Ухвала

від 03.05.2023 по справі 2-476/11

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-476/11

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2023 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Шумило Н.Б.

за участю секретаря судового засідання Луцак В.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», боржник ОСОБА_1 , про заміну сторони (стягувача) у виконавчому листі по справі №2-476/11, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад обставин

Товариство зобмеженою відповідальністю«Брайт Інвестмент»звернулося досуду іззаявою,у якійпросить замінити сторону стягувача з Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», як вибулої сторони на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» у виконавчому листі по цивільній справі №2-476/11.

Заяву обґрунтовує тим, рішенням Ужгородськогоміськрайонного судуЗакарпатської областівід 04.08.2011, яке набрало законної сили 23.02.2016 року по цивільній справі №2-476/11 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 302 598, 31 грн. та судові витрати у розмірі 1820 грн.

Згідно договору №GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги від 05.08.2020 право вимоги за кредитним договором №185/03-2006 від 23.03.2006 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та позичальником ОСОБА_1 право вимоги перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» згідно договору №GL48N718070_blank_04, про відступлення прав вимоги від 18.12.2020 відступив права вимоги на користь ТОВ «Брайт Інвестмент» (новий кредитор).

Представник заявника в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. При цьому, у прохальній частині заяви просить розгляд заяви здійснювати без участі представника заявника, що суд вважає за можливе.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили, але у відповідності до ч.3 ст.442ЦПКУкраїни їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розглядсправи здійснюєтьсясудом завідсутності учасниківсправи,фіксування судовогопроцесу задопомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали заяви, цивільної справи № 2-476/11, суд приходить до наступних висновків.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.08.2011 року позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Ужгородське регіональне управління до ОСОБА_1 про стягнення боргу задоволено. Вирішено стягнути з ОСОБА_1 , мешканця АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Надра в особі Філії ВАТ КБ „Надра Ужгородське регіональне управління заборгованість по кредитному договору в загальній сумі 302598,31 грн. (триста дві тисячі п`ятсот дев`яносто вісім гривень, тридцять одну копійку на рахунок № НОМЕР_1 у філії ПАТ КБ „Надра Ужгородське РУ, МФО 312538, код 25998672. А також вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Надра в особі Філії ПАТ КБ „Надра Ужгородське регіональне управління судові витрати в розмірі 1820 (одна тисяча вісімсот двадцять) грн. 00 коп. на рахунок № НОМЕР_2 у філії ВАТ КБ „Надра Ужгородське РУ, МФО 312538, код 25998672 (а.с. 38-39).

Вказане судове рішення набрало законної сили 23.02.2016 року.

В матеріалах справи міститься заява представника ПАТ КБ «Надра» - Бамбушкар С.П. про видачу виконавчого листа по справі 2-476/11 від 04.02.2016 року та запис про отримання виконавчого листа 03.03.2016 р.

Відомості про те, чи відкривалося виконавче провадження на виконання вказаного рішення суду в матеріалах справи відсутні.

З копії Договору №GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги від 05.08.2020 року вбачається, що такий укладено між Публічним акціонерним товариством (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (Новий кредитор), уклали цей договір про відступлення прав вимоги. Згідно п.1 за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників за кредитними договорами та всіма іншими похідними договорами, права з якими виникають у Нового кредитора у зв`язку із набуттям прав на умовах цього договору, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, в тому числі за кредитним договором № 185/03-2006 від 23.03.2006, позичальник ОСОБА_1 .

Крім того, згідно п. 4 вказаного договору сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 85 188 952, 37 грн.

Копією платіжного доручення №1 від 06.07.2020 року підтверджується що ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» оплатило ПАТ КБ «Надра» 188 900 625,00 грн. за лот GL48N718070.

18.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (Первинний кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (Новий кредитор) укладено Договір № GL48N718070_blank_04 про відступлення прав вимоги, за яким Первинний кредитор відступає Новому кредитору належні Первинному кредитору, а Новий кредитор набуває права вимоги Первинного кредитора до позичальників за кредитними договорами та всіма іншими похідними договорами, права за якими виникають у Нового кредитора у зв`язку із набуттям прав на умовах цього Договору, зазначених у Додатку №1 цього Договору, в тому числі за кредитним договором № 185/03-2006 від 23.03.2006, позичальник ОСОБА_1 . Згідно п. 4 вказаного договору сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Первинному кредитору грошові кошти у сумі 1 000 000, 00 грн.

Згідно копії платіжного доручення №120 від 28.12.2020р. вбачається, що ТОВ «Брайт Інвестмент» оплачено ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» 425000,00 грн., призначення платежу: часткова сплата по договору №GL48N718070_blank_04 про відступлення прав вимоги від 18 грудня 2020 року, а згідно копії платіжного доручення №436 від 23.04.2021 оплачено 575000,00 грн.

Відтак, факт набуття прав вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» підтверджується копією Договору № GL48N718070_blank_04 про відступлення прав вимоги від 18.12.2020 року, витягом з Додатку №1 до вказаного Договору та копіями платіжних доручень №120 від 28.12.2020р. та №436 від 23.04.2021р.

Мотиви, з яких виходив суд та їх обґрунтування

Устатті 129-1 Конституції Українивизначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно достатті 18 ЦПК Українисудові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених уЗаконі України «Про виконавче провадження»(далі - Закон № 1404-VIII) органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цимЗаконом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону № 1404-VIII).

Згідно зістаттею 55 ЦПК Україниу разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі частин першої, другої, п`ятоїстатті 442 ЦПК України, зокрема у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Вирішувати питання про заміну сторони виконавчого провадження потрібно з урахуванням нормЗакону № 1404-VIII.

Так, частиною п`ятоюстатті 15 Закону № 1404-VIIIпередбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно з пунктом 13 розділу 2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженоїнаказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802 (далі - Інструкція), правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення.

Відповідно до частини першоїстатті 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбаченихстаттею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зістаттею 514 цього Кодексудо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії цивільного процесу.

З аналізу наведеного, можна зробити висновок про те, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.

На стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченомустаттею 442 цього Кодексуз урахуванням підстав, визначенихстаттею 55 ЦПК України.

Частиною п`ятоюстатті 442 ЦПК Українивстановлено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

З урахуванням наведеного, можна дійти висновку, що під час розгляду справи в суді до ухвалення судового рішення, а також після ухвалення судового рішення, набрання ним чинності, та до видачі виконавчого листа, можливо замінити сторону у справі її правонаступником з підстав, визначенихстаттею 55 ЦПК України.

Якщо виконавчий лист видано, але виконавче провадження не відкрито, то відповідно до частини п`ятоїстатті 442 ЦПК Україниздійснюється заміна боржника чи стягувача у виконавчому листі.

Якщо ж відкрито виконавче провадження, то, відповідно, здійснюється заміна сторони виконавчого провадження.

Тобто у випадку відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження її правонаступником є безпідставною, так само, як і заміна стягувача чи боржника у виконавчому листі, який судом не видавався.

Близьких за змістом висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/16/17 (провадження № 12-48гс20)та постановівід 18 січня 2022 року у справі №34/425 (провадження № 12-69гс21).

Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, зазначила про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченомустаттею 334 цього Кодексу, з урахуванням підстав, визначенихстаттею 52 Господарського процесуального кодексу України(далі -ГПК України). У цьому випадку приписистатті 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннямистатті 52 цього Кодексу. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставістатті 52 ГПК України. У такому випадку зогляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятійстатті 334 ГПК України(пункти 74 та 75 зазначеної вище постанови).

Як зазначалося судом та вбачається із матеріалів справи, що після ухвалення рішення Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області від 04.08.2011 року у справі № 2-476/11 про стягнення із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» заборгованості за Кредитним договором був виданий виконавчий лист, проте немає жодних даних чи виконавче провадження відривалось.

Крім того, виходячи із змісту пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442ЦПКУкраїни за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула в цих правовідносинах.

У відповідності до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни. Такий висновок міститься в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2019 у цій справі.

Судом не встановлено, що Договори №GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги від 05.08.2020 року та № GL48N718070_blank_04 від 18.12.2020 оспорюються або визнані у встановленому порядку недійсними. Окрім того, в матеріалах справи наявні докази на підтвердження обставин здійснення повної оплати заявником за Договором відступлення від 18.12.2020, відтак Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» належно виконало свої зобов`язання за Договором та набуло право вимоги за таким.

Між тим, норма статті 442ЦПКУкраїни має імперативний характер, оскільки у ній прямо визначено правило поведінки, а саме право замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18), від 06 серпня 2020 року у справі № 2029/2-2180/11 (провадження № 61-4475св20).

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Враховуючи наведене, суд звертає увагу на те, що судове рішення у справі № 2-476/11 про задоволення вимог кредитора не виконане боржником і не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги, яке передається на стадії виконання судового рішення не обмежить цивільних прав учасників спірних правовідносин, відтак дійшов висновку що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» підставна щодо заміни сторони стягувача Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» на правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» у правовідносинах за виконавчим листом виданим на виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі №2-476/11, та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 55, 258, 260, 442 ЦПК України, ст. ст. 512, 514 ЦК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», боржник ОСОБА_1 , про заміну сторони (стягувача) у виконавчому листі по справі №2-476/11, - задовольнити.

Замінити сторону стягувача Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (код ЄДРПОУ 43115064, місцезнаходження: 49019, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 54, офіс 402), у правовідносинах за виконавчим листом виданим на виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі №2-476/11.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали суду складено 03.05.2023 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Н.Б. Шумило