ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" травня 2023 р. м. РівнеСправа № 918/714/22
Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання О.Гуменюк, розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України
до відповідача-1: Фермерського господарства "Агротех - Р,"
до відповідача-2: ОСОБА_1 ,
треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Державне підприємство "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, Костопільська державна сортодослідна станція,
третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 ,
про витребування нерухомого майна з незаконного володіння,
за участю представників:
від позивача:В.Паска, виписка з ЄДРЮОФОПГФ, паспорт № 000627750 від 15.06.2017,
від відповідача -1: В.Михайлов, ордер ВК № 1001141 від 18.10.2022, посвідчення № 778 від 10.03.2011,
від відповідача -2 : В.Михайлов, ордер ВК № 1001141 від 10.10.2022, посвідчення № 778 від 10.03.2011,
від третьої особи - ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу": не з`явився,
від третьої особи - Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області: Б. Гончарук, довіреність, виписка з ЄДРЮОФОПГФ,
від третьої особи - О. Кравчука: не з`явився,
від третьої особи - Костопільської державної сортодослідної станції: не з`явився,
від прокуратури: І. Котяй, посвідчення № 065220 від 09.08.2021,
УСТАНОВИВ:
У вересні 2022 року Керівник Здолбунівської окружного прокуратури звернувся (прокурор) до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (позивач) до Фермерського господарства «Агротех-Р», ОСОБА_1 (відповідачі) про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння.
Стислий виклад позиції прокурора, позивача, заперечень відповідачів та пояснень третіх осіб.
Згідно із позовною заявою, нерухоме майно вибуло з володіння держави поза її волею (зокрема, без погодженням з позивачем та поза процедурою, визначеною чинним законодавством), незаконно зареєстровано та фактично використовується відповідачами, відтак підлягає витребуванню з чужого незаконного володіння у судовому порядку. Зважаючи, що орган, який здійснює функції власника у спірних правовідносин, не здійснює захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, не звертається до суду з відповідним позовом протягом тривалого часу після отримання інформації про порушення інтересів держави, прокурор звернувся до суду з вказаним позовом.
У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. 182, 317, 319, 321, 326, 345, 377, 387, 388 ЦК України, ст. 73, 75, 139, 145 ГК України, ст. 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», ст. 1, 5, 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», ст. 2, 3, 16-18, 22, 24, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» тощо.
10.11.2022 від позивача надійшли письмові пояснення, відповідно до яких наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30.12.2011 № 807 «Про реорганізацію державних сортодосліних станцій» Костопільську державну сортодослідну станцію реорганізовано шляхом приєднання до ДП «ЦСЕНСМ», в свою чергу ДП «ЦСЕНСМ» визнано правонаступником майнових прав і обов`язків реорганізованих державних сортодослідних станцій (п. 2 наказу). Згідно з наявними в матеріалах справи, відомостями щодо даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Костопільська державна сортодослідна станція з 24.04.2012 перебуває в стані припинення. На виконання вимог п. 5.2, 5.4 наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30.12.2011 № 807 комісією з реорганізації Костопільської державної сортодослідної станції складено акт приймання-передачі майна, прав і обов`язків Костопільської державної сортодослідної станції від 03.09.2012 № 48, який затверджено заступником міністра аграрної політики та продовольства України О. Сень. Відповідно до вказаного акту з балансу Костопільської державної сортодослідної станції на баланс ДП «ЦСЕНСМ» (додаток до акта - інвентарний опис основних засобів від 10.07.2012) передано усі активи, в тому числі земельну ділянку площею 1,2883 га для дослідних цілей та пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства по вул. Варшавська, 7 в с. Підлужне та розміщені на ній об`єкти нерухомого майна: адмінприміщення (інвентарний номер 10310001, рік будівництва 1967), ангар (інвентарний номер 10310004, рік будівництва 1992), сторожку (інвентарний номер 10310007, рік будівництва 2004). Вказане також підтверджується інформацією ДП «ЦСЕНСМ», наданою листом від 30.03.2021 № 2/8-6/325-21. Фонд є уповноваженим органом управління майном ДП «ЦСЕНСМ». Так, відповідно до розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.11.2019 № 1101-р «Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств до сфери управління Фонду державного майна України» з сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства до сфери управління Фонду державного майна України передано цілісний майновий комплекс ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу». Фонд здійснює повноваження щодо управління об`єктами державної власності відповідно до Законів України «Про управління об`єктами державної власності» та «Про Фонд державного майна України». Згідно із вимогами Порядку формування, ведення та надання до Єдиного реєстру об`єктів державної власності відомостей про корпоративні права держави, об`єкти державної власності, які перебувають в управлінні Фонду, затвердженого наказом Фонду від 20.10.2008 № 1221 (у редакції наказу Фонду від 09.06.2011 № 866), структурні підрозділи апарату Фонду та його регіональні відділення забезпечують збір інформації та ведуть облік об`єктів державної власності, які перебувають в їхньому управлінні, засобами відповідних облікових систем для внесення змін до реєстру. На сьогодні в Реєстрі обліковується ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» та нерухоме державне майно, яке перебуває на його балансі, у тому числі 6 об`єктів будівель) за місцезнаходженням: Рівненська область, Костопільський район, Підлужне, вул. Варшавська, 7. Відомості стосовно зазначеного майна надані не в повному обсязі форми № 26, затвердженої наказом Фонду від 03.02.2006 «Про затвердження форм надання відомостей про об`єкти державної власності», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.04.2006 за № 380/12254, зокрема, не надавалися дані стосовно площі забудови, розміру/площі майна. Отже, об`єкти нерухомого майна, розміщені по вул. Варшавська, 7 в с. Підлужне Костопільського (Рівненського) району Рівненської області, які передані з балансу Костопільської державної сортодослідної станції на баланс ДП «ЦСЕНСМ» перебувають у державній власності та закріплені за ДП «ЦСЕНСМ» на праві господарського відання, а суб`єкт управління підприємства - Фонд державного майна України є органом, уповноваженим державою на виконання функцій власника майна. За ст. 1, 5, 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» відчуження державного майна повинно відбуватися в рамках приватизаційної процедури в порядку та у спосіб, визначені законодавчими актами. Реєстрація права приватної власності за первісним набувачем О. Кравчуком на будівлю ангара, адмінбудівлю та будівлю для охорони по вул. Варшавська, 7 в с. Підлужне Рівненського (Костопільського) району Рівненської області, а в подальшому за ФГ «Агротех-Р» та М. Романюком проведена з порушення вимог чинного законодавства, відсутності волевиявлення дійсного власника на його відчуження та поза процедурою приватизації. Ураховуючи те, що незаконне вибуття вказаних об`єктів нерухомого майна з володіння держави порушує право держави в особі власника майна - Фонду на володіння, ефективне користування і розпорядження на свій розсуд в своїх інтересах майном, що належить державі, Фонд погоджується з поводами, які викладені у позовній заяві Керівником Здолбунівської окружної прокуратури, та вважає їх обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи. Окрім того, листом Фонду від 04.07.2022 за № 10-47-8239 надано доручення ДП «ЦСЕНСМ» звернутись до суду з позовною заявою у зв`язку з незаконним вибуттям із державної власності об`єктів нерухомого майна, розміщених по вул. Варшавська, 7 в с. Підлужне Костопільського (Рівненського) району Рівненської області.
15.11.2022 від третьої особи на стороні позивача - Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області надійшли письмові пояснення, у яких, зокрема зазначено, що оскільки спірне майно вибуло з володіння держави поза волею дійсного власника майна - держави в особі Фонду державного майна України та на даний час незаконно зареєстровано та фактично використовується ФГ «Агротех-Р» та М. Романюком, воно підлягає витребуванню в порядку ст. 388 ЦК України від останніх набувачів, про що обґрунтовано вказано в позовній заяві керівника Здолбунівської окружної прокуратури. Окрім того, згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, земельна ділянка площею 111,2183 га з кадастровим номером 5623486900:07:006:0001 перебуває у державній власності. Зважаючи, що спірне нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці державної власності, тому перехід права власності на це майно до ФГ Агротех-Р призведе до незаконного вилучення земель, що належать до державної форми власності та не підлягаю відчуженню. Отже, перехід права власності на спірне нерухоме майно до ФГ Агротех-Р» призведе до порушення прав Головного управління, як розпорядника землі, на якій знаходиться спірне нерухоме майно. Ураховуючи викладене, третя особа просить суд позов задовольнити.
21.10.2022 від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким до наказу Мінагрополітики № 807 від 30.12.2011 наказом № 73 Мінагрополітики від 14.02.2018 «Про деякі питання реорганізації державних сортодослідних станцій» були внесені зміни, зокрема відповідно до п.1 наказу №73 від 14.02.2018 виключено абз. 48 п. 1 наказу Мінагрополітики № 807 від 30.12.2011, яким було передбачено реорганізацію Костопільської державної сортодослідної станції шляхом приєднання до ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу». Отже, вказаним наказом зупинено реорганізацію Костопільської державної сортодослідної станції, яка на цей час є не проведена, а сортодослідна станція не припинила своєї господарської діяльності як юридична особа, що спростовує факт того, що правонаступником прав та обов`язків Костопільської державної сортодослідної станції стало ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу». Відтак реорганізація Костопільської державної сортодослідної станції шляхом приєднання до ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» не проведена, а спірні об`єкти нерухомого майна за передавальним актом або розподільчим балансом третій особі - ДП «ЦСЕНСМ» не передавалися, тому права позивача у цьому спорі не порушені. Окрім того, відсутній передавальний баланс Костопільської державної сортодослідної станції станом на 31.08.2012 та розкриття статей балансу, як додаток до акту, який може свідчити про передачу майна, прав і обов`язків на баланс ДП «ЦСЕНСМ». Поданий прокурором акт приймання-передачі майна, прав і обов`язків на баланс ДП "ЦСЕНСМ"№ 48 від 03.09.2012 не містить інформації щодо передачі саме спірних об`єктів нерухомого майна з індивідуально визначеними ознаками (адреса, площа, точне найменування об`єктів нерухомого майна тощо). Матеріали вказаної справи не містять доказів вчинення позивачем дій, які передбачені п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України № 1482 від 21.09.1998 "Про передачу об`єктів права державної власності та комунальної власності" та якими визначено, що органи, до сфери управління яких передано об`єкт державної власності, у двотижневий термін з дня затвердження акта приймання-передачі зобов`язані повідомити про таку передачу органи державної статистики та державної податкової служби, фінансові органи, а стосовно об`єктів, передача яких провадилася на підставі рішень Кабінету Міністрів України, також Мінекономіки та своїм наказом закріпити нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно за відповідним підприємством (організацією) на праві повного господарського відання (оперативного управління). Перебування майна, у тому числі приміщень, споруд, будинків, на балансі підприємства (позивача) не є ознакою його права власності. Баланс і власність це різні поняття. Баланс є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та не визначає підстав знаходження майна у власності підприємства. ФГ «Агротех-Р» є власником будівель та споруд, а саме: будівлі ангара літера В-1 загальною площею 1416, 1 кв.м, будівлі для охорони літера Б-1 загальною площею 14,7 кв.м, які знаходяться за адресою: вул. Варшавська, 7, с. Підлужне Костопільського району Рівненської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1880104556234; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1880097656234 відповідно. Підставами виникнення права власності є: протокол загальних зборів засновників ФГ «Агротех-Р», акт приймання-передачі майна. Право власності на будівлі підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №178395137 від 22.08.2019, №178380598 від 22.08.2019, видані державним реєстратором Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Л. Полюхович. Вказані протокол та акт приймання-передачі майна підписані представниками ФГ «Агротех-Р» та ФГ «Еко Агро Полісся» та посвідчені державним нотаріусом Костопільської районної державної нотаріальної контори Рівненської області А. Матросовою.
Згідно з записом нотаріуса, засвідчено справжність підписів представників ФГ «Агротех- Р» та ФГ «Еко Агро Полісся», які зроблені у присутності нотаріуса. Установлено дієздатність осіб, які підписали документ, повноваження перевірено. Акт приймання-передачі майна б/н від 19.08.2019, укладений між ФГ «Агротех-Р» та ФГ «Еко Агро Полісся», яким передано майно до статутного капіталу, є правочином, який підтверджує волевиявлення сторін, має юридичні наслідки - набуття та припинення права власності на нерухоме майно. Окрім того, ФГ «Агротех-Р» зазначає, що вказані у свідоцтві про право власності від 26.12.2002 адмінприміщення і квартира №1 не перебувають та не перебували у власності відповідача. Технічні характеристики, найменування спірних об`єктів нерухомого майна, які перебувають у власності ФГ «Агротех-Р», не вказані в жодному документі чи доказі, який надано позивачем до позовної заяви, тобто ФГ «Агротех-Р» жодним чином не порушувало майнових прав та обов`язків позивача. Позивач, у свою чергу, не надає до позову належних та обґрунтованих доказів ідентичності об`єктів нерухомого майна з тими, які перебувають у власності відповідача- 1. Підтвердженням цьому факту є посилання прокурора на рішення виконавчого комітету Підлужненської сільської ради Костопільського району Рівненської області №56 від 30.04.2010 «Про присвоєння поштової адреси», у якому вказано, що за клопотанням Костопільської державної сортодослідної станції присвоєно поштові адреси: адмінприміщенню - вул. Варшавська, 7, с. Підлужне, складу-ангару - вул. Варшавська, 7-А, с.Підлужне. У той же час ФГ «Агротех-Р» є власником приміщення ангару, яке знаходиться за адресою: вул.Варшавська, 7, с. Підлужне, а не власником складу-ангару, який знаходиться за адресою: вул.Варшавська, 7-А, с.Підлужне. Такого об`єкта, як будівля для охорони літера Б-1 загальною площею 14,7 кв.м, яка знаходиться за адресою: вул. Варшавська, 7, с. Підлужне , який є у власності ФГ «Агротех-Р», не зазначено у жодних документах, які долучені прокурором до позовної заяви, не кажучи про будь-які правовстановлюючі документи, які б свідчили про приналежність цього майна до об`єктів державної власності. Щодо права постійного користування, то станом на час набуття відповідачем-1 права власності на спірні об`єкти нерухомого майна в Державному земельному кадастрі та державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень була відсутня інформація про зареєстровані речові права на земельну ділянку площею 1,2883 га, кадастровий номер: 5623486901:01:003:0001. Також відповідно до відомостей, внесених до Державного земельного кадастру, цільове призначення земельної ділянки площею 1,2883 га, кадастровий номер 5623486901:01:003:0001, - для дослідних цілей та пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства, а не для обслуговування господарських будівель і споруд, які на ній розташовані. Нарешті, як зазначає відповідач-1, предметом віндикаційного позову є вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном невласника про повернення індивідуально визначеного майна з чужого незаконного володіння. У той же час матеріали справи не містять жодного обґрунтованого та належного доказу, який свідчить про те, що титульним власником спірних об`єктів нерухомості є Фонд державного майна України і це майно знаходиться у державній власності. Зважаючи на викладене, відповідач-1 у задоволенні позовних вимог просить суд відмовити повністю.
27.10.2022 від прокуратури надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що відповідач-1 безпідставно стверджує, що реорганізація Костопільської державної сортодослідної станції шляхом приєднання до ДП «ЦСЕНСМ» незавершена, а спірні об`єкти нерухомого майна ДГП «ЦСЕНСМ» не передавались, а відтак права позивача у цьому спорі не порушені. Відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 807 від 30.12.2011 Костопільську державну сортодослідну станцію організовано шляхом приєднання до ДП «ЦСЕНСМ», яке визнане правонаступником майнових прав і обов`язків реорганізованої державної сортодослідної станції (п. 2 наказу). ДП «ЦСЕНСМ» визнано правонаступником майнових прав і обов`язків реорганізованих державних сортодослідних станцій (п. 2 наказу). На виконання вимог п. 5.2, 5.4 наказу № 807 комісією з реорганізації Костопільської державної сортодослідної станції складено акт приймання-передачі майна, прав і обов`язків Костопільської державної сортодослідної станції № 48 від 03.09.2012, який затверджено заступником міністра аграрної політики та продовольства України О. Сень. Відповідно до вказаного акту з балансу Костопільської державної сортодослідної станції на баланс ДП «ЦСЕНСМ» (додаток до акту - інвентарний опис основних засобів від 10.07.2012) передано усі активи, у тому числі земельну ділянку площею 1,2883 га для дослідних цілей та пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства по АДРЕСА_1 та розміщені на ній об`єкти нерухомого майна: адмінприміщення (інвентарний номер 10310001, рік будівництва 1967), ангар (інвентарний номер 10310004, рік будівництва 1992), сторожка (інвентарний номер 10310007, рік будівництва 2004). Щодо змін до наказу Мінагрополітики № 807 від 30.12.2011, внесених наказом № 73 Мінагрополітики від 14.02.2018 «Про деякі питання реорганізації державних сортодослідних станцій», то абц. 48 п. 1, що виключений з наказу Мінагрополітики № 807 від 30.12.2011, стосується не Костопільської державної сортодослідної станції, а Решетилівської державної сортодослідної станції. З огляду на викладене, ДП «ЦСЕНСМ» є правонаступником усього майна, усіх прав та обов`язків Костопільської державної сортодослідної станції, яка припинена шляхом приєднання до ДП «ЦСЕНСМ» згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 807 від 30.12.2011 «Про реорганізацію державних сортодослідних станцій». Стосовно способу захисту, обраного прокурором, то особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності. Ураховуючи викладене та зважаючи на те, що за ФГ «Агротех-Р» зареєстровано право власності на будівлю ангару загальною площею 1416,1 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1880104556234) та будівлю для охорони загальною площею 14,7 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1880097656234) по вул. Варшавська, 7 в с. Підлужне Рівненського (Костопільського) району Рівненської області, які фактично є державним майном, а його дійсний власник - держава в особі Фонду державного майна України, не приймав рішення щодо його відчуження, тому наявні всі підстави для його витребування у відповідача-1. Зважаючи, що незаконне вибуття вказаних об`єктів нерухомого майна з володіння держави порушує право держави в особі власника майна - Фонду державного майна України на володіння, ефективне користування і розпорядження на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить державі, Здолбунівська окружна прокуратура, керуючись ст. 131- 1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», неодноразово скеровувала до Фонду державного майна України листи про наявні підстави для захисту інтересів держави у судовому порядку, однак Фонд державного майна України, як орган, уповноважений державою на виконання функцій власника майна, не вжив заходів для захисту інтересів держави в судовому порядку, у зв`язку з чим прокурор звернувся до суду із цим позовом до суду.
21.10.2022 від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого цей спір є майновим та стосується витребування майна з володіння власника, яким є фізична особа - ОСОБА_1 . За суб`єктним складом сторін такий спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки один з відповідачів є фізичною особою, яка не є підприємцем, а тому в силу п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України цей спір не відноситься до юрисдикції господарського суду. Окрім того, 15.08.2022 (ще до подання позову прокурором) між ОСОБА_3 (продавець) та Романюком Михайлом Леонідовичем (покупець) укладено договір купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу А.Дідовець та зареєстровано в реєстрі під №1491. Право власності оформлено М. Романюком згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу 307392616 від 15.08.2022), рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №64496028 від 15.08.2022. У той же час матеріали справи не містять жодного обґрунтованого та належного доказу, який свідчить про те, що титульним власником нежитлової будівлі - адмінбудинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 загальною площею 50,3 кв.м є Фонд державного майна України і це майно знаходиться у державній власності. Відтак відповідач-2 просить суд вирішити питання щодо віднесення вказаного спору до юрисдикції господарського суду в частині вимог до фізичної особи ОСОБА_4 , відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
27.10.2022 від прокуратури надійшла відповідь на відзив відповідача-2, за якою відповідач-2 заявляє про те, що він є добросовісним набувачем спірного майна - адмінбудинку загальною площею 50,3 кв.м по АДРЕСА_1 , право власності на яке набуте на підставі договору купівлі- продажу, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 15.08.2022, та зареєстроване за останнім у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно. На думку відповідача-2, факт незаконного відчуження та допущення продажу майна не може породжувати для нього правових наслідків, зокрема витребування спірного майна на користь дійсного власника - держави в особі Фонду державного майна України. Однак державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб`єкта і права володіння цим майном (як складової права власності). Отже, особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави, заволодіння таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності. Власник з дотриманням вимог ст. 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Оскільки спірне майно вибуло з володіння держави поза волею дійсного власника майна - держави в особі Фонду державного майна України та на цей час незаконно зареєстроване та фактично використовується М. Романюком, отже, підлягає витребуванню в порядку ст. 388 ЦК України від останнього набувача. Щодо підсудності вказаного спору, то на думку прокурора, цей спір є спором про цивільне право, тобто має приватномайновий характер, а тому згідно з положеннями ст. 20 ГПК України підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
21.10.2022 від третьої особи на стороні відповідачів надійшли письмові пояснення, згідно з якими підставами виникнення права власності є: витяг з протоколу загальних зборів співвласників майнових паїв реорганізованого КСП ім. Ватутіна № 6 від 17.01.2014, акт приймання-передачі нерухомого майна № 2 від 20.01.2014. ОСОБА_7 був власником майнового паю КСП ім. Ватутіна, для реалізації своїх законних прав на отримання своєї частки в натурі розпайованого майна реорганізованого КСП ім. Ватутіна О.Кравчук звернувся із заявою про виділення такого майна йому в натурі через рішення загальних зборів співвласників майнових паїв. У позовній заяві прокурор ставить під сумнів законність проведення загальних зборів співвласників майнових паїв реорганізованого КСП ім. Ватутіна, оскільки правонаступник колгоспу - ПСГП «Промінь» було ліквідоване 23.09.2009. Проте відповідно до п. 2.4., 2.5 Рекомендацій щодо порядку здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України № 315 від 20.05.2008, управління майном, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється через загальні збори співвласників, тобто співвласники майнових паїв не втрачають своїх прав на отримання майна в натурі через загальні збори співвласників, відтак не є абсолютною перешкодою ліквідація чи реорганізація підприємств-правонаступників реорганізованого КСП для реалізації прав власників майнових паїв, яка передбачена законом. Отже, 17.01.2014 відбулися загальні збори співвласників майнових паїв реорганізованого КСП ім. Ватутіна, на яких були присутні діючі власники майнових паїв (непогашених). У порядок денний зборів було включено питання щодо виділення майна в натурі власникам майнових паїв КСП ім. Ватутіна, у тому числі О.Кравчуку. З наявного розпайованого майна, на яке міг претендувати О. Кравчук, зборами виділено будівлю ангара, адмінбудинок та будівлю для охорони, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Процедура реєстрації права власності у зв`язку із виділенням нерухомого майна в натурі власникам майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств передбачена п.51 Постанови КМУ від 25.12.2015 № 71127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно з яким для реєстрації права власності у зв`язку із виділенням нерухомого майна в натурі власникам майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств достатньо подати державному реєстратору свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) та акт приймання-передачі нерухомого майна, що і було зроблено ОСОБА_8 , відтак первинна реєстрація права власності вчинена в межах закону. У подальшому ОСОБА_7 заснував ФГ «Еко Агро Полісся» з метою вирощування сільськогосподарської продукції та отримання прибутку. Для ефективної фермерської діяльності О.Кравчук здійснив майновий внесок у статутний капітал ФЕ «Еко Агро Полісся» у вигляді об`єктів нерухомого майна: будівлі ангара, адмінбудинок та будівлю для охорони, які знаходяться за адресою: вул. Варшавська, 7, с. Підлужне Костопільського району Рівненської області. Зважаючи на викладене, третя особа на стороні відповідачів просить суд у задоволенні позову відмовити.
Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін, результат їх розгляду.
Ухвалою суду від 19.09.2022 позовну заяву прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.10.2022, в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено ОСОБА_9 .
Ухвалою суду від 24.10.2022 підготовче провадження відкладено на 09.11.2022.
Ухвалою суду від 01.11.2022 залучено до участі у справі як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області.
Ухвалою суду від 09.11.2022 провадження у справі № 918/714/22 зупинено до вирішення Господарським судом Рівненської області справи № 918/455/22 за позовом ДП "Центр Сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" до ФГ "Агротех-Р" про визнання права державної власності, скасування рішення про державну реєстрацію прав та набрання рішенням у цій справі законної сили.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 ухвалу суду від 09.11.2022 про зупинення провадження у справі скасовано, матеріали справи № 918/714/22 передано Господарському суду Рівненської області для продовження розгляду.
Ухвалою суду від 23.01.2023 підготовче засідання у справі призначене на 06.02.2023.
Ухвалою суду від 06.02.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 27.02.2023. Цією ж ухвалою суду залучено до участі у справі як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Костопільську державну сортодослідну станцію.
27.02.2023 від представника відповідачів адвоката В.Михайлова надійшло, зокрема клопотання про витребування доказів у порядку ст. 91, 94 ГПК України.
Ухвалою суду від 27.02.2023 підготовче засідання відкладене на 15.03.3023, клопотання представника відповідачів про витребування доказів задоволено, витребувано у Здолбунівської окружної прокуратури або у Фонду державного майна України, або ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" або Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області оригінали документів, долучені до позовної заяви.
Ухвалою суду від 15.03.2023 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до
судового розгляду по суті на 17.04.2023, повторно витребувано у ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" оригінали документів, долучені до позовної заяви (ті, які наявні у державного підприємства, для огляду у судовому засіданні під час дослідження доказів).
Ухвалою суду від 17.04.2023 оголошено перерву на 01.05.2023, повторно витребувано у ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" оригінали документів, долучені до позовної заяви (ті, які наявні у державного підприємства, для огляду у судовому засіданні під час дослідження доказів).
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, оцінивши надані докази, заслухавши пояснення присутніх представників учасників, суд установив таке.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Рішенням Підлужненської сільської ради від 16.11.2004 № 198 передано в постійне користування Костопільській державній сортодослідній станції для дослідних цілей та пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення в с. Підлужне Підлужненської сільської ради Костопільського району, яка перебувала в постійному користуванні Костопільської державної сортовипробувальної станції Інспектури по сортовипробуванню сільськогосподарських культур по Рівненській області, земельну ділянку державної власності загальною площею 1,2883 га під господарськими будівлями і дворами.
Право постійного користування Костопільською державною сортодослідною станцією земельною ділянкою площею 1,2883 га, кадастровий номер 5623486901:01:003:0001, для дослідних цілей та пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства посвідчено Державним актом серії ЯЯ № 259509 від 09.02.2005, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030559100001.
Вказана земельна ділянка сформована відповідно до розробленої технічної документації із землеустрою по наданню земельної ділянки в постійне користування Костопільській державній сортодослідній станції для обслуговування виробничих будівель та споруд, дослідних цілей та пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні Інспектури по сортовипробуванню сільськогосподарських культур по Рівненській області, яка знаходиться у відділі у Костопільському районі ГУ Держгеокадастру у Рівненській області.
Відповідно до висновків Костопільського районного відділу земельних ресурсів № 72 від 14.10.2004 та відділу містобудування та архітектури Костопільської райдержадміністрації № 355 від 27.10.2004, кадастрового плану земельної ділянки, що містяться в матеріалах технічної документації, Костопільській державній сортодослідній погоджено надання земельної ділянки площею 1,2883 га для обслуговування виробничих будівель та споруд в с. Підлужне Костопільського району, на земельній ділянці площею 1,2883 га (на ділянці 1 площею 1,2883 га розміщено об`єкти нерухомого майна).
За результатами розгляду клопотання Костопільської державної сортодослідної станції, рішенням Підлужненської сільської ради № 56 від 30.04.2010 присвоєно поштові адреси приміщенням, які належать Костопільській державній сортодослідній станції, а саме: адмінприміщенню та складу-ангару: вул. Варшавська,7 та Варшавська, 7-А, с. Підлужне, Костопільський район, Рівненська область відповідно.
Згідно з Положенням про Костопільську державну сортодослідну станцію, затвердженим 04.01.2003 Головою Державної служби з охорони прав на сорти рослин, Костопільська державна сортодослідна станція є закладом експертизи державної системи з охорони прав на сорти рослин, що діє у складі Державної служби з охорони прав на сорти рослин. Станція заснована на державній власності. Державне майно, закріплене за станцією Держсортослужбою, передається їй на правах оперативного управління (п. 1.1., 1.4, 4.2. Положення).
Відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30.12.2011 № 807 Костопільську державну сортодослідну станцію реорганізовано шляхом приєднання до ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» (ДП «ЦСЕНСМ»), яке визнано правонаступником майнових прав і обов`язків реорганізованої державної сортодослідної станцій (п. 2 наказу).
На виконання вимог п. 5.2, 5.4 наказу № 807 комісією з реорганізації Костопільської державної сортодослідної станції складено акт приймання-передачі майна, прав і обов`язків Костопільської державної сортодослідної станції від 03.09.2012 № 48 За вказаним актом з балансу Костопільської державної сортодослідної станції на баланс ДП «ЦСЕНСМ» (додаток до акту - Інвентарний опис основних засобів від 10.07.2012) передано усі активи, у тому числі земельну ділянку площею 1,2883 га для дослідних цілей та пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства по вул. Варшавська, 7 в с. Підлужне та розміщені на ній об`єкти нерухомого майна: адмінприміщення (інвентарний номер 10310001, рік будівництва 1967), ангар (інвентарний номер 10310004, рік будівництва 1992), сторожка (інвентарний номер 10310007, рік будівництва 2004).
Вказане також підтверджується інформацією ДП «ЦСЕНСМ» від 30.03.2021 за вихідним № 2/8-6/325-21, наданою на адресу Рівненської обласної прокуратури.
Згідно з п. 1.3 статуту ДП «ЦСЕНСМ» підприємство відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 807 від 30.12.2011 є правонаступником майнових прав і обов`язків реорганізованих шляхам приєднання до Підприємства юридичних осіб згідно з переліком, у тому числі Костопільської державної сортодослідної станції (п. 1.3.30 статуту).
За даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Костопільська державна сортодослідна станція з 24.04.2012 перебуває в стані припинення.
Отже, за твердженням прокурора, ДП «ЦСЕНСМ» є правонаступником усього майна, всіх прав та обов`язків Костопільської державної сортодослідної станції, яка припинена шляхом приєднання до ДП «ЦСЕНСМ» згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 807 від 30.12.2011 «Про реорганізацію державних сортодослідних станцій». Вказані обставини також підтверджуються постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2022 у справі № 918/226/21, залишеною без змін ухвалою Верховного Суду від 14.06.2022, якою задоволено апеляційні скарги ДП «ЦСЕНСМ» та ГУ Держгеокадастру у Рівненській області на рішення Господарського суду Рівненської області від 24.06.2021 за позовом ФГ «Агротех-Р» до Підлужненської сільської ради, Костопільської державної сортодослідної станції про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради № 198 від 16.11.2004 «Про передачу земельної ділянки в постійне користування» та визнання недійсним Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 259509 від 09.02.2005.
Окрім того, за твердженням прокурора, фактичне перебування спірних об`єктів нерухомого майна на балансі та в користуванні ДП «ЦСЕНСМ» підтверджується вчиненими правочинами щодо вказаного майна, матеріалами інвентаризації основних засобів ДП «ЦСЕНСМ» та ревізій окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «ЦСЕНСМ», проведених органами державного контролю, зокрема ревізією окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «ЦСЕНСМ» в частині діяльності Рівненської філії ДП «ЦСЕНСМ» за період з 01.01.2016 по 30.11.2018, проведеною спеціалістами Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області, за результатами якої встановлено, що Рівненською філією ДП «ЦСЕНСМ» укладено з ТОВ «Вегас Агро» договори оренди нежитлових приміщень № 28/03/16 від 28.03.2016 та № 30/04/16 від 30.04.2016, відповідно до яких ТОВ «Вегас Агро» передано в користування склад паливно-мастильних матеріалів площею 10 кв.м та приміщення ангару площею 360 кв.м по вул. Варшавська,7 в с. Підлужне Костопільського району.
Також на підставі наказу т.в.о. директора Рівненської філії ДП «ЦСЕНСМ» № 1 від 16.01.2019 проведено інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів з перевіркою їх фактичної наявності та документального підтвердження станом на 01.01.2019 по Костопільській сортодослідній станції Рівненської філії ДП «ЦСЕНСМ» .
Згідно з інвентаризаційним описом необоротних активів від 28.01.2019 установлено наявність основних засобів, які обліковуються на субрахунку 103 «Будинки та споруди» та зберігаються за адресою: с. Підлужне, вул. Варшавська, 7, Костопільський район, Рівненська область, зокрема адмінприміщення (інвентарний номер 10310001), ангар (інвентарний номер 10310004), сторожка (інвентарний номер 10310007).
