Постанова

від 25.04.2023 по справі 925/90/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2023 р. Справа№ 925/90/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Скрипки І.М.

секретар судового засідання: А.Р. Колосовська

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 25.04.2023,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс»

на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.07.2022 (повний текст складено 07.09.2022)

у справі №925/90/22 (суддя Грачов В.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс»

до 1. Головного управління ДПС у Черкаській області,

2. Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області

про стягнення 2 473 833,60 грн,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс плюс» (далі, позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі, відповідач-1) та Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області (далі, відповідач-2) про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача збитків у розмірі 2 473 833,60 грн.

Позов мотивований тим, що спірні збитки є грошовою втратою позивача у виді штрафу, сплаченого ним Товариству з обмеженою відповідальністю «Комбінат хлібопродуктів «Талне» на виконання пунктів 7.4., 7.8., 7.9. укладеного ними господарського договору поставки товару №109 від 23.07.2020 та додаткової угоди до нього від 28.08.2020 за нереєстрацію податкової накладної відповідачем-1 при здійсненні ним своїх повноважень.

Обґрунтовуючи вимогу про стягнення з відповідачів збитків, позивач зазначив, що протиправність відповідача-1 у спірних правовідносинах встановлена у рішенні Черкаського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 у справі №580/4956/20, яким визнано протиправними та скасовані рішення від 22.10.2020 №2060120/34150627 про відмову в реєстрації податкової накладної від 23.07.2020 №3 та рішення від 22.10.2020 №2060119/34150627 про відмову в реєстрації податкової накладної від 23.07.2020 №4 у Єдиному реєстрі податкових накладних, ухвалені Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Черкаській області та у рішенні Черкаського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 у справі №580/145/21, яким визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Черкаській області про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство Імпульс Плюс» (код ЄДРПРОУ 34150627) критеріям ризиковості платника податку від 26 березня 2020 року №2597.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 13.07.2022 у справі №925/90/22 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс плюс» до Головного управління ДПС у Черкаській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області про стягнення 2 473 833,60 грн відмовлено повністю.

Приймаючи назване рішення, місцевий господарський суд зазначив, що попри преюдиційні обставини протиправності рішення відповідача-1 від 22.10.2020 №2060120/34150627 про відмову в реєстрації податкової накладної позивача від 23.07.2020 №3, встановлені рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 у справі №580/4956/20, доказуванню позивачем підлягають інші елементи складу спірного правопорушення, а саме наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями та заподіяною шкодою.

Суд установив, що з моменту державної реєстрації юридичних осіб позивача і ТОВ «Комбінат хлібопродуктів «Талне» з іноземними інвестиціями» ці юридичні особи мали спільних засновників, керівників і бенефіціарних власників, які здійснюють непрямий (опосередкований) вплив на юридичні особи цих товариств та, у зв`язку з цим, у відповідності до п. 14.1.159 статті 14 Податкового кодексу України, являються пов`язаними особами, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності.

Відтак, за висновками суду, настання події порушення умов пунктів 7.4., 7.8., 7.9. Договору №109 від 23.07.2020 і додаткової угоди до нього від 28.08.2020 спрогнозоване сторонами договору, які є пов`язаними особами, у власних інтересах, викликане їх узгодженими діями.

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено обов`язкового елементу складу цивільного правопорушення, а саме причинного зв`язку між неправомірними діями відповідача-1 і заподіяною шкодою позивачу, що виключає можливість відповідальності держави в особі відповідачів у виді стягнення з Державного бюджету України завданих позивачу збитків.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, 27.09.2022 (про що свідчить відбиток штемпелю Укрпошти на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 13.07.2022 у справі №925/90/22 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Скаржник наголошує, що у спірному випадку наявні всі три складові деліктної відповідальності, а саме неправомірність дій контролюючого органу, що підтверджена рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 у справі №580/4956/20; наявність шкоди - внаслідок відмови в реєстрації податкової накладної №3 від 23.07.2020 на позивача було покладено додаткові витрати у вигляді стягнення штрафних санкцій, передбачених пунктами 7.8., 7.9. договору поставки №109 від 23.07.2020, які можна було уникнути, якби Головне управління ДПС у Черкаській області не прийняло протиправне рішення від 22.10.2020 №2060120/34150627 про відмову в реєстрації податкової накладної; наявність причинно-наслідкового зв`язку, який полягає в тому, що між протиправною поведінкою відповідача-1 та завданою шкодою існує прямий причинний зв`язок, оскільки у випадку правомірної поведінки відповідача-1 (реєстрації податкових накладних у день їх подання на реєстрацію) позивач не поніс би вказаних збитків, а отримав би прибуток у вигляді 100% розрахунку за поставлений товар.

