Рішення

від 20.04.2023 по справі 761/24076/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/24076/21

Провадження № 2/761/3214/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Ткачук Х.І.,

за участі:

представника позивача: ОСОБА_2,

представник відповідачів 1 та 2: Литвинця С.А.,

представник відповідача 2: Іваненка Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Філії ВП «Укрцукортехенергоремонт-турбінний цех» Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «САТЕР», Філії «ВП Укрцукортехенергоремонт-електротехнічний цех» Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «САТЕР», третя особа: Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «САТЕР», про зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

В липні 2021р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва, з позовом до відповідачів: Філії ВП «Укрцукортехенергоремонт-турбінний цех» ПрАТ «Акціонерна компанія «САТЕР» (далі по тексту - відповідач 1), Філії «ВП Укрцукортехенергоремонт-електротехнічний цех» ПрАТ «Акціонерна компанія «САТЕР» (далі по тексту - відповідач 2), в якому просив суд:

- зобов`язати відповідача 1 та відповідача 2 повернути позивачу майно, передане на відповідальне безоплатне зберігання згідно договору відповідального зберігання від 10 травня 2018р., а саме: маслобак для турбін 2 шт. на суму 160000,0 грн., маслоохолоджувачі - 2 шт. на суму 60000,0 грн., загальною вартістю 220000,0 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 10 травня 2018р. між сторонами було укладено договір відповідального зберігання (далі по тексту - договір), відповідно до якого відповідачі 1, 2, як підрядчики прийняли від позивача, як замовника зазначене вище обладнання на відповідальне зберігання. 21 січня 2021р. за місцем зберігання обладнання, визначеного в п. 2 договору, позивачу було повернуто лише частина обладнання, згідно акта приймання - передачі, неповернутої залишились маслобак для турбін 2 шт. на суму 160000,0 грн., маслоохолоджувачі - 2 шт. на суму 60000,0 грн. без зазначення поважності причин. Оскільки в досудовому порядку вирішити спір не можливо, позивач вимушений був звернутись до суду з вказаним позовом.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09 липня 2021р. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та залучено до участі у справі, в якості третьої особи ПрАТ «Акціонерна компанія «САТЕР».

05 листопада 2021р. на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач 2 проти позову заперечив, зазначивши, що між позивачем та відповідачем 2 відсутні будь-які договірні правовідносини, враховуючи те, що договір, на який посилається позивач при обґрунтовані своїх вимог припинив свою дію, у зв`язку з закінченням строків. Крім того, сторона відповідача 2 звертала увагу суду, що в силу свого Статуту, не надає послуги з відповідального зберігання. До того ж, позивачем не передавалось особисто відповідачу 2 обладнання на відповідальне зберігання і не сплачувалась вартість за послуги зберігання. На думку сторони відповідача 2, підпис на акті від 21 січня 2021р. не належить представникам відповідача 2.

Відповідь на відзив стороною позивача не подавалась.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав, наведених у позові, просила суд позов задовольнити.

Представники відповідачів 1, 2, проти позову заперечила, з підстав, наведених у відзиві на позов відповідача 2.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, 10 травня 2018р. між позивачем як замовником та відповідачами 1, 2, як підрядчиками, було укладено договір (а.с. 7), відповідно до п. 1 якого замовник передає, а підрядчик приймає на відповідальне зберігання обладнання, згідно даного списку:

1.1.маслобак для турбін типу ПР6-35/15/5м, КТЗ-2 шт.;

1.2.масло - охолоджувачі, МО-10, для турбін типу ПР 6 -35/15 КТЗ - 2 комплекти;

1.3.повітроохолоджувачі, ВБ - 70. для генератора типу Т - 6 - 2, ЛГЗ - 2 комплекти

Згідно з п. 2 договору, Підрядчик зберігає обладнання, згідно списку на території «Устимівський котельно - механічний завод» за адресою: с. Устимівка, Васильківського району, Київської області, вул. Залізнична 1А .

Обладнання знаходиться на території підрядчика до кінця строку дії даного договору (п. 6 договору).

Відповідно до п. 8 договору, строк його дії до 31 грудня 2018р. з можливістю його продовження.

За змістом ч. 1, 2 ст. 936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов`язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому.

Договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу.

Договір зберігання, за яким зберігач зобов`язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання.

Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем (ч. 1 ст. 937 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 938 ЦК України, зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Частиною 3 ст. 947 ЦК України передбачено, що при безоплатному зберіганні поклажодавець зобов`язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поклажодавець зобов`язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання (ст. 948 ЦК України).

Положеннями ст. 949 ЦК України, передбачено, що зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Зберігач зобов`язаний передати плоди та доходи, які були ним одержані від речі.

Тотожність речі, яка була прийнята на зберігання, і речі, яка була повернута поклажодавцеві, може підтверджуватися свідченням свідків.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 2 ст. 15 ЦК України )

Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України від 01 грудня 2004р. № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено, що поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в ч. 1 ст. 4 ЦПК України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19 лютого 2009р. у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France, ЄСПЛ зазначив, що ст. 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач наголошував, що відповідачами 1, 2 не виконані умови, укладеного між сторонами договору і не повернуто все передане ним на відповідальне зберігання майно, що підтверджується актом від 21 січня 2022р. (а.с. 8).

Так, протягом всього часу розгляду справи в суді стороною позивача не було надано до суду жодного належного і допустимого доказу на підтвердження передання позивачем стороні відповідачів 1, 2 відповідного обладнання, на виконання договору, за актом приймання - зберігання/передачі. В судовому засіданні представник позивача не могла пояснити яке саме обладнання було передано, і кому саме з відповідачів 1, 2, з зазначенням конкретного серійного номеру обладнання.

Судом встановлено, що відповідно до п. 8 договору, строк дії договору був до 31 грудня 2018р., після спливу зазначеного строку чи було продовжено строк дії договору та на яких умовах сторони не повідомили. Як і відсутні відомості, виконання стороною позивача положень ч. 3 ст. 947 ЦК України, враховуючи те, що представник позивача в судовому засіданні наполягав на тому, що зберігання здійснюється безоплатно.

Крім того, за змістом акту приймання - передачі від 21 січня 2021р. (а.с. 8), який укладено між позивачем та відповідачем 2 (який останній не визнає), цей акт не містить відомостей, що він був укладений між цими сторонами, саме на виконання договору від 10 травня 2018р. Як і відсутні відомості (серійний чи індивідуальний номер, відповідна серія) обладнання, яке було отримано позивачем.

В судовому засіданні представник позивача не могла пояснити суду, які позовні вимоги пред`явлені до відповідача 1, враховуючи, що відсутні будь-які докази отримання відповідачем відповідного обладнання від позивача на зберігання, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, і не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, враховуючи, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, то з відповідачів 1, 2 не підлягають стягненню судові витрати.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 141, 258, 259, 263-266, 268, 280, 282, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; ст. ст. 15, 16, 525, 526, 627, 629, 936-938, 947, 949 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Філії ВП «Укрцукортехенергоремонт-турбінний цех» Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «САТЕР» (код ЄДРПОУ: 25397317, місцезнаходження: м. Київ, вул. Дегтярівська, 50, оф. 104), Філії «ВП Укрцукортехенергоремонт-електротехнічний цех» Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «САТЕР» (код ЄДРПОУ: 25397323, місцезнаходження: м. Київ, вул. Дегтярівська, 50, оф. 108), третя особа: Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «САТЕР» (код ЄДРПОУ 19015984, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 50), про зобов`язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 25 квітня 2023р.

Суддя: