Рішення

від 24.04.2023 по справі 921/579/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

24 квітня 2023 рокуСправа № 921/579/22

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

за участі секретаря судового засідання Коляска І.І.

розглянув заяву Релігійної організації "Парафія святого Василія Великого" м. Тернопіль Тернопільсько-Зборівської єпархії Української Греко-Католицької церкви б/н від 03.04.2023 (вх. № 2923 від 04.04.2023) про стягнення витрат на правову допомогу у справі

розглянув заяву Релігійної організації "Парафія святого Василія Великого" м. Тернопіль Тернопільсько-Зборівської єпархії Української Греко-Католицької церкви б/н від 03.04.2023 (вх. № 2923 від 04.04.2023) про стягнення витрат на правову допомогу у справі

за позовом Громадської організації "Епіцентр дітям", вул. Камінна, буд. 4, кв. 32, м. Тернопіль, 46001

до відповідача Релігійної організації "Парафія святого Василія Великого" м. Тернопіль Тернопільсько-Зборівської єпархії Української Греко-Католицької церкви, вул. Новий Світ, буд. 14, м. Тернопіль, 46003

про визнання удаваним договору позички від 02.04.2019 та визнання його договором найму

За участі представників:

позивача: Гонти М. С.

відповідача: не прибув

В порядку ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. 35-37 ГПК України не надходило.

Встановив:

В провадженні Господарського суду Тернопільської області знаходилася справа № 921/579/22 за позовом Громадської організації "Епіцентр дітям" до відповідача - Релігійної організації "Парафія святого Василія Великого" м. Тернопіль Тернопільсько-Зборівської єпархії Української Греко-Католицької церкви, про визнання удаваним договору позички від 02.04.2019 та визнання його договором найму.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області (суддя Бурда Н.М.) від 30.03.2023 позов Громадської організації "Епіцентр дітям" до Релігійної організації "Парафія святого Василія Великого" м. Тернопіль Тернопільсько-Зборівської єпархії Української Греко-Католицької церкви про визнання удаваним договору позички від 02.04.2019 та визнання його договором найму залишено без розгляду.

04.04.2023 на електронну адресу суду від Релігійної організації "Парафія святого Василія Великого" м. Тернопіль Тернопільсько-Зборівської єпархії Української Греко-Католицької церкви надійшла заява б/н від 03.04.2022 (вх. № 2923) про стягнення витрат на правову допомогу. Заявник просив суд стягнути з Громадської організації "Епіцентр дітям" на користь Релігійної організації "Парафія святого Василія Великого" м. Тернопіль Тернопільсько-Зборівської єпархії Української Греко-Католицької церкви понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 30 000 грн. До поданої заяви долучив договір про надання правової допомоги б/н від 19.07.2022, акт виконаних робіт (опис робіт адвоката в межах справи № 921/579/22) від 30.03.2023.

Розпорядженням заступника керівника апарату Господарського суду Тернопільської області від 04.04.2023, у зв`язку із перебуванням судді Бурди Н. М. у період з 03.04.2023 по 18.04.2023 у відпустці, відповідно до п. 2.3.47 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду заяви б/н від 03.04.2023 (вх. № 2923 від 04.04.2023) про стягнення витрат на правову допомогу призначено повторний автоматизований розподіл справи №921/579/22, за результатами якого визначено суддю Гирилу І. М.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 05.04.2023 прийнято заяву Релігійної організації "Парафія святого Василія Великого" м. Тернопіль Тернопільсько-Зборівської єпархії Української Греко-Католицької церкви б/н від 03.04.2023 (вх. № 2923 від 04.04.2023) про стягнення витрат на правову допомогу до розгляду; призначено для її розгляду судове засідання на 09:05 год. 13.04.2023; запропоновано Громадської організації "Епіцентр дітям" надати суду, в строк до 11.04.2023, свою позицію щодо заяви б/н від 03.04.2023 (вх. № 2923 від 04.04.2023) про стягнення витрат на правову допомогу.

В судовому засіданні 13.04.2023, яке відбулось за участі повноважного представника позивача, з огляду на неотримання останнім заяви про стягнення витрат на правову допомогу, відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод продовжено строк розгляду заяви Релігійної організації "Парафія святого Василія Великого" м. Тернопіль Тернопільсько-Зборівської єпархії Української Греко-Католицької церкви адвоката Сампари Н. М. б/н від 03.04.2023 (вх. № 2923 від 04.04.2023) про стягнення витрат на правову допомогу у справі № 921/579/22 на 10 днів та відкладено її розгляд на 15:00 год. 24.04.2023, про що постановлено відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання. Присутнього в судовому засіданні 13.04.2023 повноважного представника позивача про судове засідання 24.04.2023 повідомлено під розписку (в матеріалах справи); відповідача - відповідною ухвалою суду від 13.04.2023.

Відповідач явки свого уповноваженого представника в судове засідання 24.04.2023 не забезпечив, причин неприбуття не повідомив, хоча про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення відповідачу 18.04.2023 поштового відправлення - ухвали суду від 13.04.2023. Поряд з цим, 10.04.2023 на електронну адресу суду від відповідача (заявника) надійшла заява б/н від 07.04.2023 (вх. № 3070), відповідно до якої останній просив суд розгляд справи здійснювати без участі представника. Вказував, що заяву про стягнення витрат на правову допомогу підтримує в повному обсязі, просить її задоволити.

24.04.2023 на електронну адресу суду від Громадської організації "Епіцентр дітям" надійшли заперечення б/н від 19.04.2023 (вх. № 3476), відповідно до яких позивач просить суд відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу. Зокрема, звертає увагу суду на норми ч. 5, 6 ст. 130 ГПК України, яка надає право відповідачу заявляти вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Вказує, що відповідачем у своїй заяві не зазначено, які ж саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали. Окрім того, звертає увагу суду на те, що долучений до заяви Релігійної організації "Парафія святого Василія Великого" м. Тернопіль Тернопільсько-Зборівської єпархії Української Греко-Католицької церкви про стягнення витрат на правову допомогу акт виконаних робіт (опис робіт адвоката в межах справи № 921/579/22) не містить обсягу господарської операції (кількість витрачених годин на участь у судових засіданнях), не підписаний клієнтом, а тому не може бути прийнятий судом як належний доказ, що підтверджує факт здійснення господарської операції (надання послуг).

Повноважний представник позивача в судове засідання 24.04.2023 прибув. Просить суд відмовити у задоволенні заяви Релігійної організації "Парафія святого Василія Великого" м. Тернопіль Тернопільсько-Зборівської єпархії Української Греко-Католицької церкви б/н від 03.04.2023 про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 30 000, 00 грн з підстав, викладених у запереченнях б/н від 19.04.2023.

Ст. 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Беручи до уваги наведене вище, зважаючи на стислість визначених чинним процесуальним законодавством строків для ухвалення додаткового судового рішення, вжиття судом передбачених законом заходів з метою повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду заяви, господарський суд вважає за можливе питання про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат, в частині понесених витрат на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Сампарою Н. М., пов`язану з розглядом справи №921/579/22, вирішити в даному судовому засіданні.

Ч. 1, 2 ст. 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно з ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Ч. 5 ст. 240 ГПК України визначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

З матеріалів справи вбачається, що: відомості про очікуваний розмір витрат на правову допомогу, їх попередній (орієнтований) розрахунок відповідач навів у наданому суду відзиві. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області (суддя Бурда Н.М.) від 30.03.2023 позов Громадської організації "Епіцентр дітям" до Релігійної організації "Парафія святого Василія Великого" м. Тернопіль Тернопільсько-Зборівської єпархії Української Греко-Католицької церкви про визнання удаваним договору позички від 02.04.2019 та визнання його договором найму залишено без розгляду. Заяву про ухвалення додаткового рішення та докази на підтвердження понесених Релігійною організацією "Парафія святого Василія Великого" м. Тернопіль Тернопільсько-Зборівської єпархії Української Греко-Католицької церкви у зв`язку із розглядом даної справи витрат на правову допомогу подано до суду 04.04.2023, тобто в межах встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України строку.

За даних обставин, суд прийшов до висновку про дотримання відповідачем порядку повідомлення та надання суду доказів на підтвердження понесення витрат на правову допомогу.

Розглянувши заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив таке.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов`язаних із проведенням експертизи та вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:т 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

З матеріалів справи вбачається, що 19.07.2021 між Релігійною організацією "Парафія святого Василія Великого" м. Тернопіль Тернопільсько-Зборівської єпархії Української Греко-Католицької церкви (далі - Клієнт), з однієї сторони, та Адвокатським об`єднанням "Захист права", в особі Керуючого партнера Сампари Надії Миронівни (далі Адвокатське об`єднання), з іншої сторони, укладено Договір б/н про надання правової допомоги (далі - Договір), за умовами якого Адвокатське об`єднання зобов`язалося здійснювати захист, представництво інтересів Клієнта в судах, державних органах, установах, підприємствах, організаціях, недержавних організаціях, на умовах і в порядку, передбаченому цим Договором, а Клієнт зобов`язався оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору (п. 1.1. Договору.)

Згідно з п. 2.1 Договору Адвокатське об`єднання має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та цим договором, необхідні для належного виконання цього договору, зокрема:

представляти і захищати права, свободи та інтереси Клієнта у судах, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами, з правом подання та підписання від імені клієнта необхідних заяв, квитанцій та інших документів;

користуватися всіма правами сторони, третьої особи, передбаченими Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Законом України Про виконавче провадження та іншими нормативно-правовими актами України без будь-яких обмежень;

складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку;

посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків якщо законом установлено інший обов`язковий спосіб посвідчення копій документів;

користуватися іншими правами, передбаченими Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність та іншими законами.

Відповідно до п. 2.2 Договору Адвокатське об`єднання зобов`язалось, зокрема, на вимогу клієнта надавати звіт про виконання цього Договору.

У п. 3.1 Договору сторонами обумовлені права Клієнта, до яких віднесено: отримання від Адвокатського об`єднання юридичних консультацій з питань наявності фактичних і правових підстав щодо виконання доручення, практики застосування відповідного законодавства, можливості та правових наслідків досягнення бажаного для Клієнта результату; за письмовою вимогою отримання від Адвокатського об`єднання звіт про надання правової допомоги за цим Договором.

У п. 3.2 Договору Клієнт зобов`язався, зокрема: оплачувати витрати, необхідні для виконання цього Договору та оплачувати правову допомогу у відповідності до умов розділу 4 цього Договору.

Так, п. 4.1 Договору передбачено, що на визначення розміру гонорару Адвокатського об`єднання впливають строки вирішення спору, ступінь важкості справи, обсяг правової допомоги, необхідної для бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта та умов цього Договору. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару Адвокатського об`єднання.

За результатами надання правової допомоги складається акт виконаних робіт (опис робіт адвоката в межах справи). В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об`єднанням правової допомоги і її вартість. Акт складається Адвокатським об`єднанням та надається представнику Клієнта особисто або надсилається Клієнту поштою. Правову допомогу, що надається Адвокатським об`єднанням по цьому Договору, Клієнт оплачує в гривнях шляхом переказу коштів на рахунок Адвокатського об`єднання (п. 4.2 Договору).

Згідно з п. 4.3 Договору Клієнт зобов`язаний протягом 30 днів з дня отримання акту виконаних робіт (опису робіт адвоката в межах справи) оплатити гонорар в розмірі, визначеному в даному акті.

У разі зміни позивачем в процесі розгляду спору підстав або предмету позову, збільшення позовних вимог або в інших випадках, що зумовлюють збільшення обсягу надання правової допомоги, сторони зобов`язалися переглянути умови оплати по цьому Договору шляхом укладення додаткових угод до цього Договору (п. 4.4, п. 8.2 Договору).

Відповідно до п. 4.5 Договору оплата за цим Договором є гонораром Адвокатського об`єднання за надання правової допомоги та поверненню не підлягає.

П. 6.1 Договору визначено, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного його виконання.

Договір підписано повноважними представниками сторін, підписи скріплені печатками юридичних осіб.

У акті виконаних робіт від 30.03.2023 наведено опис робіт (наданих послуг) в межах справи №921/579/22. Зокрема, зазначено, що відповідно до Договору про надання правової допомоги Адвокат надав, а Клієнт отримав правову допомогу в наступному обсязі:

- детальне обговорення, аналіз проблеми, консультація клієнта тривалістю 3 год. (вартість 3 000 грн);

- ознайомлення з матеріалами та документами тривалістю 3 год. (вартість 3 000 грн);

- аналіз судової практики в даній категорії справ тривалістю 2 год. (вартість 3 000 грн);

- вироблення правової позиції тривалістю 2 год. (вартість 3 000 грн);

- написання відзиву на позовну заяву тривалістю 2 год. (вартість 5 000 грн);

- участь у судових засіданнях (вартість 13 000 грн).

Загальна вартість наданих послуг 30 000 грн.

Як вже зазначалось вище, ухвалою Господарського суду Тернопільської області (суддя Бурда Н.М.) від 30.03.2023 позов Громадської організації "Епіцентр дітям" до відповідача - Релігійної організації "Парафія святого Василія Великого" м. Тернопіль Тернопільсько-Зборівської єпархії Української Греко-Католицької церкви, про визнання удаваним договору позички від 02.04.2019 та визнання його договором найму залишено без розгляду.

Відповідно до ч. 5 та 6 ст. 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених ч. 3-5 цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом 15 днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог ч. 8 ст. 129 цього Кодексу.

Системний аналіз норм процесуального законодавства, якими врегульовано питання розподілу судових витрат, ст. 129 та 130 ГПК України дає підстави для висновку, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень саме ч. 5 ст. 130 ГПК України, оскільки вказана норма є спеціальною.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17.

З викладеного вбачається, що у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи. Проте, стягнення з позивача даних витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, у разі залишення позову без розгляду, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.

Разом з тим, ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду.

Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, відповідно до положень ч. 5 ст. 130 ГПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, останньому необхідно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача тощо.

Аналогічні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, від 24.03.2021 у справі № 922/2157/20, від 21.01.2020 у справі № 922/3422/18, від 26.04.2021 у справі № 910/12099/17, від 19.04.2021 у справі № 924/804/20, від 15.09.2021 у справі № 902/136/21.

Суд приймає до уваги, що ст. 2, 4, 14 ГПК України стверджується, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується, і ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Приписами п. 4, 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України визначено, що суд залишає позов без розгляду, якщо: позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору; позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

З ухвали Господарського суду Тернопільської області від 30.03.2023 у справі № 921/579/22 вбачається, що 27.03.2023 від представника позивача надійшла заява (вх. №2614 від 27.03.2023), у якій останній просив суд залишити позов без розгляду відповідно до п. 5 ст. 226 ГПК України, обґрунтовуючи бажанням врегулювати спір в позасудовому порядку, а отже, і відсутністю причин, які слугували підставою для подання позову.

Представник відповідача - адвокат Сампара Надія Миронівна в судовому засіданні 30.03.2023 проти заявленого клопотання про залишення позову без розгляду не заперечила.

Поряд з цим, в судовому засіданні встановлено, що ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 30.03.2023 позов у справі № 921/579/22 залишено без розгляду не на підставі заяви позивача, враховуючи те, що суд вже розпочав розгляд справи по суті, а з огляду на неявку в судові засідання позивача (повноважного представника) та відсутність заяви про розгляд справи без нього.

Досліджуючи необґрунтованість дій позивача в ході розгляду справи №921/579/22, суд прийшов до висновку, що подання останнім заяви про залишення позову без розгляду є реалізацією його суб`єктивного процесуального права. Залишення позову без розгляду, у зв`язку із неявкою в судове засідання позивача та відсутністю від останнього відповідної заяви про розгляд справи без нього, є правом суду, проте не є свідченням необґрунтованості поданої позовної заяви та не дає підстави для висновку, що внаслідок саме неправильних дій позивача було ініційовано провадження у даній справі.

Слід також зазначити, що у заяві Релігійної організації "Парафія святого Василія Великого" м. Тернопіль Тернопільсько-Зборівської єпархії Української Греко-Католицької церкви б/н від 03.04.2023 (вх. № 2923 від 04.04.2023) про стягнення витрат на правову допомогу відсутні будь-які докази, які б свідчили про зловживання позивачем своїми процесуальними правами у даній справі, що, в свою чергу, є самостійною підставою для відмови у задоволенні заяви відповідача про стягнення витрат на правову допомогу.

Окрім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

П. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік передбачено, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до абз. 1 п. 2.3. гл. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Судом встановлено, що долучений заявником (відповідачем) до заяви про стягнення витрат на правову допомогу б/н від 03.04.2023 (вх. № 2923 від 04.04.2023) акт виконаних робіт (опис робіт адвоката в межах справи №921/579/22) складений Адвокатським об`єднанням "Захист права" в особі адвоката Сампари Н. М. в односторонньому порядку та містить лише її підпис.

Підпис отримувача послуг - Релігійної організації "Парафія святого Василія Великого" м. Тернопіль Тернопільсько-Зборівської єпархії Української Греко-Католицької церкви, відсутній.

Доказів оплати вартості наданої правової допомоги на суму, яка визначена у акті (30 000 грн), що, в свою чергу, опосередковано свідчило б про отримання відповідачем в межах справи № 921/579/22 послуг заявником, не надано.

З огляду на наведене вище, у суду відсутні належні докази, які б могли підтверджувати те, що послуги за Договором про надання правової допомоги б/н від 19.07.2021 фактично надавались Релігійній організації "Парафія святого Василія Великого" м. Тернопіль Тернопільсько-Зборівської єпархії Української Греко-Католицької церкви.

Таким чином, у задоволенні заяви Релігійної організації "Парафія святого Василія Великого" м. Тернопіль Тернопільсько-Зборівської єпархії Української Греко-Католицької церкви б/н від 03.04.2023 (вх. № 2923 від 04.04.2023) про стягнення витрат на правову допомогу у справі № 921/579/22 суд відмовляє.

На підставі наведеного, керуючись ст. 3, 13, 14, 42, 126, 129, 130, 232, 233, 236-238, 240-242, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.У задоволенні заяви Релігійної організації "Парафія святого Василія Великого" м. Тернопіль Тернопільсько-Зборівської єпархії Української Греко-Католицької церкви б/н від 03.04.2023 (вх. № 2923 від 04.04.2023) про стягнення витрат на правову допомогу у справі № 921/579/22 - відмовити.

2.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення (додаткове рішення) складено 01.05.2023

СуддяІ.М. Гирила