Стосовно висновків суду, що позивач і ТОВ «Комбінат хлібопродуктів «Талне» з іноземними інвестиціями» мали спільних засновників, керівників і бенефіціарних власників, які здійснюють непрямий (опосередкований) вплив на юридичні особи цих товариств та, у зв`язку з цим, у відповідності до п. 14.1.159 статті 14 Податкового кодексу України, являються пов`язаними особами, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності, скаржник зазначає, що суд збирав та досліджував докази стосовно цього поза судовим розглядом, після виходу до нарадчої кімнати, без участі сторін та без права надати пояснення чи заперечення щодо такої інформації.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

22.11.2022 відповідач-2 подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд оскаржуване судове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач-2 у відзиві наголосив на тому, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок про відсутність причинного зв`язку між діями органів ДПС та заподіяною шкодою. Крім того, апелянтом не доведено факт заподіяння шкоди.

02.12.2022 відповідач-1 подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд оскаржуване судове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач-1 у відзиві наголосив на тому, що збитки, які визначені в позовній вимозі, понесені позивачем у зв`язку з порушенням умов договору поставки, порушенням позивачем договірних зобов`язань у результаті його фінансово-господарської діяльності, а не в результаті протиправних дій контролюючого органу, а тому переведення відповідальності за господарськими відносинами на Головне управління ДПС у Черкаській області зі сторони позивача є незаконним та безпідставним.

Відповідач-1 стверджує, що суд першої інстанції вірно встановив, що настання події порушення умов пунктів 7.4., 7.8., 7.9. Договору №109 від 23.07.2020 і додаткової угоди до нього від 28.08.2020 було спрогнозоване сторонами договору, які є пов`язаними особами, у власних інтересах, викладене їх узгодженими діями. Зазначене свідчить про відсутність обов`язкового елементу складу цивільного правопорушення, а саме причинного зв`язку між неправомірними діями відповідача-1 та заподіяною шкодою позивачу, що виключає можливість відповідальності держави в особі відповідачів у виді стягнення з Державного бюджету України завданих позивачу збитків.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс» у справі №925/90/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

04.10.2022 через підсистему «Електронний суд» від Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження, які мотивовані тим, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс» слід залишити без руху, зважаючи на несплату судового збору (або незазначення підстав для звільнення від сплати судового збору). Також, відповідачем-2 вказано, що скаржником до своєї апеляційної скарги не додано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 13.07.2022 зважаючи на те, що двадцятиденний строк на апеляційне оскарження закінчився 26.09.2022, а апеляційна скарга подана 27.09.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/90/22. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс» на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.07.2022 у справі №925/90/22 до надходження матеріалів справи з Господарського суду Черкаської області.

17.10.2022 матеріали справи №925/90/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс» на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.07.2022 у справі №925/90/22 залишено без руху. Роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс», що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази сплати судового у сумі 55 661,25 грн.

09.11.2022 на виконання вимог вищезазначеної ухвали через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від представника скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано платіжне доручення №500 АБ «Укргазбанк» від 02.11.2022 про сплату судового збору на суму 55 661,25 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс» на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.07.2022 у справі №925/90/22, призначено до розгляду апеляційну скаргу на 06.12.2022.

22.11.2022 від відповідача-2 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про зупинення розгляду даної справи до прийняття рішення за результатами касаційного перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №925/556/21.

Відповідачем-1 клопотання про зупинення провадження у даній справі до прийняття рішення за результатами касаційного перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №925/556/21 викладено у відзиві, поданому до суду 02.12.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 у задоволенні заяви Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції - відмовлено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції - відмовлено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2022 у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Черкаській області про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції - відмовлено.

У судове засідання, призначене на 06.12.2022, представники учасників справи не з`явилися.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2022 розгляд справи №925/90/22 відкладено на 24.01.2023, вирішено провести засідання в режимі відеоконференції в приміщенні Північного апеляційного господарського суду.

У судове засідання 24.01.2023 з`явились представники позивача та відповідача-1.

Представник відповідача-2 у судове засідання 24.01.2023 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, 24.01.2023 подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду заяву про проведення судового засідання за його відсутності.

Суд у судовому засіданні 24.01.2023 перейшов до розгляду клопотання відповідачів про зупинення провадження в даній справі та, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 задоволено клопотання Головного управління ДПС у Черкаській області та Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області про зупинення апеляційного провадження у справі №925/90/22; зупинено провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс» на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.07.2022 у справі №925/90/22 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №925/556/21; зобов`язано сторони повідомити Північний апеляційний господарський суд про результати розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №925/556/21, надавши відповідні процесуальні документи.

27.03.2023 засобами поштового зв`язку до суду апеляційної інстанції від Головного управління ДПС у Черкаській області надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, яке мотивоване тим, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України задоволено частково, рішення Господарського суду Черкаської області від 07.12.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суд від 25.05.2022 у справі №925/556/21 скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс» на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.07.2022 у справі №925/90/22, розгляд справи призначено на 25.04.2023.

06.04.2023 через систему «Електронний суд» від Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області надійшли додаткові пояснення у справі, в яких відповідач-2 просив суд врахувати при прийнятті рішення правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №925/556/21.

Також 06.04.2023 через систему «Електронний суд» від представника Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області - Яроша Сергія Васильовича надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яка мотивована тим, що представник відповідача-2 не має можливості прибути до міста Києва для участі в судових засіданнях у зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань на відрядження, дією на території України воєнного стану тощо.

24.04.2023 засобами поштового зв`язку від Головного управління ДПС у Черкаській області - Білоуса Владислава Юрійовича надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2023 та від 24.04.2023 задоволені вищезазначені заяви, розгляд справи, призначеної на 25.04.2023, вирішено проводити в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 25.04.2023 за результатами заслуховування пояснень учасників справи та дослідження матеріалів справи судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників учасників справи

У судове засідання 25.04.2023, яке проводилося в режимі відеоконференції, з`явилися представники відповідачів.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У матеріалах справи міститься довідка про доставку 27.03.2023 електронного документа (ухвали суду про поновлення провадження у справі від 27.03.2023) ТОВ «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс» в його електронний кабінет у системі «Електронний суд»

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника позивача, який про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся судом належним чином та неявка якого не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Представники відповідачів у судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій у даній справі

23.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс» (ТОВ «ВП «Імпульс Плюс», позивач), як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комбінат хлібопродуктів «Талне» з іноземними інвестиціями», як покупцем, укладено Договір поставки №109 (далі, Договір поставки №109), за умовами пункту 1.1. якого продавець зобов`язався поставити та передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити пшеницю м`яку 3-го класу, урожаю 2020 року, власного виробництва (надалі - товар) на умовах, передбачених даним договором.

Пунктами 1.2.-1.4. Договору поставки №109 сторони домовились, що кількість товару складає 2000 метричних тон, ціна товару за 1 метричну тонну становить 5890,08 грн. з ПДВ, загальна вартість товару становить 11 780 160,00 грн з ПДВ.

У Договорі сторони також погодили наступні умови:

пункт 2.1. - продавець здійснює поставку Товару в повному об`ємі на умовах EWX «Зерновий склад Продавця» на зерновому складі за місцезнаходженням: 20400, Черкаська обл., м. Тальне, вул. Незалежності, 8;

пункт 3.1. - покупець здійснює оплату товару шляхом попередньої оплати у розмірі 80% від усієї суми, яка зазначається у Договорі, решту в розмірі 20% Покупець оплачує після відвантаження усієї партії Товару згідно Договору та отримання документів, передбачених пунктами 2.2., 7.1., 7.4. цього Договору, оформлених у відповідності до вимог чинного законодавства.

У розділі 7 Договору поставки №109 сторони погодили, зокрема, такі умови договору:

пункт 7.4. - у момент виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість, у розумінні Податкового кодексу України, продавець протягом строку, передбаченого законодавством, з моменту настання такої події, зобов`язаний скласти та зареєструвати таку ПН в ЄРПН незалежно від розміру ПДВ за такою ПН;

пункт 7.7. - якщо продавець в термін, встановлений Податковим кодексом України, не зареєстрував податкову накладну та/або розрахунок коригування до податкової накладної у ЄРПН, продавець зобов`язаний сплатити покупцеві штраф у розмірі суми ПДВ, яка сформувалася під час відповідної поставки/отримання попередньої оплати, щодо якої постачальником не виконано чи неналежно виконано зобов`язання щодо оформлення та/або реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування;

пункт 7.8. - якщо продавець вчасно не зареєстрував податкову накладну та/або розрахунок коригування до податкової накладної у ЄРПН, продавець зобов`язаний сплатити покупцю додаткову неустойку в розмірі 1,0% від ціни (вартості) товару за кожен день прострочення, але не більше ніж за 180 календарних днів;

пункт 7.9. - якщо продавець порушив строк реєстрації податкової накладної та/або розрахунок коригування до податкової накладної у ЄРПН на 180 календарних днів і більше, продавець зобов`язаний сплатити покупцеві штраф у розмірі 20% від ціни (вартості) відповідного товару.

28.08.2020 сторонами Договору поставки №109 укладено додаткову угоду до цього договору про наступне:

« 1. Враховуючи пункти 7.8. та 7.9. Договору поставки №109 сторони домовилися, що сума штрафу за порушення вимог щодо реєстрації податкової накладної становить 2 473 833,60 грн (два мільйони чотириста сімдесят три тисячі вісімсот тридцять три гривні 60 копійок).

2. Якщо Продавець зареєструє податкову накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних до 28.02.2021, то дана сума штрафу не застосовується, в іншому випадку Продавець визнає дану суму штрафу боргом та зобов`язується її сплатити протягом 30 днів.

3. За згодою сторін дана сума штрафу може зарахуватися в рахунок оплати за поставлений товар шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог згідно даного договору».

Згідно з актом приймання-передачі №6 від 23.07.2020, видатковою накладною №90 від 23.07.2020 ТОВ «ВП «Імпульс Плюс» передало на зерновий склад ТОВ «Комбінат хлібопродуктів «Талне» з іноземними інвестиціями», а останнє отримало 2000 тонн пшениці м`якої 3 класу урожаю 2020 року на загальну суму 11 780 160,00 грн, у тому числі ПДВ 1 963 360,00 грн.

На підтвердження цієї події купівлі-продажу товару представником позивача також додано до позовної заяви в якості письмових доказів договори складського зберігання зерна №622 від 17.07.2020, перевезення вантажів автомобільним транспортом №99 від 17.07.2020, укладені позивачем із ТОВ «Комбінат хлібопродуктів «Талне» з іноземними інвестиціями», складську квитанцію на зерно БА №303965 від 23.07.2020.

За фактом купівлі-продажу товару 23.07.2020 позивачем виписано податкову накладну №3 і подано її на реєстрацію в ЄРПН. Податкова накладна позивача №3 від 23.07.2020 доставлена до центрального рівня ДПС України 14.08.2020, реєстраційний номер документа 9200985228. Із квитанції №1 автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України вбачається, що документ (податкова накладна №3 від 23.07.2020) прийнята, але її реєстрація в ЄРПН зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме з тієї підстави, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН в ЄРПН, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу, як платнику податку, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної.

Рішенням регіональної комісії ГУ ДПС у Черкаській з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2060120/34150627 від 22.10.2020 відмовлено в реєстрації податкової накладної №3 від 23.07.2020 з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання передачі товарів (робіт/послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

01.03.2021 позивач звернувся до ТОВ «Комбінат хлібопродуктів «Талне» з іноземними інвестиціями» з письмовою претензією вих. №110, в якій вимагав провести остаточний розрахунок за поставку зерна, проведену на підставі Договору №109 та видаткової накладної №90 від 23.07.2020, та сплатити заборгованість (20% від ціни товару) у розмірі 2 473 833,60 грн.

У письмовій відповіді вих. №8/1 від 12.03.2021 на претензію ТОВ «Комбінат хлібопродуктів «Талне» з іноземними інвестиціями» повідомив позивача про визнання претензійної заборгованості, але разом з тим заявив зустрічну вимогу про сплату штрафу у розмірі 2 473 833,60 грн на підставі пунктів 7.4., 7.8., 7.9. Договору №109 і додаткової угоди до нього від 28.08.2020 за порушення позивачем договірного зобов`язання щодо реєстрації ПН в ЄРПН.

22.03.2021 позивач і ТОВ «Комбінат хлібопродуктів «Талне» з іноземними інвестиціями» уклали договір про припинення зобов`язань на підставі статті 601 Цивільного кодексу України шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у розмірі 2 473 833,60 грн, що виникли із Договору №109 та видаткової накладної №90 від 23.07.2020.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.02.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2021, у справі №580/4956/20 повністю задоволено позов ТОВ «ВП «Імпульс плюс» до Головного управління ДПС у Черкаській області (відповідач-1) і Державної податкової служби України (відповідач-2): визнано протиправними та скасовано рішення від 22.10.2020 №2060120/34150627 про відмову в реєстрації податкової накладної від 23.07.2020 №3 та рішення від 22.10.2020 №2060119/34150627 про відмову в реєстрації податкової накладної від 23.07.2020 №4 у Єдиному реєстрі податкових накладних, ухвалені Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Черкаській області; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні від 23.07.2020 №3 датою її подання на реєстрацію, а саме 14.08.2020 та від 23.07.2020 №4 датою її подання на реєстрацію, а саме 11.08.2020, виписані Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс плюс».

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 у справі №580/4956/20 набрало законної сили 15.06.2021.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29.07.2021 у справі №580/4956/20 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на підставі п. 1 ч. 5 ст. 332 КАС України на рішення місцевого і постанову апеляційного адміністративних судів повернено особі, яка її подала у зв`язку з відсутністю у цього органу процесуальної правоздатності на час звернення, а постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07.09.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню через незначну складність справи.

У судових рішеннях у справі №580/4956/20 адміністративні суди першої і апеляційної інстанцій встановили, що позивач надав відповідачу-1 достатньо доказів щодо виписування ПН відповідно до укладеного договору та первинно-бухгалтерських документів на реалізацію товару, наданих документів достатньо для визначення достовірності ПН і права позивача на взяття податкового кредиту в межах затверджених йому лімітів, тому дійшли висновку про протиправність оспорених рішень та наявність обґрунтованих підстав для їх скасування.

Відповідно до квитанції №2 автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України за рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 у справі №580/4956/20 податкову накладну позивача №3 від 23.07.2020 прийнято до центрального рівня ДПС України 10.09.2021 і зареєстровано в ЄРПН датою подання на реєстрацію - 14.08.2020.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 у справі №580/145/21, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2021, частково задоволено позов ТОВ «ВП «Імпульс плюс» до Головного управління ДПС у Черкаській області, визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Черкаській області від 26 березня 2020 року №2597 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство Імпульс Плюс» (код ЄДРПОУ 34150627) критеріям ризиковості платника податку.

Предметом же позову у справі №925/90/22 є вимога позивача до відповідачів -1, -2 про стягнення з Державного бюджету України на його користь збитків у розмірі 2 473 833,60 грн, завданих протиправним рішенням відповідача-1, як органу державної влади, при здійсненні ним своїх повноважень. Збитки, як грошовий вираз завданої майнової шкоди, позивачем визначені у розмірі штрафу, сплаченого ним контрагенту - ТОВ «Комбінат хлібопродуктів «Талне» з іноземними інвестиціями» по Договору поставки товару №109 шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі статті 601 Цивільного кодексу України.

Обґрунтовуючи позов, як на правову підставу своїх вимог позивач послався на норми статті 56 Конституції України, статей 1166, 1173 Цивільного кодексу України, п. 21.3 статті 23 Податкового кодексу України, правові позиції щодо застосування норм права, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №920/715/17, від 16.11.2021 у справі №910/11820/20, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.08.2018 у справі №916/2507/16, від 16.09.2020 у справі №916/978/19, від 16.06.2021 у справі №910/14341/18, від 12.06.2020 у справі №906/775/17, від 02.03.2021 у справі №911/2371/19, а в частині доказування на частину 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін із наступних підстав.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У силу приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно із статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частинами 1 та 2 статті 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 2 статті 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно із частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Таким чином, стягнення збитків є видом цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до частини 1 статті 1116 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Тобто, слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

При цьому, згідно зі статтею 1173 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю, зокрема, органу державної влади при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цих органів.

Суд відзначає, що на відміну від загальної норми статті 1166 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173 Цивільного кодексу України допускає можливість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів.

Отже, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконане боржником.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.

Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а збитки - наслідком такої протиправної поведінки.

У статті 114 Податкового кодексу України, яка регулює особливості відносин з відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, підпункт 114.3.2. пункту 114.2 визначає, що шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, може включати, зокрема, додаткові витрати, понесені платником податку внаслідок протиправних рішень, дій чи бездіяльності контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб (зокрема, штрафні санкції, сплачені контрагентам платника податку).

Отже, законодавець установив механізм, за яким платник податків має право вимагати відшкодування шкоди, завданої протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, зокрема, якщо це потягло притягнення його до відповідальності контрагентом.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на протиправну поведінку відповідачів, що спричинило необхідність сплати ним на підставі пунктів 7.4., 7.8., 7.9. Договору поставки №109 штрафних санкцій на користь ТОВ «Комбінат хлібопродуктів «Талне» з іноземними інвестиціями» (шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог) у зв`язку позбавленням останнього можливості включити суму податку за відповідну операцію до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За пунктами 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів / послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

З аналізу приписів пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За приписами абзацу 1, 2 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Подальшим абзацом пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Аналіз статей 14, 198, 201 Податкового кодексу України свідчить, що податкове законодавство України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.

Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

Ураховуючи викладене, суд зауважує на тому, що збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів / послуг, який за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем в публічно-правових відносинах з державою обов`язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, адже із цим пов`язується виникнення у покупця права на віднесення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту.

Водночас покупець не є стороною публічно-правових відносин між продавцем і контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних. До моменту виникнення права на включення суми ПДВ за операцію з придбання товарів / послуг до складу податкового кредиту взаємодія держави і покупця зводиться лише до можливості покупця подати на продавця скаргу, що в силу пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України зумовлює лише обов`язок контролюючого органу провести документальну перевірку продавця, спонукати виконати який покупець не може.

Як наслідок, такий покупець не може вимагати від держави відшкодування збитків, спричинених невиконанням контролюючим органом обов`язку з проведення перевірки, оскільки цей обов`язок контролюючий орган має не перед покупцем і його невиконання не вважається таким, що порушує якесь конкретне право платника податків.

Оскільки саме від продавця, який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

Якщо перешкодою для вчинення продавцем дій, необхідних для реєстрації податкової накладної у ЄРПН, було незаконне рішення, дія чи бездіяльність контролюючого органу, то держава може бути притягнута до відповідальності перед постачальником за спричинену цим шкоду, зокрема, в результаті притягнення продавця до відповідальності його контрагентом.

У свою чергу, законний майновий інтерес замовника (покупця) в отриманні права на податковий кредит з ПДВ випливає з господарської операції, яку він як платник податку здійснює з іншим платником податку, від дій якого залежить, чи буде цей майновий інтерес реалізовано, про що судом зазначено вище.

Цей майновий інтерес не має своїм джерелом окремі спеціальні умови господарського правочину між продавцем і покупцем. Він виникає в силу норм податкового законодавства внаслідок відповідної господарської операції між платниками податку.

Включення в господарські договори положень про відповідальність виконавця послуг за порушення обов`язку щодо складання та реєстрації податкової накладної та/або вчинення інших діянь, які можуть призвести до позбавлення замовника (покупця) можливості включити суму податку за відповідну операцію до складу податкового кредиту, є звичайною діловою практикою.

За своєю правовою природою правочин, яким учасники господарської операції встановлюють відповідальність за ненадання зареєстрованої податкової накладної, порядок сплати штрафних санкцій, в частині, яка безпосередньо стосується майнового інтересу замовника в отриманні права на податковий кредит з ПДВ, є правочином про порядок врегулювання шкоди, спричиненої порушенням цього інтересу. Цей правочин може бути вміщений у відповідний господарський договір, на виконання якого здійснюється господарська операція, внаслідок якої у платника податку в силу закону виникає цей майновий інтерес.

Установлення сторонами такого правочину розміру штрафних санкцій, який перевищує дійсні втрати, пов`язані з утратою майнового інтересу покупця в отриманні права на податковий кредит з ПДВ, може мати зобов`язуючу дію для сторін правочину, однак не становить підстави для збільшення розміру відповідальності держави, коли втрата майнового інтересу була наслідком неправомірних рішень, дій чи бездіяльності контролюючого органу.