Вказані об`єкти нерухомого майна з інвентарними номерами 10310001, 10310004, 10310007 відображено також у інвентаризаційному описі необоротних активів по Рівненській філії ДП «ЦСЕНСМ», які обліковуються на субрахунку 103 «Будинки та споруди» станом на 01.10.2018 та зберігаються за адресою: вул. Варшавська, 7, с. Підлужне, Костопільський район, Рівненська область (інвентаризація проведена на підставі наказу директора Рівненської філії ДП «ЦСЕНСМ» № 12 від 28.09.2018).
На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.11.2019 № 1101 -р «Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій до сфери управління Фонду державного майна», на підставі відповідного акта від 20.12.2019, із сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства до сфери управління Фонду державного майна України передано, крім іншого, цілісний майновий комплекс ДП «ЦСЕНСМ», що підтверджується інформацією Фонду державного майна України від 24.11.2021 за №10-47-27861.
Відповідно до п 1.1 статуту ДП «ЦСЕНСМ» підприємство є державним унітарним підприємством, що діє як державне комерційне підприємство, засноване на державній власності та належить до сфери управління Фонду державного майна України (суб`єкт управління підприємства).
Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання (п.7.1. статуту).
Згідно з п. 7.6. статуту ДП «ЦСЕНСМ» підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним та фізичним особам, крім випадків, передбачених законом.
Пунктом 7.7. статуту передбачено, що розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, підприємство має право лише у межах повноважень та у способи, що передбачені Господарським кодексом України та іншими законами України та цим статутом.
У свою чергу, як установлено судом, державним реєстратором КП «Реєстраційна служба» Маломощаницької сільської ради Здолбунівського району Рівненської області І. Ящук 23.07.2019 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 47944479 від 25.07.2019, зареєстровано в Реєстрі за О. Кравчуком право власності на будівлю ангару загальною площею 1416,1 кв.м по вул. Варшавській, 7 в с. Підлужне Костопільського району Рівненської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1880104556234).
Крім того, державним реєстратором КП «Реєстраційна служба» Маломощаницької сільської ради Здолбунівського району Рівненської області В. Касюком 23.07.2019 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 47944589 від 25.07.2019, зареєстровано в Реєстрі за О. Кравчуком право власності на будівлю для охорони загальною площею 14,7 кв.м по вул. Варшавській, 7 в с. Підлужне Костопільського району Рівненської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1880097656234).
Також, державним реєстратором КП «Реєстраційна служба» Маломощаницької сільської ради Здолбунівського району Рівненської області В. Касюком 23.07.2019 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 47944269 від 25.07.2019, зареєстровано в Реєстрі за О. Кравчуком право власності на будівлю, адмінбудинок загальною площею 50,3 кв.м по вул. Варшавській, 7 в с. Підлужне Костопільського району Рівненської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1880085056234).
Підставою виникнення права власності за О. Кравчуком на всі три об`єкти нерухомого майна ержавним реєстратором вказано витяг з протоколу загальних зборів співвласників майнових паїв реорганізованого КСП ім. Ватутіна № 6 від 17.01.2014, акт приймання-передачі нерухомого майна № 2 від 20.01.2014, видавник: керівник ФГ «Ватутіна» В. Поліщук.
Як установлено судом, 28.04.2000 загальними зборами КСП ім. «Ватутіна» прийнято рішення, охоплене протоколом № 2, реорганізувати КСП ім. «Ватутіна» шляхом приєднання до юридичної особи ПСГП «Промінь», який є правонаступником КСП ім. «Ватутіна».
На підставі розпорядження голови Костопільської районної державної адміністрації № 157-р від 28.04.2000 проведено реєстрацію змін до статуту ПСГП «Промінь», які 28.04.2000 затверджені засновником ПСГП «Промінь» В. Мисько.
Так, ст. 1 статуту ПСГП «Промінь» доповнено п. 1.6., відповідно до якого в порядку правонаступництва до ПСГП «Промінь» переходить майно (майнові права та обов`язки) КСП ім. «Ватутіна».
На підставі ухвали Господарського суду Рівненської області від 26.08.2009 у справі № 9/49 ліквідовано юридичну особу - ПСГП «Промінь», вул. Жилки, с. Підлужне, Костопільський район, Рівненська область, 35023, код 30616005. Відповідно до вказаної ухвали суду все майно боржника ПСГП «Промінь» реалізоване в процедурі ліквідації банкрута на суму 55 563,20 грн.
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи ПСГП «Промінь» внесено до Реєстру 23.09.2009 (номер запису 15981170003000418) на підставі рішення Господарського суду Рівненської області від 26.08.2009 у справі №9/49, яке набрало чинності 06.09.2009.
Відповідно до інформації Підлужненського старостинського округу Костопільської міської ради від 13.06.2022 за № 6 будівлі для охорони та ангару, адмінбудинок по вул. Варшавській, 7 в с. Підлужне Костопільського району Рівненської області не були включені до переліку майна співвласників майнових паїв реорганізованого КСП ім. «Ватутіна», затвердженого зборами співвласників (протокол №1 від 15.01.2003).
У подальшому, 24.07.2019, право власності на будівлю ангара, адмінбудівлю та будівлю для охорони по вул. Варшавській, 7 в с. Підлужне Костопільського району Рівненської області зареєстровано державним реєстратором КП «Реєстраційна служба» Маломощаницької сільської ради Здолбунівського району Рівненської області І. Ящук за ФГ «Еко Агро Полісся» на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна № 1 від 23.07.2019, згідно з яким О. Кравчук передав, а голова (керівник) ФГ «Еко Агро Полісся» О. Кравчук прийняв вказані об`єкти (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від індексний номер: 47977485, 47977708, 47977582).
20.08.2019 державним реєстратором Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Л. Ковальчук зареєстровано право власності на вказані об`єкти нерухомого майна за ФГ «Агротех-Р» (ідентифікаційний код 42045850) (ФГ «Агротех-Р») на підставі протоколу загальних зборів засновників ФГ «Агротех-Р» № 5 від 19.08.2019 та акта приймання-передачі нерухомого майна від 19.08.2019, видавник: ФГ «Еко Агро Полісся» та ФГ «Агротех-Р» (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 48349033, 48350686, 48349777 від 22.08.2019).
Так, рішенням засновника ФГ "Еко Агро Полісся"О. Кравчука № 3 від 19.08.2019 вирішено передати майновий вклад до статутного капіталу ФГ "Агротех-Р" від ФГ "Еко Агро Полісся" у вигляді об`єктів нерухомого майна, які на момент передачі знаходяться на праві приватної власності за ФГ"Еко Агро Полісся", а саме: будівлю ангара загальною площею 1416,1 кв.м, адмінбудинок загальною площею 50,3 кв.м, будівлю для охорони загальною площею 14,7 кв.м, які знаходяться за адресою: с. Підлужне, вул. Варшавська, 7, Костопільського району, Рівненської області.
Відповідно до протоколу загальних зборів засновників ФГ "Агротех-Р"№ 5 від 19.08.2019 прийнято майновий вклад до статутного капіталу ФГ "Агротех-Р" від ФГ "Еко Агро Полісся" у вказаних об`єктів нерухомого майна.
Згідно з актом приймання-передачі майна від 19.08.2019 ФГ "Агротех-Р" та ФГ "Еко Агро Полісся" останній передав, а перший отримав майновий вклад до статутного капіталу у вигляді об`єктів нерухомого майна.
Вказані обставини встановлені рішенням Господарського суду Рівненської області від 11.04.2022 у справі № 918/21/22, яке залишене без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.07.2022, яким у задоволені позову ФГ "Агротех-Р" до ФГ "Еко Агро Полісся" про визнання права власності на будівлю ангара загальною площею 1416,1 кв.м, адмінбудинок загальною площею 50,3 кв.м, будівлю для охорони загальною площею 14,7 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , відмовлено. Вказаними судовими рішеннями встановлено, що набуття права власності ФГ "Агротех-Р" на майно відбувалось за правилами договору дарування, який в силу ч.1 ст.220 ЦК України, є нікчемним та не породжує будь-яких правових наслідків, адже сторонами не було додержано обов`язкової вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору щодо відчуження об`єктів нерухомого майна. Отже, у ФГ "Агротех-Р" не виникло право власності на вказане майно у визначений законодавством спосіб, а тому він не має права звертатися з вказаним позовом та захищати право власності на спірне майно, оскільки не є його власником.
09.03.2021 державним реєстратором виконавчого комітету Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області Ю. Левчуком зареєстровано право власності на адмінбудинок загальною площею 50,3 кв.м по вул. Варшавській, 7 в с. Підлужне Костопільського району Рівненської області за ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна № 1 від 09.03.2021, видавник: ФГ «Агротех-Р», В. Романюк (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 57205334 від 22.03.2021).
У подальшому, 15.08.2022, приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу А. Дідовець зареєстровано право власності на адмінбудинок загальною площею 50,3 кв.м по АДРЕСА_1 за М. Романюком (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 159) на підставі договору купівлі-продажу №1491 від 15.08.2022 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 64496028 від 15.08.2022).
Зокрема, 15.08.2022 між ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу А. Дідовець та зареєстровано в реєстрі під №1491.
Згідно з п.1 договору продавець передав, а покупець прийняв у власність нежитлову будівлю, адмінбудинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Адмінбудинок цегляний, має загальну площу 50,3 кв.м.
Відповідно до п. 3 договору продаж адмінбудинку проводиться за 293 441,00 грн.
За п. 4 договору відповідно до ст. 334 ЦК України, ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» покупець набуває право власності на предмет договору з моменту державної реєстрації цього права.
Пунктом 7 договору передбачено, що покупець свідчить, що від покупця не приховано обставин, які мають істотне значення для цього договору, до укладення цього договору, предмет договору іншим особам не відчужений, під забороною (арештом) та в заставі (іпотеці), в податковій заставі не перебуває, як внесок до статутного капіталу інших юридичних осіб не переданий, щодо нього відсутні судові спори; адмінбудинок не надано в користування наймачам (орендарям); обтяжень (боргів), а також будь-яких прав у третіх осіб щодо нього немає.
Сторони засвідчили, що ними подано правдиву інформацію щодо питань, які пов`язані з укладенням цього договору, документи, що подані ними, є дійсними та непідробленими, кожна із сторін підтверджує, що нею заявлено про усі права чи інтереси третіх осіб, яких може стосуватися прямо чи опосередковано посвідчення цього договору (п. 9 договору).
Отже, згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно на даний час право власності на будівлю ангару загальною площею 1416,1 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1880104556234) та будівлю для охорони загальною площею 14,7 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1880097656234) по АДРЕСА_1 зареєстровано за ФГ «Агротех-Р», а право власності на адмінбудинок загальною площею 50,3 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1880085056234) зареєстровано за ОСОБА_1 .
Ураховуючи викладене, судом установлено, що спірні правовідносини виникли із вибуттям державного майна поза волею власника в особі уповноваженого органу, із витребуванням такого майна з чужого незаконного володіння, регулювання яких здійснюється ЦК України, ГК України, Законами України «Про управління об`єктами державної власності», «Про приватизацію державного і комунального майна», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» тощо.
Щодо представництва прокурором інтересів держави суді.
Ураховуючи незаконне вибуття об`єктів нерухомого майна з володіння держави, що порушує право держави в особі власника майна - Фонду державного майна України на володіння, ефективне користування і розпорядження на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить державі, Здолбунівська окружна прокуратура, керуючись ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», 31.05.2022 скерувала до Фонду державного майна України лист про наявні підстави для захисту інтересів держави у судовому порядку.
Згідно з наданою інформації від 04.07.2022 за №10-47-8239, Фондом державного майна України надано доручення ДП «ЦСЕНСМ» звернутись до суду з позовною заявою у зв`язку з незаконним вибуттям із державної власності об`єктів нерухомого майна, розміщених по вул. Варшавській, 7 в с. Підлужне Костопільського (Рівненського) району Рівненської області.
Моніторингом судових рішень, розміщених в Єдиному державному реєстрі судових рішень, з`ясовано, що ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14.07.2022 відкрито провадження у справі № 918/455/22 за позовом ДП «ЦСЕНСМ» до ФГ «Агротех-Р» про визнання права державної власності на спірні об`єкти нерухомого майна по вул. Варшавській, 7 в с. Підлужне Костопільського (Рівненського) району Рівненської області, скасування рішення про державну реєстрацію прав на вказані об`єкти.
Заразом, на думку прокурора, саме Фонд державного майна України є органом, уповноваженим державою на виконання функцій власника майна, у тому числі захисту права держави на вказане майно у судовому порядку.
З огляду на викладене, Здолбунівська окружна прокуратура листом за № 54/4- 518вих-22 від 08.07.2022 у черговий раз інформувала про наявні підстави для захисту інтересів держави Фондом державного майна України шляхом звернення до суду з позовом про витребування у
спірного майна на користь Фонду державного майна України.
У той же час Фондом державного майна України, незважаючи на незаконність відчуження майна, не було вжито заходів щодо його повернення у володіння держави, що підтверджується наданою на адресу окружної прокуратури інформацією за № 10-47-9775 від 27.07.2022.
Прокурор зазначає, що ураховуючи нездійснення позивачем захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, не звернення до суду з відповідним позовом протягом тривалого часу після отримання інформації про порушення інтересів держави, прокурор має право звернутися до суду з цим позовом.
Як установлено судом, у провадженні Господарського суду Рівненської області знаходилася справа № 918/455/22 за позовом ДП ";Центр Сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" до ФГ "Агротех-Р" про визнання права державної власності, скасування рішення про державну реєстрацію прав. Предметом заявлених позовних вимог у справі № 918/455/22 були ті ж самі об`єкти нерухомого майна, що й у цій справі. Заразом, на думку прокурора, ДП "Центр Сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" не є належним позивачем у справі (таким є Фонд державного майна України), так само неналежним є спосіб захисту, обраний державним підприємство, а тому у прокуратури виникло право на подання вказаного позову до суду. Заразом ДП "Центр Сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" (за дорученням Фонду державного майна України) вжило заходів, спрямованих на захист інтересів держави у спірних правовідносинах. Зважаючи на викладене, ухвалою суду від 09.11.2022, яка скасована постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2023, зупинено провадження у цій справі до вирішення Господарським судом Рівненської області справи № 918/455/22 за позовом ДП "Центр Сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" до ФГ "Агротех-Р" про визнання права державної власності, скасування рішення про державну реєстрацію прав та набрання рішенням у цій справі законної сили. Однак ухвалою Господарського суду Рівненської області у справі № 918/455/22 від 17.01.2023 позов ДП "Центр Сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" про визнання права державної власності, скасування рішення про державну реєстрацію прав залишено без розгляду на підставі заяви, поданої державним підприємством. За таких обставин Фондом державного майна не здійснено захист інтересів держави у спірних правовідносинах.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Віндикаційний позов (ст. 387 ЦК України) - це вимога про витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння. Метою такого позову є повернення об`єкта права власності у володіння власника.
Віндикаційний позов має такі ознаки: подається власником або титульним володільцем; стосовно індивідуально визначених речей; зміст позову становить вимога про повернення речі; річ перебуває у володінні іншої особи (відповідача); річ перебуває в чужому володінні незаконно.
Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У разі позбавлення власника володіння нерухомим майном це введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю) (відповідний правовий висновок викладений у постанові ВП ВС від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16).
Якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав (відповідний правовий висновок викладено у постанові ВП ВС від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19).
Отже, найперше, що суд має з`ясувати, розглядаючи віндикаційний позов, - наявність права власності у позивача на спірне індивідуально визначене майно.
У свою чергу, як установлено судом із матеріалів справи та пояснень прокурора та представника позивача, право власності держави на спірне нерухоме майно ґрунтується на: Державному акті на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 259509 від 09.02.2005, виданого Костопільській державній сортодослідній станції; свідоцтві про право власності на адмінприміщення та квартиру № 1 від 25.12.2002 № 50; акті № 48 приймання- передачі майна, прав і обов`язків на баланс ДП «Центр Сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" від 03.09.2012 та інвентарному описі основних засобів від 10.07.2012; наказі № 12 від 28.09.2018 «Про проведення щорічної інвентаризації у 2018 році» та інвентаризаційному описі необоротних активів від 16.10.2018; наказі № 1 від 16.01.2019 «Про проведення інвентаризації Рівненської філії ДП «ЦСЕНСМ» та інвентаризаційному описі необоротних активів від 28.01.2019; довідці ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Центр Сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" в частині діяльності Рівненської філії ДП «ЦСЕНСМ» за період з 01.01.2016 по 30.11.2018, договорі оренди частини нежитлового приміщення; акті перевірки Рівненської філії від 24.08.2018 тощо.
