Рішення

від 01.05.2023 по справі 917/1552/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.05.23 р. Справа № 917/1552/22

Суддя господарського суду Полтавської області Білоусов С. М. розглянувши

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО "Машпром" від 17.03.2023 року (вх. № 3855 від 28.03.2023 року)

про ухвалення додаткового рішення по справі № 917/1552/22

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО "Машпром", вул. Короленка, 4, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 42063026

до Приватного акціонерного товариства "Рижівський гранітний кар`єр", вул. Горького, 151, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39800, код ЄДРПОУ 03327339

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду Полтавської області перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО "Машпром" до Приватного акціонерного товариства "Рижівський гранітний кар`єр" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг № 0306-20 від 01.06.2020 року з яких: 258 360,00 грн. основного боргу, 92 104,04 грн. пені, 68 723,76 грн. інфляційні нарахування та 8 324,15 грн. 3% річних від простроченої суми.

Рішенням господарського суду від 09.03.2023 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО "Машпром" задоволенні частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Рижівський гранітний кар`єр", (вул. Горького, 151, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39800, код ЄДРПОУ 03327339) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО "Машпром" (вул. Короленка, 4, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 42063026) заборгованість за договором про надання послуг № 0306-20 від 01.06.2020 року в розмірі 239 771,61 грн., з яких: 138 360,00 грн. - основного боргу, 24 363,70 грн. пені, 68 723,76 грн. інфляційні нарахування, 8 324,15 грн. 3% річних та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 596,57 грн.

28.03.2023 року до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО "Машпром" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 45 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 30.03.2023 року прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО "Машпром" про ухвалення додаткового рішення до розгляду. Запропоновано Приватному акціонерному товариству "Рижівський гранітний кар`єр" надати суду письмові пояснення по суті поданої заяви не пізніше 10 днів з моменту отримання ухвали суду.

17.04.2023 року від відповідача ПАТ "Рижівський гранітний кар`єр" надійшло клопотання від 14.04.2023 року (вх. № 4804), у якому останній просить суд зменшити розмір витрат на професійну правову допомогу у справі № 917/1552/22 з 45 000,00 грн. до 6 700,00 грн. Обгрунтовуючи клопотання заявник посилається на те, що заявлена до стягнення сума (45 000,00 грн.) не відповідає критеріям реальності, розумності виміру понесених адвокатських витрат з урахуванням складності справи № 917/1552/22.

Розглянувши наявні матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені. (ст. 244 ГПК України).

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

28.03.2023 року позивач надав суду заяву від 17.03.2023 року (вх. № 3855) про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 45 000,00 грн. До заяви долучено докази понесених ТОВ "ВО "Машпром" витрат на правничу допомогу, а саме:

- договір про надання професійної правничої допомоги № 03/10-22 від 03.10.2022 року;

- рахунок № 003 від 04.10.2022 року;

- акт виконаних робіт № 003 від 05.10.2022 року;

- звіт про надання правничої (правової) допомоги за договором № 03/10-22 від 03.10.2022 року.

За приписами ч. 1 ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч.2 ст.16 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Так, у матеріалах справи міститься свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1761 від 25.07.2012 року видане Шох Кристини Антонівни.

За приписами ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З поданих документів судом встановлено, що 03.10.2022 року між адвокатським бюро "ШОХ І ПАРТНЕРИ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВО МАШПРОМ" (клієнт) було укладено договір № 03/10-22 про надання правової (правничої) допомоги.

Пунктом 1.1 договору сторони погодили, що клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надати правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

За умовами п. 2.1 договору адвокатське бюро на підставі звернення клієнта приймає на себе зобов`язання з надання наступної правової допомоги:

-представництво та захист інтересів клієнта у господарського суді Полтавської області за позовом клієнта до Приватного акціонерного товариства "Рижівський гранітний кар`єр" про стягнення заборгованості за договором, інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно до п. 3.2 договору клієнт зобов`язується прийняти виконану роботу адвокатського бюро, оплатити її у розмірі та строки, встановлені у відповідних рахунках, що будуть виставлені клієнту та підписати відповідні акти прийому-передачі.

Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що вартість наданих правових (правничих) послуг адвокатського бюро складає 45 000,00 грн. Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 5-ти днів з моменту отримання клієнтом рахунку/рахунків від адвокатського бюро (п. 4.2 договору).

Згідно п. 4.4 договору за результатами надання правової (правничої) допомоги складається акт прийому-передачі, що підписується представниками кожної із сторін. В акті прийому-передачі вказується короткий зміст наданої адвокатським бюро правової (правничої), дата її надання, тривалість у хвилинах, ставка та її загальна вартість.

Відповідно до п. 7.1 даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2023 року або до його припинення у встановленому цим договором або законом порядку.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу). Аналогічних висновків дійшла Об`єднана палата Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 року у справі № 910/4201/19).

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У ч. 2. ст. 126 ГПК України зазначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, здійснивши правовий аналіз норм статей 126, 129 ГПК України, суд дійшов висновку, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України, а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 року по справі № 910/23210/17 та від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17.

У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Наведена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 та в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 775/9215/15ц від 19.02.2020 року.

Судом встановлено, що згідно Акту виконання робіт (наданих послуг) по договору про надання правової (правничої) допомоги № 03/10-22 від 03.10.2022 року адвокатське бюро "Шох і партнери" надало ТОВ "ВО "Машпром" послуги згідно виставленого рахунку на оплату № 003 від 04.10.2022 року на загальну суму 45 000,00 грн.

Відповідно до звіту про надання правничої (правової) допомоги за договором № 03/10-22 від 03.10.2022 року адвокатським бюро були надані наступні послуги:

1. Ознайомлення та вивчення матеріалів справи, які надані клієнтом для формування позивної заяви та правової позиції - 6 год.;

2. Вивчення судової практики - 4 год.;

3. Підготовка позовної заяви - 8 год.;

4. Оформлення та відправка позовної заяви та додатків до неї - 2 год.;

5. Підготовка та подання заяви на доступ до Електронного суду - 1 год.;

6. Підготовка заяви про зменшення розміру позовних вимог - 3 год.;

7. Оформлення та відправка заяви про зменшення розміру позивних вимог - 3 год.;

8. Підготовка та подання відповіді на відзив - 3 год.;

9. Оформлення та відправка відповіді на відзив - 2 год.;

10. Слідкування за рухом справи - загалом 6 год.;

11. Підготовка заяви про ухвалення додаткового судового рішення - 2 год.;

12. Оформлення та відправка заяви про ухвалення додаткового рішення та додатків до неї 2 год.;

13. Підготовка звіту про надання правової допомоги.

Матеріалами справи підтверджується факт надання адвокатом Шох К.А. професійної правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "ВО "Машпром" у справі № 917/1552/22.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено у статті 126 Господарського процесуального кодексу України та у статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 18.01.2022 року у справі № 915/1473/20, від 18.01.2022 року у справі № 910/2679/21, від 12.01.2022 року у справі № 918/548/21, від 06.04.2023 року у справі № 917/1503/21.

Також суд звертає увагу на те, що з урахуванням характеру та предмету спору, кількістю його учасників, складністю та обсягом матеріалів справи, з урахуванням обсягу документів, наданих сторонами, на підтвердження своїх вимог та заперечень, не можна стверджувати, що вивченню та дослідженню адвокатом в межах даної справи підлягав значний обсяг документів, а спір у справі був нестандартним або нетиповим з юридичної точки зору та вимагав від адвоката вивчення значного обсягу джерел права.

А тому суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співрозмірним зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тому стягнення адвокатських витрат у зазначеній позивачем сумі не відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості.

При цьому суд враховує, що представнику позивача зі статусом адвоката, який передбачає відповідну фахову підготовку, професійні знання, практичний досвід участі у судових засіданнях, об`єктивно потребувалось небагато часу на опрацювання матеріалів справи, з урахуванням предмета даного спору та предмета доказування - стягнення заборгованості, яка складається з основного боргу та штрафних санкцій.

Крім того, рішенням господарського суду Полтавської області від 09.03.2023 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО "Машпром" задоволені частково.

Беручи до уваги вищезазначене та враховуючи те, що дана справа відноситься до категорії малозначних справ, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), відтак, юридичного супроводу під час розгляду у суді не потребувала, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем витрати на правову допомогу в розмірі 45 000,00 грн. є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатським бюро обсягом послуг і витраченим часом на їх надання, не відповідають критерію реальності таких витрат і розумності їх розміру.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про покладення на відповідача понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО "Машпром" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Рижівський гранітний кар`єр", (вул. Горького, 151, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39800, код ЄДРПОУ 03327339) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО "Машпром" (вул. Короленка, 4, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 42063026) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

3. У задоволенні решти вимог заяви про ухвалення додаткового рішення - відмовити.

4. Копію додаткового рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Додаткове рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.

Суддя Білоусов С. М.