Постанова

від 08.11.2023 по справі 904/1734/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2023 року м.Дніпро Справа № 904/1734/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чус О.В. (доповідач),

судді Кощеєв І.М., Дармін М.О.

секретар судового засідання Солодова І.М.

Представники сторін:

від позивача: Дидюк Н.О., посвідчення №069922 від 01.03.2023 р., прокурор Дніпропетровської обласної прокуратури;

Інші учасники процесу в судове засідання не з`вилися, повідомлені належним чином про день та місце слухання справи.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2023 (повне рішення складено 01.05.2023, суддя Загинайко Т.В.) у справі №904/1734/22

за позовом Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивача: Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт", м. Дніпро

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс", м. Дніпро

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , м. Дніпро

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , м. Кам`янське, Дніпропетровська область

про зобов`язання повернути земельну ділянку та скасування державної реєстрації прав

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради звернувся з позовом до Господарського суду Дніпропетровської області (з урахуванням заяви від 24.02.2023 про зміну предмету позову), в якому просив:

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс" повернути Дніпровській міській раді земельну ділянку загальною площею 38 кв.м, розташовану на АДРЕСА_1, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення розміщених на ній будівель і споруд;

- скасувати державну реєстрацію прав на багатофункціональну будівлю, розташовану на АДРЕСА_1, загальною площею 38 кв.м за Товариством з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс", із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 1925910112101;

- стягнути з відповідачів на користь Дніпропетровської обласної прокуратури сплачений судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані самовільним зайняттям відповідачем земельної ділянки без наявності будь-яких правовстановлюючих документів, які б підтверджували право власності або право користування земельною ділянкою, за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2023 у справі №904/1734/22 позовні вимоги задоволено;

- зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" (49019, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, б. 68, прим. 210; ідентифікаційний код 43333251) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс" (49000, м. Дніпро, пров. Добровольців, буд. 17, кім. 4; ідентифікаційний код 43735165) повернути Дніпровській міській раді (49000, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, 75; ідентифікаційний код 26510514) земельну ділянку загальною площею 38 кв.м, розташовану по АДРЕСА_1, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення розміщених на ній будівель і споруд;

- скасовано державну реєстрацію прав на багатофункціональну будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс" (49000, м. Дніпро, пров. Добровольців, буд. 17, кім. 4; ідентифікаційний код 43735165), із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 1925910112101;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" на користь Дніпропетровської обласної прокуратури 2 481 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору щодо позовних вимог;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс" на користь Дніпропетровської обласної прокуратури 2 481 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору щодо позовних вимог та 671 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору щодо заяви про забезпечення позову.

Рішення мотивовано тим, що багатофункціональна будівля збудована за відсутності дозвільних документів, земельна ділянка для його будівництва не виділялась та не може бути виділена на теперішній час, з огляду на положення статей 376, 391 Цивільного кодексу України, статті 152 Земельного кодексу України, у зв`язку з чим Дніпровська міська рада наділена повноваженнями звернутися до суду за захистом порушених прав власника земельної ділянки та єдиним способом захисту передбачено саме знесення самочинно збудованого майна та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Наявність зареєстрованого права власності, перешкоджає належному володінню, розпорядженню та користуванню майном комунальної власності, його передачі відповідальній особі з метою задоволення потреб та інтересів територіальної громади міста, у тому числі шляхом забезпечення надходження коштів до місцевого бюджету від використання майна, земельної ділянки. Державна реєстрація права власності на багатофункціональну будівлю, що розташована на АДРЕСА_1 здійснена за відсутності належних правових підстав, порушує встановлений чинним законодавством порядок проведення державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна та підлягає скасуванню.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2023 у справі №904/1734/22, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що є добросовісним набувачем спірного майна. Крім того, на момент укладення акту-приймання передачі були відсутні судові спори щодо вказаного майна; укладений акт приймання-передачі відповідав усім ознакам дійсності правочину і наразі також не визнаний судом недійсним.

Задоволення позовних вимог щодо знесення спірного об`єкту нерухомого майна є прямим втручанням у право ТОВ «ГРЕЙТ ЕСТЕЙТ», як добросовісного набувача (зазначене не спростовано та зворотнє не доведено), що призводить до недотримання визначеного Конвенцією принципу пропорційності втручання у право особи на мирне володіння майном, а відповідно до порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Апелянт зазначає про недоведеність самочинного будівництва та безпідставність посилань на законодавство, яке не діяло на момент виникнення існуючих правовідносин.

Позовні вимоги містять повернення земельної ділянки з чітким посиланням на її розмір (площу) за умови її сформованості, що не є належним способом захисту.

Земельна ділянка, площу яку самостійно визначив не має кадастровий номер та відомості про неї не були зареєстровані у Публічній кадастровій карті, що свідчить про факт її несформованості.

Крім того, незрозумілим є визначення позивачем площі земельної ділянки за умови її несформованості та зазначення її адреси, оскільки земельній ділянці не присвоєно конкретної адреси.

Позивачем не надано документів, які б надавали можливість суду ідентифікувати спірну земельну ділянку за вказаною позивачем адресою. У такому випадку не можливо визначити яка саме земельна ділянка підлягає поверненню.

ТОВ «ГРЕЙТ ЕСТЕЙТ», як і попередні власники спірного манна не притягувалися до жодної відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки уповноваженими органами (більш ніж 20 років, про що свідчить обізнаність компетентних органів).

Право власності на спірний об`єкт нерухомого майна виникло до 2001 року, тому слід враховувати законодавство, що існувало на час виникнення відповідних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 Земельного кодексу Української 1970 року на землях міст при переході права власності на будівлю переходить також і право користування земельною ділянкою або її частиною.

Таким чином, що спірна земельна ділянка перебувала в користуванні попередніх власників житлового будинку за вказаною адресою і таке право користування землею зберігалося у наступних власників нерухомого майна, розміщеного на цій ділянці. Зазначене слугує додатковим аргументом щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Прокурором не доведено, що спірне майно побудовано з порушенням містобудівного законодавства. Передумовою для висновку прокурора про порушення будівельних норм та правил мала б бути відповідна перевірка Департаменту ДАБІ (наразі - ДІАМ) у випадку виявлення факту самовільного будівництва, складення протоколу про виявлення порушень та видача припису на їх усунення. Наявне у матеріалах справи листування не містить жодних обов`язкових висновків у вигляді приписів, в т.ч. в частині невідповідності будівництва державним нормам та стандартам. Крім того, як зазначалось вище прокурором не доведено, що будівництво було здійснено саме відповідачами.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.06.2023 у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Орєшкіна Е.В. судді: Іванов О.Г., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.06.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2023 у справі №904/1734/22 залишено без руху. Рекомендовано Товариству з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" усунути недоліки апеляційної скарги та надати до апеляційного господарського суду докази сплати судового збору в розмірі 7 443,00 грн. Надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" строк для усунення недоліків апеляційної скарги - 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.07.2023 поновлено процесуальний строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2023 у справі №904/1734/22. Зупинено дію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2023 у справі №904/1734/22. Розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 10.10.2023 о 11.30 год.

11.07.2023 Дніпропетровською обласною прокуратурою надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про те, що доводи апеляційної скарги в цілому зводяться до власного вибіркового тлумачення матеріалів справи, не згодою відповідача з оцінкою, наданою судом, обставинам справи. Апелянтом не зазначено жодних обставин, які б свідчили про те, що судом ухвалено оскаржене рішення суду з порушення норм матеріального чи процесуального права, що в цілому свідчить виключно про необґрунтованість апеляційної скарги відповідача та законність рішення суд першої інстанції.

В апеляційній скарзі ТОВ «Грейт Естей» стверджує, що є добросовісним набувачем майна, зазначає про порушення свого права внаслідок позбавлення майна та безпідставність застосування до нього положень ст. 388 ЦК України, при цьому відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень володільцем спірного самочинно збудованого майна є ТОВ «Урбан Рент Плюс» на підставі Договору купівлі-продажу від 20.12.2022 №2445, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г.

Відтак, право власності ТОВ «Грейт Естейт», за даними Державного реєстру речових прав припинене 20.12.2022, та відповідно не можливо позбавити юридичну особу того права, яке нею добровільно відчужене іншій юридичній особі.

Крім того, предметом позову прокурора є звільнення земельної ділянки комунальної форми власності від розміщеного на ній самочинно збудованого нерухомого майна, а не витребування його на підставі ст. 388 ЦК України, тому посилання апелянта на не вірне застосування цієї норми матеріального права є безпідставним.

Доводи апелянта щодо необґрунтованості позовних вимог прокурора спростовуються матеріалами справи, оскільки прокурором до суду першої інстанції надано достатній обсяг доказів того, що багатофункціональна будівля загальною площею 33,8 кв.м, розташовані по АДРЕСА_1 є самочинно збудованим нерухомим майном, збудованим за відсутності жодних правових підстав на земельній ділянці комунальної форми власності, здійснення державної реєстрації права власності на ці будівлі на підставі фальсифікованих документів, та як наслідок наявність підстав для задоволення позовних вимог прокурора в повному обсязі.

Власник має право вимагати від ТОВ «Грейт Естейт» та ТОВ «Урбан Естейт» усунення перешкод у користуванні своєю земельною ділянкою загальною площею 38 кв. м, шляхом знесення самочинно збудованого майна, оскільки, набувши у власність багатофункціональні будівлі, товариство набуло усі права та обов`язки щодо придбаного майна, які мав первісний його власник, а тому він є належним відповідачем за заявленими у цій справі вимогами, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 01.07.2020 у справі № 755/3782/17, від 29.06.2022 у справі № 727/10017/18.

Доводи відповідача про неможливість визначити, яка саме земельна ділянка підлягає поверненню, є хибними та спростовуються наданими прокурором доказами в обгрунтування позовної заяви, зокрема інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна.

11.09.2023 у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_3 з посади судді Центрального апеляційного господарського суду по справі здійснений повторний автоматизований перерозподіл, за результатами якого дану справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Чус О.В., суддів Дарміна М.О., Кощеєва І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2023, визначеною колегією суддів, прийнято справу №904/1734/22 до свого провадження. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2023 у справі №904/1734/22 призначено у судове засідання на 08.11.2023 на 10:40 год.

08.11.2023 відповідачі та треті особи наданим процесуальним правом не скористалися та не забезпечили явку в судове засідання повноважних представників.

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності зазначених представників сторін.

В судовому засіданні 08.11.2023 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови по справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, вислухавши присутніх представників сторін, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 27.09.2019 державним реєстратором Комунального підприємства "Юридична реєстрація нерухомості та бізнесу" зареєстроване право приватної власності за ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серія та номер НОМЕР_2 , виданий 28.09.1998 Міським відділом Дніпровського РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області на багатофункціональну будівлю літ. А-1, загальною площею 33,8 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1925910112101 (Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна т.1, а.с.50-52).

Державна реєстрація права приватної власності проведена на підставі договору від 24.04.2001 №11/017 купівлі-продажу, укладеного на Товарній біржі "Дніпродзержинська" між третьою особою-1 - ОСОБА_1 , як продавцем, та третьою особою - 2 - ОСОБА_2 , як покупцем (т.1, а.с.30-31).

Пунктом 1 вказаного Договору визначено, що продавець продав, а покупець купив багатопрофільну будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 33,8 кв.м.

Відповідно до пункту 2 Договору об`єкт нерухомого майна належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності від 15.07.1998 та зареєстрованого в Дніпропетровському БТІ в реєстровій книзі №6 за реєстровим №254.

В подальшому - 18.11.2019 приватним нотаріусом Мазуренко С.В. Дніпровського міського нотаріального округу на підставі Акту №8 приймання - передачі майна, яке передається до Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" від 12.11.2019 реєстраційний №4100, 4101 зареєстровано право приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" на багатофункціональну будівлю літ. А-1, загальною площею 33,8 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (т.1,а.с.32-33).

В матеріалах справи міститься копія технічного паспорту виготовленого станом на 01.03.2014, інвентаризаційна справа №502 (т.1,а.с.25-29).

Дніпропетровська обласна прокуратура листом від 03.06.2021 №15/4-482вих.-21 просить Комунальне підприємство "Дніпровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпровської міської ради надати інформацію щодо: - заведених реєстраційних та інвентаризаційних справ на багатофункціональну будівлю площею 33,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; - реєстрації права приватної власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 15.07.1998 в реєстровій книзі №6 за реєстровим №254; - реєстрації права приватної власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу №11/017 від 24.04.2001, укладеного на Товарній біржі "Дніпродзержинська" в реєстровій книзі №6 за реєстровим №254 від 18.05.2001 (т.1, а.с.53-54).

Комунальне підприємство "Дніпровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпровської міської ради у листі від 17.06.2021 №7577 повідомляє Дніпропетровську обласну прокуратуру, що реєстрація права власності станом на 31.12.2012 та технічна інвентаризація за адресою: АДРЕСА_1 на багатофункціональну будівлю площею 33,8 кв.м. не проводилась; запис про зареєстроване право власності за зазначеними в запиті особами в реєстровій книзі №6 за реєстровим №254 на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 відсутній (т.1, а.с.55).

Дніпропетровська обласна прокуратура у листі від 28.07.2021 №15/4-659вих.-21 просить Головне архітектурно - планувальне управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради надати інформацію щодо: - звернення фізичних чи юридичних осіб щодо адресації об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 та прийнятих розпоряджень про присвоєння адреси; - наданих дозволів на розміщення малих архітектурних форм або містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за вказаною адресою (т.1, а.с.56-57).

Головне архітектурно - планувальне управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради у листі від 06.08.2021 №12/19-328, спрямованому Дніпропетровській обласній прокуратурі зазначає про те, що: - згідно з даними інформаційної бази містобудівного кадастру містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 не надавалися, паспорти прив`язки тимчасових споруд за вказаною адресою управлінням не оформлювалися; - у даних містобудівного кадастру та Адресного плану міста відсутня інформація стосовно розпорядчих документів, на підставі яких була присвоєна (змінена) адреса об`єкту нерухомості, розташованому на земельній ділянці по АДРЕСА_1; - інформація щодо надання дозволів на розміщення малих архітектурних форм на земельній ділянці по АДРЕСА_1 в управління відсутня. (т.1,а.с.58).

В подальшому Дніпропетровська обласна прокуратура у листі від 02.09.2021 №15/4-742вих.-21 просить Дніпровську міську раду з метою поновлення прав територіальної громади, стягнення коштів до міського бюджету у зв`язку з самовільним зайняттям земель комунальної власності розглянути питання щодо проведення обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та надати інформацію щодо вжитих Дніпровською міською радою заходів, направлених на усунення перешкод у користуванні комунальним майном, у тому числі звернення до суду із позовами на захист порушених та охоронюваних законом прав та інтересів територіальної громади міста, припинення безпідставної державної реєстрації речових прав, знесення самочинно збудованого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с.59-61).

Дніпровська міська рада у листі від 21.09.2021 №7/11-2412 про надання інформації, спрямованому Дніпропетровській обласній прокуратурі, повідомляє, що у департаменті по роботі з активами Дніпровської міської ради відсутня інформація щодо здійснення заходів із самоврядного контролю за використанням та охороною земельної ділянки, зокрема, за адресою: АДРЕСА_1, а також про відсутність обставин, які перешкоджають пред`явленню органами прокуратури позовів про стягнення майнової шкоди, яка була спричинена самовільним зайняттям земельних ділянок (т.1, а.с.62-63).

Відповідно до листа Дніпровської міської ради від 11.11.2021 №12/11-309 про надання додаткової інформації, спрямованого Дніпропетровській обласній прокуратурі, робочою групою з питань самоврядного контролю за використанням та охороною земель на території міста Дніпра департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради 02.11.2011 було здійснено вихід на місцевість, проте у зв`язку з великою кількістю споруд з ознаками підприємницької діяльності встановити відповідну належність та здійснити заходи самоврядного контролю за використанням та охороною земель за адресою, зокрема, АДРЕСА_1 не вбачається можливим (т.1, а.с.64).

В подальшому Дніпропетровська обласна прокуратура у листі від 08.12.2021 №15/4-984вих.-21 повідомляє Дніпровську міську раду, що у зв`язку із порушенням охоронюваних законом прав та інтересів держави, обласною прокуратурою вбачається наявність достатніх підстав для звернення із позовною заявою до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" (т.1, а.с.65-67).

Дніпровська міська рада у листі від 17.12.2021 №7/11-3309 про надання інформації повідомляє Дніпропетровську обласну прокуратуру, що найбільш ефективним способом захисту прав Дніпровської міської територіальної громади у зв`язку із самовільним зайняттям земельної ділянки комунальної власності є спосіб, передбачений частиною 4 статті 376 Цивільного кодексу України (т.1, а.с.68).

Дніпропетровська обласна прокуратура у листі від 20.06.2022 №15/4-284вих.-22, спрямованому Дніпровській міській раді, зазначає про те, що: - із тексту листів Дніпровської міської ради вбачається, що міською радою заходи щодо захисту та поновлення прав територіальної громади міста Дніпра на спірну земельну ділянку не вжито; - у зв`язку із наявністю достатніх підстав для захисту порушених інтересів держави, Дніпропетровською обласною прокуратурою прийнято рішення про пред`явлення до Господарського суду Дніпропетровської області позовної заяви в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" про зобов`язання повернути земельну ділянку, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення розміщених на ній будівель і спору та скасування державної реєстрації прав на нежитлову будівлю (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1925910112101) (т.1, а.с.58-59).

В подальшому, між відповідачем -1 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт", як продавцем, та відповідачем - 2 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс", як покупцем, було укладено Договір від 20.12.2022 купівлі-продажу нерухомого майна (т.2, а.с.61-65).

Пунктом 1.1. вказаного Договору визначено, що продавець передає, а покупець приймає у приватну власність об`єкт нерухомого майна, який значиться згідно правовстановлюючого документу, як: - багатофункціональна будівля (з усіма її приналежностями, у тому числі інженерними мережами та комунікаціями), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і сплачує за неї обумовлену грошову суму. Опис об`єкта: літ.А-1 - багатофункціональна будівля,, загальною площею 33,8 кв.м., матеріали стін: склопакет.

Відповідно до пункту 1.2. Договору відчужуване нерухоме майно належить продавцю на підставі Акту приймання - передачі нерухомого майна, справжність підпису на якому засвідчено 12.11.2019 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г., за реєстровими номерами 4100, 4101; Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданому 21.11.2019 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко С.В., індексний номер витягу 189645795, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1925910112101, номер запису про право власності 34244428.

На підставі вказаного Договору 20.12.2022 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г. зареєстроване право приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс" на багатофункціональну будівлю літ. А-1, загальною площею 33,8 кв.м., матеріал стін: склопакет, за адресою: АДРЕСА_1 (Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (т.2, а.с.58-60).

Прокуратура та позивач стверджують, що за відсутності правових підстав відповідачем-1 зареєстроване право приватної власності на багатофункціональну будівлю літ. А-1, загальною площею 33,8 кв.м. на АДРЕСА_1, що і стало причиною звернення прокурора з позовом до суду.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Такі випадки встановлено частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Вказаною нормою передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

З зазначеної норми вбачається, що підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді складаються з чотирьох елементів: 1) наявність інтересів держави у спірних відносинах; 2) порушення/загроза порушення зазначених інтересів; 3) наявність/відсутність компетентного суб`єкта владних повноважень, який має захищати зазначені інтереси держави; 4) нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави компетентним суб`єктом владних повноважень (у разі його наявності).

До повноважень міських рад у галузі земельних відносин згідно зі ст.ст. 12, 83, 122 Земельного кодексу України, ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" належить розпорядження землями комунальної власності в межах, визначених Земельним кодексом України.

Враховуючи викладене, органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є Дніпровська міська рада як розпорядник земельних ділянок комунальної власності на території міста Дніпро, суб`єкт, уповноважений на здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель на території міста Дніпро, та зобов`язана здійснювати захист комунальних майнових прав.

З огляду на наведене, положення статті 1, частини першої статті 83, частини першої статі 84, статті 122 Земельного кодексу України, статей 1, 2, 6,10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності. Право власності та користування на землю набувається та реалізується фізичними та юридичними особами в порядку і на підставах, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Вказана позовна заява стосується питання права, яке становить значний суспільний інтерес, оскільки самовільне зайняття земель комунальної власності позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) та конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє розпоряджатись своїм майном.

Враховуючи вищенаведене, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.

Дніпровською міською радою та її уповноваженими виконавчими органами не вжито належних та ефективних заходів, спрямованих на захист інтересів держави у встановленому законом порядку, у тому числі шляхом звернення до суду.

Дніпропетровською обласною прокуратурою неодноразово скеровувались листи (від 28.07.2021 №15/4-659вих-21, від 02.09.2021 № 15/4-742вих-21, від 08.12.2021 №15/4-984вих-21) на адресу Дніпровської міської ради, в яких повідомлялось про встановлені факти порушення законодавства при реєстрації права власності та самовільному зайнятті земельної ділянки на АДРЕСА_1 шляхом проведення державної реєстрації речових прав, а також безпідставне набуття права власності на об`єкти нерухомого майна (реєстраційний номер 1925910112101).

Однак, органом місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту та поновлення прав територіальної громади на спірну земельну ділянку не вжито, що підтверджується листами Дніпровської міської ради (від 06.08.2021 №12/19-328, від 21.09.2021 №7/11-2412, від 11.11.2021 №7/11-309, від 17.12.2021 №7/11-3309) та свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з даним позовом.

Таким чином, прокурор при зверненні з даним позовом з дотриманням норм статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначив уповноважений орган влади та належним чином обґрунтував необхідність захисту інтересів держави у спірних правовідносинах внаслідок у тому числі бездіяльності позивача.

Отже, Дніпропетровською обласною прокуратурою належним чином обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави органами прокуратури, оскільки встановлено, що позивач не має наміру звертатися до суду за захистом інтересів держави, які на думку прокуратури, підлягають захисту.

Стаття 105 Цивільного кодексу Української РСР (чинного до 01.01.2004) визначала, що громадянин, який збудував або будує жилий будинок, здійснив або здійснює його перебудову чи прибудову без встановленого дозволу, або без належно затвердженого проекту, або з істотними відхиленнями від проекту, або з грубим порушенням основних будівельних норм і правил, не вправі розпоряджатися цим будинком чи частиною його (продавати, дарувати, здавати в найом тощо).

Згідно з прикінцевими та перехідними положеннями Цивільного кодексу України від 16.01.2003, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року. Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Стаття 376 Цивільного кодексу України також визначає, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Згідно зі статтею 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Статтями 22-24 Земельного кодексу України №561-XII від 18.12.1990 (як в редакції станом на липень 1998 року, так і станом на серпень 2001року) визначалось, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором. Форма договору і порядок його реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

При цьому стаття 30 Земельного кодексу України №561-XII від 18.12.1990 (як в редакції станом на липень 1998 року, так і станом на серпень 2001року) встановлювала, що при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об`єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. Право власності або право користування земельною ділянкою у перелічених випадках посвідчується Радами народних депутатів відповідно до вимог статті 23 цього Кодексу.

Стаття 116 Земельного кодексу України №561-XII від 18.12.1990 говорить, що самовільно зайняті земельні ділянки повертаються за їх належністю без відшкодування затрат, проведених за час незаконного користування. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будівель і споруд, провадиться підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які самовільно зайняли земельні ділянки, або за їх рахунок. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду або арбітражного суду.

Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України №2768-III від 25.10.2001 (із змінами та доповненнями) суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти комунальної власності, незалежно від місця їх розташування (частини перша, друга статті 83 Земельного кодексу України).

Згідно зі статтею 116 Земельного кодексу України №2768-III від 25.10.2001 (із змінами та доповненнями) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до статей 123, 124 Земельного кодексу України №2768-III від 25.10.2001 (із змінами та доповненнями) надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, а також передача таких земельних ділянок в оренду здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Отже єдиною підставою для громадян та юридичних осіб набуття права власності або права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності, є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.

В статті 120 Земельного кодексу України №2768-III від 25.10.2001 (із змінами та доповненнями) вказано, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Тобто наведені норми чинного законодавства встановлювали заборону користування земельною ділянкою до отримання правовстановлюючих документів на неї, визнавали самочинним будівництвом будівництво без дозвільних документів на самовільно зайнятій земельній ділянці та передбачали перехід прав на земельну ділянку до нового власника в тому ж обсязі, що мав попередній власник об`єкта нерухомості. Наведені застереження діяли і станом на серпень 2001року, і станом на листопад 2019року.

Не допускається набуття права власності на споруджені об`єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або такого іншого речового права на земельну ділянку, що передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на відповідній ділянці. Виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди право власності на об`єкт нерухомого майна набуває той, хто має речове право на земельну ділянку (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №910/2861/18 (пункти 92-94)).

Як вбачається, документи на підтвердження реєстрації права власності чи оренди на спірну земельну ділянку відсутні. Також відсутні будь-які документи на підтвердження надання Дніпровською міською радою дозволу щодо використання спірної земельної ділянки, будь-які угоди щодо такого використання не укладалися.

Також з листа Комунального підприємства "Дніпровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпровської міської ради від 17.06.2021 №7577 вбачається, що реєстрація права власності станом на 31.12.2012 та технічна інвентаризація за адресою: АДРЕСА_1 на багатофункціональну будівлю площею 33,8 кв.м. не проводилась; запис про зареєстроване право власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в реєстровій книзі №6 за реєстровим №254 на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 відсутній (т.1, а.с.55).

Відповідно до листа Головного архітектурно - планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 06.08.2021 №12/19-328 згідно з даними інформаційної бази містобудівного кадастру містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 не надавалися, паспорти прив`язки тимчасових споруд за вказаною адресою управлінням не оформлювалися; - у даних містобудівного кадастру та Адресного плану міста відсутня інформація стосовно розпорядчих документів, на підставі яких була присвоєна (змінена) адреса об`єкту нерухомості, розташованому на земельній ділянці по АДРЕСА_1; - інформація щодо надання дозволів на розміщення малих архітектурних форм на земельній ділянці по АДРЕСА_1 в управління відсутня. (т.1,а.с.58).

Тобто багатофункціональна будівля, літ.А-1, загальною площею 33,8кв.м у АДРЕСА_1 є самочинним будівництвом, оскільки будівництво вказаної багатофункціональної будівлі здійснено без отримання документів, що дають право на виконання підготовчих/будівельних робіт.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності не має. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права. Зміст приписів статті 376 Цивільного кодексу України засвідчує неможливість застосування інших, ніж ті, що встановлені цією статтею, способів легітимізації (узаконення) самочинного будівництва та набуття права власності на такі об`єкти. Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного (див. постанови від 07.04.2020 у справі №916/2791/13 (пункти 6.31 - 6.33) та від 23.06.2020 у справі №680/214/16-ц) (пункти 53 - 56)).

Аналогічні висновки були викладені в пунктах 2, 3 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України статті 105 Цивільного кодексу України" №9 від 19.09.1975 (із змінами та доповненнями). В цих пунктах зазначалось, що жилий будинок, побудований хоча і за належно затвердженим проектом, але особою, яка користується земельною ділянкою в порядку незаконної її переуступки, слід розглядати як самовільне будівництво з наслідками, передбаченими ст. 105 ЦК.

Вирішуючи позови про право власності на самовільно споруджені жилі будинки або прибудови, в тому числі пов`язані з купівлею-продажем, міною, даруванням, спадкуванням останніх, а також вимоги про поділ цих будівель між учасниками будівництва і визначення порядку користування приміщеннями в них, про відшкодування витрат, понесених на самовільне будівництво, суди повинні враховувати, що щодо таких жилих будинків і прибудов не виникає прав і обов`язків власника ні в осіб, які їх спорудили, ні в осіб, які уклали щодо них угоди.

Самовільно споруджені будинки чи прибудови не можуть бути об`єктом права приватної власності і на них не може бути звернено стягнення за виконавчими документами; вони не можуть бути продані з прилюдних торгів або передані у власність кредиторам.

Таким чином державна реєстрація права власності на спірну багатофункціональну будівлю не означає виникнення у відповідача або інших осіб права власності на цей об`єкт і припинення правового режиму відповідного майна як самочинного будівництва.

Оскільки спірний об`єкт нерухомості є самочинним будівництвом, щодо цього об`єкту не виникли права і обов`язки власника ні в особи, яка її спорудила, ні в осіб, які уклали щодо них угоди (договір купівлі-продажу від 24.04.2001, акт №8 від 12.11.2019 приймання-передачі майна, яке передається до статутного капіталу ТОВ "Грейт Естейт"). (т. 1 а.с. 30-33)

Статтею 225 Цивільного кодексу Української РСР (чинний до 01.01.2004) було встановлено, що право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові. Аналогічна норма закріплена у статті 658 Цивільного кодексу України.

Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.

Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об`єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами тощо.

Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами.

Фактично первісний власник оминув законодавчо встановлену процедуру будівництва, внаслідок чого міська рада позбавлена можливості розпоряджатися належним їй майном (земельною ділянкою, на якій розташований будинок). Отже, вважаючи первісне свідоцтво про право власності незаконним, подальша реалізація цього майна шляхом укладення відповідних договорів та державна реєстрація цього майна за іншими власниками також є незаконними.

Окрім того, будівля збудована на земельній ділянці, що не була належним чином відведена для цієї мети та в подальшому право користування на цю земельну ділянку за жодною із осіб не оформлювалась.

В технічному паспорті, виготовленому 01.03.2014 на замовлення ОСОБА_2 , зазначена площа земельної ділянки (38 кв.м), на якій розташована спірна багатофункціональна будівля літ. А-1, у тому числі під основною будівлею - 33,8 кв. м, під господарськими, допоміжними будівлями і спорудами - 37.7 кв. м. (т. 1 а.с. 25-29)

Наведене спростовує твердження відповідача про недоведеність прокурором розміру земельної ділянки, яку прокурор просить зобов`язати відповідача повернути Дніпровській міській раді, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення розміщених на ній будівель і споруд.

За змістом статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до Висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статті 391 Цивільного кодексу України, викладених у попередніх постановах та уточнених у постанові від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц зайняття земельної ділянки особою, за якою не зареєстроване право власності на таке майно, не позбавляє власника фактичного володіння, але створює перешкоди у здійсненні ним права користування своїм майном. У таких випадках підлягає застосуванню стаття 391 Цивільного кодексу України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (негаторний позов).

Зайняття земельних ділянок, зокрема фактичним користувачем, треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його володіння цими ділянками. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Власник має право вимагати усунення перешкод у користуванні своєю власністю, зокрема земельною ділянкою, шляхом відновлення її до попереднього стану, що узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 24.02.2020 у справі №458/1046/15, висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.04.2020 у справі №916/2791/13, від 23.06.2020 у справі №680/214/16-ц.

Статтею 152 Земельного кодексу України унормовано, що одним із способів захисту порушеного права відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчинення дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю і відшкодування завданих збитків.

Отже особа, яка використовувала земельну ділянку з порушенням прав іншої (власника земельної ділянки), повинна привести земельну ділянку у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд за власний кошт.

Оскільки відповідно до вимог чинного законодавства обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, то відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Стаття 212 Земельного кодексу України визначає, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Оскільки багатофункціональна будівля збудована за відсутності дозвільних документів, земельна ділянка для його будівництва не виділялась та не може бути виділена на теперішній час, з огляду на положення статей 376, 391 Цивільного кодексу України, статті 152 Земельного кодексу України, Дніпровська міська рада наділена повноваженнями звернутися до суду за захистом порушених прав власника земельної ділянки та єдиним способом захисту передбачено саме знесення самочинно збудованого майна.

Наявність зареєстрованого права власності, перешкоджає належному володінню, розпорядженню та користуванню майном комунальної власності, його передачі відповідальній особі з метою задоволення потреб та інтересів територіальної громади міста, у тому числі шляхом забезпечення надходження коштів до місцевого бюджету від використання майна, земельної ділянки.

Державна реєстрація права власності на багатофункціональну будівлю, що розташована на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1925910112101, номер запису про право власності 34244428) здійснена за відсутності належних правових підстав, порушує встановлений чинним законодавством порядок проведення державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Зміст цієї правової норми свідчить про те, що допускаються такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи:

1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

З урахуванням викладеного, з метою усунення перешкод Дніпровській міській раді у вільному використанні або розпорядженні своїм майном у вигляді земельної ділянки комунальної власності, наявні підстави для скасування державної реєстрації права власності на багатофункціональну будівлю, розташовану на АДРЕСА_1, загальною площею 38,00 кв.м за ТОВ "Урбан Рент Плюс» із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 1925910112101.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Вищевикладеним спростовуються доводи відповідача, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Відносно доводів апелянта про порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що надаючи оцінку правомірності втручання держави у право на мирне володіння майном, суд повинен враховувати доведення належними та допустимими доказами незаконності і безпідставності перебування спірного об`єкта нерухомого майна на земельній ділянці, що належить територіальній громаді міста Дніпра.

Відповідно до ст. 318 Цивільного кодексу України суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені ст. 2 цього Кодексу. Усі суб`єкти права власності є рівними перед законом.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 145 Конституції України передбачено, що права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Крім того, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила: 1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) у другому реченні того ж абзацу - охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) у другому абзаці - визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі ( рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року ("East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04), § 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.

Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними.

Якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів.

Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання.

Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення.

Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа - добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах "Рисовський проти України" від 20 жовтня 2011 року (заява № 29979/04), "Кривенький проти України" від 16 лютого 2017 року ( заява № 43768/07)).

Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Будь-які приписи, зокрема і приписи Конвенції, слід застосовувати з урахуванням обставин кожної конкретної справи, оцінюючи поведінку обох сторін спору, а не лише органів державної влади та місцевого самоврядування.

Оскільки згідно із Конституцією право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правом власності інших суб`єктів, кожне порушення закону при відчуженні комунального майна є порушенням інтересів держави та безсумнівно становить суспільний інтерес.

Обраний прокурор спосіб захисту відповідає критерію "суспільного", "публічного" інтересу, оскільки витребування комунального майна із володіння відповідача є задоволенням суспільної потреби у відновленні законності та становища, яке існувало до порушення права комунальної власності, захистом такого права шляхом повернення до комунальної власності спірного об`єкту нерухомого майна, яке відчужено на користь фізичної особи із порушенням вимог чинного законодавства зі відсутності волі власника.

Право держави звільнити земельну ділянку від самочинно збудованої будівлі з огляду на доведену незаконність і безпідставність набуття відповідачем права власності на ці будівлі становить пропорційне втручання у право власності ТОВ "Грейт Естейт" з дотриманням рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства) та інтересами особи, яка зазнала такого втручання, оскільки державна реєстрація права власності ТОВ "Грейт Естейт" на багатофункціональну будівлю, розташовану по проспекту Героїв, буд.46а у м. Дніпро здійснена за відсутності належних правових підстав, порушує встановлений чинним законодавством порядок проведення державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна.

За таких обставин право органу місцевого самоврядування повернути самовільно зайняту земельну ділянку гарантоване чинним законодавством України (стаття 212 ЗК України).

Відповідні приписи стосовно охорони земель і регламентування підстав для повернення самовільно зайнятої земельної ділянки є доступними, чіткими та передбачуваними.

Таким чином, будівництво вказаної багатофункціональної будівлі здійснено без правовстановлюючих документів на земельну ділянку та без отримання документів, що дають право на виконання підготовчих/будівельних робіт.

Відтак, надані прокурором докази беззаперечно доводять факт самочинного будівництва спірної багатофункціональної будівлі та відсутність правомірної реєстрації права приватної власності на неї.

Водночас, відповідачем -1/скаржником зазначене не спростовано, належних доказів протилежного не надано.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2023 у справі №904/1734/22 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2023 у справі №904/1734/22 - залишити без змін.

Поновити дію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2023 у справі №904/1734/22.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку та випадках, передбачених ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 28.11.2023.

Головуючий суддя О.В.Чус

Суддя М.О. Дармін

Суддя І.М. Кощеєв