Суд, дослідивши вказані докази, установив, що жоден із наданих прокурором документів належним чином не засвідчений.
Приписами ч. 1, 2, 4, 5 ст. 91 ГПК України унормовано, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Отже, ГПК України, як процесуальним законом, не встановлено порядку засвідчення копій документів, як письмових доказів, а норма ч. 4 ст. 91 ГПК України є відсильною та зумовлює необхідність урахування учасниками процесу стандартів оформлення документів, визначених національним стандартом як нормативним документом відповідно до ст. 1 , 23 Закону України "Про стандартизацію".
Відповідно до п. 5.26. Національного стандарту України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2020)» відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».
Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту «Підпис» на лицьовому боці останнього аркуша копії документа. Зазначеним способом повинна засвідчуватись кожна сторінка документа, поданого у копії. У разі подання учасником справи до суду пакету документів у копіях, які прошиті із проставленням на останній його сторінці посвідчувального напису, із зазначенням кількості сторінок та проставленням підпису уповноваженої особи заявника та його печатки, такі процесуальні дії учасника справи свідчать про подання ним копій документів з дотриманням вимог щодо їх засвідчення відповідно до вимог національного стандарту щодо оформлення документів (відповідна правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 01.10.2020 у справі № 910/8794/17, від 14.09.2021 у справі № 916/2024/20).
Судом установлено, що подані прокуратурою документи не засвідчувалися шляхом їх прошиття із проставленням на останній його сторінці посвідчувального напису, а відтак засвідчуватися мала кожна сторінка документа, поданого у копії.
У свою чергу, на Державному акті на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 259509 від 09.02.2005 стоїть факсиміле (згідно з оригіналом, Прокурор Костопільського відділу Здолбунівської окружної прокуратури Рівненської області, 09.09.20200, Н. Олійник), однак не містить підпису прокурора та печатки прокуратури.
Свідоцтво про право власності на адмінприміщення та квартиру № 1 від 25.12.2002 № 50, копії якого подані двічі, знято з копії (стоїть факсиміле: КП РОБТІ РОР, згідно з оригіналом), а не з оригіналу, та жодним чином не засвідчене прокурором.
Акт № 48 приймання-передачі майна, прав і обов`язків на баланс ДП «Центр Сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" від 03.09.2012 та інвентарний опис основних засобів від 10.07.2012, частково засвідчені прокурором (перші аркуші вказаних документів).
При цьому копії, долучені до матеріалів справи, зняті з копій (стоїть факсиміле: відповідає оригіналу та печатка для документів Рівненської філії ДП «ЦСЕНСМ»), а не з оригіналів.
Наказ № 12 від 28.09.2018 «Про проведення щорічної інвентаризації у 2018 році», засвідчений прокурором, однак знятий з копії, а не з оригіналу, інвентаризаційний опис необоротних активів від 16.10.2018 знятий з копії, а не з оригіналу і жодним чином не засвідчений прокурором.
Наказ № 1 від 16.01.2019 «Про проведення інвентаризації Рівненської філії ДП «ЦСЕНСМ» засвідчений прокурором, а інвентаризаційний опис необоротних активів від 28.01.2019 ні.
Довідка ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Центр Сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" в частині діяльності Рівненської філії ДП «ЦСЕНСМ» за період з 01.01.2016 по 30.11.2018 та акт перевірки Рівненської філії від 24.08.2018 засвідчені частково: відмітка про засвідчення документів стоїть лише на перших аркушах вказаних документів, а договір оренди частини нежитлового приміщення засвідчений, однак знятий з копії, а не з оригіналу (рукописом зазначено: копія вірна та проставлена печатка Рівненської філії ДП «ЦСЕНСМ»).
Якщо судом прийнято рішення за відсутності в матеріалах справи належним чином засвідчених доказів, такий спір вирішений судом на підставі недопустимих доказів (подібний правовий висновок викладений у постанові КГС ВС від 05.12.2018 у справі № 916/1813/16).
У силу вимог ч. 6 ст. 91 ГПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.
Як зазначалося, представником відповідачів заявлено клопотання про витребування оригіналів доказів у порядку ст. 91 ГПК України.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу (ч. 5 ст. 91 ГПК України).
У позовній заяві прокурором на виконання вимог п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України зазначено, що оригінали документів, долучені до позовної заяви, знаходяться: технічна документація із землеустрою щодо надання земельної ділянки в постійне користування, державний акт на право постійного користування знаходяться у ГУ Держгеокадастру у Рівненській області; статут ДП «ЦСЕНСМ», акти перевірок, матеріали інвентаризацій в ДП «ЦСЕНСМ»; реєстраційна справа ПСП «Промінь» - в матеріалах кримінального провадження, а також Здолбунівської окружної прокуратури.
Ухвалою суду від 27.02.2023 витребувано у Здолбунівської окружної прокуратури або у Фонду державного майна України, або ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" або ГУ Держгеокадастру у Рівненській області оригінали документів, долучені до позовної заяви, а ухвалами суду від 15.03.2023 та 17.04.2023 повторно у ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" оригінали документів, долучені до позовної заяви (ті, які наявні у державного підприємства, для огляду у судовому засіданні під час дослідження доказів).
На виконання вимог ухвал суду лише ГУ Держгеокадастру у Рівненській області надано оригінал Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 259509 від 09.02.2005.
Прокуратурою, Фондом державного майна України та ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" оригіналів документів не надано, позивачем повідомлено, що оригінали документів, долучені прокуратурою до матеріалів справи, у нього відсутні.
При цьому прокурором не повідомлено суд про інших осіб, в яких можуть знаходитися оригінали документів, а також не заявлено клопотання про їх витребування. В останньому судовому засіданні прокурором усно повідомлено суд про те, що прокуратурою вжито заходів щодо витребування в Міністерства аграрної політики та продовольства України оригінал акту № 48 приймання-передачі майна, прав і обов`язків на баланс ДП «Центр Сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" від 03.09.2012 (відповідних доказів не надано), однак суд звертає увагу, що від моменту винесення першої ухвали про витребування оригіналів документів минуло два місяці, протягом яких прокуратурою жодних заходів по отриманню таких документів не вживалося (при цьому про сумніви щодо відповідності поданих прокурором копій вже йшлося у відзиві відповідача-1, поданого до суду 21.10.2022) Також, як зазначалося, прокурор при зверненні до суду не зазначав Міністерство аграрної політики та продовольства України як орган, в якого знаходяться оригінали документів. Крім того, вказаний акт складався за участі ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" та безпосередньо стосувався прав та обов`язків останнього, відтак його оригінал є (або у всякому випадку мав би бути) у державного підприємства, в якого він і витребовувся судом. Про це також свідчить той факт, що саме ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" надало прокуратурі копії документів, долучені до матеріалів справи.
Отже, оригіналів документів, на яких ґрунтується право державної власності на спірне нерухоме майно, суду не надано.
Частиною 6 ст. 91 ГПК України унормовано, що якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Вказана норма є імперативною та застосовуються судом у будь-якому випадку ненадання оригіналу письмового доказу (за умови, що, зокрема учасник справи ставить під сумнів відповідність поданої копії).
Отже, прокурором у підтвердження заявлених позовних вимог в частині належності спірного нерухомого майна на праві державної власності доказів не надано (надано недопустимі докази, тобто належним чином не засвідчені, а оригінали таких документів, які тричі витребовувалися судом, не надані взагалі).
Щодо посилання прокуратури на Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 259509 від 09.02.2005 як на підставу права власності держави на спірні об`єкти нерухомого майна, то останній не є належним доказом, оскільки за своїм змістом та призначенням може засвідчувати лише право користування земельною ділянкою.
Стосовно актів перевірок (які також, як зазначалося, належним чином не засвідчені, а оригінали суду не надані), то останні є документами, складеними з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містять лише думку органу, який їх склав. Викладені в них висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, не є рішеннями суб`єкта владних повноважень, не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася. Акти ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документами, на підставі яких приймається відповідне рішення контролюючого органу (подібні висновки викладені у постанові КГС ВС від 18.02.2020 у справі № 910/17984/16).
