Ухвала

від 01.05.2023 по справі 334/522/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 01.05.2023

Справа № 334/522/23

Провадження № 1-кс/334/1212/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2023 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Ленінського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 розглянувши клопотання про арешт майна, у кримінальному провадженні №42022082020000029 від 09 вересня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_3 погоджене із прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 , про арешт майна.

Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні СВ Запорізького РУП ГУ Національної поліції в Запорізькій області перебувають матеріали кримінального провадження № 42022082020000029, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.09.2022 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, за фактом державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Професора Толока, 14в, на підставі підроблених документів.

В ході досудового розслідування встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:04:031:0209 площею 0,6495 га, розташованої в м. Запоріжжі по вул. Професора Толока між будинками 14а та 18 зареєстрований об`єкт нерухомості із присвоєнням йому поштової адреси: м. Запоріжжя, вул. Професора Толока, 14в, а саме: комплекс автостоянки, який складається з будівлі охорони літ. А загальною площею 5,8 м2, будівля охорони літ. Б загальною площею 4,8 м2, парканів № 1, 2, воріт № 3, 4, електроопор № 5,6,7,8,9, замощення І. Право власності зареєстровано 02.11.2020 за ТОВ «АСК АВТО» (ЄДРПОУ 43412493).

За відомостями з Державного земельного кадастру по земельну ділянку, місцем розташування земельної ділянки є: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Професора Толока (колишня назва Маршала Чуйкова), між будинками 14а та 18. Земельна ділянка на підставі договору оренди від 07.04.2009 перебувала у користування ТОВ «ЕКСІМ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ: 31890366). Проте, в подальшому рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.05.2013, яке постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.10.2013 залишено без змін, договір оренди було розірвано. 17.03.2014 між Запорізькою міською радою та представником ТОВ «ЕКСІМ ТРЕЙД» підписаний акт приймання-передачі вказаної земельної ділянки, згідно якого нерухоме майно на земельній ділянці відсутнє.

Згідно акту огляду земельної ділянки від 14.05.2020, складеного Управлінням з питань земельних ресурсів на земельній ділянці розташована тимчасова споруда у вигляді металевої будки із підключеними електромережами. Інших об`єктів нерухомості та/або тимчасових споруд виявлено не було.

Поряд із цим, за наслідками опрацювання відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що 29.12.2015 було проведено державну реєстрацію прав власності на будівлю літ.Б, загальною площею 4.8 кв. м.) розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Професора Толока, буд. 14в. Підставою набуття права власності зазначено Свідоцтво про право власності № 52739387 від 05.02.2016. Право власності було зареєстровано за ТОВ «BIT I K».

У подальшому, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 були видані свідоцтва про придбання ТОВ «ACK АВТО» нерухомого майна з прилюдних (електронних) торгів, а саме на нерухоме майно літ. Б та нерухоме майно літ. А, розташованих по вул. Професора Толока, 14в у м. Запоріжжя.

За відомостями акту обстеження ТОВ «Укрекспертиза» від 27.10.2020, наявного в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, об`єкти нерухомого майна, яким присвоєно адресу: м. Запоріжжя, вул. Професора Толока, 14в, розташовані на земельній ділянці за кадастровим номером 2310100000:04:031:0209.

Згідно п. 49 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. № 868 (чинного станом проведення первинної державної реєстрації права власності) у разі проведення державної реєстрації права власності з видючою свідоцтва на новозбудовані чи реконструйовані об`єкти нерухомого майна заінтересованою особою є замовник будівництва, крім випадків, передбачених цим Порядком. Для проведення державної реєстрації права власності з видючою свідоцтва на новозбудований об`єкт нерухомого майна заявник подає: документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку; документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта. Документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку, господарської (присадибної) будівлі та споруди, прибудови до них, побудованих до 5 серпня 1992 р., є технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

24.02.2023 на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 у справі № 334/522/23 проведено огляд місця події, а саме території земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:031:0209, площею 0,6495 га, яка розташована між будинками АДРЕСА_1 , яка відноситься до комунальної власності і має цільове призначення 12.11 Для розташування тимчасової відкритої охороняємої платної автостоянки, та всіх об`єктів нерухомості, які на ній розташовані, в ході якого зафіксовано наявність на вказаній земельній ділянці будівлі охорони літ. А загальною площею 5,8 м2 та будівлі охорони літ. Б загальною площею 4,8 м2.

Згідно з Висновком експерта № 0059 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 17.03.2023, будівля охорони літ. А загальною площею 5,8 м2 та будівля охорони літ. Б загальною площею 4,8 м2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , за конструктивними характеристиками, відповідно до вимог нормативно-правових актів є тимчасовими будівлями.

Відповідно до ч.4 ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі.

Вищевказані факти свідчать про незаконність здійснення державної реєстрації об`єкту нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 в на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:04:031:0209, яка фактично знаходиться між будинками АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений на рухоме і нерухоме майно. Також, з метою забезпечення збереження речових доказів, допускається арешт майна, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача.

Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень.

З метою виконання завдань, передбачених ст.2 КПК України, для запобігання незаконних операцій з об`єктами нерухомого майна, а саме комплексом автостоянки за адресою м. Запоріжжя, вул. Професора Толока, 14в, з метою забезпечення виконання у подальшому судових рішень у кримінальному провадженні та збереження речових доказів, враховуючи негативні наслідки, що матимуть місце при незастосуванні даного заходу забезпечення кримінального провадження, під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню виникла необхідність у накладенні арешту на нерухоме майно, а саме комплекс автостоянки (будівля охорони літ. А загальною площею 5,8 кв.м.; будівля охорони літ. Б загальною площею 4,8 кв.м.; паркани №1,2; ворота №3,4; електроопора №5,6,7,8,9,10; замощення І) за адресою м. Запоріжжя, вул. Професора Толока, 14В (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2211367223101) з забороною відчуження та розпорядження зазначеним майном, оскільки їх незастосування може призвести до настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню і усуненню негативних наслідків вчиненого кримінального правопорушення.

Згідно ч.2 ст.171 КПК України, клопотання слідчого про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, необхідно розглядати без повідомлення власника майна, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

За правилами ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення:

підозрюваного;

обвинуваченого;

осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння,

юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна,

можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для:

особи, на майно якої накладено арешт,

іншої особи, у володінні якої перебуває майно,

розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині ст.167 цього Кодексу, а саме:

підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди;

призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Відповідно дост.171КПКУкраїни у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна;

перелік і види майна, що належить арештувати;

документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

У клопотанні цивільного позивача, слідчого, прокурора про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, іншої особи для забезпечення цивільного позову повинно бути зазначено:

1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співмірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Проте, дане клопотання наведеним вимогам не відповідає.

При розгляді клопотання не ставиться питання про:

«заборону для особи, на майно котрої накладено арешт, чи іншої особи, у володінні якої перебуває майно» - розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його, не надано переконливих доказів стосовно особи, котрій належить майно, на котре необхідно накласти арешт та іншої особи, у володінні якої перебуває майно.

Крім цього в судовому засіданні а ні слідчий, а ні прокурор конкретно не назвали правові підстави для арешту майна, передбачені ст.170 КПК України, не надали достатньо доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення, а також розмір можливої конфіскації майна (санкції ч.3 ст.358 взагалі не передбачає конфіскацію майна), можливий розмір шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями та цивільного позову.

Також при поданні даного клопотання слідчим та прокурором не вказано конкретно власника майна, на майно котрого необхідно накласти арешт (дані відомості не підтверджені відповідними доказами), розмір та вартість, можливість чи заборону розпоряджатись чи користуватись даним майном, проведенням будь яких інших і конкретних дій, направлених на збереження цілісності і вартості даного майна, осіб, котрі повинні виконувати ці дії, не конкретизовано порядок виконання ухвали про арешт майна, а саме відповідальних осіб, котрим дане майно повинно бути передано для зберігання його цілісності та вартості.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_3 погоджене із прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 , винесене у кримінальному провадженні №42022082020000029 від 09 вересня 2022 року, про накладення арешту.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1