Рішення

від 24.04.2023 по справі 924/1019/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" квітня 2023 р. Справа № 924/1019/22

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., за участю секретаря судового засідання Лежніної Я.С. розглянувши матеріали

за позовом заступника керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури, м. Кам`янець-Подільський в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Жванецької сільської ради с. Жванець, Кам`янець-Подільського району

до Фермерського господарства "Еко-Земля" м. Кам`янець - Подільський, Хмельницька область

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

- ОСОБА_1 , м. Кам`янець-Подільський, Хмельницька область

- ОСОБА_2 , м. Кам`янець-Подільський, Хмельницька область

про витребування з незаконного володіння земельну ділянку площею 1,8 га кадастровий номер 6822487900:03:002:0013, за адресою с. Межигір, Кам`янець - Подільського району, Хмельницької області

Представники сторін:

позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився

третіх осіб: не з`явились

за участю Рибачук О.Г. прокурора відділу Хмельницької обласної прокуратури

У судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справ.

Ухвалою від 02.01.2023р. відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 23.01.2023р. У підготовчих засіданнях 23.01.2023р., 02.02.2023р., 13.02.2023р., 28.02.2023р., 13.03.2023р. оголошувалась перерва до 03.04.2023р. У підготовчому засіданні 03.04.2023р. закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 13.04.2023р. Ухвалою від 13.04.2023р. судове засідання відкладено на 24.04.2023р.

Виклад позицій учасників справи, заяви, клопотання.

Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Жванецької сільської ради про витребування з незаконного володіння Фермерського господарства "Еко-Земля" земельну ділянку площею 1,8 га кадастровий номер 6822487900:03:002:0013, за адресою с. Межигір, Кам`янець - Подільського району, Хмельницької області.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в березні 2015 року державним реєстратором Реєстраційної служби Кам`янець-Подільського міськрайонного управління юстиції на підставі рішення Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району №20 від 29.08.2014р. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_2 права приватної власності на об`єкт нерухомого майна: земельну ділянку з кадастровим номером 6822487900:03:002:0013, площею 1,8 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Вказує, що державним реєстратором на ім`я ОСОБА_2 14.03.2015р. видано Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія та номер 34919401 на земельну ділянку кадастровий номер 6822487900:03:002:0013, площею 1,8га. Натомість, як вказує прокурор, спірна земельна ділянка у власність, у порядку встановленому законом не передавалась, а саме - рішення Сокільської сільської ради № 20 від 29.08.2014р., зазначене як підстава реєстрації права власності на нерухоме майно уповноваженим органом не приймалось.

Повідомляє, що за фактом службового підроблення рішень органу місцевого самоврядування, що в подальшому стали підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки, в тому числі спірну, прокуратурою області 18.10.2022р. внесено відомості до ЄРДР за №42022242230000034 (ч. 1 ст. 366 КК України), триває досудове розслідування.

В подальшому, як вказує прокурор, ОСОБА_2 на підставі договору дарування земельної ділянки від 11.11.2016р. №1025 відчужила земельну ділянку ОСОБА_1 який, на підставі акту приймання-передачі земельних ділянок від 24.04.2020 року передав в безоплатне користування вказану земельну ділянку ФГ "ЕКО-ЗЕМЛЯ".

Враховуючи вказане, прокурор вважає, що спірна земельна ділянка підлягає витребуванню у ФГ "ЕКО-ЗЕМЛЯ" на користь Жванецької сільської ради, яка в свою чергу, згідно інформації від 02.12.2022р. №1616/07-20 за вказаним фактом заходи претензійно-позовного характеру не вживала та вживати не буде. Як на правову підставу позовних вимог прокурор посилається на ст. 90, ч.1, 2, ст. 116, 125, 126, 152, 153 ЗК України, ст. 15, ч. 1 ст. 321, 328, 388 ЦК України.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 у письмових поясненнях від 26.01.2023р. проти позову заперечує, у його задоволенні просить відмовити. Зокрема вважає, що доводи прокурора про відсутність в архіві інформації про прийняття таких рішення Сокільською сільською радою № 20 від 29.08.2014р. не заслуговують уваги, оскільки свідчать про неналежне виконання своїх функціональних обов`язків посадовими особами сільської ради, а не про відсутність такого рішення. Зауважує, що рішення про передачу у власність земельної ділянки (кадастровий номер 6822487900:03:002:0013) Сокільською сільською радою приймалось та є правомірними.

Окрім того, зазначає, що прокурору стало відомо про порушене право Сокільської сільської ради (правонаступником якої є Жванецька сільська рада) лише в ході виявлення прокурором правопорушення. За фактом службового підроблення рішення органу місцевого самоврядування було внесено відомості до ЄРДР за №42022242230000034 від 19.10.2022 р. Вказує, що листом №1616/07-20 від 02.12.2022 року Жванецька сільська рада повідомила, що нею не приймались заходи щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку із відсутністю інформації про їх незаконне вибуття з комунальної власності. Однак, третя особа вважає, що виявлення прокурором правопорушення 18.10.2022 року, жодним чином не скасовує презумпцію можливості та обов`язку Жванецької сільської ради знати про свої права та належно і ретельно виконувати власні обов`язки. Зауважує, що отримання заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою до Сокільської сільської ради та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність свідчить про те, що остання, фактично була обізнана у можливому порушені своїх цивільних прав з моменту підписання Актів погодження меж земельної ділянки із суміжними землевласниками та землекористувачами від 09.01.2014 року. Таким чином, вважає, що строк позовної давності по витребуванню земельної ділянки у комунальну власність - сплинув 09.01.2019 року.

Прокурор у додаткових поясненнях від 13.02.2023р. вважає, що відсутність спрямованих на відчуження земельної ділянки на користь ОСОБА_2 рішення повноважного органу місцевого самоврядування (про затвердження проекту землеустрою та передача у приватну власність) - Сокільської сільської ради - означає, що орган місцевого самоврядування, як власник землі, волю на відчуження спірної ділянки не виявив, тому вона вибула з володіння власника поза його волею - без прийняття ним відповідного рішення. Тому твердження ОСОБА_1 щодо прийняття органом місцевого самоврядування відповідного рішення щодо передачі у власність ОСОБА_2 спірної земельної ділянки не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується долученими до позовної заяви доказами.

Щодо пропуску строку позовної давності прокурор зазначає, що в ході вивчення відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з метою встановлення фактів зловживання громадянами своїм право на безоплатну приватизацію земельних ділянок в межах одного виду використання, у жовтні 2022 року окружною прокуратурою скеровано відповідні запити до державних органів влади та органів місцевого самоврядування, в тому числі, які стосуються спірної земельної ділянки, а саме до Жванецької сільської ради, архівного відділу Кам`янець-Подільської РДА (копії запитів та відповіді до них долучено до позовної заяви). Вказує, що за результатами опрацювання отриманої інформації та системного аналізу отриманих документів, виявлено факт незаконного оформлення права власності на земельну ділянку кадастровий номер 6822487900:03:002:0013. Вищевказане підтверджує той факт, що прокурор не міг довідатися про таке порушення раніше лише шляхом моніторингу відкритих джерел інформації, оскільки у Державний реєстр речових прав державним реєстратором як підставу реєстрації права власності на спірну земельну ділянку долучено рішення Сокільської сільської ради (№ 20 від 29.08.2014р.), які уповноваженим органом не приймались.

За виявленим фактом підробки та використання рішення органу місцевого самоврядування, що в подальшому стало підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки, в тому числі і спірну, прокуратурою 18.10.2022р. внесено відомості до ЄРДР за №42022242230000034 (ч. 1 ст. 366 КК України) та розпочато досудове розслідування.

Повідомляє, що листом №52-9367вих-22 від 18.11.2022р. прокуратура повідомила Жванецьку сільську раду про виявлені порушення вимог земельного законодавства під час оформлення права власності на спірні земельні ділянки та в подальшому отримано інформацію про не вжиття відповідних заходів судово-претензійного характеру, у зв`язку з відсутністю інформації. Таким чином, зауважує прокурор, Жванецькій сільській раді про порушення закону та порушення, у зв`язку з цим, прав і охоронюваних законом інтересів територіальної громади стало відомо лише у листопаді 2022 року, тобто з моменту отримання запитів прокурора.

Крім того, зазначає прокурор, відповідач набув право власності на спірну земельну ділянку на підставі акту приймання-передачі від 24.04.2020 року, яким передано ОСОБА_1 в безоплатне користування спірну земельну ділянку ФГ "ЕКО-ЗЕМЛЯ" (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради Хмельницької області від 25.08.2020р.). З урахуванням вищевикладеного, стверджує прокурор, відсутні підстави вважати про сплив строку позовної давності, оскільки з позовом про витребування майна у ФГ "ЕКО-ЗЕМЛЯ", прокурор в інтересах органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах Жванецької сільської ради (як правонаступника Сокільської сільської ради) звернувся 21.12.2022р., тобто в межах загального строку позовної давності у три роки.

Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує та зазначає, що позивачем не доведено факту незаконного вибуття земельної ділянки з власності органу місцевого самоврядування без його відома, факту підробки рішення Сокільської сільської ради. Крім того, вважає, що суду надано докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом, у тому числі не зазначено передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави. У позові просить відмовити.

11.01.2023р. третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача подано заяву про залишення позовної заяви без руху. оскільки прокурором не вказано ціну позову. Розглядаючи дану заяву судом береться до уваги, що відповідно до п.2 ч.1 ст. 163 ГПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оцінку земель" вартість земельної ділянки - еквівалент цінності земельної ділянки, виражений у ймовірній сумі грошей, яку може отримати продавець. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита, при міні, спадкування та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат лісогосподарського вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель (ст. 5 Закону України "Про оцінку земель").

Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.11.2021р. (справа №905/1680/20, п. 7.21-7.28) земельним законодавством та Податковим Кодексом України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98 - 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору.

