Рішення

від 19.04.2023 по справі 904/1734/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2023м. ДніпроСправа № 904/1734/22 Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. за участю секретаря судового засідання Сидорової Є.О. розглянув за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу

за позовом заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, 38; ідентифікаційний код 02909938) в інтересах держави в особі

позивача: Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, 75; ідентифікаційний код 26510514)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" (49019, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, б. 68, прим. 210; ідентифікаційний код 43333251)

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс" (49000, м. Дніпро, пров. Добровольців, буд. 17, кім. 4; ідентифікаційний код 43735165)

Третя особа -1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

Третя особа -2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про зобов`язання повернути земельну ділянку та скасування державної реєстрації прав

Представники:

від прокурора: Лейченко О.В. - прокурор відділу прокуратури;

від позивача: Маньковський В.Л. - представник (самопредставництво);

від відповідача-1: представник не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином;

від відповідача-2: представник не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином;

від третьої особи-1: представник не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином;

від третьої особи-2: представник не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

ПРОЦЕДУРА:

Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивача - Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№1650/22 від 29.06.2022) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" про зобов`язання повернути земельну ділянку та скасування державної реєстрації прав.

Позовні вимоги обґрунтовані самовільним зайняттям відповідачем земельної ділянки без наявності будь-яких правовстановлюючих документів, які б підтверджували право власності або право користування земельною ділянкою, за адресою: м. Дніпро, площа Вокзальна, 13а.

Також просить стягнути з відповідача на користь Дніпропетровської обласної прокуратури сплачений судовий збір.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 25.07.2022 о 16:00 год.

Разом з позовом прокурором було подано заяву (вх.№20126/22 від 29.06.2022) про забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на нерухоме майно, що є предметом позову, а саме багатофункціональну будівлю, що розташована за адресою: площа Вокзальна (Петровського), 13а у м. Дніпро, загальною площею 33,8 кв.м, відомості щодо якого внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №1925910112101;

- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" (ідентифікаційний код 43333251) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо багатофункціональної будівлі, розташованої за адресою: площа Вокзальна (Петровського), 13а у м. Дніпро, загальною площею 33,8 кв.м., відомості щодо якого внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №1925910112101, у тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, про задоволення вимог іпотекодержателя, передачі в оренду, поділу об`єкта тощо.

Вказана заява обґрунтована тим, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірне нерухоме майно та заборони вчиняти певні дії, виконання рішення, постановленого за позовом прокурора, буде унеможливлено, оскільки володілець вказаного спірного нерухомого майна має реальні можливості здійснити його відчуження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області 01.07.2022 відмовлено у задоволенні заяви заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури (вх.№20126/22 від 29.06.2022) про забезпечення позову.

Дніпропетровською обласною прокуратурою до Центрального апеляційного господарського суду подано апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2022 у справі №904/1734/22 про відмову у забезпеченні позову.

До Господарського суду Дніпропетровської області надійшла ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 18.07.2022 у справі №904/1734/22 (вх.№22649/22 від 18.07.2022), якою витребувано з Господарського суду Дніпропетровської області матеріали оскарження ухвали від 01.07.2022 про відмову у забезпеченні позову по справі №904/1734/22.

Господарським судом Дніпропетровської області супровідним листом від 19.07.2022 №904/1734/22/19995/22 матеріали оскарження по справі №904/1734/22 передано до Центрального апеляційного господарського суду.

У судове засідання 25.07.2022 з`явилися представники прокурора, позивача та відповідача.

Позивач у поясненнях (вх.№23562/22 від 25.07.2022) по справі просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що: - обов`язковою умовою правомірного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки; - реєстраційних записів щодо цивільно - правових угод, у кладених між міською радою та фізичними або юридичними особами на земельну ділянку за адресою: площа Вокзальна, 13А не виявлено; - у даних містобудівного кадастру відсутня інформація стосовно розпорядчих документів, на підставі яких була присвоєна (змінена) адреса об`єкту нерухомості, розташованому на земельній ділянці по площі Вокзальній, 13А; - згідно з даними містобудівного кадастру будівельний паспорт або мостобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: площа Вокзальна, 13А не надавалися, паспорти прив`язки тимчасових споруд за вказаною адресою управлінням не оформлювалися; - проведена всупереч чинному законодавству державна реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна порушує законне право Дніпровської міської територіальної громади в особі Дніпровської міської ради на вільне користування та розпорядження земельною ділянкою, що в свою чергу призводить до порушення економічних інтересів громади; - реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила таке будівництво, права власності не породжує і нічого не змінює для цілей застосування.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2022 продовжено підготовче провадження до 28.09.2022 та відкладено підготовче засідання (загальне позовне провадження) на 14.09.2022 о 15:30 год.

Дніпропетровська обласна прокуратура у клопотанні (вх.№23799/22 від 26.07.2022) про залучення представника в Електронному суді просить залучити в електронному суді у якості учасника справи - представників Дніпропетровської обласної прокуратури.

Відповідач у відзиві (вх.№23843/22 від 26.07.2022) на позовну заяву просить у задоволені позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на те, що: - на момент укладення акту приймання-передачі були відсутні судові спори щодо вказаного майна; - укладений акт приймання-передачі відповідав усім ознакам дійсності правочину і наразі також не визначений судом недійсним; - позивачем не надано документів, які б надавали можливість суду ідентифікувати спірну земельну ділянку за вказаною позивачем адресою; - у такому випадку неможливо визначити, яка саме земельна ділянка підлягає поверненню.

Прокуратура у відповіді (вх.№26691/22 від 15.08.2022) на відзив просить задовольнити позовну заяву у повному обсязі, оскільки: - землі комунальної власності зайнято самовільно, що суперечить вимогам чинного законодавства до порядку володіння та користування землею та створює перешкоди законному власнику у реалізації повноважень щодо цієї землі; - інформація про надання дозволів на розміщення малих архітектурних форм на земельній ділянці по площі Вокзальній (Петровського), 13а у м. Дніпро відсутня; - спірна земельна ділянка належить на праві комунальної власності територіальній громаді міста Дніпра; - будь-які рішення про передачу вказаної земельної ділянки будь-яким особам Дніпровська міська рада не приймала; - документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою, відсутні; - будівництво нежитлового приміщення проведено на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; - вказаний об`єкт є самочинно збудованим.

Відповідач у запереченні (вх.№30507/22 від 14.09.2022) просить у задоволенні позовних вимог, викладених у позові, відмовити повністю через те, що: - прокуратурою не доведено факт самочинного будівництва спірного об`єкта нерухомого майна та не спростовано добросовісність володіння майном Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" та попередніми власниками; - наданий до матеріалів справи договір купівлі-продажу від 08.08.2001 не визнавався недійсним та не оспорювався; - Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" набуло прав на спірне майно законним способом відповідно до акту приймання-передачі майна, який не визнавався недійсним чи оспорювався; - відсутні обставини, які б доводили факт недійсності правочину; - прокурором не спростовано твердження про те, що задоволення позовної вимоги про знесення спірного майна за наведених обставин є прямим втручанням у мирне володіння Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" своїм майном; - задоволення позовних вимог призведе до недотримання визначеного Конвенцією принципу пропорційності втручання у право особи на мирне володіння майном, та, відповідно, до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції; - прокурором не надано належної оцінки законодавству, що діяло на момент існування спірних правовідносин; - прокурором не доведено, що спірне майно побудовано з порушенням містобудівного законодавства.

У судове засідання 14.09.2022 з`явилися представники прокурора, позивача та відповідача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у загальному позовному проваджені на 05.10.2022 о 16:40 год.

У судове засідання 05.10.2022 з`явилися представники прокуратури, позивача та відповідача.

У судовому засіданні 05.10.2022 було оголошено перерву до 03.11.2022 о 15:40 год.

Центральним апеляційним господарським судом до Господарського суду Дніпропетровської області повернуто матеріали оскарження (вх.№37130/22 від 02.11.2022).

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2022 апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури від 01.07.2022 у справі №904/1734/22 залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2022 у справі №904/1734/22 залишено без змін.

Відповідач у клопотанні (вх.№37459/22 від 03.11.2022) про відкладення розгляду справи просить суд відкласти розгляд справи, призначений на 03.11.2022 о 15:40 год. на іншу дату, з метою повного та всебічного розгляду всіх обставин справи та дотримання принципів рівності та змагальності сторін по справі, посилаючись на те, що представник відповідача знаходиться у терміновому відряджені.

У судове засідання 03.11.2022 з`явився представник прокурора, представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2022 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" про відкладення розгляду справи та відкладено розгляд справи по суті (загальне позовне провадження) на 08.11.22 о 15:00 год.

Прокуратура у поясненнях (вх.№38025/22 від 08.11.2022) просить врахувати надані пояснення під час розгляду справи та зазначає наступне: - на час пред`явлення позовної заяви до суду діяла редакція частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 07.05.2022, відповідно до якої відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав); - Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству" (набув чинності 26.07.2022) до абзаців 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" внесено зміни, зокрема, відповідно до діючої редакції частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними; - фактично запроваджується принцип "повернення перехідних прав", які існували і були належним чином зареєстровані у Державному реєстрі прав до проведення державної реєстрації прав, яка скасовується.

У судове засідання 16.11.2022 з`явилися представники прокурора та сторін.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2022 постановлено перейти зі стадії розгляду справи по суті до стадії підготовчого провадження, залучити до участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 , залучити до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 та призначити підготовче засідання на 15.12.2022 о 16:00 год.

Відповідач у заяві (вх.№44295/22 від 15.12.2022) надає до суду докази направлення поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" документів у зазначеній справі вищезазначеним третім особам та просить залучити зазначені докази до матеріалів справи.

Прокурор у клопотанні (вх.№44297/22 від 15.12.2022) про долучення доказів просить долучити докази направлення сторонам у справі.

У судове засідання 15.12.2022 з`явилися прокурор, представники позивача та відповідача, треті особи-1, -2 у судове засідання не з`явились.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2022 відкладено підготовче засідання у загальному позовному проваджені на 17.01.2023 о 17:00 год.

У судове засідання 17.01.2023 з`явилися прокурор, представники позивача та відповідача, треті особи-1, -2 у судове засідання не з`явились.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (загальне позовне провадження) на 16.02.2023 о 16:30 год.

Прокуратура у заяві (вх.№5548/23 від 03.02.2023) про забезпечення позову просить з метою забезпечення позову заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури у справі №904/1734/22 постановити ухвалу, якою: - накласти арешт на нерухоме майно, що є предметом позову, а саме: на багатофункціональну будівлю, розташовану за адресою: площа Вокзальна (Петровського), 13а у м. Дніпро, відомості щодо якого внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №1925910112101; - заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс" (ідентифікаційний код 43735165) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо багатофункціональної будівлі, розташованої за адресою: площа Вокзальна (Петровського), 13а у м. Дніпро, відомості щодо якого внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №1925910112101, у тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, про задоволення вимог іпотекодержателя, передачі в оренду, поділу об`єкта тощо.

Вказана заява обґрунтована тим, що: - згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що на підставі Договору купівлі - продажу від 20.12.2022 №2445, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г., зареєстровано право приватної власності на багатофункціональну будівлю загальною площею 33,8 кв.м., що розташована за адресою: площа Вокзальна (Петровського), буд. 13а у м. Дніпро (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1925910112101; індексний номер рішення: 65863880; номер запису про право власності: 48777387) за Товариством з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс" (ідентифікаційний код 43735165); - відповідач, будучи достовірно обізнаним про розгляд даної справи, з метою ухилення у майбутньому від виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимоги прокурора, грубо зловживаючи своїми правами, здійснив відчуження спірного майна на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2023 заяву заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, 38; ідентифікаційний код 02909938) про забезпечення позову - задоволено частково; накладено арешт на нерухоме майно, що є предметом позову, а саме: на багатофункціональну будівлю, розташовану за адресою: площа Вокзальна (Петровського), 13а у м. Дніпро (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №1925910112101); в решті заяви про забезпечення позову - відмовлено.

Прокуратура у клопотанні (вх.№8005/23 від 16.02.2023) про залучення співвідповідача просить залучити до участі у справі №904/1734/22 за позовом заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" про зобов`язання повернути земельну ділянку загальною площею 38 кв. м, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення розміщених на ній споруд та скасування державної реєстрації речових прав на об`єкт нерухомого майна площею 38,8 кв. м, розташованого по пл. Вокзальній (Петровського), 13а у м. Дніпрі (реєстраційний номер 1925910112101) у якості співвідповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс" (код ЄДРПОУ 43735165; юридична адреса: 49000, м. Дніпро, пров. Добровольців, 17, кім. 4; тел: 0668556225), посилаючись на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс" з 20.12.2022 є новим власником спірного нерухомого майна.

Також прокуратура у клопотанні (вх.№8007/23 від 16.02.2023) просить повернутися до підготовчого судового засідання у справі №904/1734/22 за позовом заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" про зобов`язання повернути земельну ділянку загальною площею 38 кв. м, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення розміщених на ній споруд та скасування державної реєстрації речових прав на об`єкт нерухомого майна площею 38,8 кв. м, розташованого по пл. Вокзальній (Петровського), 13а у м. Дніпрі (реєстраційний номер 1925910112101), обґрунтовуючи це тим, що: - згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що на підставі Договору купівлі - продажу від 20.12.2022 №2445, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г., зареєстровано право приватної власності на багатофункціональну будівлю загальною площею 33,8 кв.м., що розташована за адресою: площа Вокзальна (Петровського), буд. 13а у м. Дніпро (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1925910112101; індексний номер рішення: 65863880; номер запису про право власності: 48777387) за Товариством з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс" (ідентифікаційний код 43735165).

У судове засідання 16.02.2023 з`явились представники прокурора та позивача, представники відповідача, третіх осіб-1, -2 у судове засідання не з`явились.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2023 задоволено клопотання Дніпропетровської обласної прокуратури (вх.№8005/23 від 16.02.2023 та вх.№8007/23 від 16.02.2023), постановлено перейти зі стадії розгляду справи по суті до стадії підготовчого провадження, залучити до участі у справі в якості відповідача-2 (співвідповідача): Товариство з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс", призначити підготовче засідання на 14.03.2023 о 14:30 год.

Прокурор у заяві (вх.№9847/23 від 28.02.2023) про зміну предмету позову просить змінити предмет позову заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" про зобов`язання повернути земельну ділянку загальною площею 38 кв. м, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення розміщених на ній будівель і споруд та скасування державної реєстрації речових прав на об`єкт нерухомого майна площею 33, 8 кв. м, розташованого по площі Вокзальній (Петровського), 13а у м. Дніпро (реєстраційний номер 1925910112101), виклавши позовні вимоги в наступній редакції:

- зобов?язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" та Товариство з обмеженою відповідальністю "УРБАН РЕНТ ПЛЮС" повернути Дніпровській міській раді земельну ділянку загальною площею 38 кв. м, розташовану по площі Вокзальній (Петровського), 13а у м. Дніпро, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення розміщених на ній будівель і споруд;

- скасувати державну реєстрацію прав на багатофункціональну будівлю, що розташована за адресою: площа Вокзальна (Петровського), 13а у м. Дніпрі за Товариством з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс", із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 1925910112101;

- стягнути з відповідачів у справі на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38, МФО: 820172, Держказначейська служба України, м. Київ р/р UA228201720343160001000000291 код за ЄДРПОУ 02909938) сплачений судовий збір.

Господарським судом Дніпропетровської області на офіційному веб-сайті розміщено оголошення щодо часу та місця наступного судового засідання у справі.

Прокуратура у клопотанні (вх.№12312/23 від 14.03.2023) на виконання вимог вказаної ухвали надає докази надсилання позовної заяви з додатками та копію ухвали про відкриття провадження у справі.

У судове засідання 14.03.2023 з`явились представники прокурора та позивача, представники відповідача-1, відповідача-2, третьої особи-1 та третьої особи-2 у судове засідання не з`явились.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2023 відкладено підготовче засідання у загальному позовному провадженні на 04.04.2023 о 14:40 год.

Прокуратура у листі (вх.№16274/23 від 04.04.2023) повідомляє про те, що на виконання ухвали суду Дніпропетровською обласною прокуратурою 28.02.2023 до суду подано заяву про зміну предмету позову, яку разом з додатками направлено сторонам у справі №904/1734/22.

У судове засідання 04.04.2023 з`явились представники прокурора та позивача, представники відповідачів - 1, -2 та треті особи - 1, -2 у судове засідання не з`явились.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (загальне позовне провадження) на 19.04.2023 о 16:00 год.

Господарським судом Дніпропетровської області 07.04.2023 розміщено оголошення на веб-сайті про час та місце судового засідання.

У судове засідання 19.04.2023 з`явилися представники прокуратури та позивача, представники відповідачів -1, -2 та третіх осіб -1, -2 у судове засідання не з`явилися, про час місце судового засідання були повідомленні належним чином.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Справа відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, 27.09.2019 державним реєстратором Комунального підприємства "Юридична реєстрація нерухомості та бізнесу" зареєстроване право приватної власності за Гречіним Євгеном Володимировичем, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серія та номер НОМЕР_2 , виданий 28.09.1998 Міським відділом Дніпровського РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області на багатофункціональну будівлю літ. А-1, загальною площею 33,8 кв.м., що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, площа Вокзальна, буд. 13а; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1925910112101 (Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна т.1, а.с.50-52).

Державна реєстрація права приватної власності проведена на підставі договору від 24.04.2001 №11/017 купівлі-продажу, укладеного на Товарній біржі "Дніпродзержинська" між третьою особою-1 - ОСОБА_1 , як продавцем, та третьою особою - 2 - ОСОБА_2 , як покупцем (т.1, а.с.30-31).

Пунктом 1 вказаного Договору визначено, що продавець продав, а покупець купив багатопрофільну будівлю, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, Кіровський район, площа Петровського, буд. 13а, загальною площею 33,8 кв.м.

Відповідно до пункту 2 Договору об`єкт нерухомого майна належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності від 15.07.1998 та зареєстрованого в Дніпропетровському БТІ в реєстровій книзі №6 за реєстровим №254.

В подальшому - 18.11.2019 приватним нотаріусом Мазуренко С.В. Дніпровського міського нотаріального округу на підставі Акту №8 приймання - передачі майна, яке передається до Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" від 12.11.2019 реєстраційний №4100, 4101 зареєстровано право приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" на багатофункціональну будівлю літ. А-1, загальною площею 33,8 кв.м., що розташована за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, площа Вокзальна, буд. 13а (т.1,а.с.32-33).

В матеріалах справи міститься копія технічного паспорту виготовленого станом на 01.03.2014, інвентаризаційна справа №502 (т.1,а.с.25-29).

Дніпропетровська обласна прокуратура листом від 03.06.2021 №15/4-482вих.-21 просить Комунальне підприємство "Дніпровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпровської міської ради надати інформацію щодо: - заведених реєстраційних та інвентаризаційних справ на багатофункціональну будівлю площею 33,8 кв.м., що знаходиться за адресою: площа Вокзальна (Петровського), буд. 13а, м. Дніпро ; - реєстрації права приватної власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 15.07.1998 в реєстровій книзі №6 за реєстровим №254; - реєстрації права приватної власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу №11/017 від 24.04.2001, укладеного на Товарній біржі "Дніпродзержинська" в реєстровій книзі №6 за реєстровим №254 від 18.05.2001 (т.1, а.с.53-54).

Комунальне підприємство "Дніпровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпровської міської ради у листі від 17.06.2021 №7577 повідомляє Дніпропетровську обласну прокуратуру, що реєстрація права власності станом на 31.12.2012 та технічна інвентаризація за адресою: м. Дніпро (м. Дніпропетровськ), пл. Петровського, буд. 13а на багатофункціональну будівлю площею 33,8 кв.м. не проводилась; запис про зареєстроване право власності за зазначеними в запиті особами в реєстровій книзі №6 за реєстровим №254 на нерухоме майно за адресою м. Дніпро (м. Дніпропетровськ), пл. Петровського, буд. 13а відсутній (т.1, а.с.55).

Дніпропетровська обласна прокуратура у листі від 28.07.2021 №15/4-659вих.-21 просить Головне архітектурно - планувальне управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради надати інформацію щодо: - звернення фізичних чи юридичних осіб щодо адресації об`єкту нерухомого майна за адресою: площа Вокзальна (Петровського), буд. 13а, м. Дніпро та прийнятих розпоряджень про присвоєння адреси; - наданих дозволів на розміщення малих архітектурних форм або містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за вказаною адресою (т.1, а.с.56-57).

Головне архітектурно - планувальне управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради у листі від 06.08.2021 №12/19-328, спрямованому Дніпропетровській обласній прокуратурі зазначає про те, що: - згідно з даними інформаційної бази містобудівного кадастру містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: пл. Вокзальна (пл. Петровського), 13а не надавалися, паспорти прив`язки тимчасових споруд за вказаною адресою управлінням не оформлювалися; - у даних містобудівного кадастру та Адресного плану міста відсутня інформація стосовно розпорядчих документів, на підставі яких була присвоєна (змінена) адреса об`єкту нерухомості, розташованому на земельній ділянці по пл. Вокзальній (пл. Петровського), 13а; - інформація щодо надання дозволів на розміщення малих архітектурних форм на земельній ділянці по пл. Вокзальній (пл. Петровського), 13а в управління відсутня. (т.1,а.с.58).

В подальшому Дніпропетровська обласна прокуратура у листі від 02.09.2021 №15/4-742вих.-21 просить Дніпровську міську раду з метою поновлення прав територіальної громади, стягнення коштів до міського бюджету у зв`язку з самовільним зайняттям земель комунальної власності розглянути питання щодо проведення обстеження земельної ділянки за адресою: м. Дніпро, площа Вокзальна (Петровського), буд. 13а та надати інформацію щодо вжитих Дніпровською міською радою заходів, направлених на усунення перешкод у користуванні комунальним майном, у тому числі звернення до суду із позовами на захист порушених та охоронюваних законом прав та інтересів територіальної громади міста, припинення безпідставної державної реєстрації речових прав, знесення самочинно збудованого майна, що розташоване за адресою: площа Вокзальна (Петровського), буд. 13а у м. Дніпро (т.1, а.с.59-61).

Дніпровська міська рада у листі від 21.09.2021 №7/11-2412 про надання інформації, спрямованому Дніпропетровській обласній прокуратурі, повідомляє, що у департаменті по роботі з активами Дніпровської міської ради відсутня інформація щодо здійснення заходів із самоврядного контролю за використанням та охороною земельної ділянки, зокрема, за адресою: площа Вокзальна, 13А у м. Дніпро, а також про відсутність обставин, які перешкоджають пред`явленню органами прокуратури позовів про стягнення майнової шкоди, яка була спричинена самовільним зайняттям земельних ділянок (т.1, а.с.62-63).

Відповідно до листа Дніпровської міської ради від 11.11.2021 №12/11-309 про надання додаткової інформації, спрямованого Дніпропетровській обласній прокуратурі, робочою групою з питань самоврядного контролю за використанням та охороною земель на території міста Дніпра департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради 02.11.2011 було здійснено вихід на місцевість, проте у зв`язку з великою кількістю споруд з ознаками підприємницької діяльності встановити відповідну належність та здійснити заходи самоврядного контролю за використанням та охороною земель за адресою, зокрема, площа Вокзальна, 13а не вбачається можливим (т.1, а.с.64).

В подальшому Дніпропетровська обласна прокуратура у листі від 08.12.2021 №15/4-984вих.-21 повідомляє Дніпровську міську раду, що у зв`язку із порушенням охоронюваних законом прав та інтересів держави, обласною прокуратурою вбачається наявність достатніх підстав для звернення із позовною заявою до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" (т.1, а.с.65-67).

Дніпровська міська рада у листі від 17.12.2021 №7/11-3309 про надання інформації повідомляє Дніпропетровську обласну прокуратуру, що найбільш ефективним способом захисту прав Дніпровської міської територіальної громади у зв`язку із самовільним зайняттям земельної ділянки комунальної власності є спосіб, передбачений частиною 4 статті 376 Цивільного кодексу України (т.1, а.с.68).

Дніпропетровська обласна прокуратура у листі від 20.06.2022 №15/4-284вих.-22, спрямованому Дніпровській міській раді, зазначає про те, що: - із тексту листів Дніпровської міської ради вбачається, що міською радою заходи щодо захисту та поновлення прав територіальної громади міста Дніпра на спірну земельну ділянку не вжито; - у зв`язку із наявністю достатніх підстав для захисту порушених інтересів держави, Дніпропетровською обласною прокуратурою прийнято рішення про пред`явлення до Господарського суду Дніпропетровської області позовної заяви в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" про зобов`язання повернути земельну ділянку, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення розміщених на ній будівель і спору та скасування державної реєстрації прав на нежитлову будівлю (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1925910112101) (т.1, а.с.58-59).

В подальшому, між відповідачем -1 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт", як продавцем, та відповідачем - 2 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс", як покупцем, було укладено Договір від 20.12.2022 купівлі-продажу нерухомого майна (т.2, а.с.61-65).

Пунктом 1.1. вказаного Договору визначено, що продавець передає, а покупець приймає у приватну власність об`єкт нерухомого майна, який значиться згідно правовстановлюючого документу, як: - багатофункціональна будівля (з усіма її приналежностями, у тому числі інженерними мережами та комунікаціями), що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, площа Вокзальна, будинок 13а і сплачує за неї обумовлену грошову суму. Опис об`єкта: літ.А-1 - багатофункціональна будівля,, загальною площею 33,8 кв.м., матеріали стін: склопакет.

Відповідно до пункту 1.2. Договору відчужуване нерухоме майно належить продавцю на підставі Акту приймання - передачі нерухомого майна, справжність підпису на якому засвідчено 12.11.2019 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г., за реєстровими номерами 4100, 4101; Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданому 21.11.2019 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко С.В., індексний номер витягу 189645795, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1925910112101, номер запису про право власності 34244428.

На підставі вказаного Договору 20.12.2022 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г. зареєстроване право приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс" на багатофункціональну будівлю літ. А-1, загальною площею 33,8 кв.м., матеріал стін: склопакет, за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, площа Вокзальна, будинок 13а (Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (т.2, а.с.58-60).

Прокуратура та позивач стверджують, що за відсутності правових підстав відповідачем-1 зареєстроване право приватної власності на багатофункціональну будівлю літ. А-1, загальною площею 33,8 кв.м. на площі Вокзальній (Петровського). буд. 13А у м. Дніпро, що і стало причиною звернення прокурора з позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до положень статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності та користування на землю набувається та реалізується фізичними та юридичними особами в порядку і на підставах, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Частинами 1-4 статті 376 Цивільного кодексу України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Стаття 120 Земельного кодексу України не гарантує прав на земельну ділянку у разі самочинного будівництва об`єкта нерухомості на ній та його відповідної реєстрації.

Порядок набуття права власності на новозбудовану річ (нерухоме майно) регулюється законодавством про містобудівну діяльність та відповідними державними будівельними нормами.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (частина 2 статті 331 Цивільного кодексу України).

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (частина 1 статті 182 Цивільного кодексу України).

Згідно з висновками Верховного Суду державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності немає. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права. Зміст приписів статті 376 Цивільного кодексу України підтверджує неможливість застосування інших, ніж ті, що встановлені цією статтею, способів легітимізації (узаконення) самочинного будівництва та набуття права власності на такі об`єкти.

Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 910/19726/17, постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13, від 23.06.2020 у справі №680/214/16-ц).

Як вбачається з матеріалів справи, спірна земельна ділянка, на якій знаходиться спірне нерухоме майно, відноситься до земель комунальної власності, не наданих у користування іншим особам, рішення уповноваженого органу на розпорядження земельною ділянкою про передачу її в оренду не приймалося, відповідно, державна реєстрація речових прав на земельну ділянку не проводилася.

Суб`єктами права на землі комунальної власності згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Правовою підставою набуття права власності та права користування на землю згідно зі статтями 116, 118, 123, 124 Земельного кодексу України є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

За приписами статей 187, 188 3емельного кодексу України, контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

За змістом статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01.07.2004 №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Підпунктом 6 пункту 2 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Відповідно до частини 1 статті 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Як вбачається, документи на підтвердження реєстрації права власності чи оренди на спірну земельну ділянку відсутні. Також відсутні будь-які документи на підтвердження надання Дніпровською міською радою дозволу щодо використання спірної земельної ділянки, будь-які угоди щодо такого використання не укладалися.

Таким чином, законні правові підстави зайняття зазначеної земельної ділянки відсутні.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

При цьому, під час укладання спірних договорів сторонами порушено вимоги статті 203 Цивільного кодексу України, якою визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із статтями 4, 10, 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Крім того, статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.

Так, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об`єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами тощо.

Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (частина 2 статті 228 Цивільного кодексу України).

Отже, оскільки реєстрація права власності на багатофункціональну будівлю за Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" відбулася на підставі нікчемного правочину - Акту від 12.11.2019 №8 приймання - передачі майна, відповідно й реєстрація права власності на багатофункціональну будівлю за Товариством з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс" відбулася на підставі нікчемного правочину - Договору від 20.12.2022 купівлі-продажу нерухомого майна.

Власник земельної ділянки може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 143), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 99), від 7 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (пункт 46)).

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (частина 3 цієї статті).

Частиною 2 статті 212 Земельного кодексу України визначено, що приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Відповідно до положень статті 377 Цивільного кодексу України, статті 120 Земельного кодексу України діє принцип слідування юридичної долі земельної ділянки долі нерухомості, що на ній розташована. У разі переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку право на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на розташовані на земельній ділянці об`єкти, оскільки право власності на будівлі з усіма притаманними для власності складовими - володіння, користування, розпорядження ними, неможливе без перебування у власника будівель земельної ділянки, на якій розташовані об`єкти нерухомості, у власності або користуванні.

За висновками, викладеними у пунктах 51, 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 921/158/18, згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття.

Водночас, з огляду на принцип слідування юридичної долі земельної ділянки долі нерухомості, що на ній розташована, а також фактичні обставини набуття об`єкту нерухомості на площі Вокзальній, 13а у м. Дніпро, правовий режим зазначеного об`єкта будівництва як самочинного не створює підстав для виникнення прав на земельну ділянку.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №910/19726/17, постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №916/2791/13, від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц.

Відповідно до частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з частиною 1 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина 1 статті 321 Цивільного кодексу України).

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у розпоряджанні власністю.

Негаторний позов подається у випадках, коли власник або титульний володілець (в тому числі орендар) має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є його спрямованість на захист права від порушень, не пов`язаних з позбавленням володіння майном, а саме у разі протиправного вчинення іншою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову.

Таким чином, власник має право вимагати усунення перешкод у користуванні своєю власністю, зокрема земельною ділянкою, шляхом відновлення її до попереднього стану, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 24.02.2020 у справі № 458/1046/15 (провадження № 61-976св18), висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13, від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц.

Згідно з частиною 1 статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (пункт "б" частини 3 статті 152 Земельного кодексу України).

Законодавець визначив, що до інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, встановлюючи презумпцію правильності зареєстрованих відомостей з реєстру для третіх осіб, застосування норм Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не призводить. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має.

Таким чином, системний аналіз наведених положень законодавчих актів дозволяє стверджувати, що державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності. При цьому формулювання положень статті 376 Цивільного кодексу України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею. Тож реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої статті 376 Цивільного кодексу України не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті.

З огляду на викладені обставини справи, враховуючи, що вказаний об`єкт збудований за відсутності будь-яких дозвільних документів, земельна ділянка для його будівництва не виділялась та не може бути виділена і на теперішній час, на змістом положень частин 1, 2, 4 статті 376, статті 391 Цивільного кодексу України, статті 152 Земельного кодексу України, реалізуючи право комунальної власності на земельну ділянку, Дніпровська міська рада наділена повноваженнями звернутися до суду за захистом порушених прав власника земельної ділянки та єдиним способом захисту передбачено саме знесення самочинно збудованого майна.

Власник має право вимагати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс" повернути земельну ділянку, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення розміщених на ній будівель і споруд, оскільки, набувши у власність багатофункціональну будівлю, що розташована за адресою: м. Дніпро, площа Вокзальна (Петровського), 13а вул. відповідачі-1, -2 набули усі права та обов`язки щодо придбаного майна, які мав первісний його власник - ОСОБА_1 , а тому вони є належними відповідачами за заявленими у цій справі вимогами, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 01.07.2020 у справі № 755/3782/17 (провадження № 61-10992св18).

Втім наявність зареєстрованого права власності, перешкоджає належному володінню, розпорядженню та користуванню майном комунальної власності, його передачі відповідальній особі з метою задоволення потреб та інтересів територіальної громади міста, у тому числі шляхом забезпечення надходження коштів до місцевого бюджету від використання майна, земельної ділянки.

Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини 8 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції станом на момент внесення запису в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно) та частини 4 статті 15 вказаного Закону (в редакції станом на момент внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно) державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Статтею 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяження.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

З огляду на викладене, державна реєстрація права власності на багатофункціональну будівлю, що розташована на площі Вокзальній (Петровського), 13А у м. Дніпро здійснена за відсутності належних правових підстав, порушує встановлений чинним законодавством порядок проведення державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна та підлягає скасуванню.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству" від 12.05.2022 №2255-IX, який набрав чинності 26.07.2022 внесено зміни, зокрема, до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", та абзаци другий - четвертий частини третьої статті 26 викладено в такій редакції:

"У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно до статті 37 цього Закону".

З урахуванням викладеного, з метою усунення перешкод Дніпровській міській раді у вільному використанні або розпорядженні своїм майном у вигляді земельної ділянки комунальної власності, наявні підстави для скасування державної реєстрації прав на багатофункціональну будівлю, що розташована за адресою: площа Вокзальна (Петровського), 13а у м. Дніпро за Товариством з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс" із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 1925910112101.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Статтею 1213 Цивільного кодексу України визначено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо представництва прокуратурою інтересів держави у суді

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеним законом.

Частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Згідно з частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду із позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

За приписами частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Частиною 2 статті 324 Цивільного кодексу України передбачено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Відповідно до частини 2 статті 327 Цивільного кодексу України управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Пунктом "б" статті 80 Земельного кодексу України визначено, що суб`єктами права власності на землю є: територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності.

Згідно з частинами 1, 2 статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: - усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; - земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" система місцевого самоврядування включає територіальні громади, сільські, селищні, міські ради, сільських, селищних, міських голів, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради, районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, органи самоорганізації населення.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.

Статтею 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачені повноваження міської ради у сфері регулювання земельних відносин.

Відповідно до статей 12, 122 Земельного кодексу України до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить зокрема розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно з частиною 8 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Таким чином, Дніпровська міська рада є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах, а саме представляти територіальну громаду міста та здійснювати від її імені повноваження щодо розпорядження землями комунальної власності. Тобто інтереси територіальної громади є складовою частиною поняття "інтересів держави".

Наведена правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №687/379/17, від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтереси держави".

У рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України визначив, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (постанова Верховного Суду від 06.05.2021 у справі № 902/594/20).

Крім цього, вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес".

Фактично, звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення - спільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання надання в користування земельних ділянок комунальної власності та дотримання конституційного принципу рівності усіх перед Законом, у зв`язку з чим прокурор звертається до суду з позовом щодо захисту інтересів держави.

Враховуючи вищенаведене, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.

Землі комунальної власності зайнято самовільно, що суперечить вимогам чинного законодавства до порядку володіння та користування землею та створює перешкоди законному власнику у реалізації повноважень щодо цієї землі.

