Рішення

від 20.04.2023 по справі 673/37/21

ДЕРАЖНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 673/37/21

Провадження № 2/673/10/23

Р І Ш Е Н Н Я

І МЕ НЕ М У КР АЇ НИ

20 квітня 2023 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді - Ягодіної Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Ставнічук Р.М.,

прокурора- Делінди В.Ю.,

представника відповідача-Ковпака М.О.

розглянувши увідкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом виконуючого обов`язки заступника керівника Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Золоті Лани Хмельниччини» про визнання недійсним наказу, витребування земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності та скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

1.Аргументи сторін

У січні 2021 року заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Головного Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «Золоті Лани Хмельниччини» та з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати недійсним наказ та витребувати земельну ділянку, скасувати записи про державну реєстрацію права власності та права оренди на земельну ділянку.

В обґрунтування позову вказав, що прокуратурою при вивченні питання законності надання земельних ділянок державної власності встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 18.08.2017 № 22-16762-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 1,8182 га, кадастровий номер 6821580400:03:049:0106, що знаходиться за межами населених пунктів на

території Богданівецької сільської ради Хмельницького (колишнього Деражнянського) району Хмельницької області та передано йому у власність для ведення особистого селянського господарства.

На підставі цього ж наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку.

В подальшому, згідно з договором купівлі-продажу від 30.01.2018 року №157 ОСОБА_1 продав вказану земельну ділянку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках по земельної ділянки кожному.

Разом з тим, як зазначав прокурор, попередньо згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 29.05.2017 №22-10437-СГ ОСОБА_1 вже надавалась безоплатно у власність земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, площею 1,9500 га, кадастровий номер 6825083900:03:005:0027, що знаходиться на території Малашовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Отже, ОСОБА_1 на час отримання земельної ділянки кадастровий номер 6821580400:03:049:0106 вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання (попередньо отримавши у власність земельну ділянку кадастровий номер 6825083900:03:005:0027.

Таким чином, земельна ділянка кадастровий номер 6821580400:03:049:0106 вибула з державної власності внаслідок протиправного використання ОСОБА_1 права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання понад норму встановлену законом, а тому підлягає витребуванню у добросовісних набувачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

З огляду на вищевикладене, прокурор просив суд визнати недійсним наказ Головного управління держгеокадастру у Хмельницькій області №22-16762-СГ від 18.08.2017, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 1,8182га, кадастровий номер 6821580400:03:049:0106, що знаходиться за межами населених пунктів Богдановецької сільської ради Хмельницького (колишнього Деражнянського) району Хмельницької області та передано йому у власність для ведення особистого селянського господарства; витребувати у ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ТОВ «Золоті Лани Хмельниччини» на користь держави земельну ділянку, площею 1,8182 га, кадастровий номер 6821580400:03:049:0106, з цільовим призначенням для особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Богдановецької сільської ради Хмельницького (колишнього Деражнянського) району Хмельницької області; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 1,8182 га, кадастровий номер 6821580400:03:049:0106, припинивши право власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку, та запис про державну реєстрацію права оренди, припинивши право оренди ТОВ «Золоті

Лани Хмельниччини» на вказану земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:1349449668215).

В судовому засіданні прокурор вимоги позову підтримав в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 в суді покладався на думку суду при вирішенні вказаного спору.

Відповідачі Головне Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ТОВ «Золоті Лани Хмельниччини» будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, до суду не з`явилися про причини неявки не повідомляли, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

За таких обставин суд вважає за можливе розгляд справи за відсутності означених відповідачів.

2.Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 09.02.2021 року відкрито провадження у справів порядку загального позовного провадження та призначено її до підготовчого засідання, роз`яснено відповідачам право подати відзив на позов у встановлений судом строк, в тому числі пред`явити зустрічний позов.

12.03.2021 року Головне Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області направило суду відзив на позовну заяву, вказавши на безпідставність позовних вимог до зазначеного відповідача, оскільки ОСОБА_1 звертаючись із заявою про надання дозволу на розробку документації із землеустрою повідомив відповідача про те, що правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства не скористався. При цьому, підстав для відмови у наданні такого дозволу у відповідності до ст.. 118 ЗК України також не було. Також, зауважує, що обраний прокурором спосіб захисту у виді визнання недійсним наказу Головного Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області є неефективним, оскільки такий наказ вичерпав свою дію шляхом виконання.

07.04.2021 року ухвалою суду прийнято вважати органом, що здійснює представництво інтересів держави у даній справі Летичівську окружну прокуратуру та вирішено питання щодо прийняття заяви виконувача обов`язки заступника керівника Летичівської окружної прокуратури про уточнення позовних вимог у справі.

Ухвалою суду від 23.02.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

20.04.2023 року судовий розгляд справи завершено ухваленням рішення по суті спору.

3.Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-10437-СГ від 29.05.2017 ОСОБА_1 отримав у приватну власність земельну ділянку площею 1,9500 га

кадастровий номер 6825083900:03:005:0027, що знаходиться за межами населених пунктів Малашовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Разом з тим, згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-16762-СГ від 18.08.2017 ОСОБА_1 отримав у приватну власність земельну ділянку площею 1,8182 га кадастровий номер 6821580400:03:049:0106, що знаходиться за межами населених пунктів Богдановецької сільської ради Хмельницького (колишнього Деражнянського) району Хмельницької області.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи таким, що вже використав своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки по виду - для ведення особистого селянського господарства в порушення приписів ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України, де вказано, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання, вдруге на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-16762-СГ від 18.08.2017р. отримав у власність земельну ділянку площею 1,8182 га кадастровий номер 6821580400:03:049:0106, для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за межами населених пунктів Богдановецької сільської ради Хмельницького (колишнього Деражнянського) району Хмельницької області, право власності на яку зареєстрував 08.09.2017р..

На підставі договору купівлі-продажу від 30.01.2018 №157 ОСОБА_1 вказану земельну ділянку кадастровий номер 6821580400:03:049:0106 продав відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які спірну земельну ділянку передали в користування на праві оренди відповідачу ТОВ «Золоті Лани Хмельниччини» на підставі договору оренди землі від 05.07.2018р.

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.

4. Мотивована оцінка аргументів сторін, порушення прав, застосовані норми права

За змістом статей 116,118 ЗК України,громадяни та юридичні особи набувають права власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності,у тому числі в порядку безоплатної приватизації.

Згідно з ч. 4 ст. 116 ЗК України, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарстване більше 2,0 гектара.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 на час отримання у власність спірної земельної ділянки кадастровий номер 6821580400:03:049:0106 вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання, отримавши у приватну власність земельну ділянку кадастровий номер

6825083900:03:005:0027, що знаходиться за межами населених пунктів Малашовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Таким чином, ОСОБА_1 двічі скориставсясвоїм правом на безоплатне отримання у власність земельної ділянки, передбаченим ст. 116 ЗК України, що є порушенням визначеного земельним законодавством порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 6 ст. 186-1 ЗК України, підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Отже, при здійсненні функцій із розпорядження землями, зокрема здійснюючи розгляд заяви ОСОБА_1 про передачу спірної земельної ділянки у власність, посадові особи Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, перевіривши її та встановивши вже реалізоване право ОСОБА_1 на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, відповідно до вимог ч. 6 ст. 186-1 ЗК України, мали не допустити зазначених порушень, відмовити у погодженні та затвердженні відповідного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який не відповідає положенням закону, відмовити йому у передачі спірної земельної ділянки у власність. Порушення вказаним державним органом, уповноваженим на здійснення відчуження спірної земельної ділянки вимог закону і стало підставою для звернення прокурора до суду в інтересах держави з цим позовом.

В силу ч. 1 ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Отже, захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, але не володіє ним, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до незаконно володіючої цим майном особи (у разі відсутності між ними зобов`язально-правових відносин), якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які, зокрема, дають право витребувати майно в добросовісного набувача.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. І для такого витребування оспорювання ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту прав власника.

Для витребування майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію,

оскарження всього ланцюга договорів та інших правочинів щодо спірного майна, державного акту на право власності не є ефективним способом захисту прав; при цьому позивач у межах розгляду справи про витребування майна із чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без пред`явлення вимоги про визнання його недійсним; таке рішення за умови його невідповідності закону не зумовлює правових наслідків, на які воно спрямоване.

З урахуванням наведених вимог закону і встановлених фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що оскільки ОСОБА_1 всупереч вимогам ст.ст. 116, 118, 121 ЗК України отримав у власність земельну ділянку кадастровий номер 6821580400:03:049:0106 в порядку приватизації неправомірно і не мав права відчужувати її відповідачам ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , тому ця ділянка вибула із земель державної власності поза волею належного розпорядника і позовні вимоги щодо її витребування від добросовісного набувача та орендаря є обґрунтованими та доведеними.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Ефективним способом захисту права власності (речового права) вважається вимога про витребування земельної ділянки з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387 ЦК України. На цьому, зокрема, наголошено у пункті 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, провадження № 14-2цс21.

У пункті 72 постанови від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, провадження № 14-2цс21, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном; відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правомочності власника, включаючи право володіння.

У той же час для витребування нерухомого майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 38), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19, пункт 34), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 74).

Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до

відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

У даній справі, задоволення позовних вимог про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру від №22-18345-СГ від 04.09.2017 та про скасування запису про державну реєстрацію права власності та права оренди на земельну ділянку, припинивши право власності та право оренди не призведе до поновлення прав позивача, відновлення володіння, користування або розпорядження спірною земельною ділянкою, а отже, такі вимоги не є ефективним способом захисту права позивача, яке потребуватиме додаткових засобів судового захисту.

Виходячи з обставин справи, належним способом захисту прав позивача є вимоги про витребування майна із чужого незаконного володіння, якщо позивач був позбавлений права володіння (користування) земельною ділянкою, які і були заявлені разом з даними позовними вимогами.

Рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

На підставі такого рішення суду для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, не потрібно окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачами.

Відтак, пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування запису про державну реєстрацію речового права на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права.

З огляду на викладене, обрання прокурором неефективного способу захисту прав в частині визнання недійсним наказу ГУ ДГК у Хмельницькій області №22-18345-СГ від 04.09.2017 та про скасування запису про державну реєстрацію права власності та права оренди на земельну ділянку, припинивши право власності та право оренди задоволенню не підлягає, а тому в цій частині позову слід відмовити.

5. Судові витрати

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3ст. 2 ЦПК України).

Згідно з ч. 1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В силу ч.1 ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування понесених судових витрат, у тому числі судового збору.

Зважаючи, що позовні вимоги задоволенні частково, з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ТОВ «Золоті Лани Хмельниччини» на користь Хмельницької обласної прокуратури підлягає стягненню судовий збір по 756,67 грн з кожного.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 23, 81, 89, 141, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задоволити частково.

Витребувати у ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Золоті Лани Хмельниччини» на користь держави земельну ділянку, площею 1,8182га, кадастровий номер 6821580400:03:049:0106, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Богдановецької сільської ради Хмельницького (колишнього Деражнянського) району Хмельницької області.

В решті вимог позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ТОВ «Золоті Лани Хмельниччини» на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький пров. Військоматський, 3 код ЄДРПОУ 02911102) судовий збір в розмірі по 756,67 грн з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

- позивач Летичівська окружна прокуратура, місцезнаходження: смт. Летичів, вул. Чорновола, 3, Хмельницька область;

- відповідачі:

-Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, місце знаходження : м. Хмельницький, вул. Інститутська,4/1, код ЄДРПОУ39767479;

- ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

- ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

- ОСОБА_3 , місце проживання с. Требухівці Летичівського району Хмельницької області, РНОКПП НОМЕР_3 ;

-ТОВ «Золоті Лани Хмельниччини», місце знаходження АДРЕСА_3 , ІК 39833305

Повний текст рішення складено 01.05.2023 року.

Суддя: Т. В. Ягодіна