Причинно-наслідковий зв`язок як умова відповідальності держави за наслідки неправомірних рішень, дій чи бездіяльності контролюючого органу простежується в розмірі дійсних втрат, пов`язаних з утратою майнового інтересу замовника на отримання права на податковий кредит з ПДВ. Натомість установлення сторонами господарського договору обсягу відповідальності, який перевищує ці втрати, залежить від їх волі, а притягнення виконавця послуг до відповідальності в обсязі, що перевищує дійсні втрати, не перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючого органу.

При цьому, розмір шкоди, спричиненої втратою майнового інтересу замовника в отриманні права на податковий кредит з ПДВ, може перевищувати суму податкового кредиту на положення пункту 114.3 статті 114 Податкового кодексу України, який визначає, які втрати і витрати можуть становити шкоду, заподіяну протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, однак дійсний обсяг шкоди підлягає доведенню позивачем.

Саме лише зазначення у підпункті 114.3.2 пункту 114.3 статті 114 Податкового кодексу України, що штрафні санкції, сплачені контрагентам платника податку, можуть включатись до складу шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, не означає, що сплата контрагенту штрафних санкцій у будь-якому розмірі становить достатню причину для визнання того, що вони знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку з такими протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів.

Отже, зіштовхнувшись із протиправною перешкодою з боку контролюючого органу для виконання постачальником необхідних дій, від яких залежало виникнення у покупця права на податковий кредит з ПДВ, останній може реалізовувати своє право оскаржити рішення, дії (бездіяльність) контролюючого органу (посадових осіб) (підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України), тобто усунути порушення закону з боку контролюючого органу, або вимагати відшкодування шкоди, спричиненої таким порушенням, якщо негативні наслідки порушення для нього вже настали.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №925/556/21 та в силу приписів частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховується судом при вирішенні даного спору.

У даному випадку судом встановлено, що 23.07.2020 за видатковою накладною №90 ТОВ «ВП «Імпульс Плюс» передало на зерновий склад ТОВ «Комбінат хлібопродуктів «Талне» з іноземними інвестиціями» 2000 тонн пшениці м`якої 3 класу урожаю 2020 року на загальну суму 11 780 160,00 грн, у тому числі ПДВ 1 963 360,00 грн; 23.07.2020 позивачем виписано податкову накладну №3 і подано її на реєстрацію в ЄРПН (накладна доставлена до центрального рівня ДПС України 14.08.2020), однак рішенням регіональної комісії ГУ ДПС у Черкаській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2060120/34150627 від 22.10.2020 відмовлено в реєстрації податкової накладної №3 від 23.07.2020; 01.03.2021 позивач звернувся до ТОВ «Комбінат хлібопродуктів «Талне» з іноземними інвестиціями» з письмовою претензією вих. №110, в якій вимагав провести остаточний розрахунок за поставку зерна, проведену на підставі Договору №109 та видаткової накладної №90 від 23.07.2020, та сплатити заборгованість (20% від ціни товару) у розмірі 2 473 833,60 грн, у відповідь на що ТОВ «Комбінат хлібопродуктів «Талне» з іноземними інвестиціями» повідомив про визнання претензійної заборгованості, але разом з тим заявив зустрічну вимогу про сплату штрафу у розмірі 2 473 833,60 грн на підставі пунктів 7.4., 7.8., 7.9. Договору №109 і додаткової угоди до нього від 28.08.2020 за порушення позивачем договірного зобов`язання щодо реєстрації ПН в ЄРПН; 22.03.2021 позивач і ТОВ «Комбінат хлібопродуктів «Талне» з іноземними інвестиціями» уклали договір про припинення зобов`язань на підставі статті 601 Цивільного кодексу України шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у розмірі 2 473 833,60 грн, що виникли із Договору №109 та видаткової накладної №90 від 23.07.2020; за результатами розгляду адміністративної справи №580/4956/20 рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.02.2021, яке набрало законної сили 15.06.2021, задоволено позов ТОВ «ВП «Імпульс плюс» до Головного управління ДПС у Черкаській області (відповідач-1) та Державної податкової служби України (відповідач-2) і визнано, зокрема, протиправним та скасовано рішення від 22.10.2020 №2060120/34150627 про відмову в реєстрації податкової накладної від 23.07.2020 №3 у Єдиному реєстрі податкових накладних, зобов`язано, зокрема, Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 23.07.2020 №3 датою її подання на реєстрацію - 14.08.2020; ДПС України виконане вказане судове рішення і зареєстровано в ЄРПН податкову накладну позивача №3 від 23.07.2020 датою подання її на реєстрацію - 14.08.2020.

Отже, у даному випадку, зіштовхнувшись із протиправною перешкодою з боку контролюючого органу для виконання постачальником необхідних дій, від яких залежало виникнення у покупця права на податковий кредит з ПДВ, ТОВ «ВП «Імпульс плюс» реалізувало своє право як платника податків у податкових відносинах і вчинило дії, спрямовані на відновлення майнового інтересу свого контрагента на одержання права на податковий кредит, а саме: звернулось до суду з позовом у справі №580/4956/20, за результатами вирішення якої в Єдиний реєстр податкових накладних внесені відомості щодо реєстрації податкової накладної №3 від 23.07.2020 і відповідно виконання судового рішення в зазначеній справі мало наслідком реалізацію майнового інтересу покупця на виникнення права на податковий кредит, так як відповідно до абзацу другого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, є для покупця таких товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, під час подання позову позивач не стверджує, що він зазнав інших втрат унаслідок протиправного рішення контролюючого органу і не наголошує на існуванні інших перешкод, спричинених незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючого органу. У свою чергу, рішенням суду в адміністративній справі було вирішено питання про існування підстав для зобов`язання контролюючого органу зареєструвати податкову накладну, а його виконанням фактично усунуто єдину перешкоду, спричинену незаконним рішенням контролюючого органу, для реалізації покупцем майнового інтересу в одержанні права на податковий кредит з ПДВ.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає обґрунтованими доводи відповідачів та висновки суду першої інстанції про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між витратами, яких зазнав позивач, сплативши ТОВ «Комбінат хлібопродуктів «Талне» з іноземними інвестиціями» штраф у розмірі 2 473 833,60 грн (21% від суми поставки за Договором), і протиправним рішенням контролюючого органу, адже позивач домігся усунення наслідків цього рішення.

Про те, що сплата на користь замовника штрафу пов`язана з відшкодуванням інших втрат, зокрема, від знецінення коштів, чи необхідних витрат, які знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку з неправомірними рішенням, дією або бездіяльністю контролюючого органу у цій справі, позивач не стверджував і відповідних доказів суду не подавав.

У контексті спірних правовідносин причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягав у тому, що внаслідок протиправних дій відповідачів з блокування реєстрації в ЄРПН податкової накладної замовник втратив би можливість включити до складу податкового кредиту 1 963 360,00 грн, що становить суму ПДВ від суми поставленого згідно видаткової накладної №90 від 23.07.2020 товару (9 816 800,00 грн).

У свою чергу, ТОВ «ВП «Імпульс Плюс» в адміністративному процесі змогло запобігти заподіянню покупцю збитків у розмірі 1 963 360,00 грн (сума ПДВ), які він міг понести через неможливість включити цю суму до складу податкового кредиту, відтак колегія суддів доходить висновку, що у спірних правовідносинах не відбулось об`єктивного зменшення майнових благ покупця, а 2 473 833,60 грн, які постачальник сплатив на його користь у якості штрафу відповідно до пунктів 7.4., 7.8., 7.9. Договору, не були необхідними витратами, які він мусив зробити для відновлення порушеного майнового інтересу покупця, що унеможливлює стягнення зазначеної суми з Державного бюджету України як збитків.

Решта сплачених на користь замовника 510 473,60 грн не може бути стягнута з Державного бюджету України як збитки через відсутність причинного зв`язку між діями чи бездіяльністю відповідачів з блокування реєстрації податкової накладної та понесенням підрядником таких витрат на виконання пунктів 7.4., 7.8., 7.9. Договору, оскільки позивач жодними доказами не довів їх складу у зв`язку з порушенням з боку контролюючого органу.

З огляду на вищевикладене, відсутні підстави для задоволення позову в даній справі про стягнення з відповідачів збитків у заявленій позивачем сумі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Доводи апеляційної скарги позивача не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції. Скаржником не надано суду доказів, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду з огляду на мотиви, викладені у даній постанові.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс» на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.07.2022 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає з підстав, викладених у мотивувальній частині даної постанови.

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс» на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.07.2022 у справі №925/90/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 13.07.2022 у справі №925/90/22 залишити без змін.

Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс».

Матеріали справи №925/90/22 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 02.05.2023.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

І.М. Скрипка