ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ДОДАТКОВА УХВАЛА
"24" квітня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2490/22
Господарський суд Одеської області у складі: судді С.В. Літвінова
при секретарі судового засідання Липі Т.О
розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Одеська регіональна страхова компанія" (вх.№2-514/23 від 13.04.2023р.) про ухвалення додаткового рішення по справі №916/2490/22 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "СП З ЦІ ПЕГАС СТ" (вул. Героїв Майдану, буд. 37, Кам`янка, Кам`янський район, Черкаська область, 20801) до відповідача: Приватне акціонерне товариство "Одеська регіональна страхова компанія" (вул. Довженка, 6-А, Одеса, 65000) про стягнення 7009718,48 грн.;
за участю представників сторін:
від позивача: не з`явився,
від відповідача : не з`явився.
ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "СП З ЦІ ПЕГАС СТ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Одеська регіональна страхова компанія" про стягнення 7009718,48грн.
Ухвалою від 10.04.2023 заяву позивача про залишення позову без розгляду, задоволено. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СП З ЦІ ПЕГАС СТ" залишено без розгляду.
13.04.2023р. від позивача надійшла заява (вх.№2-514/23) про ухвалення додаткового рішення у справі з метою вирішення питання щодо розподілу судових витрат в частині відшкодування відповідачу витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 18 000,00 грн.
В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на те, що усі обставини на які посилався позивач в обгрунтування своїх доводів за позовною заявою не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, що свідчить про необґрунтованість дій позивача.
Ухвалою суду від 17.04.2023 було прийнято заяву (вх.№2-514/23 від 13.04.2023) Приватного акціонерного товариства "Одеська регіональна страхова компанія" про стягнення судових витрат у справі №916/2490/22 до провадження та призначено розгляд заяви в засіданні суду на 24.04.2023 о 14:10.
18.04.2023 суд отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "СП З ЦІ ПЕГАС СТ" заперечення (вх.№12708/23) на заяву про стягнення судових витрат, в яких позивач по справі заперечує щодо розміру судових витрат, які відповідач поніс у зв`язку з представництвом інтересів Приватного акціонерного товариства "Одеська регіональна страхова компанія" у даній справі, вважає їх необґрунтовано завищеними та такими що не відповідають складності справи, особливо в умовах наявності аналогічної справи, яка була на розгляді у Господарському суді Одеської області у яку були подані такіж самі процесуальні документи з ідентичним текстом.
19.04.2023 від Приватного акціонерного товариства "Одеська регіональна страхова компанія" до суду надійшли заперечення на клопотання позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката у яких відповідач заперечував щодо доводів позивача про ідентичність тексту зазначивши, що відзив по даній справі складається із 27 сторінок, а відзив по справі №916/2489/22 складається із 22 сторінок.
В судове засідання, призначене судом на 24.04.2023, представникі сторін не з`явились, про засідання суду повідомлялись у встановленому законодавствством порядку.
Згідно ч.4 ст. 244 ГПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Розглянувши клопотання Приватного акціонерного товариства "Одеська регіональна страхова компанія", суд дійшов висновку про відмову у його задовленні, з огляду на таке:
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частинами першою, третьою статті 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, засади організації і діяльності якої та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
Зазначеним приписам Конституції України кореспондує стаття 16 ГПК України, положеннями якої передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Згідно ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 1, ч.3 ст. 244 ГПК України, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ч. 1, п.1 ч.3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
В силу положень частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
У статті 130 ГПК України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат, зокрема, залишення позову без розгляду.
Згідно до ч. ч. 5 та 6 ст. 130 ГПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.
Системний аналіз норм процесуального законодавства, якими врегульовано питання розподілу судових витрат, статей 129, 130 ГПК України дає підстави для висновку, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень частини п`ятої статті 130 ГПК України, оскільки вказана норма є спеціальною.
Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17.
З викладеного убачається, що у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Тобто, відповідач повинен обґрунтовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв`язку із поданням позову до нього і у подальшому із залишенням позову без розгляду.
Аналогічний правовий висновок сформований у постанові Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №917/3/21.
Отже стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, у разі залишення позову без розгляду можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.
Разом з тим Господарський процесуальний кодекс України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду.
Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, відповідно до положень ч. 5 ст. 130 ГПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, останньому необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача тощо.
Аналогічні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, від 24.03.2021 у справі № 922/2157/20, від 21.01.2020 у справі № 922/3422/18, від 26.04.2021 у справі № 910/12099/17, від 19.04.2021 у справі № 924/804/20, від 15.09.2021 у справі № 902/136/21.
Між тим суд зауважує, що доводи відповідача щодо необґрунтованості дій позивача при поданні позову та залишення позову без розгляду у зв`язку із відсутності належного обґрунтування своїх дій, не заслуговують на увагу, оскільки вони не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами.
Відповідачем не доведено в чому саме полягає необґрунтованість дій позивача, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача тощо.
Навпаки, як вбачається із матеріалів справи, позивачем здійснювались заходи щодо досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачу заяви про страховий випадок та проведення транспортно-товарозознавчої експертизи за свої кошти, в діях позивача при розгляді справи відсутні ознаки зловживання процесуальними правами, а також із позовних вимог не вбачається, що вони були направлені на порушення прав та інтересів відповідача, що б свідчило про неадекватність та неправомірність таких позовних вимог.
Водночас, саме відповідач заперечував проти наявного у справі висновку експерта та виклику його у судове засідання, наполягаючи на клопотанні про проведення транспортно-товарозознавчої експертизи, яке надав до суду разом з відзивом на позов, проте з часом відкликавши його.
Разом з тим, суд зазначає, що право позивача подати заяву про залишення позову без розгляду гарантоване законом. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд. Суд зобов`язаний залишити подану заяву без розгляду, якщо позивач звернувся з таким клопотанням. Отже таке право позивача є абсолютним, тобто, не залежить від мотивів позивача чи волі інших сторін у справі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18 листопада 2021 року у справі № 910/4650/21.
Отже судом встановлено, що заява Приватного акціонерного товариства "Одеська регіональна страхова компанія" про стягнення судових витрат не містить належного обґрунтування наявності вищенаведених обставин у діях позивача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність доказів необґрунтованості дій позивача чи свідчень, зловживання ним своїми процесуальними правами при поданні позовної заяви або заяви про залишення позову без розгляду, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Одеська регіональна страхова компанія" про стягнення судових витрат по справі №916/2490/22
Керуючись ч. ч. 5, 6 ст. 130, ст. ст. 234, 235 ГПК, суд
УХВАЛИВ:
1.У задоволенні заяви (вх.№2-514/23) Приватного акціонерного товариства "Одеська регіональна страхова компанія" про ухвалення додаткового рішення у справі з метою вирішення питання щодо розподілу судових витрат в частині відшкодування відповідачу витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 18 000,00 грн. по справі №916/2490/22 відмовити.
Повний текст ухвали складено 01.05.2023р.
Ухвала набрала чинності 24.04.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання законної сили ухвали Господарського суду Одеської області.
Суддя С.В. Літвінов
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 24.04.2023 |
Оприлюднено | 04.05.2023 |
Номер документу | 110568062 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Літвінов С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні