Рішення

від 13.04.2023 по справі 910/7780/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.04.2023Справа № 910/7780/22Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., за участю секретаря судового засідання Демидової А.А., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ювілейне"

про стягнення 390 367,72 грн.

Представники учасників справи:

від позивача: Карандюк Ю.О.;

від відповідача: Філіппенко С.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ювілейне" про стягнення 390 367,72 грн., у тому числі 262 767,92 грн. за надані послуги з водопостачання та водовідведення, 52 213,84 грн. інфляційних втрат, 22 832,38 грн. 3 % річних, 52 553,58 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором на послуги водопостачання та водовідведення № 8360/4-14 від 08.08.2000 в частині здійснення повної та своєчасної оплати наданих послуг за період з 01.01.2019 по 28.01.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2022 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/7780/22, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

09.09.2022 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про виправлення описки в позовній заяві.

22.09.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, клопотання про допит свідків, заява про сплив позовної давності та клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. У поданому відзиві відповідач зазначив, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ювілейне" не є колективним споживачем комунальних послуг водопостачання та водовідведення. За твердженнями представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ювілейне" відповідачем по справі має бути фактичний споживач комунальної послуги водопостачання та водовідведення, а це фізичні особи, власники квартир у багатоповерховому будинку. Позивачем заявлені позовні вимоги, що виходять за межі позовної давності. Відповідач не є споживачем послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення, а тому не може бути боржником за послугу, яка ним не споживається. Надані позивачем акти про зняття показників лічильників мають ознаки фальсифікації підпису уповноваженої особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ювілейне". Копії актів позивача про зняття показників лічильників гарячої води взагалі не мають відношення до відповідача, оскільки ці акти є двостороннім документом, складеним між позивачем та КП «Київтеплоенерго».

27.09.2022 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначив, що незважаючи на те, що він звернувся з позовом 18.08.2022, з огляду на положення п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України строки позовної давності, які закінчувались в період з 12.03.2020 по 18.08.2022 є автоматично подовженими, адже дія карантину у період з 12.03.2020 по 18.08.2022 не припинялася. Позивачем заявлено позовні вимоги до дати розірвання Договору на послуги водопостачання та водовідведення № 8360/4-14 від 08.08.2000. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку може виступати у ролі споживача як колективний замовник, що і мало місце у спірних правовідносинах. Наявні в матеріалах справи акти про зняття показань з приладів обліку є належними, допустимими і достовірними доказами підтвердження об`ємів наданих відповідачу послуг. Об`єми нарахованих послуг з відведення гарячої води підтверджуються належними, допустимими і достовірними доказами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 суд вирішив розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.11.2022.

07.10.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. Відповідач вважає, що вимоги позивача не доведені належними та допустимими доказами, а сума позовних вимог у розмірі 262 767,92 грн. за начебто надані відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення не може бути задоволена судом на підставі наданих односторонньо складених документів позивачем. Нараховані позивачем 52 213,84 грн. інфляційних втрат, 22 832,38 грн. 3 % річних, 52 553,58 грн. штрафу порушують заборону Кабінету Міністрів України, установлену Постановою № 206 від 05.03.2022 на період введеного в Україні воєнного стану.

17.10.2022 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли пояснення у справі.

У судовому засіданні 24.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 19.01.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2022 учасників справи було повідомлено про те, що розгляд справи по суті відбудеться 09.02.2023.

07.02.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У судовому засіданні 09.02.2023 судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про допит свідка у зв`язку з його необґрунтованістю.

Розгляд справи у судовому засіданні 09.02.2023 відкладено на 09.03.2023.

06.03.2023 до Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 09.03.2023 розгляд справи відкладено на 06.04.2023.

04.04.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про прийняття судом лікарняного листа, клопотання про витребування доказів та клопотання про прийняття судом доказів.

У судовому засіданні 06.04.2023 судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів у зв`язку з його необґрунтованістю, долучено докази та лікарняний лист.

Розгляд справи у судовому засіданні 06.04.2023 відкладено на 13.04.2023.

12.04.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові пояснення у справі.

13.04.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про відвід судді.

У судовому засіданні 13.04.2023 судом відмовлено у задоволенні заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ювілейне" про відвід судді Стасюка С.В. від розгляду справи № 910/7780/22.

У судовому засіданні 13.04.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

08.08.2000 року між Державним комунальним об`єднанням «Київводоканал», перетвореним у Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» в подальшому перейменованим у Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», яке в свою чергу перейменовано у Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейне» (далі - абонент) укладено Договір №8360/4-14 від 08.08.2000 на послуги водопостачання та водовідведення (надалі - Договір).

Договірні відносини між сторонами регулюються Законом України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», статтею 2 якого передбачено, що дія цього закону поширюється на всі суб`єкти господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об`єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання.

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" є підприємством питного водопостачання, яке надає послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення.

Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник зобов`язується забезпечити Абоненту постачання питної води та прийняти від Абонента каналізаційні стоки, а Абонент сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання в містах та селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 №65, які втратили чинність 18.10.2008 у зв`язку із зведенням в дію Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила користування).

Згідно з п. 2.1. Договору Постачальник забезпечує постачання питної води, якість якої відповідає чинним стандартам та приймає каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин.

Абонент зобов`язується сплачувати вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг Абонентом здійснюється за новим тарифом з часу його введення в дію без внесення змін до цього договору (п. 2.2. Договору).

Згідно з п. 3.1. Договору кількість води, що подається Постачальником та використовується Абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих Постачальником. Зняття показань водолічильників здійснюється щомісячно представником Постачальника спільно з представником Абонента.

Відповідно до п. 3.4. Договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно до показників водолічильника, а при його відсутності - за узгодженням з Постачальником, за діючими нормами водопостачання, або іншим засобом, передбаченим Правилами користування.

Згідно з п. 3.6. Договору Абонент розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у п`ятиденний термін з дня представлення Постачальником платіжних документів до банківської установи.

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг Абонент зобов`язаний у п`яти денний термін з дня представлення Постачальником платіжних документів до банківської установи направити повноважного представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки даних підписання акту звірки в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані Постачальника вважаються прийнятими Абонентом (п. 3.7. Договору).

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що у відповідача виникла заборгованість з водопостачання та водовідведення у загальній сумі 262 767,92 грн. за період з 01.01.2019 по 28.01.2020.

У зв`язку із простроченням відповідачем грошового зобов`язання за Договором на послуги водопостачання та водовідведення № 8360/4-14 від 08.08.2000, позивачем нараховані 52 213,84 грн. інфляційних втрат, 22 832,38 грн. 3 % річних, 52 553,58 грн. штрафу.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

На виконання умов Договору, за період з 01.01.2019 по 28.01.2020 позивач надав відповідачу послуги на суму 359 613,99 грн., що підтверджується актами про зняття показань з приладів обліку за спірний період; копією довідки КП «Київтеплоенерго», яка містить дані щодо помісячних обсягів гарячої води, поставленої КП «Київтеплоенерго» у період з 01.01.2019 по 28.01.2020 відповідачу за адресою м. Київ, вул. Гмирі, 9; копією інформації щодо проведеного коригування; актами про відмову в наданні доступу для зняття показань об?єкта водопостачання; довідкою ат «Банк Кредит Дніпро» від 05.01.2022 № 98-26-19 з додатком № 1, яка підтверджує направлення до банківської установи відповідача платіжних документів; реєстром надходження грошових коштів від ОСББ «Ювілейне» за період з 01.01.2019 по 31.12.2021, який підтверджує часткову оплату; розрахунками обсягів спожитих послуг з централізованого водопостачання та централізованого відведення на об?єктах відповідача; відомостями розщеплення сплат ОСББ «Ювілейне».

Відповідачем було частково здійснені оплати по Договору у розмірі 97 911,33 грн., що підтверджується реєстром надходжень грошових коштів.

Згідно із детальними розрахунками заборгованості за Договором на послуги водопостачання та водовідведення заборгованість відповідача перед позивачем за спірний період становила 262 767,92 грн.

Абонент про незгоду щодо кількості або вартості отриманих з 01.01.2019 по 28.01.2020 послуг не повідомляв, свого представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння розрахунків та підписання акту не направляв. Тому, в силу положень п. 3.7. Договору, кількість та вартість наданих ПрАТ «АК «Київводоканал» з 01.01.2019 по 28.01.2020 послуг з водопостачання та водовідведення вважаються прийнятими Абонентом.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 у справі № 910/9335/19 розірвано Договір №8360/4-14 від 08.08.2000 року на послуги водопостачання та водовідведення укладений між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Ювілейне" та Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал".

Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Таким чином зобов`язання за Договором №8360/4-14 від 08.08.2000 року на послуги водопостачання та водовідведення припинилися з 28.01.2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене вище, оскільки невиконане зобов`язання за Договором на послуги водопостачання та водовідведення підтверджується матеріалами справи, доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 262 767,92 грн.

