Рішення

від 27.04.2023 по справі 342/941/22

ГОРОДЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 342/941/22

Провадження № 2/342/72/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2023 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Андріюк І.Г.,

секретаря судового засідання Малик Г.В.

з участю представників позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2

представника відповідачів ОСОБА_3

розглянувшиувідкритомусудовомузасіданні у залі суду м.Городенка у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Голови Городенківської районної громадської організації Українського товариства мисливців та рибалок до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відшкодування нанесених збитків,

в с т а н о в и в:

Голова Городенківської районної громадської організації Українського товариства мисливців та рибалок (далі - УТМР) звернувся до суду з позовом до відповідачів та просить стягнути солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 нанесені збитки у розмірі 128000 гривень на користь Городенківської районної громадської організації УТМР та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 24.01.2021 року, перебуваючи на території с.Тишківці Городенківської ОТГ, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , знаходячись на полюванні у мисливських угіддях Городенківської районної громадської організації УТМР, здійснили відстріл чотирьох особин козулі дикої без передбачених на те відповідних документів, заподіявши цим істотну шкоду, що є порушенням ч.1 ст.20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» (далі - Закон), за яке передбачена відповідальність за ч.2 ст. 85 КУпАП. 25.01.2021 року по даному факту відкрите кримінальне провадження. 07.09.2021 року згідно висновку експерта встановлено, що розмір шкоди, спричинений навколишньому середовищу, внаслідок незаконного добування чотирьох козуль на території мисливських угідь Городенківської районної громадської організації УТМР становить 128000 гривень. Відповідно до такс для обчислення розміру відшкодування збитків, відповідно до наказу №301/222 від 19.06.2017 Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження Такси для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання (крім видів, занесених до Червоної книги України)» (далі - Такси) розмір шкоди, спричиненої незаконним відстрілом дикої козулі за одну особину складає 32000 гривень. 28.09.2021 року постановою відділення поліції №2 Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області закрито кримінальне провадження за ч.1 ст.248 КК України у зв`язку з відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення та встановлено відповідальність, передбачену ч.2 ст. 85 КУпАП.

Внаслідок протиправних дій відповідачів, що виразились у проведенні полювання без відповідних документів, під час якого було добуто чотири козулі, позивачу заподіяно майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла.

Провадження у даній справі відкрито 06.10.2022, справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін.

У зв`язку із клопотанням представника відповідачів ОСОБА_3 , судове засідання 03.11.2022 відкладено.

08.11.2022 на адресу суду надійшов відзив представника відповідачів адвоката Шалара І.В., у якому просив у задоволенні позову відмовити, стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 15000 гривень.

Зазначив, що позивач не довів за допомогою належних і допустимих доказів, що відповідачі є порушниками, які вчинили незаконне полювання і були притягнуті за такі винні дії до адміністративної або кримінальної відповідальності. Під час досудового розслідування не було встановлено вини відповідачів. Крім того, не встановлено, що було здійснено відстріл саме козуль, а не інших тварин, а проведена інженерно-екологічна експертиза не підтверджує факту незаконного добування козуль відповідачами. Також постановами Городенківського районного суду від 17.02.2022 провадження у справі про притягнення відповідачів до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 85 КУпАП, закрито та їхню винуватість не встановлено.

За клопотанням представника позивача адвоката Клименка О.І. та через знеструмлення електромережі суду розгляд справи 24.11.2022 відкладено.

02.12.2022 на адресу суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача адвоката Клименка О.І., де зазначив, що 28.09.2021 року відділенням поліції №2 (м.Городенка) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області винесено постанову про закриття кримінального провадження від 28.09.2021 року, внесеного до ЄРДР за №12021095150000010 від 25.01.2021 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.248 КК України, у зв`язку з відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення. Зазначив, що підставою для закриття кримінального провадження був недостатній розмір спричинених збитків, та аж ніяк не відсутність протиправних дій відповідачів. Крім цього, висновком експерта за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи від 30.07.2021 встановлено, що розмір шкоди, спричинений навколишньому середовищу внаслідок незаконного добування чотирьох козуль на території мисливських угідь Городенківської УТМР становить 128000 гривень. Дані обставини відповідачами не оскаржувалися. Твердження відповідачів, що при розгляді справи про притягнення ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності суд не встановив їхню винуватість, є надуманим та суперечить висновку Верховного Суду у справі №686/4557/18 від 29.04.2020.