Так само судом не приймається до уваги посилання представника Фонду державного майна України на лист Фонду державного майна України від 04.07.2022 № 10-47-8239, в якому зазначено, що в Єдиному реєстрі об`єктів державної власності обліковується ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" суб`єкт управління Фонд державного майна України та нерухоме державне майно, яке перебуває на його балансі, у тому числі шість об`єктів, що знаходяться за адресою: вул. Варшавська,7, с. Підлужне, Костопільський район, Рівненська область, оскільки такий лист не є належним доказом на підтвердження права державної власності на спірні об`єкти нерухомого майна, тоді як сам Реєстр (витяг з нього) суду не надано. При цьому суд звертає увагу, що за загальним правилом обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами тягаря доказування визначається предметом спору. Однак зазначене не позбавляє суд права витребувати у сторони докази у передбаченому ч. 4 ст. 74 ГПК України випадку. У свою чергу, за ч. 4. ст. 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
Судом під час розгляду справи не установлено існування недобросовісного здійснення прокурором та представником позивача процесуальними правами або обов`язками щодо доказів, радше мова може йти про професійний рівень осіб, відповідальних за підготовку позовної заяви та представництво інтересів держави в суді.
Суд звертає увагу, що такий доказ наявний у позивача (існування підстав, що унеможливлювали його подання судом не установлено) та мав бути поданий під час подання позовної заяви або продовж підготовчого провадження (яке тривало майже шість місяців з урахуванням зупинення провадження у справі), однак, як зазначалося, представник позивача обмежився лише посилання на Реєстр без долучення інформації з нього до матеріалів справи, а прокурор вказала, що поданих прокуратурою доказів достатньо для вирішення питання про
витребування майна на користь держави.
Згідно з ч. 2, 4, 5, 7 ст. 80 ГПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Частиною 2 ст. 164 ГПК України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються апеляційним судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України).
Окремо суд звертає увагу на таке.
Згідно з матеріалами справи, прокурор просить витребувати у відповідачів адмінбудинок площею 50,3 кв.м, будівлю для охорони площею 14,7 кв.м та ангар площею 1416,1 кв.м, що знаходяться по вул. Варшавська, 7 в с. Підлужне Рівненського району Рівненської області.
Як зазначалося, віндикаційний позов подається щодо індивідуально визначено майна.
Заразом у рішенні Підлужненської сільської ради Костопільського району Рівненської області від 30.04.2010 № 56 «Про присвоєння поштової адреси» вказано: присвоїти поштові адреси приміщенням, які належать Костопільській державній сортодослідній станції: адмінприміщення вул. Варшавська, 7 в с. Підлужне, Костопільській район, Рівненська область; склад-ангар - вул. Варшавська, 7-А в с. Підлужне, Костопільській район, Рівненська область. Інформації про присвоєння будівлі охорони поштової адреси взагалі нема.
Окрім того, у документах, долучених прокурором до позовної заяви, зокрема інвентарних описах основних засобів, містяться дані щодо року будівництва, а саме: адмінприміщення 1967, ангар 1992, сторожка 2004, у той же час ні прокурор, ні представник Фонду державного майна не змогли пояснити, ким побудовані вказані об`єкти нерухомого майна, яке підприємство (установа, заклад тощо) здійснювало свою діяльність за місцем їх знаходження станом на дату будівництва та на підставі чого воно набуло статусу державної власності та перейшло у користування Костопільської державної сортодослідної станції, правонаступником якої є ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу"(при цьому інвентарні описи датовані лише 2012, 2018 та 2019 роками).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому доказами, згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими та електронними доказами, відповідно до ч. 2 наведеної норми.
Основні положення про докази та доказування, наведені у главі 5 ГПК України, передбачають, що докази мають бути досліджені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності.
Статтями 76, 77 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Належність доказів стосується віднесення втіленої в доказі інформації до предмета доказування, а допустимість стосується форми, в якій ця інформація подається до суду.
Згідно з п. 2, 4, 5 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.
За положеннями ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Приписами ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.
Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідні правові висновки викладені у постанові КГС ВС від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18).
Принцип змагальності полягає в обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі. Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. В свою чергу суд, дослідивши надані сторонами докази, та з урахуванням переваги однієї позиції над іншою виносить власне рішення. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності (відповідний правовий висновок викладений у постанові КГС ВС від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18).
З урахуванням наведеної сутності принципу змагальності саме прокурор та позивач у справі мали довести належними та допустимими доказами ту обставину, на яку вони посилалися в обґрунтування заявлених позовних вимог, наявність права державної власності на спірні об`єкти нерухомого майна.
Заразом ні прокурором, ні позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, на підставі яких можна встановити приналежність спірного майна до державної власності, що є
самостійною та достатньою підставою для відмови у позові, відтак давати оцінку іншим аргументам сторін, зважаючи на встановлені обставини справи, є недоцільним.
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справах "Проніна проти України", «Серявін та інші проти України», "Ruiz Torija v. Spain2; тощо).
Щодо підсудності спору в частині вимог прокурора про витребування майна у фізичної особи.
У своїх постановах ВП ВС неодноразово вказувала, що судова юрисдикція це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства, зокрема цивільного та господарського. Правила визначення юрисдикційності відповідної справи встановлені процесуальними законами, якими регламентована предметна та суб`єктна юрисдикція - ст. 20 ГПК України, ст. 19 ЦПК України.
Так, у ст.19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна, або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Звідси можна дійти висновку, що загальні (цивільні) суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин у всіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства. Іншими словами, законодавець запровадив такі правила розмежування юрисдикції судів: загальна (цивільна) юрисдикція є всеохоплюючою; якщо справа не віднесена до юрисдикції інших (адміністративних чи господарських) судів, то вона підлягає розгляду загальним (цивільним) судом. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа). Натомість юрисдикцію господарських судів у спрощеному вигляді можна визначити так: спори, що виникають при здійсненні господарської діяльності.
Визначення правильної юрисдикційності того чи іншого спору має важливе значення. Адже Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово звертав увагу на те, що кожен має право на суд, встановлений законом, тобто відповідний орган повинен мати повноваження вирішувати питання, що належать до його компетенції, на основі принципу верховенства права (рішення ЄСПЛ від 29.04.1988 у справі «Белілос проти Швейцарії»); юрисдикцію суду має визначати закон (доповідь Європейської комісії від 12.10.1978 у справі «Занд проти Австрії»).
Юрисдикція того чи іншого юридичного конфлікту має визнавчатися виходячи з його сутності, з дійсних правовідносин, що склалися між учасниками такого конфлікту, а не з огляду на сформований позивачем склад сторін справи та сформульовані позивачем позовні вимоги (орієнтація на сутність конфлікту, який виник, а не на формальне зосередження на визначених позивачем сторонах спору чи його предметі).
Судом установлено, що прокурором одну з позовних вимог: витребування нерухомого майна - адмінприміщення пред`явлено до фізичної особи М. Романюка. Вказана фізична особа станом на дату виникнення спірних правовідносин (15.10.2022 дата набуття відповідачем-2 спірного майна) була зареєстрована підприємцем, про що свідчить витяг з ЄДРЮОФОПГФ. Як пояснив представник відповідача-2 в судовому засіданні, яке відбулося 01.05.2023, адмінприміщення хоч і придбавалося відповідачем-2 як фізичною особою, однак для здійснення ним підприємницької діяльності.
За таких обставин судом установлено, що характер спірних правовідносин свідчить про те, що спір в частині відповідача-2 виник з господарської діяльності останнього (зважаючи на цільове призначення спірного майна - адмінприміщення, його використання в підприємницькій діяльності відповідачем-2, а також відсутності заборони щодо можливості використання у підприємницькій діяльності майна, придбаного підприємцем як фізичною особою), а відтак вказаний спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні судом, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 4 962,00 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи, що у задоволенні позову відмовлено, відтак судовий збір покладається на прокуратуру.
Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову Керівника Здолбунівської окружного прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Фермерського господарства «Агротех-Р», ОСОБА_1 про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння відмовити.
Позивач: Фонд державного майна України (вул. Генерала Алмазова, 18/9, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код 00032945).
Відповідач-1: Фермерське господарство «Агротех-Р» (вул. 8 Березня, 6-Г, оф. 3, м. Костопіль, Рівненська область, 35000, ідентифікаційний код 42045850).
Відповідач-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повне судове рішення складене та підписане 03.05.2023.
Суддя О.Андрійчук
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 01.05.2023 |
Оприлюднено | 05.05.2023 |
Номер документу | 110598597 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) про державну власність щодо усунення перешкод у користуванні майном |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні