Рішення

від 02.05.2023 по справі 278/363/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 278/363/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 травня 2023 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Євгена Татуйка, за участю секретаря Анни Хоптюк, розглянув цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю,

В С Т А Н О В И В :

Направленим позовом заявниця просить суд ухвалити рішення, яким майно придбане за час шлюбу з відповідачем визнати її особистою приватною власністю. В обґрунтування заявленого суду повідомила наступне. Спірну нерухомість позивачка придбала хоча і за час шлюбу, однак за особисті гроші. Виходячи звідси, таке майно має природу особистої приватної власності.

Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та у відсутність фіксації його перебігу. Підстав для зміни такого порядку сторонами не наведено і судом не встановлено.

Дослідив матеріали надані позивачем, а іншого суду не надавалось, як і не ставилось питань про витребування / забезпечення доказів, судом встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідно ним правовідносини.

Позивачка є громадянкою України, має зареєстроване місце проживання, отримувала код платника податків та при зверненні до суду сплатила судовий збір.

З 22 жовтня 2002 року по 11 листопада 2013 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Рішення суду про розірвання шлюбу містить відомості про те, що позивач заявляючи вимоги про розірвання шлюбу зазначав про відсутність сімейних стосунків між сторонами та спільного господарства протягом останніх чотирьох років (з 2009 по 2013).

28 травня 2009 року позивач, за договором купівлі продажу отримала у власність дачний (садовий) будинок АДРЕСА_1 . Пункт 10 правочину містить відомості про те, що він укладений за письмового дозволу чоловіка позивачки (згоду другого з подружжя) ОСОБА_2

24 січня 2017 року рішенням органу місцевого самоврядування дачний (садовий) будинок АДРЕСА_1 переведено в житловий.

25 січня 2017 року виготовлено технічний паспорт на садибний житловий будинок АДРЕСА_1 .

Правовідносини між сторонами врегульовані наступними положеннями законодавства України.

За правилами статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.

Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з частинами першою, другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, норми законодавства, якими врегульовані дані правовідносини, а також уставлену судову практику у даних правовідносинах (рішення у справі № 752/14363/21 від 13 квітня 2023 року, номер рішення в реєстрі 110208253), суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, суд встановив, що надані позивачкою матеріали не спростовують презумпцію спільності права власності подружжя на зазначене майно. При цьому, показаннями свідків, яких просить допитати позивач, такі обставини доказуванню не підлягають і не можуть засвідчити факт набуття у особисту приватну власність зазначеного майна.

Так, судом встановлено, що спірне майно набуто за час шлюбу та із письмового дозволу відповідача, як чоловіка позивачки на час укладення згадуваного правочину. Отже, позивачка погодилась на укладення договору на таких умовах. Іншого позивачем суду не наведено і не підтверджено, а отже відсутні підстави вважати протилежне. Голослівні твердження позивачки про отримання грошових коштів від матері, судом до уваги не приймаються.

Результати вирішення спору не дають підстав для стягнення з відповідача на користь позивача понесених останнім та документально підтверджених судових витрат. Витрати відповідача перед судом не декларувались. Дані правовідносини врегульовані положеннями ст. 141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні позову.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення виготовлене 2 травня 2023 року.

Суддя Євген Татуйко