Рішення

від 01.05.2023 по справі 380/1402/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/1402/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Гулкевич І.З. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Меркурій Торг Груп до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Меркурій Торг Груп, в якій просить :

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №13012/13-01-04-07 від 29.11.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Головне управлінням ДПС у Львівській області за результатами проведеної камеральної перевірки ТОВ Меркурій Торг Груп з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України дійшло висновків про порушення позивачем гранично допустимих строків для відповідної реєстрації, що потягло за собою нарахування штрафних санкцій на суму 179262,89 грн.

Позивач стверджує, що згідно пункту 52.1 ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім тих, які визначені у цьому пункті.

Відповідно до абз.3 п. 69,1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених ст. 39 і 39-2, п.46.2 ст. 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом України №2260-ІХ від 12.05.2022 Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Позивач зазначає, що п. 52.1 Розділу XX ПК України, яким передбачено звільнення від санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних під час дії карантину на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19) не скасований.

Також позивач зазначає, що податковим органом порушено строки проведення камеральної перевірки.

Таким чином, позивач вважає, що перевірка податковим органом проводилась упереджено, висновки зроблені необґрунтовано та без належного з`ясування всіх обставин справи, а тому, податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 30.01.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовних вимог не визнав та зазначив, що у ході перевірки встановлено несвоєчасну реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) податкових накладних, відображених в акті перевірки №11184/13-01-04-07/42564144 від 12.10.2022.

Звертає увагу на те, що позивач не заперечує термінів реєстрації податкових накладних. Зазначає, що підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ в редакції Закону №2260-ІХ від 12.05.2022 скасовано мораторій щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), а відповідно норма пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій за порушення термінів нарахування, декларування та сплати податків і зборів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби не застосовується з 27.05.2022 на період дії воєнного стану. Звертає увагу на те, що позивач не повідомляв податковий орган про неможливість виконання ним податкового обов`язку відповідно до вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України та/або Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив представник позивача вважає наведені відповідачем у відзиві аргументи безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що норми Закону України №2260-ІХ від 12.05.2022 року не відміняють дію норми п. 52.1 розділу ХХ ПК України, якою передбачено звільнення від санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних під час дії карантину на всій території України з метою запобіганню поширенню на території України корона вірусної хвороби (COVID-19), а тому просить позов задовольнити в повному обсязі.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що посадовою особою ГУ ДПС у Львівській області проведено камеральну перевірку Меркурій Торг Груп щодо дотримання граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період: вересень-грудень 2021, січень 2022.

За результатами перевірки складено акт від 12.10.2022 №11184/13-01-04-07/42564144.

Перевіркою встановлено, що позивачем порушено вимоги п. 201.10 статті 201 ПК України в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не погоджуючись із висновками проведеної перевірки, ТОВ Меркурій Торг Груп подано заперечення від 04.11.2022 на Акт про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних від 12.10.2022 №11184/13-01-04-07/42564144.

За результатами розгляду заперечення, листом від 16.11.2022 року № 20974/6/13-01-04-07 Головне управленням ДПС у Львівській області повідомило позивача про правомірність складеного ним Акту та викладених у ньому висновків перевірки.

На підставі акта перевірки від 12.10.2022 №11184/13-01-04-07/42564144 ГУ ДПС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 29.11.2022 №13012/13-01-04-07, яким на підставі пункту яким на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф у сумі 179 262,89 грн.

Вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та необґрунтованим, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

За приписами пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи а зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, відповідно до абзацу 1 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

При цьому, відповідно до абзацу 4 цього ж пункту 201.10 статті 201 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно абзацу 14 пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Отже, підсумовуючи викладене слід прийти до висновку, що продавець товарів/послуг зобов`язаний зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

По своїй правовій природі норма, викладена в абзаці 4 пункту 201.10 статті 201 ПК України, є нормою зобов`язального характеру (норма-припис), а отже має існувати норма, яка передбачає відповідальність за невиконання платником податку зобов`язання у вигляді обов`язку реєстрації податкової накладної.

Статтею 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної. Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України.

Так, згідно пункту 120-1.1 статті 120 ПК України платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами а - г цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Із аналізу вказаних правових норм вбачається, що на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Разом із тим, згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Таким чином, перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Сторонами не заперечується, що позивачем порушено граничні строки реєстрації податкових накладних: № 670 від 29.09.2021 на суму ПДВ 41617,15 грн. - на 47 днів (дата реєстрації 13.07.2022); № 566 від 18.08.2021 на суму ПДВ 11880 грн. - на 41 день (дата реєстрації 07.07.2022); №569 від 18.08.2021 на суму ПДВ 79747,14 грн. на 41 день (дата реєстрації 07.07.2022); №565 від 18.08.2021 на суму ПДВ 15840 грн.- на 41 день (дата реєстрації 07.07.2022); №673 від 29.09.2021 на суму ПДВ 25740 грн. на 46 днів (дата реєстрації 12.07.2022); №857 від 29.12.2021 на суму ПДВ 75176,39 грн.- на 47 днів (дата реєстрації 13.07.2022); №582 від 25.08.2021 на суму ПДВ 6435 грн.- на 42 дні (дата реєстрації 08.07.2022); №583 від 25.08.2021 на суму ПДВ 33660 грн.- на 42 дні (дата реєстрації 08.07.2022); №585 від 25.08.2021 на суму ПДВ 9276,85 грн.- на 42 дні (дата реєстрації 08.07.2022); №581 від 25.08.2021 на суму ПДВ 10296 грн.- на 42 дні (дата реєстрації 08.07.2022); №587 від 25.08.2021 на суму ПДВ 39514,37 грн.- на 40 днів (дата реєстрації 06.07.2022); № 656 від 22.09.2021 на суму ПДВ 2211,33 грн.- на 45 днів (дата реєстрації 11.07.2022); №657 від 22.09.2021 на суму ПДВ 34101,52 грн.- на 45 днів (дата реєстрації 11.07.2022); №669 від 28.09.2021 на суму ПДВ 3175,58 грн.- на 45 днів (дата реєстрації 11.07.2022); №808 від 01.12.2021 на суму ПДВ 5367,86 грн.- на 48 днів (дата реєстрації 14.07.2022); № 759 від 10.11.2021 на суму ПДВ 3601,29 грн.- на 48 днів (дата реєстрації 14.07.2022); №742 від 03.11.2021 на суму ПДВ 15444 грн.- на 48 днів (дата реєстрації 14.07.2022); №804 від 01.12.2021 на суму ПДВ 3003 грн.- на 48 днів (дата реєстрації 14.07.2022); №778 від 17.11.2021 на суму ПДВ 2123,55 грн.- на 48 днів (дата реєстрації 14.07.2022); №773 від 17.11.2021 на суму ПДВ 4290 грн.- на 48 днів (дата реєстрації 14.07.2022); №819 від 08.12.2021 на суму ПДВ 3067,35 грн.- на 48 днів (дата реєстрації 14.07.2022); №843 від 22.12.2021 на суму ПДВ 47645,28 грн.- на 48 днів (дата реєстрації 14.07.2022); №845 від 22.12.2021 на суму ПДВ 3876,73 грн.- на 48 днів (дата реєстрації 14.07.2022); №854 від 29.12.2021 на суму ПДВ 7603,31 грн.- на 48 днів (дата реєстрації 14.07.2022); №805 від 01.12.2021 на суму ПДВ 12870 грн.- на 48 днів (дата реєстрації 14.07.2022); №37 від 26.01.2022 на суму ПДВ 11625 грн.- на 48 днів (дата реєстрації 14.07.2022); №15 від 12.01.2022 на суму ПДВ 3856,71 грн.- на 48 днів (дата реєстрації 14.07.2022); №16 від 12.01.2022 на суму ПДВ 23608,11 грн.- на 48 днів (дата реєстрації 14.07.2022); №28 від 19.01.2022 на суму ПДВ 4601,03 грн.- на 48 днів (дата реєстрації 14.07.2022); №4 від 05.01.2022 на суму ПДВ 5328,90 грн. на 48 днів (дата реєстрації 14.07.2022); №36 від 26.01.2022 на суму ПДВ 47066,08 грн.- на 48 днів (дата реєстрації 14.07.2022); №5 від 05.01.2022 на суму ПДВ 3893,39 грн.- на 48 днів (дата реєстрації 14.07.2022).

Суд зазначає, що у контексті застосування пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України правове значення має саме факт вчинення відповідного порушення, складом, якого, в даному випадку, є порушення строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

Таким чином, суд вважає, що обставини щодо періоду вчинення правопорушення мають значення для визначення розміру нарахованих штрафних санкцій, а не для встановлення застосовності вказаної норми ПК України у правовій кваліфікації такого правопорушення, як триваючого.

Водночас, пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України містить чітку вказівку на темпоральний критерій застосування з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Отже, штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються.

Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 10.12.2021 у справі №420/10367/20.

Доцільно зауважити, що карантин в Україні продовжено до 30.04.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1423 Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. №338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. №1236 від 23.12.2022, а зміни до п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України більше не вносилися та такий є чинним.

З 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №64/2022, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Кількома наступними Указами режим воєнного стану продовжено та діє до цього часу.

Статтею 1 Закону України Про правовий режим воєнного стану №389-VIII від 12.05.2015 (далі Закон №389-VIII) визначено, що воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 9 Закону №389-VIII встановлено, що в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану №2118-ІХ від 03.03.2022 (чинний) постановлено підрозділ 10 розділу XX Перехідні положення ПК України доповнити пунктом 69, зокрема, такого змісту:

69. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

69.1. У випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. ….

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану №2142-ІХ від 24.03.2022 (чинний) постановлено внести до ПК України такі зміни, зокрема:

4) у пункті 69 підрозділу 10:

у підпункті 69.1 слова трьох місяців замінити словами шести місяців; ….

Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану №2260-ІХ від 12.05.2022 (далі Закон №2260-IX), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Вказаним Законом №2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України викладено в такій редакції:

69.1. У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Норми підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України застосовуються починаючи з 27.05.2022 (з дати набрання чинності Законом №2260-IX), про що прямо вказано у цьому пункті.

З аналізу викладених норм податкового законодавства слід виснувати про те, що неможливість застосування до платників податків, описаних у п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, штрафів у зв`язку з дією карантину тривала з 01.03.2020 по 27.05.2022, а з 27.05.2022, за умов викладених у новій (останній) редакції підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, платники податків або звільнялися від застосування штрафів, або такі не застосовувалися за умови додержання вимог, вказаних у відповідному підпункті ПК України до 15.07.2022.

Вказане свідчить про існування у податковому законодавстві двох норм, які створюють неоднакове правове регулювання одних і тих самих правовідносин, а саме: приписи п. 52.1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України передбачають відсутність відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних впродовж усього терміну дії карантину; заразом приписи підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України передбачають звільнення від застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних для платників податків, які мають можливість реєструвати податкові накладні, граничних строк реєстрації яких припадав на період з 22.04.2022 по 27.05.2022, за умови їх реєстрації до 15.07.2022 (тобто застосування штрафів за несвоєчасну реєстрацію відповідних податкових накладних, граничних строк реєстрації яких припадав на період з 22.04.2022 по 27.05.2022, здійснюватиметься за умови їх не реєстрації до 15.07.2022).

За таких обставин суд приходить до висновку щодо неоднозначності правового регулювання відповідних правовідносин, відсутність правової визначеності щодо його можливостей у таких правовідносинах та погіршення його становища як платника податків у зв`язку з відповідним суперечливим правовим регулюванням.

ТОВ Меркурій Торг Груп з метою додержання належної податкової дисципліни та запобігання накладенню на Товариство штрафів все ж зареєструвало до 15.07.2022 податкові накладні усі.

Своєю чергою суд вважає, що ТОВ Меркурій Торг Груп не відноситься до категорій платників, визначених підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України, оскільки граничний термін виконання його обов`язку щодо реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, які не були зареєстровані, не охоплюється періодом з 24.02.2022 по дату набрання чинності Законом №2260-ІХ 27.05.2022, як визначено вищевказаним пунктом.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини як джерело права.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У цьому контексті Рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 (справа Щокін проти України) забезпечує гарантування одного з найважливіших принципів податкового законодавства, а саме презумпцію правомірності рішень платника податку у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

У пункті 57 вказаного рішення роз`яснено: у разі, коли національне законодавство припускало неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків платників податків, національні органи були зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для платника податків. Однак у справі, що розглядається, органи державної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов`язань зі сплати прибуткового податку.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Конституції України головним обов`язком держави є утвердження та забезпечення прав і свобод людини; забезпечення прав і свобод, крім усього іншого, потребує, зокрема, законодавчого закріплення механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод (Рішення Конституційного Суду України від 24.12.2004 №22-рп/2004).

У Рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005 викладено висновок із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі.

У підпункті 4.1.4 п. 4.1. ст. 4 ПК України зафіксовано презумпцію правомірності рішень платника податку, відповідно до якої в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу

Належне застосування вказаного принципу забезпечує реалізацію однієї зі складових верховенства права правової визначеності. Саме можливість платника податків чітко розуміти та передбачати правові наслідки вчинюваних дій має фундаментальне значення для правильності його застосування.

Застосування принципу in dubio pro tributario (пріоритет із найбільш сприятливим для особи тлумаченням норми права) у податковому законодавстві покликано, крім іншого, не допустити однобічного тлумачення відповідного законодавства на користь контролюючого органу, одночасно надаючи захист ключовим правам платників податків.

Ба більше, належне застосування цього принципу забезпечує реалізацію однієї зі складових верховенства права правової визначеності. Саме можливість платника податків чітко розуміти та передбачати правові наслідки вчинюваних дій має фундаментальне значення для правильності його застосування.

Так, у пункті 78 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2020 у справі №260/81/19 зроблено висновок про те, що за правилами Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правил про прийняття рішення на користь платника податків, у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справа Сєрков проти України. Заява №39766/05, пункт 43).

Отже, у разі виникнення спору між платником податків та державою суд не може відмовити громадянину в захисті лише через сумніви в правомірності його дій. Особливість розподілу тягаря доказування в адміністративних справах не дозволяє трактувати сумніви інакше як неспроможність фіскального органу переконливо довести обґрунтованість та правомірність власних дій у спірних відносинах, тобто невиконання ним свого процесуального обов`язку.

Натомість, недоведення державним органом обґрунтованості та законності висновків, покладних в основу прийняття оскаржуваних рішень, має стати підставою для надання захисту платнику податків, якщо вчинене ним, на думку державного органу порушення, не було переконливо доведено перед судом. Будь-який інший підхід не відповідатиме завданням адміністративного судочинства.

Підсумовуючи викладене у сукупності, суд дійшов таких висновків:

1.порушення, які були передумовою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення мали місце до 27.05.2022, тобто охоплювалися періодом звільнення від відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних у вигляді штрафу у зв`язку з запровадженим карантином відповідно до приписів пункту 521 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України;

2.граничний строк реєстрації податкових накладних, які незареєстровані в Реєстрі своєчасно, не охоплювався періодом з 22.04.2022 по 27.05.2022;

3.позивачем, після внесення змін до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України, все ж дотримано вимог щодо реєстрації податкових накладних до 15.07.2022.

З позиції суду, у цій справі відповідачем не доведено обґрунтованості та відповідності нормам чинного законодавства висновків щодо допущення Позивачем порушень чинного податкового законодавства.

За таких обставин, застосування до позивача штрафу відповідно до приписів ст. 120-1 ПК України у розмірі 30% суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування є безпідставним та протиправним.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст.2 КАС України).

Викладене свідчить по те, що податкове повідомлення-рішення від 29.11.2022 прийнято відповідачем без дотримання вищевказаних критеріїв, а отже, є протиправним та належить скасувати.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог та необґрунтованість рішення відповідача, а тому, позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача слід стягнути судові витрати у виді судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 139, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №13012/13-01-04-07 від 29.11.2022.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Меркурій Торг Груп судовий збір в розмірі 9924,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гулкевич І.З.