Суд вважає необґрунтованими твердження відповідача, як на підставу для звільнення від оплати за Договором, посилання на те, що ОСББ «Ювілейне» не є споживачем послуг та оплата має здійснюватись за послуги з постачання гарячої води безпосередньо мешканцями на підставі укладених ними прямих договорів із КП «Київтеплоенерго», з огляду на те, що стороною Договору №8360/4-14 від 08.08.2000 на послуги водопостачання та водовідведення, на яку покладено обов`язок по оплаті вартості наданих послуг з водопостачання та водовідведення є саме відповідач, то і спірна заборгованість за Договором є заборгованістю саме відповідача перед позивачем, одночасно з цим, чинним законодавством передбачено можливість укладення договорів безпосередньо з фізичними особами-мешканцями багатоквартирних будинків та залишено можливість споживачам (юридичним особам) отримувати послуги на підставі уже укладених договорів (як колективний споживач), тому внесення змін до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» автоматично не змінює та не скасовує ті договори (без відповідного волевиявлення самих сторін договору у передбаченому законами України порядку), що були укладені позивачем як виробником-ліцензіатом з юридичними особами.

Комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством (стаття 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» споживачі питної води зобов`язані, зокрема, своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Згідно з ч. 2 та 6 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Споживачем у розумінні статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Статтею 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що предметом діяльності ОСББ є, серед іншого, сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг, для чого ОСББ статтями 10, 16, 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» надано право укладати відповідні договори з суб`єктами, що надають послуги.

Втім, ОСББ як юридична особа не потребує житлово-комунальних послуг - їх потребують члени об`єднання. У зв`язку з цим статтею 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено особливості укладення ОСББ договорів про надання житлово-комунальних послуг: об`єднання за договором з постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг.

Суд відзначає, що за новою термінологією, запровадженою Законом України «Про житлово-комунальні послуги», терміну «постачальник» комунальних послуг відповідають терміни «виконавець» та «виробник», а терміну «замовник (абонент)» - термін «споживач».

Тобто, з визначеного Законом України «Про житлово-комунальні послуги» переліку учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг (власник, споживач, виконавець, виробник) ОСББ може виступати у ролі споживача - як колективний замовник (абонент), що і мало місце у спірних правовідносинах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.06.2018 у справі № 904/5702/16.

Доводи скаржника про необхідність укладення договорів про надання послуг з водопостачання та водовідведення виключно з власниками квартир як споживачами послуги жодним чином не впливають на необхідність виконання відповідачем зобов`язань за наданими послугами.

Судом відхиляються твердження відповідача про те, що надані позивачем акти про зняття показників лічильників мають ознаки фальсифікації підпису уповноваженої особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ювілейне", оскільки відповідачем не надано суду висновку експертизи з даного питання та питання про призначення у справі судової експертизи не порушувалося відповідачем.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 52 213,84 грн. інфляційних втрат, 22 832,38 грн. 3 % річних, 52 553,58 грн. штрафу.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, враховуючи відсутність контррозрахунку відповідача, суд вважає за можливе стягнути з відповідача 52 213,84 грн. інфляційних втрат, 22 832,38 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положеннями статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно п. 4.1. Договору за безпідставну відмову від оплатити наданих послуг, абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 20 % від несплаченої суми.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми штрафу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в розмірі 52 553,58 грн. штрафу за розрахунком позивача.

Судом відхиляються посилання відповідача на Постанову Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022, оскільки неустойка, інфляційні втрати та 3 % річних нараховані позивачем на заборгованість, яка виникла до введення в Україні воєнного стану. Крім того, неустойка, інфляційні втрати та 3 % річних нараховані за період до введення в Україні воєнного стану.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності, слід зазначити наступне.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 Цивільного кодексу України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалість у три роки. (ст. 257 Цивільного кодексу України)

Згідно із статтею 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України).

За змістом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 такого змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" постановлено установити карантин на усій території України з 12.03.2020.

З матеріалів справи вбачається, позивач звернувся з даним позовом до суду 18.08.2022, тобто строк позовної давності пропущений не був в силу наведених положень закону та своєчасності заявлення позову.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Підсумовуючи наведене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ювілейне" про стягнення 52 213,84 грн. інфляційних втрат, 22 832,38 грн. 3 % річних, 52 553,58 грн. штрафу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір за розгляд справи покладається на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ювілейне" про стягнення 390 367,72 грн. - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ювілейне" (02140, місто Київ, вулиця Гмирі, будинок 9, ідентифікаційний код 25286492) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, місто Київ, вулиця Лейпцизька, будинок 1-А, ідентифікаційний код 03327664) 262 767 (двісті шістдесят дві тисячі сімсот шістдесят сім) грн. 92 коп. - за надані послуги з водопостачання та водовідведення, 52 213 (п`ятдесят дві тисячі двісті тринадцять) грн. 84 коп. - інфляційних втрат, 22 832 (двадцять дві тисячі вісімсот тридцять дві) грн. 38 коп. - 3 % річних, 52 553 (п`ятдесят дві тисячі п`ятсот п`ятдесят дві) грн. 58 коп. - штрафу та 5 855,52 (п`ять тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять) грн. 52 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 01.05.2023.

Суддя С. В. Стасюк