Рішення

від 24.04.2023 по справі 910/184/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.04.2023Справа № 910/184/23

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Будбілдінг»доТовариства з обмеженою відповідальністю «УК «Фундамент Сервіс»простягнення 1 514 119,63 грн.Суддя Босий В.П.

секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:Думич А.М.від відповідача:не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будбілдінг» (надалі - ТОВ «Будбілдінг») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УК «Фундамент Сервіс» (надалі - ТОВ «УК «Фундамент Сервіс») про стягнення 1 514 119,63 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором на компенсування витрат за спожиті житлово-комунальні послуги №22/09-1 від 22.09.2020, у зв`язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості у розмірі 1 514 119,63 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.01.2023 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою суду від 03.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.04.2023.

Представник позивача взяв участь в судовому засіданні 24.04.2023 в режимі відеоконференції, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду у даній справі направлялися судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місця реєстрації відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, 20.01.2023 конверт з ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 05.01.2023 було повернуто до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній».

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1-3, 5 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

З урахуванням викладеного, неявка представника відповідача, належним чином повідомленого про час та місце судового засідання, не є перешкодою для розгляду даної справи по суті.

В судовому засіданні 24.04.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.09.2020 між ТОВ «Будбілдінг» (сторона 1) та ТОВ «УК «Фундамент Сервіс» (сторона 2) був укладений договір на компенсування витрат за спожиті житлово-комунальні послуги №22/09-1 (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого сторона 1 бере на себе зобов`язання тимчасово надати доступ стороні 2 до споживання електричної енергії (житлово-комунальні послуги) у необхідних йому обсягах для побутового користування в об`єкті, а сторона 2 зобов`язується компенсувати фактичну вартість спожитих ЖКП за цінами, за якими сторона 1 отримує ці послуги у терміни, передбачені договором.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що сторона 2 компенсує вартість житлово-комунальних послуг за тарифами (цінами), за якими ці послуги від постачальника отримує сторона 1 відповідно до тарифів, встановлених НКРЕКП для відповідної категорії споживачів.

За змістом п. 4.2 Договору плата компенсації за спожиті житлово-комунальні послуги здійснюється відповідно до показань приладів обліку на підставі рахунку, виставленому стороною 1 стороні 2.

Згідно з п. 4.3 Договору показання приладів обліку знімаються стороною 2 щомісяця і надаються стороні 1 у вигляді звіту за фактичне споживання електроенергії, для ознайомлення та погодження.

Відповідно до п. 4.4 Договору сторона 2 зобов`язана вносити компенсацію за спожиті житлово-комунальні послуги протягом 10 днів з моменту отримання відповідного рахунку.

На виконання умов Договору позивач виставив відповідачу рахунки за спожиту електроенергію у грудні 2021 року №СФ-0000001 від 11.01.2022 на суму 1 159 887,73 грн. та у січні 2022 року №СФ-0000003 від 09.02.2022 на суму 1 194 231,90 грн.

Відповідачем частково було оплачено виставлені рахунки на суму 840 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №200 від 02.02.2022, №201 від 07.02.2022, №2020 від 09.02.2022, №203 від 10.02.2022, №204 від 11.02.2022, №209 від 16.02.2022, №210 від 18.02.2022, №211 від 21.02.2022, №212 від 22.02.2022 та №213 від 23.02.2022.

Спір у справі виник у зв`язку з наявністю, на думку позивача, підстав для стягнення з відповідача заборгованості за Договором у розмірі 1 514 119,63 грн.

Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Матеріалами справи підтверджується виникнення у відповідача зобов`язання компенсувати фактичну вартість спожитих ЖКП за цінами, за якими позивач отримує ці послуги у терміни, передбачені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4.4 Договору сторона 2 зобов`язана вносити компенсацію за спожиті житлово-комунальні послуги протягом 10 днів з моменту отримання відповідного рахунку.

На виконання умов Договору позивач виставив відповідачу рахунки за спожиту електроенергію у грудні 2021 року №СФ-0000001 від 11.01.2022 на суму 1 159 887,73 грн. та у січні 2022 року №СФ-0000003 від 09.02.2022 на суму 1 194 231,90 грн.

Відповідачем частково було оплачено виставлені рахунки на суму 840 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №200 від 02.02.2022, №201 від 07.02.2022, №2020 від 09.02.2022, №203 від 10.02.2022, №204 від 11.02.2022, №209 від 16.02.2022, №210 від 18.02.2022, №211 від 21.02.2022, №212 від 22.02.2022 та №213 від 23.02.2022.

За таких обставин, враховуючи приписи ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 4.4 Договору, заборгованість відповідача становить 1 514 119,63 грн., а строк виконання грошового зобов`язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 1 514 119,63 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Товариством обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Будбілдінг» про стягнення з ТОВ «УК «Фундамент Сервіс» заборгованості у розмірі 1 514 119,63 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будбілдінг» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УК «Фундамент Сервіс» (02092, місто Київ, вулиця Довбуша Олекси, будинок 37; ідентифікаційний код 43826098) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будбілдінг» (79053, Львівська обл., місто Львів, вулиця В. Великого, будинок 18; ідентифікаційний код 40045466) заборгованість у розмірі 1 514 119 (один мільйон п`ятсот чотирнадцять тисяч сто дев`ятнадцять) грн. 63 коп. та судовий збір у розмірі 22 711 (двадцять дві тисячі сімсот одинадцять) грн. 79 коп. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02.05.2023.

Суддя В.П. Босий