Рішення

від 04.04.2023 по справі 707/2893/20

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

707/2893/20

2/707/16/23

РІШЕННЯ

Іменем України

04 квітня 2023 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Смоляра О.А.

при секретарі Зарубі Н.М.

за участю

прокурора Пітюренко М.В.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Черкаської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Будищенської сільської ради, Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ до Черкаської районної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивачів: Державна екологічна інспекція Центрального округу, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Фіщук Сергій Олексійович, приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Алєксєєва Інна Юріївна, про визнання незаконним та скасування розпорядження, скасування державної реєстрації права приватної власності, усунення перешкод шляхом зобов`язання повернення державі земельної ділянки водного фонду та скасування її державної реєстрації,-

встановив:

1. Позиції учасників справи, процесуальні дії

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що розпорядженням Черкаської районної державної адміністрації № 326 від 30.11.2015 «Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність» затверджено проекти землеустрою та передано у приватну власність 13 громадян, у тому числі ОСОБА_2 , земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0036, площею 0,0517 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сілської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва, а п. 3 спірного розпорядження земельну ділянку віднесено до категорії земель рекреаційного призначення.

На підтвердження реєстрації права власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку, на підставі рішення державного реєстратора реєстру речових прав на нерухоме майно Черкаського районного управління юстиції Дудіної-Богданової К.О. № 27310084 від 21.12.2015, за ОСОБА_2 зареєстровано право власності за № 12647105 від 14.12.2015 та видано свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 21.12.2015.

На підставі договору купівлі-продажу № 153 від 30.01.2016 укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Алєксєєвою І.Ю., до ОСОБА_4 перейшло речове право на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0036 розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту.

У подальшому, на підставі договору купівлі-продажу № 4250 від 30.05.2019 укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук С.О., до ОСОБА_5 перейшло речове право на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0036 розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту.

Надалі на підставі договору купівлі-продажу № 1793 від 16.04.2020 укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук С.О., до ОСОБА_3 перейшло речове право на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0036 розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту.

На підтвердження переходу права власності на спірну земельну ділянку до ОСОБА_3 , на підставі рішення державного реєстратора Реєстру речових прав на нерухоме майно, в особі приватного нотаріуса Фіщук С.О. № 51995393 від 16.04.2020 за ОСОБА_3 зареєстровано відповідне речове право № 36278667 від 16.04.2020.

Позивач зазначав, що виділення спірної земельної ділянки відбулося із порушенням процедури, встановленої ЗК України та Законом України «Про державний земельний кадастр», Законом України «Про землеустрій», оскільки незаконно було змінено цільове призначення спірної земельної ділянки, яка відноситься до земель водного фонду, зайнятих штучними водосховищами. Законодавством України установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду. З огляду на вказане, розпорядження Черкаської районної державної адміністрації від 30.01.2015 № 326 у частині затвердження проекту землеустрою та передачі у власність ОСОБА_2 спірної земельної ділянки прийняте всупереч ст. ст. 20, 58, 59, 84, ч. 9 ст. 118, 186-1 ЗК України, ст. 4 ВК України, у зв`язку з чим на підставі ст. ст. 21, 152, 155 ЗК України, ст. ст. 16, 21, 393 ЦК України, підлягає визнанню судом незаконним та скасуванню. Як наслідок незаконності та скасування розпорядження Черкаської № 326 від 30.11.2015, підлягає визнанню незаконним та скасуванню свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 21.12.2015 видане ОСОБА_2 .

Крім того, при прийнятті розпорядження Черкаською районною державною адміністрацією від 30.11.2015 № 326 Черкаським управлінням захисних масивів дніпровських водосховищ (на момент відведення - Черкаське регіональне управління водних ресурсів), як титульним володільцем спірної земельної ділянки, не надавалось погодження на відведення її у власність, що є порушенням вимог частини другої статті 123 ЗК України.

Вказував, що спірним розпорядженням у приватну власність ОСОБА_2 , фактично передано частину гідротехнічної споруди Будище-Свидівської захисної дамби, що суперечить статтям 58, 59 ЗК України та порушує порушено право власності держави на вказану захисну гідроспоруду.

З огляду на те, що спірна земельна ділянка вибула з власності держави в особі уповноваженого органу Черкаської обласної державної адміністрації не з її волі, остання має бути повернута незаконним володільцем ОСОБА_3 на користь держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації та Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ.

Також прокурор, як на підставу позову, посилався на перебування спірної земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища.

Враховуючи наведене, позивач просив суд:

-визнати незаконним та скасувати розпорядження Черкаської районної державної адміністрації № 326 від 30.11.2015 «Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність», в частині затвердження проекту землеустрою, надання у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:01:001:0036, площею 0,0517 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва та віднесення її до категорії земель рекреаційного призначення;

-визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності серія НОМЕР_1 від 21.12.2015, видане ОСОБА_2 на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0036, площею 0,0517 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва;

-скасувати державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0036, площею 0,0517 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва, з одночасним припиненням речового права на неї.

-усунути перешкоди держави в особі Будищенської сільської ради та Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою за кадастровим номером 7124986000:01:001:0036, площею 0,0517 га, розташованою в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва шляхом її повернення ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2 );

-визнати незаконною та скасувати Державну реєстрацію земельної ділянки від 19.11.2015 за кадастровим номером 7124986000:01:001:0036, площею 0,0517 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва;

-стягнути з відповідачів на користь Черкаської обласної прокуратури (код за ЄДРПОУ 02911119) на р/р UA138201720343160001000003751, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у розмірі 10 510,00 грн.

В установлений законом строк, представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 надав відзив, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вони є необґрунтованими та безпідставними. Свою позицію мотивував тим, що позивачем не надано жодних доказів того, що спірна земельна ділянка відноситься та/або відносилась саме до категорії земель «землі водного фонду»; спірна земельна ділянка не покрита водою та на ній не зосереджені води, а тому така ділянка не може бути штучним водосховищем та/або розміщуватись на/в штучному водосховищі. Вказує, що безпідставним та необґрунтованим є твердження про порушення порядку встановлення цільового призначення, оскільки Черкаською РДА, як органом державної влади в межах своїх повноважень у відповідності до ст. 20 ЗК України було віднесено спірну земельну ділянку до категорії земель рекреаційного призначення; як органом виконавчої влади в межах своїх повноважень у відповідності до ст. ст. 118, 122 ЗК України було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою та лише після погодження такого проекту землеустрою у відповідності до ст. 186-1 ЗК України з Управлінням Держгеокадастру у Черкаському районі Черкаської області та у відповідності до ст. 118 ЗК України затверджено проект землеустрою спірної земельної ділянки та надано її у власність ОСОБА_2 . Крім того, вказує, що оскільки спірна земельна ділянка не входила до складу земель категорії «землі водного фонду», то проведення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації та погодження з центральним органом виконавчої влади, що реалізовує державну політику у сфері водного господарства, під час відведення земельних ділянок у власність громадянам, не вимагається. Також представник відповідача ОСОБА_3 вказує, що жодних доказів, з яких би вбачалось існування, місце розташування, перебування в оперативному віданні Будище-Свидівоцької захисної дамби, державної реєстрації речових прав на неї позивачем не надано.

Також, в установлений законом строк до суду надійшли пояснення відповідача по справі - Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, в яких зазначено, що реєстрація земельної ділянки, що є предметом судового спору, була проведена ним у відповідності до вимог чинного законодавства на підставі розпорядження Черкаської районної державної адміністрації, яке було чинним та не визнане неправомірним; жодних умисних дій щодо порушення прав позивачів, відповідачем не вчинялось.

Відповідач ОСОБА_2 правом на подання відзиву не скористався.

11.01.2021 ухвалою суду задоволено заяву позивача про застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчиняти будь-які дії, у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини стосовно земельної ділянки, яка належить ОСОБА_3 за кадастровим номером 7124986000:01:001:0036, площею 0,0517 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва.

Відповідно до ухвали суду від 07.07.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

28.07.2021 ухвалою суду здійснено перехід зі спрощеного у загальне позовне провадження.

Відповідно до ухвали суду від 28.07.2021 замінено позивача по справі Черкаську обласну державну адміністрацію, залучено її правонаступника Будищенську сільську раду.

Інших заяв, клопотань, пояснень по суті справи від учасників справи до суду не надходило.

Згідно ухвали суду від 19.10.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.

Розпорядженням Черкаської районної державної адміністрації № 326 від 30.11.2015 «Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність» затверджено проекти землеустрою та передано у приватну власність 13 громадян, у тому числі ОСОБА_2 земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0036, площею 0,0517 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва, а п. 3 спірного розпорядження земельну ділянку віднесено до категорії земель рекреаційного призначення.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 236037793 від 08.12.2020, на підставі рішення державного реєстратора реєстру речових прав на нерухоме майно Черкаського районного управління юстиції Дудіної-Богданової К.О. № 27310084 від 21.12.2015, за ОСОБА_2 зареєстровано право власності за № 12647105 від 14.12.2015 та видано свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 21.12.2015.

Зі змісту пояснювальної записки до проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки загальною площею 0,0517 га у приватну власність для індивідуального дачного будівництва вбачається, що земельна ділянка знаходиться в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту.

Згідно з довідкою з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем), земельна ділянка за цільовим призначенням відноситься до земель запасу (згідно розпорядження від 04.08.2015 за № 222), в розрізі угідь відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним (пісок).

Проектом землеустрою земельну ділянку відведено у землі рекреаційного призначення. Код цільового призначення визначено як для індивідуального дачного будівництва. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає погодженню з відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Черкаської РДА та з управлінням Держгеокадастру в Черкаському районі Черкаської області.

Висновком Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 30.10.2015 № 32-28-99.5-1788, погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,0517 га ОСОБА_2 у власність для індивідуального дачного будівництва в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту, Черкаського району Черкаської області. Також у п.8 вказано, що у разі якщо проект землеустрою підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.

Розпорядженням Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області від 04.08.2015 № 222 «Про затвердження технічної документації землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки площею 4,3148 га в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту, Черкаського району Черкаської області. Земельну ділянку площею 4,3148 га віднесено до земель запасу, вид угідь піски.

Відповідно до висновку Черкаського відділення КНДІСЕ від 30.08.2017 № 402/912-925/17-23 за результатами проведення комплексної земельно-технічної, оціночно-земельної експертизи та експертизи з питань землеустрою, наданого представником ОСОБА_3 - ОСОБА_1 за результатами ознайомлення на розголошення даних досудового розслідування в рамках кримінального провадження № 42016251010000054 від 12.08.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, відстань від урізу води Кременчуцького водосховища на річці Дніпро станом на 12.01.2017 (у меженний період найменша водність) до земельної ділянки кадастровий номер 7124986000:01:001:0036, що розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, знаходиться в межах 108,8-113 м. та не знаходиться в нормативних розмірах, передбачених для прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища на р. Дніпро.

Відповідно до листа Державного агентства водних ресурсів України від 16.06.2020 № 3379/3/4/11-20, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розташованих в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту, Держводагенством та сектором у Черкаській області Держводагенства не погоджувалися.

Згідно листа Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ Міжрегіонального офісу захисних масивів дніпровських водосховищ Державного агентства водних ресурсів України № 348/13 від 12.06.2020 спірна земельна ділянка розташована на верхньому укосі Будище-Свидівської захисної дамби, яка є об`єктом державної власності.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 10-23-0.9-4671/2-20 від 19.06.2020 документація із землеустрою щодо спірної земельної ділянки на проведення експертизи не надходила.

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 10-23-0.4-4752/2-20 від 23.06.2020, за інформацією Міськрайонного управління у Черкаському районі та в м.Черкаси, відповідно до державної статистичної звітності (форма 6-зем «Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності» земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:001:0036 (дата реєстрації в ДКЗ 23.11.2015), сформована за рахунок частини загального масиву 4,3148 га, та розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту, станом на 01.01.2015 обліковувалась як землі загального користування (в розрізі угідь - штучні водосховища), станом на 31.12.2015 обліковувалась як землі запасу (в розрізі угідь - піски) на підставі розпорядження Черкаської районної державної адміністрації від 04.08.2015 № 222, яким було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки площею 4,3148 га. Станом на 01.01.2005 та на 01.01.2010 обліковувалася як землі загального користування (в розрізі угідь - штучні водосховища).

Зі змісту листів Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ Міжрегіонального офісу захисних масивів дніпровських водосховищ Державного агентства водних ресурсів України № 405/13 від 06.07.2020 та № 420/13 від 21.07.2020, вбачається, що з огляду на публічну кадастрову карту земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:001:0036 розташована в межах прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища. Крім того, у листі № 420/13 від 21.07.2020 зазначено, що технічно-експлуатаційна зона дамби має ширину 116,0 м. від гребня дамби в сторону Кременчуцького водосховища, де заборонена будь-яка господарська діяльність.

Відповідно до листа ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» № 10-28-0.5-1272/2-20 від 22.07.2020, спірна земельна ділянка перебуває в межах експлуатаційної зони Будище-Свидівської захисної дамби, що підтверджується план-схемою розміщення спірної земельної ділянки та визначення по відношенню до неї 116 метрової технічно-експлуатаційної дамби.

Відповідно до висновку експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 07.04.2021 СЕ-19-20/19419-ЗТ за результатами дослідження рельєфу місцевості, де розташована спірна земельна ділянка, берегова лінія значно віддалилась від нижньої лінії штучного укосу захисної дамби, а тому експертами проведено додатковий аналіз змін рельєфу за допомогою супутникових знімків. Аналіз останніх за 2014-2019 роки, отриманих з відкритих джерел «Google Earth Pro» показав, що в період з 2014 по 2016 роки змін рельєфу не виявлено. В 2017 році чітко виражені водні плеса. Експертом відмічено, що в 2018-2019 роках видимі значні зміни ландшафту місцевості. Встановлено, що спірна земельна ділянка розташована у 100 метровій смузі під позначки нормального підпірного рівня урізу води Кременчуцького водосховища. Водночас, експертом зазначено, що надати відповідь на питання чи знаходяться земельні ділянки, які є об`єктом дослідження, в тому числі й 7124986000:01:001:0036, та розташовані в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району в межах прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища неможливо, оскільки у судового експерта відсутні відомості щодо встановлення прибережних захисних смуг та відповідно і меж встановлених прибережних захисних смуг.

Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 17.08.2021 № 29-23-0.2-4941/2-21 на адвокатський запит представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 від 05.08.2021 № 05/08/21-1/707-2893-20, за технічним звітом по корегуванню планового матеріалу зйомок минулих років Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, розробленим Черкаським філіалом Інституту землеустрою в 1998 році, землі, за рахунок яких у подальшому була сформована земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:001:0036, обліковувалися за ЧРУВР (Черкаське регіональне управління водних ресурсів) за угіддями вода, в т.ч. водосховище. Рішенням Свидівоцької сільської ради від 01.03.2001 № 14-6 припинено право користування Черкаському виробничому управлінню комплексного використання водних ресурсів землею водного фонду, які знаходяться під водою Кременчуцького водосховища. Враховуючи викладене та за інформацією Міськрайонного управління у Черкаському районі та м. Черкасах Головного управління, відповідно до державної статистичної звітності з земельних ресурсів, землі, за рахунок яких в подальшому була сформована земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:001:0036, обліковувалися станом на 01.07.2015 як землі загального користування під штучними водосховищами. Земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:001:0036 сформована за рахунок земель загального користування під штучними водосховищами, які як земельна ділянка не формувалися. Земельна ділянка сформована за рахунок земельної ділянки, сформованої відповідно до технічної документації землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки площею 4,3148 га в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту, Черкаського району Черкаської області. Технічна документація, затверджена розпорядженням Черкаської районної державної адміністрації від 4,3148 га віднесена до земель запасу, угіддя - піски.

Відповідно до висновку Черкаського відділення КНДІСЕ від 08.07.2022 № 1263/1297-1298/22-23, відстань від урізу води Кременчуцького водосховища на річці Дніпро станом на 01.03.2017 (у меженний період найменша водність) до земельної ділянки кадастровий номер 7124986000:01:001:0036, що розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, знаходиться в межах 121,5-123,3 м. та не знаходиться в нормативних розмірах, передбачених для прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища на р. Дніпро; земельна ділянка кадастровий номер 7124986000:01:001:0036 не знаходиться в межах Будище-Свидівоцької захисної дамби.

Згідно записки по відводу земель під будівництво Будише-Свидівоцької дамби, у відповідності до постанови Ради Міністрів СРСР від 25.03.1954 про будівництво Кременчуцької гідроелектростанції на р. Дніпро Українським відділенням інституту «Гідроенергопроект» зіставлено проектне завдання Кременчуцьке ГЕС , яке затверджено Міністерством Електростанцій СРСР, протокол рішення Колегії МЕС № 25 від 18.09.1954/ Радою Міністрів СРСР, розпорядження № 7569-з від 01.11.1955 і постанова Ради Міністрів УрСР № 1135 від 14.09.1956, з відміткою нормального підпорного горизонту води 81, 0м.

Відповідно до копії Водогосподарського паспорту Кременчуцького водосховища, до захисних споруд на Кременчуцькому водосховищі відноситься й Будище-Свидівська дамба, що розташована в с. Василица - с. Свидівок, с. Лозовок - с. Будище Черкаського району Черкаської області.

Відповідно до копії Паспорту технічного стану споруди Будище-Свидівської дамби, Будище- Свидівський масив розташований на правому березі р. Дніпро в межах Черкаського району Черкаської області в хвостовій частині водосховища. З заходу його обмежує р. Вільшанка, з сходу - зближуючий з р. Дніпро виступ високої четвертої тераси. В зв`язку з тим, що при проектуванні дамби використовувались високі елементи рельєфу місцевості, вона розділена на чотири ділянки. По капітальності споруда відноситься до 4 класу. Довжина дамби 16,7 км.

Будище-Свидівська дамба, загальною протяжністю 16,7 км. знаходиться на балансовій приналежності нерухомого майна в оперативному управлінні Черкаського УЗМДВ Дахнівської дільниці, що підтверджується довідкою Черкаського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ від 13.06.2022 та витягом з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна від 29.06.2022 № 10-15-7947.

На підставі договору купівлі-продажу № 153 від 30.01.2016 укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Алєксєєвою І.Ю., до ОСОБА_4 перейшло речове право на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0036, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту.

Відповідно договору купівлі-продажу № 4250 від 30.05.2019 укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук С.О., до ОСОБА_5 перейшло речове право на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0036 розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 1793 від 16.04.2020, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщуком С.О., до ОСОБА_3 перейшло речове право на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0036, розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту.

Згідно рішення державного реєстратора Реєстру речових прав на нерухоме майно в особі приватного нотаріуса Фіщука С.О. № 51995393 від 16.04.2020 за ОСОБА_3 зареєстровано відповідне речове право за № 36278667.

3.Релевантні джерела права та акти їх застосування

У відповідності до ст.ст. 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно зі ст.ст. 19, 20 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі: землі сільськогосподарського призначення, землі рекреаційного призначення, землі водного фонду. Віднесення їх до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про землеустрій» інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

У п.1 Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого розпорядженням Кабінетом Міністрів України від 23.05. 2012 № 513, встановлено, що визначення виду угідь до формування земельних ділянок із земель запасу, не переданих у власність та користування, а також віднесення таких земельних ділянок до певної категорії може здійснюватися за результатами інвентаризації земель, проведеної за рішенням райдержадміністрацій за межами населених пунктів.

Згідно п.7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» до державної реєстрації права державної чи комунальної власності на земельні ділянки формування земельних ділянок за рахунок земель державної та комунальної власності, визначення їх угідь, а також віднесення таких земельних ділянок до певних категорій може здійснюватися на підставі матеріалів інвентаризації земель, проведеної за рішенням: у межах населених пунктів - сільських, селищних, міських рад, за їх межами - районних державних адміністрацій. Матеріали інвентаризації земель у такому разі підлягають погодженню в порядку погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та затверджуються органами, які прийняли рішення про проведення інвентаризації.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання відповідно до ст. 21 ЗК України недійсними рішень про надання земель, угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною тощо.

Згідно з положенням ч.1 ст. 3 ВК України усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд.

У ч. 2 ст. 3 ВК України визначено, що до водного фонду України належать: 1) поверхневі води: природні водойми (озера), водотоки (річки, струмки), штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об`єкти; 2) підземні води та джерела; 3) внутрішні морські води та територіальне море.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЗК України та ст. 4 ВК України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами; землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Таким чином, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об`єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції.

Чинним законодавством України установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.

Відповідно до ст. 59 ЗК України передбачено обмеження щодо набуття таких земель у приватну власність та встановлено можливість використання таких земель для визначених цілей на умовах оренди.

Згідно з ч. 4 ст. 84 ЗК України землі водного фонду взагалі не можуть передаватись у приватну власність, крім випадків, передбачених законодавством.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми (ч.2 ст. 59 ЗК України).

За положеннями ч.1 ст. 60 ЗК України та ч.1 ст. 88 ВК України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 ЗК України, частини другої статті 88 ВК України прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер 100 метрів.

За змістом ст. 88 ВК України у межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації. Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. Проекти землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг (з установленою в них пляжною зоною) розробляються в порядку, передбаченому законом.

За змістом положень ст.ст. 19, 20 ЗК України, зміна цільового призначення земель, у тому числі водного фонду, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою, зокрема, для: визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.

У ч. 2 ст. 19 Земельного Кодексу України передбачено, що земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Відповідно до ст. 58 Закону України від 22.05.2003 № 858-IV «Про землеустрій»(в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі - Закон про землеустрій) не передбачено проведення інвентаризації земель безпосередньо з метою визначення їх категорії. До розмежування земель державної та комунальної власності формування земельних ділянок із земель запасу, не переданих у власність та користування, визначення їх угідь, а також віднесення таких земельних ділянок до певної категорії може здійснюватися за результатами інвентаризації земель, проведеної за рішенням сільських, селищних, міських рад - у межах населених пунктів, райдержадміністрацій - за їх межами (абз. 2 п.1. Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 № 513 в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин).

Відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України № 21 від 16.01.2014 «Про затвердження Положення про організацію та порядок здійснення технічного нагляду за гідротехнічними спорудами воднотранспортного комплексу» (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин та є чинним і на даний час) в Україні діє база даних гідротехнічних споруд, яка формується і ведеться регістром. ГТС вноситься до бази даних гідротехнічних споруд після проведення регістром первісного огляду на підставі заявки експлуатуючої організації та акту огляду гідротехнічної споруди.

Для внесення ГТС до бази даних гідротехнічних споруд або зміни інформації, що вже міститься у базі, фізична або юридична особа, яка володіє ГТС на праві власності або користується такою спорудою на інших законних підставах, подає до Регістру такі документи: копію установчих документів (для юридичної особи); копії документів, що підтверджують право власності експлуатуючої організації або право користування ГТС, яка заявляється до огляду; довідку або копію наказу заявника про взяття ГТС на баланс або на позабалансовий рахунок (із зазначенням інвентарного номера ГТС).

Разом з тим, жодних доказів того, що Будище-Свидівська дамба взагалі є гідротехнічною спорудою суду не надано. Посилання на те, що у 1955 році була виділена земельна ділянка під будівництво не свідчить про те, що дана споруда була побудована, перебуває у власності чи користуванні експлуатуючої організації, перебуває на балансі експлуатуючої організації і внесена до реєстру гідротехнічних споруд.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного прав. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ ст. 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три окремі норми: 1) виражається у першому реченні першого абзацу, закладає принцип мирного володіння майном і має загальний характер; 2) викладена у другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності й обумовлює його певними критеріями; 3) закріплена у другому абзаці та визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Другу та третю норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, треба тлумачити у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), п.п. 166 - 168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:

- втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу в національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними;

- якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, легітимна мета такого втручання може полягати в контролі за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або в забезпеченні сплати податків, інших зборів або штрафів;

- втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними із цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності.

4.Оцінка доказів та аргументів сторін

Відповідно до розпорядження Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області від 04.08.2015 №222 «Про затвердження технічної документації землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки площею 4,3148 га в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту, Черкаського району Черкаської області. Земельну ділянку площею 4,3148 га віднесено до земель запасу, вид угідь піски. Прокурором дане розпорядження не оскаржувалось.

Як на доказ належності спірної земельної ділянки до земель водного фонду, прокурор посилається на те, що вона перебуває в межах прибережної захисної смуги. Доводить це наступними доказами.

Листом Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ Міжрегіонального офісу захисних масивів дніпровських водосховищ Державного агентства водних ресурсів України № 348/13 від 12.06.2020, згідно якого спірна земельна ділянка розташована на верхньому укосі Будище-Свидівської захисної дамби, яка є об`єктом державної власності.

Листом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 10-23-0.4-4752/2-20 від 23.06.2020, згідно якого спірна земельна ділянка, яка сформована за рахунок частини загального масиву 4,3148 га, до проведення її інвентаризації обліковувалась як землі загального користування, в розрізі угідь - штучні водосховища.

Листом Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ Міжрегіонального офісу захисних масивів дніпровських водосховищ Державного агентства водних ресурсів України № 405/13 від 06.07.2020 та Листом Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ Міжрегіонального офісу захисних масивів дніпровських водосховищ Державного агентства водних ресурсів України № 420/13 від 21.07.2020, згідно яких з огляду на публічну кадастрову карту земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:001:0036 розташована в межах прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища.

Листом ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» № 10-28-0.5-1272/2-20 від 22.07.2020, згідно якого спірна земельна ділянка перебуває в межах експлуатаційної зони Будище-Свидівської захисної дамби, що підтверджується план-схемою розміщення спірної земельної ділянки та визначення по відношенню до неї 116 метрової технічно-експлуатаційної дамби.

Згідно висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 707/1921/20 (провадження №61-18130св21) зазначено, що «суди не врахували, що лист Управління державного агентства водних ресурсів України та лист Черкаського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ не можуть бути належними доказами місцезнаходження спірної земельної ділянки на землях водного фонду, оскільки не містить безпосередньо інформації щодо предмета доказування».

У постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №707/1933/20 вказано, що «колегія суддів вважає, що висновки судів про належність спірної земельної ділянки до земель водного фонду з посиланням на лист Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 23.06.2020 №10-23-0.4-4752/2-20, за умови відсутності у матеріалах справи відповідної земельно-технічної експертизи, є передчасними».

Тому дані докази суд вважає неналежними.

Крім того, прокурор в якості доказів надав ряд листів.

Відповідно до листа Державного агентства водних ресурсів України від 16.06.2020 № 3379/3/4/11-20, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розташованих в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту, Держводагенством та сектором у Черкаській області Держводагенства не погоджувалися.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 10-23-0.9-4671/2-20 від 19.06.2020 документація із землеустрою щодо спірної земельної ділянки на проведення експертизи не надходила.

Дані докази суд не вважає достатніми, оскільки вони в своїй сукупності не дають змогу дійти до висновку, що спірна земельна ділянка відноситься до земель водного фонду, а лише зазначає, що їм на погодження відповідні проекти землеустрою не надходили.

Також суд відхиляє як доказ висновок експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 07.04.2021 СЕ-19-20/19419-ЗТ, відповідно до якого спірна земельна ділянка розташована у 100 метровій смузі під позначки нормального підпірного рівня урізу води Кременчуцького водосховища. Даний доказ суд вважає недостовірним, оскільки як слідує з висновку при визначенні внутрішньої межі прибережної захисної смуги брав лінію нормального підпірного рівня (відмітка 81,00 мБС) Кременчуцького водосховища. Разом з тим, на думку суду, таке визначення внутрішньої межі прибережної захисної смуги не ґрунтується на вимогах закону. В даному випадку здійснено посилання на методичний матеріал ВБН 33-4759129-03-05-92 «Проектування, упорядкування та експлуатація водоохоронних зон водосховищ» в якому пропонується визначати, що прибережна смуга, як природотехнічний елемент водоохоронної зони, що включає: пляжі, відмілини, берегові уступи, мілководдя і прибережні острови, зсувні ділянки, осипи, непридатні для використання землі. При цьому, п.2.5 норм визначає, що внутрішньою межею прибережної смуги є акваторіальний рубіж мілководної зони. В свою чергу, мілководною зоною відповідно до ВБН є акваторія водоймища, що обмежена лінією нормального підпірного рівня (НПР) і глибиною до 2м. Нормальний підпірний рівень Кременчуцького водосховища, відповідно до його водогосподарського паспорту, встановлений на позначці 81,00 мБс. Тобто, прокурор посилаючись на вказані норми права вважає, що відрахування урізу води необхідно робити від позначки 81,00 мБс. Разом з тим, застосування ВБН 33-4759129-03-05-92 «Проектування, упорядкування та експлуатація водоохоронних зон водосховищ» можливе лише в частині, що не суперечить чинному законодавству. Згідно ст. 88 Водного кодексу України, в редакції чинній нас час виникнення спірних правовідносин, прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною , для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації.

Вказана позиція суду повністю узгоджується з Постановою Великої Плати Верховного Суду від 6 червня 2018 року Справа № 372/1387/13-ц Провадження № 14-147цс18.

Тобто з аналізу вищевказаних норм права слідує, що уріз води має встановлюватися у межений період і обчислюватися не від нормального підпірного рівня води, який для Кременчуцького водосховища становить 81,00 мБс, а від рівня води у межений період, який відповідно до даних Укргідроенерго Кременчуцької ГЕС для Кременчуцького водосховища становить 78,76 мБс.

Висновком Черкаського відділення КНДІСЕ від 08.07.2022 № 1263/1297-1298/22-23 встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 7124986000:01:001:0036, що розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, знаходиться в межах 121,5-123,3 м., не знаходиться в нормативних розмірах, передбачених для прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища на р. Дніпро та не знаходиться в межах Будище-Свидівоцької захисної дамби. Даний доказ суд вважає достовірним, оскільки виконаний відповідно до вимог чинного законодавства.

Також суд зазначає, що довідка 6-зем, є документом, який включається до складу проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (користування) під час його розроблення землевпорядною організацією. Довідка 6-зем - це певна частина вихідних даних для розроблення проекту відведення земельної ділянки. В основу довідки форми 6-зем покладено інформацію щодо класифікації земель за видами земельних угідь та видами економічної діяльності, які здійснюються на цих землях.

Відповідно до довідки форми 6-зем, яка є доказом при встановленні цільового призначення землі, на що вказав Верховний Суд України у постанові від 21.01.2015 у справі №6-224цс14 та Верховний Суд у постанові від 02.02.2022 у справі №707/1924/20, дана земельна ділянка станом на 01.01.2005 та на 01.01.2010 обліковувалась як землі загального користування (в розрізі угідь - штучні водосховища), а вже станом на 31.12.2015 як землі загального користування (в розрізі угідь - піски).

З огляду на вказане, суд вважає, що станом на час надання Черкаською районною державною адміністрацією Черкаської області дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 , вказана земельна ділянка відносилась до земель запасу, угіддя піски, без віднесення її до певної категорії земель, що передбачені ч. 1 ст. 19 ЗК України.

Таким чином, за наявності визначеної категорії земель, до складу яких входила спірна земельна ділянка, на підставі інвентаризації цих земель була б відсутня необхідність віднесення такої земельної ділянки до тієї чи іншої категорії земель розпорядженням Черкаської РДА № 326 від 30.11.2015, якщо тільки не здійснювалась зміна цільового призначення таких земельних ділянок. Разом з тим, в розпорядженні Черкаської РДА № 326 від 30.11.2015 чітко зазначено про віднесення спірної земельної ділянки до категорії земель рекреаційного призначення, що свідчить про те, що дана земельна ділянка не мала визначеної категорії.

Дослідивши вищевказані докази, суд приходить до висновку, що Черкаською районною державною адміністрацією при прийнятті розпорядження № 326 від 30.11.2015 «Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність» не було порушено порядок надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, оскільки дотримано вимоги чинного на той час законодавства.

Суд вважає встановленим, що спірна земельна ділянка, яка передана ОСОБА_2 за оскаржуваним розпорядженням Черкаської РДА, не належить до земель водного фонду, щодо яких установлено спеціальний правовий режим (статті 20, 21, 60, 61 ЗК України та статті 88, 89 ВК України).

За таких обставин оскаржуваним розпорядженням Черкаської РДА змінена категорію земель та їх цільове призначення із земель водного фонду на землі рекреаційного призначення в передбаченій законом процедурі, оскільки проведення державної експертизи землевпорядної документації не вимагається.

Тобто розпорядження Черкаської районної державної адміністрації № 326 від 30.11.2015 «Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність» в частині передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:01:001:0036, площею 0,0517 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва є таким, що прийнято з дотриманням діючого законодавства, відповідає інтересам держави, а тому його необхідність визнання його незаконним та скасування відсутня.

Таким чином, суд вважає, що вимога усунути перешкоди держави в користуванні та розпорядженні спірною земельною ділянкою шляхом її повернення ОСОБА_3 є незаконною та не підлягає до задоволення. Суд вважає, що з огляду на встановлені обставини у їх сукупності, витребування земельної ділянки призведе до порушення положень Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та порушить право ОСОБА_3 на мирне володіння майном.

Крім того, суд вважає, що вимоги позивача, щодо визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 21.12.2015, видане ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку, скасування державної реєстрації права приватної власності за ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку та визнання незаконним та скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки, також не підлягають до задоволення, оскільки вказані рішення прийняті на підставі оспорюваного розпорядження Черкаської РДА, яке в судовому порядку визнається законним.

Що стосується посилання позивача, як на підставу позову, що спірна земельна ділянка є частиною захисної гідроспоруди Будище-Свидівської захисної дамби, то на думку суду, вказані обставини не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду з огляду на наступне.

Як на доказ того, що спірна земельна ділянка є частиною захисної гідроспоруди Будище-Свидівської захисної дамби і в даному випадку порушено право Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ, прокурор посилається на лист Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ від 21.07.2020, в якому заначено, що спірна земельна ділянка розташована в межах прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища, копію Водогосподарського паспорту Кременчуцького водосховища р. Дніпро, копію Витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна, копію довідки про балансову вартість гідроспоруду, копію Записки щодо відводу земель під будівництво Будище-Свидівської захисної дамби та копію Паспорту Будище-Свидівської захисної дамби.

Дані докази суд оцінює критично, та вважає такими, що не доводять обставини, на які посилається прокурор, з огляду на наступне.

Відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України № 21 від 16.01.2014 «Про затвердження Положення про організацію та порядок здійснення технічного нагляду за гідротехнічними спорудами воднотранспортного комплексу» (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин та є чинним і на даний час) в Україні діє база даних гідротехнічних споруд, яка формується і ведеться регістром. ГТС вноситься до бази даних гідротехнічних споруд після проведення регістром первісного огляду на підставі заявки експлуатуючої організації та акту огляду гідротехнічної споруди.

Для внесення ГТС до бази даних гідротехнічних споруд або зміни інформації, що вже міститься у базі, фізична або юридична особа, яка володіє ГТС на праві власності або користується такою спорудою на інших законних підставах, подає до Регістру такі документи: копію установчих документів (для юридичної особи); копії документів, що підтверджують право власності експлуатуючої організації або право користування ГТС, яка заявляється до огляду; довідку або копію наказу заявника про взяття ГТС на баланс або на позабалансовий рахунок (із зазначенням інвентарного номера ГТС).

Разом з тим, жодних доказів того, що Будище-Свидівська дамба взагалі є гідротехнічною спорудою суду не надано. Посилання на те, що у 1955 році була виділена земельна ділянка під будівництво не свідчить про те, що дана споруда була побудована, перебуває у власності чи користуванні експлуатуючої організації, перебуває на балансі експлуатуючої організації і внесена до реєстру гідротехнічних споруд.

За таких обставин, суд вважає, що вимога щодо усунення перешкод державі в користуванні та розпорядженні спірною земельною ділянкою в особі саме Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ задоволенню не підлягає.

5.Розподіл судових витрат

Відповідно до п.2. ч.2. ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

вирішив:

У задоволенні позову - відмовити.

Учасники справи можуть ознайомитись текстом судового рішенням, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Олександр СМОЛЯР