Ухвалою суду від 06.12.2022 у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення доказів відмовлено.

Ухвалою суду від 08.12.2022 клопотання представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідачів ОСОБА_3 про виклик свідків та витребування матеріалів кримінального провадження задоволено.

15.12.2022, 11.01.2023 на адресу суду надіслані клопотання завідувача Івано-Франківського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про розгляд справи в режимі відеоконференції з експертом Бахуром І.І. з використанням власних технічних засобів. Ухвалами суду від 19.12.2022 та 12.01.2023 у задоволенні вказаних клопотань відмовлено, оскільки цивільний процесуальний кодекс не передбачає можливості участі свідка у судовому засіданні поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Повістка про виклик експерта Гунчак О. до суду повернулася до суду із відміткою «перебуває у відпустці по догляду за дитиною».

Судові засідання 21.12.2022, 12.01.2023, 06.04.2023 не відбулося через неявку учасників справи та клопотання представників сторін про її відкладення.

Під часрозгляду справипредставник відповідачів ОСОБА_3 заявляв клопотанняпро привідсвідків,які викликалисьухвалою судувід 08.12.2022 усудове засідання: начальника сектору дізнання відділення поліції №2 (м.Городенка) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Гунчак О.М.; експерта Івано-Франківського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Бахура І.І.

Згідно ч. 1 ст. 147 ЦПК України належно викликаний свідок, який без поважних причин не з`явився на судове засідання або не повідомив про причини неявки, може бути підданий приводу через відповідні органи Національної поліції України з відшкодуванням у дохід держави витрат на його здійснення.

Про привід суд постановляє ухвалу, в якій зазначає ім`я фізичної особи, яка підлягає приводу, місце проживання, роботи чи навчання, підстави застосування приводу, коли і куди ця особа повинна бути доставлена, кому доручається здійснення приводу (ч. 2 ст. 147 ЦПК України).

У разі неявки в судове засідання свідка, експерта, спеціаліста, перекладача суд заслуховує думку учасників справи про можливість розгляду справи за відсутності свідка, експерта, спеціаліста, перекладача, які не з`явилися, та постановляє ухвалу про продовження судового розгляду або про відкладення розгляду справи. Одночасно суд вирішує питання про відповідальність особи, яка не з`явилася (ст. 224 ЦПК України).

Оскільки свідок ОСОБА_7 ,як зазначенона зворотіповістки проїї викликдо суду,перебуває удекретній відпустці,беручи доуваги тойфакт,що експертБахур І. належно повідомлений про розгляд справи, проте бажав брати участь у справі у режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів, та ухвалою суду йому відмовлено, оскільки такий порядок не передбачений ч.ч.7,8ст.212ЦПК України, а інших клопотань до суду не подавав, суд не розцінив неявку у судове засідання вказаних свідків з неповажних причин. Крім цього, враховуючи той факт, що справа розглядається у порядку спрощеного провадження, з метою уникнення її довгого вирішення, враховуючи думку представник позивача адвоката Клименка О.І., який заперечив щодо приводу вказаних свідків, оскільки до суду надійшли матеріали кримінального провадження, де знаходиться також висновок вказаного експерта Бахура І., який є цілком зрозумілим, та сторона відповідача з вказаними матеріалами ознайомилася,а томуподальший викликексперта чийого привіду судовезасідання дляроз`яснення складеногоним висновкує затягуваннямрозгляду справи,тому суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання про привід свідків та продовжив розгляд справи.

У судовому засіданні сторона позивача адвокати Клименко О.І. та Бойко С.М. вимоги позовної заяви підтримали, просили позов задовольнити в повному обсязі. Зазначили, що матеріали кримінального провадження свідчать про те, що туші кіз були вилучені з автомобіля відповідачів, є протокол огляду, де встановлено кількість ніг тварин. Постановою від 28.09.2021 кримінальне провадження закрито у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, тобто підставою для закриття кримінального провадження був саме недостатній розмір спричинених збитків, а не відсутність протиправних дій відповідачів. Крім цього, фактичні обставини, встановлені висновком експерта, щодо незаконного добування відповідачами саме чотирьох козуль на території мисливських угідь Городенківської районної організації УТМР, відповідачами не оскаржувались. Також вказали, що звільнення від відповідальності у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення 17.02.2022 постановою Городенківського районного суду від 17.02.2023 за ч.2 ст.85 КУпАП, не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Представник відповідачів заперечив щодо задоволення позовних вимог, просив у їх задоволенні відмовити, стягнути з позивача на користь відповідачів витрати на правову допомогу. Вважає, що через недостатність доказів вчинення відповідачами правопорушення, 28.09.2021 закрито кримінальне провадження, тобто їхньої вини не встановлено. Представник позивача не надав належних та допустимих доказів того, що відповідачі вчинили незаконне полювання та були притягнуті за такі дії до адміністративної або кримінальної відповідальності. Суду не надано жодного підтверджуючого документу, що свідчив би про те, що відстріляно саме чотири козулі та чи взагалі відбувся відстріл. Еспертизою встановлено лише розмір спричиненої навколишньому середовищу шкоди, проте не встановлено, що це були козулі та не встановлено, хто вчинив їх відстріл.

Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши документи і матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, вважає необхідним зазначити таке.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено, що 24.01.2021 року, близько 20.25 год, працівниками СРПП Городенківського ВП зупинено автомобіль марки «Нива», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у багажному відділенні якого виявлено пакет з м`ясом, схожим на тварини козулі, та чотири одиниці мисливської зброї.

Наведене підтверджується рапортами чергового та поліцейського СРПП Городенківського відділення поліції Коломийського відділу ГУНП в Івано-Франківській області від 24.01.2021, що знаходиться у матеріалах кримінального провадження №12021095150000010, внесеного до ЄРДР за №12021095150000010 від 25.01.2021 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.248 КК України (далі матеріали кримінального провадження).

Постановою начальника сектору дізнання відділення поліції №2 (м.Городенка) Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 28.09.2021 кримінальне провадження закрито у зв`язку з відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення. Копію постанови про закриття кримінального провадження направлено Городенківській районній організації УТМР для притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 . Згідно постанови 24.01.2021 року ОСОБА_6 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 , перебуваючи на території с.Тишківці Городенківської ОТГ на полюванні, в той час як один із вказаних чоловіків, вчинив порушення правил полювання та здійснив відстріл декількох тварин козулі без передбаченого на те дозволу. Так, у період часу з 20.51 год по 01.32 год 25.01.2021 у м.Городенка по вул.Височана, Івано-Франківської області, за добровільною згодою ОСОБА_5 , та за участю із застосування безперервної відеозйомки було проведено огляд місця події по вказаному факту, під час якого було виявлено та вилучено автомобіль марки ВАЗ 21213, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , поясні системи із патронами до гладкоствольної рушниці, роздрібні патрони гладкоствольні до гладкоствольної рушниці, картонну коробку із патронами до гладкоствольної зброї, розкидні ножі, гладкоствольні рушниці, дозволи на зброю, оптичній приціл, рушницю та ін. Окрім іншого, виявлено полімерний пакет із надписом «Сільпо» із вмістом м`ясної продукції вагою 3,9 кг, полімерний пакет в якому ще один полімерний пакет із надписом «INTER TOP» із вмістом м`ясної продукції вагою 18,2 кг, полімерний пакет синього кольору із м`ясною продукцією вагою 15, 00 кг, полімерний пакет білого кольору із надписом «DIRECT AUTO» із м`ясною продукцією вагою 25,00 кг, полімерний пакет білого кольору, в якому знаходилась голова одної козулі вагою 2,20 кг та продукція м`ясна вагою 0,4 кг. В ході досудового розслідування ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 відмовились від дачі будь-яких показань на підставі ст.63 Конституції України.

Відповідно до висновку експерта за результатами інженерно-екологічної експертизи за №1107/21-281721/1722/21-28, проведеної Івано-Франківським відділенням КНДІСЕ МЮ України Бахура І. від 30.07.2021, розмір шкоди, спричинений навколишньому середовищу, внаслідок незаконного добування чотирьох козуль на території мисливських угідь Городенківської районної організації УТМР становить 128000 гривень. Заподіяна шкода не є істотною, оскільки у 250 і більше разів не перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Збитки в сумі 128000 гривень відшкодовуються користувачу мисливських угідь Городенківської районної організації УТМР.

У постанові від 24.01.2021 року зазначено, що враховуючи примітку до ст.248 КК України, за якою «істотною шкодою, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян», а також визначений в ході проведення дослідження матеріальний збиток, внаслідок незаконного полювання на території мисливських угідь Городенківській районній організації УТМР шкода не є істотною, оскільки у 250 і більше разів не перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян. У діях ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.248 КК України.

