Справа № 583/1761/23
1-кп/583/204/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" травня 2023 р. м. Охтирка Сумської області
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
особи, стосовно якої вирішується питання про застосування
примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4
його захисника ОСОБА_5
з фіксацією розгляду справи технічним комплексом «Акорд», розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка клопотання слідчої слідчого відділу Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області ОСОБА_6 , затверджене прокурором Охтирської окружної прокуратури ОСОБА_7 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Куп`єваха Богодухівського району Харківської області, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 12023200460000134 від 21.02.2023 щодо вчинення суспільно-небезпечних діянь, передбачених ч. 1 ст. 162, ч.4 ст. 185 КК України,-
установив:
18.02.2023 о 23.00 год. ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне проникнення до житла, діючи умисно, без відому та дозволу власника житла, перебуваючи поблизу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , яке належить на праві власності ОСОБА_8 , відчинив металеву хвіртку, що не була зачинена на запірний пристрій та проник на територію зазначеного домоволодіння. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 підійшов до будинку, двері якого були зачинені на навісний металевий замок, та плечем штовхнув двері, пошкодивши металеву петлю запірного пристрою. Після цього ОСОБА_4 зайшов всередину будинку, чим порушив право ОСОБА_8 на недоторканість її житла.
Крім того ОСОБА_4 , будучи обізнаним про введення воєнного стану в Україні, в тому числі на території м. Охтирка та Охтирського району Сумської області, 19.02.2023 приблизно о 06.00 год., перебуваючи в одній із кімнат домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , виявив портативну музичну колонку «JBL Charge 2+ Bluetooth», що належить ОСОБА_9 та скориставшись тим, що його дії не помічені іншими особами, таємно вчинив крадіжку портативної музичної колонки «JBL Charge 2+ Bluetooth», сховавши її до кишені своєї куртки. Після цього ОСОБА_4 покинув територію вказаного будинку та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_9 матеріальної шкоди в розмірі 487,00 грн.
Такі дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст. 162 КК України - незаконне проникнення до житла та за ч.4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 145 від 03.04.2023 ОСОБА_4 на момент вчинення кримінального правопорушення виявляв ознаки помірної розумової відсталості (не різко виражена імбецильність), не виявляв ознак якого-небудь тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На даний час ОСОБА_4 виявляє ознаки помірної розумової відсталості (не різко виражена імбецильність), не може усвідомлювати свої дії та керувати ним, за своїм психічним станом потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
У судовому засіданні прокурор підтримав вимоги за клопотанням, просив застосувати щодо ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
Потерпілі до судового зсідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлені у встановленому законом порядку, від потерпілої ОСОБА_10 надійшла письмова заява про розгляд справи у її відсутності, потерпіла ОСОБА_9 про причини неявки суд не повідомила.
ОСОБА_4 усудовому засіданні підтвердив факт вчинення ним суспільно-небезпечних діянь та пояснив, що взимку 2023 року він не мав де переночувати, а тому вирішив це зробити у будинку свого знайомого, двері у будинку були зачинені та він штовхнув їх, пошкодивши запірний замок,і зайшов до помешкання, в якому нікого не було. У будинку він пробув до ранку, а вранці виявив у кімнаті музичну колонку, яку поклав до кишені та покинув будинок і поїхав на роботу у с. Ряботинь. Викрадену колонку він повернув власниці. Чому викрав колонку він пояснити не може. Стосовно застосування до нього примусового заходу медичного характеру не заперечував, однак вважав за можливе лікуватися дома самостійно під час амбулаторного лікування, хоча постійного місця проживання та законних джерел до існування він не має, тимчасово проживає разом з братом у його співмешканки, з його слів не вміє читати та писати.
Захисник ОСОБА_5 усудовому засіданні вважала, що застосування до ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру у виді його госпіталізації до психіатричного закладу в примусовому порядку буде відповідати інтересам самого ОСОБА_4 , оскільки останній не має належних умов для проживання, так як не має місця постійного проживання, а тимчасово мешкає у співмешканки брата, які зловживають алкогольними напоями, є малограмотною особою, офіційно не працює, нещодавно отримав травму руки, яка також його обмежує у працездатності.
Суд, проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 503 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.
Вчинення ОСОБА_4 суспільно-небезпечних діянь, передбачених ч. 1 ст. 162, ч.4 ст. 185 КК України знайшло своє підтвердження зібраними у справі та дослідженими під час судового розгляду письмовими доказами:
- даними протоколу огляду місця події від 21.02.2023 з фототаблицею до нього, згідно якого в ході огляду домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , встановлено, що вказане домоволодіння з фронтового боку частково огороджене цегляним парканом. Вхід на територію домоволодіння здійснюється через металеву хвіртку, поруч з якою розташовані металеві ворота. На території домоволодіння з правого боку розміщений цегляний будинок, вхід до якого здійснюється через двостулкові дерев`яні двері, які є відчиненими. Через вказані двері здійснюється вхід до тамбуру, який є пошкодженим. Далі розташовані вхідні двостулкові дерев`яні двері, які зачиняються на навісний замок, що закріплений металевими дужками, вмонтованими у дві частини дверей. На висоті близько 45 см від місця кріплення навісного замка зверху по лівій частині дерев`яних дверей, біля боку зіткнення-стику дверей знаходиться закріплена на шурупи металева дужка, що слугує кріпленням на навісний замок. З правого боку металеве кріплення відсутнє, на місці його розташування знаходяться два цвяхи. При вході до будинку розташована кімната веранди з дерев`яною підлогою по периметру кімнати, в якій розміщені меблі та побутові речі. Біля крайньої стіни паралельно вхідним дверям розміщені дерев`яні сходи, що ведуть на горище. У праві стіні знаходяться дерев`яні двері до коридору та кімнати-спальні;
-даними протоколом огляду місця події від 22.02.2023 з фототаблицею до нього, згідно якого в ході огляду на відкритій території поблизу Охтирського РВП ГУНП в Сумській області за адресою: вул. Незалежності, 29 м. Охтирка Сумської області, ОСОБА_4 добровільно видав працівникам поліції портативну музичну колонку «JBL Charge 2+ Plus Bluetooth» золотистого кольору, на боках якої є наліпки липкої полімерної стрічки синього кольору. При цьому ОСОБА_4 пояснив, що дану музичну колонку він викрав з будинку АДРЕСА_3 ;
-висновком експерта № СЕ-19/119-23/2521-ТВ від 24.02.2023, відповідно до якого ринкова вартість викраденого у ОСОБА_9 майна (портативна музична колонка «JBL Charge 2+ Bluetooth», країна виробник Китай, золотистого кольору, придбана новою у 2022 році за 500,00 грн. у справному стані. Без пошкоджень) станом на 19.02.2023 становить 487,00 грн.
Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 145 від 03.04.2023 ОСОБА_4 на момент вчинення кримінального правопорушення виявляв ознаки помірної розумової відсталості (не різко виражена імбецильність), не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На даний час ОСОБА_4 виявляє ознаки помірної розумової відсталості (не різко виражена імбецильність), не може усвідомлювати свої дії та керувати ним, за своїм психічним станом потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
За приписами ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Згідно вимог ст. 92 КК України примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки, передбаченого особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов`язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку встановлених Кримінальним та Кримінально процесуальним кодексами України, цим законом та іншими законами. За рішенням суду застосовуються примусові заходи медичного характеру.
За змістом статті 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб: які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння; які вчинили у стані обмеженої осудності злочини; які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.
У відповідності до абз. 1, 2 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» № 7 від 03.06.2005 визначаючи відповідно до частин 3-5 статті 94 КК України тип психіатричного закладу, до якого слід госпіталізувати неосудного, необхідно виходити як з його психічного стану, так і з характеру вчиненого ним суспільно небезпечного діяння.
Для об`єктивної оцінки ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб (частина 1 статті 94 КК України) суд має спочатку з`ясувати думку експертів - психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім, з урахуванням висновків експертів і характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру ( тип психіатричного закладу, який його здійснюватиме).
За приписами ст. 94 КК України суд враховує при призначенні певного виду примусових заходів медичного характеру: 1) характер і тяжкість захворювання; 2) тяжкість вчиненого діяння; 3) ступінь небезпечності психічно хворого для себе та інших осіб.
Суд враховує, що особа, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, ОСОБА_4 , в період часу, що відноситься до інкримінованих йому діянь, виявляв і в теперішній час виявляє ознаки помірної розумової відсталості, що позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_4 потребує застосування примусового заходу медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом, що слідує зі змісту висновку судово-психіатричного експерта, ставити під сумнів який у суду відсутні підстави.
При цьому суд враховує, що ОСОБА_4 вчинив суспільно небезпечні діяння за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162 КК України - незаконне проникнення до житла та за ч.4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, та приходить до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_4 потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги та лікування в умовах звичайного нагляду, оскільки в амбулаторному порядку не зможе дотримуватися медичних вказівок лікарів та самостійно приймати ліки, що було з`ясовано під час судового розгляду справи.
Положеннями ст. 94 КПК України визначено види примусових заходів медичного характеру, які суд може застосувати залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 КК України госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування в примусовому порядку.
Зі змісту ч. 2 ст. 513 КПК України вбачається, що визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Сукупність наведених доказів свідчить про те, що ОСОБА_4 вчинив суспільно-небезпечні діяння в стані неосудності, у зв`язку з чим останній не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними внаслідок психічних вад, на даний час не видужав, у зв`язку з чим не підлягає кримінальній відповідальності, а тому суд вважає за необхідне застосувати до нього примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом, що в даному випадку буде відповідати як інтересам особи, так і інтересам суспільства.
Таким чином, клопотання слідчої визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 174 ЦПК України підлягає скасуванню арешт майна, накладений за ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23.02.2023.
Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 92, 93 ,94 КК України, суд -
УХВАЛИВ:
Клопотання слідчої слідчого відділу Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом в примусовому порядку.
Речовий доказ - портативна музична колонка «JBL Charge 2+ Plus Bluetooth», золотистого (жовтого) кольору, на боках якої маються наліпки полімерної стрічки («ізоленти») синього кольору, яка передана на зберігання потерпілій - вважати повернутим власниці ОСОБА_9 .
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23.02.2023 на портативну музична колонка «JBL Charge 2+ Plus Bluetooth», золотистого (жовтого) кольору, на боках якої маються наліпки полімерної стрічки («ізоленти») синього кольору.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня її оголошення.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області ОСОБА_1
Суд | Охтирський міськрайонний суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 01.05.2023 |
Оприлюднено | 04.05.2023 |
Номер документу | 110583568 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Крадіжка |
Кримінальне
Охтирський міськрайонний суд Сумської області
Яценко Н. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні