Ухвала

від 06.09.2023 по справі 707/2893/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

06 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 707/2893/20

провадження № 61-12968ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 04 квітня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 02 серпня 2023 року в справі за позовом виконувача обов'язків керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області та Черкаського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ до Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державна екологічна інспекція Центрального округу, Баторський Дмитро Миколайович, ОСОБА_3 , приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Фіщук Сергій Олексійович, приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Алєксєєва Інна Юріївна, про визнання незаконним та скасування розпорядження, скасування державної реєстрації права приватної власності, усунення перешкод шляхом зобов'язання повернення державі земельної ділянки водного фонду та скасування її державної реєстрації,

встановив:

29 серпня 2023 року на адресу Верховного Суду засобами поштового зв`язку надіслана касаційна скарга першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 04 квітня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 02 серпня 2023 року у вказаній справі.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

До касаційної скарги додано платіжну інструкцію про сплату судового збору у розмірі 21 020, 00 грн. Заявник вказує, що судовий збір ним сплачений, виходячи з того, що позивачем заявлено п'ять вимог немайнового характеру. Проте розмір судового збору визначений заявником неправильно з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) судовий збір за подання до суду юридичною особою позовної заяви немайнового характеру становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Судовий збір за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру становив 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 2 102, 00 грн.

Заявником фактично заявляється чотири вимоги немайнового характеру: про визнання незаконним та скасування розпорядження Черкаської районної державної адміністрації від 30 листопада 2015 року № 326; про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 21 грудня 2015 року; про скасування державної реєстрації права приватної власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку; про визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки від 19 листопада 2015 року.

Ураховуючи позовні вимоги, а також вимоги касаційної скарги, судовий збір за подання касаційної скарги на судові рішення в частині оскарження чотирьох вимог немайнового характеру становить 16 816, 00 грн (2 102, 00 грн * 1 * 4 * 200 %).

Тобто заявником в частині оскарження вимог немайнового характеру надано докази сплати судового збору.

Разом з тим у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року в справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) сформульовано правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Тобто позовна вимога про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом її повернення є вимогою майнового характеру та щодо цієї позовної вимоги судовий збір має розраховуватися з вартості спірного майна (частина перша статті 176 ЦПК України).

Згідно з пунктами 2, 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Проте аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову в частині вимоги майнового характеру, оскільки неможливо встановити вартість спірного нерухомого майна (земельної ділянки), повернути яке просив позивач.

Таким чином, заявнику необхідно надати суду інформацію про ціну позову в частині вимоги майнового характеру, а також самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги в цій частині, підтвердивши такий розмір належними доказами (зокрема, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості спірного нерухомого майна) та сплатити його в розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості майна, повернути яке просив позивач.

Оскільки до касаційної скарги додано платіжну інструкцію про сплату судового збору в розмірі 21 020, 00 грн, то заявнику у разі необхідності слід доплатити визначену відповідно до законодавства різницю судового збору за оскарження судових рішень в частині вимоги майнового характеру.

При цьому Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перерахований або внесений до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати оригінал квитанції (платіжного доручення), що підтверджує його сплату.

Також відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Оскаржуючи судові рішення, зазначені у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судових рішень.

Заявник у касаційній скарзі посилається на постанови Верховного Суду, в яких зроблено висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, що не були враховані судами в оскаржуваних судових рішеннях, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність таких судових рішень сформованій практиці у подібних правовідносинах, та вказує, що скарга подається на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Однак, касаційна скарга також мотивованай тим, що судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено всі зібрані у справі докази, які мають значення для правильного вирішення справи, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи. При цьому заявник не визначає підставою касаційного оскарження судових рішень відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України, натомість лише посилається на пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України, яким передбачено підставу для скасування судових рішень, а не підставу касаційного оскарження.

Таким чином, заявнику слід уточнити підстави касаційного оскарження.

З огляду на викладене, заявнику необхідно надати суду нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали із уточненням підстав касаційного оскарження та чітким зазначенням конкретного (конкретних) пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав), надати суду інформацію про ціну позову, визначену з урахуванням вартості спірного нерухомого майна станом на дату звернення з позовом, та надати належні докази на підтвердження такої вартості, а також з урахуванням наведеного самостійно відповідно до вимог закону визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги та у разі необхідності доплатити його.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

ухвалив:

Касаційну скаргу першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 04 квітня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 02 серпня 2023 року залишити без руху.

Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. Ю. Тітов