Вирок

від 03.05.2023 по справі 529/791/23

ДИКАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 529/791/23

Провадження № 1-кп/529/207/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2023 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Диканька Полтавської області кримінальне провадження № 12023170440000263 стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Драбинівка Новосанжарського району Полтавської області, проживаючого по АДРЕСА_1 , з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, невійськовозобов`язаного, раніше не судимого,

обвинуваченого увчиненні нимзлочину,передбаченого ч.2ст.197-1КК України,та угоду про визнання винуватості, укладену 28.04.2023 між прокурором та ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

Восени2022року (точнихдати тачасу підчас досудовогорозслідування встановитине вдалося)обвинувачений ОСОБА_4 ,в порушеннявимог статтей60,61, 125,126Земельного кодексуУкраїни та статтей 87,88,89Водного кодексуУкраїни, реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на самовільне зайняття земельної ділянки в охоронній зоні, усвідомлюючи відсутність у нього правовстановлюючих документів на земельну ділянку, розташовану у прибережній захисній смузі водойми, поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 5321084507:07:001:0033, здійснив розорювання сільськогосподарською технікою земельної ділянки водного фонду площею 0,3702 га, яка відноситься до земель прибережної захисної смуги, а саме прибережної захисної смуги ставка поблизу с. Петро-Давидівка Полтавського району Полтавської області, завдавши таким чином державі шкоди у сумі 3 534 грн 67 коп.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 197-1 КК України, а саме самовільне зайняття земельної ділянки, яка знаходиться в охоронній зоні.

В ході досудового розслідування між прокурором Диканської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у присутності його захисника - адвоката ОСОБА_5 було укладено угоду про визнання винуватості від 28 квітня 2023 року, яка містить повне формулювання обвинувачення, його правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 197-1 КК України, де вказано, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнає свою вину у вчиненому ним кримінальному правопорушенні, активно сприяв у розкритті злочину, повністю відшкодував завдану шкоду, щиро розкаюється у вчиненому. В угоді про визнання винуватості прокурор та обвинувачений погодили покарання за ч. 2 ст. 197-1 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки із застосуванням ст. 75 КК України із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, визначеним судом.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю за обставин, що викладені в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості. Обвинувачений просив суд затвердити укладену між ним та прокурором угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Обвинувачений вказав, що щиро розкаюється у вчиненому, повністю відшкодував завдану матеріальну шкоду, цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди про визнання винуватості, що передбачені статтею 473 КПК України, а також наслідки її невиконання, які йому були роз`яснені судом в ході підготовчого судового засідання та вид покарання, який буде до нього застосовано.

Прокурор вважав за доцільне затвердити угоду про визнання винуватості, укладену із обвинуваченим ОСОБА_4 , як таку, що відповідає вимогам закону.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 вказав, що угода про визнання винуватості відповідає вимогам закону та просив її затвердити та призначити узгоджене сторонами угоди покарання з мінімальним іспитовим строком.

Розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні угоду про визнання винуватості, вислухавши з приводу її затвердження думки учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що угода про визнання винуватості повинна бути затверджена з таких підстав.

Згідно з ч. 4 ст.469КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальнеправопорушення,передбачене ч.2 ст. 197-1 КК України, яке згідно з ст. 12 КК Україниє нетяжким злочином.

Суд, дослідивши наявні матеріали, заслухавши думки прокурора, обвинуваченого, захисника обвинуваченого щодо можливості затвердження укладеної угоди про визнання винуватості, переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Угода відповідає вимогам КПК України, в тому числі щодо змісту та порядку укладення угоди, її умови не суперечать закону України про кримінальну відповідальність, зокрема щодо узгодженої міри покарання. Правова кваліфікація кримінального правопорушення вчиненого обвинуваченим ОСОБА_4 за ч. 2ст. 197-1 КК України є правильною. Умови угоди не суперечать інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, а обвинувачений в підготовчому судовому засіданні підтвердив, що має можливість виконання взятих на себе за угодою зобов`язань.

В підготовчому судовому засіданні також встановлено, що сторони угоди розуміють наслідки затвердження угоди, що передбачені ст. 473 КПК України, а також обмеження їх прав щодо оскарження вироку про затвердження угоди про визнання винуватості. Підстави для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правовихпідстав для затвердженняугоди про визнаннявинуватості,укладеної міжпрокурором таобвинуваченим ОСОБА_4 , та призначення обвинуваченому визначеної в угоді міри покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування заподіяної шкоди. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не вбачається. Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні. Цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, ч. 2 ст. 197-1 КК України, п. 1 ч. 3 ст. 314, ст. ст. 374, 376, ч. 3 ст. 394, ст. ст. 468, 471, 473-476 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угодупро визнаннявинуватості від28квітня 2023року,укладену міжпрокурором Диканськоїокружної прокуратуриПолтавської області ОСОБА_3 таобвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12023170440000263,внесеному вЄдиний реєстрдосудових розслідувань 22 березня 2023 року за ч. 2 ст. 197-1 КК України.

Визнати ОСОБА_4 винуватиму вчиненнізлочину,передбаченого ч.2ст.197-1КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 в період іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти орган з питань пробації про зміну місця свого проживання чи роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

У разі невиконання затвердженої судом угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.

Згідно з ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому, інші учасники судового провадження копію вироку суду мають право отримати після подачі відповідної заяви про це до суду.

Вирок може бути оскаржений учасниками судового провадження до Полтавського апеляційного суду через Диканський районний суд Полтавської області з підстав, передбачених частиною 4 статті 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками судового провадження. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий ОСОБА_1