Рішення

від 20.04.2023 по справі 904/303/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2023м. ДніпроСправа № 904/303/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Лєшукової Н.М. розглянув спір

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача-1 Дочірнього підприємства "Софіївкатеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради", смт Софіївка, Софіївський р-н, Дніпропетровської обл.

відповідача-2 Дочірнього підприємства "Солонетеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради", смт Солоне, Солонянський р-н, Дніпропетровської обл.

про стягнення коштів у сумі 1 068 260,81 грн.

Представники:

від позивача Саранюк В.М.

від відповідача - 1 не з`явився

від відповідача - 2 не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 447 969,49 грн., що складають суму заборгованості за договором № 4176/16-БО-3 від 15.12.2015, 75 763,15 грн. - пені, 89 076,72 грн. - річних та 455 451,45 грн. - інфляції грошових коштів.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідачів.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на неналежне виконання ДП "Софіївкатеплоенерго" КП "Дніпротеплоенерго" ДОР" зобов`язаннь за договором постачання природного газу № 4176/16-БО-3 від 15.12.2015 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений газ.

Так, АТ "НАК "Нафтогаз України" у позовній заяві вказує на те, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2020 у справі № 904/2744/20 грошові вимоги останнього за спірним договором постачання природного газу включено до передавального акта ДП "Софіївкатеплоенерго", при цьому, станом на теперішній час вимоги НАК "Нафтогаз України" лишилися незадоволеними.

Крім того, позивач зазначає, що рішенням Дніпропетровської обласної ради від 05.11.2021 № 138-8/VIII надано згоду КП "Дніпротеплоенерго" ДОР" на реорганізацію ДП "Софіївкатеплоенерго" шляхом приєднання до ДП "Солонтеплоенерго" КП "Дніпротеплоенерго" ДОР", у зв`язку з чим позивач вважає, що ДП "Солонтеплоенерго" є правонаступником ДП "Софіївкатеплоенерго" за всіма його правами та обов`язками та має нести солідарну відповідальність перед кредиторами.

Відповідачі відзив на позов не надали.

Ухвалою від 18.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14.02.2023.

14.02.2023 господарським судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 19.04.2023 та відкладено підготовче засідання до 21.03.2023, про що постановлено відповідну ухвалу.

Ухвалою від 21.03.2023 господарським судом закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 11.04.2023.

11.04.2023 розгляд справи по суті відкладено до 20.04.2023.

З приводу дотримання прав відповідачів під час розгляду даної справи судом слід зазначити таке.

З метою повідомлення відповідачів про відкриття провадження у справі та дати на які призначено судові засідання, на адресу останніх надсилалися ухвали суду від 18.01.2023, 14.02.2023, 21.03.2023 та від 11.04.2023.

Станом на 13.02.2023, 15.02.2023, 14.03.2023, 11.04.2023 та 19.04.2023 конверти з ухвалами були повернуті до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачами не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що неотримання відповідачами ухвал суду та повернення їх до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідачів щодо їх належного отримання, тобто, є власною волею відповідачів.

За приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідачі не були позбавлені права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами про відкриття провадження у справі, про відкладення підготовчого засідання та про призначення розгляду справи по суті у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідачі у строк, встановлений частиною 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, не подали до суду відзиви на позов, а відтак, не скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

20.04.2023 у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (стаття 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

УСТАНОВИВ:

Предметом доказування у справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачами зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати за поставлений природний газ.

15.12.2015 Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Постачальник/Компанія) та Дочірнім підприємством "Софіївкатеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради (далі-Боржник) укладено Договір №4176/16-БО-3 постачання природного газу та Додаткові угоди до нього (далі- Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник (Компанія) зобов`язався передати у власність Споживачеві (Боржнику) у 2016 році природний газ, а Споживач зобов`язався оплатити його на умовах цього Договору.

На виконання умов зазначеного вище Договору, Компанія передала природний газ Боржникові на загальну суму 2 169 259,45 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2016, 29.02.2016, 31.03.2016.

Боржник, у свою чергу, в порушення умов Договору в повному обсязі не розрахувався з Компанією за поставлений природний газ, свої зобов`язання виконав частково, сплатив заборгованість у розмірі 1 721 289,96 грн., у зв`язку з чим залишок основної заборгованості склала суму 447 969,49 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням умов Договору Позивач нарахував Відповідачу пеню. Згідно з розрахунком Позивача сума пені складала 396 703,19 грн.

За порушення зобов`язань за Договором в частині своєчасної оплати спожитого природного газу, позивачем на підставі статті 625 ЦК України нараховані інфляційні втрати в сумі 560 911,33 грн. та 3% річних у розмірі 134 736,10 грн.

Загальна заборгованість Відповідача перед Позивачем за вказаним Договором станом на 29.02.2020 становила 1 540 320,11 грн.

У зв`язку з несплатою ДП "Софіївкатеплоенерго" КП "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради заборгованості за спірним договором, позивач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про включення вимог в сумі 7 097 557,42 грн. (у т.ч. і вимог за спірним договором) до передавального акта.

Так, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2020 у справі № 904/2744/20 позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Дочірнього підприємства "Софіївкатеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради в особі голови комісії з припинення Недоступ Катерини Костянтинівни задоволено та зобов`язано Дочірнє підприємство "Софіївкатеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради в особі голови комісії з припинення Недоступ Катерини Костянтинівни включити грошові вимоги акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в сумі 7 097 557,42 грн. (у т.ч. і вимог за спірним договором) до передавального акта.

Крім того, вказаним рішенням присуджено до стягнення з Дочірнього підприємства "Софіївкатеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради в особі голови комісії з припинення Недоступ Катерини Костянтинівни на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 2 102,00 грн. судового збору.

Зазначене вище рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2020 набрало законної сили 06.10.2020.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

17.01.2022 позивач звернувся до ДП "Софіївкатеплоенерго" КП "Дніпротеплоенерго" ДОР з вимогою про сплату боргу, у т.ч. за договором № 4176/16-БО-3 постачання природного газу від 15.12.2015, що підтверджується залученими до матеріалів справи описом вкладення у цінний лист, накладною № 0103279050901 та фіскальним чеком (а.с. 19-39).

Вказана вимога залишена ДП "Софіївкатеплоенерго" КП "Дніпротеплоенерго" ДОР без відповіді та задоволення.

Крім того, АТ "НАК "Нафтогаз Україн" зазначає, що рішенням Дніпропетровської обласної ради від 05.11.2021 № 138-8/VIII надано згоду КП "Дніпротеплоенерго" ДОР" на реорганізацію ДП "Софіївкатеплоенерго" шляхом приєднання до ДП "Солонтеплоенерго" КП "Дніпротеплоенерго" ДОР", у зв`язку з чим позивач вважає, що ДП "Солонтеплоенерго" є правонаступником ДП "Софіївкатеплоенерго" за всіма його правами та обов`язками та просить суд стягнути солідарно з ДП "Софіївкатеплоенерго" КП "Дніпротеплоенерго" ДОР" та ДП "Солонтеплоенерго" КП "Дніпротеплоенерго" ДОР" 447 969, 49 грн. - заборгованості за договором № 4176/16-БО-3 постачання природного газу від 15.12.2015, 75 763,15 грн. - пені за загальний період прострочення з 15.04.2016 по 30.11.2022, 89 076,72 грн. - річних за загальний період прострочення з 15.04.2016 по 30.11.2022, 455 451,45 грн. - інфляції грошових коштів за загальний період прострочення з травня 2016 по листопад 2022.

Зазначені вище обставини стали причиною виникнення даного спору.

Вимоги, заявлені позивачем, підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із статтею 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Суб`єктами майново-господарських зобов`язань можуть бути суб`єкти господарювання, зазначені у статті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб`єкти - юридичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості за спірним договором, в сумі 447 969,49 грн., яка встановлена рішенням суду від 03.09.2020 у справі № 904/2744/20, на момент розгляду даного спору до матеріалів справи надано не було.

Не залучено до матеріалів справи і доказів оплати першим відповідачем пені, річних та інфляційних втрат, правомірність нарахування яких також встановлено рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/2744/20.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Серед підстав припинення зобов`язання відсутня така підстава для припинення як реорганізація юридичної особи шляхом приєднання.

Частинами 1 та 2 статті 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Як вбачається з відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновниками (учасниками) або уповноваженим ним органом Дочірнього підприємства "Софіївкатеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради до Реєстру внесено рішення щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації.

Стаття 107 Цивільного кодексу України містить наступні положення, в яких встановлено таке.

Кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом.

Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

Відповідно до частини 8 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства господарський суд дійшов висновку про те, що не внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань змін до відомостей, щодо правонаступництва юридичної особи - ДП "Солонтеплоенерго" КП "Дніпротеплоенерго" ДОР, свідчить про те, що приєднання є незавершеним.

Отже, ДП "Софіївкатеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради, відомостей щодо припинення якого також не внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наразі є правоздатною і дієздатною юридичною особою і може бути позивачем і відповідачем у суді.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню саме з першого відповідача - Дочірнього підприємства "Софіївкатеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради.

Доказів, які б свідчили про наявність підстав для солідарного стягнення з обох відповідачів заявлених позивачем вимог, останнім суду надано не було, як не надано і належних доказів про наявність підстав для задоволення заявлених вимог з другого відповідача.

Відповідно до ч. 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Посилання позивача на рішенням Дніпропетровської обласної ради № 138-8/VIII від 05.11.2021, відповідно до якого надано згоду КП "Дніпротеплоенерго" ДОР" на реорганізацію ДП "Софіївкатеплоенерго" шляхом приєднання до ДП "Солонтеплоенерго" КП "Дніпротеплоенерго" ДОР", та погоджено комісію з реорганізації ДП "Софіївкатеплоенерго" КП "Дніпротеплоенерго" ДОР" шляхом приєднання до ДП "Солонтеплоенерго" КП "Дніпротеплоенерго" ДОР", не є належним доказом, який би свідчив про завершення такого приєднання.

З огляду на викладене, у задоволенні позовних вимог до другого відповідача - Дочірнього підприємства "Солонетеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" слід відмовити.

Крім того, господарський суд вважає необхідним роз`яснити позивачу, що у випадку, коли реорганізація ДП "Софіївкатеплоенерго" шляхом приєднання до ДП "Солонтеплоенерго" КП "Дніпротеплоенерго" ДОР", буде завершена позивач, за наявності документального підтвердження вказаних обставин, не позбавлений можливості звернутися до суду із заявою про заміну боржника правонаступником у даній справі чи у виконавчому провадженні.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на першого відповідача - Дочірнє підприємство "Софіївкатеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради".

Керуючись статями 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Софіївкатеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" (53100, Дніпропетровська область, смт Софіївка, вул. Молодіжна, буд. 16, код ЄДРПОУ 20242573) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720) 447 969,49 грн. основного боргу, 75 763,15 грн. пені, 89 076,72 грн. річних, 455 451,45 грн. інфляції грошових коштів, 16 023,91 грн. судового збору.

У задоволенні позовних вимог до Дочірнього підприємства "Солонетеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 01.05.2023

Суддя І.Ф. Мельниченко