Враховуючи вищевикладене, загальна вартість витребовуваного майна земельної ділянки, кадастровий номер 6822487900:03:002:0013, площею 1,8га складає 41856,96грн,, що підтверджується наданим до матеріалів справи витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Відповідно прокуратурою сплачено судовий збір у розмірі 2481грн.

З огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для залишення позовної заяви без руху, а тому відмовляє у заяві третьої особи.

07.03.2023р. від відповідача надійшла заява про застосування позовної давності, де останнім викладено доводи аналогічні доводам наведеним у письмових поясненнях третьої особи, без самостійних вимог щодо предмету спору гр. ОСОБА_1 від 25.01.2023р., окрім того, змінено висновки щодо дати спливу строку позовної давності для подання позовної заяви прокуратурою, з 09.01.2019р. на 29.08.2017р. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Прокурор у запереченнях на заяву відповідача про застосування строку позовної давності (від 20.03.2023р. наводить доводи аналогічні доводам зазначеним у позовній заяві та додаткових поясненнях від 13.02.2023р., а також повідомив, що долучені до матеріалів справи письмові докази (копії: протоколу 46 позачергової сесії 6-го скликання Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району від 29.08.2014р. та прийняті рішення цієї сесії) спростовують твердження свідків ОСОБА_4 (як колишнього голови Сокільської сільської ради), ОСОБА_5 (колишнього секретаря Сокільської сільської ради), ОСОБА_6 (колишнього депутата Сокільської сільської ради) щодо фактичного винесення та прийняття 46-ю сесією Сокільської сільської ради питань про затвердження технічної документації із землеустрою та передачі спірних земельних ділянок у приватну власність ОСОБА_2 , оскільки відповідні повноваження щодо ведення протоколу сесії сільської ради, його підписання входили до їх безпосередніх посадових обов`язків відповідно до займаних посад. Вказує, що відповідно до вимог Закону України "Про місцеве самоврядування", факт проведення 46-ї позачергової сесії Сокільської сільської ради 29.08.2014р., перелік питань які виносились на розгляд відповідної сесії та щодо яких приймались відповідні рішення, відображаються у протоколі відповідної сесії. Стверджує, що в даному випадку, показання свідків не можуть встановлювати обставини (факти), які відповідно до законодавства відображаються (обліковуються) у відповідних документах, як наслідок, в силу ст. ст. 77, 87 ГПК України подані відповідачем заяви свідків є не допустимими доказами. Звертає увагу суду, що згідно нотаріально засвідченої заяви свідка ОСОБА_4 , остання вказала, що станом на 27.02.2023р. у межах кримінального провадження №42022242230000034 щодо відомих їй обставин справи в якості свідка не допитувалась та висловила готовність щодо надання відповідних показів. При цьому, повідомляє прокурор, за матеріалами кримінального провадження №42022242230000034 свідок ОСОБА_4 (якій у межах цього ж кримінального провадження повідомлено про підозру за фактами зловживання службовим становищем та службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України), 28.02.2023р. відмовилась від надання згоди на відібрання експериментальних зразків почерку для проведення судової почеркознавчої експертизи документів - рішень, що стали підставою для реєстрації права власності на спірні земельні ділянки.

Прокурор в судовому засіданні 24.04.2023р. підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник позивача в судове засідання 24.04.2023р. не з`явився. При цьому, судом враховується, що 07.03.2023р. Жванецькою сільською радою подано до суду клопотання про розгляд справи без участі представників позивача.

Представники відповідача та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в судове засідання 24.04.2023р. не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується надісланням ухвали суду від 13.04.2023р. на адресу відповідача визначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також на наявні у матеріалах справи, поштові адреси третіх осіб.

Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми ч. ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи та те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представників відповідача та третіх осіб за матеріалами справи.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

Рішенням Сокільської сільської ради від 29.08.2014р. № 20 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 6822487900:03:002:0013) гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства за адресою: с. Межигір, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області. Надано гр. ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 1,8000га. за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення Сокільської сільської ради, що розташована у межах населеного пункту с. Межигір на території Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, для ведення особистого селянського господарства.

За договором дарування земельної ділянки від 11.11.2016р. ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_1 у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 1,8га, кадастровий номер 6822487900:03:002:0013, що розташована за адресою: с. Межигір, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області. Договір посвідчено приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського міського нотаріального округу Хмельницької області та зареєстровано в реєстрі за № 1025.

Рішенням першої організаційної сесії VII скликання Жванецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області №8 від 02.01.2018р. розпочато процедуру реорганізації, в тому числі Сокільської сільської ради шляхом приєднання до Жванецької сільської ради. Жванецька сільська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Сокільської сільської ради.

Рішенням №1 від 24.02.2020р. засновника Фермерського господарства "Еко-Земля", ОСОБА_1 створено ФГ "Еко-Земля", відповідно до пункту 7 рішення: землі фермерського господарства складаються, в тому числі з земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6822487900:03:002:0013, площею 1,8га, що розташована за адресою: с. Межигір, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області.

Відповідно до Акта приймання-передачі земельних ділянок від 24.04.2020 року ОСОБА_1 передав в безоплатне користування Фермерському господарству "Еко-Земля" (підписано керівником Дивдик Мирослав Васильович) земельні ділянки, в тому числі земельну ділянку з кадастровим номером 6822487900:03:002:0013, площею 1,8га цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: с. Межигір, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області.

Листом від 07.10.2022р. №52-8214вих-22 керівник окружної прокуратури звернувся до архівного відділу Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації про надання належним чином засвідченої копії протоколу сесії Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району (з усіма наявними додатками) та усіх рішень відповідної сесії Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району, яка відбулась 29.08.2014 року.

Листом №70/04-06 від 17.10.2022р. Архівний відділ Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації надано Кам`янець-Подільській окружній прокуратурі належним чином завірені копії Протоколу №1 46 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 29.08.2014р.; Рішення №1 46 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 29.08.2014р. "Про внесення змін до сільського бюджету Сокільської сільської ради на 2014 рік"; Рішення №2 46 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 29.08.2014р. "Про затвердження мережі клубних закладів культури на території Сокільської сільської ради"; Рішення №3 46 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 29.08.2014р. "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку" - гр. ОСОБА_7 ; Рішення №4 46 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 29.08.2014р. "Про роботу закладів культури"; Рішення №5 46 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 29.08.2014р. "Про скасування рішення 45 сесії сільської ради VI скликання №5 від 08.08.2014р."; Рішення №6 46 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 29.08.2014р. "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність під гаражне будівництво гр. ОСОБА_8 "; Рішення №7 46 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 29.08.2014р. "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_8 "; Рішення №8 46 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 29.08.2014р. "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку" - гр. ОСОБА_9 "; Рішення №9 46 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 29.08.2014р. "Про передачу надходжень на виконання заходів районної програми шкільний автобус на 2013 - 2015 роки"; Угода Про передачу іншої субвенції з сільського бюджету районному бюджету Кам`янець-Подільського району від 29.08.2014р.

Листом №52-8290-вих від 12.10.2022р. керівник окружної прокуратури звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про надання інформації щодо правового статусу (форма власності, категорія земель, вид використання в межах категорій, склад угідь, площа, розташування в межах чи за межами населеного пункту) земельних ділянок, в тому числі з кадастровим номером 6822487900:03:002:0013 до моменту їх передачі у приватну власність згідно обліковими даними та ін.

У відповідь на лист Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомило прокуратуру, що земельна ділянка з кадастровим номером 6822487900:03:002:0013 станом на 29.08.2014р. мала такий правовий статус: форма власності - комунальна, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид використання в межах категорії - особисте селянське господарство, склад угідь - рілля, місце розташування - в межах населеного пункту с. Межигір. Крім того управління зазначило, що запитувана земельна ділянка не підлягала передачі до комунальної власності Жванецької сільської ради після завершення процесу їх інвентаризації.

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.10.2022р. прокуратурою зареєстровано кримінальне провадження за №42022242230000034, за ч. 1 ст.366 КК України, по факту незаконного вибуття з комунальної власності Сокільської (Жванецької) сільської ради земельних ділянок загальною прощею 15,6 га без відповідного рішення сесії сільської ради.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, №316578230 від 01.12.2022р., 05.03.2015р. було зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6822487900:03:002:0013 за громадянкою ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 , виданого 14.03.2015р. Реєстраційною службою Кам`янець-Подільського міськрайонного управління юстиції. В подальшому на підставі договору дарування №1025 від 11.11.2016р. припинено право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку на користь ОСОБА_1 . 19.08.2020р. право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за Фермерським господарством "Еко-Земля" (код ЄДРПОУ 43532443) на підставі акту приймання передачі нерухомого майна № б/н від 24.04.2020р.

Листом №52-9285-вих-22 від 16.11.2022р. керівник окружної прокуратури звернувся до Жванецької сільської ради про надання інформації про те, чи вільні від забудови земельні ділянки, в тому числі з кадастровим номером 6822487900:03:002:0013.

Жванецька сільська рада повідомила прокуратуру, що земельна ділянка з кадастровим номером 6822487900:03:002:0013 вільна від забудови.

18.11.2022р. листом №52-9367вих-22 прокуратура звернулася до Жванецької сільської ради з вимогою надати інформацію чи було відомо Жванецькій сільській раді про незаконне вибуття з комунальної власності земельних ділянок, в тому числі з кадастровим номером 6822487900:03:002:0013, чи вживались Жванецькою сільською радою заходи щодо витребування вказаної земельної ділянки та чи має намір звертатися в майбутньому до суду для захисту порушеного права.

Жванецька сільська рада повідомила прокуратуру, що нею не приймалися заходи щодо повернення земельної ділянки з кадастровим номером 6822487900:03:002:0013, у зв`язку з відсутністю інформації про їх незаконне вибуття з комунальної власності. Натомість не заперечує щодо здійснення Кам`янець-Подільською окружною прокуратурою заходів державного впливу щодо вирішення даного питання.

Прокуратурою надіслано на адресу Жванецької сільської ради повідомлення №52-9828вих-22 про встановлення підстав та намірі здійснювати представництво інтересів держави в суді.

В матеріалах справи також наявні копії: Рішення №27 41 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області від 27.12.2013р. "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 ", Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства в с. Межигір, Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області розроблений ПП "Земля 2012" (за підписом директора ОСОБА_1 та виконавця робіт ОСОБА_10 ) та внесений до Державного земельного кадастру 24.04.2014 року, копії заяв свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 які засвідчили, що під час їхньої роботи в раді були прийняті ряд рішень, зокрема щодо: "Надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 №27 від 27.12.2013р.; "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 " №20 від 29.08.2014р.; Засвідчують, що наведені рішення приймалися шляхом голосування місцевими депутатами на 46 сесії Сокільської сільської ради.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів (визнання більш вірогідними), аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч.3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 ст. 53 ГПК України).

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020р.

Також Велика Палата Верховного Суду при розгляді вказаної справи звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У даній справі заступник керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Жванецької сільської ради до Фермерського господарства "Еко-Земля" про витребування з незаконного володіння у комунальну власність Жванецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області земельну ділянку з кадастровим номером 6822487900:03:002:0013, загальною площею 1,8 га, що розташована за адресою: с. Межигір, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області, оскільки Жванецька сільська рада не вживала самостійно заходів щодо усунення порушень чинного законодавства України.

Суд зазначає, що ст. ст. 13, 14 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Правовідносини, пов`язані з наданням у власність земель із державної чи комунальної власності, становлять "суспільний", "публічний" інтерес.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 16 та ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Статтею 80 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що самостійними суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 12 ЗК України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема розпорядження землями територіальних громад.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч. 1 ст. 122 ЗК України).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 № 1423-IХ, який набрав чинності з 27.05.2021р., доповнено розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України пунктом 24 наступного змісту: "З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті."

Таким чином, на цей час органи місцевого самоврядування наділені повноваженнями на розпорядження земельними ділянками як в межах, так і за межами населеного пункту.

Відповідно, до інформації, розміщеної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Сокільська сільська рада (код ЄДРПОУ 04404088) перебуває у стані припинення, в результаті реорганізації.

Сесією Жванецької сільської ради 02.01.2018р. прийнято рішення №8 "Про реорганізацію Ластовецької, Гринчуцької, Сокільської, Рудської сільських рад шляхом: приєднання до Жванецької сільської ради". Згідно вказаного рішення Жванецьку сільську раду (код ЄДРПОУ 04404036) слід вважати правонаступником активів та пасивів всіх майнових прав та обов`язків Сокільської сільської ради (код ЄДРПОУ 04404088).

Жванецька сільська рада зареєстрована, як юридична особа з організаційно-правовою формою - орган місцевого самоврядування, що підтверджується інформацією з Єдиного-державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та не перебуває в процесі припинення.

Отже, згідно з ч. 1 ст. 122 ЗК України до повноважень Жванецької сільської ради відноситься передача земельних ділянок у власність або у користування із земель комунальної власності відповідної територіальної громади для всіх потреб.

Статтею 181 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення, виконання функцій місцевого самоврядування.

Оскільки, позовні вимоги у даній справі стосуються земельної ділянки, яка вибула з володіння територіальної громади Сокільської сільської ради, правонаступником якої є Жванецька сільська рада, відтак остання є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

З огляду на викладене, заступник керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури звертався до Жванецької сільської ради із повідомленням про обставини незаконного отримання гр. ОСОБА_2 земельної ділянки та просив повідомити прокуратуру про те, чи вживались та чи будуть вживатись Жванецькою сільською радою заходи щодо витребування останньої у комунальну власність (лист №52-9367вих-22 від 18.11.2022р.).

У відповідь Жванецька сільська (№1616/07-20 від 02.12.2022р.) повідомила, що нею не приймалися заходи щодо повернення земельної ділянки з кадастровим номером 6822487900:03:002:0013, у зв`язку з відсутністю інформації про її незаконне вибуття з комунальної власності, при цьому не заперечила щодо здійснення Кам`янець-Подільською окружною прокуратурою заходів державного впливу щодо вирішення даного питання.

Зважаючи на викладене, Керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури на підставі ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомив Жванецьку сільську раду про намір здійснення представництва в суді законних інтересів держави в особі Жванецької сільської ради шляхом пред`явлення позову до суду.

Отже, матеріали справи свідчать, що листування прокурора з Жванецькою сільською радою з приводу спірної земельної ділянки тривало з листопада 2022 року, однак Жванецькою сільською радою протягом розумного строку не були вжиті жодні заходи для усунення порушення інтересів держави, зокрема, орган місцевого самоврядування самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави. Більш того, позивач повідомив, що не заперечує щодо здійснення Кам`янець-Подільською окружною прокуратурою заходів державного впливу щодо вирішення даного питання. Вказані обставини є достатнім аргументом для підтвердження бездіяльності Жванецької сільської ради та достатньою підставою для звернення прокурора до суду із позовом в інтересах держави в особі вказаного органу.

Зважаючи на викладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Жванецької сільської ради.

Згідно з приписами ч.1 ст. 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст.317 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 387 ЦК України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

При цьому, відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо згідно зі статтею 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Згідно із ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Зі змісту вказаних норм убачається, що власник майна, який фактично позбавлений можливості володіти й користуватися майном в результаті його незаконного вибуття з володіння за наявності певних умов має право витребувати таке майно із чужого володіння.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Позивачем за віндикаційним позовом може бути неволодіючий власник, а відповідачем - має бути незаконний володілець майна власника, який може і не знати про неправомірність свого володіння та утримання такого майна. При цьому незаконними володільцями вважаються як особи, які безпосередньо неправомірно заволоділи чужим майном, так і особи, які придбали майно не у власника, тобто у особи, яка не мала права ним розпоряджатися.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, визнання права власності на спірне майно не є ефективним способом захисту прав; при цьому позивач у межах розгляду справи про витребування майна з чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним; таке рішення за умови його невідповідності закону не тягне правових наслідків, на які воно спрямоване. Подібні за змістом висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019р. у справі №911/3749/17, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 21.11.2018р. у справі №444/1786/15, від 21.08.2019р. у справі № 911/3681/17, від 19.11.2019р. у справі № 911/3680/17.

Суд встановив, що у матеріалах справи наявні копія Рішення 46 сесії VI скликання Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області № 20 від 29.08.2014р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу земельної ділянки у власність", згідно якого затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 6822487900:03:002:0013 гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства за адресою: с. Межигір, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області. Надано гр. ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 1,8000га. за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення Сокільської сільської ради, що розташована у межах населеного пункту с. Межигір на території Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, для ведення особистого селянського господарства. Підписано - голова Сокільської ради ОСОБА_11.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та, здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 25 Закону №280/97-ВР визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону №280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частиною 16 статті 46 Закону №280/97-ВР встановлено, що протоколи сесій сільської, селищної, міської ради, прийняті нею рішення підписуються особисто сільським, селищним, міським головою, районної у місті, районної, обласної ради - головою відповідної ради, у разі їх відсутності - відповідно секретарем сільської, селищної, міської ради, відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради, а у випадку, передбаченому частинами сьомою та восьмою цієї статті, - депутатом ради, який за дорученням депутатів головував на її засіданні.

За правилами частин 1, 2, 3 статті 59 Закону №280/97-ВР (в редакції чинній на 29.08.2014) рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради приймається відкритим (у тому числі поіменним) або таємним голосуванням. Таємне голосування обов`язково проводиться у випадках, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону.

Враховуючи викладене, судом з наявних у матеріалах справи засвідчених архівних копій протоколу 46 позачергової сесії 6-го скликання Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району від 29.08.2014 року та усіх прийнятих рішень відповідної сесії, як документів постійного зберігання архівного фонду "Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області за 2014 рік", встановлено, що питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу її у власність ОСОБА_2 на відповідній сесії не розглядалось, рішення Сокільської сільської ради № 20 від 29.08.2014р., яке слугувало підставою для реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 6822487900:03:002:0013 сільською радою не приймалось.

Враховуючи наведене, відсутність спрямованого на відчуження земельної ділянки на користь ОСОБА_2 рішень повноважного органу місцевого самоврядування (про затвердження проекту землеустрою та передача у приватну власність) - Сокільської сільської ради - означає, що орган місцевого самоврядування, як власник землі, волю на відчуження спірної ділянки не виявив, тому вони вибули з володіння власника поза його волею - без прийняття ним відповідного рішення.

Надання дозволу уповноваженим органом місцевого самоврядування на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності не означає позитивного рішення про передачу її в користування або у власність, а направлене на ідентифікацію земельної ділянки, яка в подальшому може стати предметом договору оренди (відчуження) за умови досягнення сторонами згоди щодо умов такого договору. Відповідні висновки узгоджуються з правовою позицією зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 4 грудня 2018 року у справі № 32/563 (провадження № 12-172гс18). Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати ВС від 30 травня 2018 року у справі №826/5737/16 (провадження № 11-475апп18).

Відповідно до ч. 1 - ч. 7 ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії. У такому випадку суд після ухвалення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України. У разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.

З огляду на викладене, доводи ОСОБА_1 щодо правомірності набуття права власності на спірну земельну ділянку первісним власником, з підстав прийняття сільською радою рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, судом до уваги не приймаються.

Стосовно заяв свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 судом приймається до уваги, що відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оскільки, згідно з архівною копією Протоколу №1 46 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 29.08.2014р. на сесії ради рішення № 20 від 29.08.2014р. щодо передачі спірної земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_2 не приймалось, твердження свідків ОСОБА_4 (як колишнього голови Сокільської сільської ради), ОСОБА_5 (колишнього секретаря Сокільської сільської ради), ОСОБА_6 (колишнього депутата Сокільської сільської ради) щодо фактичного винесення та прийняття 46-ю сесією Сокільської сільської ради питань про затвердження технічної документації із землеустрою та передачі спірної земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_2 судом до уваги не приймаються, оскільки відповідні повноваження щодо ведення протоколу сесії сільської ради, його підписання входили до їх безпосередніх посадових обов`язків відповідно до займаних посад.

Оскільки, земельна ділянка площею 1,8000 га кадастровий номер 6822487900:03:002:0013, що розташована за адресою с. Мижгір, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області, вибула з державної власності на підставі рішення Сокільської сільської ради № 20 від 29.08.2014р., яке не відповідає закону, то суд дійшов висновку, що волі держави на таке вибуття не було. Вказане узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 26.11.2019р. по справі №914/3224/16 та від 29.05.2019р. по справі № 367/2022/15-ц.

Установлення цього факту є достатнім для того, щоб у позивача виникли правові підстави для витребування спірної земельної ділянки в порядку статті 388 ЦК України.

Як вбачається із змісту інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, №316578230 від 01.12.2022р., гр. ОСОБА_2 на підставі договору дарування №1025 від 11.11.2016р. відчужила право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6822487900:03:002:0013, площею 1,8га на користь ОСОБА_1 , який в свою чергу на підставі акту приймання передачі нерухомого майна №б/н від 24.04.2020р., передав вказану земельну ділянку у власність Фермерського господарства "Еко-Земля" (код ЄДРПОУ 43532443).

Оскільки земельна ділянка з кадастровими номерами 6822487900:03:002:0013 вибула з комунальної власності поза волею належного розпорядника землі, що встановлено судом вище, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для витребування їх з незаконного володіння відповідача на підставі ст. 388 ЦК України.

Поряд із цим встановлені у даній справі обставини підтверджують, що спосіб, в який земельна ділянка, з кадастровим номером 6822487900:03:002:0013, вибула із комунальної власності, свідчать про низку послідовних дій щодо отримання в приватну власність з комунальної власності останньої з одночасним вчиненням дій щодо унеможливлення подальшого її повернення.

Тому в даному випадку власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018р. у справі №183/1617/16 (провадження № 14- 208цс18, пункти 85, 86), від 21.08.2019р. у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 38), від 22.01.2020р. у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19, пункт 34), від 22.06.2021р. у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 74) та інших.

Право власності дійсного власника презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна, відтак право територіальної громади в особі Жванецької сільської ради на спірну земельну ділянку підлягає захисту шляхом пред`явлення віндикаційного позову.

Судом зауважується, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно.

Водночас, на наявність прав власника на майно не впливає і та обставина, що воно було предметом угоди щодо відчуження, укладеної іншими способами, оскільки дійсний власник не був стороною такої угоди.

При цьому, ст. 346 ЦК України не передбачено підстав припинення права власності дійсного власника у зв`язку із передачею земельної ділянки, реєстрацію права власності на неї за іншими особами, у тому числі у випадку відчуження власником свого майна, що відбулося без участі та поза волею дійсного власника.

У таких випадках чинність таких правочинів, державної реєстрації прав на майно за іншими особами чи наявність у них правовстановлюючих документів не є перешкодою для витребування власником свого майна від добросовісного набувача на підставі ст. 388 ЦК України, що є належним способом захисту.

Такий висновок цілком узгоджується з правовою позицією Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права, яка викладена у постановах від 21.02.2018р. у справі №363/2936/15-ц, від 12.06.2018 у справі №916/3727/15, від 09.07.2018р. у справі №910/3513/17.

У цій справі незаконна державна реєстрація земельної ділянки у відповідному реєстрі, фактично стала інструментом, який обумовив формальне набуття відповідачем права власності на спірну земельну ділянку.

Набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам).

Отже, належним відповідачем за позовом про витребування від (стягнення з) особи земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право власності на таку ділянку. Якщо земельною ділянкою неправомірно (на думку позивача, який вважає себе власником) заволодів відповідач, то віндикаційний позов відповідає належному способу захисту прав позивача: власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Вищезазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021р. у справі № 359/3373/16-ц.

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що передумовою набуття права власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку було попереднє незаконне її вибуття з комунальної власності, належним та ефективним способом захисту інтересів держави є заявлення вимоги про витребування з незаконного володіння останнього набувача ФГ "Еко-земля" у комунальну власність Жванецької сільської ради (правонаступника Сокільської сільської ради) такої земельної ділянки.

Також суд приймає до уваги, що гарантування державою об`єктивності, достовірності, повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження й обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав є загальними засадами цієї реєстрації (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно (п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Цей припис слід розуміти так, що рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

На підставі такого рішення суду для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, не потрібно окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем.

Відтак, пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018р. у справі № 488/5027/14-ц).

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності, суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 3 та ч.4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За загальним правилом ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, за змістом ст.ст. 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

При цьому і в разі пред`явлення позову особою, право якої порушене, і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, позовна давність починає обчислюватися з одного й того самого моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів або інтересів територіальної громади.

Це правило пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №910/18560/16, якщо у передбачених законом випадках у разі порушення або загрози порушення інтересів держави з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів (відповідний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі N 362/44/17).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фінікарідов проти Кіпру" механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права.

Відповідно до вимог ст.ст. 330, 387, 388, 658 ЦК України право власності дійсного власника підлягає захисту протягом всього часу наявності у особи титулу власника майна, а єдиним обмеженням права власності у часі є інститут набувальної давності, який передбачає право особи, яка добросовісно заволоділа майном, отримати його у власність зі спливом певного строку, встановленого законом, якщо дійсний власник не звернеться до цього часу з вимогою про витребування майна. Згідно з ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами вивчення відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з метою встановлення фактів зловживання громадянами своїм право на безоплатну приватизацію земельних ділянок в межах одного виду використання, окружною прокуратурою виявлено факт незаконного заволодіння земельними ділянками на території Жванецької (на момент виникнення спірних правовідносин Сокільської) сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

Зокрема, в ході вивчення, у жовтні 2022 року окружною прокуратурою скеровано відповідні запити до державних органів влади та органів місцевого самоврядування, в тому числі, які стосуються спірної земельної ділянки, а саме до Жванецької сільської ради, архівного відділу Кам`янець-Подільської РДА.

За результатами опрацювання отриманої інформації та системного аналізу отриманих документів, виявлено факт незаконного оформлення права власності на земельні ділянки, в тому числі з кадастровим номером 6822487900:03:002:0013 яка розташовані: с. Межигір, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області, зокрема за відсутності рішення уповноваженого органу.

Вищевказане підтверджує той факт, що прокурор не міг довідатися про таке порушення раніше лише шляхом моніторингу відкритих джерел інформації, оскільки у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно державним реєстратором як підставу реєстрації права власності на спірну земельну ділянку долучено рішення Сокільської сільської ради № 20 від 29.08,2014р., яке уповноваженим органом у встановленому законом порядку не приймалось.

За виявленим фактом підробки та використання рішення органу місцевого самоврядування, що в подальшому стало підставою для реєстрації права власності на спірну земельну ділянку, прокуратурою 18.10.2022р. внесено відомості до ЄРДР за №42022242230000034 (ч. 1 ст. 366 КК України) та розпочато досудове розслідування, яке на даний час триває.

Саме з цією датою пов`язується момент обізнаності прокурора про незаконність вибуття з комунальної власності спірних земельних ділянок.

Листом №52-9367вих-22 від 18.11.2022р. прокуратура повідомила Жванецьку сільську раду про виявленні порушення вимог земельного законодавства під час оформлення права власності на спірну земельну ділянку та в подальшому отримано інформацію №1616/07-20 від 02.12.2022р., про не вжиття відповідних заходів судово-претензійного характеру, у зв`язку з відсутністю інформації.

Оскільки у 2018 році на підставі рішення сесії Жванецької сільської ради №8 від 02.01.2018р. "Про реорганізацію Ластовецької, Гринчуцької, Сокільської, Рудської сільських рад шляхом приєднання до Жванецької сільської ради", Сокільська сільська рада реорганізована, документація передана на зберігання в архівний відділ Кам`янець-Подільської райдержадміністрації.

Таким чином, судом встановлено, що Жванецькій сільській раді про порушення закону та порушення, у зв`язку з цим, прав і охоронюваних законом інтересів територіальної громади стало відомо лише у листопаді 2022 року, тобто з моменту отримання запитів прокурора.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що прокурором строк для звернення до суду не пропущено, оскільки вимога про витребування майна заявлена в межах трирічного строку для пред`явлення віндикаційного позову 29.12.2022р., тому у заявах про застосування строку позовної давності до заявлених у даній справі позовних вимог відмовляє.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

При вирішенні спору судом взято до уваги, що Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги до відповідача є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 326 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Витребувати з незаконного володіння Фермерського господарства "ЕКО-ЗЕМЛЯ" (32316, Хмельницька обл., м. Кам`янець-Подільський, вул. Пушкінська, буд. 35, кв. 47, код ЄДРПОУ 43532443) у комунальну власність Жванецької сільської ради (32365, Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с.Жванець, вул.Центральна, 57, код ЄДРПОУ 04404036) земельну ділянку площею 1,8 га, кадастровий номер 6822487900:03:002:0013, яка розташована за адресою: с. Межигір, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області.

Стягнути з Фермерського господарства "ЕКО-ЗЕМЛЯ" (32316, Хмельницька обл., м. Кам`янець-Подільський, вул. Пушкінська, буд. 35, кв. 47, код ЄДРПОУ 43532443) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) - 2481 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 03.05.2023р.

Суддя М.Є. Муха

Віддруковано 4 примірники: 1 - до справи, 2 - відповідачу (АДРЕСА_2), 3 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), 4 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 )

Направлено на ел.пошту Кам`янець - Подільській окружній прокуратурі (kampod_oprok@khmel.gp.gov.ua)

Жванецькій сільській раді (04404036@mail.gov.ua)