Рішення

від 18.04.2023 по справі 910/12355/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.04.2023Справа № 910/12355/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімресурс" (22400, Вінницька область, Хмільницький район, м. Калинівка, вул. В. Нестерчука, 22400)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укррос-транс" (021160, м. Київ, вул. Березнева, 10)

про стягнення 1642237,47 грн

Суддя Людмила ШКУРДОВА

Секретар с/з Божко А.І.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрхімресурс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укррос-транс" про стягнення матеріальної шкоди внаслідок втрати ввіреного вантажу за договором про надання транспортно-експедиційних послуг №1903 від 21.01.2019 у розмірі 1642237,47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ «Укррос-транс» не повернуло та не сплатило ТОВ «Укрхімресурс» переданий для перевезення вантаж згідно товарно-транспортної накладної CMR A №146638 загальною вартістю 51007 Євро 50 Євроцентів, що еквівалентно 1642237,47 грн. на день подання даної позовної заяви. Враховуючи викладене, грошові кошти в сумі 1642237,47 грн у вигляді матеріальної шкоди, яка виникла внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за договором про надання транспортно-експедиційних послуг № 1903 від 21.01.19 р. та втрати ввіреного вантажу, підлягають стягненню з ТОВ «Укррос-транс» на користь ТОВ «Укрхімресурс».

04.01.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він просить у позові відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що затримка в доставці вантажу сталася не з вини перевізника - ТОВ «Укррос-транс», оскільки внаслідок військової агресії Російської федерації проти України водія автомобіля, яким перевозився вантаж замовника, військами Рросійської федерації було захоплено у заручники, а автомобіль з вантажем викрадений. Відповідач вказує, що вказані обставини перешкодили йому доставити ввірений позивачем вантаж і передати його вантажоодержувачу.

31.01.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він заперечує щодо доводів відповідача, викладених у відзиві.

20.032023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких він вказує на відсутність доказів втрати вантажу та відсутність його вини у неможливості доставити вантаж вантажоодержувачу, оскільки така неможливість спричинена форс-мажорними обставинами. Також у додаткових поясненнях відповідач просить долучити до матеріалів справи додані до них докази, зокрема, Сертифікат Сумської торгово-промислової палати № 5900-23-1089 від 06.03.2023, при цьому неможливість подання вказаного доказу обґрунтована датою отримання сертифікату.

Судом встановлено поважність причини неподання відповідачем Сертифікату Сумської торгово-промислової палати № 5900-23-1089 від 06.03.2023 разом із поданням до суду відзив, а відтак вказаний доказ прийнято судом до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні 21.03.2023 р. протокольною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено розгляд даної справи по суті на 18.04.2023.

У судовому засіданні 18.04.2023 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

21.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрхімресурс» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укррос-транс» (Виконавець) було укладено Договір про надання транспортних послуг № 1903, відповідно до п. 1.1 якого Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги з доставки вантажу автомобільним транспортом відповідно до заявки та на умовах, визначених цим договором, а Замовник прийняти та оплатити належним чином виконані виконавцем послуги.

Відповідно до п. 1.2. Договору Замовник направляє Виконавцю заявку по факсимільному зв`язку або електронною поштою не пізніше ніж за 2 (дві) доби до бажаної дати здійснення перевезення. У заявці вказується: вид, найменування, кількість вантажу, вагу найменування відправника і адреса пункту завантаження, дата і час завантаження, найменування вантажоодержувача та адресу пункту розвантаження, дата і час розвантаження, інші вимоги до умов перевезення, обов`язкові для Виконавця.

Відповідно до п. 1.4. Договору, у разі прийняття Заявки, Виконавець направляє її Замовнику з проставлянням печатки та підпису уповноваженого представника Виконавця та зазначенням: ПІБ водія, номера тягача i цистерни та, при необхідності, технічних засобів, які забезпечують підтримку температурного режиму вантажу. Підписані заявки є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно п. 1.5. Договору, для цілей п. 1.2., 1.3, 1.4., 1.5 даного Договору, листування Сторін здійснюється факсимільним зв`язком або електронною поштою виключно на вказані адреси Сторін: Замовника - goncharuk@glycerin.com.ua адреса електронної пошти; Виконавця - v.mukomela @ukrros-trans.com.ua адреса електронної пошти.

Заявка на перевезення гліцерину дистильованого 99,5 за маршрутом Калинівка-Новомосковськ (вантажоодержувач: ООО «Проктер енд Гембл-Новомосковськ», Комсомольське шосе, 64, 3011650, м. Новомосковськ, Тульська область, Росія) позивачем відповідачу не направлялась.

Таким чином, умови відповідно до п. 1.2. Договору сторонами погоджено не було.

21.02.2022 відповідач прийняв до перевезення транспортним засобом з державним номерним знаком НОМЕР_1 / НОМЕР_2 вантаж відправника - ТОВ "Укрхімресурс", а саме Гліцерин дистильований 99,5 вагою 22500 кг., який завантажено у м. Калинівка (Вінницька обл.), що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR A № 146638.

Відповідно до сформованої митної декларації ЕК 10 АА №UA401020/2022/7475 вартість вантажу, а саме: - Гліцерин дистильований 99,5 у кількості 22 500 кг, становить 51007 Євро 50 Євроцентів, відправник товару: ТОВ «Укрхімресурс», одержувач: ТОВ «Проктер енд Гембл Новомосковськ», перевізник: ТОВ «Укррос-транс».

Заявою № 0065/04-01/22 від 23.02.2022 відповідач повідомив Сумську митницю ДМСУ про заміну тягача НОМЕР_3 на тягач НОМЕР_4 через технічну несправність тягача.

Згідно зі ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Частинами 1, 2 ст. 919 ЦК України встановлено, що перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк. Вантаж, не виданий одержувачеві на його вимогу протягом тридцяти днів після спливу строку його доставки, якщо більш тривалий строк не встановлений договором, транспортними кодексами (статутами), вважається втраченим.

Відповідно до ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Вантаж - Гліцерин дистильований 99,5 у кількості 22 500 кг одержувачу - ТОВ «Проктер енд Гембл Новомосковськ» не було доставлено перевізником: ТОВ «Укррос-транс».

Предметом позову є стягнення матеріальної шкоди внаслідок втрати перевізником вантажу.

Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідності до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність наступного юридичного складу: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. При цьому, необхідно встановити, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

Заперечуючи проти задоволення позову відповідач вказував, на те, що вантаж позивача та автотранспорт, яким здійснювалось перевезення, знаходяться на території пункту пропуску Троєбортне Брянської митниці Російської Федерації. Неможливість доставити вантаж вантажоодержувачу виникла внаслідок форс-мажорних обставин, а саме вторгнення РФ на територію України, на підтвердження чого відповідачем додано Витяг з кримінального провадження № 12022200620000064 від 19.03.2022 р. за ст. 438 ч. 1 ККУ та Витяг з кримінального провадження № 12022100040000879 від 14.04.2022 р. за ч. 3 ст. 289 КК України, порушеним Відділом поліції № 1 (м. Глухів) Шосткінського районного управління поліції ГУ НП у Сумській області. ТОВ «Укррос-транс» та водій ОСОБА_1 визнані потерпілими в зазначених вище кримінальних провадженнях.

З матеріалів справи вбачається, що наразі відповідачем втрачено вантаж та транспортний засіб, яким він перевозився.

Щодо наявності вини відповідача у втраті вантажу, який перевозився, суд зазначає наступне.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан.

В матеріалах справи наявні пояснення водія ОСОБА_1 , в яких він пояснює, що Транспортний засіб, який здійснював перевезення вантажу за маршрутом Україна-Російська Федерація на підставі CMR №146638, був викрадений на митному пункті пропуску «Бачівськ» Сумської області та перевезений на територію Російської Федерації без проходження митних процедур, а ОСОБА_1 було захоплено в полон під час митного контролю у ПП «Бачівськ».

Листом №0068/01-01/22 від 15.04.2022 ТОВ «Укррос-транс» повідомило ТОВ «Укрхімресурс, що в ніч з 23.02.2022 по 24.02.2022 транспортний засіб власності ТОВ «Укррос-транс» реєстраційний номер НОМЕР_5 / НОМЕР_6 під керуванням водія-експедитора ОСОБА_1 , який перевозив вантаж, було затримано російськими військовими та заблоковано для подальшого руху, і як наслідок місцезнаходження вантажу та інформація щодо його цілісності невідома.

Листом № 7.12-1/17.1/13/2669 від 13.05.2022 Вінницька митниця Державної митної служби України повідомила ТОВ «Укрхімресурс» про відсутність відмітки в системі ЄАIC про доставку товару до митниці призначення.

Листом № 60 від 07.06.2022 позивач звернувся до відповідача, в якому просив повідомити про стан та місцезнаходження вантажу, а саме: Гліцерин дистильований 99,5 у кількості 22 500 кг.

Листом № 0114/01-01/22 від 14.06.2022 відповідач повідомив, що подальша доля транспортного засобу НОМЕР_3/ НОМЕР_2 та розміщеного у ньому вантажу йому невідома. Також повідомив, що під час виконання перевезення відбулася заміна тягача НОМЕР_1 на тягач НОМЕР_4 , про що було повідомлено Сумську митницю ДМСУ. Крім того, у вказаному листі повідомлялось, що за вказаних обставин за заявою генерального директора відповідача порушено кримінальне провадження № 12022100040000879.

Отже, відповідач повідомив позивача про настання обставин, неможливості перевезення вантажу / доставки вантажу вантажоодержувачу, та те що вказані обставини виникли у зв`язку з військовою агресією Російської федерації проти України.

В матеріалах справи також наявний лист Брянської митниці № 16-13/8516 від 01.04.2022, яким повідомлялося генерального директора ТОВ «Укррос-транс», що транспортний засіб з реєстраційними номерами НОМЕР_4 / НОМЕР_7 евакуйовано із зони проведення військової операції на територію митного посту МАВП Троєбортне Брянської митниці 03.03.2022 р., що встановлені митні операції щодо нього не відбувалися, кабіна транспортного засобу не замкнена, водій відсутній, цілісність вантажного відсіку (цистерни) не порушена, митний огляд не проводився. Щодо можливості прибуття водія транспортного засобу на територію митного посту МАПП Троєбортне Брянської митниці повідомлялось, що звернення відповідача направлене до Прикордонного управління ФСБ Росії по Брянській області.

Таким чином, втрата вантажу відбулась не з вини відповідача, а в наслідок обставин, які не залежали від волі відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом не встановлено ані протиправної поведінки відповідача, ані його вини у втраті вантажу, який він перевозив.

Крім того, судом встановлено наступне.

Зі змісту листа Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, який є загальнодоступним, вбачається, що Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Розпорядженням Торгово-промислової палати України від 25.02.2022 р. № 3 про процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії воєнного стану на території України, ТПП України уповноважило на період дії воєнного стану на території України регіональні торгово-промислові палати, зокрема Сумську ТПП, засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України.

Сертифікатом Сумської торгово-промислової палати № 5900-23-1089 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 28.02.2023 р. засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме: відсутність можливості виконати зобов`язання з доставки вантажу за міжнародною транспортною накладною CMR A №146638 до пункту призначення у зв`язку з захопленням вантажу озброєними особами одягнутими у військову форму Російської федерації, що підтверджується Витягом з ЄРДР №12022100040000879 від 14.04.2022 p.

Отже, Сертифікатом Сумської торгово-промислової палати № 5900-23-1089 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 28.02.2023 р. засвідчено, що обставини неможливості виконання господарського зобов`язання саме щодо доставки відповідачем вантажу до пункту призначення та видачі його вантажоотримувачу на підставі CMR A №146638 були форс-мажорними.

Таким чином, враховуючи відсутність наявності повного юридичного складу для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, підстави для застосування до відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування матеріальної шкоди у сумі 1642237,47 грн відсутні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімресурс".

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволені позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Людмила ШКУРДОВА

Дата складення тексту рішення: 01.05.2023