Постанова

від 16.03.2023 по справі 753/16392/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Номер апеляційного провадження № 22-ц/824/9529/2022

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2023 року м. Київ

Справа № 753/16392/21

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,

суддів Махлай Л.Д., Немировської О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравченко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», яка подана представником Комісаром Сергієм Петровичем, на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24 червня 2022 року, ухвалене у складі судді Курічової В.М.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про захист прав споживача,

встановив:

У серпні 2021 позивач ОСОБА_1 звернувся до позовом до відповідача Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про захист прав споживача, у якому (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (відмову від позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, яка відповідно до ухвали суду від 24.12.2021 прийнята судом), просить:

- визнати дії Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» такими, що порушують права позивача, як споживача комунальних послуг;

- зобов`язати Комунальне підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» провести перерахунок послуги постачання теплової енергії за опалення квартири АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 окремо від послуги постачання гарячої води та визначити фактичну вартість послуги постачання теплової енергії за опалення квартири АДРЕСА_2 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , а також провести перерахунок за весь опалювальний період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року, з жовтня 2019 року по квітень 2020 року, з жовтня 2020 року по квітень 2021 року протягом десяти календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили;

- скасувати нарахування Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» за послугу з централізованого постачання гарячої води на суму 3495,85 грн. станом на 01.07.2021;

Позов обґрунтовано тим, що позивач є власником 1/2 частини кв. АДРЕСА_1 . До травня 2018 року за вказаною адресою послуги надавались ПАТ «Київенерго», а з травня 2018 року послуги з постачання теплової енергії для опалення квартири та приготування гарячої води надаються відповідачем. Позивач має особовий рахунок № НОМЕР_2 , однак відповідач не надав позивачу копію договору, на підставі якого останній надає позивачу послуги. Спожита теплова енергія обліковується загальнобудинковим лічильником тепла та витрачається на опалення квартир та підігрів води в бойлерній будинку. Квартири в будинку не обладнані квартирними лічильниками спожитої теплової енергії, тому спожита теплова енергія, що обрахована загальнобудинковим лічильником тепла, розподіляється між усіма квартирами, пропорційно до площі опалення квартири. Щомісяця відповідач надає позивачу рахунок-повідомлення за надання послуг з опалення квартири та за надання послуг з централізованого постачання гарячої води, яку відповідач не надає.

З огляду на зазначене, позивач вважає, що сплативши за опалення квартири, він також сплатив за теплову енергію, яка використовується на приготування гарячої води в бойлерній будинку. Відповідач, в порушення вимог законодавства, нараховує заборгованість за надання послуг з централізованого постачання гарячої води, а також штрафні санкції, які згідно з рахунком-повідомленням станом на 01.07.2021 становлять: 3495,85 грн. - заборгованість за надання гарячої води, 80,55 грн. - 3% річних та 243,61 грн. - інфляційна складова боргу. Таким чином, відповідач має провести позивачу перерахунок послуги постачання теплової енергії за опалення кв. АДРЕСА_1 за особовим рахунком № НОМЕР_2 за опалювальні періоди, зазначені в позовній заяві.

Отже, позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг постачання гарячої води та теплової енергії на опалення квартири позивача в частині збільшення вартості споживання теплової енергії на обігрів будинку за рахунок додавання споживання теплової енергії на постачання гарячої води, що потягло необґрунтоване додаткове нарахування відповідачем позивачу плати за споживання теплової енергії на постачання гарячої води.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 24 червня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано дії Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» з нарахування ОСОБА_1 заборгованості за послугу з централізованого постачання гарячої води по квартирі АДРЕСА_1 на суму 3495,85 грн. станом на 01 липня 2021 року такими, що порушують права позивача як споживача комунальних послуг.

Скасовано нарахування Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» за послугу з централізованого постачання гарячої води на суму 3495,85 грн. станом на 01 липня 2021 року.

Зобов`язано Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» провести перерахунок заборгованості з послуги постачання теплової енергії за опалення 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , яка надавалася споживачу ОСОБА_1 , - з урахуванням рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2021 у справі № 910/9855/10, а саме - окремо від послуги постачання гарячої води, та визначити фактичну вартість послуги постачання теплової енергії за опалення 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 , яка належить споживачу ОСОБА_1 , а також провести ОСОБА_1 перерахунок за весь опалювальний період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року, з жовтня 2019 року по квітень 2020 року, з жовтня 2020 року по квітень 2021 року упродовж десяти календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили.

Не погоджуючись з рішенням, представник Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» - Комісар С.П. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що у спірний період договірні відносини між позивачем та КП «Київтеплоенерго» регулювались положеннями публічного договору про приєднання, що оприлюднено у газеті Київської міської ради «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085), який вважається акцептованим (прийнятим) усіма споживачами, які в установленому порядку не надали заперечення щодо умов цього договору. Висновки суду щодо надання позивачу відповідачем послуги постачання теплової енергії для централізованого опалення та постачання гарячої води не підтверджені фактичними доказами у справі.

Судом не надано належної оцінки наданим відповідачем доказам, а саме публічному договору про приєднання, що оприлюднено у газеті Київської міської ради «Хрещатик» від 28.032018 № 34 (5085). Зазначеним договором відповідач надає позивачу послугу з постачання гарячої води та централізованого опалення, а не постачання теплової енергії для централізованого опалення та постачання гарячої води як зазначено у оскаржуваному рішенні. Фактично у оскаржуваному рішенні суд першої інстанції ототожнив послугу централізованого опалення та послугу теплопостачання, що не відповідає дійсності.

Вказує, що договір на постачання теплової енергії за спірний період між позивачем та відповідачем не укладався, рахунки за таку послугу підприємством не виставлялись. Отже, підстав для задоволення позовних вимог про здійснення перерахунку за послуги з теплопостачання не було, оскільки така послуга позивачу не надавалась.

У зв`язку з тим, що співвласники будинку позивача не обрали модель договірних відносин, а тому з 01.11.2021 їхні відносини з підприємством врегульовуються індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії. Тобто, тільки з 01.11.2021 згідно вимог Закону позивач почав отримувати послугу з постачання теплової енергії. При цьому відповідно до ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», що діяв до 01.05.2019, комунальною визначалась послуга з централізованого опалення (ЦО).

Посилається на те, що відносини між позивачем та відповідачем з 01.05.2018 (дата, з якої КП «Київтеплоенерго» стало виконавцем послуг) до 31.10.2021 врегульовувались договором про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води і відповідно нарахування здійснювалися за послугу з централізованого опалення. З викладеного слідує, що законодавство розмежовує послуги з централізованого опалення та послуги з постачання теплової енергії. При цьому, розмежування послуг обумовлена як різними за розмірами тарифами, так і порядками їх надання. Так, порядок надання послуг з ЦО регламентовано Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, а послуг з постачання теплової енергії - Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830. Таким чином, зважаючи на те, що жодних нарахувань за спірний період з 03.10.2019 по 31.10.2021 за послуги з постачання теплової енергії підприємство позивачу не здійснювало, це унеможливлює здійснення перерахунку, оскільки прямо суперечить нормам чинного законодавства.

Зазначає, що в зв`язку з ненаданням споживачами вищезазначеної квартири показників індивідуального засобу обліку постачання гарячої води - нарахування за послугу з ЦПГВ по обом особовим рахункам до серпня 2021 року здійснювались відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». На початку вересня 2021 року в програмному комплексі для проведення розрахунків за житлово-комунальні послуги індивідуальний засіб обліку гарячої води було знято з обліку в зв`язку з простроченням терміну метрологічної повірки. З вересня 2021 року нарахування плати за отриману послугу з постачання гарячої води по вищезазначеній квартирі проводяться відповідно до п. 11 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 згідно з показаннями будинкового засобу обліку як для квартири, яка не має квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін.

Вказує, що відповідач двічі стягує кошти за гарячу воду: спочатку в рахунку за опалення квартири, за спожиті Гкал теплової енергії, яка йде на опалення квартири та на підігрів води, а потім другий раз - за начебто надану окремо послугу з централізованого постачання гарячої води, спожитої у куб. метрах, яку відповідач не може надати технічно, оскільки відповідно до проектної документації на будинок, це не передбачено, а тому відсутній окремий інженерний ввід трубопроводу гарячої води, оскільки гаряча вода готується в бойлерній будинку.

Більше того, на думку позивача, відповідач забирає собі кошти вартості холодної води, яка йде на приготування гарячої води в куб. метрах, та яку надає ПрАТ «Київводоканал». Тому відповідач має провести перерахунок послуги постачання теплової енергії за опалення квартири АДРЕСА_2 , по особовому рахунку № НОМЕР_2 , в будинку АДРЕСА_3 за опалювальний період з жовтня 2018 по квітень 2019 року , з жовтня 2019 року по квітень 2020 року, з жовтня 2020 року по квітень 2021 року, окремо від послуги постачання гарячої води та визначити фактичну вартість послуги постачання теплової енергії за опалення квартири за вказані опалювальні періоди .

В судовому засіданні 22 грудня 2022 року та 02 березня 2023 року представник відповідача Панасюк К.С. підтримала доводи апеляційної скарги та просила скаргу задовольнити.

В дане судове засідання представник відповідача не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, тому відповідно до вимог ст. 372 ЦПК України судом визнано за можливе завершити розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні вважав доводи апеляційної скарги безпідставними та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 з 11.08.2015 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 .

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам, у зв`язку із чим КП «Київтеплоенерго» здійснює з 01.05.2018 надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

28.03.2018 у газеті Київської міської ради «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085), розміщено оголошення про те, що КП «Київтеплоенерго» стає виконавцем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, який є договором приєднання в розумінні ч. 1 ст. 634 ЦК України.

Суд вважав встановленим, що між ОСОБА_1 та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" існують правовідносини, відповідно до яких відповідач надає позивачу як споживачу послуги щодо постачання теплової енергії для централізованого опалення та постачання гарячої води.

Між позивачем та відповідачем укладено договір-приєднання про надання послуги постачання гарячої води та теплової енергії на обігрів приміщень, індивідуальний засіб обліку гарячої води, встановлений в зазначеній квартирі, обліковує два особових рахунки, один з яких належить позивачу - о/р НОМЕР_2 .

У зв`язку з тим, що позивач не надавав показники індивідуального засобу обліку постачання гарячої води, нарахування за послугу за його особовим рахунком до серпня 2021 року здійснювалось відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». На початку вересня 2021 року в програмному комплексі для проведення розрахунків за житлово-комунальні послуги індивідуальний засіб обліку гарячої води було знято з обліку у зв`язку з простроченням терміну метрологічної повірки. З вересня 2021 року нарахування плати за отриману послугу з постачання гарячої води за вказаною квартирою проводиться відповідно до п. 11 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 № 630 згідно з показаннями будинкового засобу обліку як для квартири, яка не має квартирних засобів обліку пропорційно кількості мешканців квартири.

Суд вважав встановленим, що відповідач здійснює постачання теплової енергії до будинку АДРЕСА_3 через інженерне обладнання ОСББ «КУТ», облік якої здійснюється за допомогою одного загальнобудинкового теплового лічильника, який встановлено в індивідуальному тепловому пункті (ІТП) цього будинку.

Враховуючи, що відповідачем у цивільній справі № 753/16392/21, що розглядається, є Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», суд під час розгляду справи згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України врахував як такі, що не підлягають доказуванню, наступні факти, встановлені щодо Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» у рішенні Господарського суду міста Києва від 16.03.2021 у справі № 910/9855/10 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КУТ» до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про зобов`язання вчинити дії, яке набрало законної сили 07.07.2021:

1) обсяг послуги постачання теплової енергії на опалення будинку (в якому знаходиться, у тому числі, належна позивачу у розмірі частини квартира АДРЕСА_2 ) за 6 днів опалювального періоду (з 26 по 31 жовтня 2018 року включно) фактично завищено на 31,1126 Гкал.

2) Наведене збільшення обсягу наданих відповідачем послуг з опалення будинку АДРЕСА_3 (шляхом додавання показників теплового лічильника за проходження гарячої води послуги централізованого постачання гарячої води до показників наданих послуг з опалення будинку) у подальшому відбувалося кожного місяця за весь опалювальний період 2018-2019 років, протягом якого надавалася послуга опалення будинку - з 26.10.2018 року по 06.04.2019 року, а відтак протягом означеного періоду відповідачем завищено плату за вказану послугу.

3) Крім того, відповідачем протягом опалювального сезону 2018-2019 років у відповідних документах (відомостях обліку споживання Об`єднанням теплової енергії) постійно змінювалися розрахунки показників, а також площа приміщень будинку (тоді як площа приміщень означеного будинку, щодо яких надаються комунальні послуги, є сталою та становить 13 883,21 м2), що в свою чергу вплинуло на механізм визначення вартості послуги централізованого опалення будинку, зокрема, для позивача, як власника частки квартири у вказаному будинку, оскільки у належній останньому квартирі будинку АДРЕСА_3 не встановлено квартирних приладів обліку споживання теплової енергії.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надані рахунки-повідомлення станом на 01.12.2018, 01.02.2019, 01.04.2019, 01.09.2019, 01.10.2019, 01.11.2019, у яких окремим рядком зазначено нараховані суми за постачання гарячої води (ГВП) і за опалення (ЦО). Також позивач додав копію листа, адресованого директору СП «Енергозбут» КП «Київтеплоенерго» з проханням перерахувати йому заборгованість за послугу постачання гарячої води з урахуванням рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2021 у справі № 910/9855/10. Доказів здійснення такого перерахунку відповідач у справі не надав.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач порушив право позивача як споживача на визначення ціни продукції (послуги наданої теплової енергії) належним чином, оскільки ціна теплової енергії (за постачання гарячої води (ГВП) і за опалення (ЦО)) після набрання рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2021 у справі № 910/9855/10, залишилася у рахунках-повідомленнях споживача ОСОБА_1 незмінною, що означає нездійснення відповідачем перерахунку завищеної ціни послуги за надану теплову енергію.

Крім того, підставою для задоволення позовних вимог стало те, що відповідач в порушення п.п. 4 п. 3 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-IX продовжує нараховувати позивачу інфляційні втрати та 3% річних на суму боргу у період дії карантину.

З висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача провести перерахунок вартості наданих послуг з централізованого опалення - колегія суддів погоджується, оскільки вони відповідають обставинам справи та наявним у матеріалах справи доказам.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.03.2018 у газеті Київської міської ради "Хрещатик" від 28.03.2018 № 34 (5085) розміщено оголошення про те, що Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" стає виконавцем послуг з ЦО та ЦПГВ та договір про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, який є договором приєднання та вважається акцептованим усіма споживачами, які в установленому законом порядку не надали заперечення щодо його умов.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до висновків у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 278/1683/17-ц, від 31 березня 2021 року справі № 725/2577/17, преюдиційне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиційне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиційні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

Суб`єктивними межами є те, що у двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об`єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду.

Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Не потребують доказування обставини, встановлені рішенням суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені в резолютивній частині рішення.

Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу.

Так, зі змісту постанови Північного апеляційного господарського суду від 07 липня 2021 року у справі № 910/9855/19 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КУТ» до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про зобов`язання вчинити дії вбачається наступне.

Позивач ОСББ «КУТ» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про зобов`язання відповідача провести перерахунок послуги постачання теплової енергії за опалення будинку АДРЕСА_3 за період з 26 по 31 жовтня 2018 року окремо від послуги постачання гарячої води та визначити фактичну вартість послуги постачання теплової енергії за опалення будинку за період з 26 по 31 жовтня 2018 року як для мешканців зазначеного будинку, так і для Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КУТ". Також провести перерахунок за весь опалювальний період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.12.2019 у справі № 910/9855/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020, у задоволенні позову відмовлено, враховуючи, зокрема, неправильно обраний позивачем спосіб захисту його порушених прав.

Постановою Верховного Суду від 20.10.2020 касаційну скаргу ОСББ "КУТ" задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 у справі № 910/9855/19 у частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСББ "КУТ" до КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про зобов`язання відповідача провести перерахунок послуги постачання теплової енергії за опалення будинку АДРЕСА_3 за період з 26 по 31 жовтня 2018 року окремо від послуги постачання гарячої води та визначити фактичну вартість послуги постачання теплової енергії за опалення будинку за період з 26 по 31 жовтня 2018 року для мешканців зазначеного будинку та провести перерахунок за весь опалювальний період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року для мешканців зазначеного будинку, залишено без змін.

В частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСББ "КУТ" до КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про зобов`язання останнього провести перерахунок послуги постачання теплової енергії за опалення будинку АДРЕСА_3 за період з 26 по 31 жовтня 2018 року окремо від послуги постачання гарячої води та визначити фактичну вартість послуги постачання теплової енергії за опалення будинку за період з 26 по 31 жовтня 2018 року для ОСББ "КУТ" та провести перерахунок за весь опалювальний період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року для ОСББ "КУТ" - скасовано, справу № 910/9855/19 у цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 16 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07 липня 2021 року у справі №910/9855/19 позов задоволено та щодо відповідача Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» встановлено наступні обставини :

- Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КУТ» створено співвласниками 15-17 поверхового будинку АДРЕСА_5 .

- Відповідач здійснює постачання теплової енергії до будинку АДРЕСА_3 через інженерне обладнання ОСББ «КУТ», облік якої здійснюється за допомогою одного загальнобудинкового теплового лічильника, який установлено в індивідуальному тепловому пункті (ІТП) цього будинку.

- Після початку опалювального періоду та по завершенню жовтня 2018 року відповідач склав відомість обліку споживання теплової енергії ОСББ «КУТ», яка має загальне визначення споживання теплової енергії (Гкал) за жовтень 2018 року, в яку враховується споживання теплової енергії у формі гарячої води (за весь жовтень) та у формі теплової енергії на обігрів житлового будинку (з 26 по 31 жовтня 2018 року).

- Наведеною відомістю підтверджується, що до початку опалювального періоду (до 26.10.2018) встановлений на території будинку ОСББ «КУТ» лічильник тепла обліковував теплову енергію, яка обумовлена проходженням гарячої води як послуги централізованого постачання гарячої води.

- Споживачі означеної послуги (у тому числі ОСББ «КУТ») сплачують за вказану послугу не за показниками теплового лічильника (в одиницях виміру Гкал), а залежно від об`єму використаної води за визначеним тарифом (80,59 грн/1м3), який установлено розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1294 від 23.07.2018.

- На першому аркуші відомості обліку споживання теплової енергії будинком за жовтень 2018 року указано показники теплового лічильника з 1 по 25 жовтня 2018 року до початку опалювального періоду, тобто цей лічильник за вказаний період обліковував теплову енергію в гарячій воді, а саме: 47,325 Гкал, яка проходила через прилад обліку як послуга централізованого постачання гарячої води і за яку оплата здійснюється окремо за кожен спожитий кубічний метр і, відповідно, без урахування теплового носія в одиницях виміру Гкал. Середній показник за день з 1 по 25 жовтня 2018 року за означеною відомістю становить 1,8928 Гкал (47,32 : 25 = 1,8928 Гкал).

- На другому аркуші відомості обліку споживання теплової енергії будинком за жовтень 2018 року зазначено показники теплового лічильника з 26 по 31 жовтня 2018 року (з першого дня фактичного початку опалювального періоду). На вказаному аркуші відомості у таблиці зазначено показники теплового лічильника з 26 по 29 жовтня 2018 року - середній показник за день складає 6,3075 Гкал (25,23 : 4 = 6,3075 Гкал). Крім того, за змістом вказаної працівником відповідача у цій відомості інформації, за 30 та 31 жовтня 2018 року споживання теплової енергії визначено за середніми показниками - 6,3 Гкал на день.

- Оскільки згідно з цією відомістю, з 1 по 25 жовтня 2018 року до початку опалювального періоду (до 26.10.2018) лічильником тепла обліковувалась теплова енергія, яка сумарно становить 47,32 Гкал, відтак означений розмір теплової енергії не повинен враховуватися під час визначення вартості послуги з опалення будинку, враховуючи те, що опалювальний період розпочато лише 26.10.2018, а централізоване постачання гарячої води є окремою послугою, яка оплачується за об`ємом (кубічний метр) по тарифу без врахування одиниць виміру Гкал (незважаючи на те, що облік обох послуг з постачання теплової енергії для опалення будинку та централізованого постачання гарячої води здійснюється одним і тим же приладом обліку).

- У той же час після початку опалювального сезону (починаючи з 26.10.2018) після надання окремої послуги з опалення будинку відповідач до показників теплової енергії у розмірі 47,32 Гкал (які обумовлені проходженням гарячої води та наданням послуги з централізованого постачання гарячої води) додав показники теплової енергії, обрахованої за надання послуги централізованого опалення будинку. Указані обставини підтверджуються відповідним записом уповноваженої особи відповідача на другому аркуші вищенаведеній відомості "25,07 + 47,325"; "ср. в день 6,3 Гкал"; "+ 12,6 авансом…с 30.10-31.10", а також свідчать про безпідставне збільшення Підприємством об`єму споживання послуги з опалення будинку.

- У період надання послуги з опалення будинку (з 26 по 31 жовтня 2018 року) відповідачем у середньоденний показник обліку тепла в розмірі 6,3 Гкал на опалення будинку також враховано середньоденний показник обліку теплоносія за проходження гарячої води через прилад обліку, який становить 1,8928 Гкал/день.

- Обсяг послуги постачання теплової енергії на опалення будинку (в якому знаходяться, у тому числі, належні позивачу квартири АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 ) за 6 днів опалювального періоду (з 26 по 31 жовтня 2018 року включно) фактично завищено на 31,1126 Гкал.

- Наведене збільшення обсягу наданих відповідачем послуг з опалення будинку АДРЕСА_3 (шляхом додавання показників теплового лічильника за проходження гарячої води послуги централізованого постачання гарячої води до показників наданих послуг з опалення будинку) у подальшому відбувалося кожного місяця за весь опалювальний період 2018-2019 років, протягом якого надавалася послуга опалення будинку - з 26.10.2018 по 06.04.2019, а відтак протягом означеного періоду відповідачем завищено плату за вказану послугу.

- Крім того, відповідачем протягом опалювального сезону 2018-2019 років у відповідних документах (відомостях обліку споживання Об`єднанням теплової енергії) постійно змінювалися розрахунки показників, а також площа приміщень будинку (тоді як площа приміщень означеного будинку, щодо яких надаються комунальні послуги, є сталою та становить 13 883,21 м2), що в свою чергу вплинуло на механізм визначення вартості послуги централізованого опалення будинку, зокрема, для позивача, як власника приміщень у вказаному будинку, оскільки у належних останньому квартирах будинку АДРЕСА_3 не установлено квартирних приладів обліку споживання теплової енергії.

Вказаним рішенням Господарського суду м. Києва від 16 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07 липня 2021 року у справі № 910/9855/19, ухвалено Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" провести перерахунок послуги постачання теплової енергії за опалення будинку АДРЕСА_3 за період з 26 по 31 жовтня 2018 року окремо від послуги постачання гарячої води та визначити фактичну вартість послуги постачання теплової енергії за опалення будинку за період з 26 по 31 жовтня 2018 року для Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КУТ» (02068, місто Київ, проспект Григоренка, будинок 15; код ЄДРПОУ 26051532), а також провести перерахунок за весь опалювальний період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року для ОСББ «КУТ» .

Таким чином, враховуючи що зазначеним рішенням господарського суду вищевказані обставини встановлено щодо надання відповідачем послуг з опалення будинку АДРЕСА_3 , в якому знаходиться квартира, співвласником якої є позивач ОСОБА_1 , доводи представника відповідача про те, що вказане судове рішення не є преюдиційним для даної справи, колегія суддів відхиляє.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо ціну продукції визначено неналежним чином.

Разом з тим, заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції доводи апеляційної скарги відповідача про те, що судом було зобов`язано відповідача здійснити перерахунок послуги, яку відповідач у спірний період позивачу не надавав, а саме - постачання теплової енергії, оскільки законодавством розмежовано послуги з централізованого опалення та послуги з постачання теплової енергії. При цьому, розмежування послуг обумовлене як різними за розмірами тарифами, так і порядками їх надання. Так, порядок надання послуг з централізованого опалення регламентовано Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, а послуг з постачання теплової енергії - Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830.

01 травня 2019 року введено в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII , статтею 5 якого передбачено, що комунальною послугою є, зокрема, постачання теплової енергії, тоді як відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», що діяв до 01.05.2019, комунальною визначалась послуга з централізованого опалення.

Відповідно до п. 3 прикінцевих та перехідних положень Закону договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього. Закону, зберігають чинність до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

Договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Відповідна постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830» №1022 прийнята 08.09.2021 та набула чинності з 01.10.2021 року.

Договір на постачання теплової енергії за спірний період між позивачем та відповідачем не укладався, рахунки за таку послугу підприємством не виставлялись.

Враховуючи зазначене, підстави для задоволення позовних вимог про здійснення перерахунку за послуги з теплопостачання - відсутні, оскільки така послуга позивачу ОСОБА_1 відповідачем не надавалась.

Крім того, КП «Київтеплоенерго» не є стороною договору про постачання теплової енергії у гарячій воді №7560308 від 26.01.2021, що був укладений з ОСББ «КУТ» та АЕК «Київенерго», який наданий позивачем, а даних про укладення договору на постачання теплової енергії будинку за адресою: АДРЕСА_3 з ОСББ «КУТ» з КП «Киїтеплоенерго» - матеріали справи не містять.

Частиною 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII визначено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідній договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

КП «Київтеплоенерго» на своєму веб-сайті здійснено публікацію індивідуальних договорів, що є договорами приєднання.

Тобто, лише з 01 листопада 2021 року згідно вищевказаних вимог Закону позивач почав отримувати послугу з постачання теплової енергії.

Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції на час виникнення договірних правовідносин) договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинковйх систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання.

28.03.2018 у газеті Київської міської ради «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085), розміщено оголошення про те, що КП «Київтеплоенерго» стає виконавцем послуг з ЦО та ЦПГВ та викладено договір про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, який є договором приєднання та вважається акцептованим усіма споживачами, які в установленому законом порядку не надали заперечення щодо його умов.

Отже, відносини між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем КП «Київтеплоенерго» з 01.05.2018 (дата, з якої КП «Київтеплоенерго» стало виконавцем послуг) до 31.10.2021 врегульовувались договором про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води і відповідно нарахування здійснювалися за послугу з централізованого опалення.

Таким чином, враховуючи, що нарахувань за спірний період з жовтня 2018 року по жовтень 2021 року за послуги з постачання теплової енергії підприємство позивачу ОСОБА_1 не здійснювало, зазначене унеможливлює здійснення перерахунку з послуги постачання теплової енергії, як визначено у рішенні суду першої інстанції.

Разом з тим, зазначена обставина, на думку колегії суддів , не є підставою для відмови у задоволенні цих позовних вимог у повному обсязі, оскільки, як вбачається зі змісту рішення Господарського суду м. Києва від 16 березня 2021 року, судом у мотивувальній частині рішення були встановлені обставини щодо завищення відповідачем саме плати за послугу з централізованого опалення будинку - шляхом додавання показників теплового лічильника за проходження гарячої води послуги централізованого постачання гарячої води до показників наданих послуг з опалення будинку.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни рішення в частині зобов`язання Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» провести перерахунок вартості наданих послуг з централізованого опалення , виклавши резолютивну частину рішення в новій редакції : про зобов`язання відповідача провести перерахунок вартості наданих послуг з централізованого опалення 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , яка надавалася споживачу ОСОБА_1 , - з урахуванням рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2021 у справі № 910/9855/19, а саме - окремо від послуги постачання гарячої води, та визначити фактичну вартість послуги централізованого опалення 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 , яка належить споживачу ОСОБА_1 , а також провести ОСОБА_1 перерахунок за весь опалювальний період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року, з жовтня 2019 року по квітень 2020 року, з жовтня 2020 року по квітень 2021 року.

Також колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання такими, що порушують права позивача як споживача комунальних послуг дій з нарахування заборгованості за послугу з централізованого постачання гарячої води на суму 3495,85 грн. станом на 01 липня 2021 року та її скасування.

Як вбачається з рахунків-повідомлень, наданих позивачем до матеріалів справи, позивачу нараховувалась плата за постачання гарячої води.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач ОСОБА_1 підтвердив, що він користується гарячою водою, проте за таку послугу він не вважає за необхідне сплачувати на користь КП «Київтеплоенерго», оскільки в будинку встановлено бойлерну, в якій відбувається підігрів гарячої води. При цьому позивач визнав, що за послугу з постачання гарячої води він не оплачує ні в опалювальний сезон з жовтня по березень, ні у період з квітня по жовтень, коли опалення будинку відсутнє, а гаряча вода фактично постачається до квартири.

Проте зазначені доводи позивача не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, оскільки як відповідно до загальних норм зобов`язального права ( ст. 525, 526, 629 ЦК України) , так і відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» позивач, як споживач послуг з постачання гарячої води зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Посилання позивача на те, що гаряча вода, яка надходить до його квартири, фактично готується у бойлерній багатоквартирного будинку, а тому відповідач не має права вимагати оплату за гарячу воду, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки зазначені обставини не підтверджені належними та допустимими доказами.

При цьому у рішенні Господарського суду м. Києва від 16 березня 2021 року, на яке посилається позивач, зазначено, що мешканці будинку ОСББ «КУТ» протягом року сплачують за спожиту гарячу воду за показниками квартирних лічильників за тарифами, які затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 23.07.2018 року № 1294 «Про затвердження тарифів на теплову енергію Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго".

Згідно із даними програмного комплексу КП «Київтеплоенерго» для проведення розрахунків за житлово-комунальні послуги в кв. АДРЕСА_1 облік споживання гарячої води здійснювався індивідуальним засобом обліку гарячої води, дата останньої повірки 01.01.2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Для усіх лічильників води установлено міжповірочний інтервал 4 роки (наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 № 1747 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями», зареєстрований у Мін`юсті 01.11.2016 за №1417/29547).

Відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» показання квартирних засобів обліку знімаються споживачем щомісячно. Показання споживачем повинні передаватися щомісячно, незалежно від споживання чи не споживання послуги в розрахунковому періоді.

У разі ненадання споживачем показань квартирних засобів обліку за розрахунковий період, плата за послуги протягом трьох місяців нараховується споживачу за середньодобовим обсягом споживання відповідної послуги за останні дванадцять місяців з урахуванням кількості днів її надання, а по закінченню цього строку - як для приміщення, що не обладнане квартирним засобом обліку.

Відповідно до п. 14 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, що були чинними у період виникнення спірних правовідносин, показання квартирних засобів обліку знімаються споживачем щомісяця.

Пунктом 11 зазначених Правил було передбачено, що у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.

Плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку води, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання у таких випадках: у разі відсутності засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу); у разі несправності квартирних засобів обліку, що не підлягає усуненню, з моменту її виявлення; у разі відсутності у виконавця показань квартирних засобів обліку за розрахунковий період з подальшим перерахунком відповідно до пункту 18 цих Правил.

Як вбачається з пояснень представника ПАТ «Київтеплоенерго», що підтверджені даними рахунків-повідомлень станом на 01.12.2018 року, 01.10.2019 року, 01.11.2019 року, 01.07.2021 року та інших ( а.с. 78 - 85, т. 1), в зв`язку з ненаданням споживачами квартири, співвласником якої є ОСОБА_1 , показників індивідуального засобу обліку постачання гарячої води - нарахування за послугу з централізованого постачання гарячої води по обом особовим рахункам до серпня 2021 року здійснювались відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Виходячи з вимог ст. 8, 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» №1314-VII від 05.06.2014 та ст. 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» №2119-8 від 22.06.2017, неповірені лічильники не є приладами обліку води, відповідно підстави для врахування їх показників для нарахування оплати за послуги постачання гарячої води - відсутні.

На початку вересня 2021 року в програмному комплексі для проведення розрахунків за житлово-комунальні послуги індивідуальний засіб обліку гарячої води було знято з обліку в зв`язку з простроченням терміну метрологічної повірки.

Зазначену обставину ( щодо непроведення повірки приладів обліку гарячої води) позивачем спростовано не було.

З вересня 2021 року нарахування плати за отриману послугу з постачання гарячої води по квартирі позивача проводяться відповідно до п. 11 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 згідно з показаннями будинкового засобу обліку як для квартири, яка не має квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири.

Враховуючи вищевикладене, доводи позивача щодо безпідставного нарахування КП «Київтеплоенерго» плати за постачання гарячої води не доведені належними та допустимими доказами.

За викладених обставин, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про звільнення позивача від сплати заборгованості за споживання гарячої води.

Також колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач всупереч вимогам закону продовжує нараховувати позивачу інфляційні втрати та 3% річних на суму боргу у період дії карантину.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

Відповідно до п.п. 4 п. 3 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 № 530-IX, згідно з яким на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 (з подальшими змінами), з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 19 грудня 2020 року до 31 серпня 2022 року на території України було установлено карантин.

Як вбачається з рахунку-повідомлення від 01.07.2021 року, наданого позивачем, будь-яких видів неустойки на суму заборгованості відповідачем не було нараховано, натомість нараховано 3% річних - 80,55 грн. та інфляційні збитки - 243 грн. 61 коп.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові від 20.03.20219 року у справі № 761/26293/16 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що передбачене частиною 2 ст. 625 ЦК України нарахування 3% річних та інфляційної складової має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отримання компенсації від боржника.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15, за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Отже, інфляційні нарахування на суму боргу та 3% річних, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є неустойкою (штрафними санкціями), нарахування якої заборонено законодавством на період карантину, а входять до складу грошового зобов`язання.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що у зв`язку з наявністю заборгованості за спожиту послугу з гарячого водопостачання відповідачем було правомірно нараховано у червні 2021 року інфляційні збитки та три відсотки річних на суму заборгованості.

Крім того, задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання КП «Київтеплоенерго» провести перерахунок вартості наданих послуг з централізованого опалення 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , - з урахуванням рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2021 у справі № 910/9855/19, окремо від послуги постачання гарячої води, не звільняє позивача від сплати за надані послуги за постачання гарячої води та погашення відповідної заборгованості.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання такими, що порушують права позивача як споживача комунальних послуг дій з нарахування заборгованості за послугу з централізованого постачання гарячої води на суму 3495,85 грн. станом на 01 липня 2021 року та її скасування - є недоведеними та безпідставними, правових підстав для задоволення зазначених позовних вимог судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині підлягає скасуванню з прийняттям у цій частині нового судового рішення, яким означені позовні вимоги слід залишити без задоволення.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374 - 376, 381-383 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», яка подана представником Комісаром Сергієм Петровичем, - задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24 червня 2022 року - скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про визнання такими, що порушують права позивача як споживача комунальних послуг дій з нарахування заборгованості за послугу з централізованого постачання гарячої води на суму 3495,85 грн. станом на 01 липня 2021 року та її скасування.

Прийняти цій частині постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про визнання такими, що порушують права позивача як споживача комунальних послуг дій з нарахування заборгованості станом на 01 липня 2021 року за послугу з постачання гарячої води на суму 3495,85 грн. та її скасування - залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24 червня 2022 року - в частині зобов`язання Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» провести перерахунок вартості наданих послуг з централізованого опалення - змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції :

Зобов`язати Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» провести перерахунок вартості наданих послуг з централізованого опалення 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , яка надавалася споживачу ОСОБА_1 , - з урахуванням рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2021 у справі № 910/9855/19, а саме - окремо від послуги постачання гарячої води, та визначити фактичну вартість послуги централізованого опалення 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 , яка належить споживачу ОСОБА_1 , а також провести ОСОБА_1 перерахунок за весь опалювальний період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року, з жовтня 2019 року по квітень 2020 року, з жовтня 2020 року по квітень 2021 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 02 травня 2023 року.

Суддя - доповідач: Ящук Т.І.

Судді: Махлай Л.Д.

Немировська О.В.