Як встановлено у судовому засіданні постановами Городенківського районного суду від 17.02.2022 року провадження у адміністративних справах щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 закрито у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст.38 КУпАП.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної і морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах визначених цією Конституцією. Згідно ст.66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до статті 1 Закону мисливські угіддя - це ділянки суші та водного простору, на яких перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства. Користувачами мисливських угідь є спеціалізовані мисливські господарства, інші підприємства, установи та організації, в яких створені спеціалізовані підрозділи для ведення мисливського господарства з наданням в їх користування мисливських угідь.

Згідно з частинами 1-3 статті 3 Закону мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі в межах території України, є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника мисливських тварин здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Органи державної влади здійснюють права власника щодо всіх мисливських тварин, за винятком тих, які в порядку, установленому цим Законом та іншими актами законодавства, передані до комунальної власності чи приватної власності юридичних і фізичних осіб.

Відповідно до ст. 21 Закону ведення мисливського господарства здійснюється користувачами мисливських угідь. Умови ведення мисливського господарства визначаються у договорі, який укладається між територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання і користувачами мисливських угідь. Форма договору встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища. Не допускається користування мисливськими тваринами та ведення мисливського господарства без оформлення відповідних документів у встановленому цим Законом порядку.

Згідно ст. 22 Закону мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, а також власниками або користувачами земельних ділянок. Мисливські угіддя надаються у користування на строк не менш як на 15 років. Переважне право на користування мисливськими угіддями мають: власники та постійні користувачі земельних ділянок; користувачі мисливських угідь, які продовжують строк користування цими угіддями.

Наказом Міністерства лісового господарства України №153 від 12.12.1996 року (чинним на час укладення договору) затверджено Типовий договір про умови ведення мисливського господарства.

Вказаний Типовий договір укладається між територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання і користувачами мисливських угідь.

Згідно договору про умови ведення мисливського господарства від 09.08.2013, укладеного між Івано-Франківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Городенківською РГО УТМР, рішенням Івано-Франківської обласної ради від 30.04.2013 року №918-21/2013 «Про надання в користування мисливських угідь Городенківській районній громадській організації УТМР» надано Городенківській РГО УТМР терміном до 30.04.2028 року мисливські угіддя для ведення мисливського господарства загальною площею 27825, 2 га, в тому числі: лісові угіддя 0 га, польові 27671,01 га, водно-болотні 154,19 га. Також згідно п.1.2. договору чисельність козуль на 14.02.2013 не вказана.

Згідно умов договору Городенківська РГО УТМР зобов`язується вести мисливське господарство на закріплених за ним мисливських угіддях з дотриманням вимог Закону «Про тваринний світ», Закону України «Про мисливське господарство та полювання», інших нормативно-правових актів у галузі охорони та використання тваринного світу, ведення мисливського господарства; здійснювати охорону державного та мисливського фонду (підпункти а, є пункту 2.2.)

Статтею 12 Закону передбачено, що право на полювання в межах визначених для цього мисливських угідь мають громадяни України, які досягли 18-річного віку, іноземці, які одержали в установленому порядку дозвіл на добування мисливських тварин та інші документи, що засвідчують право на полювання. Полювання з використанням вогнепальної мисливської зброї дозволяється лише особам, які в установленому порядку одержали в уповноваженому державному органі відповідний документ дозвільного характеру на право користування цією зброєю. До полювання прирівнюється: перебування осіб у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями добування звірів і птахів, або з собаками мисливських порід чи ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання (крім випадків регулювання чисельності диких тварин, польових випробувань і змагань мисливських собак (не нижче обласного рівня); перебування осіб на дорогах загального користування з продукцією полювання або з будь-якою зібраною розчохленою стрілецькою зброєю.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону з метою раціонального використання мисливських тварин, охорони диких тварин, а також середовища їх перебування забороняється полювати без належного на те дозволу, а саме: без документів, визначених статтею 14 цього Закону; полювання на тварин, які не зазначені у дозволах на добування мисливських тварин або понад встановлену в цих дозволах норму.

Статтею 14 Закону документами на право полювання є: посвідчення мисливця; щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з відміткою про сплату державного мита; дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка, дозвіл на діагностичний та селекційний відстріл тощо); відповідний дозвіл на право користування вогнепальною мисливською зброєю у разі її використання; паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів у разі їх використання під час полювання. Зазначені документи мисливець зобов`язаний мати під час здійснення полювання, транспортування або перенесення продукції полювання і пред`являти їх на вимогу осіб, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання.

Отже, у судовому засіданні встановлено, що відповідачі на території мисливських угідь Городенківської районної організації УТМР займались полюванням, оскільки як встановлено з матеріалів кримінального провадження, досліджених у судовому засіданні, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 мають посвідчення мисливців. Також встановлено, що 24.01.2021 Городенківським УТМР відповідачам видано відстрілочні картки на добування хутрового звіра зайця; ліцензія Городенківською районною організацією УТМР на відстріл козулі відповідачам не видавалась.

Згідно наказу голови Городенківської районної організації УТМР №03-ВД від 27.03.2019 «Про проведення полювання у мисливський сезон 2020/2021 на території угідь Городенківської районної організації УТМР» полювання на козулю не передбачено.

Громадяни відповідно до закону зобов`язані, зокрема відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу (п.4 ч.2 ст.10 Закону України «Про тваринний світ»).

Згідно п.9 ст.20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» виявлені тварини (або їх частини) та знаряддя добування таких тварин, законність набуття яких не підтверджена відповідними документами, вважаються незаконно добутими.

Згідно з ч. 2 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні, зокрема в порушенні правил використання об`єктів тваринного світу; незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища; перевищенні лімітів і порушенні інших встановлених законодавством вимог використання об`єктів тваринного світу.

За приписами ст.ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Незаконно добуті в природі ресурси та виготовлена з них продукція підлягають безоплатному вилученню, а знаряддя правопорушення - конфіскації. Одержані від їх реалізації доходи спрямовуються в Автономної Республіки Крим і місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Посадові особи та спеціалісти, винні в порушенні вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, згідно з рішеннями їх органів управління позбавляються премій за основними результатами господарської діяльності повністю або частково.

Положенням ст. 30 Закону передбачено, що користувачі мисливських угідь мають право на відшкодування збитків від порушників правил полювання за добуті незаконним шляхом тварини.

Судом у засіданні досліджено протокол огляду місця події від 24.01.2021 автомобіля ВАЗ21213, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_5 , згідно якого автомобіль знаходиться на проїзній частині дороги по АДРЕСА_1 . У багажному відділенні виявлено м`ясну продукцію та предмети схожі на зброю. Згідно протоколу огляду місця події від 24.01.2021 урочища на полі із сторони с.Вікно, на відстані близько 1 км по праву сторону від сполучення автодороги с.Тишківці-с.Вікно, розташований яр, до якого підходять сліди шин транспортного засобу. На відстані 1 м від слідів знаходяться кінцівки тварин загальною кількістю 9 шт, дві шкіри з хутром (вовною) від вбитої тварини: одна шкіра із головою, а друга із кінцівкою ноги.

На запит начальника сектору дізнання Городенківського відділення поліції Коломийського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Гунчак О. провести огляд та оцінку незаконно добутих декількох диких тварин начальником Городенківської районної державної лікарні ветеринарної медицини Липкою В. листом №32 від 03.01.2021 повідомлено, що під час огляду добутих декількох диких тварин начальником сектору дізнання Городенківського відділення поліції Коломийського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_8 , головою Городенківського УТМР ОСОБА_9 , начальником Городенківської районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_10 , завідувачем лабораторії ВСЕ на ринку м.Городенка ОСОБА_11 , встановлено, що у поліетиленових мішках знаходились частини чотирьох туш диких кіз, дві голови, десять ніг з копитами, поза плюсні та запяточні суглоби, та одна шкіра.

У судовому засіданні 05.01.2023 допитано як свідка голову Городенківської районної громадської організації УТМР ОСОБА_9 , який пояснив, що відповідачів знає давно, вони на полювання приїжджали часто. 24.01.2021 о 5 ранку відповідачам було надано відстрілочні на хутрового звіра. Згодом відповідачів працівники поліції затримали у м.Городенка. Вони приїхали з єгерем. Автомобіль відповідачів забрали на штрафмайданчик. Поїхали до с.Тишківців, де знайшли шкіру, козячі ратиці; м`ясо тварин було опечатане і зберігалося у морозилці. Вказав, що є мисливцем з 1968 року та досить легко може визначити вид вбитої тварини. Зазначив, що на парнокопитні полювання не дозволено, оскільки вони знаходяться на території ландшафтного парку. Кількість вбитих тварин рахували за частинами, які розкладали на клейонку. Одну голову тварини знайшли в автомобілі. Решту голів не знайшли. На запитання представника відповідачів повідомив, що договір про умови ведення мисливського господарства у 2013 році укладали в Івано-Франківському обласному товаристві мисливства та господарства. Про кількість козуль на території угідь не може сказати, оскільки такі є мігруючими тваринами, тому і їхня кількість у договорі не вказана.

Також у судовому засіданні 05.01.2023 допитано свідка ОСОБА_12 , який працює єгерем УТМР у Городенківському районі з 2012 року. Пояснив, що був присутнім при проведенні слідчих дій, бачив як вилучали м`ясо тварин, описували зброю, проводили експертизу, при огляді ветеринаром м`яса тварин. У той день 24.01.2021, під час обходу території, передзвонив голові УТМР, що на території знаходиться автомобіль «Нива» зеленого кольору, та особи, які відстрілюють кіз. Бачив, що було вилучено 4 реберні частини, чотири задніх правих і лівих ніг, тому для себе зробив висновок, що було чотири козулі. Експертизу було проведено у товаристві у складі працівників, серед яких був ветеринар. Зробив висновок щодо того, що були козулі, бо на рогах був мох. Експертизу проводили тільки щодо огляду туші тварин та їх кількості. Він при огляді брав участь як свідок. На запитання представника відповідачів щодо кількості козуль на території угідь пояснив, що така кількість є невідомою, оскільки козулі є мігруючими тваринами. Його повноваженнями є збереження та примноження тваринного світу, може виписувати протокол за порушення правил полювання та доставляти осіб, які порушують правила полювання, до відділення поліції, оглядати автомобіль.

Представник відповідачів у судовому засіданні зазначив, що показання свідка ОСОБА_12 не можна брати до уваги, оскільки останній давав неправдиві покази щодо того, що брав участь у слідчих діях, оскільки у матеріалах кримінального провадження немає даних щодо його участі у слідчих діях.

Суд враховує, що дійсно матеріалами кримінального провадження не підтверджується участь єгеря ОСОБА_12 при проведенні слідчих дій як свідка, проте враховує, що останній міг бути присутнім при вилученні м`яса тварин, оскільки згідно його заяви від 25.01.2021, що знаходиться у матеріалах кримінального провадження, останній отримав від працівників поліції на відповідальне зберігання м`ясо тварин загальною вагою 62,5 кг, що знаходиться у 5 пакетах, та голову тварини (козулі) вагою 2,2 кг, що знаходиться в 1 пакеті. Зобов`язався зберігати вказане у морозильній камері у приміщенні УТМР та розписався про те, що ознайомлений із ст.100 КПК України. Таким чином, суд приймає його до уваги його покази в цій частині.

Згідно з положеннями статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з положеннями статті 1190 ЦК України солідарну відповідальність перед потерпілим несуть особи спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоду.

Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснив, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Отже для відшкодування завданої шкоди необхідна одночасна наявність таких обставин, як неправомірність поведінки особи, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди, інші обставини повинен довести належними та допустимими доказами позивач.

Згідно ч.6 ст.82 ЦПК України обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, є лише вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили.

Представник відповідачів, заперечуючи щодо позову вказав, що під час досудового розслідування не встановлено вини відповідачів, оскільки не доведено відстріл саме козуль у кількості чотирьох особин; також постановами Городенківського районного суду від 17.02.2022 провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо відповідачів закрито на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП. Вказані постанови не оскаржувалася і набрали законної сили.

Суд вважає доцільним зауважити, що згідно висновку, викладеного ВС у справі №686/4557/18, закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою обставиною, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи.

Також суд констатує, що кримінальне провадження постановою слідчоговід 28.09.2021закрите завідсутності вдіях ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 складу кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.284КК України,з підстав відсутності істотної шкоди, яка в даному випадку не перевищувала 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а не з підстав відсутності вини відповідачів.

Згідно з частиною першою статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, суд дійшов висновку, що стороною позивача доведено, що відповідачі, не маючи відповідного дозволу, допустили порушення законодавства у галузі мисливського господарства шляхом відстрілу чотирьох козуль, що підтверджується дослідженими у судовому засіданні матеріалами кримінального провадження та іншими письмовими доказами, показаннями свідків та наведене стороною відповідача не спростовано; між спільними неправомірними діями відповідачів і майновою шкодою, заподіяною порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в галузі мисливського господарства та полювання, є безпосередній причинний зв`язок, тому майнова шкода підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідачами солідарно, як особами винуватими у завданні шкоди.

Частиною 1 ст. 43 Закону відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання, здійснюється добровільно або за рішенням суду відповідно до законодавства за затвердженими в установленому порядку таксами, а за їх відсутності - за розрахунками користувачів мисливських угідь. Такси для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання, затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування

державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, і центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Доказів добровільного відшкодування відповідачами збитків судом не встановлено.

Згідно Такси розмір стягнення за незаконне добування або знищення козулі становить 32000 гривень за одну особину.

Отже, з врахуванням наведеного, позивач набув право на відшкодування майнової шкоди відповідачами солідарно у розмірі 128000 гривень.

Щодо витрат на правову допомогу, суд зауважує, що положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи і витраченого адвокатом часу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

З урахуванням конкретних обставин справи, зокрема ціни позову, суд може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. При визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Судом встановлено, що адвокати Клименко О.І. та Бойко С.М. надають правову допомогу позивачу згідно договорів про надання правових послуг адвокатом від 23.11.2022 №23/11/22-УТМР та від 26.04.2023 відповідно.

Згідно розрахунку витрат на професійну правничу допомогу акті виконаних робіт від 20.03.2023 адвокат Клименко О.І. визначив такі на суму 24120 гривень, що включає підготовку та складання позовної заяви 2680 гривень; підготовку та складання відповіді на відзив на позовну заяву 2680 гривень, участь у судових засіданнях 08.12.2022, 21.12.2022, 05.01.2023, 12.01.2023, 07.02.2023, 02.03.2023, 20.03.2023 2680 гривень за кожне.

Суд зауважує, що у судових засіданнях 21.12.2022 та 12.01.2023 адвокат Клименко О.І. участі не брав, розгляд справи відкладено за клопотанням представника відповідача.

Крімцього,суд вважає,щопредмет спору в цій справі не є складним та на формування правової позиції у даній справі для фахівця у галузі права не потрібно значних витрат часу, тому вважає розмір витрат на правову допомогу 24120гривень є завищеним.

Враховуючи надані представником позивача процесуальні документи, складність справи та виконану роботу, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає, що обґрунтованими і пропорційними до предмета спору є витрати на правничу допомогу у розмірі 9 000 гривень.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення у цій частині.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

У частині першій статті цієї статті визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При повному або частковому задоволенні позову до кількох відповідачів судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів. Солідарне стягнення понесених судових витрат законом не передбачено (постанова Верховного Суду від 24 березня 2021 року у справі № 462/2077/17, провадження № 61-20159св19).

Таким чином, судові витрати слід стягнути з відповідачів пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів.

На підставі вищевикладеного, та керуючись ст. 4, 11, 12, 13, 76-81, 83, 259, 263-265, 268, 273, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Городенківської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відшкодування збитків задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь Городенківської районної громадської організації Українського товариства мисливців та рибалок (ЄДРПОУ: 38249690, адреса місцезнаходження: вул. Шевченка, 91, м.Городенка, 78100) нанесені збитки у розмірі 128000 (сто двадцять вісім тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь Городенківської районної громадської організації Українського товариства мисливців та рибалок судові витрати у розмірі 2481 грн судового збору, по 827 гривень з кожного.

Стягнути з ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь Городенківської районної громадської організації Українського товариства мисливців та рибалок витрати на правову допомогу у розмірі 9000 тисяч гривень, по 3000 гривень з кожного.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Учасники справи:

- позивач Городенківська районна громадська організація Українського товариства мисливців та рибалок, місцезнаходження: вул.Шевченка, 91, м.Городенка, Коломийський район Івано-Франківська область, 78100 ;

- представники позивача: Клименко О.І., адреса робочого місця адвоката: АДРЕСА_2 ; ОСОБА_2 , адреса робочого місця адвоката: АДРЕСА_3 ;

- відповідач ОСОБА_13 , адреса проживання: АДРЕСА_4 ;

- відповідач ОСОБА_5 , адреса проживання: АДРЕСА_5 ;

-відповідач ОСОБА_6 , адреса проживання: АДРЕСА_6 ;

- представник відповідачів ОСОБА_3 , адреса робочого місця адвоката: вул.Голубівська, 21, Садгірський район, м.Чернівці, Чернівецька область, 58000.

Повний текст судового рішення складено 01 травня 2023 року.

Суддя: Андріюк І.Г.