ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
01.05.2023Справа № 910/3882/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., дослідивши матеріали заяви
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Прайд" (Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Ходосівка, вул. Кринична, будинок 1; ідентифікаційний код 42104787)
про стягнення 1 006 797, 22 грн,
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд Прайд" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АПТ Україна Гупп" про стягнення заборгованості в розмірі 1 006 797, 22 грн, з яких: 674 276, 40 грн - основного боргу, 51 322, 00 грн - пені, 39 075, 00 грн - 3% річних та 242 123, 82 грн - інфляційних втрат, яка утворилася у зв`язку з неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договорами підряду № 20/07/2020-БМ від 20.07.2020 та № 15/01/2021-БМ від 15.01.2021 в частині повної та своєчасної оплати за надані позивачем послуги.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Прайд" залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду доказів направлення (касовий чек, поштова квитанція з описом вкладення тощо) Товариству з обмеженою відповідальністю "АПТ Україна Гупп" копії позовної заяви з доданими до неї документами безпосередньо тих, що були подані до суду на 79 аркушах з урахуванням платіжного доручення.
26.04.2023 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Прайд" про усунення недоліків позовної заяви з доданими до неї доказами надіслання позовної заяви з додатками на адресу відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 24.05.2023.
Оскільки, ухвалою суду від 01.05.2023 відкрито провадження у даній справі, то суд вважає за можливе розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Прайд" про забезпечення позову (що надійшла із позовною заявою), в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "АПТ Україна Гупп", які знаходяться на банківських рахунках, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "АПТ Україна Гупп" відкриті у будь-яких фінансових установах та будуть виявлені в ході виконавчого провадження в межах позовних вимог 1 006 797, 22 грн.
В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову заявник посилається на систематичне ухилення Товариства з обмеженою відповідальністю "АПТ Україна Гупп" від сплати грошових коштів, в якості підстав заявник наводить низку судових рішень.
У зв`язку з тим, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань за договорами, на переконання заявника є загроза, що Товариством з обмеженою відповідальністю "АПТ Україна Гупп" будуть вчинені дії спрямовані на ухилення від виконання зобов`язань після подання позову до суду такі, як витрачення коштів не для здійснення розрахунків не з позивачем.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Прайд" про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд вказує наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Водночас, суд вказує, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Таким чином, суд вказує, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.
За приписами ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Водночас, суд звертає увагу, що заявником у заяві про забезпечення позову не наведено підстав та не доведено з посиланням на засоби доказування, що невжиття обраних заявником заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, за відсутності обґрунтувань, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.
Крім того, суд відзначає, що заявником не доведено того, що Товариством з обмеженою відповідальністю "АПТ Україна Гупп" вчиняються будь-які дії спрямовані на приховування грошових коштів на рахунках, шляхом їх виведення на будь-які інші банківські рахунки, та/або вчиняються будь-яких інших дій щодо таких грошових коштів.
Також, заявником не доведено того, що Товариством з обмеженою відповідальністю "АПТ Україна Гупп" вчиняються будь-які дії щодо приховування та/або відчуження належного останньому на праві власності майна.
Відтак, суд вказує, що заявником ніяким чином не обґрунтовано та не доведено вірогідними доказами, необхідності термінового вжиття обраних заявником заходів забезпечення позову.
У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що оскільки, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості, то обраний вид забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, Товариства з обмеженою відповідальністю "АПТ Україна Гупп" в межах позовних вимог в даному випадку не пов`язаний із предметом позову.
Отже, з огляду на викладене, суд вказує, що у поданій заяві, міститься лише посилання на потенційне порушення прав заявника, при цьому, в заяві відсутнє достатнє обґрунтування та докази, які підтверджують доцільність та необхідність термінового забезпечення позову.
При тому, суд відзначає, що саме лише посилання заявника у поданій заяві на наявність судових спорів в яких відповідач виступає боржником, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви, за відсутності беззаперечних доказів того, що відповідачем вчиняються дії, що свідчили б про ухилення від виконання зобов`язань.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заявником не було надано доказів на підтвердження того, що незабезпечення позову порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Згідно ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
За таких обставин, суд визнає подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд Прайд" заяву про забезпечення позову, безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 136, 137, 138-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Прайд" про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 01.05.2023.
Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Дмитро БАРАНОВ
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 01.05.2023 |
Оприлюднено | 04.05.2023 |
Номер документу | 110567504 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань підряду |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Баранов Д.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні