Рішення

від 01.05.2023 по справі 911/204/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" травня 2023 р. м. Київ

Справа № 911/204/23

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.,

розглянувши у спрощеному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Балістика» до Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» про стягнення 169 569,12грн, без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Балістика» (далі ТОВ «Балістика») звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі ДП МА «Бориспіль») про стягнення 169 569,12грн в рахунок відшкодування збитків.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на не виконанням відповідачем умов договору зберігання вантажу, доставленого за авіаційною вантажною накладною 615 TLV 07244252 на склад тимчасового зберігання відповідача, в частині повідомлення про прибуття вантажу, що спричинило додаткові витрати на оплату послуг у розмірі 169 569,12грн (а.с.1-8, 51-56).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.02.2023: відкрито провадження у даній справі за відповідним позовом; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження; встановлено строки для подання учасниками заяв по суті (а.с.57-58).

Як вбачається з довідки від 03.02.2023, копія відповідної ухвали сторонам в паперовій формі не направлена у зв`язку із відсутністю фінансування (а.с.59); ухвала 03.02.2023 доставлена до електронних кабінетів відповідача та представника позивача (а.с.60-61).

20.02.2023 до суду з дотриманням встановленого строку (здано для відправлення до суду відділенню поштового зв`язку 16.02.2023), надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову (а.с.62-72).

Відповідач вважає, що відсутні підстави для відшкодування збитків, оскільки фактично позивачем здійснено оплату послуг зберігання та обслуговування вантажу, тому відсутні підстави для повернення частини коштів, сплачених за такі послуги. При цьому, як вказує відповідач, враховуючи внутрішні технологічні документи, він здійснює повідомлення про прибуття вантажу електронною поштою, а якщо такої не має за телефоном, між тим у авіаційній накладній не було вказано електронної пошти відповідача. Відповідач стверджує, що вантажний термінал аеропорту не припиняв роботи в частині видачі/повернення вантажів вантажоодержувачам/вантажовідправникам, між тим до 23.06.2022 позивач не звертався з приводу вантажу і лише після завершення визначених чинним законодавством обов`язкових митних процедур і формальностей позивачем отримано рішення митного органу про пропуск вантажу на територію України та лише після цього відповідач набув підстав для отримання вантажу, який йому видано 28.06.2022.

Ухвалою від 28.03.2023, з підстав зазначених в такій ухвалі, суд зобов`язав ДП МА «Бориспіль» протягом 2 днів з дня отримання ухвали направити позивачу копію відзиву на позов з додатками, про що невідкладно надати суду докази (а.с.108-109).

Відповідна ухвала 28.03.2023 о 19:17 доставлена до електронних кабінетів відповідача та представника позивача (а.с. 111-112) та в силу ч.6, ч.7 ст.242 ГПКУ України вважається врученою наступного робочого дня 29.03.2023.

31.03.2023 відповідачем через систему «Електронний суд» надано докази направлення відзиву з додатками позивачу у строк, встановлений ухвалою від 28.03.2023 (а.с.113-114).

10.04.2023 до суду від позивача, з дотриманням строку, встановленого ухвалою від 03.02.2023, надійшла відповідь на відзив, сформована в системі «Електронний суд», у якій позивач просить задовольнити позов у повному обсязі (а.с.120-124).

У поданій заяві по суті позивач стверджує, що на правовідносини, що виникли між сторонами поширюються Правила застосування тарифів на вантажному терміналі при наданні послуг, затверджених наказом генерального директора ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» № 01-07-98 від 07.10.2016, відповідно до яких відповідач мав повідомити вантажоодержувача про надходження вантажу на адресу, яка зазначена в авіаційній вантажній накладній, чого у встановлений спосіб не здійснив. При цьому, позивач, заперечуючи проти доводів відповідача щодо повідомлення про прибуття вантажу 22.02.2022 23.02.2022, вказує, що дізнався від відповідача про отримання та наявність на складах вантажу лише 15.06.2022.

19.04.2023 до суду, з дотриманням встановленого строку (здано дня відправлення відділенню поштового зв`язку 14.04.2023), надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив (а.с.131-139).

У поданій заяві по суті відповідач стверджує, що до правовідносин, які виникли між сторонами мають застосовуватись норми ЦК України, що регулюють відносини у сфері поставки товарів і повідомити про передачу вантажу для перевезення перевізникові позивача мав продавець товару. Окрім того, відповідач стверджує, що відповідач знав про прибуття вантажу у проміжок часу 22.02.2022-23.02.2022, однак з моменту отримання вантажу на склад тимчасового зберігання 24.02.2022 позивач не звертався щодо отримання інформації про вантаж, його письмових звернень не зафіксовано до 23.06.2022. При цьому, відповідач вважає, що позивачу правомірно нараховано плату за зберігання вантажу за тарифами та у відповідності з правилами, з якими позивач погодився, вчинивши конклюдентні дії.

19.04.2023 до суду надійшли додаткові пояснення позивача сформовані в системі «Електронний суд» щодо суті спору (а.с. 151-154).

Відповідні додаткові пояснення судом не взяті до уваги та залишені без розгляду з наступних підстав.

Як визначено чч.1,2 ст.161 ГПК України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, якими є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Відповідно до ч.3 ст.161 ГПК України підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У даній справі сторони подали вже всі заяви по суті у встановлений строк. При цьому, згідно ч.5 ст.161 ГПК України, суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Разом з тим, позивач не звертався з відповідного питання до суду, окрім того, у даній справі не має необхідності у наданні сторонами пояснень щодо певного окремого питання.

Дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив наступні обставини.

Згідно проформи інвойсу №803802/22 від 15.02.2022 поставка вантажу третьою особою - FMS Enterprises MIGUN LTD для позивача ТОВ «Балістика» - нетканого нарізаного поліетилену G21, шириною 160см здійснюється до аеропорту Бориспіль на умовах СІР (а.с. 50).

Відповідно до інвойсу №93570 21.02.2022 (а.с.25) складено авіаційну вантажну накладну 615-TLV07244252 (а.с.12, 79), перевізником у якій вказано Компанією EUROPEAN AIRTRANSIT, за якою вантаж прибув до аеропорту «Бориспіль», як повідомив відповідач у листі від 01.08.2022 №06-22-318, 24.02.2022 о 01год 27хв та розміщений на склад тимчасового зберігання (а.с.26).

У відповідному листі, який є відповіддю на звернення позивача від 21.06.2022 №21-06-20022-Б, відповідач повідомив позивача, що з моменту розміщення вантажу на складі тимчасового зберігання до введення воєнного стану намагався за номером телефону, який вказано у відповідній авіаційній вантажній накладній повідомити позивача про надходження вантажу, оскільки електронної адреси у такій накладній не вказано, проте здійснити повідомлення не вдалося, так як в цей час мали місце перебої в роботі зв`язку.

Доказів у підтвердження сповіщення 24.02.2022 про надходження вантажу відповідачем під час розгляду справи не надано.

У позові позивач стверджує, що у березні 2022 року звернувся до відповідача в телефонному режимі, де під час розмови відповідач повідомив, що вантаж за накладною №61507244252 знищено внаслідок обстрілів складів тимчасового зберігання російськими військами.

Однак, оскільки доказів на підтвердження фактів повідомлення відповідача про надходження вантажу 24.02.2023, а також звернення позивача до відповідача щодо вантажу у березні 2023 року не надано, а відповідні обставини кожна із сторін не визнає, щоб звільняло іншу сторону від її доведення в силу ч.1 ст.75 ГПК України, такі обставини не вважається судом встановленими.

Як стверджує позивач, відповідач повідомив його про прибуття вантажу на склад тимчасового зберігання 15.06.2022. При цьому, відповідач у заяві по суті - відзиві на позов (а.с.62-72) визнає, що його працівники телефонували позивачу 15.06.2022, однак, вказує, що це мало місце у зв`язку із закінченням граничного строку перебування вантажу під митним контролем та необхідністю з`ясування подальших намірів позивача щодо вантажу.

16.06.2022 вантаж оглянуто позивачем, що не заперечується сторонами в заявах по суті.

21.06.2022 позивач звернувся до відповідача з листом №21-06-2022-Б, який отримано відповідачем 23.06.2022 за вх. №01-16-2167, у якому просив надати інформацію, щодо прибуття вантажу за авіаційною накладною 615TLV07244252 до аеропорту та калькуляцію вартості зберігання вантажу (а.с.91), на який відповідачем надано відповідь вищезазначеним листом від 01.08.2022 №06-22-315 (а.с.26).

Як свідчить митна декларація №UA100340/2022/513298 рішення Київською митницею ДФС №ПМК 45/125 про пропуск вантажу прийнято 24.06.2022 (а.с.74).

Відповідачем виставлено позивачу рахунок-фактуру №8/420 від 27.06.2022 за надані послуги термінального зберігання та обслуговування вантажу, який надійшов відповідно до зазначеної накладної, на суму 179 808,84грн із розрахунку зберігання 132 дні (а.с.14).

Позивачем відповідно до платіжного доручення №3782 від 27.06.2022 здійснено оплату на користь відповідача 179 808,84грн з призначенням платежу: «за надані послуги згідно рахунку #8/420 від 27.06.2022» (а.с.23).

Як свідчить підтвердження в отриманні, 28.06.2022 позивачем в особі Головченка Я.А., якого позивач уповноважив листом від 27.06.2022 (а.с.75), отримано відповідний вантаж (а.с.76).

28.06.2022 сторонами підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №317301 від 28.06.2022, відповідно до якого відповідач підтвердив, що не має претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (наданих послуг) (а.с.77).

Звертаючись до суду з даним позовом позивач стверджує, що відповідачем йому заподіяно збитків у вигляді додаткових витрат на оплату послуг відповідача із зберігання вантажу додатково за 122 дні у розмірі 169 569,12грн, оскільки відповідач повідомив його про прибуття вантажу лише 15.06.2022, тому має право нараховувати плату за зберігання вантажу лише починаючи з 18.06.2022 та по 28.06.2022 і фактична загальна вартість його послуг має становити 10 239,72грн.

Предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов`язку відшкодувати збитки позивачу у вигляду додаткових витрат у розмірі 169 569,12грн (179808,84-10239,72).

Заявлені вимоги суд вважає такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, як визначено ч.1 ст.224 ГК України, на яку позивач посилається, обґрунтовуючи заявлені вимоги, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками, в силу ч.2 такої норми, розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, згідно ч.1 ст.225 ГК України включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною.

Як передбачено ч.1 ст.226 ГК України, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Із змісту положень ст.224 ГПК України вбачається, що підставою для застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків є наявність складу господарського порушення, що включає в себе наявність таких елементів: протиправність поведінки - порушення господарського зобов`язання або установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності; збитки; причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою; вина.

Так, як визначено ч.1 ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Позивач у даній справі вважає, що між ним та відповідачем виникли відносини з приводу зберігання вантажу, переданого продавцем товару, який замовив послуги з перевезення вантажу на користь ТОВ «Балістика», вказавши його одержувачем у накладній, з чим погоджується суд.

Так, з урахування умов поставки, визначених в проформі інвойсу та інвойсі №93570, право власності на товар до позивача переходить в момент доставлення товару в аеропорт Бориспіль. При цьому, відповідач не є учасником відносин, які виникли у позивача з третьою особою, у зв`язку з поставкою відповідного товару, що доставлений в аеропорт Бориспіль перевізником Компанією EUROPEAN AIRTRANSIT.

При цьому, з урахуванням того, що відповідний товар переміщувався через митний кордон України, відповідний товар мав пройти митну процедуру.

Під терміном «митна процедура» у відповідності з п.21 ч.1 ст.4 МК України розуміють зумовлені метою переміщення товарів через митний кордон України сукупність митних формальностей та порядок їх виконання.

Відповідно до ч.1 ст.201 МК України (у редакції, чинній на момент прибуття та видачі вантажу) товари з моменту пред`явлення їх митному органу до поміщення їх у відповідний митний режим можуть перебувати на тимчасовому зберіганні під митним контролем; тимчасове зберігання товарів під митним контролем здійснюється на складах тимчасового зберігання.

Про перебування вантажу, доставленого позивачу згідно вказаної вантажної накладної, під митним контролем свідчить відмітка на ній «під митним контролем», здійснена 23.02.2022 Київською митницею ДФС.

Так, в силу п.7.4 розділу VІІ Положення про склади тимчасового зберігання, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.05.2012 № 613, прийняте посадовою особою митного органу рішення про розміщення товарів на СТЗ засвідчується відбитком штампа „Під митним контролем посадової особи митного органу.

Як визначено ч.1 ст.204 МК України, загальний строк тимчасового зберігання товарів під митним контролем становить 90 календарних днів та протягом відповідного строку в силу п.1 ч.4 вказаної статті, товари, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, повинні бути задекларовані власником або уповноваженою ним особою до відповідного митного режиму.

Умови та порядок оплати за послуги, які надаються клієнтам на складах вантажного терміналу ДП МА Бориспіль визначені Правилами застосування тарифів на вантажному терміналі при наданні послуг, які затверджені наказом генерального директора ДП МА Бориспіль від 07.10.2016 № 01-07-98 (далі Правила) та розміщені на офіційному сайті відповідача в мережі Інтернет за посиланнями https://kbp.aero/wp-content/uploads/2017/07/Tarif_Rules.pdf.

Як визначено п.4.2.1 Правил, оплата за зберігання імпортного вантажу загального призначення за 3 (три) дні (не враховуючи вихідні та святкові дні) з дати надання повідомлення вантажоодержувачу про прибуття вантажу або з дати розміщення вантажу (у разі відмови клієнта щодо повідомлення вантажоодержувача або за умови надходження вантажу без супроводжувальних документів) здійснюється перевізником в межах стандартної угоди наземного обслуговування.

При цьому, в силу п.4.2.5 Правил дата розміщення вантажу на складі тимчасового зберігання визначається відповідно до інформації АРМ АСУ ТП.

Відповідно до п.4.2.7 Правил розрахунок оплати за зберігання залежить від характеру вантажу, зокрема, партія з вагою понад 50 кг (включно) тарифікується за кожний кілограм партії згідно встановленої вартості послуг вантажного терміналу.

Вартість послуг вантажного терміналу аеропорту «Бориспіль» розміщена на сайті відповідача в мережі Інтернет за посиланням https://kbp.aero/cargoprice/ та розраховується у залежності від ваги вантажу та терміну його зберігання. Так, в силу п.п.1.1, 2.1.2 «Вартості послуг вантажного терміналу аеропорту «Бориспіль» вартість послуг складає:

-термінального обслуговування вантажу (крім вантажу експрес-перевізників) за кожну партію вантажу 63,80грн без ПДВ, за кожний 1 кг вантажу 0,55грн без ПДВ;

-зберігання вантажу загального призначення за один день за 1 кг партії вантажу вагою понад 50кг платного терміну зберігання понад 30 днів - 0,80 грн без ПДВ за 1 кг партії вантажу.

Вартість послуг відповідачем розрахована у відповідності з вказаними Правилами та опублікованою вартістю тарифів, за якими відповідач надає послуги необмеженому колу осіб. Вступаючи у правовідносини з третьою особою щодо поставки відповідного товару, який підлягає митному оформленню, з визначенням умови доставки та переходу права власності на товар - Аеропорт «Бориспіль», позивач мав ознайомитись з відповідними Правилами та тарифами, опублікувавши які відповідач взяв на себе обов`язок надавати відповідні послуги за такими Правилами та тарифами необмеженому колу осіб.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем засвідчено шляхом підписання акту прийому-передачі робі (надання послуг) від №317301 від 28.06.2022 (а.с.77) факт надання відповідних послуг, їх обсяг та вартість.

Посилання позивача на те, що витрати на оплату відповідних послуг мали становити значно меншу суму за умови повідомлення відповідача про надходження вантажу не є підставою для висновку про те, що саме внаслідок дії (бездіяльності) відповідача позивач поніс витрати на оплату послуг у відповідному розмірі.

Так, вказуючи на наявність у відповідача обов`язку повідомляти вантажовідправника про надходження на його адресу вантажу, позивач посилається на визначення терміну «повідомлення», яке надано у вказаних Правилах та вважає, що відповідач мав направити йому телеграму за адресою, вказаною в авіаційній вантажній накладній.

Згідно п.2 Правил «повідомлення» - це інформування вантажоодержувача про надходження на його адресу вантажу шляхом відправки телеграми за адресою визначеною в авіаційній вантажній накладній, або здійснення інформування за телефоном/факсом (у разі якщо в авіаційній вантажній накладній не зазначена адреса вантажоодержувача при наявності номера телефону, факсу, тощо).

Отже, Правила визначають можливість інформування вантажоодержувача про надходження вантажу не лише шляхом відправлення телеграми, але й встановлюють інший спосіб інформування вантажоодержувача. При цьому, не здійснення інформування вантажоодержувача не є визначальним фактором, що впливає у даному випадку на термін перебування вантажу на складі тимчасового зберігання, враховуючи, що, як встановлено судом, вантаж перебував під митним контролем та не міг бути отриманий із складу тимчасового зберігання аеропорту «Бориспіль» без відповідного рішення Київської митниці ДФС. Однак, здійснення митних процедур не входить до обов`язку відповідача, тому посилання позивача на те, що додаткові витрати у вигляді оплати послуг зберігання мали місце у зв`язку з неповідомлення відповідача про прибуття вантажу (причинно-наслідковий зв`язок) не є обґрунтованими, враховуючи наявність у позивача не виконаного обов`язку, визначеного ст.204 МК України щодо митного декларування та здійснення митного оформлення вантажу позивачем лише у червні 2022 року.

Також, слід зазначити, що про виконання свого обов`язку з поставки товару передачі вантажу перевізнику для доставки у визначене місце аеропорт «Бориспіль» позивача мала повідомити третя особа, з якою у відповідача виникли відповідні зобов`язальні відносини з поставки відповідного товару та позивач, як особа, в інтересах якої укладено угоду з перевезення вантажу, міг отримати відповідну інформацію про прибуття вантажу від такої особи, яка, як свідчить його лист від 21.06.2022, була фактично йому відома.

З урахуванням зазначеного, позивачем не доведено причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльність) відповідача та витратами, які він поніс на оплату послуг відповідача, у зв`язку з чим заявлені вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.129 ГПК України витрати по оплаті судового збору, понесені позивачем у розмірі 2684грн, суд покладає на позивача, враховуючи відмову у задоволенні заявлених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232-233, 237-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Балістика» (ідентифікаційний код 39274120; 03124, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 5а) до Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (ідентифікаційний код 20572069; 08300, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Бориспіль-7) про стягнення 169 569,12грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Суддя А.Р. Ейвазова