області Марченко О.М. та зареєстровано в реєстрі за № 1537, набула у власність земельну ділянку, площею 0,1 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5122783200:01:002:1750, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Однак, під час оформлення документів на будівництво будинку ОСОБА_1 стало відомо про порушення меж її земельної ділянки з боку відповідачів, яке виразилось у тому, що огороджувальний паркан зі сторони сусідніх землекористувачів: ОСОБА_2 власника земельної ділянки АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5122783200:01:002:1873, та ОСОБА_3 власника земельної ділянки АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5122783200:001:002:1688, - встановлений на відстані від 1,074м до 1,55м. від дійсної межі вглиб земельної ділянки ОСОБА_1 , у зв`язку з чим частина належної позивачці земельної ділянки знаходиться у фактичному користуванні сусідів.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач ОСОБА_2 зазначив, що на підставі рішення Крижанівської сільської ради № 44/10-ХХІІ від 22.09.1995р. та згідно Державного акту від 09.03.1998р. йому на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,10га (із кадастровим номером 5122783200:01:002:1873), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Відвід вказаної земельної ділянки здійснено на підставі рішення виконкому Крижанівської сільської ради № 41 від 15.06.1994р., що підтверджується відповідним актом землевпорядника Крижанівської сільської ради Сідун Б.Ф. від 18.10.1994р. (т.1, а.с.33, 43).

Відповідно до цього акту, 17.03.1998р. інженером МП «АЗІМУТ» ОСОБА_5 в присутності власника, представника Крижанівської сільської ради Бурнусус Н.М., власників суміжних земельних ділянок ОСОБА_6 ( АДРЕСА_3 ) та ОСОБА_7 ( АДРЕСА_1 ), проведено обстеження і встановлення в натурі межі земельної ділянки, наданої у приватну власність ОСОБА_2 . Останній також зауважив, що земельні ділянки, які фігурують у даній справі, відводились ще в 1994 році у формі ділянок однакової площі (0,10га) та були і залишаються правильної геометричної форми. Крім того, за весь час користування земельною ділянкою її межі не змінювалися, а тому ніяких маніпуляцій, які могли б призвести до порушення прав позивачки, ним не проводилося.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні також просила відмовити в їх задоволенні у повному обсязі.

По даній справі не було проведено судову земельно-технічну експертизу, яка була призначена ухвалою суду від 21 червня 2017 року (т.1, а.с.13) за клопотанням представника позивачки, оскільки не була сплачена вартість експертизи, яка складала 10892 грн.16 коп.

Разом з цим, 29.05.2018 року представник позивачки ОСОБА_8 подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи висновку судової земельно-технічної експертизи № 575 від 27.04.2018 року, проведеної на замовлення представника позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_4 в ТОВ ОФ «ІНЮГ-ЕКСПЕРТИЗА» (т.1, а.с.80-89).

Зазначеним висновком судової експертизи встановлено порушення, вказаних в правовстановлюючих документах та документації із землеустрою меж земельної ділянки АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5122783200:01:002:1750, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , з боку земельної ділянки АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5122783200:001:002:1688 ( ОСОБА_3 ), і з боку земельної ділянки АДРЕСА_2 кадастровий номер 5122783200:001:002:1873 ( ОСОБА_2 ). Площа накладення на земельну ділянку з кадастровим номером 5122783200:01:002:1750 ( АДРЕСА_1 ) з боку суміжної земельної ділянки з кадастровим номером 5122783200:001:002:1688 ( ОСОБА_3 - АДРЕСА_3 ) складає: 32,46кв.м., в тому числі в результаті самовільного захвату території S2 7,50кв.м., в результаті помилки даних, внесених в державний земельний кадастр S3 24,96кв.м. Площа накладення на земельну ділянку з кадастровим номером 5122783200:01:002:1750 ( АДРЕСА_1 ) з боку суміжної земельної ділянки з кадастровим номером 5122783200:001:002:1873 ( ОСОБА_2 АДРЕСА_2 ) в результаті самовільного захвату території складає S1 38,18кв.м.

Для відновлення меж земельної ділянки з кадастровим номером 5122783200:01:002:1750 ( АДРЕСА_1 ) в разі порушення з боку земельної ділянки з кадастровим номером 5122783200:001:002:1873 ( ОСОБА_2 АДРЕСА_2 ) необхідно здійснити переніс існуючої сітчастої огорожі в глибину території земельної ділянки з кадастровим номером 5122783200:001:002:1873 ( АДРЕСА_2 ) у відповідності з координатами поворотних точок суміжної межі Б-В.

Для відновлення меж земельної ділянки з кадастровим номером 5122783200:01:002:1750 ( АДРЕСА_1 ) в разі порушення з боку земельної ділянки з кадастровим номером 5122783200:001:002:1688 ( ОСОБА_3 АДРЕСА_3 ) необхідно звернутися у відповідне відділення Держгеокадастру для виправлення помилкових даних координат поворотних точок земельної ділянки з кадастровим номером 5122783200:001:002:1688 ( АДРЕСА_3 ), після чого виконати переніс існуючої сітчастої огорожі на ділянці суміжної межі В-Г у відповідності з координатами поворотних точок.

Судова земельно-технічна експертиза, яка була призначена ухвалою суду від 10 квітня 2019 року (т.1, а.с.192(а) за клопотанням представника відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ОСОБА_9 також не була проведена через ненадання витребуваних експертом документів та несплатою вартості проведення експертизи.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до Свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, виданого приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області Марченко О.М. 27 вересня 2013 року, позивачці ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 , належить на праві власності майно, що складається з земельної ділянки з земель житлової та громадської забудови, площею 0,100га (нуль цілих сто тисячних гектара), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5122783200:01:002:1750, цільове призначення земельної ділянки: будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Вказана земельна ділянка раніше належала ОСОБА_10 на підставі Свідоцтва про право власності за індексним номером 6455464, виданого 18.07.2013р. реєстраційною службою Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 109024551227 від 11.07.2013р. (т.1, а.с.5,6).

02 серпня 2016 року Відділом містобудування та архітектури Комінтернівської райдержадміністрації Одеської області позивачці ОСОБА_1 видано будівельний паспорт, реєстраційний № 10/02-08-176 (т.1, а.с.7-9).

Однак, ще раніше, а саме 18 жовтня 1994р. відповідачу ОСОБА_2 на підставі рішення Крижанівської сільської ради № 41 від 15.06.1994р. було відведено земельну ділянку № 396, площею 1000кв.м., розміщену в АДРЕСА_2 , про що було складено Акт відводу земельної ділянки в натурі (т.1, а.с.43), після чого йому було видано будівельний паспорт на забудову земельної ділянки, наданої індивідуальному забудовнику у населеному пункті України від 29 грудня 1994 року, реєстраційний № 1161 (т.1, а.с.31-37).

Відповідно до Державного акту на право власності на землю, серія та номер ІІ-ОД 011959 від 09.03.1998р., виданого на підставі рішення Крижанівської сільської Ради народних депутатів від 22.09.1995року № 44/10-ХХІІ, ОСОБА_2 належить земельна ділянка, площею 0,10га, на території АДРЕСА_2 (т.1, а.с.38, 40), та рішенням № 57 від 28.03.2014року Виконкому Крижанівської сільської ради земельній ділянці (площа 0,10га), що належить ОСОБА_2 надано поштову адресу: АДРЕСА_2 (т.1, а.с.38, 40).

01 квітня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до ПП «ГРОС-ЛЕНД» із заявою щодо встановлення меж земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) було виконано спеціалістом ПП «ГРОС-ЛЕНД» Л.М. Замятіною. Вирахування координат поворотних точок меж земельної ділянки проведено в державній системі координат 1963року на ЕОМ за допомогою автоматизованої системи обробки результатів геодезичних вимірювань «ІНВЕНТ-ГРАД». Підготовлено акт прийомки-передачі межових знаків, який підписаний суміжними власниками землі, в тому числі ОСОБА_10 - на той час попереднім власником (до ОСОБА_1 ) земельної ділянки АДРЕСА_1 . При цьому, власниками та користувачами суміжних земельних ділянок претензій до існуючих меж не заявлено. Межі земельної ділянки закріплені в натурі (на місцевості) межовими знаками у кількості 5 шт. дерев`яні кілки (т.2, а.с.69-95).

Що стосується відповідача ОСОБА_3 , то їй на праві власності належить земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 (т.2, а.с.58), що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.11.2008 року на підставі рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 30.09.2008 р. (справа № 2-1553-2008) (т.2, а.с.49). Раніше зазначена земельна ділянка належала її чоловіку ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі Державного акту на право приватної власності на землю від 20.07.1999р., зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 924 (т.2, а.с.48).

Технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , було виконано спеціалістом ТОВ «АЗІМУТ» Тельпісом Є.В. Вирахування координат зйомочних пунктів проведено в державній системі координат 1963року на ЕОМ за допомогою автоматизованої системи обробки результатів геодезичних вимірювань «ІНВЕНТ-ГРАД». Встановлення (відновлення) в натурі меж земельної ділянки проведено за допомогою електронного тахеометра SOKKIA 5 SET та 50-ти метрової мірної стрічки. Межі земельної ділянки погоджені з усіма суміжними землекористувачами та землевласниками. Після цього, було складено акт прийомки-передачі межових знаків, який підписаний суміжними власниками землі, в тому числі ОСОБА_7 - на той час власником земельної ділянки АДРЕСА_1 . Ніяких заперечень щодо меж земельної ділянки не заявлено (т.2, а.с.38-68).

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції правильно виходив із того, що відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. 321, ст. 391 ЦК України, ст. 155 ЗК України щодо непорушності права власності та права власника майна на вимагання усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Порушення, невизнання або оспорювання права власності особи на земельну ділянку є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Тобто, суд вказав, що для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачами і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відповідно дост.67 ЗК України,1992 року, який діяв до 01.01.2002 року, було передбачено надання громадянам за рішенням сільської ради народних депутатів земельних ділянок у користування або у власність для індивідуального житлового будівництва. Розмір такої земельної ділянки не повинен був перевищувати у сільських населених пунктах 0,25 га.

За змістом ст. 22 ЗК України,1992 року, право власності на землю або право користування земельною ділянкою виникало після встановлення меж земельної ділянки в натурі і одержання документа, що посвідчує це право.

З 01 січня 2002 року в Україні було введено в діюЗК України 2001 року, відповідно дост. 40 якого громадянам України за рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися у власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку.

Статтями 116, 118вищевказаногоЗК України визначено підстави й порядок набуття громадянами і юридичними особами права користування і володіння земельними ділянками із земель державної або комунальної власності.

Суд першої інстанції правильно вказав, що відповідно до діючого законодавства, в галузі земельних правовідносин, стадія погодження меж земельної ділянки при виготовленні землевпорядної документації є допоміжною. При цьому стаття 198ЗКУкраїни лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації.

З огляду на викладене, суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що на підтвердження свого порушеного права позивачкою ОСОБА_1 надано свідоцтво про придбання земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , з прилюдних торгів, яке видане 27.09.2013р. приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області Марченко О.М. та зареєстровано в реєстрі за № 1537 (кадастровий номер 5122783200:01:002:1750), будівельний паспорт на індивідуальний житловий будинок від 02.08.2016р. та Висновок судової земельно-технічної експертизи № 575 від 27.04.2018 року, про який вказано вище.

Вказана земельна ділянка до цього належала на праві приватної власності ОСОБА_10 , а до нього ОСОБА_7 . Тобто, межі земельної ділянки АДРЕСА_1 , вже були фактично визначені та закріплені в натурі межовими знаками.

Крім того, в матеріалах справи наявна технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2 , на території Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, станом на квітень 2014 року, та гр. ОСОБА_3 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_3 , на території Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, станом на жовтень 2012 року, надана із супроводжуючим листом № 9-15-0.220-80/110-21 від 22.03.2021р. відділом у Лиманському районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області (т.2, а.с.36-95).

При цьому, суд правильно вказав, що ні позивачкою, ні її представниками не надано до суду ніякої технічної документації із землеустрою на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .

Більше того, як вбачається із відповіді начальника Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (вих.№ 9-15-0.62-867/2-19 від 01.02.2019р.) технічна документація із землеустрою на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , на території Крижанівської сільської ради Лиманського (Комінтернівського) району Одеської області до Державного фонду документації із землеустрою не надходила (т.1, а.с.183).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що при розгляді даної справи позивачкою в установленому законом порядку не доведено факт порушення її земельних прав саме власниками суміжних земельних ділянок відповідачами по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та заволодіння частиною земельної ділянки позивачки ОСОБА_1 відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

При цьому суд обґрунтовано виходив із того, що межі земельної ділянки АДРЕСА_2 , яка належить відповідачу ОСОБА_2 , були встановлені в натурі у березні 1998 року, а межі земельної ділянки АДРЕСА_3 , яка належить відповідачці ОСОБА_3 , а до цього її чоловіку ОСОБА_6 , були визначені в липні 1999року.

Колишні власники земельної ділянки АДРЕСА_1 ОСОБА_7 та ОСОБА_10 не заперечували проти встановлення (відновлення) в натурі меж земельних ділянок АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 , про що свідчать їх підписи на Актах прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 06.10.2012р. та 10.04.2014р. відповідно (т.2, а.с.67, 88).

За змістом статей 125,126 ЗК Україниправо власності у відповідача ОСОБА_2 виникло після одержання державного акту, що посвідчує його право власності на земельну ділянку та його державної реєстрації, а право власності у відповідача ОСОБА_3 виникло в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_6 , якому належала земельна ділянка на підставі Державного акту виданого Крижанівської сільською радою 20.07.1999р.

Будь-яких доказів, які б свідчили про те, що в період з 1994 року по 2016 рік змінювались межі фактичного землекористування відповідачів ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 , та ОСОБА_3 по АДРЕСА_3 , суду не надано.

Оскільки визначальним в даному випадку є встановлення факту порушення земельних прав позивачки саме відповідачами по справі, чого встановлено не було, то немає підстав для змінення меж земельних ділянок в натурі та перенесення існуючої огорожі вглиб території земельних ділянок відповідачів.

Суд правильно зазначив, що відповідачі у справі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (попередній власник земельної ділянки ОСОБА_6 ) кожного разу у законний спосіб зверталися до компетентних органів з метою оформлення своїх земельних прав, а тому не можуть нести відповідальність або не можуть бути позбавлені права власності на земельну ділянку, якщо ці органи, які не є відповідачами у даній справі, допустили неправомірні дії, не забезпечили належне оформлення прийнятих ними рішень або припустились помилки.

Так, як було вказано вище, з метою встановлення обставин, що мають значення для справи, судом на підставі ухвал суду від 21.06.2017р. та від 10.04.2019р. призначались по справі судові земельно-технічні експертизи, на вирішення яких ставилися наступні питання:

- чи є порушенням меж земельної ділянки АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5122783200:01:002:1750, що належить на праві власності ОСОБА_1 , зазначених у правовстановлюючих документах та документації із землеустрою даної земельної ділянки, з боку земельних ділянок АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 , кадастрові номери 5122783200:01:002:1688 і 5122783200:01:002:1873, відповідно;

- якщо є порушення, вказати які саме, та які заходи необхідно вжити для відновлення меж земельної ділянки.

- Чи вносились будь - які зміни/виправлення у данні земельного кадастру за період з внесення первинних даних (першої реєстраційної дії) станом на 10.04.2019 року стосовно земельної ділянки АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 (кадастровий номер: 5122783200 :01:002:1873)?

- Чи вносились будь-які зміни/виправлення у данні земельного кадастру за період з внесення первинних даних (першої реєстраційної дії) станом на 10.04.2019 року стосовно земельної ділянки АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 (кадастровий номер: 5122783200 :01:002:1688)?

- Чи відповідають фактичні межі земельної ділянки АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 (кадастровий номер: 5122783200 :01:002:1873) тим межам, що були визначені на момент відведення вказаної земельної ділянки в натурі та винесення вказаної земельної ділянки на місцевості (станом на 1994 рік)?

- Чи відповідають фактичні межі земельної ділянки АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 (кадастровий номер: 5122783200 :01:002:1873) тим межам, що були визначені на момент закріплення (відновлення) меж вказаної земельної ділянки та передачі в натурі меж вказаної земельної ділянки (станом на 1998 рік)?

- Чи відповідають фактичні межі земельної ділянки АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 (кадастровий номер: 5122783200 :01:002:1688) тим межам, що були визначені на момент відведення вказаної земельної ділянки в натурі та винесення вказаної земельної ділянки на місцевості (станом на 1994 рік)?

Проведення експертиз доручалося експертамОдеського науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21). Однак, у зв`язку із відсутністю додаткової документації із землеустрою, яку просили надати експерти, та не сплатою рахунків вартості проведення експертиз, справа поверталася на адресу суду без надання висновків (т.1, а.с.75, т.2, а.с.25).

Що стосується Висновку судової земельно-технічної експертизи № 575 від 27.04.2018 року, який проведений на замовлення представника ОСОБА_1 ОСОБА_4 в ТОВ ОФ «ІНЮГ-ЕКСПЕРТИЗА», то суд першої інстанції обгрунтовано не взяв її до уваги, так як інші докази, які маються в матеріалах справи, а також пояснення відповідачів по справі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 спростовують вищезазначені Висновки.

При цьому слід зазначити, що Згідно ст.110 ЦПК України висновок експерта не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст.89 цього Кодексу.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів також зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, оскільки рішення прийняте у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване судове рішення - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Жмуда Олега Володимировича залишити без задоволення.

Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 10.09.2021 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01.05.2023 року.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

Р.Д. Громік

А.І. Дришлюк