Окрім того, безпідставна державна реєстрація права власності на нерухоме майно на самовільно зайнятій земельній ділянці, також створює перешкоди законному власнику землі та протирічить вимогам чинного законодавства щодо підстав та порядку набуття речових прав на нерухоме майно, засадам та принципам державної реєстрації як процедури офіційного визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, спотворення змісту державних процедур з метою незаконного заволодіння землею комунальної власності.

Вказана позовна заява стосується питання права, яке становить значний суспільний інтерес, оскільки самовільне зайняття земель комунальної власності позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) та конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє розпоряджатись своїм майном.

Дніпропетровською обласною прокуратурою неодноразово скеровувались листи (від 28.07.2021 №15/4-659вих-21, від 02.09.2021 № 15/4-742вих-21, від 08.12.2021 №15/4-984вих-21) на адресу Дніпровської міської ради, в яких повідомлялось про встановлені факти порушення законодавства при реєстрації права власності та самовільному зайнятті земельної ділянки на площі Вокзальній (Петровського), 13А у м. Дніпро шляхом проведення державної реєстрації речових прав, а також безпідставне набуття права власності на об`єкти нерухомого майна (реєстраційний номер 1925910112101).

Однак, органом місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту та поновлення прав територіальної громади на спірну земельну ділянку не вжито, що підтверджується листами Дніпровської міської ради (від 06.08.2021 №12/19-328, від 21.09.2021 №7/11-2412, від 11.11.2021 №7/11-309, від 17.12.2021 №7/11-3309) та свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з даним позовом.

У постанові від 10.08.2021 у справі №923/833/20 Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду наголошено, що суд, встановлюючи підстави представництва прокурора, повинен здійснити оцінку не тільки щодо виконання ним обов`язку попереднього (до звернення до суду) повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень, яке є останнім перед безпосереднім поданням позову до суду, а й наявні у справі інші докази щодо обставин, які йому передували, зокрема, попереднього листування між прокурором та зазначеним органом, яке за своїм змістом може мати різний характер.

Варто зазначити, що дійсно інтереси держави повинні захищати насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, у тому числі шляхом подання відповідних позовних заяв, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Проте, для того, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Наведена правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, постановах Верховного Суду від 10.08.2021 по справі №923/833/20, від 20.07.2021 у справі №908/2153/20.

Таким чином, зазначене свідчить про нездійснення уповноваженим органом захисту порушених інтересів держави в передбаченому законом порядку.

Враховуючи, що вказані інтереси до цього часу залишаються незахищеними, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Дніпровської міської ради.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання самовільного зайняття земельної ділянки комунальної власності та дотримання конституційного принципу рівності усіх перед Законом, а, отже, порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод у даному спорі відсутнє.

Таким чином, суд доходить висновку, що прокурором належним чином обґрунтовано та доведено наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Дніпровської міської ради у порядку статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Згідно з частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідності до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, стягненню з відповідачів -1, -2 на користь Дніпропетровської обласної прокуратури підлягає 4 962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору щодо позовних вимог, по 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп. - з кожного та з відповідача-2 671 (шістсот сімдесят одна) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору щодо заяви про забезпечення позову (часткове задоволення заяви про забезпечення позову, враховуючи реєстрацію об`єкта нерухомого майна за відповідачем-2).

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, 38; ідентифікаційний код 02909938) в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, 75; ідентифікаційний код 26510514) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" (49019, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, б. 68, прим. 210; ідентифікаційний код 43333251), Товариства з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс" (49000, м. Дніпро, пров. Добровольців, буд. 17, кім. 4; ідентифікаційний код 43735165), третя особа - 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), третя особа - 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про зобов`язання повернути земельну ділянку та скасування державної реєстрації прав - задовольнити.

2. Зобов?язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" (49019, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, б. 68, прим. 210; ідентифікаційний код 43333251) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс" (49000, м. Дніпро, пров. Добровольців, буд. 17, кім. 4; ідентифікаційний код 43735165) повернути Дніпровській міській раді (49000, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, 75; ідентифікаційний код 26510514) земельну ділянку загальною площею 38 кв.м, розташовану по площі Вокзальній (Петровського), 13а у м. Дніпро, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення розміщених на ній будівель і споруд.

3. Скасувати державну реєстрацію прав на багатофункціональну будівлю, що розташована за адресою: площа Вокзальна (Петровського), 13а у м. Дніпро за Товариством з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс" (49000, м. Дніпро, пров. Добровольців, буд. 17, кім. 4; ідентифікаційний код 43735165), із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 1925910112101.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" (49019, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, б. 68, прим. 210; ідентифікаційний код 43333251) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38, МФО: 820172, Держказначейська служба України, м. Київ р/р UA228201720343160001000000291 код за ЄДРПОУ 02909938) 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору щодо позовних вимог.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс" (49000, м. Дніпро, пров. Добровольців, буд. 17, кім. 4; ідентифікаційний код 43735165) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38, МФО: 820172, Держказначейська служба України, м. Київ р/р UA228201720343160001000000291 код за ЄДРПОУ 02909938) 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору щодо позовних вимог та 671 (шістсот сімдесят одна) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору щодо заяви про забезпечення позову.

Видати накази.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

01.05.2023 року