Постанова

від 03.05.2023 по справі 705/3834/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/703/23Головуючий по 1 інстанціїСправа №705/3834/22 Категорія: на ухвалу Годік Л. С. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2023 рокум. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Гончар Н.І.,Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ;

відповідачі Іванівська сільська рада, ОСОБА_2 ;

особа, яка подала апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 адвокат Яроміч Ольга Володимирівна;

розглянувши у порядку письмового позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Яроміч Ольги Володимирівни на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 березня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Іванівської сільської ради, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради про передачу земельної ділянки у приватну власність, скасування державного акту про право власності на земельну ділянку та свідоцтва про право на спадщину,

в с т а н о в и в:

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Іванівської сільської ради, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради про передачу земельної ділянки у приватну власність, скасування державного акту про право власності на земельну ділянку та свідоцтва про право на спадщину.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 березня 2023 року зупинено провадження у даній справі до розгляду цивільної справи № 705/4277/22 2/705/892/23, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом.

Ухвала суду обґрунтована тим, що рішення у справі № 705/4277/22 2/705/892/23 матиме значення для вирішення даного спору.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, представник позивача адвокат Яроміч О.В. подала апеляційну скаргу та просить констатувати відсутність процесуальних підстав для зупинення провадження у даній цивільній справі до вирішення спору у іншій справі, скасувати ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У апеляційній скарзі вказує, що судом першої інстанції було помилково зроблено висновок про наявність підстав для зупинення провадження, що порушує право позивача на розгляд справи впродовж розумного строку.

Зазначає, що підставою заявленого у даній справі позову є протиправність дій Іванівської сільської ради Уманського району при прийнятті рішення № 23 від 14.04.1996 року, яким було порушено принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, передано у приватну власність земельну ділянку, на якій розміщений належний позивачу житловий будинок, сторонній особі ОСОБА_4 .

Вказує, що предметом розгляду справи № 705/4277/22 є визнання права власності за ОСОБА_3 в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_4 на 1/2 частину житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Апелянт вважає, що зі змісту оскаржуваної ухвали неможливо встановити у зв`язку з чим суд позбавлений можливості самостійно оцінити законність прийнятого у 1996 році рішення сільською радою в сукупності з іншими наданими по справі доказами, до вирішення справи про визнання права власності на частку будинку у порядку спадкування і які саме факти, встановлені у цій справі, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Стверджує, що матеріали справи дозволяють у повній мірі встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, оскільки єдиним фактом, який підлягає встановленню судом є з`ясування конкретної норми закону, яка б надавала право сільській раді приймати рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок, не власнику житлового будинку і без його відому про це.

ОСОБА_3 подала відзив на апеляційну скаргу та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

У відзиві вказує, що фактично з 1994 року і по день смерті будинком та земельною ділянкою за указаною вище адресою користувалася лише ОСОБА_4 та сплачувала земельний податок. ОСОБА_1 за цією адресою фактично не проживав з 1994 року, не сплачував земельний податок, не користувався земельною ділянкою.

Зазначає, що сільська рада законно прийняла рішення про надання у приватну власність земельної ділянки тому із подружжя співвласників будинку, хто сплачував земельний податок, користувався земельною ділянкою протягом двох років до прийняття рішення відповідно до діючого на час прийняття рішення земельного кодексу УРСР.

Оскільки від вирішення питання щодо визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом, залежить вирішення цього спору, вважає, що є підстави для зупинення даного провадження і тому оскаржувана ухвала винесена з дотриманням статті 251 ЦПК України.

Паланська сільська рада Іванівського старостинського округу Уманського району Черкаської області подала відзив на апеляційну скаргу та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

У відзиві вказує, що сільською радою законно прийнято рішення про надання у приватну власність земельної ділянки тому зі співвласників будинку, хто сплачує земельний податок, користується та обробляє земельну ділянку протягом двох останніх років, що було не заборонено діючим на час прийняття рішення законодавством.

Вважає, що рішення у справі № 705/4277/22 матиме значення для вирішення спору у даній справі.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зокрема, щодо зупинення провадження у справі, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, справу розглянуто апеляційним судом відповідно до ст. 369 ЦПК України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення із наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просить визнати незаконним та скасувати: рішення Іванівської сільської ради Уманського району № 23 від 14.04.1996 року в частині передачі у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,57 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , для ведення особистого підсобного господарства; державний акт про право приватної власності на землю серії ЧР 15-16-256; свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку, площею 0,5575 га (кадастровий номер 7124383400:01:001:0131); скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,5575 га з кадастровим номер 7124383400:01:001:0131 та цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою АДРЕСА_1 .

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що у провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебуває цивільна справа № 705/4277/22 2/705/892/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом, тому дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, а саме що рішення у вказаній справі матиме значення для вирішення даного спору.

Тобто, підставою для зупинення провадження у справі став факт розгляду судом цивільної справи про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом.

Апеляційний суд не може погодитися з такими висновками місцевого суду з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини 1 статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення у цій справі має значення для цивільної справи, яка розглядається, а неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.

Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 та від 10 березня 2021 року у справі № 207/413/18.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не зазначив, у чому саме полягає неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи № 705/4277/22, чи є ці справи пов`язані спільним предметом чи підставою, та яким чином рішення у справі № 705/4277/22 може вплинути на вирішення справи, що переглядається.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в порушення вимог пункту 6 частини 1 статті 251 ЦПК України, зазначивши конкретну іншу справу, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, не проаналізував предмети та підстави позовів у справах і не вказав об`єктивні обставини, які б давали обґрунтовані підстави для висновку про те, що наявність спору у справі про передачу земельної ділянки у приватну власність, скасування державного акту про право власності на земельну ділянку та свідоцтва про право на спадщину, виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити та оцінити при розгляді цієї справи наявність обставин (фактів), якими ОСОБА_1 обґрунтовував свої позовні вимоги.

На думку колегії суддів, місцевий суд не обґрунтував, у чому саме полягає матеріально-правовий зв`язок між даною справою та справою № 705/4277/22, тобто не мотивував, які саме факти, встановлені в іншій справі, будуть мати преюдиційне значення для цієї справи, та в чому полягає неможливість самостійного встановлення судом обставин, що мають значення для правильного вирішення спору у цій справі.

Відтак, апеляційний суд не погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі до розгляду іншої справи.

Крім того, зупинення провадження у справі може призвести до порушення права позивача щодо розгляду справи у розумні строки.

Відповідно до частин першої та другої статті 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та такі критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини від 27 червня 2000 року у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, тому апеляційну скаргу представника позивача адвоката Яроміч О.В. слід задовольнити, ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 березня 2023 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Яроміч Ольги Володимирівни задовольнити.

Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 березня 2023 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, визначених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Судді