Постанова

від 24.10.2007 по справі 8/235-07

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/235-07

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "24" жовтня 2007 р.                                                           Справа № 8/235-07

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Щепанської Г.А.

суддів:                                                                        Веденяпіна О.А.

                                                                                   Черпака Ю.К.

при секретарі                                                            Гаврилюк Т.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача:     Мєнков Є.П. (довіреність від 05.04.2007р.),

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод", с. Степанівка Теплицького району Вінницької області

на рішення господарського суду Вінницької області

від "14" червня 2007 р.  у справі № 8/235-07 (суддя Мельник І.Ю.)

за  позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донснаб-Сервіс", с. Лисогора Вінницького району Вінницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод", с. Степанівка Теплицького району Вінницької області

про стягнення 6621,49грн.  

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду від 14.06.2007р. у справі №8/235-07 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Донснаб-Сервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю  "Консервний завод" про стягнення 6621,49 грн. задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь  позивача 5400 грн. боргу, 889,92 грн. інфляційних втрат, 265,98 грн. 3% річних, 102 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 600 грн. за адвокатські послуги.

В  позові про стягнення 38,88 грн. інфляційних втрат та 26,71 грн. 3% річних відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуваний судовий акт та прийняти новий - про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог.

Мотивуючи апеляційну скаргу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Консервний завод", зокрема, зазначає:

- суд розглянув справу  за відсутності відповідача, чим позбавив останнього  можливості вжити заходів для реалізації наданих йому законом прав щодо захисту своїх інтересів;

-суд прийняв рішення лише на підставі накладної від 16.07.2005р. за №1012, не заслухавши пояснень відповідача та не витребувавши від сторін акту звірки розрахунків станом на момент слухання справи;

-суд залишив поза увагою, що товар, отриманий згідно накладної                           ( бухгалтерський документ, в якому не визначено строку розрахунку ) оплачується згідно усної домовленості і безпідставно нарахував штрафні санкції з липня 2005р.

Крім того, особа, яка подала апеляційну скаргу вважає, що судом неправомірно задоволено вимогу  про стягнення 600 грн. на  оплату адвокатських послуг, оскільки позивачем не надано доказів стосовно того, за які саме юридичні послуги та по якій справі були здійсненні  розрахунки згідно квитанції від 05.01.2006р. за №16.

В судове засідання представник відповідача не з'явився. Про причини його нез'явлення суд апеляційної інстанції не повідомлено.

Представник позивача в засіданні суду заперечив проти доводів та вимог, викладених в апеляційній скарзі, вважає рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Житомирський  апеляційний  господарський  суд ухвалу від 16.07.2007р. про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення  її до розгляду  надіслав  відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Консервний завод"- рекомендованим листом 31.07.2007р., згідно реєстру відправки рекомендованих листів Житомирським апеляційним господарським судом,  на адресу зазначену в позовній заяві та апеляційній скарзі.

Вищий арбітражний суд України в своєму роз'ясненні від 18.09.1997р.                №02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" звернув увагу судів на те, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній  заяві.

З огляду на викладене, а також враховуючи положення ст. 101 Господарського процесуального кодексу  України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, судова колегія вважає, що нез'явлення  в судове засідання повноважного представника відповідача не перешкоджає перегляду справи за наявними в ній доказами.

Заслухавши  пояснення представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні докази, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального  права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів дійшла висновку  про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі накладної  №1012 від 16.07.2005р. через представника, діючого за довіреністю серії ЯКН №767121 від 15.07.2005р., відповідач отримав від позивача жатку ЖВП-4,9  вартістю 25600 грн.  з врахуванням ПДВ (а.с.9,10).

За змістом ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським  визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання  з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського   характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор)  має право  вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до приписів ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання  можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно - правового акта, що регулює господарську  діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Між сторонами у справі фактично було укладено усну угоду, за якою у ТОВ "Консервний завод" виникло господарське зобов'язання щодо оплати отриманої  ним за накладною жатки.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші  учасники господарських відносин повинні  виконувати господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як свідчать матеріали справи, відповідач  виконав свої зобов'язання щодо оплати за жатку  частково, сплативши 20200 грн.  

05.10.2005р.   позивачем було направлено на адресу відповідача  лист №414 з вимогою про остаточний розрахунок. Проте, останній свої зобов'язання по проведенню розрахунків не виконав.

Таким  чином, на момент звернення позивача до суду борг відповідача становив 5400 грн.

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання  грошового зобов'язання, на вимогу  кредитора зобов'язаний  сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписами ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається.

Докази на підтвердження сплати відповідачем заборгованості за отриману по накладній №1012 від 16.07.2005р. жатку в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про обгрунтованість позовних вимог щодо стягнення основного боргу, інфляційних нарахувань та 3% річних.

Судом першої інстанції також задоволено вимогу позивача про відшкодування оплати послуг адвоката в сумі 600 грн.

Питання про розподіл господарських витрат відповідно до ст.ст. 49, 84 Господарського процесуального кодексу України, включаючи витрати на послуги адвоката, має вирішуватись в ході  розгляду справи, у якій ці послуги надавались.

З матеріалів справи вбачається, що 03.01.2006р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Донснаб-Сервіс" уклало з адвокатом Федоровим А.В. договір  про надання юридичної допомоги (а.с.15).

Пунктом 4.1. договору  вартість послуг встановлена в розмірі 600 грн.

Таким чином, суд правомірно стягнув з відповідача на користь позивача             600 грн. на відшкодування понесених витрат при отриманні адвокатської допомоги.

Стосовно заяви скаржника про те, що справа розглянута за відсутності його представника слід зазначити, що відповідач був належним чином повідомлений  про час  та місце розгляду спору і мав  можливість для захисту своїх порушених або оспорюваних  прав і охоронюваних законом інтересів направити в судове засідання своїх повноважних представників. Крім того, ухвалою господарського суду від 16.05.07р.  відповідача було зобов'язано  надати письмовий відзив  на позовну заяву з документальним обгрунтуванням своїх доводів, акт взаємозвірки розрахунків з позивачем, докази проведення розрахунків і т.і.,  але зазначені  вимоги останній  не виконав.

Положеннями ст. 22 ГПК України сторонам визначаються рівні процесуальні права. Деякі з наданих сторонам прав пов'язані з їх обов'язком . Зокрема, законодавець передбачає право сторін подавати докази, брати участь в їх дослідженні одночасно зазначаючи, що кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 14.06.2007р. у справі №8/235-07 слід залишити без змін, а апеляційну  скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю  "Консервний завод" - без задоволення.    

 Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 14 червня 2007 року у справі №8/235-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю  "Консервний завод" - без задоволення.

2. Справу №8/235-07 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                 Щепанська Г.А.

судді:

                                                                                           Веденяпін О.А.  

                                                                                           Черпак Ю.К.  

Віддрук.4 прим.

1-до справи

2,3-сторонам

4-в наряд