Постанова

від 19.04.2023 по справі 526/1887/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 526/1887/22 Номер провадження 22-ц/814/2870/23Головуючий у 1-й інстанції Киричок С.А. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Бутенко С. Б.

Суддів Обідіної О. І., Прядкіної О. В.

за участю секретаря: Ракович Д. Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край»

на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 22 грудня 2022 року у складі судді Киричок С. А.

по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» про стягнення коштів (орендної плати, інфляційних втрат, 3 % річних) та розірвання договорів оренди землі,

в с т а н о в и в:

У вересні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, який мотивовано тим, що між нею та ТОВ «Стандарт-Агро» 09.09.2015 було укладено Договори оренди землі належних їй на праві власності земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,7766 га, (кадастровий номер 5320485500:00:002:0113) та площею 2,8355 га (кадастровий номер 5320485500:00:001:0318), які розташовані на території Рашівської сільської ради ка розташована на території Рашівської сільської ради.

Право оренди зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.07.2016, номер запису про інше речове право 16312390 та 02.10.2015 номер запису про інше речове право 11511196.

Відповідно до Додаткової угоди б/н від 11.07.2017 до договорів оренди землі від 09.09.2015 з її згоди орендар передав, а новий орендар - ТОВ «Агро-Край» прийняв на себе права та обов`язки сторони, передбачені вказаними договорами.

За умовами оренди землі, з урахуванням додаткової угоди, строк оренди становить 7 років; земельні ділянки передаються в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить по 119 831,76 грн кожна.

Відповідно до Додаткових угод № б/н до договорів оренди землі від 09.09.2015 з 01.01.2019 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 12% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки станом на 01.01.2018 з урахуванням коефіцієнту індексації за рік оренди.

Сторонами також погоджено, що обчислення орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації (п. 10 договорів); орендна плата вноситься на протязі року на рахунок орендодавця або сплачується в іншій формі, погодженій сторонами (п. 11 договорів).

Позивач у повному обсязі та належним чином виконала взяті на себе договірні зобов`язання, передавши в строкове орендне користування відповідачу земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

Натомість відповідач, в порушення строку та обов`язку, передбаченому договором оренди землі, не здійснив внесення на користь позивача суми орендної плати за 2021 рік.

Крім того, невиконання ТОВ «Агро-Край» власного договірного грошового зобов`язання у вигляді невнесення розміру орендної плати за отримані у користування сільськогосподарські угіддя за 2021 рік передбачає відповідальність, встановлену умовами договорів у вигляді пені в розмірі 0,01 % від несплаченої своєчасно суми за кожний день прострочення, а також 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання та інфляційні втрати згідно вимог статті 625 ЦК України.

Вказувала, що систематична несплата орендної плати є підставою для розірвання договорів оренди землі.

Посилаючись на викладене, позивач просила суд стягнути з ТОВ «Агро-Край» на її користь заборгованість по орендній платі за користування земельними ділянками за 2021 рік з урахуванням 3% річних та інфляційних витрат у загальному розмірі 26868,94 грн; розірвати договори оренди б/н від 09.09.2015 щодо передачі в оренду земельних ділянок кадастрові номери 5320485500:00:002:0113 та 5320485500:00:001:0318.

Рішенням Гадяцькогорайонного судуПолтавської областівід 22грудня 2022року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за користування земельними ділянками (кадастровий номер 5320485500:00:002:0113, кадастровий номер 5320485500:00:001:0318) за 2021 рік, 3% річних та інфляційні втрати у загальному розмірі 26 868,94 грн, з них 23 151,50 грн (основний борг), 504,22 грн (3% річних), 3 213,22 грн (інфляційні витрати).

Вирішено питання розподілу судових витрат. Стягнуто з ТОВ «Агро-Край», ЄДРПОУ: 41103827 на користь ОСОБА_1 суму понесених нею судових витрат в сумі 992,40 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем доведено та не спростовано відповідачем неналежність виконання останнім умов договору оренди землі в частині його оплатності, а саме, невнесення на користь позивача суми орендної плати за 2021 рік. Отже, до стягнення підлягає заборгованість по орендній платі, включно із 3% річними та інфляційними витратами згідно наданого позивачем розрахунку. Щодо вимог про розірвання договорів оренди, то разове порушення умов договору оренди в частині несплати орендної плати не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Не погодившись з вказаним рішенням, представник ТОВ «Агро-Край» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що позивач не виконала вимоги статей 12, 76, 77, 81, 83, 87 ЦПК України та не надала належних й допустимих доказів на підтвердження наявності заборгованості по орендній платі, чим, на думку апелянта, порушено завдання цивільного судочинства у контексті статті 2 ЦПК України та принцип змагальності цивільного процесу.

У відзив на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Рой І. В. просить апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Агро-Край» закрити, вказуючи на порушення відповідачем порядку подання доказів та необхідність дотримання принципу рівності сторін.

Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

За правилами частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою, другою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення згідно пунктів 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України є невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

По справі встановлено, що згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія РЗ № 672614 від 24 грудня 2003 року, виданого на підставі рішення 14 сесії 23 скликання Рашівської сільської ради від 28.12.2001, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 928 та у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.07.2016, номер запису - 15312273 позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,7766 га, що розташована на території Рашівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 5320485500:00:002:0113.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.03.2011, виданого державним нотаріусом Гадяцької державної нотаріальної контори Скороход А. С., позивач є також власником земельної ділянки площею 2,8355 га на території Рашівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5320485500:00:001:0318.

За договорами оренди землі б/н від 09.09.2015 позивач передала належні їй земельні ділянки в оренду ТОВ «Стандарт-Агро» строком на 7 років до 31.12.2022.

11 липня 2017 року на підставі додаткової угоди б/н до Договору оренди землі від 09.09.2015, зареєстрованого 07.07.2016 за № 15312390, та додаткової угоди б/н до Договору оренди землі від 09.09.2015, зареєстрованого 02.10.2015 за № 744663753204, за згодою орендодавця відбулась заміна сторони орендаря з ТОВ «Стандарт-Агро» та ТОВ «Агро-Край» та сторони погодили зміни до пунктів 5, 9 договорів оренди землі щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яку визначили у розмірі 119831,76 грн щодо кожної земельної ділянки, та розміру орендної плати - 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тобто по 9586,54 грн за рік оренди, а з 01.01.2018 - в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить по 11 983,17 грн за рік оренди. В іншій частині договори залишено без змін.

За умовами оренди спірних земельних ділянок відповідач мав сплачувати орендну плату до 31 грудня поточного року шляхом внесення на рахунок орендодавця або в іншій формі, погодженій сторонами, проте, орендну плату за 2021 рік у порядку та розмірі, встановлених договорами оренди землі, позивачу не виплатив.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі», частини першої статті 93 ЗК України оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною першою статті 792 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Отже, плата за володіння і користування орендованою земельною ділянкою є обов`язковою умовою оренди землі.

Розмір орендної плати, її індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату визначається умовами договору оренди землі (частина перша статті 15 Закону України «Про оренду землі»).

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі; розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди; обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (частини перша-третя статті 21 Закону «Про оренду землі»).

Статтями 629, 526 ЦК України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами, а також загальні умови виконання зобов`язання.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За нормами статей 24, 25 Закону України «Про оренду землі» праву орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати кореспондується обов`язок орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт.

Таким чином, у спірних правовідносинах саме орендар є зобов`язаною особою (боржником) щодо своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати за земельну ділянку орендодавцю у розмірі та на умовах, визначених договором оренди землі, та відповідно на нього покладається обов`язок доведення належного виконання ним зобов`язання.

Як встановлено місцевим судом, відповідачем не було надано належних доказів виконання своїх зобов`язань за договорами оренди землі та на час ухвалення судом рішення існує заборгованість відповідача зі сплати орендної плати за 2021 рік у сумі 23151,50 грн, що її суд стягнув на користь позивача з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в межах заявленого позивачем часу прострочення з 01.01.2022 по 22.09.2022 - кінцева дата зазначена позивачем.

Разом з тим, як вбачається з платіжного доручення № 34484909 від 21.11.2022, доданого до апеляційної скарги відповідача, частина орендної плати по договору оренди землі за 2021 рік в сумі 11575,74 грн була виплачена ОСОБА_1 шляхом зарахування на її рахунок в АТ «Полтава-банк» до ухвалення судом оскаржуваного рішення.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законим є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За правилами статей 12, 81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Порядок подання сторонами та іншими учасниками справи доказів у справі визначений статтею 83 ЦПК України.

Так, докази подаються безпосередньо до суду. Відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються апеляційним судом у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частина третя статті 367 ЦПК України).

Разом з тим, беручи до уваги предмет доказування у справі, а саме виконання відповідачем свого обов`язку по виплаті позивачу орендної плати за 2021 рік, розгляд справи в суді першої інстанції без виклику сторін за наявними матеріалами справи, а також те, що обставини з часткової виплати орендної плати відповідачем виникли після подання представником ТОВ «Агро-Край» 25.10.2022 відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 та виконання ухвали Гадяцького районного суду від 27.09.2022 про витребування доказів виплати орендної плати за користування належними позивачці земельними ділянками, але до ухвалення оскаржуваного судового рішення, колегія суддів апеляційного суду бере до уваги факт виплати ОСОБА_1 11575,74 грн у погашення заборгованості з орендної плати за 2021 рік, у зв`язку з чим змінює судове рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру основного боргу, який зменшує з 23151,50 грн до 11575,76 грн, та відповідно загальної суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, які підлягають стягненню з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 , з 26868,94 грн до 15293,20 грн.

В іншій частині доводами апеляційної скарги рішення суду першої інстанції не спростовується і підстав для його скасування з наведених в апеляційній скарзі мотивів з огляду на вищенаведене апеляційним судом не вбачається.

Колегія суддів апеляційного суду також відхиляє доводи відзиву на апеляційну скаргу, наданого представником позивача, оскільки сторона позивача мала бути обізнана про часткову виплату відповідачем орендної плати за 2021 рік 21.11.2022, про що повідомити суд, а неприйняття доказів іншої сторони на підтвердження обставин, які впливають на законність та обґрунтованість судового рішення за умови, що сторона, яка надає докази, не була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи судом, не сприятиме забезпеченню принципу верховенства права та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

В іншій частині рішення суду сторонами не оспорюється та у відповідності до вимог частини першої статті 367 ЦПК України не переглядається апеляційним судом.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» задовольнити частково.

Рішення Гадяцького районногосуду Полтавськоїобласті від22грудня 2022року змінити в частині визначення суми основного боргу по орендній платі за 2021 рік, зменшивши її з 23151,50 грн до 11575,76 грн, та відповідно зменшити загальну суму заборгованості, що підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 , з 26868,94 грн до 15293,20 грн.

В іншій частині рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 22 грудня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. Б. Бутенко

Судді О. І. Обідіна

О. В. Прядкіна